Letting go of God | Julia Sweeney

Перекладач: Khrystyna Romashko Утверджено: Mariya Udud

On September 10, the morning of my seventh birthday,

Зранку 10 вересня, на мій сьомий день народження,

I came downstairs to the kitchen, where my mother was washing the dishes

я зійшла сходами до кухні, де моя мама мила посуд,

and my father was reading the paper or something,

а батько читав газету чи ще щось,

and I sort of presented myself to them in the doorway, and they said,

я стала в дверях, щоб звернути на себе увагу,

і вони сказали:

"Hey, happy birthday!" And I said, "I'm seven."

"Привіт, з днем народження!" Я відповіла: "Мені сім."

And my father smiled and said,

Мій батько посміхнувся і промовив:

"Well, you know what that means, don't you?"

"Що ж, ти знаєш, що це означає, чи не так?"

And I said, "Yeah, that I'm going to have a party

Я відповіла: "Так, у мене буде вечірка і торт,

and a cake and get a lot of presents?"

і я отримаю багато подарунків?" А батько тоді: "Ну, так.

And my dad said, "Well, yes.

But more importantly,

Та, що важливіше, стати семирічною означає,

being seven means that you've reached the age of reason,

що ти досягла свідомого віку,

and you're now capable of committing any and all sins against God and man."

і тепер ти здатна на всі гріхи проти Бога та людей".

(Laughter)

(Сміх)

Now, I had heard this phrase, "age of reason," before.

Я чула цей вислів, "свідомий вік", і раніше.

Sister Mary Kevin had been bandying it about

Сестра Мері Кевін згадувала про нього

my second-grade class at school.

у другому класі в школі. Та коли вона це говорила,

But when she said it,

the phrase seemed all caught up in the excitement of preparations

здавалось, що це фраза з хвилюючих приготувань

for our first communion and our first confession,

до нашого першого причастя та першої сповіді,

і всі знали, що насправді це

and everybody knew that was really all about the white dress

була нагода одягти біле плаття і білу вуаль.

and the white veil.

And anyway, I hadn't really paid all that much attention

В будь-якому разі я не надто

to that phrase, "age of reason."

надала значення цьому виразу - "свідомий вік".

So, I said, "Yeah, yeah, age of reason. What does that mean again?"

Тож я мовила: "Окей, свідомий вік. А що це значить?".

And my dad said, "Well, we believe, in the Catholic Church,

Батько відповів: "Ми, в католицькій церкві, віримо,

that God knows that little kids don't know the difference between right and wrong,

що Бог знає, що маленькі діти не знають різниці між добрим і поганим,

but when you're seven, you're old enough to know better.

та, коли тобі настає 7, ти вже достатньо доросла, щоб це зрозуміти.

Тож - ти виросла, і досягла свідомого віку, і тепер

So, you've grown up and reached the age of reason,

and now God will start keeping notes on you,

Бог слідкуватиме за тобою та твоїми вчинками".

and begin your permanent record."

(Laughter)

(Сміх)

And I said, "Oh ...

Я сказала: "О, зачекай хвильку. Маєш на увазі, що весь цей час

Wait a minute.

You mean all that time, up till today,

до сьогодні, весь цей час, що я

all that time I was so good, God didn't notice it?"

так гарно поводилась, Бог цього не бачив?".

And my mom said, "Well, I noticed it."

На що мама мовила: "Зате я бачила".

(Laughter)

(Сміх)

And I thought, "How could I not have known this before?

Я подумала: "Як можна було не знати цього раніше?

How could it not have sunk in when they'd been telling me?

Як я не здогадалась, коли вони говорили мені?

Стільки часу гарно поводитись і не мати за це нагороди.

All that being good and no real credit for it.

And worst of all, how could I not have realized

А найгірше, як можна було дізнатись таку важливу інформацію

this very important information

у день, коли мені з неї вже ніякої користі?"

until the very day that it was basically useless to me?"

