Leonard Susskind: My friend Richard Feynman

Перекладач: Olya Ilchak Утверджено: Mariana Kukhtyn

Коли мене попросили це зробити, я вирішив,

I decided when I was asked to do this

що насправді хочу розповісти

that what I really wanted to talk about was my friend, Richard Feynman.

про свого друга Річарда Фейнмана

I was one of the fortunate few that really did get to know him

Я був одним з тих небагатьох щасливчиків,

які досить близько знали його

and enjoyed his presence.

і захоплювались ним

And I'm going to tell you about the Richard Feynman that I knew.

І я збираюсь розповісти вам про того Річарда Фейнмана, якого знав я.

I'm sure there are people here who could tell you

Впевнений, що тут є інші,

які зможуть розповісти вам про того Річарда Фейнмана, якого знали вони,

about the Richard Feynman they knew,

and it would probably be a different Richard Feynman.

і це, ймовірно, буде вже інший Річард Фейнман.

Річард Фейнман був досить складною людиною

Richard Feynman was a very complex man.

He was a man of many, many parts.

він був багатосторонньою людиною.

He was, of course, foremost, a very, very, very great scientist.

Звісно, він був передовим,

дуже, дуже, дуже великим вченим.

Він був актором. Ви бачили, як він грав.

He was an actor. You saw him act.

I also had the good fortune to be in those lectures,

Мені також пощастило бути присутнім на тих лекціях,

up in the balcony.

на верхніх балконах

They were fantastic.

Вони були надзвичайними.

Він був філософом,

He was a philosopher.

He was a drum player.

він був гравцем на барабані

He was a teacher par excellence.

Він був зразковим вчителем.

Richard Feynman was also a showman,

Річард Фейнман був також шоуменом,

неймовірним шоуменом.

an enormous showman.

зухвалим, непоштивим.

He was brash, irreverent.

He was full of macho, a kind of macho one-upmanship.

Поводився як мачо,

той мачо, який може втерти носа будь-кому.

He loved intellectual battle.

Він любив інтелектуальні суперечки.

He had a gargantuan ego.

У нього було величезне его

But the man had, somehow,

але у цього чоловіка все-ще

a lot of room at the bottom.

залишалось багато місця для інших.

І тут я маю на увазі,

And what I mean by that is a lot of room, in my case --

у моєму випадку,

я не можу стверджувати за когось,

I can't speak for anybody else, but in my case --

але в моєму випадку

a lot of room for another big ego.

було достатньо місця для ще одного великого его

Well, not as big as his,

що ж, не настільки великого, як в нього

but fairly big.

але достатньо великого

Я завжди почував себе добре з Діком Фейнманом

I always felt good with Dick Feynman.

It was always fun to be with him.

З ним було весело проводити час.

He always made me feel smart.

Він завжди змушував мене відчувати себе розумним

Як хтось може змусити вас відчувати себе розумними?

How can somebody like that make you feel smart?

Якось він вмів це зробити.

Somehow he did.

He made me feel smart. He made me feel he was smart.

він показав мені, що я розумний. він показав, що він розумний

He made me feel we were both smart,

він показав мені, що ми обидва - розумні,

and the two of us could solve any problem whatever.

і що обидвоє зможемо вирішити будь-яку проблему.

І хоч ми інколи займались разом фізикою,

And in fact, we did sometimes do physics together.

та не опублікували жодного спільного дослідження.

We never published a paper together,

Але нам це подобалось.

but we did have a lot of fun.

Він любив вигравати

He loved to win,

win these little macho games we would sometimes play.

у цих чоловічих іграх, в які ми інколи грали,

And he didn't only play them with me, but with all sorts of people.

але він грав їх не тільки зі мною, він грав їх з різними людьми

He would almost always win.

і майже завжди вигравав.

But when he didn't win, when he lost,

Але коли він зазнавав поразки, програвав

he would laugh and seem to have just as much fun

то сміявся і виглядав таким ж веселим,

as if he had won.

ніби виграв.

I remember once he told me a story

Пам'ятаю, як якось він розповів мені одну історію,

about a joke the students played on him.

як над ним пожартували студенти

I think it was for his birthday --

Вони запросили його - думаю, це було до його дня народження,

they took him for lunch

вони запросили його на ланч.

to a sandwich place in Pasadena.

Вони пішли на ланч

в ресторан швидкої їжі в Пасадені.

It may still exist; I don't know.

Може, він все ще є, не знаю.

Celebrity sandwiches was their thing.

Їхньою фішкою були сендвічі знаменитостей

You could get a Marilyn Monroe sandwich.

Ви могли отримати сендвіч Мерлін Монро,

You could get a Humphrey Bogart sandwich.

могли замовити сендвіч Гамфрі Богарта.

The students went there in advance,

Студенти заздалегідь

and arranged that they'd all order Feynman sandwiches.

