John McWhorter: Txtng is killing language. JK!!!

Translator: Joseph Geni Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Viktoriya Kuzina Утверджено: Julia Halamay

We always hear that texting is a scourge.

На СМС-повідомлення постійно скаржаться.

The idea is that texting spells the decline and fall

Панує думка, що написання СМС загрожує

значним зниженням рівня грамотності або здатності писати

of any kind of serious literacy, or at least writing ability,

among young people in the United States

серед молоді Сполучених Штатів

and now the whole world today.

і всього світу взагалі.

The fact of the matter is that it just isn't true,

Та справа в тому, що це неправда.

and it's easy to think that it is true,

Утім легше вважати, що все ж таки правда.

but in order to see it in another way,

Однак варто поглянути на проблему з іншого боку

in order to see that actually texting is a miraculous thing,

і визнати написання СМС дивним явищем.

not just energetic, but a miraculous thing,

Не просто ефективним, а дійсно неймовірним явищем:

складним процесом,

a kind of emergent complexity

that we're seeing happening right now,

що розгортається саме цієї миті.

Нам потрібно відступити на крок

we have to pull the camera back for a bit

and look at what language really is,

і поглянути на саму суть мови.

in which case, one thing that we see

Ми побачимо,

is that texting is not writing at all.

що складання СМС не є письмом взагалі.

What do I mean by that?

Що я маю на увазі?

Basically, if we think about language,

Коли ми розглядаємо мову,

варто пам'ятати, що вона існує приблизно 150 000 років;

language has existed for perhaps 150,000 years,

at least 80,000 years,

щонайменше 80 000 років.

and what it arose as is speech. People talked.

Мова породила мовлення. Люди заговорили.

That's what we're probably genetically specified for.

Можливо, ми генетично запрограмовані на це.

Найчастіше мовою ми говоримо.

That's how we use language most.

Письмо з'явилось набагато пізніше.

Writing is something that came along much later,

and as we saw in the last talk,

І як ми почули у попередній промові,

there's a little bit of controversy as to exactly when that happened,

між хронологією подій існує певна невідповідність.

but according to traditional estimates,

Проте згідно з традиційними оцінками,

if humanity had existed for 24 hours,

якщо уявити, ніби людство існує 24 години,

then writing only came along at about 11:07 p.m.

то письмо вперше з'явилось десь о 23:07.

That's how much of a latterly thing writing is.

Ось наскільки письмо нове для нас.

So first there's speech, and then writing comes along

Отже, спочатку було мовлення, а письмо -

as a kind of artifice.

це нещодавній винахід.

Now don't get me wrong, writing has certain advantages.

Зрозумійте мене правильно, письмо має певні переваги.

When you write, because it's a conscious process,

Коли ви пишете, а письмо - це свідомий процес,

because you can look backwards,

ви можете проаналізувати написане,

you can do things with language that are much less likely

ви також можете використовувати фрази,

if you're just talking.

які б ви ніколи не використали в усному мовленні.

For example, imagine a passage from Edward Gibbon's

Наприклад, уявіть уривок з

"Історії занепаду та загибелі Римської імперії" Едварда Гіббона:

"The Decline and Fall of the Roman Empire:"

"Бій тривав понад дванадцять годин,

"The whole engagement lasted above twelve hours,

till the graduate retreat of the Persians was changed

допоки поступовий відступ персів не став схожим на безладну втечу,

into a disorderly flight, of which the shameful example

ганебним прикладом для наслідування

was given by the principal leaders and the Surenas himself."

стала втеча головнокомандувачів та самого Суренаса".

Дуже гарно, але погодьтесь, так ніхто не говорить.

That's beautiful, but let's face it, nobody talks that way.

Or at least, they shouldn't if they're interested

Принаймні не робіть так, якщо хочете колись

продовжити свій рід. Так --

in reproducing. That --

(Laughter)

(Сміх)

is not the way any human being speaks casually.

--зазвичай ніхто не говорить.

Casual speech is something quite different.

Розмовна мова значно відрізняється.

Мовознавці довели,

Linguists have actually shown

that when we're speaking casually in an unmonitored way,

що коли ми вільно говоримо,

we tend to speak in word packets of maybe

то, як правило, розмовляємо блоками

seven to 10 words.

по 7-10 слів.

You'll notice this if you ever have occasion to record

Ви помітите це, якщо запишете на плівку

свою розмову чи розмову групи людей.

yourself or a group of people talking.

That's what speech is like.