So I said, "Well, Mom and Dad, what about Santa Claus?

Тоді я спитала: "Мамо, тату, а як щодо Санта Клауса?

I mean, Santa Claus knows if you're naughty or nice, right?"

Він же знає, коли ми чемні чи неслухняні, правильно?"

And my dad said, "Yeah, but, honey,

Батько відповів: "Так, але, люба,

I think that's technically just between Thanksgiving and Christmas."

я думаю, що технічно це тільки в

період між Днем Подяки та Різдвом".

And my mother said, "Oh, Bob, stop it. Let's just tell her. I mean, she's seven.

А мама додала: "О, Бобе, припини.

Давай просто скажемо їй.

Julie, there is no Santa Claus."

Їй же сім. Джулі, Санта Клауса немає".

(Laughter)

(Сміх)

Now, this was actually not that upsetting to me.

Але якраз це мене не дуже засмутило.

My parents had this whole elaborate story about Santa Claus:

У моїх батьків була дуже

заплутана історія про Санта Клауса:

how they had talked to Santa Claus himself and agreed

те, як вони розмовляли з ним і домовились,

that instead of Santa delivering our presents

що замість подарунків у ніч перед Різдвом,

over the night of Christmas Eve,

як у кожній родині,

like he did for every other family who got to open their surprises

де насамперед відкривали свої сюрпризи у ранок Різдва,

first thing Christmas morning,

our family would give Santa more time.

наша сім'я давала Санті більше часу.

Santa would come to our house while we were at nine o'clock high mass

Санта приходив до нашого дому

о 9 ранку, коли було повно метушні

on Christmas morning, but only if all of us kids did not make a fuss.

в Різдвяний ранок, але тільки якщо діти не дуже галасували.

Which made me very suspicious.

Що викликало в мене підозри.

It was pretty obvious that it was really our parents giving us the presents.

Було досить очевидно, що насправді це батьки дарують нам подарунки.

I mean, my dad had a very distinctive wrapping style,

Бо в мого батька був характерний стиль упакування,

and my mother's handwriting was so close to Santa's.

а почерк моєї мами був такий подібний до почерку Санта Клауса.

(Laughter)

Plus, why would Santa save time by having to loop back

До того ж, чого б це Санта мав тратити час на повторну дорогу

to our house after he'd gone to everybody else's?

до нашого будинку після того, як він уже у всіх побував?

There was only one obvious conclusion to reach from this mountain of evidence:

З цього всього можна було зробити тільки один очевидний висновок:

our family was too strange and weird for even Santa Claus to come visit,

наша сім'я була надто дивакувата

навіть для візиту Санти,

and my poor parents were trying to protect us from the embarrassment,

тож мої бідні батьки намагались захистити нас від незручного моменту,

this humiliation of rejection by Santa, who was jolly --

приниження від того, що ми відкинуті привітним Сантою,

but let's face it, he was also very judgmental.

але, визнаймо це - він також є дуже суб'єктивний.

So to find out that there was no Santa Claus at all

Тож дізнатись, що Санти не існує, було навіть певним полегшенням.

was actually sort of a relief.

I left the kitchen not really in shock about Santa,

Я вийшла з кухні не дуже шокована правдою про Санту,

but rather, I was just dumbfounded

а спантеличена тим,

about how I could have missed this whole age of reason thing.

як я могла даремно прожити весь цей свідомий вік.

It was too late for me, but maybe I could help someone else,

Для мене вже було запізно, але я могла допомогти комусь іншому,

someone who could use the information.

хто ще міг скористатись цією інформацією.

They had to fit two criteria:

Така людина мала відповідати двом критеріям:

they had to be old enough to be able to understand

бути достатньо дорослою, щоб зрозуміти

the whole concept of the age of reason, and not yet seven.

це ціле поняття свідомого віку, і ще не мати семи років.

