The Art of Stillness | Pico Iyer | TED

Перекладач: Hanna Leliv Утверджено: Khrystyna Romashko

I'm a lifelong traveler.

Я все життя мандрую.

Even as a little kid,

Коли я був малим,

I was actually working out that it would be cheaper

моя сім'я вирішила, що дешевше

to go to boarding school in England

відправити мене вчитися в школу-інтернат в Англії,

than just to the best school down the road from my parents' house in California.

ніж в найкращу школу навпроти мого батьківського дому в Каліфорнії.

So, from the time I was nine years old

Тому відколи мені виповнилось 9 років,

I was flying alone several times a year

кілька разів на рік я літав сам

over the North Pole, just to go to school.

над Північним полюсом просто, щоб піти до школи.

And of course the more I flew the more I came to love to fly,

І, звісно ж, що більше я літав, то більше це любив,

so the very week after I graduated from high school,

і тому через тиждень після того, як закінчив школу,

I got a job mopping tables

я почав прибирати столики в кав'ярні,

so that I could spend every season of my 18th year

щоб мати змогу провести кожен сезон мого 18-ліття

on a different continent.

на іншому континенті.

And then, almost inevitably, I became a travel writer

І тоді в мене не було іншого виходу, як стати мандрівним письменником,

so my job and my joy could become one.

щоб поєднувати роботу з задоволенням.

And I really began to feel that if you were lucky enough

Я відчув, що якщо вам пощастило

to walk around the candlelit temples of Tibet

і ви маєте змогу оглядати тибетські храми в мерехтінні свічок

or to wander along the seafronts in Havana

чи гуляти набережною Гавани,

with music passing all around you,

насолоджуючись музикою,

you could bring those sounds and the high cobalt skies

то ви можете передати ці звуки, глибінь небес

and the flash of the blue ocean

і зблиск блакитного океану

back to your friends at home,

своїм друзям удома,

and really bring some magic

а ще додати трохи чарів

and clarity to your own life.

і ясності до свого життя.

Except, as you all know,

От тільки

one of the first things you learn when you travel

коли мандруєш, треба повсякчас пам'ятати,

is that nowhere is magical unless you can bring the right eyes to it.

що жодне місце не виглядає чарівно, якщо людина не хоче цих чарів бачити.

You take an angry man to the Himalayas,

Завезіть сердитого буркотуна в Гімалаї,

he just starts complaining about the food.

і він почне нарікати на несмачну їжу.

And I found that the best way

І я виявив, що найкращий спосіб

that I could develop more attentive and more appreciative eyes

стати уважнішим і більше цінувати світ -

was, oddly,

це, як не дивно,

by going nowhere, just by sitting still.

зупинитись і нікуди не рухатись.

And of course sitting still is how many of us get

Звісно, спокій дає нам те,

what we most crave and need in our accelerated lives, a break.

чого ми всі так прагнемо і потребуємо, живучи в шаленому ритмі - перепочинок.

But it was also the only way

Але, крім того, це виявився єдиний спосіб,

that I could find to sift through the slideshow of my experience

за допомогою якого я зміг перебрати подумки свій досвід,

and make sense of the future and the past.

збагнути майбутнє та розібратися в минулому.

And so, to my great surprise,

І на мій превеликий подив,

I found that going nowhere

я виявив, що зупинятись

was at least as exciting as going to Tibet or to Cuba.

так само цікаво, як мандрувати в Тибет чи на Кубу.

And by going nowhere, I mean nothing more intimidating

Коли я кажу "зупинятись", то не маю на увазі щось страшніше

than taking a few minutes out of every day

за те, щоб виділити кілька хвилин щодня

or a few days out of every season,

чи кілька днів раз на пару місяців,

or even, as some people do,

чи навіть, як дехто робить,

a few years out of a life

кілька років у житті,

in order to sit still long enough

і просто спокійно посидіти,

to find out what moves you most,

щоб розібратися, що найбільше вас зворушує,

to recall where your truest happiness lies

щоб пригадати, що робить вас насправді щасливим,

and to remember that sometimes

і щоб пам'ятати, що інколи

making a living and making a life

заробляння на життя і сам плин нашого життя

point in opposite directions.

