Understanding the rise of China | Martin Jacques

Перекладач: Mariana Kukhtyn Утверджено: Oleksii Molchanovskyi

The world is changing

Світ змінюється

with really remarkable speed.

з дійсно приголомшливою швидкістю.

If you look at the chart at the top here,

Якщо ви подивитесь на графік нагорі

you'll see that in 2025,

ви побачите, що у 2025 році

these Goldman Sachs projections

ці прогнози від Goldman Sachs

suggest that the Chinese economy

кажуть що китайська економіка

will be almost the same size as the American economy.

майже зрівняється з американською економікою.

And if you look at the chart

І якщо ви подивитесь на графік

for 2050,

для 2050 року

it's projected that the Chinese economy

прогнозується що китайська економіка

will be twice the size of the American economy,

буде вдвічі більшою за американську

and the Indian economy will be almost the same size

а індійська економіка зрівняється

as the American economy.

з американською.

And we should bear in mind here

Ми повинні мати на увазі

that these projections were drawn up

що ці прогнози були створені

before the Western financial crisis.

перед Західною фінансовою кризою.

A couple of weeks ago,

Кілька тижнів тому

I was looking at the latest projection

я дивився останні прогнози

by BNP Paribas

від BNP Paribas

for when China

коли ж Китай

will have a larger economy

матиме більшу економіку

than the United States.

ніж Сполучені Штати.

Goldman Sachs projected 2027.

Goldman Sachs прогнозує 2027 рік.

The post-crisis projection

Пост-кризові прогнози

is 2020.

кажуть про 2020 рік.

That's just a decade away.

Вже через десять років.

China is going to change the world

Китай змінить світ

in two fundamental respects.

у двох фундаментальних аспектах.

First of all,

Перш за все,

it's a huge developing country

це величезна країна, що розвивається,

with a population of 1.3 billion people,

з населенням понад 1,3 мільярди людей

which has been growing for over 30 years

яка зростала впродовж останніх 30 років

at around 10 percent a year.

приблизно 10% щорічно.

And within a decade,

І через 10 років

it will have the largest economy in the world.

вона матиме найбільшу економіку в світі.

Never before in the modern era

Ніколи в сучасній історії

has the largest economy in the world

найбільша економіка світу

been that of a developing country,

не належала країні, що розвивається,

rather than a developed country.

а не розвиненій країні.

Secondly,

По-друге,

for the first time in the modern era,

вперше в сучасній історії

the dominant country in the world --

домінуюча країна в світі -

which I think is what China will become --

якою я думаю Китай стане -

will be not from the West

буде не з Заходу

and from very, very different civilizational roots.

а з іншого дуже-дуже відмінного цивілізаційного середовища.

Now, I know it's a widespread assumption in the West

Зараз я знаю, це розповсюджена думка на Заході

that as countries modernize,

що коли країни починають модернізацію

they also westernize.

вони також починають переймати Західний спосіб життя.

This is an illusion.

Це ілюзія.

It's an assumption that modernity

Це припущення, що модернізація

is a product simply of competition, markets and technology.

є результатом змагання, ринків і технології.

It is not. It is also shaped equally

Це не так, вона також формується

by history and culture.

історією і культурою.

China is not like the West,

Китай не схожий на Захід,

and it will not become like the West.

і він не стане таким як Захід.

It will remain in very fundamental respects

У основних фундаментальних засадах він залишиться

very different.

повністю інакшим.

Now the big question here is obviously,

Отже великим питання очевидно є

how do we make sense of China?

як ми розуміємо Китай?

How do we try to understand what China is?

Як ми розуміємо чим є Китай?

And the problem we have in the West at the moment, by and large,

І проблемою на Заході наразі взагалі-то

is that the conventional approach

є традиційний підхід

is that we understand it really in Western terms,

що ми розуміємо Китай в дуже Західних термінах,

using Western ideas.

застосовуючи Західні ідеї.

We can't.

Так не можна.

