The optimism bias | Tali Sharot

Translator: Timothy Covell Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Natalia Bogush Утверджено: Ruslan Savchuk

I'm going to talk to you about optimism --

Я буду говорити з вами про оптимізм --

or more precisely, the optimism bias.

а, якщо точніше, про оптимістичні відхилення.

It's a cognitive illusion

Це пізнавальна ілюзія

that we've been studying in my lab for the past few years,

яку ми вивчали кілька минулих років в моїй лабораторії,

and 80 percent of us have it.

і яку 80 відсотків з нас мають.

It's our tendency to overestimate

Це наша тенденція переоцінювати

our likelihood of experiencing good events in our lives

ймовірність переживання хороших подій в нашому житті

and underestimate our likelihood of experiencing bad events.

і недооцінювати ймовірність переживання поганих подій

So we underestimate our likelihood of suffering from cancer,

Отже, ми недооцінюємо нашу імовірність страждання від раку,

being in a car accident.

автокатастрофи.

We overestimate our longevity, our career prospects.

Ми переоцінюємо наше довголіття, перспективи кар'єрного росту.

In short, we're more optimistic than realistic,

Коротше кажучи, ми більш оптимістичні, ніж реалістичні,

but we are oblivious to the fact.

але не звертаємо увагу на факт.

Take marriage for example.

Як приклад візьмемо шлюб.

In the Western world, divorce rates are about 40 percent.

На Заході шкала розлучень сягяє біля 40 відсотків.

That means that out of five married couples,

Це означає, що з п'яти одружених пар

two will end up splitting their assets.

дві закінчать поділом майна.

But when you ask newlyweds about their own likelihood of divorce,

Але коли запитати щойно одружених про імовірність їхнього розлучення,

they estimate it at zero percent.

вони оцінять це в нуль відсотків.

And even divorce lawyers, who should really know better,

І навіть адвокати з питань розлучення, які б справді мали знати краще,

hugely underestimate their own likelihood of divorce.

дуже недооцінюють власну імовірність розлучення.

So it turns out that optimists are not less likely to divorce,

Так, виявляється, оптимісти не є менш схильними до розлучення,

but they are more likely to remarry.

але для них є більш імовірним одружитись вдруге.

In the words of Samuel Johnson,

Як казав Семюель Джонсон,

"Remarriage is the triumph of hope over experience."

"Шлюб - це перемога надії над досвідом."

(Laughter)

(сміх)

So if we're married, we're more likely to have kids.

Отже, якщо ми одружені, скоріш за все в нас будуть діти.

And we all think our kids will be especially talented.

І всі ми думаємо, що наші діти будуть особливо обдаровані.

This, by the way, is my two-year-old nephew, Guy.

Між іншим, це мій дворічний племінник Гай.

And I just want to make it absolutely clear

І я хочу чітко зазначити,

that he's a really bad example of the optimism bias,

що він справді є поганим прикладом відхилення в оптимізмі,

because he is in fact uniquely talented.

тому, що насправді він унікально талановитий.

(Laughter)

(сміх)

And I'm not alone.

І я не одна, хто так вважає.

Out of four British people, three said

Троє з чотирьох британців сказали,

that they were optimistic about the future of their own families.

що вони були оптимістично настроєні щодо майбутнього своїх сімей.

That's 75 percent.

Це 75 відсотків.

But only 30 percent said

І лише 30 відсотків сказали,

that they thought families in general

що думають, що на загал сім'ї

are doing better than a few generations ago.

живуть краще, ніж декілька поколінь тому.

And this is a really important point,

І це справді важливо,

because we're optimistic about ourselves,

тому, що ми оптимістичні по відношенню до себе,

we're optimistic about our kids,

оптимістичні по відношенню до наших дітей,

we're optimistic about our families,

оптимістичні щодо сімей,

but we're not so optimistic about the guy sitting next to us,

але ми не відчуваємо оптимізму до людини, яка сидить біля нас,

and we're somewhat pessimistic

і ми дещо песемістичні

about the fate of our fellow citizens and the fate of our country.

щодо долі наших співвітчизників, і долі нашої країни.

But private optimism about our own personal future

Але власний оптимізм щодо нашого особистого майбутнього

remains persistent.

залишається непохитним.

