Kailash Satyarthi: How to make peace? Get angry

Перекладач: Nataliia Mykhaylychenko Утверджено: Hanna Leliv

Today, I am going to talk about anger.

Сьогодні я говоритиму про гнів.

When I was 11,

Коли мені було 11 років,

seeing some of my friends leaving the school

я бачив, що деякі з моїх друзів мусили залишити школу,

because their parents could not afford textbooks

бо їхні батьки не мали грошей на підручники,

made me angry.

і це мене обурювало.

When I was 27,

Коли мені було 27,

hearing the plight of a desperate slave father

я говорив з доведеним до відчаю нещасним рабом,

whose daughter was about to be sold to a brothel

чию доньку мали продати у дім розпусти,

made me angry.

і це мене обурювало.

At the age of 50,

У віці 50 років

lying on the street, in a pool of blood,

я лежав на вулиці у калюжі крові

along with my own son,

зі своїм сином,

made me angry.

і це мене обурювало.

Dear friends, for centuries we were taught anger is bad.

Дорогі друзі, протягом століть нас вчили, що гнів - це погано.

Our parents, teachers, priests --

Наші батьки, вчителі та священики -

everyone taught us how to control and suppress our anger.

усі вчили нас, як контролювати та стримувати гнів.

But I ask why?

Але навіщо?

Why can't we convert our anger for the larger good of society?

Чому ми не можемо перетворити свій гнів на добро для суспільства?

Why can't we use our anger

Чому б нам не використати гнів,

to challenge and change the evils of the world?

щоб кинути виклик злу та змінити світ на краще?

That I tried to do.

Я намагався це зробити.

Friends,

Друзі,

most of the brightest ideas came to my mind out of anger.

більшість моїх найяскравіших ідей прийшли до мене завдяки гніву.

Like when I was 35 and sat in a locked-up, tiny prison.

Наприклад, коли мені було 35 років, мене замкнули у тісній тюремній камері.

The whole night, I was angry.

Цілу ніч я був обурений.

But it has given birth to a new idea.

Але тоді мені прийшла на думку нова ідея.

But I will come to that later on.

Про це я розповім пізніше.

Let me begin with the story of how I got a name for myself.

Розпочну з історії про те, як я отримав своє ім'я.

I had been a big admirer of Mahatma Gandhi since my childhood.

З дитинства я був великим прихильником Махатми Ганді.

Gandhi fought and lead India's freedom movement.

Ганді був борцем та лідером руху за свободу в Індії.

But more importantly,

Та що важливіше,

he taught us how to treat the most vulnerable sections,

він учив нас обходитися з найуразливішими групами

the most deprived people, with dignity and respect.

та найбіднішими людьми з гідністю та повагою.

And so, when India was celebrating

Тому коли 1969 року в Індії святкували

Mahatma Gandhi's birth centenary in 1969 --

сторіччя з дня народження Махатми Ганді, -

at that time I was 15 --

а мені тоді було 15 років, -

an idea came to my mind.

мені прийшла на думку ідея.

Why can't we celebrate it differently?

Чому ми не можемо святкувати цей день інакше?

I knew, as perhaps many of you might know,

Як, можливо, багато хто з вас,

that in India, a large number of people are born in the lowest segment of caste.

я знав, що дуже багато людей в Індії народжуються у найнижчих прошарках каст,

And they are treated as untouchables.

і з ними обходяться, як з недоторканними.

These are the people --

Це ті люди,

forget about allowing them to go to the temples,

яким заборонено заходити не лише до храмів,

they cannot even go into the houses and shops of high-caste people.

а й до будинків та магазинів представників вищої касти.

So I was very impressed with the leaders of my town

Тому я був дуже вражений тим, що голови мого міста

who were speaking very highly against the caste system and untouchability

схвально висловлюються проти кастової системи та недоторканності

and talking of Gandhian ideals.

та говорять про ідеали Ганді.

So inspired by that, I thought, let us set an example

Мене це настільки надихнуло, що я подумав,

by inviting these people to eat food cooked and served

чому б не подати приклад та не запросити цих людей скуштувати їжу,

by the untouchable community.