Now I want to offer you

Зараз я хочу запропонувати вам

three building blocks

три фундаментальні засади

for trying to understand what China is like,

для спроби зрозуміти яким же є Китай

just as a beginning.

просто для початку.

The first is this:

Першою є те, що

that China is not really a nation-state.

Китай не є національною державою.

Okay, it's called itself a nation-state

Так, він називається національною державою

for the last hundred years,

впродовж останніх ста років.

but everyone who knows anything about China

Але кожен, хто знає хоч щось про Китай

knows it's a lot older than this.

знає, що Китай трошки старший.

This was what China looked like with the victory of the Qin Dynasty

Такий вигляд Китай мав після перемоги династії Цінь

in 221 B.C. at the end of the warring-state period --

в 221 році до н.е. в кінці Епохи Воюючих царств -

the birth of modern China.

народження Китаю.

And you can see it against the boundaries of modern China.

І ви можете бачите це виходить за межі сучасного Китаю

Or immediately afterward, the Han Dynasty,

Або ж одразу після, династія Хань,

still 2,000 years ago.

все ще 2 тисячі років тому.

And you can see already it occupies

І ви можете побачити, що це займає

most of what we now know as Eastern China,

більшу частину того, що ми називаємо Східний Китай,

which is where the vast majority of Chinese lived then

де переважна більшість китайців жила тоді

and live now.

і досі живе.

Now what is extraordinary about this

Що є незвичайного у цьому

is, what gives China its sense of being China,

це те, що дає Китаю змогу бути Китаєм,

what gives the Chinese

що означає для китайців

the sense of what it is to be Chinese,

бути китайцем

comes not from the last hundred years,

сягає своїм корінням не в останні сто років

not from the nation-state period,

не до епохи національної держави,

which is what happened in the West,

що справедливо для Заходу,

but from the period, if you like,

але до періоду, якщо ви хочете,

of the civilization-state.

цивілізаційної держави.

I'm thinking here, for example,

Я думаю тут, наприклад,

of customs like ancestral worship,

про звичай поклоніння предкам,

of a very distinctive notion of the state,

про дуже своєрідне поняття держави,

likewise, a very distinctive notion of the family,

а отже, і про дуже своєрідне поняття сім'ї,

social relationships like guanxi,

соціальних відносин як гуанхі (guanxi),

Confucian values and so on.

Цінності конфуціанства і таке інше.

These are all things that come

Ці всі речі походять

from the period of the civilization-state.

з періоду цивілізаційної держави.

In other words, China, unlike the Western states and most countries in the world,

Іншими словами, Китай, на відміну від Західних і більшості країн світу,

is shaped by its sense of civilization,

сформувався під цивілізаційним впливом,

its existence as a civilization-state,

від існування цивілізаційної держави

rather than as a nation-state.

а не національної.

And there's one other thing to add to this, and that is this:

І є ще одна річ на додачу, така:

Of course we know China's big, huge,

Звичайно ми знаємо Китай великий, здоровезний

demographically and geographically,

у демографічному і географічному сенсі,

with a population of 1.3 billion people.

з населенням 1,3 мільярди людей

What we often aren't really aware of

Чого ми часто не знаємо

is the fact

це факт

that China is extremely diverse

що Китай надзвичайно різноманітний

and very pluralistic,

і дуже плюралістичний,

and in many ways very decentralized.

і в багатьох сенсах дуже децентралізований.

You can't run a place on this scale simply from Beijing,

Ви не можете міряти все по Пекіну,

even though we think this to be the case.

навіть якщо ми думаємо що це хороший приклад.

It's never been the case.

Але він ніколи не був.

So this is China, a civilization-state,

Отже ось Китай, цивілізаційна держава,

rather than a nation-state.

а не національна держава.

And what does it mean?

Що ж це означає?

Well, I think it has all sorts of profound implications.

Я вважаю, що в цьому полягають всі глибинні наслідки.

I'll give you two quick ones.