And it doesn't mean that we think things will magically turn out okay,

І це не означає, що ми думаємо, ніби все магічним чином виявиться добре,

but rather that we have the unique ability to make it so.

скоріше ми маємо унікальну можливість це таким робити.

Now I'm a scientist, I do experiments.

Тепер я науковець, я проводжу експерименти.

So to show you what I mean,

Щоб показати вам, що я маю на увазі,

I'm going to do an experiment here with you.

я проведу експеримент з вами.

So I'm going to give you a list of abilities and characteristics,

Я дам вам декілька можливостей і характеристик,

and I want you to think for each of these abilities

і хочу, щоб ви подумали про кожну з цих можливостей,

where you stand relative to the rest of the population.

яка робить вас наближеними до решти населення.

The first one is getting along well with others.

Перше, це перебувати в хороших стосунках з іншими.

Who here believes they're at the bottom 25 percent?

Хто з присутніх тут переконаний, що його рівень становить менше 25 відсотків?

Okay, that's about 10 people out of 1,500.

Гаразд, біля 10 людей з 1,500.

Who believes they're at the top 25 percent?

Хто вірить, що його рівень становить більше 25 відсотків?

That's most of us here.

Більшість з нас тут присутніх.

Okay, now do the same for your driving ability.

Добре, тепер те саме стосовно вашої можливості водіння машини.

How interesting are you?

Наскільки цікавими ви є?

How attractive are you?

Наскільки гарними?

How honest are you?

Наскільки ви є чесні?

And finally, how modest are you?

І нарешті, наскільки ви є скромними?

So most of us put ourselves above average

Отже, більшість з нас ставить себе вище середнього

on most of these abilities.

в більшості цих можливостей.

Now this is statistically impossible.

Але статистично це неможливо.

We can't all be better than everyone else.

Ми не можемо бути кращими, ніж всі інші.

(Laughter)

(сміх)

But if we believe we're better than the other guy,

Але, якщо ми віримо, що ми кращі за іншу людину,

well that means that we're more likely to get that promotion, to remain married,

то це означає, що ми маємо більшу можливість залишитися одруженими,

because we're more social, more interesting.

тому, що ми більш соціально настроєні, цікавіші.

And it's a global phenomenon.

І це глобальний феномен.

The optimism bias has been observed

Оптимістичні відхилення спостерігались

in many different countries --

в багатьох різних країнах -

in Western cultures, in non-Western cultures,

в західних культурах, і в незахідних культурах,

in females and males,

в жінок та чоловіків,

in kids, in the elderly.

в дітей, у літньому віці.

It's quite widespread.

Це досить широко поширено.

But the question is, is it good for us?

Але питання в тому, чи це є добрим для нас?

So some people say no.

Деякі люди кажуть, що ні.

Some people say the secret to happiness

Дехто каже, що секрет щастя

is low expectations.

полягяє в малоочікуваності.

I think the logic goes something like this:

Як на мене, логіка працює так:

If we don't expect greatness,

якщо ми не чекаємо чогось надзвичайного,

if we don't expect to find love and be healthy and successful,

якщо ми не чекаємо знайти кохання, бути щасливими і успішними,

well we're not going to be disappointed when these things don't happen.

то ми не розчаруємося, якщо це не станеться.

And if we're not disappointed when good things don't happen,

Якщо ми не розчаровані, коли не стаються хороші речі,

and we're pleasantly surprised when they do,

і якщо ми приємно здивовані, коли вони стаються,

we will be happy.

ми будемо щасливі.

So it's a very good theory,

То ж це дуже хороша теорія,

but it turns out to be wrong for three reasons.

але вона виявляється неправильною з трьох причин.

Number one: Whatever happens, whether you succeed or you fail,

Номер 1: Що б не сталося, чи ти доб'єшся успіху, чи провалишся,

people with high expectations always feel better.

люди, які очікують більшого, завжди почуваються краще.

Because how we feel when we get dumped or win employee of the month

Тому що, як ми почуваємось, коли нас звільнять, чи коли ми станемо працівником місяця,

depends on how we interpret that event.

залежить від того, як ми сприймемо цю подію.

The psychologists Margaret Marshall and John Brown

Психологи Маргарет Маршал і Джон Браун

studied students with high and low expectations.

вивчали студентів з високим та низьким рівнем очікувань.