The answer was clear: my brother Bill. He was six.

Відповідь не забарилась: мій брат Білл. Йому було шість.

Well, I finally found Bill

Я знайшла Біллі за квартал від нашого будинку

about a block away from our house at this public school playground.

на шкільному майданчику. Це була неділя,

It was a Saturday, and he was all by himself,

він грався сам, копаючи м'яч об стіну.

just kicking a ball against the side of a wall.

I ran up to him and said, "Bill!

Я підбігла до нього і сказала: "Білле,

I just realized that the age of reason starts when you turn seven,

я щойно усвідомила, що свідомий вік

наступає, коли виповнюється сім,

and then you're capable of committing any and all sins

і ти стаєш здатним на всі можливі гріхи

against God and man."

проти Бога та людей". А Білл відповів: " То й що?". Я мовила:

And Bill said, "So?"

And I said, "So, you're six.

"Тобі ж шість. Так що в тебе цілий рік робити, що забажаєш,

You have a whole year to do anything you want to and God won't notice it."

і Бог про це не дізнається". А він: "То й що?". Я провадила далі:

And he said, "So?"

And I said, "So? So everything!"

"Як що? Та все!" І я розвернулась,

щоб піти геть. Я була така зла на нього.

And I turned to run. I was so angry with him.

Та коли я дісталась верху сходів, я розвернулась

But when I got to the top of the steps,

I turned around dramatically and said,

і драматично викрикнула: "До речі, Білле, Санти Клауса не існує!"

"Oh, by the way, Bill -- there is no Santa Claus."

(Laughter)

(Сміх)

Now, I didn't know it at the time,

Тоді я не знала,

but I really wasn't turning seven on September 10th.

що насправді мені ще не виповнилось сім років 10 вересня.

For my 13th birthday,

На мій 13-ий день народження я

I planned a slumber party with all of my girlfriends,

планувала невелику вечірку з подружками,

but a couple of weeks beforehand my mother took me aside and said,

та за кілька тижнів до того мама покликала мене і сказала:

"I need to speak to you privately.

"Мені треба поговорити з тобою особисто.

September 10th is not your birthday. It's October 10th."

10 вересня - не твій день народження. Він 10 жовтня". Я скрикнула: "Що?"

And I said, "What?"

(Laughter)

And she said ...

(Сміх)

Вона спробувала пояснити: "Розумієш, дедлайн для запису в дитсадок був 15 вересня".

(Laughter)

"Listen. The cut-off date to start kindergarten was September 15th."

(Laughter)

(Сміх)

"So I told them that your birthday was September 10th,

"Тож я сказала їм, що в тебе день народження 10 вересня,

and then I wasn't sure

і так як я не була впевнена, що ти не розпатякаєш правду,

that you weren't just going to go blab it all over the place,

so I started to tell you your birthday was September 10th.

я стала тобі говорити, що ти народилась 10 вересня.

But, Julie, you were so ready to start school, honey. You were so ready."

Але, Джулі, ти була вже така готова до школи, люба. Така готова".

I thought about it, and when I was four,

Я подумала про це, коли мені було чотири,

I was already the oldest of four children,

я була вже майже найстаршою з чотирьох дітей,

and my mother even had another child to come,

а моя мама чекала на ще одну дитину,

so what I think she -- understandably -- really meant

тож те, що вона назвала моєю готовністю, насправді означало, що вона сама була готова,

was that she was so ready, she was so ready.

вона була готова. А далі вона сказала:

Then she said, "Don't worry, Julie.

Every year on October 10th,

"Не хвилюйся, Джулі, щороку 10 жовтня на твій день народження,

when it was your birthday but you didn't realize it,

хоч ти про це й не знала, я дбала,

I made sure that you ate a piece of cake that day."

щоб ти отримувала шмат торта в цей день".

(Laughter)

(Сміх)

Which was comforting, but troubling.