Наведу два.

The first is that

Перший полягає в тому

the most important political value for the Chinese

що найважливішою політичною цінністю для китайців

is unity,

є єдність,

is the maintenance

збереження

of Chinese civilization.

китайської цивілізації.

You know, 2,000 years ago, Europe:

Знаєте, 2 тисячі років тому, Європа:

breakdown -- the fragmentation of the Holy Roman Empire.

розпад, поділ Римської Імперії.

It divided, and it's remained divided ever since.

Вона розділилась, і так і залишилась понині.

China, over the same time period,

Китай, за той самий період,

went in exactly the opposite direction,

подолав зворотній шлях,

very painfully holding this huge civilization,

дуже болісно втримуючи цю велику цивілізацію,

civilization-state, together.

цивілізаційну державу єдиною.

The second

Другий

is maybe more prosaic,

можливо більш прозаїчний,

which is Hong Kong.

є Гонконг.

Do you remember the handover of Hong Kong

Ви пам'ятаєте передачу Гонконгу

by Britain to China in 1997?

Британією Китаю в 1997?

You may remember

Ви можливо пам'ятаєте

what the Chinese constitutional proposition was.

якою була Китайська конституційна пропозиція.

One country, two systems.

Одна держава, дві системи.

And I'll lay a wager

Б'юсь об заклад

that barely anyone in the West believed them.

що майже ніхто на Заході не повірив їм.

"Window dressing.

"Показуха

When China gets its hands on Hong Kong,

Коли Китай добереться до Гонконгу

that won't be the case."

все буде інакше."

Thirteen years on,

13 років потому

the political and legal system in Hong Kong

політична і правова система в Гонконгу

is as different now as it was in 1997.

так само відрізняється зараз як і в 1997.

We were wrong. Why were we wrong?

Ми були неправі. Чому ми були неправі?

We were wrong because we thought, naturally enough,

Ми були неправі, бо ми думали, природно,

in nation-state ways.

в національно-державному стилі.

Think of German unification, 1990.

Подумайте про об'єднання Німеччини, 1990.

What happened?

Що трапилось?

Well, basically the East was swallowed by the West.

Захід проковтнув Схід.

One nation, one system.

Одна нація, одна система.

That is the nation-state mentality.

Це ментальність національної держави.

But you can't run a country like China,

Але ви не можете управляти такою країною як Китай,

a civilization-state,

цивілізаційною державою,

on the basis of one civilization, one system.

на основі однієї цивілізації, однієї системи.

It doesn't work.

Це не працює.

So actually the response of China

Фактично відповідь Китаю

to the question of Hong Kong --

на питання Гонконгу -

as it will be to the question of Taiwan --

така ж яка буде на питання Тайваню -

was a natural response:

була природною відповіддю:

one civilization, many systems.

одна цивілізація, багато систем.

Let me offer you another building block

Давайте продовжимо з фундаментальними засадами

to try and understand China --

для розуміння Китаю -

maybe not sort of a comfortable one.

можливо наступна буде не найприємнішою.

The Chinese have a very, very different

Китайці мають дуже-дуже відмінне

conception of race

поняття раси

to most other countries.

у порівнянні з іншими країнами.

Do you know,

Чи ви знаєте,

of the 1.3 billion Chinese,

з 1,3 мільярда китайців

over 90 percent of them

понад 90%

think they belong to the same race,

вважають, що належать до однієї раси

the Han?

Ханьців.

Now, this is completely different

Це повністю відрізняється

from the world's [other] most populous countries.

від інших найбільш населених країн.

India, the United States,

Індія, Сполучені Штати,

Indonesia, Brazil --

Індонезія, Бразилія -

all of them are multiracial.

всі з них є мультирасовими.

The Chinese don't feel like that.

Китайці ж не почуваються такими.

China is only multiracial

Китай є мультирасовим

really at the margins.

тільки біля кордонів.

So the question is, why?

Питання в тому - чому?