домовились, що всі замовлять сендвічі Фейнмана.

Один за одним, вони зайшли і таки замовили сендвічі Фейнмана.

One after another, they came in and ordered Feynman sandwiches.

Фейнман любив цю історію.

Feynman loved this story.

He told me this story, and he was really happy and laughing.

Коли розказував її, виглядав по-справжньому щасливим і сміявся.

When he finished the story, I said to him,

Коли він завершив розповідати, я спитав його:

"Dick, I wonder what would be the difference

"Дік, мені цікаво, яка різниця

між сендвічем Фейнмана і сендвічем Саскінда"

between a Feynman sandwich and a Susskind sandwich."

And without skipping a beat at all,

Не пропускаючи насмішки,

he said, "Well, they'd be about the same.

він відповів: "Що ж, вони майже однакові,

різниця лиш в тому, що сендвіч Саскінда приваблює надмірою м'яса, так, як

The only difference is a Susskind sandwich would have a lot more ham."

і поганий актор надмірною грою

"Ham" as in bad actor.

(сміх)

(Laughter)

Well, I happened to have been very quick that day,

Тоді я був досить гострим на язик

і сказав "Так, але в ньому настільки менше вареної ковбаси, наскільки в акторській грі менше нісенітниць"

and I said, "Yeah, but a lot less baloney."

(Laughter)

(сміх)

(Applause)

Справа в тому

The truth of the matter

is that a Feynman sandwich had a load of ham,

що у сендвічі Фейнмана

було багато шинки,

but absolutely no baloney.

але зовсім не було вареної ковбаси.

What Feynman hated worse than anything else

Найбільш за все Фейнман ненавидів, коли

вдавали інтелектуалів,

was intellectual pretense --

ненавидів лицемірство

phoniness,

false sophistication, jargon.

фальшиву вишуканість,

Пригадую, якось у вісімдесятих,

I remember sometime during the mid-'80s,

десь в середині вісімдесятих

Dick and I and Sidney Coleman would meet a couple of times

Дік, я і Сідні Колман

зустрілись декілька разів

up in San Francisco -- at some very rich guy's house --

у Сан- Франциско в будинку багатого хлопця

up in San Francisco for dinner.

за вечерею.

І востаннє, коли цей хлопець запросив нас,

And the last time the rich guy invited us,

he also invited a couple of philosophers.

він також запросив пару філософів.

These guys were philosophers of mind.

Ці люди були філософами думки,

Their specialty was the philosophy of consciousness.

їхня спеціальність - філософія свідомості.

And they were full of all kinds of jargon.

І вони вживали досить багато термінів.

Зараз намагаюся пригадати ці слова -

I'm trying to remember the words --

"monism," "dualism," categories all over the place.

"монізм", "дуалізм," категорії різних місць.

Ні я, ні Дік не знали, що вони означають,

I didn't know what those meant, neither did Dick or Sydney, for that matter.

навіть Сідні не знав

І про що ми говорили?

And what did we talk about?

Well, what do you talk about when you talk about minds?

Про що ви говорите, коли розмовляєте про розум?

There's one obvious thing to talk about:

Одне питання, про яке тут можна говорити -

Can a machine become a mind?

це чи може машина отримати розум?

Can you build a machine

Чи можна створити машину,

that thinks like a human being that is conscious?

яка думає, як людина,

яка, є свідомою?

We sat around and talked about this -- we of course never resolved it.

Ми сиділи і обговорювали це - звісно, ми так і не вирішили цього питання.

But the trouble with the philosophers

Але проблема з філософами в тому,

is that they were philosophizing

що вони філософствують,

when they should have been science-ophizing.

замість того, щоб підійти з наукової точки зору.

Врешті решт, це наукове питання

It's a scientific question, after all.

And this was a very, very dangerous thing to do

І було досить небезпечно так поводитися

у присутності Діка Фейнмана.

around Dick Feynman.

(Laughter)

Feynman let them have it -- both barrels, right between the eyes.

Фейнман захопив їх зненацька і досить різко.

It was brutal; it was funny -- ooh, it was funny.

Це було жорстоко, але це було також смішно - так, смішно

But it was really brutal.

Хоча і справді жорстоко

He really popped their balloon.

Він дійсно збив з них пиху.

Але що вразило, це те,

But the amazing thing was -- Feynman had to leave a little early;

що Фейнману довелось поїхати раніше,

he wasn't feeling too well, so he left a little bit early.

він не дуже добре почувався, тому покинув нас раніше

And Sidney and I were left there with the two philosophers.

Сідні і я залишились там з тими двома філософами

And the amazing thing is these guys were flying.

Вражаючим було те, що вони просто світилися,

They were so happy.

Вони виглядали щасливими.

Вони зустріли велику людину,

They had met the great man;

they had been instructed by the great man;

і ця велика людина повчала їх

they had an enormous amount of fun

вони отримали величезне задоволення,

having their faces shoved in the mud ...