що приготують та подадуть недоторканні.

I went to some low-caste, so-called untouchable, people,

Я пішов до деяких представників нижчої касти, недоторканних,

tried to convince them, but it was unthinkable for them.

та намагався переконати їх, але для них це було немислимо.

They told me, "No, no. It's not possible. It never happened."

Вони мені казали: "Ні, це не можливо. Такого ще ніколи не було".

I said, "Look at these leaders,

Я сказав: "Погляньте на цих лідерів,

they are so great, they are against untouchability.

вони такі чудові, вони проти недоторканності.

They will come. If nobody comes, we can set an example."

Вони прийдуть. Якщо ніхто не прийде, ми подамо приклад".

These people thought that I was too naive.

Ці люди подумали, що я був надто наївним.

Finally, they were convinced.

Та зрештою я їх переконав.

My friends and I took our bicycles and invited political leaders.

Ми з друзями поїхали на велосипедах до політичних лідерів та запросили їх.

And I was so thrilled, rather, empowered

Я був дуже схвильований та гордий через те,

to see that each one of them agreed to come.

що кожен з них погодився прийти.

I thought, "Great idea. We can set an example.

Я подумав: "Це чудова ідея. Ми можемо подати приклад.

We can bring about change in the society."

Ми можемо викликати зміни в суспільстві".

The day has come.

І ось той день настав.

All these untouchables, three women and two men,

Усі недоторнанні, яких запросили, - три жінки та два чоловіки,

they agreed to come.

погодились прийти.

I could recall that they had used the best of their clothes.

Я пам'ятаю, що вони одягли свої найкращі вбрання,

They brought new utensils.

принесли новий посуд.

They had taken baths hundreds of times

Вони помилися сотні разів,

because it was unthinkable for them to do.

бо для них ця подія була неймовірною.

It was the moment of change.

Це була поворотна мить.

They gathered. Food was cooked.

Вони зібралися. Їжа була готова.

It was 7 o'clock.

Була 7 година.

By 8 o'clock, we kept on waiting,

О 8 годині ми ще чекали,

because it's not very uncommon that the leaders become late,

бо політичні лідери нерідко запізнювались

for an hour or so.

на годину чи більше.

So after 8 o'clock, we took our bicycles and went to these leaders' homes,

Після 8 години ми взяли велосипеди та поїхали до будинків лідерів,

just to remind them.

лише аби їм нагадати.

One of the leader's wives told me,

Дружина одного з них сказала:

"Sorry, he is having some headache, perhaps he cannot come."

"Вибачте, у нього болить голова, мабуть, він не прийде".

I went to another leader

Я пішов до іншого лідера,

and his wife told me, "Okay, you go, he will definitely join."

і його дружина сказала:

So I thought that the dinner will take place,

"Гаразд, їдьте, він точно приєднається".

though not at that large a scale.

Отже, я подумав, що вечеря відбудеться, хоч і не така масштабна.

I went back to the venue, which was a newly built Mahatma Gandhi Park.

Я повернувся на місце зустрічі, яким був новозбудований парк імені Махатми Ганді.

It was 10 o'clock.

Була 10 година.

None of the leaders showed up.

Жоден з лідерів не з'явився.

That made me angry.

Це мене обурило.

I was standing, leaning against Mahatma Gandhi's statue.

Я стояв, притулившись до пам'ятника Махатмі Ганді.

I was emotionally drained, rather exhausted.

Я був емоційно виснажений.

Then I sat down where the food was lying.

Тоді я сів біля місця, де лежала їжа.

I kept my emotions on hold.

Я стримував свої емоції.

But then, when I took the first bite,

Та коли я надкусив перший шматок,

I broke down in tears.

я розплакався.

And suddenly I felt a hand on my shoulder.

Раптом я відчув чиюсь руку у себе на плечі.

And it was the healing, motherly touch of an untouchable woman.

Це був цілющий, материнський дотик недоторканної жінки.

And she told me, "Kailash, why are you crying?

І вона мені сказала: "Кайлаш, чому ти плачеш?