Well the reason, I think, essentially

Відповідь, я думаю, по суті

is, again, back to the civilization-state.

є знову в цивілізаційній державі.

A history of at least 2,000 years,

Історія щонайменше 2 тисяч років,

a history of conquest, occupation,

історія завоювання, окупації,

absorption, assimilation and so on,

поглинання, асиміляції тощо

led to the process by which,

привела до процесу внаслідок якого

over time, this notion of the Han emerged --

через певний час, поняття ханьців виникло -

of course, nurtured

звичайно, виросло

by a growing and very powerful sense

у велике і дуже сильне почуття

of cultural identity.

культурної ідентичності.

Now the great advantage of this historical experience

Зараз найбільшою перевагою цього історичного моменту

has been that, without the Han,

стало те, що без ханьців,

China could never have held together.

Китай ніколи б не залишився єдиним.

The Han identity has been the cement

Ідентичність ханьців стала цементом

which has held this country together.

який тримав цю державу єдиною.

The great disadvantage of it

Великим недоліком цього

is that the Han have a very weak conception

є те що ханьці мають дуже слабке уявлення

of cultural difference.

про культурні відмінності.

They really believe

Вони щиро вірять

in their own superiority,

у свою вищість,

and they are disrespectful

і вони не поважають

of those who are not.

тих, хто не з ними.

Hence their attitude, for example,

Звідси їх ставлення, наприклад,

to the Uyghurs and to the Tibetans.

до уйгурів та тибетців.

Or let me give you my third building block,

Дозвольте представити третю фундаментальну засаду

the Chinese state.

китайської держави.

Now the relationship

Тепер стосунки

between the state and society in China

між державою і суспільством у Китаї

is very different from that in the West.

дуже відрізняються від Західного зразка.

Now we in the West

Зараз на Заході ми

overwhelmingly seem to think -- in these days at least --

здається аж занадто думаємо - в ці дні принаймні -

that the authority and legitimacy of the state

що влада і законність держави

is a function of democracy.

є функцією демократії.

The problem with this proposition

Проблема з цим твердженням

is that the Chinese state

у тому, що китайська держава

enjoys more legitimacy

має більшу вагу закону

and more authority

і владу

amongst the Chinese

над китайцями

than is true

ніж насправді

with any Western state.

в будь-якій західній країні.

And the reason for this

Причиною цього

is because --

є

well, there are two reasons, I think.

дві причини, я думаю.

And it's obviously got nothing to do with democracy,

І очевидно, що вони ніяким боком не відносяться до демократії

because in our terms the Chinese certainly don't have a democracy.

тому що в нашому розумінні в Китаї звичайно ж немає демократії.

And the reason for this is,

І причиною цьому є

firstly, because the state in China

перше, те що держава в Китаї

is given a very special --

наділена дуже незвичайним

it enjoys a very special significance

вона має дуже особливу значимість

as the representative,

як представник,

the embodiment and the guardian

втілення і сторож

of Chinese civilization,

китайської цивілізації,

of the civilization-state.

цивілізаційної держави.

This is as close as China gets

Ось наскільки Китай наближається

to a kind of spiritual role.

до ролі духовного наставника.

And the second reason is because,

І друга причина в тому, що

whereas in Europe

поки у Європі

and North America,

і Північній Америці,

the state's power is continuously challenged --

державна влада постійно оскаржується -

I mean in the European tradition,

я маю на увазі європейську традицію,

historically against the church,

історично проти церкви,

against other sectors of the aristocracy,

проти інших секторів аристократії,

against merchants and so on --

проти купців тощо -

for 1,000 years,

впродовж тисячі років,

the power of the Chinese state

влада китайської держави

has not been challenged.

не була оскаржена.

It's had no serious rivals.

У неї немає суперників.

So you can see

Ви можете побачити

that the way in which power has been constructed in China

що спосіб в який була сформована влада у Китаї

is very different from our experience

дуже відрізняється від нашого досвіду

in Western history.