And they found that when people with high expectations succeed,

І вони виявили, що, коли люди з високим рівнем очікувань досягяють успіху,

they attribute that success to their own traits.

вони пояснюють цей успіх своєю власною особливістю.

"I'm a genius, therefore I got an A,

" Я - геній, тому я отримав 5,

therefore I'll get an A again and again in the future."

по тій же причині в майбутньому я буду отримувати 5 знову і знову."

When they failed, it wasn't because they were dumb,

Якщо ж вони провалюються, то це не тому, що вони тупі,

but because the exam just happened to be unfair.

а тому, що екзамен було оцінено не справедливо.

Next time they will do better.

Наступного разу вони справляться.

People with low expectations do the opposite.

У людей з низьким рівнем очікувань все навпаки.

So when they failed it was because they were dumb,

Якщо вони провалились - це тому, що вони тупі,

and when they succeeded

а, якщо досягли успіху,

it was because the exam just happened to be really easy.

то по причині, що екзамен виявився справді легким.

Next time reality would catch up with them.

Наступного разу реальність покаже своє.

So they felt worse.

Тому вони почувались гірше.

Number two: Regardless of the outcome,

Номер 2: Незалежно від результату

the pure act of anticipation makes us happy.

сам лише акт очікування робить нас щасливими.

The behavioral economist George Lowenstein

Біхевіорист Джордж Ловенстейн

asked students in his university

просив стутудентів в своєму університеті

to imagine getting a passionate kiss from a celebrity, any celebrity.

уявити, що вони отримують пристрасний поцілунок від знаменитості, будь якої знаменитості.

Then he said, "How much are you willing to pay

Тоді він запитував: " Скільки ви б хотіли заплатити,

to get a kiss from a celebrity

щоб отримати поцілунок від знаменитості,

if the kiss was delivered immediately,

якщо б поцілунок було доставлено відразу,

in three hours, in 24 hours, in three days,

через 3 години, добу, через 3 дні,

in one year, in 10 years?

рік, і через 10 років?

He found that the students were willing to pay the most

Він дізнався, що найбільше студенти хотіли заплатити

not to get a kiss immediately,

не щоб отримати поцілунок відразу,

but to get a kiss in three days.

а щоб отримати його через 3 дні.

They were willing to pay extra in order to wait.

Вони хотіли доплатити, щоб зачекати.

Now they weren't willing to wait a year or 10 years;

Та вони не хотіли чекати рік, чи 10;

no one wants an aging celebrity.

ніхто не хоче старіючої знаменитості.

But three days seemed to be the optimum amount.

Три дні здавались оптимальним віріантом.

So why is that?

Але чому так?

Well if you get the kiss now, it's over and done with.

Якщо ти отримаєш поцілунок відразу, він закінчиться, і з ним буде покінчено.

But if you get the kiss in three days,

Але якщо ти отримаєш його через 3 дні,

well that's three days of jittery anticipation, the thrill of the wait.

то це три дні безперервного очікування, трепет очікування.

The students wanted that time

Студенти хотіли цей час,

to imagine where is it going to happen,

щоб уявити, де це станеться,

how is it going to happen.

і як це станеться.

Anticipation made them happy.

Очікування робило їх щасливими.

This is, by the way, why people prefer Friday to Sunday.

Ось чому, між іншим, люди віддають перевагу п'ятниці, а ніж неділі.

It's a really curious fact,

Це справді цікавий факт,

because Friday is a day of work and Sunday is a day of pleasure,

бо п'ятниця є робочим днем, а неділя - днем відпочинку,

so you'd assume that people will prefer Sunday,

отже, ви б припустили, що люди вибрали б неділю,

but they don't.

але вони так не зробили.

It's not because they really, really like being in the office

Це не тому, що вони ну дуже дуже люблять перебувати в офісі,

and they can't stand strolling in the park

і не можуть знести прогулянок в парку,

or having a lazy brunch.

чи насолодитись непоспішним сніданком.

We know that, because when you ask people

Ми це знаємо, бо коли ви запитуєте людей

about their ultimate favorite day of the week,

про їхній зазвичай улюблений день тижня,

surprise, surprise, Saturday comes in at first,

як не дивно, субота йде на першому місці,

then Friday, then Sunday.

