How to truly listen | Evelyn Glennie

Перекладач: Andriy Prischenko Утверджено: Kato Despati

Я не впевнена, чи хочу я дійсно бачити

I'm not quite sure whether I really want to see a snare drum

at nine o'clock or so in the morning.

малий оркестровий барабан о дев'ятій ранку.

(Laughter)

But anyway, it's just great to see such a full theater,

Але будь-що, чудово бачити заповнений зал,

and really, I must thank Herbie Hancock and his colleagues

і я насправді маю дякувати Гербі Генкоку

і його колегам за таке чудове представлення.

for such a great presentation.

(Applause)

Однією з цікавих речей, звичайно,

One of the interesting things, of course,

є поєднання роботи з інструментом голими руками і технології,

is the combination of that raw hand on the instrument and technology,

і, звісно - те, що він сказав про дослухання до нашої молоді.

and what he said about listening to our young people.

Of course, my job is all about listening.

Звичайно, моя робота вся полягає у слуханні,

And my aim, really, is to teach the world to listen.

і моя мета, насправді – навчити світ слухати.

That's my only real aim in life.

Це єдина справжня мета в моєму житті.

And it sounds quite simple, but actually, it's quite a big, big job.

І це звучить досить просто, але насправді це велика, велика робота.

Because you know, when you look at a piece of music, for example,

Тому що, знаєте, коли ви дивитеся на музичний твір, наприклад,

if I just open my little motorbike bag --

якщо я відкрию мою мотоциклетну сумочку – у нас тут десь є

we have here, hopefully,

a piece of music that is full of little black dots on the page.

музична п`єса, повна малих чорних крапок на сторінці.

And, you know, we open it up ...

Ми відкриваємо її, і я читаю музику.

And I read the music.

So technically, I can actually read this.

Тобто, технічно, я насправді можу це прочитати.

I will follow the instructions, the tempo markings, the dynamics.

Я буду слідувати інструкціям, позначкам темпу та динаміки.

I will do exactly as I'm told.

Я робитиму точно як мені велять.

And so therefore, because time is short,

Отже, оскільки часу мало,

if I just played you, literally, the first, maybe, two lines or so --

я зіграю буквально перший, можливо - перші два рядки. Це дуже просто.

It's very straightforward; there's nothing too difficult about the piece.

У ній немає нічого складного.

Але тут мені вказують, що музичний уривок дуже швидкий.

But here, I'm being told that the piece of music is very quick.

Мені вказують, де грати на барабані.

I'm being told where to play on the drum.

I'm being told which part of the stick to use.

Мені вказують, яку частину палички використовувати.

And I'm being told the dynamic.

Мені вказують динаміку.

And I'm also being told that the drum is without snares.

Також мені кажуть, що струни мають бути відведені.

Snares on, snares off.

Ось струни є, а ось немає.

So therefore, if I translate this piece of music,

Отже, якщо я перекладу ей музичний твір, у нас вийде наступне.

we have this idea.

(Drum sounds)

(Drum sounds end)

And so on.

І так далі. Моя кар'єра ймовірно тривала б років п'ять.

My career would probably last about five years.

(Laughter)

However, what I have to do as a musician

Однак, як музикант, я маю також зробити і все те, про що тут не вказано.

is do everything that is not on the music;

everything that there isn't time to learn from a teacher,

Все, на що не вистачає часу вивчити у викладача,

or to talk about, even, from a teacher.

або навіть поговорити про це з викладачем.

But it's the things you notice when you're not actually with your instrument

Але це речі, що ви помічаєте, коли ви не тримаєте ваш інструмент,

that, in fact, become so interesting, and that you want to explore

які дійсно стають настільки цікавими, що ви хочете дослідити їх

through this tiny, tiny surface of a drum.

крізь цю тоненьку поверхню барабана.

So there, we experience the translation.

Отже, ми одержали досвід переклау. Тепер ми почуємо інтерпретацію.

Now we'll experience the interpretation.

(Drum sounds)

(Drum sounds end)

(Applause)

Тепер, можливо, моя кар'єра триватиме трохи довше.

Now my career may last a little longer.