західної історії.

The result, by the way,

У результаті, між іншим,

is that the Chinese have a very different view of the state.

Китай має зовсім інше уявлення про державу.

Whereas we tend to view it as an intruder,

У той час як для нас це нав'язлива людина,

a stranger,

незнайомець,

certainly an organ

без сумніву орган

whose powers need to be limited

чия влада має бути обмежена

or defined and constrained,

або визначена і стримана,

the Chinese don't see the state like that at all.

китайці не сприймають державу такою взагалі.

The Chinese view the state

Китайці сприймають державу

as an intimate -- not just as an intimate actually,

як близького - не тільки просто близького,

as a member of the family --

як члена сім'ї -

not just in fact as a member of the family,

не тільки як просто члена сім'ї,

but as the head of the family,

але як голову сім'ї,

the patriarch of the family.

патріарха сім'ї.

This is the Chinese view of the state --

Так китайці сприймають державу -

very, very different to ours.

дуже-дуже відмінно від нас.

It's embedded in society in a different kind of way

Це сприйняття вбудоване в суспільство в різні способи

to what is the case

так само як і

in the West.

на Заході.

And I would suggest to you that actually what we are dealing with here,

Я б пропонував вам, те з чим ми зараз розбираємось

in the Chinese context,

у китайському контексті

is a new kind of paradigm,

це новий тип парадигми

which is different from anything

який відрізняється від всього

we've had to think about in the past.

про що ми знали раніше.

Know that China believes in the market and the state.

Треба знати, що Китай вірить в ринок і в державу.

I mean, Adam Smith,

Я маю на увазі, Адама Сміта,

already writing in the late 18th century, said,

що писав в кінці 18 сторіччя

"The Chinese market is larger and more developed

"Китайський ринок великий і більш розвинений

and more sophisticated

і більш витончений

than anything in Europe."

ніж будь-який в Європі."

And, apart from the Mao period,

І, крім періоду Мао,

that has remained more or less the case ever since.

це залишалось правдою більш-менш постійно.

But this is combined

Але ринок поєднується

with an extremely strong and ubiquitous state.

з неймовірно сильною і всеосяжною державою.

The state is everywhere in China.

Держава всюди у Китаї.

I mean, it's leading firms --

Тобто, це лідери-фірми,

many of them are still publicly owned.

багато з них є й досі власністю держави.

Private firms, however large they are, like Lenovo,

Приватні фірми, якими б великими не були, наприклад Lenovo,

depend in many ways on state patronage.

в багатьох аспектах залежать від патронажу держави.

Targets for the economy and so on

Цілі для економіки і таке інше

are set by the state.

ставляться державою.

And the state, of course, its authority flows into lots of other areas --

І держава, звичайно, її влада розповсюджується і на інші сфери -

as we are familiar with --

які нам знайомі -

with something like the one-child policy.

наприклад, політика однієї дитини.

Moreover, this is a very old state tradition,

Більш того, це є дуже стара державна традиція,

a very old tradition of statecraft.

дуже стара традиція політичної прозорливості.

I mean, if you want an illustration of this,

Наприклад, якщо вам треба ілюстрація цього,

the Great Wall is one.

Велика стіна.

But this is another, this is the Grand Canal,

А ось інший, це Великий Канал

which was constructed in the first instance

будівництво якого почалось

in the fifth century B.C.

в п'ятому столітті до н.е.

and was finally completed

і було повністю завершене

in the seventh century A.D.

в сьомому столітті н.е.

It went for 1,114 miles,

Він має довжину 1114 миль,

linking Beijing

поєднуючи Пекін

with Hangzhou and Shanghai.

з Ханжчоу та Шанхаєм.

So there's a long history

Так це довга історія

of extraordinary state infrastructural projects

екстраординарних державних інфраструктурних проектів

in China,

у Китаї,

which I suppose helps us to explain what we see today,

які я думаю допоможуть нам пояснити те, що ми бачимо сьогодні,

which is something like the Three Gorges Dam

щось таке як Три ущелини (найбільша ГЕС у світі)

and many other expressions

і багато інших прикладів

of state competence

державного управління

within China.