рухаються у протилежних напрямах.

And of course, this is what wise beings through the centuries

Ну і, звісно, саме це ми не одне століття

from every tradition have been telling us.

чуємо від мудреців з усіх культур.

It's an old idea.

Ця думка давня, як світ.

More than 2,000 years ago, the Stoics were reminding us

Понад 2 000 років тому стоїки нагадували нам,

it's not our experience that makes our lives,

що життя - це не наш досвід,

it's what we do with it.

а наше ставлення до нього.

Imagine a hurricane suddenly sweeps through your town

Уявіть, що вашим містом пролетів ураган

and reduces every last thing to rubble.

і зруйнував усе дощенту.

One man is traumatized for life.

Один чоловік знетямиться від горя.

But another, maybe even his brother, almost feels liberated,

А інший, може, навіть його брат, відчує себе вільним

and decides this is a great chance to start his life anew.

і вирішить, що це чудовий шанс почати життя з чистого аркуша.

It's exactly the same event,

Подія та ж сама,

but radically different responses.

але ставлення до неї різне.

There is nothing either good or bad, as Shakespeare told us in "Hamlet,"

"Нічого ні доброго, ні злого нема, - сказав Шекспір у "Гамлеті", -

but thinking makes it so.

наше мислення утворює те і те".

And this has certainly been my experience as a traveler.

Все це я пережив на власному досвіді мандрівника.

Twenty-four years ago I took the most mind-bending trip

24 роки тому я вирушив у приголомшливу подорож

across North Korea.

Північною Кореєю.

But the trip lasted a few days.

Вона тривала всього лиш кілька днів,

What I've done with it sitting still, going back to it in my head,

але згодом, зупинившись, я подумки повертався до неї,

trying to understand it, finding a place for it in my thinking,

намагався все зрозуміти, розставити все по місцях,

that's lasted 24 years already

і це триває ось уже 24 роки

and will probably last a lifetime.

і триватиме, мабуть, до кінця життя.

The trip, in other words, gave me some amazing sights,

Іншими словами, під час подорожі я побачив дивовижні місця,

but it's only sitting still

але тільки зупинившись

that allows me to turn those into lasting insights.

я зміг перетворити побачене в тривалі спогади.

And I sometimes think that so much of our life

Часом я думаю, що чимала частина нашого життя

takes place inside our heads,

відбувається у нас в голові,

in memory or imagination or interpretation or speculation,

в спогадах, фантазіях, роздумах.

that if I really want to change my life

Тому, якщо я хочу справді змінити своє життя,

I might best begin by changing my mind.

я мушу спочатку змінити свою свідомість.

Again, none of this is new;

Знову ж таки, ця ідея не нова;

that's why Shakespeare and the Stoics were telling us this centuries ago,

про неї багато століть тому говорили Шекспір і стоїки,

but Shakespeare never had to face 200 emails in a day.

от тільки Шекспір не мусив розгрібати 200 електронних листів за день.

(Laughter)

(Сміх)

The Stoics, as far as I know, were not on Facebook.

Наскільки я знаю, стоїки не були зареєстровані на Фейсбуці.

We all know that in our on-demand lives,

Ми всі знаємо, що в нашому житті, де ми стільки всього потребуємо,

one of the things that's most on demand

найбільш за все ми потребуємо

is ourselves.

самих себе.

Wherever we are, any time of night or day,

Хоч де ми є, вдень чи вночі,

our bosses, junk-mailers, our parents can get to us.

наші начальники, спамери, батьки завжди можуть дістатись до нас.

Sociologists have actually found that in recent years

Соціологи дослідили, що кілька останніх років

Americans are working fewer hours than 50 years ago,

американці працюють менше годин, ніж 50 років тому,

but we feel as if we're working more.

але відчувають, що насправді працюють більше.

We have more and more time-saving devices,

У нас дедалі більше пристроїв, що економлять час -

but sometimes, it seems, less and less time.