Це заспокоювало, але й турбувало.

My mother had been celebrating my birthday with me, without me.

Моя мама святкувала мій день народження зі мною, без мене.

(Laughter)

What was so upsetting about this new piece of information

Найсумнішим з цієї нової інформації було

was not that I had to change the date of my slumber party

не те, що зміниться дата моєї вечірки

with all of my girlfriends.

з подружками,

What was most upsetting was that this meant I was not a Virgo.

а те, що це означало, що я не Діва.

I had a huge Virgo poster in my bedroom.

У мене був величезний плакат Діви в спальні,

And I read my horoscope every single day,

я читала свій гороскоп кожнісінького дня, і він був ну просто-таки про мене.

and it was so totally me.

(Laughter)

(Сміх)

And this meant that I was a Libra?

Тож, значить, я Терези?

So, I took the bus downtown to get the new Libra poster.

Я поїхала автобусом до центру по новий плакат з Терезами.

The Virgo poster is a picture of a beautiful woman with long hair,

Плакат з Дівою був зображенням красивої жінки з довгим волоссям,

sort of lounging by some water,

котра спочивала біля води,

but the Libra poster is just a huge scale.

а на постері з Терезами були величезні ваги.

This was around the time that I started filling out physically,

Це було в той час, коли я набувала фізичних форм,

and I was filling out a lot more than a lot of the other girls,

значно швидше, ніж інші дівчатка,

and frankly, the whole idea that my astrological sign was a scale

і, чесно кажучи, сама думка про те, що моїм астрологічним знаком є ваги,

just seemed ominous and depressing.

була зловіщою та депресивною.

(Laughter)

(Сміх)

But I got the new Libra poster,

Та я купила новий плакат з Терезами

and I started to read my new Libra horoscope,

і стала читати свій гороскоп для Терезів,

and I was astonished to find that it was also totally me.

і була вражена, коли виявила, що він теж був написаний саме про мене.

(Laughter)

It wasn't until years later, looking back

Лише через роки, згадуючи

on this whole age-of-reason, change-of-birthday thing,

про всю цю історію свідомого віку/ зміни дати народження,

that it dawned on me:

мене осяяло: мені не виповнилось сім,

I wasn't turning seven when I thought I turned seven.

коли я думала, що виповнилось. Я могла ще цілий місяць

I had a whole other month

to do anything I wanted to before God started keeping tabs on me.

робити, що завгодно, до того як Бог почав стежити за мною.

Oh, life can be so cruel.

О, життя може бути таким жорстоким.

One day, two Mormon missionaries came to my door.

Одного дня двоє місіонерів-мормонів прийшли до моїх дверей.

Now, I just live off a main thoroughfare in Los Angeles,

Я живу біля пожвавленої магістралі в Лос-Анджелесі,

and my block is -- well, it's a natural beginning

тож з мого кварталу, зазвичай,

for people who are peddling things door to door.

починають усі люди, котрі ходять від дверей до дверей.

Sometimes I get little old ladies from the Seventh Day Adventist Church

Іноді сюди заходять пані літнього віку з Церкви Адвентистів Сьомого дня,

showing me these cartoon pictures of heaven.

показують зображення небес.

And sometimes I get teenagers who promise me

Іноді заходять підлітки, які обіцяють, що не підуть в банду

that they won't join a gang and just start robbing people,

грабувати людей, якщо тільки я куплю у них

if I only buy some magazine subscriptions from them.

кілька підписок на журнали.

So normally, I just ignore the doorbell, but on this day, I answered.

Тож зазвичай я просто ігнорую дзвінок у двері, але того дня я відповіла.

And there stood two boys, each about 19, in white, starched short-sleeved shirts,

Там стояли два хлопці, обом десь по 19 років.