(Laughter)

Але в якомусь сенсі це те ж саме, якщо я подивлюся на вас і я побачу

But in a way, you know, it's the same if I look at you

and I see a nice, bright young lady with a pink top on.

милу й розумну дівчину в рожевій кофтинці.

I see that you're clutching a teddy bear, etc., etc.

Я бачу, що ви обіймаєте плюшевого ведмедика, і так далі.

So I get a basic idea as to what you might be about,

Отже я отримую загальне уявлення про те,

what you might like, what you might do as a profession, etc., etc.

якою ви можете бути, ким ви можете бути по професії, і так далі.

However, that's just the initial idea I may have that we all get

Хоча, знаєте - це лише перше уявлення, що я можу скласти, що ми всі одержуємо,

when we actually look and we try to interpret.

коли ми справді дивимось. І ми намагаємось інтерпретувати,

But actually it's so unbelievably shallow.

але насправді це неймовірно поверхнево.

In the same way, I look at the music; I get a basic idea;

Таким же чином я дивлюся на ноти й отримую загальну ідею,

I wonder what technically might be hard, or, you know, what I want to do.

Мені цікаво, що буде технічно складним або що мені захочеться зробити.

Just the basic feeling.

Тільки загальне відчуття.

However, that is simply not enough.

Однак цього просто недостатньо.

And I think what Herbie said: please listen, listen.

І я згадую, що говорив Гербі: будь ласка слухайте, слухайте.

We have to listen to ourselves, first of all.

Ми повинні дослухатись до себе передусім.

If I play, for example, holding the stick --

Наприклад, якщо я граю, вхопивши паличку - коли буквально я не вивільняю її,

where literally I do not let go of the stick --

(Drum sound)

you'll experience quite a lot of shock coming up through the arm.

ви відчуватимете доволі сильну вібрацію, що підніматиметься крізь руку.

And you feel really quite -- believe it or not --

І ви відчуєте – хочете вірте, хочете ні –

detached from the instrument and from the stick,

відсторонення від інструменту та паличок,

even though I'm actually holding the stick quite tightly.

навіть незважаючи на те, що я тримаю паличку досить міцно.

(Drum sound)

By holding it tightly, I feel strangely more detached.

Але стискаючи її міцніше, я відчуваю дивовижно більше відсторонення.

If I just simply let go

Якщо я просто розслаблюся і дозволю руці стати скоріше підтримкою,

and allow my hand, my arm, to be more of a support system,

suddenly --

раптом я отримаю набагато більше динаміки через менші зусилля.

(Drum sound)

I have more dynamic with less effort.

Much more --

(Drum sound)

and I just feel, at last, one with the stick

І я, нарешті, відчуваю себе єдиною з паличкою і барабаном,

and one with the drum.

And I'm doing far, far less.

роблячи при цьому набагато, набагато менше.

So in the same way that I need time with this instrument,

І так само як мені потрібен час, щоб інтерпретувати інструмент,

I need time with people in order to interpret them.

мені потрібен час, щоб інтерпретувати людей.

Not just translate them, but interpret them.

Не просто перекласти їх, а інтерпретувати.

If, for example, I play just a few bars of a piece of music

Якщо, наприклад, я зіграю кілька уривків п'єси,

for which I think of myself as a technician --

вважаючи себе технічним виконавцем,

that is, someone who is basically a percussion player --

тобто тим, хто грає на перкусії...

(Marimba sounds)

(Marimba sounds end)

And so on, if I think of myself as a musician --

і так далі. Якщо ж я вважаю себе музикантом...

(Marimba sounds)

(Marimba sounds end)

And so on.

і так далі. Є невелика різниця, якої варто... (оплески)

There is a little bit of a difference there that is worth just --

(Applause)

thinking about.

приділити увагу.

And I remember when I was 12 years old,

Я пам'ятаю, коли мені було 12 років,

and I started playing timpani and percussion,

і я почала грати на литаврах та перкусії, мій вчитель запитав,

and my teacher said,

"Well, how are we going to do this? You know, music is about listening."

"Ну, як же ми будемо займатися? Адже в музиці головне – чути."

And I said, "Yes, I agree with that, so what's the problem?"

Я сказала: "Так, я згодна. І в чому проблема?"