в Китаї.

So there we have three building blocks

Отже, ми маємо три фундаментальні засади

for trying to understand the difference that is China --

для спроби зрозуміти відмінність Китаю

the civilization-state,

цивілізаційна держави,

the notion of race

поняття раси, народу,

and the nature of the state

і сутність держави

and its relationship to society.

та її відносини до суспільства.

And yet we still insist, by and large,

Але ми й досі продовжуємо, в основному,

in thinking that we can understand China

думати, що ми можемо зрозуміти Китай

by simply drawing on Western experience,

просто застосовуючи наш західний досвід,

looking at it through Western eyes,

дивлячись на нього західними очима,

using Western concepts.

використовуючи західні концепції.

If you want to know why

Якщо ви хочете знати чому

we unerringly seem to get China wrong --

нам безпомилково здається, що ми неправильно розуміємо Китай

our predictions about what's going to happen to China are incorrect --

наші передбачення про ситуацію в Китаї завжди неправильні -

this is the reason.

то це і є причиною.

Unfortunately, I think,

На жаль, я думаю,

I have to say that I think

я маю сказати, що я думаю

attitude towards China

ставлення до Китаю

is that of a kind of little Westerner mentality.

є щось типу маленької західної ментальності.

It's kind of arrogant.

Це зарозуміло.

It's arrogant in the sense

Це зарозуміло в сенсі

that we think that we are best,

того, що ми думаємо ми є найкращі

and therefore we have the universal measure.

і більш того, що ми маємо універсальне мірило.

And secondly, it's ignorant.

По-друге, це неосвічено.

We refuse to really address

Ми відмовляємось дійсно визнати

the issue of difference.

цю відмінність.

You know, there's a very interesting passage

Знаєте, є дуже цікавий пасаж

in a book by Paul Cohen, the American historian.

в книзі Пола Кохена, американського історика.

And Paul Cohen argues

Пол Кохен каже,

that the West thinks of itself

що Захід думаємо про себе

as probably the most cosmopolitan

як про найбільш космополітичну

of all cultures.

з усіх культур.

But it's not.

Але це не правда.

In many ways,

У багатьох значення

it's the most parochial,

він є дуже обмеженим,

because for 200 years,

бо останні 200 років

the West has been so dominant in the world

Захід так домінував у світі,

that it's not really needed

що було не дуже необхідно

to understand other cultures,

розуміти інші культури,

other civilizations.

інші цивілізації.

Because, at the end of the day,

Тому що в кінцевому підсумку

it could, if necessary by force,

він може, якщо необхідно - то силою,

get its own way.

йти своєю дорогою.

Whereas those cultures --

В той час коли ці культури -

virtually the rest of the world, in fact,

фактично решта світу, насправді -

which have been in a far weaker position, vis-a-vis the West --

які були в набагато слабкіших позиціях, в порівнянні з Заходом,

have been thereby forced to understand the West,

відтак були змушені намагатись зрозуміти Захід

because of the West's presence in those societies.

з-за присутності Заходу в цих суспільствах.

And therefore, they are, as a result,

І тому, вони в результаті

more cosmopolitan in many ways than the West.

є більш космополітичними в багатьох аспектах, ніж Захід.

I mean, take the question of East Asia.

Наприклад, візьміть питання Східної Азії.

East Asia: Japan, Korea, China, etc. --

Східна Азія: Японія, Корея, Китай, інші -

a third of the world's population lives there.

третина всього людства живе там

Now the largest economic region in the world.

тепер це найбільший економічний регіон світу.

And I'll tell you now,

Я вам скажу зараз,

that East Asianers, people from East Asia,

що східноазійці, люди з Східної Азії,

are far more knowledgeable

є набагато більш обізнаними

about the West

про Захід

than the West is about East Asia.