У білих накрохмалених сорочках на короткий рукав, з маленькими бейджами,

and they had little name tags

that identified them as official representatives

які ідентифікували їх як офіційних представників

Церкви Ісуса Христа Святих Останніх днів,

of the Church of Jesus Christ of Latter-day Saints,

and they said they had a message for me, from God.

вони сказали, що мають для мене послання від Бога.

I said, "A message for me? From God?" And they said, "Yes."

Я перепитала: "Послання для мене? Від Бога?". Вони відповіли: "Так".

Now, I was raised in the Pacific Northwest,

Я виросла на тихоокеанському узбережжі північного заходу,

around a lot of Church of Latter-day Saints people and, you know,

де навколо було багато людей з цієї церкви,

I've worked with them and even dated them,

я працювала з ними, навіть з деким зустрічалася,

but I never really knew the doctrine,

але ніколи не знала їхньої доктрини, і що вони розповідали людям,

or what they said to people when they were out on a mission,

коли перебували на місії, тож мене розібрала цікавість,

and I guess I was sort of curious, so I said, "Well, please, come in."

і я сказала: "Прошу, заходьте". Вони дуже зраділи,

And they looked really happy,

бо не думаю, що їх часто запрошують.

because I don't think this happens to them all that often.

(Сміх)

(Laughter)

And I sat them down, and I got them glasses of water --

Я посадила їх, принесла по склянці води.

Ok, I got it, I got it.

Все гаразд. Я принесла їм по склянці води.

I got them glasses of water.

Don't touch my hair, that's the thing.

Не чіпати волосся, я маю пам'ятати про це.

(Laughter)

(Сміх)

You can't put a video of myself in front of me

Не можна поставити відео-екран переді мною

and expect me not to fix my hair.

і сподіватись, що я не поправлятиму зачіску.

Ok.

(Сміх)

(Laughter)

Гаразд. Тож я посадила їх, дала по склянці води,

So I sat them down and I got them glasses of water,

and after niceties, they said,

і після ввічливих перемовин вони сказали: "Чи ти віриш, що Бог любить тебе усім його серцем?".

"Do you believe that God loves you with all his heart?"

And I thought, "Well, of course I believe in God,

Я подумала: "Звичайно, я вірю в Бога,

but you know, I don't like that word 'heart,'

але мені не подобається слово "серце",

because it anthropomorphizes God,

тому що надає людської подоби Богові,

and I don't like the word, 'his,' either, because that sexualizes God."

і не подобається слово "його", тому що це визначає стать Бога".

But I didn't want to argue semantics with these boys,

Але я не хотіла сперечатись про семантику з цими хлопцями,

so after a very long, uncomfortable pause, I said,

тож після затяжної незручної паузи, я сказала:

"Yes, yes, I do. I feel very loved."

"Так, так, вірю. Я відчуваю, що мене дуже люблять".

And they looked at each other and smiled,

Вони переглянулись і заусміхались,

like that was the right answer.

так наче це була правильна відповідь. А тоді сказали:

And then they said, "Do you believe

"Чи ти віриш, що ми всі брати і сестри на цій планеті?".

that we're all brothers and sisters on this planet?"

Я відповіла: "Так, вірю, вірю". Мені полегшало від того,

And I said, "Yes, I do."

And I was so relieved that it was a question I could answer so quickly.

що на це питання я змогла відповісти так швидко.

And they said, "Well, then we have a story to tell you."

Вони продовжили: "В такому разі, ми розповімо тобі історію".

And they told me this story all about this guy named Lehi,

І вони розказали історію про хлопця на ім'я Легій,

who lived in Jerusalem in 600 BC.

який жив у Єрусалимі у 600 році до н.е.

Now, apparently in Jerusalem in 600 BC, everyone was completely bad and evil.

Схоже на те, що в Єрусалимі у 600 році до н.е.

усі були суцільним злом. Усі з них:

Every single one of them: man, woman, child, infant, fetus.

чоловіки, жінки, діти, немовлята, плоди.