Саме так виглядає мовлення.

Speech is much looser. It's much more telegraphic.

Мовлення набагато вільніше, набагато швидше,

It's much less reflective -- very different from writing.

більш поверхове, і цим значно відрізняється від письма.

So we naturally tend to think, because we see language

Ми так часто бачимо тексти,

що вважаємо, ніби це і є мова.

written so often, that that's what language is,

but actually what language is, is speech. They are two things.

Але насправді мова - це мовлення. Два різних явища.

Now of course, as history has gone by,

Звичайно, з плином історії

з'являлись певні протиріччя

it's been natural for there to be a certain amount of bleed

between speech and writing.

між усним мовленням та письмом.

So, for example, in a distant era now,

Так, наприклад, дуже давно,

it was common when one gave a speech

виступаючи з промовою, було прийнято говорити так,

to basically talk like writing.

ніби книжку читаєш.

So I mean the kind of speech that you see someone giving

Я маю на увазі промови, як у старих фільмах,

in an old movie where they clear their throat, and they go,

у яких герої покашлюють:

"Ahem, ladies and gentlemen," and then they speak

"Кхм, леді та джентельмени", і тільки потім починають говорити,

in a certain way which has nothing to do with casual speech.

дотримуючись стилю, який не має нічого спільного з розмовною мовою.

It's formal. It uses long sentences like this Gibbon one.

Дуже формальний. Йому притаманні довгі речення, як у Гіббона.

It's basically talking like you write, and so, for example,

Фактично, ви говорите так, як пишете.

we're thinking so much these days about Lincoln

Такою ми сьогодні уявляємо мову Лінкольна

because of the movie.

завдяки подібним фільмам.

І Геттісбурзька промова не була ключовою подією.

The Gettysburg Address was not the main meal of that event.

For two hours before that, Edward Everett spoke

За дві години до того Едвард Еверетт виступав

з темою, яка, чесно кажучи, не може зацікавити нас зараз,

on a topic that, frankly, cannot engage us today

and barely did then.

і мало кого цікавила в ті часи.

The point of it was to listen to him

Основним завданням було слухати,

speaking like writing.

як він говорить книжним стилем.

Ordinary people stood and listened to that for two hours.

Звичайні люди стояли і слухали цілих дві години.

It was perfectly natural.

Промова була абсолютно природною.

That's what people did then, speaking like writing.

У ті часи було прийнято говорити так, ніби писати.

Ну а якщо ви можете говорити так, ніби пишете,

Well, if you can speak like writing,

then logically it follows that you might want to also

було б логічно припустити,

що ви захочете писати, як говорите.

sometimes write like you speak.

The problem was just that in the material,

Проблема полягала в тому,

mechanical sense, that was harder back in the day

що тоді це було складніше зробити

for the simple reason that materials don't lend themselves to it.

через відсутність відповідних матеріалів.

It's almost impossible to do that with your hand

Рукою зі швидкістю мови писати неможливо,

except in shorthand, and then communication is limited.

хоч для цього і є скоропис, але ж він обмежує спілкування.

On a manual typewriter it was very difficult,

На друкарській машинці це зробити складно,

and even when we had electric typewriters,

і навіть з появою електричних друкарських машинок,

or then computer keyboards, the fact is

а згодом і комп'ютерів, незмінним залишається одне:

that even if you can type easily enough to keep up

навіть якщо ви легко набираєте текст

with the pace of speech, more or less, you have to have

зі швідкістю мовлення, вам все ще

somebody who can receive your message quickly.

потрібен хтось, хто може швидко отримати повідомлення.

Once you have things in your pocket that can receive that message,

Як тільки у вашій кишені з'являється прилад,

здатний приймати такі повідомлення,

then you have the conditions that allow

з'являються умови,

that we can write like we speak.

в яких можна писати розмовним стилем.

And that's where texting comes in.

І ось виникають СМС.

Тексти не мають чіткої структури.

And so, texting is very loose in its structure.

Усі нехтують використанням великих літер та розділових знаків.

No one thinks about capital letters or punctuation when one texts,

but then again, do you think about those things when you talk?

Та чи думаєте ви про них під час розмови?

No, and so therefore why would you when you were texting?

Ні. Тому навіщо думати про це, складаючи СМС?

What texting is, despite the fact that it involves

СМС-повідомлення, навіть попри існування

the brute mechanics of something that we call writing,

жорстких вимог письма,

is fingered speech. That's what texting is.