але ми маємо щораз менше часу.

We can more and more easily make contact with people

Ми частіше й легше зв'язуємось із людьми

on the furthest corners of the planet,

з найвіддаленіших куточків планети,

but sometimes in that process

але при цьому інколи

we lose contact with ourselves.

втрачаємо зв'язок із самими собою.

And one of my biggest surprises as a traveler

Однією з найбільших несподіванок для мене як мандрівника

has been to find that often it's exactly the people

стало те, що часто ті самісінькі люди,

who have most enabled us to get anywhere

які подарували нам змогу мандрувати світом,

who are intent on going nowhere.

самі нікуди не хочуть їхати.

In other words, precisely those beings

Іншими словами, саме ті люди,

who have created the technologies

які створили технології,

that override so many of the limits of old,

що долають споконвічні обмеження,

are the ones wisest about the need for limits,

чудово розуміють потребу в деяких обмеженнях,

even when it comes to technology.

особливо, коли йдеться про технології.

I once went to the Google headquarters

Одного разу я побував у головному офісі компанії Google,

and I saw all the things many of you have heard about;

де побачив усе те, про що багато-хто з вас чув:

the indoor tree houses, the trampolines,

будиночки на деревах, трампліни,

workers at that time enjoying 20 percent of their paid time free

працівників, які 20 відсотків свого оплачуваного часу байдикують,

so that they could just let their imaginations go wandering.

щоб дати волю своїй фантазії.

But what impressed me even more

Але найбільш за все мене вразило ось що:

was that as I was waiting for my digital I.D.,

поки я чекав на свій цифровий пропуск,

one Googler was telling me about the program

один працівник Google розповів мені про програму, яку він пише.

that he was about to start to teach the many, many Googlers

Вона навчить його колег, які займаються йогою,

who practice yoga to become trainers in it,

стати тренерами йоги.

and the other Googler was telling me about the book that he was about to write

А ще один працівник розказав мені про книжку, які він збирається написати

on the inner search engine,

про внутрішній пошуковик

and the ways in which science has empirically shown

і те, як наука емпірично довела,

that sitting still, or meditation,

що зупинки, або ж медитація,

can lead not just to better health or to clearer thinking,

не тільки зміцнюють здоров'я і прояснюють думки,

but even to emotional intelligence.

а й сприяють розвитку емоційного інтелекту.

I have another friend in Silicon Valley

У Кремнієвій долині в мене є ще один приятель,

who is really one of the most eloquent spokesmen

який активно підтримує

for the latest technologies,

розвиток найсучасніших технологій.

and in fact was one of the founders of Wired magazine, Kevin Kelly.

Він - один із засновників журналу Wired - Кевін Келлі.

And Kevin wrote his last book on fresh technologies

Кевін написав свою найновішу книжку про сучасні технології,

without a smartphone or a laptop or a TV in his home.

не маючи вдома ні смартфона, ні ноутбука, ні телевізора.

And like many in Silicon Valley,

Як і багато інших людей у Кремнієвій долині,

he tries really hard to observe

він щосили намагається дотримуватися

what they call an Internet sabbath,

так званого Інтернет-шабату -

whereby for 24 or 48 hours every week

24 чи 48 годин щотижня

they go completely offline

вони проводять без Інтернету,

in order to gather the sense of direction

щоб розібратися, куди саме вони рухаються,

and proportion they'll need when they go online again.

і що саме треба робити, коли вони знову будуть у мережі.

The one thing perhaps that technology hasn't always given us

Технологія не дала нам одного:

is a sense of how to make the wisest use of technology.

розуміння, як користуватися нею наймудріше.

And when you speak of the sabbath,

Повертаючись до шабату -

look at the Ten Commandments --

перечитайте Десять заповідей:

there's only one word there for which the adjective "holy" is used,

там є одне-єдине слово, з яким вживається прикметник "святий",

and that's the Sabbath.

і це слово - шабат.

I pick up the Jewish holy book of the Torah --

Я розгорнув священну книгу євреїв, Тору,

its longest chapter, it's on the Sabbath.