And he said, "Well, how are you going to hear this?

І він сказав: "Як ти збираєшся почути це? Як ти збираєшся почути те?"

How are you going to hear that?"

And I said, "Well, how do you hear it?"

А я сказала: "А ви як це чуєте?"

He said, "Well, I think I hear it through here."

Він відповів: "Ну, я думаю я чую ось цим."

And I said, "Well, I think I do too, but I also hear it through my hands,

І я сказала: "Ну, я думаю, я теж – але також я чую кистями,

through my arms, cheekbones, my scalp,

руками, вилицями, черепом, животом, грудьми, ногами і т. д."

my tummy, my chest, my legs and so on."

And so we began our lessons every single time

Отже, кожного разу ми почали наші заняття з настройки барабанів, –

tuning drums, in particular, the kettle drums, or timpani

а саме, литаврів –

to such a narrow pitch interval, so something like --

за малими інтервалами, щось на зразок...

(Marimba sounds)

ось з такою різницею. Потім поступово... і поступово...

that of a difference.

Then gradually:

(Marimba sounds)

And gradually:

(Marimba sounds)

And it's amazing that when you do open your body up,

і дуже вражає, що коли ви розкриваєте своє тіло,

and open your hand up to allow the vibration to come through,

ви розкриваєте свої руки і дозволяєте вібраціям проходити крізь них,

that in fact the tiny, tiny difference --

так, що ця маленька, крихітна різниця...

(Marimba sounds)

can be felt with just the tiniest part of your finger, there.

може бути відчута тільки найменшими частинами пальців – ось тут.

And so what we would do is that I would put my hands

Ось, що я тоді робила: я прикладала руки до стіни

on the wall of the music room,

музичної студії, і разом ми немов би слухали звуки інструментів

and together, we would "listen" to the sounds of the instruments,

and really try to connect with those sounds

і справді намагалися з'єднатися з тими звуками

far, far more broadly than simply depending on the ear.

набагато глибше, ніж просто покладаючись на вуха.

Because of course, the ear is subject to all sorts of things.

Тому що, звичайно, вухо зазнає впливу безлічі речей.

The room we happen to be in, the amplification,

Кімната, в якій ми знаходимося, підсилення, якість інструменту,

the quality of the instrument, the type of sticks --

тип паличок, і так далі і тому подібне.

(Marimba sounds)

(Marimba sounds end)

Etc., etc., they're all different.

Усі вони різні.

(Marimba sounds)

(Marimba sounds end)

Same amount of weight, but different sound colors.

Однаковий розмір чи вага, але різні звукові кольори.

And that's basically what we are; we're just human beings,

Те ж відноситься і до нас. Ми просто люди,

but we all have our own little sound colors, as it were,

але в кожного є свої звукові відтінки, так би мовити,

that make up these extraordinary personalities and characters

з яких виникають надзвичайні особистості,

характери, інтереси, і таке інше.

and interests and things.

And as I grew older, I then auditioned

Коли я підросла, я прослуховувалась до Лондонської королівської музичної академії,

for the Royal Academy of Music in London,

and they said, "Well, no, we won't accept you, because we haven't a clue,

і вони сказали: "Ми вас не приймемо, тому що, бачте,

you know, of the future of a so-called 'deaf musician.'"

ми не уявляємо майбутнього так званого глухого музиканта."

And I just couldn't quite accept that.

І просто не могла цього прийняти.

And so therefore, I said to them, "Well, look, if you refuse --

І тому я сказала їм: "Якщо ви відмовляєте –

if you refuse me through those reasons,

якщо ви відмовляєте мені з цієї причини,

as opposed to the ability to perform

не зважаючи на здатність виконувати, розуміти і любити

and to understand and love the art of creating sound --

мистецтво створення звуку –

then we have to think very, very hard about the people you do actually accept."

нам слід дуже, дуже замислитись про тих людей, яких ви приймаєте."

And as a result, once we got over a little hurdle,

У результаті – подолавши деякі перешкоди, і після двох прослуховувань –

and having to audition twice,

they accepted me.