тоді п'ятниця, і тоді вже неділя.

People prefer Friday

Люди віддають перевагу п'ятниці,

because Friday brings with it the anticipation of the weekend ahead,

тому, що п'ятниця несе за собою очікування вихідних, які попереду,

all the plans that you have.

і планів, які ви маєте.

On Sunday, the only thing you can look forward to

В неділю єдине, на що ви можете чекати,

is the work week.

так це робочий тиждень.

So optimists are people who expect more kisses in their future,

Отже, оптимісти - це ті люди, які очікують більше поцілунків у майбутньому,

more strolls in the park.

більше прогулянок в парку.

And that anticipation enhances their wellbeing.

І це очікування збільшує іхній добробут.

In fact, without the optimism bias,

Фактично, без оптимістичних відхилень

we would all be slightly depressed.

ми всі були б в легкій депресії.

People with mild depression,

Люди з легкою депресією

they don't have a bias when they look into the future.

не мають відхилень дивлячись в майбутнє.

They're actually more realistic than healthy individuals.

Насправді вони більш реалістичні, ніж здорові індивіди.

But individuals with severe depression,

Але індивіти з глибокою депресією

they have a pessimistic bias.

мають песимістичну схильність.

So they tend to expect the future

Вони схильні чекати від майбутнього

to be worse than it ends up being.

гіршого, а ніж воно буде.

So optimism changes subjective reality.

Отже, оптимізм замінює суб'єктивну реальність.

The way we expect the world to be changes the way we see it.

Те, яким ми очікуємо, щоб був світ, змінюється тим, як ми його бачимо.

But it also changes objective reality.

Але це також змінює об'єктивну реальність.

It acts as a self-fulfilling prophecy.

Це діє як пророцтво, що самореалізується.

And that is the third reason

Це і є третьою причиною,

why lowering your expectations will not make you happy.

чому зниження очікувань не зробить вас щасливішими.

Controlled experiments have shown

Прослідковані експерименти показали,

that optimism is not only related to success,

що оптимізм не лише пов'язаний з успіхом,

it leads to success.

він веде до успіху.

Optimism leads to success in academia and sports and politics.

Оптимізм призводить до успіху в науці, спорті, і в політиці.

And maybe the most surprising benefit of optimism is health.

І, напевно, найбільш неочікуваною вигодою оптимізму є здоров'я.

If we expect the future to be bright,

Якщо ми чекаємо, що майбутнє має бути світлим,

stress and anxiety are reduced.

то стрес та хвилювання зменшуються.

So all in all, optimism has lots of benefits.

В основному, ми можемо отримати багато вигод з оптимізму.

But the question that was really confusing to me was,

Але питання, яке мене справді спантеличує,

how do we maintain optimism in the face of reality?

це, як зберегти оптимізм в реальності?

As an neuroscientist, this was especially confusing,

Як для нейробіолога, це особливо збивало з толку,

because according to all the theories out there,

бо, згідно з всіма теоріями,

when your expectations are not met, you should alter them.

коли ваші очікування не виправдовуються, вам слід їх замінювати.

But this is not what we find.

Та це не те, що ми з'ясували.

We asked people to come into our lab

Ми просили людей приходити в нашу лабораторію,

in order to try and figure out what was going on.

щоб спробувати вияснити, що відбувається.

We asked them to estimate their likelihood

Ми просили їх оцінити ймовірність

of experiencing different terrible events in their lives.

різних жахливих подій в їхніх життях.

So, for example, what is your likelihood of suffering from cancer?

Наприклад, яка ймовірність того, що у вас буде рак?

And then we told them the average likelihood

І тоді ми наводили їм середню ймовірність,

of someone like them to suffer these misfortunes.

що хтось, такий як вони, страждатиме від цього нещастя.

So cancer, for example, is about 30 percent.

Отже, наприклад, можливість захворіти раком становить 30 відсотків.

And then we asked them again,

Тоді ми запитували їх знову:

"How likely are you to suffer from cancer?"

" На скільки можливим є те, що ви захворієте на рак?"

What we wanted to know was

Все, що ми хотіли знати,

whether people will take the information that we gave them

це, чи люди приймуть інформацію, яку ми їм дали,

to change their beliefs.

і змінять свої переконання.