You have done your bit.

Ти зробив те, що залежало від тебе.

You have eaten the food cooked by untouchables,

Ти скуштував їжу, яку приготували недоторканні.

which has never happened in our memory."

Такого зроду-віку не було".

She said, "You won today."

Вона сказала: "Сьогодні ти переміг".

And my friends, she was right.

Друзі мої, вона мала рацію.

I came back home, a little after midnight,

Я повернувся додому трохи за північ

shocked to see that several high-caste elderly people

і був шокований тим, що деякі літні люди з вищої касти

were sitting in my courtyard.

сиділи на моєму подвір'ї.

I saw my mother and elderly women were crying

Я побачив, що моя мати та кілька літніх жінок плакали

and they were pleading to these elderly people

та благали цих людей,

because they had threatened to outcaste my whole family.

щоб вони не відлучали від касти усю нашу сім'ю.

And you know, outcasting the family is the biggest social punishment

Як відомо, вигнання з касти - це найсуворіше соціальне покарання,

one can think of.

яке лише можна уявити.

Somehow they agreed to punish only me, and the punishment was purification.

Якось дійшли згоди покарати лише мене, і формою покарання було очищення.

That means I had to go 600 miles away from my hometown

Це означало, що я мав пройти 1000 км від свого рідного міста

to the River Ganges to take a holy dip.

до річки Ганг та виконати обряд священного купання.

And after that, I should organize a feast for priests, 101 priests,

Потім я мусив провести бенкет для 101 священника,

wash their feet and drink that water.

помити їхні ноги та випити цю воду.

It was total nonsense,

Це було повним безглуздям,

and I refused to accept that punishment.

і я відмовився прийняти це покарання.

How did they punish me?

Як тоді мене покарали?

I was barred from entering into my own kitchen and my own dining room,

Мені було заборонено заходити до власної кухні та їдальні,

my utensils were separated.

мої прибори відділили від інших.

But the night when I was angry, they wanted to outcaste me.

Але в ту ніч, коли я був обурений, вони хотіли вигнати мене з касти.

But I decided to outcaste the entire caste system.

Та я вирішив прогнати геть усю кастову систему.

(Applause)

(Оплески)

And that was possible because the beginning would have been

І щоб це стало можливим, треба було спочатку

to change the family name, or surname,

змінити прізвище,

because in India, most of the family names are caste names.

тому що в Індії більшість прізвищ - це назви каст.

So I decided to drop my name.

Тому я вирішив позбутися свого прізвища.

And then, later on, I gave a new name to myself: Satyarthi,

Пізніше я взяв собі нове прізвище - Сат'ярті,

that means, "seeker of truth."

що означає "шукач правди".

(Applause)

(Оплески)

And that was the beginning of my transformative anger.

І це стало початком перетворення мого гніву.

Friends, maybe one of you can tell me,

Друзі, може, хтось із вас скаже,

what was I doing before becoming a children's rights activist?

чим я займався, поки не став активістом за права дітей?

Does anybody know?

Чи хтось знає?

No.

Ні.

I was an engineer, an electrical engineer.

Я був інженером-електротехніком.

And then I learned how the energy

І тоді я дізнався, що енергія

of burning fire, coal,

від горіння полум'я чи вугілля,

the nuclear blast inside the chambers,

ядерного спалаху у печі,

raging river currents,

нестримної течії ріки

fierce winds,

чи лютих вітрів

could be converted into the light and lives of millions.

може дати світло та життя мільйонам істот.

I also learned how the most uncontrollable form of energy

Я також дізнався, що найневтримнішу форму енергії

could be harnessed for good and making society better.

можна приборкати для добра та покращення суспільства.

So I'll come back to the story of when I was caught in the prison:

Повернімося до розповіді про те, як я опинився у в'язниці.

I was very happy freeing a dozen children from slavery,

Я був дуже щасливий, що визволив дванадцятьох дітей з неволі

handing them over to their parents.

і передав їх батькам, які їх так чекали.

I cannot explain my joy when I free a child.

Неможливо пояснити мою радість, коли я визволяю дитину.