ніж Захід про Східну Азію.

Now this point is very germane, I'm afraid,

Тепер цей момент є дуже доречним,

to the present.

до теперішнього часу.

Because what's happening? Back to that chart at the beginning,

Тому що, що відбувається? Знову до діаграми з початку -

the Goldman Sachs chart.

діаграми Goldman Sachs.

What is happening

Те що відбувається

is that, very rapidly in historical terms,

це дуже швидко в історичному розумінні

the world is being driven

світ керується

and shaped,

і формується

not by the old developed countries,

не старими розвинутими країнами,

but by the developing world.

але країнами, що розвиваються.

We've seen this

Ми бачили це

in terms of the G20

під час G20 -

usurping very rapidly the position of the G7,

узурпуючи дуже швидко положення G7 (Великої сімки)

or the G8.

або G8 (Великої вісімки).

And there are two consequences of this.

І є два наслідки цього.

First, the West

Перше, Захід

is rapidly losing

швидко втрачає

its influence in the world.

свій вплив у світі.

There was a dramatic illustration of this actually a year ago --

Цьому насправді була драматична ілюстрація рік тому

Copenhagen, climate change conference.

у Копенгагені на конференції по зміні клімату.

Europe was not at the final negotiating table.

Європи не було за фінальним переговорним столом.

When did that last happen?

Коли таке траплялось востаннє?

I would wager it was probably about 200 years ago.

Тримаю парі, що мабуть років 200 тому.

And that is what is going to happen in the future.

І це те як буде в майбутньому.

And the second implication

Другим наслідком є

is that the world will inevitably, as a consequence,

те, що світ неминуче, як наслідок,

become increasingly unfamiliar to us,

стає незнайомим для нас,

because it'll be shaped by cultures and experiences and histories

тому що він буде формуватись культурами і досвідом і історією,

that we are not really familiar with,

з якими ми не є знайомі,

or conversant with.

або обізнані.

And at last, I'm afraid -- take Europe;

І останнє, я боюсь - візьмемо Європу,

America is slightly different --

Америка трошки інша -

but Europeans by and large, I have to say,

але європейці в основному, я маю сказати,

are ignorant,

є необізнані,

are unaware

є незнайомі

about the way the world is changing.

про те, як змінюється світ.

Some people -- I've got an English friend in China,

Деякі люди - в мене є друг-англієць в Китаї,

and he said, "The continent is sleepwalking into oblivion."

і він сказав "Континент як лунатику прямує в Лету".

Well, maybe that's true,

Можливо, це правда

maybe that's an exaggeration.

можливо це перебільшення.

But there's another problem which goes along with this --

Але немає більшої проблеми ніж ця -

that Europe is increasingly out of touch with the world --

Європа стає все більш відірвана від світу -

and that is a sort of

а це приклад

loss of a sense of the future.

втрати відчуття майбутнього.

I mean, Europe once, of course, once commanded the future

Тобто, Європа одного дня, звичайно, розпоряджалась майбутнім

in its confidence.

на свій розсуд.

Take the 19th century, for example.

Наприклад, візьмемо 19-те сторіччя.

But this, alas, is no longer true.

Але це, на жаль, вже не є правдою.

If you want to feel the future, if you want to taste the future,

Якщо ви хочете відчути майбутнє, якщо ви хочете відчути смак майбутнього,

try China -- there's old Confucius.

спробуйте Китай - там є старий Конфуцій.

This is a railway station

Це залізничний вокзал

the likes of which you've never seen before.

якого ви не могли бачити де небудь ще.

It doesn't even look like a railway station.

Він навіть не виглядає як залізничний вокзал.

This is the new [Wuhan] railway station

Це новий залізничний вокзал Гуанжчоу

for the high-speed trains.

для високошвидкісних потягів.

China already has a bigger network

Китай вже має найбільшу мережу

than any other country in the world

ніж будь-яка інша країна у світі

and will soon have more than all the rest of the world put together.