мене прийняли. Крім того –

And not only that,

what had happened was that it changed the whole role of the music institutions

саме тоді сталося так, що це змінило вцілому роль

музичних установ по всій Великобританії.

throughout the United Kingdom.

Under no circumstances were they to refuse

Тепер вони не мали права відкидати заяви тільки з причини,

any application whatsoever

on the basis of whether someone had no arms, no legs --

що у людини немає рук чи ніг –

they could still perhaps play a wind instrument if it was supported on a stand.

які могли б грати на духових інструментах, укріплених на підставці.

Ні за яких обставин не можна було відмовити у прийнятті заяви.

No circumstances at all were used to refuse any entry.

And every single entry had to be listened to, experienced,

Кожен мав бути вислуханий, випробуваний, і потім –

and then, based on the musical ability,

на підставі музичних здібностей – потім людина могла вступити чи ні.

then that person could either enter or not.

And so therefore, this in turn meant

Такий поворот подій означав, що з'явилася дуже цікава

that there was an extremely interesting bunch of students

група студентів, які прийшли в різні музичні заклади.

who arrived in these various music institutions,

and I have to say, many of them now in the professional orchestras

І я повинна сказати, багато хто з них тепер

у професійних оркестрах по всьому світі.

throughout the world.

The interesting thing about this as well, though --

І ось що ще цікаво з цього приводу–

(Applause)

(Оплески)

is quite simply that not only were people connected with sound --

просто люди не тільки встановили зв'язок зі звуком –

which is basically all of us --

а це стосується всіх нас, і ми добре знаємо, що музика – наші щоденні ліки.

we well know that music really is our daily medicine.

I say "music," but actually I mean "sound."

Я кажу музика, але насправді маю на увазі звук.

Because some of the extraordinary things I've experienced as a musician --

Тому що, знаєте, як музикант, я бачила деякі надзвичайні речі,

наприклад, коли 15-річний юнак

when you may have a 15-year-old lad

who has got the most incredible challenges,

з неймовірно великими проблемами,

who may not be able to control his movements,

який не може контролювати свої рухи,

who may be deaf, who may be blind, etc., etc. --

який може бути глухим, який може бути сліпим, і так далі.

suddenly, if that young lad sits close to this instrument,

І раптом, якщо ця молода людина сидить біля інструменту,

and perhaps even lies underneath the marimba,

можливо, навіть лежить під маримбою,

and you play something that's so incredibly organ-like, almost --

і ви граєте щось таке, що звучить майже як орган –

I don't really have the right sticks, perhaps --

схоже, у мене немає відповідних паличок –

but something like this -- let me change --

але щось таке. Дайте поміняю...

(Soft marimba sounds)

(Soft marimba sounds end)

Something that's so unbelievably simple --

Щось неймовірно просте –

але він би відчув те, що було б мені не доступно,

but he would be experiencing something that I wouldn't be,

because I'm on top of the sound.

тому що я – зверху від звуку.

I have the sound coming this way.

Звук надходить до мене звідси.

He would have the sound coming through the resonators.

До нього б звук надходив крізь резонатори.

If there were no resonators on here, we would have:

Якби тут не було резонаторів, у нас би вийшло...

(Marimba sounds)

So he would have a fullness of sound

Отже, він би отримував всю повноту звуку, яку не відчують ті,

that those of you in the front few rows wouldn't experience,

хто сидить у перших рядах, і тим більше ті, хто сидить на останніх рядах.

those of you in the back few rows wouldn't experience, either.

Every single one of us, depending on where we're sitting,

Кожен з нас, в залежності від того, де сидить,

will experience this sound quite, quite differently.

буде відчувати звук цілком, цілком відмінно.

And of course, being the participator of the sound,

І звичайно, я є співучасником звуку,

and that is, starting from the idea of what type of sound

і це починається з ідеї того, який тип звуку я хочу видобути –

I want to produce, for example, this sound:

наприклад, цей звук.

(No sound)

Can you hear anything?

Ви чуєте що-небудь? (Аудиторія: Ні.)

Exactly -- because I'm not even touching it.

Точно. Тому що я навіть не торкаюся.

(Laughter)

Але все ж ми відчуваємо, що щось відбувається.

But yet, we get the sensation of something happening.