і її найдовший розділ - про шабат.

And we all know that it's really one of our greatest luxuries,

Ми всі знаємо, що найбільша в світі розкіш -

the empty space.

це порожній простір.

In many a piece of music, it's the pause or the rest

У багатьох музичних творах саме пауза

that gives the piece its beauty and its shape.

сповнює музику красою й дарує їй форму.

And I know I as a writer

Коли я пишу,

will often try to include a lot of empty space on the page

то часто залишаю на сторінці багато порожнього місця,

so that the reader can complete my thoughts and sentences

щоб читач міг завершити мої думки та речення,

and so that her imagination has room to breathe.

щоб створити простір для його уяви.

Now, in the physical domain, of course, many people,

В реальному світі багато людей

if they have the resources,

хочуть купити заміську дачу, свій другий дім,

will try to get a place in the country, a second home.

якщо мають на це кошти.

I've never begun to have those resources,

В мене ніколи не було стільки грошей,

but I sometimes remember that any time I want,

але я пам'ятаю, що варто мені тільки захотіти,

I can get a second home in time, if not in space,

і я можу мати цей другий дім, якщо не в просторі, то у часі -

just by taking a day off.

треба тільки взяти вихідний.

And it's never easy because, of course, whenever I do I spend much of it

Але це завжди важко, бо більшість вихідного

worried about all the extra stuff

я хвилююсь про те, скільки всього

that's going to crash down on me the following day.

звалиться на мене наступного дня.

I sometimes think I'd rather give up meat or sex or wine

Інколи мені здається, що було б легше відмовитись від м'яса, сексу чи вина,

than the chance to check on my emails.

ніж від перевірки своєї пошти.

(Laughter)

(Сміх)

And every season I do try to take three days off on retreat

Я кожного сезону стараюсь взяти три дні вихідних,

but a part of me still feels guilty to be leaving my poor wife behind

але в душі далі почуваюсь винним у тому, що залишив удома свою бідолашну дружину,

and to be ignoring all those seemingly urgent emails

нехтую начебто терміновими листами

from my bosses

від своїх начальників,

and maybe to be missing a friend's birthday party.

а часом пропускаю день народження когось із друзів.

But as soon as I get to a place of real quiet,

Але щойно я дістаюсь до якоїсь спокійної місцини,

I realize that it's only by going there

як розумію, що тільки там

that I'll have anything fresh or creative or joyful to share

я можу віднайти щось нове, творче чи веселе

with my wife or bosses or friends.

і поділитись ним згодом зі своєю дружиною, начальником чи друзями.

Otherwise, really,

Інакше

I'm just foisting on them my exhaustion or my distractedness,

я просто накидаю їм свою втому й розчарування,

which is no blessing at all.

а це не так уже й приємно.

And so when I was 29,

Отож, у 29 років

I decided to remake my entire life

я вирішив змінити своє життя

in the light of going nowhere.

і нікуди не поспішати.

One evening I was coming back from the office,

Одного вечора я повертався з роботи,

it was after midnight, I was in a taxi driving through Times Square,

було вже за північ, я їхав у таксі через Таймс-сквер

and I suddenly realized that I was racing around so much

і раптом збагнув, що я так стрімголов лечу крізь життя,

I could never catch up with my life.

що воно вислизає в мене крізь пальці.

And my life then, as it happened,

А в той час моє життя

was pretty much the one I might have dreamed of as a little boy.

було саме таким, про яке я змалку мріяв.

I had really interesting friends and colleagues,

Я мав дуже цікавих приятелів і колег,

I had a nice apartment on Park Avenue and 20th Street.

гарну, простору квартиру на розі Парк-авеню і 20-ї Стріт,

I had, to me, a fascinating job writing about world affairs,

захопливу роботу - я писав про події у світі.

but I could never separate myself enough from them

Проте я ніколи не міг відмежуватися від них,

to hear myself think --

щоб почути власні думки,

or really, to understand if I was truly happy.

зрозуміти, чи я по-справжньому щасливий.