I was so happy.

Я був на сьомому небі.

But when I was waiting for my train to come back to my hometown, Delhi,

Але коли я чекав на потяг до свого рідного міста, Делі,

I saw that dozens of children were arriving;

я побачив, що на станцію прибуло багато дітей.

they were being trafficked by someone.

Певні люди привезли їх, щоб продати.

I stopped them, those people.

Я зупинив цих людей

I complained to the police.

та поскаржився поліції.

So the policemen, instead of helping me,

Та замість того, щоб допомогти мені,

they threw me in this small, tiny shell, like an animal.

поліцейські кинули мене до крихітної камери, наче тварину.

And that was the night of anger

І це була ніч гніву,

when one of the brightest and biggest ideas was born.

що дала народження найяскравішій та найзначнішій ідеї.

I thought that if I keep on freeing 10 children, and 50 more will join,

Я вважав, що звільнивши 10 дітей, а потім ще 50,

that's not done.

справу не буде завершено.

And I believed in the power of consumers,

Я вірив у владу споживачів.

and let me tell you that this was the first time

Вперше у світі було започатковано кампанію,

when a campaign was launched by me or anywhere in the world,

метою якої було пояснити проблему споживачам

to educate and sensitize the consumers

та звернутися до їхніх почуттів,

to create a demand for child-labor-free rugs.

щоб створити попит на килими, виготовлені без дитячої праці.

In Europe and America, we have been successful.

У Європі та Америці ми досягли успіху.

And it has resulted in a fall in child labor

І результатом стало зменшення експлуатації дитячої праці

in South Asian countries by 80 percent.

у країнах Південної Азії на 80 відсотків.

(Applause)

(Оплески)

Not only that, but this first-ever consumer's power, or consumer's campaign

Окрім того, цей виявлений вплив споживачів

has grown in other countries and other industries,

зріс в інших країнах та на інших континентах

maybe chocolate, maybe apparel, maybe shoes -- it has gone beyond.

у виробництві шоколаду, одягу, взуття - у багатьох галузях.

My anger at the age of 11,

Коли я розгнівався у віці 11 років

when I realized how important education is for every child,

та усвідомив, наскільки освіта важлива для кожної дитини,

I got an idea to collect used books and help the poorest children.

мені прийшла думка зібрати старі книжки та допомогти найбіднішим дітям.

I created a book bank at the age of 11.

Я створив банк книжок у віці 11 років.

But I did not stop.

Та я не зупинився.

Later on, I cofounded

Пізніше я співзаснував єдину у світі

the world's single largest civil society campaign for education

масштабну громадянську освітню кампанію,

that is the Global Campaign for Education.

що називається "Глобальна кампанія за освіту".

That has helped in changing the whole thinking towards education

Вона допомогла змінити уявлення та дії щодо освіти

from the charity mode to the human rights mode,

від рівня надання пожертв до рівня прав людини,

and that has concretely helped the reduction of out-of-school children

і це допомогло зменшити кількість дітей поза шкільною системою

by half in the last 15 years.

вдвічі за останні 15 років.

(Applause)

(Оплески)

My anger at the age of 27,

Моє обурення у віці 27 років

to free that girl who was about to be sold to a brothel,

та бажання визволити дівчину, яку мали продати у дім розпусти,

has given me an idea

наштовхнули мене на думку

to go for a new strategy of raid and rescue,

про нову стратегію натиску та порятунку

freeing children from slavery.

для визволення дітей з неволі.

And I am so lucky and proud to say that it is not one or 10 or 20,

Я відчуваю радість та гордість від того, що ми з колегами допомогли не 10 чи 20,

but my colleagues and I have been able to physically liberate 83,000 child slaves

а фізично визволили 83 000 дітей з рабства

and hand them over back to their families and mothers.

і відправили їх до їхніх матерів та родин.

(Applause)

(Оплески)

I knew that we needed global policies.

Я знав, що нам потрібні глобальні стандарти.