насправді є "запальцованим" мовленням.

Тепер можна писати так, як говориш.

Now we can write the way we talk.

And it's a very interesting thing, but nevertheless

Цікавий факт. Проте все ще

easy to think that still it represents some sort of decline.

легше вважати, що відбувається занепад.

We see this general bagginess of the structure,

Ми бачимо недосконалість структури,

нехтування правилами, які вивчили ще в школі,

the lack of concern with rules and the way that we're used to

learning on the blackboard, and so we think

і тому вважаємо,

that something has gone wrong.

що мова йде не тим шляхом.

It's a very natural sense.

Це дуже природна реакція.

But the fact of the matter is that what is going on

Та насправді

ми спостерігаємо народження складного явища.

is a kind of emergent complexity.

That's what we're seeing in this fingered speech.

Ми бажаємо зрозуміти природу "запальцованого" мовлення.

And in order to understand it, what we want to see

І щоб це зробити, ми хочемо знати,

is the way, in this new kind of language,

яким шляхом піде нова мова.

there is new structure coming up.

Формується нова структура.

And so, for example, there is in texting a convention,

Наприклад, у СМС використовується відоме всім

which is LOL.

скорочення LOL.

Ми сприймаємо його як нестримний сміх

Now LOL, we generally think of

as meaning "laughing out loud."

- "laughing out loud".

And of course, theoretically, it does,

Теоретично так воно і є,

and if you look at older texts, then people used it

бо якщо поглянути на старіші СМС,

to actually indicate laughing out loud.

таке значення воно і передавало.

But if you text now, or if you are someone who

Та у сучасних СМС, якщо ви знайомі

is aware of the substrate of texting the way it's become,

зі змінами у термінології повідомлень,

бачимо, що LOL

you'll notice that LOL

does not mean laughing out loud anymore.

більше не означає нестримний сміх.

З'явилися ледь вловимі відтінки інших значень.

It's evolved into something that is much subtler.

This is an actual text that was done

Ось реальне листування,

яке нещодавно надіслала мені

by a non-male person of about 20 years old

двадцятирічна дівчина.

not too long ago.

"I love the font you're using, btw."

"Дрч, кльовий шрифт".

Julie: "lol thanks gmail is being slow right now"

Джулі: "лол дяк джимейл зависає"

От подумайте, нічого ж смішного.

Now if you think about it, that's not funny.

No one's laughing. (Laughter)

Ніхто не сміється. (Сміх)

And yet, there it is, so you assume

Проте ось ці літери, то ж ви думаєте,

there's been some kind of hiccup.

може там щось кумедне трапилось.

Then Susan says "lol, I know,"

Сюзан відповідає: "лол, знаю",

again more guffawing than we're used to

сміючись більше, ніж треба,

when you're talking about these inconveniences.

обговорюючи подібні технічні складнощі.

So Julie says, "I just sent you an email."

Джулі пише: "Щойно надіслала тобі мейл".

Susan: "lol, I see it."

Сюзан: "лол, бачу".

Веселушки - ось, що LOL значить.

Very funny people, if that's what LOL means.

Джулі пише: "То як справи?"

This Julie says, "So what's up?"

Susan: "lol, I have to write a 10 page paper."

Сюзан: "лол, домашка на 10 сторінок".

She's not amused. Let's think about it.

Їй зовсім не весело. Тільки подумайте.

LOL is being used in a very particular way.

LOL має чітке призначення.

It's a marker of empathy. It's a marker of accommodation.

Це символ співучасті та моральної підтримки.

Лінгвісти називають це прагматичними частками.

We linguists call things like that pragmatic particles.

Any spoken language that's used by real people has them.

Будь-яка розмовна мова обов'язково їх має.

Якщо ви знаєте японську,

If you happen to speak Japanese, think about

that little word "ne" that you use at the end of a lot of sentences.

пригадайте як часто "ne" вживається наприкінці речення.

If you listen to the way black youth today speak,

Послухайте, як говорить афро-американська молодь.

think about the use of the word "yo."

Зверніть увагу на використання "yo".

Whole dissertations could be written about it,

Дисертації писати можна.

Напевно, їх уже пишуть.

and probably are being written about it.

A pragmatic particle, that's what LOL has gradually become.

LOL поступово перетворився на прагматичну частку.

It's a way of using the language between actual people.

Став методом спілкування звичайних людей.

Another example is "slash."

Інший приклад: коса риска - слеш.