And so, I abandoned my dream life

Тому я відмовився від омріяного способу життя

for a single room on the backstreets of Kyoto, Japan,

і оселився в однокімнатному помешканні на окраїні Кіото, що в Японії.

which was the place that had long exerted a strong,

Те місто вже дуже давно

really mysterious gravitational pull on me.

незбагненно притягувало мене до себе.

Even as a child

Ще дитиною

I would just look at a painting of Kyoto and feel I recognized it;

я дивився на фотографії Кіото і, здавалось, бачив знайомі місця;

I knew it before I ever laid eyes on it.

я знав те місто ще до того, як уперше там побував.

But it's also, as you all know,

Крім того, як ви знаєте,

a beautiful city encircled by hills,

це прекрасне місто, оточене пагорбами,

filled with more than 2,000 temples and shrines,

на яких розкинулися понад 2 000 храмів і святинь,

where people have been sitting still for 800 years or more.

де люди нікуди не поспішають ось уже 800 років.

And quite soon after I moved there, I ended up where I still am

Перебравшись до Кіото, я невдовзі оселився там, де живу досі

with my wife, formerly our kids,

зі своєю дружиною, а раніше і з дітьми -

in a two-room apartment in the middle of nowhere

у двокімнатній квартирі віддалік від усього.

where we have no bicycle, no car,

Без велосипеда, автівки,

no TV I can understand,

телебачення на зрозумілій нам мові,

and I still have to support my loved ones

але я й досі маю забезпечувати своїх близьких,

as a travel writer and a journalist,

працюючи мандрівним письменником і журналістом,

so clearly this is not ideal for job advancement

тому це не найліпший спосіб життя для того, щоб зробити кар'єру,

or for cultural excitement

відвідувати культурні події

or for social diversion.

чи розважатись у товаристві.

But I realized that it gives me what I prize most,

Але я збагнув, що таке життя дає мені те, що я ціную найбільше -

which is days

дні

and hours.

та години.

I have never once had to use a cell phone there.

Я забув, що таке мобільний телефон.

I almost never have to look at the time,

Я забув, що таке дивитись на годинник,

and every morning when I wake up,

і кожного ранку, коли я прокидаюсь,

really the day stretches in front of me

новий день простягається переді мною,

like an open meadow.

наче просторий луг.

And when life throws up one of its nasty surprises,

А коли життя влаштовує мені неприємні сюрпризи,

as it will, more than once,

як то не раз буває,

when a doctor comes into my room

коли лікар заходить до кімнати

wearing a grave expression,

з похмурим виразом обличчя,

or a car suddenly veers in front of mine on the freeway,

або водій на дорозі переді мною раптом кидає машину вбік,

I know, in my bones,

я глибоко в душі знаю,

that it's the time I've spent going nowhere

що той час, який я провів, нікуди не поспішаючи,

that is going to sustain me much more

дасть мені більше душевних сил,

than all the time I've spent racing around to Bhutan or Easter Island.

ніж увесь той час, що я його провів, об'їжджаючи Бутан чи острів Пасхи.

I'll always be a traveler --

Я завжди буду мандрівником -

my livelihood depends on it --

так я заробляю на хліб -

but one of the beauties of travel

але подорожі мають чудову привабу:

is that it allows you to bring stillness

вони дарують хвилини спокою

into the motion and the commotion of the world.

серед галасу й гармидеру довколишнього світу.

I once got on a plane in Frankfurt, Germany,

Колись я летів літаком до Франкфурту, що в Німеччині,

and a young German woman came down and sat next to me

і біля мене сиділа молода німкеня.

and engaged me in a very friendly conversation

Між нами зав'язалась приємна розмова

for about 30 minutes,

хвилин на 30,

and then she just turned around

а потім вона просто обернулась

and sat still for 12 hours.

і мовчки сиділа 12 годин.

She didn't once turn on her video monitor,

Вона жодного разу не ввімкнула відео-монітор,

she never pulled out a book, she didn't even go to sleep,

не витягнула книжки, навіть не задрімала,

she just sat still,

вона просто сиділа мовчки,

and something of her clarity and calm really imparted itself to me.