In the same way that when I see a tree moves,

Таким же чином, коли я бачу, що дерево рухається,

then I imagine that tree making a rustling sound.

я уявляю, що дерево шелестить.

Do you see what I mean?

Ви розумієте, що я маю на увазі?

Whatever the eye sees, then there's always sound happening.

Куди не кинеш оком, скрізь відбувається звук.

So there's always, always that huge --

Таким чином завжди існує цей величезний...

I mean, just this kaleidoscope of things to draw from.

тобто, такий калейдоскоп ідей, з якого можна черпати.

So all of my performances are based on entirely what I experience,

Отже, всі мої виконання засновані повністю на тому, що я відчуваю,

and not by learning a piece of music,

а не на вивченні творів, прослуховуванні інтерпретацій інших музикантів,

putting on someone else's interpretation of it,

buying all the CDs possible of that particular piece of music,

покупці всіх можливих дисків з цим конкретним твором, і так далі.

and so on and so forth,

because that isn't giving me enough of something that is so raw and so basic,

Тому що це не дає мені достатньо простої вихідної сировини,

and something that I can fully experience the journey of.

від якої я б могла повністю прожити всю подорож.

So it may be that, in certain halls,

Отже можливо, що в деяких залах ця динаміка працюватиме чудово.

this dynamic may well work.

(Soft marimba sounds)

(Soft marimba sounds end)

It may be that in other halls,

А в інших залах люди просто зовсім не відчують цього,

they're simply not going to experience that at all,

взагалі, з цієї причини мій рівень тихого,

and so therefore, my level of soft, gentle playing may have to be --

ніжного виконання, може бути...

(Marimba sounds)

(Marimba sounds end)

Do you see what I mean?

So, because of this explosion in access to sound,

...бачите, про що я? Отже, цей вибух в сенсі доступу до звуку,

especially through the Deaf community,

особливо серед спільноти глухих,

this has not only affected how music institutions,

він вплинув не тільки на те, як в музичних закладах,

how schools for the deaf treat sound, and not just as a means of therapy --

як у школах для глухих ставляться до звуку. І не тільки з точки зору терапії –

although, of course, being a participator of music,

хоча, звичайно, бути співучасником музики, –

that definitely is the case as well --

це саме цей випадок.

but it's meant that acousticians have had to really think

Але це означало, що спеціалісти з акустики насправді мають замислюватися про типи залів,

about the types of halls they put together.

які вони монтують. Є так небагато в цьому світі залів

There are so few halls in this world

that actually have very good acoustics, dare I say.

що справді мають хорошу акустику,

Насмілюся Вам сказати. Але я маю на увазі, таких залів, де можна втілити в життя все, що ви уявили.

But by that I mean, where you can absolutely do anything you imagine.

The tiniest, softest, softest sound to something that is so broad,

Від найтонших, найтихіших звуків до чогось такого широкого,

so huge, so incredible.

величезного, неймовірного!. Завжди є щось,

There's always something:

it may sound good up there, may not be so good there;

що може добре звучати он там, а от там не так добре.

it may be great there, but terrible up there;

Може бути прекрасним там, але жахливим там, вгорі.

maybe terrible over there, but not too bad there, etc., etc.

Може бути страшним там, але не таким вже поганим там, і так далі.

So to find an actual hall is incredible --

Тому це неймовірно – знайти саме той зал, що підходить, –

for which you can play exactly what you imagine,

в якому ви можете грати саме те, що ви уявите,

without it being cosmetically enhanced.

без косметичного "покращення".

So therefore, acousticians are actually in conversation

Тому спеціалісти з акустики почали діалог з людьми

with people who are hearing impaired,

з проблемами слуху, які є співучасниками звуку.

and who are participators of sound.

And this is quite interesting.

І це досить цікаво.

I cannot give you any detail

Знаєте, я не зможу розповісти в деталях, що наразі робиться

as far as what is actually happening with those halls,

з такими залами, але факт у тому, що вони звертаються до людей,

but it's just the fact that they are going to a group of people

for whom so many years, we've been saying,

про яких довгий час говорили:

"Well, how on earth can they experience music? They're deaf."