And indeed they did --

І, справді, вони її приймали,

but mostly when the information we gave them

але, в більшості випадків, дану інформацію,

was better than what they expected.

якщо вона була кращою, ніж вони чекали.

So for example,

Наприклад,

if someone said, "My likelihood of suffering from cancer

якщо хтось казав: " Ймовірність того, що я захворію на рак

is about 50 percent,"

становить 50 відсотків",

and we said, "Hey, good news.

а ми відповідали: " Є хороші новини.

The average likelihood is only 30 percent,"

Середня імовірність - лише 30 відсотків",

the next time around they would say,

після того вони казали:

"Well maybe my likelihood is about 35 percent."

" Ну, можливо моя імовірність сягає 35 відсотків".

So they learned quickly and efficiently.

Вони поглинали інформацію швидко і розумно.

But if someone started off saying,

Але, якщо хтось починав казати:

"My average likelihood of suffering from cancer is about 10 percent,"

" Ймовірність того, що я захворію на рак є 10 відсотків",

and we said, "Hey, bad news.

а ми у відповідь: "Погані новини.

The average likelihood is about 30 percent,"

В середньому можливість захворіти є 30 відсотків",

the next time around they would say,

згодом вони відповідали:

"Yep. Still think it's about 11 percent."

" Так. Досі думаю, що десь біля 11 відсотків".

(Laughter)

(Сміх)

So it's not that they didn't learn at all -- they did --

Справа не в тому, що вони не сприймали інформацію - вони її сприймали -

but much, much less than when we gave them

але набагато, набагато слабше, ніж коли ми давали

positive information about the future.

позитивну інформацію щодо майбутнього.

And it's not that they didn't remember the numbers that we gave them;

Це не тому, що вони не пам'ятали чисел, які ми їм подавали;

everyone remembers that the average likelihood of cancer

всі пам'ятають, що середня імовірність захворіти на рак

is about 30 percent

є приблизно 30 відсотків,

and the average likelihood of divorce is about 40 percent.

а середня імовірність розлучитися - біля 40 відсотків.

But they didn't think that those numbers were related to them.

Та вони не думали, що ці числа мали відношення до них.

What this means is that warning signs such as these

А це означає, що попереджувальні знаки, такі, як ці,

may only have limited impact.

можуть мати лише обмежений ефект.

Yes, smoking kills, but mostly it kills the other guy.

Так, паління вбиває, та зазвичай воно вбиває когось іншого.

What I wanted to know was

Все, що я хотіла знати,

what was going on inside the human brain

це що відбувається всередині людського мозку,

that prevented us from taking these warning signs personally.

що застерігає нас від сприйняття цих попереджувальних знаків особисто.

But at the same time,

Та, в той самий час,

when we hear that the housing market is hopeful,

коли ми чуємо, що ринок житла є перспективним,

we think, "Oh, my house is definitely going to double in price."

ми думаємо: "Мій будинок зросте в ціні вдвічі."

To try and figure that out,

Щоб спробувати це вияснити,

I asked the participants in the experiment

я просила учасників експерименту

to lie in a brain imaging scanner.

лягти на сканер, який відображав зображення мозку.

It looks like this.

Це виглядає так.

And using a method called functional MRI,

Використовуючи метод, так званий, як функціональне МРТ,

we were able to identify regions in the brain

ми могли ідентифікувати області в мозку,

that were responding to positive information.

які відповідали на позитивну інформацію.

One of these regions is called the left inferior frontal gyrus.

Одна з цих областей називається нижньою звивиною лівої лобової долі.

So if someone said, "My likelihood of suffering from cancer is 50 percent,"

Тому, якщо хтось казав: "Моя імовірність захворіти на рак становить 50 відсотків",

and we said, "Hey, good news.

І ми казали: "Хороші новини.

Average likelihood is 30 percent,"

Середня можливість - 30 відсотків",

the left inferior frontal gyrus would respond fiercely.

нижня звивина лівої лобової долі відповідала жваво.

And it didn't matter if you're an extreme optimist, a mild optimist

І не важливо, чи ти завзятий оптиміст, легкий оптиміст,

or slightly pessimistic,

чи трішки песиміст,

everyone's left inferior frontal gyrus

нижня звивина лівої лобової долі кожного

was functioning perfectly well,

функціонувала ідеально добре,

whether you're Barack Obama or Woody Allen.