і скоро матиме більше, ніж всі інші країни разом взяті.

Or take this: now this is an idea,

Або подивіться сюди: Зараз це ідея,

but it's an idea to be tried out shortly

але ідея для випробування в найближчому часі

in a suburb of Beijing.

в передмістях Пекіну.

Here you have a megabus,

Це мегабус

on the upper deck carries about 2,000 people.

на верхній палубі вміщає близько 2 тисяч людей.

It travels on rails

Він їздить по коліях

down a suburban road,

по приміських дорогах,

and the cars travel underneath it.

і машини подорожують під ним.

And it does speeds of up to about 100 miles an hour.

Він розвиває швидкість до 100 миль на годину.

Now this is the way things are going to move,

Так будуть переміщуватись речі

because China has a very specific problem,

тому що Китай має дуже специфічну проблему,

which is different from Europe

яка відрізняється від Європи,

and different from the United States:

і від Сполучених Штатів,

China has huge numbers of people and no space.

Китай має багато людей і малу площу.

So this is a solution to a situation

Тому це є рішення проблеми

where China's going to have

коли Китай матиме багато

many, many, many cities

багато-багато міст

over 20 million people.

з понад 20-мільйонним населенням.

Okay, so how would I like to finish?

Отже, якби я хотів закінчити?

Well, what should our attitude be

Яким має бути наше ставлення

towards this world

до цього світу

that we see

який ми бачимо

very rapidly developing

який дуже швидко розвивається

before us?

перед нами?

I think there will be good things about it and there will be bad things about it.

Я думаю, щодо цього є хороші речі і є погані речі.

But I want to argue, above all,

Але що я хотів донести, головним чином,

a big-picture positive for this world.

велику позитивну картину цього світу.

For 200 years,

200 років

the world was essentially governed

світ був фактично керований

by a fragment of the human population.

частиною людського населення.

That's what Europe and North America represented.

Це була Європа і Північна Америка.

The arrival of countries

Підйом такий країн

like China and India --

як Китай і Індія -

between them 38 percent of the world's population --

а це 38% всього населення Землі -

and others like Indonesia and Brazil and so on,

і інших таких як Індонезія і Бразилія та інші,

represent the most important single act

представляє найважливіший приклад

of democratization

демократизації

in the last 200 years.

за останні 200 років.

Civilizations and cultures,

Цивілізації і культури,

which had been ignored, which had no voice,

які були ігноровані, які не мали голосу,

which were not listened to, which were not known about,

до яких не прислухались, про яких не знали,

will have a different sort

матимуть інакше

of representation in this world.

положення в цьому світі.

As humanists, we must welcome, surely,

Як гуманісти, ми повинні привітати, однозначно,

this transformation,

цю зміну.

and we will have to learn

І ми маємо дізнатись

about these civilizations.

про ці цивілізації.

This big ship here

Цей великий корабель

was the one sailed in by Zheng He

плив під керуванням Чжен Хе

in the early 15th century

на початку 15-го сторіччя

on his great voyages

у його подорожах

around the South China Sea, the East China Sea

навколо Південно-китайського моря, Східно-Китайського моря

and across the Indian Ocean to East Africa.

і через Індійський океан до Східної Африки.

The little boat in front of it

Маленький човник спереду

was the one in which, 80 years later,

це той, на котрому через 80 років

Christopher Columbus crossed the Atlantic.

Христофор Колумб переплив Атлантичний океан.

(Laughter)

(Сміх)

Or, look carefully

Або, подивіться уважно

at this silk scroll

на це шовковий звиток

made by ZhuZhou

зроблений ЧжуЧжоу

in 1368.

у 1368.

I think they're playing golf.

Я думаю, вони грають в гольф.

Christ, the Chinese even invented golf.

Боже, китайці навіть гольф придумали.

Welcome to the future. Thank you.

Ласкаво прошу до майбутнього. Дякую.

(Applause)

(Оплески)