Now, we can use slash in the way that we're used to,

Слеш можна використовувати звичним методом.

along the lines of, "We're going to have

Як у "Ми влаштовуємо вечірку/корпоратив",

a party-slash-networking session."

That's kind of like what we're at.

згідно з правилами.

Slash is used in a very different way

Зовсім інакше проставляє риски

сьгодні молодь у СМС.

in texting among young people today.

Так вони позначають зміну теми.

It's used to change the scene.

So for example, this Sally person says,

Наприклад, Салі пише:

"Шукаю, з ким гульнути".

"So I need to find people to chill with"

and Jake says, "Haha" --

А Джейк відповідає: "Хаха".

you could write a dissertation about "Haha" too, but we don't have time for that —

Про "хаха" теж можна писати дисертації, але зараз не про це.

"Haha so you're going by yourself? Why?"

"Хаха то ти сама ідеш? Чому?"

Sally: "For this summer program at NYU."

Салі: "Літня програма у Нью-Йорку".

Jake: "Haha. Slash I'm watching this video with suns players

Джейк: "Хаха. Слеш дивлюсь відео, де гравці Санз стріляють, примруживши одне око".

trying to shoot with one eye."

The slash is interesting.

Нас цікавить "слеш".

I don't really even know what Jake is talking about after that,

Я не дуже розумію, що Джейк каже після нього,

but you notice that he's changing the topic.

та ви помітили (сміх), як він змінив тему.

Це так прозаїчно.

Now that seems kind of mundane,

Але подумайте, що під час мовлення,

but think about how in real life,

if we're having a conversation and we want to change the topic,

коли ми хочему змінити тему,

there are ways of doing it gracefully.

ми робимо це поступово,

You don't just zip right into it.

а не перескакуємо.

You'll pat your thighs and look wistfully off into the distance,

Ми відводимо очі і замріяно дивимось у далечінь.

or you'll say something like, "Hmm, makes you think --"

Або говоримо щось на кшталт: "Хм, одразу пригадується..."

when it really didn't, but what you're really --

Навіть, якщо і не пригадується. Але ж --

(Laughter) —

(Сміх)

Але ж насправді таким чином ви намагались змінити тему.

what you're really trying to do is change the topic.

You can't do that while you're texting,

На письмі так не зробиш.

and so ways are developing of doing it within this medium.

Тому розвиваються відповідні до середовища механізми.

All spoken languages have what a linguist calls

Будь-яка розмовна мова містить так званий

a new information marker -- or two, or three.

маркер нової інформації. Може, їх два чи три.

СМС-спілкування розвинуло такий маркер у формі слешу.

Texting has developed one from this slash.

So we have a whole battery of new constructions

Отже, у нас тепер є повна обойма нових конструкцій,

that are developing, and yet it's easy to think,

що й далі розвиваються.

І все ж простіше думати,

well, something is still wrong.

ніби щось тут не так.

There's a lack of structure of some sort.

Відсутня хоч якась структура.

It's not as sophisticated

Текст не настільки витончений,

as the language of The Wall Street Journal.

як статті у «Волл-стріт джорнел».

Well, the fact of the matter is,

Однак погляньте,

що пишуть у 1956 році,

look at this person in 1956,

and this is when texting doesn't exist,

коли СМС взагалі не існувало,

"I Love Lucy" is still on the air.

а по радіо крутили "I love Lucy".

"Many do not know the alphabet or multiplication table,

"Багато людей не знають абетки

і таблиці множення,

cannot write grammatically -- "

We've heard that sort of thing before,

пишуть з помилками[...]"

Ми це вже проходили.

І не тільки у 1956, але і у 1917.

not just in 1956. 1917, Connecticut schoolteacher.

Вчитель з Коннектикуту.

1917. This is the time when we all assume

1917 рік! Ми вважаємо, що в цей час

that everything somehow in terms of writing was perfect

письмова мова була бездоганною,

because the people on "Downton Abbey" are articulate,

бо герої "Абатства Даунтон" гарно говорять.

or something like that.

So, "From every college in the country goes up the cry,

"З кожного коледжу країни чутно:

'Our freshmen can't spell, can't punctuate.'"

"Новачки плутають літери та розділові знаки".

And so on. You can go even further back than this.

Ідемо далі.

It's the President of Harvard. It's 1871.

Президент Гарварду у 1871 році.

There's no electricity. People have three names.

Не існує електропостачання, а у людей по три імені.

"Bad spelling,

"Жахливе написання (Сміх),

incorrectness as well as inelegance of expression in writing."