We organized the worldwide marches against child labor

Я організовував по всьому світі демонстрації проти дитячої праці,

and that has also resulted in a new international convention

і результатом стало прийняття міжнародної конвенції

to protect the children who are in the worst forms.

про захист дітей у найгірших умовах.

And the concrete result was that the number of child laborers globally

І конкретним здобутком стало те, що число дітей-робітників у світі

has gone down by one third in the last 15 years.

зменшилось на третину за останні 15 років.

(Applause)

(Оплески)

So, in each case,

Отже, кожен з цих випадків

it began from anger,

починався з гніву,

turned into an idea,

який перетворювався в ідею,

and action.

а потім у дію.

So anger, what next?

Отже, гнів, а далі?

Idea, and --

Ідея і ...?

Audience: Action

Аудиторія: Дія!

Kailash Satyarthi: Anger, idea, action. Which I tried to do.

Кайлаш Сат'ярті: Гнів, ідея, дія. Це і є те, що я намагався робити.

Anger is a power, anger is an energy,

Гнів - це сила, гнів - це енергія,

and the law of nature is that energy

і згідно законів природи

can never be created and never be vanished, can never be destroyed.

енергію неможливо створити або знищити.

So why can't the energy of anger be translated and harnessed

Тоді чому б не підкорити енергію гніву та не надати їй нового значення

to create a better and beautiful world, a more just and equitable world?

задля створення кращого, неупередженого та справедливішого світу?

Anger is within each one of you,

Гнів живе у кожному з нас.

and I will share a secret for a few seconds:

Поділюсь секретом:

that if we are confined in the narrow shells of egos,

якщо ми замкнемося в оболонках власних "я"

and the circles of selfishness,

та тенетах свого егоїзму,

then the anger will turn out to be hatred, violence, revenge, destruction.

гнів перетвориться на ненависть, насильство, помсту, знищення.

But if we are able to break the circles,

Та якщо нам вдасться розірвати ці тенета,

then the same anger could turn into a great power.

гнів може перетворитися на міцну силу.

We can break the circles by using our inherent compassion

Ми можемо розірвати тенета за допомогою природнього співчуття

and connect with the world through compassion to make this world better.

та поєднатися зі світом через співчуття, щоб зробити його кращим.

That same anger could be transformed into it.

Так можна перетворити гнів.

So dear friends, sisters and brothers, again, as a Nobel Laureate,

Дорогі друзі, сестри та брати, як Нобелівський лауреат,

I am urging you to become angry.

я ще раз закликаю вас розгніватися.

I am urging you to become angry.

Я закликаю вас розгніватися.

And the angriest among us

І найрозгніваніший з нас

is the one who can transform his anger into idea and action.

перетворить свій гнів на ідею та дію.

Thank you so much.

Дуже дякую.

(Applause)

(Оплески)

Chris Anderson: For many years, you've been an inspiration to others.

Кріс Андерсон: Протягом багатьох років Ви надихали інших.

Who or what inspires you and why?

Хто або що надихає Вас та чому?

KS: Good question.

КС: Гарне питання.

Chris, let me tell you, and that is the truth,

Крісе, я скажу Вам чесно.

each time when I free a child,

Щоразу, коли я визволяю дитину,

the child who has lost all his hope that he will ever come back to his mother,

яка втратила надію побачити знову свою матір,

the first smile of freedom,

я бачу її першу посмішку свободи.

and the mother who has lost all hope

Я бачу матір, що втратила надію,

that the son or daughter can ever come back and sit in her lap,

що син чи донька ще повернеться та сяде до неї на коліна.

they become so emotional

Вони не стримують почуттів,

and the first tear of joy rolls down on her cheek,

і коли перші сльози радості котяться по їхніх щоках,

I see the glimpse of God in it -- this is my biggest inspiration.

я мигцем бачу Бога в цих сльозах, і це моє найбільше натхнення.

And I am so lucky that not once, as I said before, but thousands of times,

І мені дуже пощастило, що не раз, як я казав, а тисячі разів

I have been able to witness my God in the faces of those children

я міг бачити Бога в обличчях цих дітей,

and they are my biggest inspirations.

і вони - моє найбільше натхнення.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)