а її відчуття ясності та спокою передалося й мені.

I've noticed more and more people taking conscious measures these days

Я помітив, що дедалі більше людей свідомо намагаються

to try to open up a space inside their lives.

звільнити більше простору в своєму житті.

Some people go to black-hole resorts

Дехто вирушає на курорти, де немає зв'язку,

where they'll spend hundreds of dollars a night

і платить сотні доларів за одну ніч,

in order to hand over their cell phone and their laptop

тільки щоб залишити свій мобільний і ноутбук

to the front desk on arrival.

на рецепції.

Some people I know, just before they go to sleep,

Дехто з моїх знайомих перед сном

instead of scrolling through their messages

не перевіряє пошту

or checking out YouTube,

і не дивиться відео на YouTube,

just turn out the lights and listen to some music,

а просто вимикає світло й слухає музику.

and notice that they sleep much better

І вони помітили, що тоді краще висипаються

and wake up much refreshed.

і прокидаються з відчуттям, що справді відпочили.

I was once fortunate enough

Якось мені пощастило

to drive into the high, dark mountains behind Los Angeles,

побувати серед високих, дрімучих гір по той бік Лос-Анджелеса,

where the great poet and singer

де видатний поет і співак,

and international heartthrob Leonard Cohen

світовий кумир Леонард Коен

was living and working for many years as a full-time monk

багато років прожив монахом

in the Mount Baldy Zen Center.

у дзен-буддистському центрі Mount Baldy Zen Center.

And I wasn't entirely surprised

Тому я не здивувався,

when the record that he released at the age of 77,

що пісня, яку він випустив у віці 77 років,

to which he gave the deliberately unsexy title of "Old Ideas,"

назвавши її зумисне непривабливо - "Старі ідеї" -

went to number one in the charts in 17 nations in the world,

зайняла перше місце в музичних рейтингах у 17 країнах світу,

hit the top five in nine others.

а ще в дев'яти країнах увійшла в першу п'ятірку.

Something in us, I think, is crying out

Щось у нашій душі потребує

for the sense of intimacy and depth that we get from people like that.

того відчуття близькості й глибини, що його ми отримуємо від людей,

who take the time and trouble to sit still.

які не лінуються зупинитись і побути в спокої.

And I think many of us have the sensation,

Гадаю, багато з нас мають відчуття -

I certainly do,

принаймні я точно -

that we're standing about two inches away from a huge screen,

що ми стоїмо за п'ять сантиметрів від гігантського екрану.

and it's noisy and it's crowded

Він шумний, переповнений людьми

and it's changing with every second,

і щосекунди змінюється,

and that screen is our lives.

і цей екран - наше життя.

And it's only by stepping back, and then further back,

І лише відступивши крок назад, а тоді ще пару кроків далі,

and holding still,

ставши на одному місці,

that we can begin to see what the canvas means

ми зможемо побачити, що ж насправді зображено на полотні

and to catch the larger picture.

і охопити поглядом цілісну картину.

And a few people do that for us by going nowhere.

Дехто робить це для нас, нікуди не поспішаючи.

So, in an age of acceleration,

В епоху прискорення

nothing can be more exhilarating than going slow.

ніщо так не п'янить як сповільнення темпу.

And in an age of distraction,

В епоху неуважності

nothing is so luxurious as paying attention.

найбільша розкіш - увага.

And in an age of constant movement,

А в епоху безупинного руху

nothing is so urgent as sitting still.

найважливіше - хвилина спокою.

So you can go on your next vacation

Отож, можете провести свою наступну відпустку

to Paris or Hawaii, or New Orleans;

в Парижі, на Гаваях чи в Новому Орлеані.

I bet you'll have a wonderful time.

Я впевнений, що ви чудово проведете час.

But, if you want to come back home alive and full of fresh hope,

Але якщо ви хочете повернутися додому у доброму настрої і сповненими нових сподівань,

in love with the world,

закоханими у світ довкола вас,

I think you might want to try considering going nowhere.

то подумайте - може, не варто нікуди їхати, а просто зупинитись?

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)