не залежно, чи ти Барак Обама, чи Вуді Ален.

On the other side of the brain,

З іншого боку мозку

the right inferior frontal gyrus was responding to bad news.

нижня звивина правої лобової долі відповідала на погані новини.

And here's the thing: it wasn't doing a very good job.

І ось в чому справа: вона не функціонувала дуже добре.

The more optimistic you were,

Чим більшим оптимістом ви були,

the less likely this region was

тим менша імовірність того, що ця область

to respond to unexpected negative information.

відповість на неочікувану негативну інформацію.

And if your brain is failing

Якщо вашому мозку не вдається

at integrating bad news about the future,

поєднувати погані новини щодо майбутнього,

you will constantly leave your rose-tinted spectacles on.

на вас постійно будуть рожеві окуляри.

So we wanted to know, could we change this?

Тому, ми хотіли знати, чи можемо ми це змінити?

Could we alter people's optimism bias

Чи могли б ми змінити відхилення в оптимізмі

by interfering with the brain activity in these regions?

впливаючи на розумову активність в цих областях?

And there's a way for us to do that.

Ми маємо можливість це зробити.

This is my collaborator Ryota Kanai.

Це мій колега Ріота Канаі.

And what he's doing is he's passing a small magnetic pulse

Він пропускає незначний магнітний імпульс

through the skull of the participant in our study

через череп учасника нашого досліду

into their inferior frontal gyrus.

в його нижню лобову звивину.

And by doing that,

Роблячи це,

he's interfering with the activity of this brain region

він впливає на активність цієї області мозку

for about half an hour.

майже півгодини.

After that everything goes back to normal, I assure you.

Запевняю вас, після цього все повертається до норми.

(Laughter)

(сміх)

So let's see what happens.

Давайте глянемо, що відбувається.

First of all, I'm going to show you

Перш за все я вам покажу

the average amount of bias that we see.

середню кількість зсувів, які ми бачимо.

So if I was to test all of you now,

Так, якщо б я мала перевірити всіх вас зараз,

this is the amount that you would learn

то це кількість, яку б ви дізналися

more from good news relative to bad news.

більше з хороших новин, пов'язаних з поганими новинами.

Now we interfere with the region

Зараз ми впливаємо на область,

that we found to integrate negative information in this task,

яка, як ми виявили, інтегрує негативну інформацію в цьому завданні,

and the optimism bias grew even larger.

і схильність до оптимізму навіть збільшується.

We made people more biased in the way that they process information.

Ми зробили людей більш упередженими в тому, як вони обробляють інформацію.

Then we interfered with the brain region

Тоді ми впливали на облась мозку,

that we found to integrate good news in this task,

яка, як ми виявили, інтегрує хороші новини в цьому завданні,

and the optimism bias disappeared.

і схильність до оптимізму зникла.

We were quite amazed by these results

Ми були дуже здивовані цими результатами,

because we were able to eliminate

тому, що ми могли виключити

a deep-rooted bias in humans.

глибоко вкорінені упередження в людей.

And at this point we stopped and we asked ourselves,

На цьому моменті ми зупинились і запитали себе,

would we want to shatter the optimism illusion into tiny little bits?

чи хотіли б ми зруйнувати ілюзію оптимізму на дрібні шматочки?

If we could do that, would we want to take people's optimism bias away?

Якщо б ми могли це зробити, чи хотіли б ми позбавити людей відхилень в оптимізмі?

Well I've already told you about all of the benefits of the optimism bias,

Що ж, я вже вам сказала про всю вигоду оптимізму,

which probably makes you want to hold onto it for dear life.

що можливо заставляє вас хотіти утримати її протягом усього життя.

But there are, of course, pitfalls,

Але, звичайно, є й підводні камені,

and it would be really foolish of us to ignore them.

які проігнорувати буде справжньою дурницею.

Take for example this email I recieved

Візьмемо, наприклад, повідомлення, яке я отримала

from a firefighter here in California.

від пожежника тут у Каліфорнії.

He says, "Fatality investigations for firefighters

Він каже: "Фатальність розслідувань для пожежників

often include 'We didn't think the fire was going to do that,'

часто включає таке: "Ми не думали, що вогонь це зробить,

even when all of the available information

навіть коли була вся доступна інформація,

was there to make safe decisions."