"Як же вони можуть насолоджуватися музикою? Вони ж глухі."

We go like that, and we imagine that's what deafness is about.

Ми робимо так, і це і є наше уявлення про те, що таке глухота.

Or we go like that, and we imagine that's what blindness is about.

Або ось так, і так ми представляємо сліпоту.

Якщо ми бачимо когось в інвалідному візку, ми припускаємо, що вони не можуть ходити.

If we see someone in a wheelchair, we assume they cannot walk.

It may be that they can walk three, four, five steps.

Але можливо, вони здатні пройти 3, 4, 5 кроків. І для них це означає, що вони можуть ходити.

That, to them, means they can walk.

In a year's time, it could be two extra steps.

За рік кроків може бути на два більше.

In another year's time, three extra steps.

Ще через рік – на три кроки більше.

Those are hugely important aspects to think about.

Це аспекти, над якими дуже важливо замислюватись.

So when we do listen to each other,

І коли ми по-справжньому слухаємо один одного,

it's unbelievably important for us

неймовірно важливо на ділі випробувати наші навички слухання.

to really test our listening skills,

to really use our bodies as a resonating chamber,

Дійсно використовувати наші тіла як резонаторні камери. Залишити судження.

to stop the judgment.

For me, as a musician who deals with 99 percent of new music,

Для мене, як музиканта, який має справу з 99% нової музики,

it's very easy for me to say,

дуже просто сказати: "Так, мені подобається цей твір.

"Oh yes, I like that piece. No, I don't like that piece," and so on.

Ні, мені не подобається ця п'єса." І так далі.

And I just find that I have to give those pieces of music real time.

І знаєте, я просто виявила, що маю дати цим творам час.

It may be that the chemistry isn't quite right between myself

Можливо, просто між мною і цією п'єсою немає достатньої взаємодії.

and that particular piece of music,

but that doesn't mean I have the right to say it's a bad piece of music.

Але це не означає, що я маю право говорити, що вона погана.

And you know, one of the great things about being a musician

І ви знаєте, одна з чудових характеристик професії музиканта –

is that it is so unbelievably fluid.

неймовірна гнучкість.

So there are no rules, no right, no wrong, this way, that way.

Тут немає правил, немає вірного і невірного, так чи сяк.

If I asked you to clap -- maybe I can do this.

Якщо б я попросила вас поплескати – давайте спробуємо.

If I can just say, "Please clap and create the sound of thunder."

Я попрошу вас: "Будь ласка поплескайте." І відтворіть звук грому.

I'm assuming we've all experienced thunder.

Я припускаю, ми всі чули грім.

Now, I don't mean just the sound;

Тільки я не кажу лише про звук,

I mean really listen to that thunder within yourselves.

я хочу, щоб ви гарненько прислухалися до цього грому всередині вас.

And please try to create that through your clapping.

І будь ласка, спробуйте створити його плесканням. Просто спробуйте, будь ласка.

Try, just -- please try.

(Loud clapping sounds)

(Оплески)

(Clapping ends)

Дуже добре! А тепер сніг. Сніг. Ви коли-небудь чули сніг?

Snow.

(Laughter)

Snow.

(Soft clapping sounds)

Have you ever heard snow?

Audience: No.

Аудиторія: Ні

Evelyn Glennie: Well, then, stop clapping.

Евелін Ґленні: Ну тоді припиніть аплодувати. (Сміх). Спробуйте знову.

(Laughter)

Try again. Try again: snow.

Спробуйте знову. Сніг.

(No sound)

See, you're awake.

Бачите, ви прокинулися.

Rain.

Дощ. Непогано, непогано.

(Light clapping sounds)

EG: (Laughs)

Not bad. Not bad.

The interesting thing here, though, is that I asked a group of kids

Ви знаєте, цікава штука в тому, що коли я просила групу дітей –

not so long ago

не так давно – зробити те ж саме.

exactly the same question.

Now -- great imagination, thank you very much.

Ну ось – чудова уява, велике спасибі.

However, not one of you got out of your seats to think,

Однак, ніхто з вас не встав з місця і не подумав:

"Right! How can I clap?

"Так! Як я можу плескати? Ну може...