And God came to Lehi and said to him,

Бог прийшов до Легія і сказав йому: "Візьми свою сім'ю на човен,

"Put your family on a boat and I will lead you out of here."

і я виведу тебе звідси". І Бог повів їх.

And God did lead them.

He led them to America.

Він привів їх до Америки.

I said, "America?

Я перепитала: "До Америки? З Єрусалиму човном у 600 році до н.е.?".

(Laughter)

From Jerusalem to America by boat in 600 BC?"

And they said, "Yes."

Вони відповіли: "Так".

(Laughter)

(Сміх)

Then they told me how Lehi and his descendants

Потім вони розказали, як Легій та його нащадки

reproduced and reproduced, and over the course of 600 years,

розмножувалися, і за 600 років

there were two great races of them, the Nephites and the Lamanites,

вже було дві їхніх великих раси, Нефіти та Ламаніти.

and the Nephites were totally good -- each and every one of them --

Нефіти були абсолютно хорошими - усі до одного -

and the Lamanites were totally bad and evil --

а Ламаніти були повністю злими й поганими -

поганими аж до самих кісточок.

every single one of them just bad to the bone.

(Сміх)

Then, after Jesus died on the cross for our sins,

Після того як Ісус помер на хресті за наші гріхи,

on his way up to heaven,

по дорозі до небес він завітав до Америки і відвідав Нефітів.

he stopped by America and visited the Nephites.

(Laughter)

(Сміх)

And he told them that if they all remained totally, totally good --

І сказав їм, що, якщо вони залишатимуться усі цілком, абсолютно добрими -

кожен з них -

each and every one of them --

they would win the war against the evil Lamanites.

вони виграють війну проти злих Ламанітів.

But apparently somebody blew it,

Та, очевидно, їх надурили,

because the Lamanites were able to kill all the Nephites.

бо Ламаніти змогли вбити усіх Нефітів.

All but one guy, this guy named Mormon,

Окрім одного чоловіка, на ім'я Мормон,

who managed to survive by hiding in the woods.

якому вдалося вижити, заховавшись у лісах.

And he made sure this whole story was written down

І він подбав про те, щоб уся ця історія була записана

in reformed Egyptian hieroglyphics chiseled onto gold plates,

єгипетськими ієрогліфами, викарбуваними на золотих тацях,

which he then buried near Palmyra, New York.

які він закопав біля Пальміри у Нью-Йорку.

(Laughter)

(Сміх)

Well, I was just on the edge of my seat.

Я аж заметушилась на стільці.

(Laughter)

(Сміх)

I said, "What happened to the Lamanites?"

І спитала: "Що сталося з Ламанітами?".

And they said, "Well, they became our Native Americans, here in the U.S."

"Вони стали корінними американцями, тут у США".

"Тож ви вірите, що корінні американці є нащадками

And I said, "So, you believe the Native Americans are descended

from a people who were totally evil?"

людей, які були цілком злими?". Вони відповіли: "Так."

And they said, "Yes."

Then they told me how this guy named Joseph Smith

Далі вони розповіли про чоловіка на ймення Йозеф Сміт,

found those buried gold plates right in his backyard,

який знайшов золоті таці у себе на задньому дворі,

and he also found this magic stone back there that he put into his hat

а з ними - магічний камінь, який поклав у капелюх,

занурив туди лице, і це дозволило йому

and then buried his face into,

and this allowed him to translate the gold plates

перекласти золоті таці з єгипетської на англійську.

from the reformed Egyptian into English.

Well, at this point I just wanted to give these two boys some advice

На цьому мені захотілось дати пораду цим двом хлопцям

щодо подачі інформації.

about their pitch.

(Laughter)

(Сміх)

I wanted to say --

Мені хотілось сказати: "Тільки не треба мені тут розказувати".

(Applause)

"Ok, don't start with this story."