щоб прийняти безпечне рішення."

This captain is going to use our findings on the optimism bias

Цей капітан збирається використати всі наші знахідки щодо оптимізму,

to try to explain to the firefighters

щоб спробувати пояснити пожежникам,

why they think the way they do,

чому вони думають, так як думають,

to make them acutely aware of this very optimistic bias in humans.

щоб зробити їх справні свідомими щодо цих дуже оптимістичних зсувів у людей.

So unrealistic optimism can lead to risky behavior,

Отже, нереальний оптимізм може призвести до ризикованої поведінки,

to financial collapse, to faulty planning.

до фінансового краху, до неправильного планування.

The British government, for example,

Наприклад, Британський уряд

has acknowledged that the optimism bias

визнав, що оптимістичні відхилення

can make individuals more likely

можуть зробити індивідів більш схильними

to underestimate the costs and durations of projects.

до недооцінювання витрат і тривалості проектів.

So they have adjusted the 2012 Olympic budget

Так, вони встановили бюджет проведення Олімпійських ігор 2012 року

for the optimism bias.

за оптимістичними упередженнями.

My friend who's getting married in a few weeks

Мій друг, який одружується через декілька тижнів,

has done the same for his wedding budget.

зробив те саме із своїм весільним бюджетом.

And by the way, when I asked him about his own likelihood of divorce,

І, між іншим, коли я запитала його про можливість розлучення,

he said he was quite sure it was zero percent.

він сказав, що впевнений, це станеться з імовірністю в нуль відсотків.

So what we would really like to do,

То, що б ми справді хотіли зробити,

is we would like to protect ourselves from the dangers of optimism,

то це вберегти себе від небезпек оптимізму,

but at the same time remain hopeful,

але в той же час надіятись,

benefiting from the many fruits of optimism.

отримувати вигоду від оптимізму.

And I believe there's a way for us to do that.

І я вірю, що ми зможемо це зробити.

The key here really is knowledge.

Ключем тут справді є знання.

We're not born with an innate understanding of our biases.

Ми не народжені з природним розумінням наших відхиленю.

These have to be identified by scientific investigation.

Це має бути виявлено науковими дослідженнями.

But the good news is that becoming aware of the optimism bias

Та, хорошою новиною є те, що, стаючи свідомим оптимістичних відхилень,

does not shatter the illusion.

ми не розбиваємо ілюзію.

It's like visual illusions,

Це щось на зразок візуальних ілюзій,

in which understanding them does not make them go away.

де розуміння їх не дає їм піти.

And this is good because it means

І це добре, бо означає,

we should be able to strike a balance,

що ми повинні підбити баланс,

to come up with plans and rules

придумати плани і правила,

to protect ourselves from unrealistic optimism,

захистити себе від нереального оптимізму,

but at the same time remain hopeful.

але в той самий час не полишати надію.

I think this cartoon portrays it nicely.

Я вважаю, що цей мультфільм гарно це відображає.

Because if you're one of these pessimistic penguins up there

Тому що, якщо ти є одним з тих песимістичних пінгвінів там,

who just does not believe they can fly,

які прсто не вірять, що можуть літати,

you certainly never will.

ти очевидно ніколи і не будеш.

Because to make any kind of progress,

Бо, щоб зробити будь який прогрес,

we need to be able to imagine a different reality,

ми повинні уявити іншу реальність,

and then we need to believe that that reality is possible.

і тоді повірити, що ця реальність можлива.

But if you are an extreme optimistic penguin

А якщо ви дуже оптимістичний пінгвін,

who just jumps down blindly hoping for the best,

який просто сліпо стрибає, надіючись на краще,

you might find yourself in a bit of a mess when you hit the ground.

ви можете бути спантеличеним, коли вдаритесь об землю.

But if you're an optimistic penguin

Та, якщо ви оптимістичний пінгвін,

who believes they can fly,

який вірить, що може літати,

but then adjusts a parachute to your back

і приєднує парашут до своєї спини

just in case things don't work out exactly as you had planned,

на випадок, якщо не все вийде так, як було заплановано,

you will soar like an eagle,

ви злетите як орел,

even if you're just a penguin.

навіть, якщо ви просто пінгвін.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Аплодисиенти)