OK, maybe:

(Clapping sounds)

Maybe I can use my jewelry to create extra sounds.

може я можу використати прикраси, щоб створити додаткові звуки.

Maybe I can use the other parts of my body to create extra sounds."

Може я можу використати інші частини мого тіла, щоб створити більше звуків."

Not a single one of you thought about clapping in a slightly different way

Ніхто з вас не подумав про те, що можна плескати якось по-іншому,

other than sitting in your seats there and using two hands.

ніж сидячи на місці і використовуючи дві руки.

In the same way, when we listen to music,

Так само, коли ми слухаємо музику,

we assume that it's all being fed through here.

ми вважаємо, що вона вся заходить отак.

This is how we experience music.

Чи так ми пізнаємо музику? Звичайно, не так.

Of course, it's not.

We experience thunder, thunder, thunder.

Ми відчуваємо грім – грім, грім. Думайте, думайте, думайте.

Think, think, think.

Listen, listen, listen.

Слухайте, слухайте, слухайте. Тепер – що ми можемо зробити з громом?

Now, what can we do with thunder?

I remember my teacher, when I first started, my very first lesson,

Я згадую мого вчителя. Коли я тільки почала займатися, на першому уроці,

I was all prepared with sticks, ready to go.

я була напоготові з паличками, готова почати.

And instead of him saying, "OK, Evelyn, please, feet slightly apart,

І замість того, щоб сказати: "Евелін, будь ласка. Злегка розстав ноги,

arms at a more or less 90-degree angle, sticks in a more or less V shape,

руки на 90 градусів, палички тримай у формі літери V,

keep this amount of space here, etc.

зберігай отаку відстань тут," і так далі.

Please keep your back straight, etc., etc., etc." --

"Будь ласка, тримай рівно спину," і так далі.

where I was just probably going to end up absolutely rigid, frozen,

Ну, таким чином я певно стала б нерухомою, застиглою,

and I would not be able to strike the drum

і не змогла б бити по барабану, бо думала б

because I was thinking of so many other things,

про безліч інших речей. Замість цього він сказав:

he said, "Evelyn, take this drum away for seven days,

"Евелін, візьми собі барабан на сім днів, і побачимось наступного тижня."

and I'll see you next week."

So -- heavens! What was I to do?

Боже! Що я мала робити? Мені більше не потрібні були палички,

I no longer required the sticks.

I wasn't allowed to have these sticks.

мені не було дозволено їх мати.

I had to basically look at this particular drum,

Я мала просто дивитися на цей барабан,

see how it was made,

дивитися, як він зроблений, для чого ці лаги, для чого струни.

what these little lugs did, what the snares did.

Turned it upside down, experimented with the shell.

Перевернула його догори дном, поекспериментувала з корпусом, з перетинкою.

(Drum sounds)

Experimented with the head.

(Drum sounds)

Experimented with my body.

Експериментувала з моїм тілом, з прикрасами,

(Drum sounds)

Experimented with jewelry.

Experimented with all sorts of things.

спробувала багато різних речей.

(Drum sounds)

(Drum sounds end)

And of course, I returned with all sorts of bruises.

І звичайно, я повернулася з синцями і подряпинами,

(Laughter)

але незважаючи на це, це був такий неймовірний досвід,

But nevertheless, it was such an unbelievable experience,

because where on earth are you going to experience that in a piece of music?

бо у якому ж музичному творі ви змогли б отримати такий досвід?

Where on earth are you going to experience that in a study book?

З якого підручника ви змогли б отримати такий досвід?

So we never, ever dealt with actual study books.

Тому ми ніколи не користувалися підручниками.

So for example, one of the things that we learn

Наприклад, одна з речей, якій навчаються

when we are dealing with being a percussion player

перкусіоністи, на відміну від інших музикантів,

as opposed to a musician,

is basically, straightforward single-stroke rolls.

це звичайна дріб одиночними ударами.

(Drum sounds)

Like that, and then we get a little faster --

Ось так. І потім трохи швидше й швидше, і ще трохи швидше.

(Drum sounds)

and a little faster --

(Drum sounds)

and a little faster, and so on and so forth.

І так далі і так далі. Чого вимагає ця п'єса?