(Laughter)

I mean, even the Scientologists

Навіть саєнтологи знають, що передусім варто зробити тест на тип особистості -

know to start with a personality test before they start --

(Applause)

(Оплески)

telling people all about Xenu, the evil intergalactic overlord.

- перш ніж розповідати людям все про Ксіну, злого міжгалактичного лорда.

Then, they said, "Do you believe that God speaks to us

А ті провадили далі: "Чи ти віриш, що Бог промовляє до нас

through his righteous prophets?"

через своїх благочестивих пророків?". Я сказала: "Ні, не вірю".

And I said, "No, I don't,"

because I was sort of upset about this Lamanite story

Бо мене трохи засмутила ця історія про Ламанітів

і ця ненормальна історія із золотими тацями, але насправді,

and this crazy gold plate story,

but the truth was, I hadn't really thought this through,

я не обдумувала відповідь, тож, трохи повагавшись, я додала:

so I backpedaled a little and I said,

"Well, what exactly do you mean by 'righteous'?

"Що саме ви маєте на увазі під благочестивими?

And what do you mean by prophets? Like, could the prophets be women?"

І кого ви називаєте пророками? Ними можуть бути жінки?".

And they said, "No." And I said, "Why?"

"Ні". Я спитала: "Чому?"

And they said, "Well, it's because God gave women a gift

"Тому що Бог дав такий особливий дар жінкам.

that is so spectacular,

it is so wonderful, that the only gift he had left over to give men

Він настільки чудовий, що чоловікам залишився тільки

was the gift of prophecy."

дар пророцтва".

What is this wonderful gift God gave women, I wondered?

Мені стало цікаво, що ж це за чудовий дар жінкам від Бога.

Кращі здібності до співпраці та адаптації?

Maybe their greater ability to cooperate and adapt?

(Laughter)

Women's longer lifespan?

Довша тривалість життя? Чи той факт, що жінки менш схильні

The fact that women tend to be much less violent than men?

до насильства, ніж чоловіки? Та ні, нічого з переліченого.

But no -- it wasn't any of these gifts.

They said, "Well, it's her ability to bear children."

Вони сказали: "Це здатність народжувати дітей".

I said, "Oh, come on.

Я заперечила: "О, я вас прошу, навіть, якби жінки народжували

I mean, even if women tried to have a baby every single year

кожнісінького року з 15 до 45 років,

from the time they were 15 to the time they were 45,

assuming they didn't die from exhaustion,

за умови, що не померли б від виснаження,

it still seems like some women would have some time left over

навіть тоді у них би залишався час

to hear the word of God."

почути слово Бога". Хлопці сказали: "Ні".

And they said, "No."

(Laughter)

(Сміх)

Well, then they didn't look so fresh-faced and cute to me any more,

Після цього ці двоє вже не здавалися мені такими симпатичними та свіженькими,

але вони ще мали що сказати.

but they had more to say.

They said, "Well, we also believe that if you're a Mormon,

"Ми також віримо, якщо ти належиш до мормонів,

and if you're in good standing with the church,

і в добрих стосунках з церквою, коли ти помреш,

when you die, you get to go to heaven

ти потрапиш на небеса і будеш зі своєю родиною цілу вічність".

and be with your family for all eternity."

And I said, "Oh, dear.

На що я сказала: "О, тільки не це -

(Laughter)

(Сміх)

That wouldn't be such a good incentive for me."

- для мене це не буде хорошим мотивом".

(Laughter)

(Сміх)

And they said, "Oh.

Вони додали: "Ще ми віримо,

(Laughter)

Hey! Well, we also believe that when you go to heaven,

що коли ти підеш на небеса, то твоє тіло буде відновлене

you get your body restored to you in its best original state.

до початкового стану.

Like, if you'd lost a leg, well, you get it back.

Якщо людина втратила ногу, вона отримає її знову.

Or, if you'd gone blind, you could see."

Якщо людина осліпла, вона знову зможе бачити".