помилки та невитонченість письмової мови [...]"

Він говорить про людей, готових йти до вищої школи.

And he's talking about people who are otherwise

well prepared for college studies.

You can go even further back.

І ще далі.

1841 рік. Усіма забутий директор школи засмучений,

1841, some long-lost superintendent of schools is upset

because of what he has for a long time "noted with regret

бо "вже давно із сумом помічає повне заперечення

the almost entire neglect of the original" blah blah blah blah blah.

канонів мистецтва бла-бла-бла..."

Or you can go all the way back to 63 A.D. -- (Laughter) --

І навіть ще далі -- (Сміх) -- у 63 році н.е.

and there's this poor man who doesn't like the way

Якомусь чолов'язі не подобається,

people are speaking Latin.

як люди розмовляють латинською.

As it happens, he was writing about what had become French.

Це він про мову, яка згодом стане французькою.

And so, there are always — (Laughter) (Applause) —

Отже, завжди -- (Сміх та оплески)--

-- завжди когось подібні явища турбують.

there are always people worrying about these things

Але життя не зупиняється.

and the planet somehow seems to keep spinning.

And so, the way I'm thinking of texting these days is

Тому я розглядаю СМС

як принципово новий стиль письма,

that what we're seeing is a whole new way of writing

that young people are developing,

що його розробила молодь,

which they're using alongside their ordinary writing skills,

яка використовує його поряд із літературним.

and that means that they're able to do two things.

Тобто вони можуть робити одразу дві речі.

Increasing evidence is that being bilingual

Про це свідчить двомовність,

is cognitively beneficial.

бо вона розширює можливості навчання.

That's also true of being bidialectal.

Так само, як і володіння діалектами.

That's certainly true of being bidialectal in terms of your writing.

Так само, як і володіння письмовими діалектами.

And so texting actually is evidence of a balancing act

Тому СМС є доказом існування балансу,

that young people are using today, not consciously, of course,

яким підсвідомо користується молодь.

Вони розширюють мовленнєві можливості.

but it's an expansion of their linguistic repertoire.

It's very simple.

Усе просто.

If somebody from 1973 looked at

Якщо хтось з 1973 погляне

what was on a dormitory message board in 1993,

на дошку оголошень у гуртожитку в 1993,

the slang would have changed a little bit

то помітить, що сленг трохи змінився

since the era of "Love Story,"

з часів "Love Story",

but they would understand what was on that message board.

та все одно оголошення буде зрозумілим.

Take that person from 1993 -- not that long ago,

Тепер беремо людину з 1993, а це не так давно,

this is "Bill and Ted's Excellent Adventure" -- those people.

на екранах "Неймовірні пригоди Білла і Теда",

Take those people and they read

і просимо прочитати типове повідомлення сучасної двадцятирічної дівчини.

a very typical text written by a 20-year-old today.

Often they would have no idea what half of it meant

Вони напевно і половини не зрозуміють.

because a whole new language has developed

Бо молодь розробила абсолютно нову мову

among our young people doing something as mundane

і користується нею повсякденно,

as what it looks like to us when they're batting around

постійно натискаючи кнопки своїх мобільних.

on their little devices.

So in closing, if I could go into the future,

Отже, висновки.

Якби я потрапив у майбутнє,

if I could go into 2033,

скажімо у 2033,

the first thing I would ask is whether David Simon

по-перше, я б спитав,

чи написав Девід Саймон продовження "Дротів".

had done a sequel to "The Wire." I would want to know.

(Сміх) Я б насправді спитав.

And — I really would ask that —

and then I'd want to know actually what was going on on "Downton Abbey."

Потім захотів би дізнатися, що буде далі в "Абатстві Даунтон".

That'd be the second thing.

Це по-друге.

And then the third thing would be,

А по-третє, попросив би показати мені

please show me a sheaf of texts

декілька СМС-повідомлень,

written by 16-year-old girls,

написаних шістнадцятирічними дівчатами.

because I would want to know where this language

Бо я хочу знати,

як розвинулась нова мова від наших днів.

had developed since our times,

and ideally I would then send them back to you and me now

Найкраще було б відправити ці повідомлення у наш час

для досліджень лінгвістичного дива,

so we could examine this linguistic miracle

happening right under our noses.

яке живе поруч із нами.

Thank you very much.

Щиро дякую.

(Оплески)

(Applause)

Дякую. (Оплески)

Thank you. (Applause)