What does this piece require?

Single-stroke rolls.

Одиночних ударів. Так чому ж я не можу робити їх, поки вчу музичний твір?

(Drum sound)

So why can't I then do that whilst learning a piece of music?

And that's exactly what he did.

Саме так мій учитель і робив.

And interestingly, the older I became, and when I became a full-time student

І цікаво, чим старше я ставала, коли я стала студенткою стаціонару

at a so-called "music institution," all of that went out of the window.

в так званому "музичному закладі" – все це кудись зникло.

We had to study from study books.

Ми мали вчитися за підручниками.

And constantly, the question, "Well, why? Why? What is this relating to?

І постійно питання – чому? Чому? Чого це стосується?

I need to play a piece of music."

Я маю зіграти п'єсу. "Це допоможе вашому контролю!"

"Well, this will help your control."

"Well, how? Why do I need to learn that?

Добре, але як? Чому я маю це вчити? Я повинна зв'язати це з музикою.

I need to relate it to a piece of music.

You know, I need to say something.

Розумієте? Я маю виразити щось.

Why am I practicing paradiddles?

Чому я тренуюся грати парадідли?

(Drum sounds)

Is it just literally for control, for hand-stick control?

Чи це буквально заради контролю рук і паличок? Навіщо я це роблю?

Why am I doing that?

I need to have the reason,

У мене має бути причина,

and the reason has to be by saying something through the music."

така причина, що має вираження чогось мовою музики.

And by saying something through music, which basically is sound,

І висловлюючи щось музикою, яка, по суті, є звук,

we then can reach all sorts of things to all sorts of people.

ми тоді можемо донести будь-яку думку різним людям.

But I don't want to take responsibility of your emotional baggage.

Але я не хочу брати відповідальність за ваш емоційний багаж.

That's up to you, when you walk through a hall,

Це ваша приватна справа, коли ви проходите залою.

because that then determines what and how we listen to certain things.

Тому що це визначає, що і як ми слухаємо певні речі.

I may feel sorrowful, or happy, or exhilarated, or angry

Я можу відчувати смуток або щастя, веселість або злість, коли граю

when I play certain pieces of music,

ті або інші музичні твори,

but I'm not necessarily wanting you to feel exactly the same thing.

але я не обов'язково хочу, щоб і ви відчували те саме.

So please, the next time you go to a concert,

Тому будь ласка, наступного разу, коли ви підете на концерт,

just allow your body to open up,

просто дозвольте вашому тілу розкритися, дозвольте вашому тілу бути резонатором.

allow your body to be this resonating chamber.

Be aware that you're not going to experience the same thing

Будьте готові до того, що ви переживете не те, що виконавець.

as the performer is.

The performer is in the worst possible position for the actual sound,

Виконавець перебуває в найгіршій можливій позиції стосовно звуку,

because they're hearing the contact of the stick --

він чує звук зіткнення палички і барабана,

(Drum sound)

on the drum, or the mallet on the bit of wood,

або колотушки і дерева, або смичка та струн, і так далі.

or the bow on the string, etc.,

or the breath that's creating the sound from wind and brass.

Або подиху, що створює звук духових інструментів.

They're experiencing that rawness there.

Вони відчувають цю необробленість.

But yet they're experiencing something so unbelievably pure,

Але ще вони відчувають щось неймовірно чисте,

which is before the sound is actually happening.

ще до появи самого звуку.

Please take note of the life of the sound after the actual initial strike,

Будь ласка, зверніть увагу на життя звуку після первинного удару

або видиху. Просто відчуйте повноту подорожі цього звуку

or breath, is being pulled.

Just experience the whole journey of that sound

in the same way that I wished I'd experienced the whole journey

таким же чином, яким я хотіла б відчути весь процес

of this particular conference, rather than just arriving last night.

цієї конференції, а не просто приїхати сюди тільки вчора ввечері.

But I hope maybe we can share one or two things as the day progresses.

Я сподіваюся, ми зможемо поділитися декількома думками протягом дня.

But thank you very much for having me!

Спасибі вам велике за запрошення!

(Applause)

(Оплески)

(Applause ends)

(Music)

(Music ends)

(Applause)