I said, "Oh. Now, I don't have a uterus,

Я простогнала: "О, ні. У мене немає матки, бо я хворіла на рак

because I had cancer a few years ago.

кілька років тому. Чи це означає, що на небесах

So does this mean that if I went to heaven,

I would get my old uterus back?"

мені повернуть стару матку?" Вони сказали: "Звісно".

And they said, "Sure."

And I said, "I don't want it back. I'm happy without it." Gosh.

Я відповіла: "Я не хочу її назад. Мені добре без неї".

What if you had a nose job and you liked it?

А що як хтось зробив собі пластичну операцію і йому подобається результат?

(Laughter)

(Сміх)

Would God force you to get your old nose back?

Бог змусить вас знову мати старий ніс?

Then they gave me this Book of Mormon,

Тоді вони мені дали Книгу Мормонів,

told me to read this chapter and that chapter,

сказали прочитати такий-то і такий-то розділи,

and said they'd come back and check in on me,

і пообіцяли повернутися і перевірити.

Гадаю, що я відповіла, щоб вони не поспішали,

and I think I said something like, "Please don't hurry,"

або щось на зразок: "Та не треба", і вони пішли.

or maybe just, "Please don't," and they were gone.

Ok, so I initially felt really superior to these boys,

Я відчула себе вищою по відношенню до цих хлопців

and smug in my more conventional faith.

і задоволеною своїми переконаннями.

But then the more I thought about it, the more I had to be honest with myself.

Та що більше я думала про це, то більше відчувала потребу бути чесною із собою.

Якби хтось прийшов до моїх дверей, і я почула католицьку теологію

If someone came to my door

and I was hearing Catholic theology and dogma for the very first time,

та догму вперше, про те, що

and they said, "We believe that God impregnated a very young girl

"Ми віримо, що Бог запліднив молоду дівчину

without the use of intercourse,

без статевого зв'язку,

and the fact that she was a virgin is maniacally important to us."

і той факт, що вона була незайманою є маніакально важливим для нас -

(Laughter)

(Сміх)

"And she had a baby, and that's the son of God,"

- і в неї народилась дитина, і це був син Божий,"

I mean, I would think that's equally ridiculous.

я б подумала, що це настільки ж смішно.

I'm just so used to that story.

Просто це для мене звична історія.

(Laughter)

(Сміх)

So, I couldn't let myself feel condescending towards these boys.

Тож я відчувала співчуття до цих хлопців.

But the question they asked me when they first arrived

Але питання, яке вони мені поставили,

застрягло в моїй голові.

really stuck in my head:

Did I believe that God loved me with all his heart?

Чи вірила я, що Бог любить мене всім серцем?

Because I wasn't exactly sure how I felt about that question.

Бо я не була впевнена, що я відчувала при цьому питанні.

Якби вони спитали мене,

Now, if they had asked me,

"Do you feel that God loves you with all his heart?"

чи я відчуваю, що Бог любить мене всім серцем,

Well, that would have been much different, I think I would have instantly answered,

це б усе змінило, я б негайно відповіла:

"Так, так, я постійно це відчуваю. Я відчуваю Божу любов, коли мене щось болить чи турбує,

"Yes, yes, I feel it all the time.

I feel God's love when I'm hurt and confused,

and I feel consoled and cared for.

я відчуваю утіху і опіку. Мене розраджує Божа любов,

I take shelter in God's love when I don't understand why tragedy hits,

коли я не розумію, чому стається трагедія,

and I feel God's love when I look with gratitude at all the beauty I see."

і я відчуваю Божу любов, коли з вдячністю дивлюся на всю красу довкола".

But since they asked me that question with the word "believe" in it,

Але вони поставили питання зі словом "віриш",

somehow it was all different,

і це змінило справу,

because I wasn't exactly sure if I believed what I so clearly felt.

тому що я не була точно впевнена, чи вірила в те, що відчувала.