хоча їх і осоромили.

Це було щось особливе.

And it was something special.

I realized there was something just extraordinary about Feynman,

я зрозумів тоді, що Фейнман був особливим,

навіть тоді, коли поводився так, як завжди.

even when he did what he did.

Dick -- he was my friend; I did call him Dick --

Дік був моїм другом. Я завжди називав його Дік.

Dick and I had a little bit of a rapport.

Між нами був певного роду зв'язок,

думаю, це мав бути особливий зв'язок між нами.

I think it may have been a special rapport that he and I had.

We liked each other; we liked the same kind of things.

Ми добре ставились один до одного, у нас співпадали смаки.

I also like the intellectual macho games.

Мені також подобались оці інтелектуальні ігри

Sometimes I would win, mostly he would win,

Інколи я вигравав, але здебільшого переможцем виходив він,

but we both enjoyed them.

проте ми обоє отримували задоволення.

And Dick became convinced at some point

І в певний момент Дік дійшов до висновку, що

that he and I had some kind of similarity of personality.

у нас чимось схожі характери.

Не думаю, що це так.

I don't think he was right.

I think the only point of similarity between us

думаю, єдина схожість між нами -

це те, що ми обоє любили говорити про себе.

is we both like to talk about ourselves.

But he was convinced of this.

Але він був переконаний у нашій схожості.

І він був допитливим.

And the man was incredibly curious.

Він був надзвичайно допитливою людиною,

And he wanted to understand what it was and why it was

завжди хотів зрозуміти звідки і чому

виник отой смішний зв'язок.

that there was this funny connection.

And one day, we were walking.

Одного дня, у Франції, ми гуляли.

We were in France, in Les Houches.

це було в Ла Зуаче.

We were up in the mountains, 1976.

у 1976. Ми якраз ходили в гори

Ми були в горах, коли Фейнман сказав мені.

And Feynman said to me, "Leonardo ..."

він сказав: "Леонардо"

Він називав мене Леонардо,

The reason he called me "Leonardo" is because we were in Europe,

коли ми були в Європі,

and he was practicing his French.

і він якраз вправлявся у своїй французькій.

(Laughter)

Отже, він сказав: "Леонардо"

And he said, "Leonardo,

кого ти більше любив в дитинстві:

were you closer to your mother or your father when you were a kid?"

маму чи батька?

I said, "Well, my real hero was my father.

Я відповів : "Батько був для мене справжнім героєм.

Він був робітником,

He was a working man,

закінчив лише п'ять класів,

had a fifth-grade education.

He was a master mechanic, and he taught me how to use tools.

але він був чудовим механіком, і це він навчив мене користуватися інструментами

He taught me all sorts of things about mechanical things.

він навчив мене всього, що стосувалося механіки

He even taught me the Pythagorean theorem.

він навіть навчив мене теорему Піфагора.

He didn't call it the hypotenuse,

Тільки він не вживав термін гіпотенуза

he called it the shortcut distance."

він називав її просто коротка відстань"

And Feynman's eyes just opened up.

Фейнман тоді витріщив очі,

He went off like a lightbulb.

він просто загорівся.

Сказав, що у нього були

And he said that he had had

basically exactly the same relationship with his father.

точно такі ж відносини

з батьком

In fact, he had been convinced at one time

Насправді, досить довго він вважав,

that to be a good physicist,

що для того, щоб бути хорошим фізиком,

важливо

it was very important to have had that kind of relationship

мати саме такі стосунки з батьком.

with your father.

I apologize for the sexist conversation here,

Вибачте мою гендерну дискримінацію, але

but this is the way it really happened.

я говорю про те, що було насправді.

He said he had been absolutely convinced that this was necessary,

Він стверджував, був абсолютно переконаним, що це було необхідною

a necessary part of the growing up of a young physicist.

складовою виховання молодого фізика.

Being Dick, he, of course, wanted to check this.

Але це би був не Дік, якби не хотів все перевірити.

Він хотів вийти і провести експеримент.

He wanted to go out and do an experiment.

отже, він зробив це.

(Laughter)

Well, he did.

Він вийшов і провів експеримент.

He went out and did an experiment.

він опитав всіх своїх друзів, кого вважав хорошими фізиками

He asked all his friends that he thought were good physicists,

"хто впливав на них: мати чи батько?"

"Was it your mom or your pop that influenced you?"

They were all men,

і всі, до одного чоловіка - а це були всі чоловіки -

and to a man, every single one of them said,

кожен з них

відповів: "Мати"

"My mother."

(Laughter)

(Сміх)

There went that theory, down the trash can of history.

Тоді він просто відкинув свою теорію,

(Laughter)

But he was very excited that he had finally met somebody

але був надзвичайно захоплений, що нарешті зустрів когось

who had the same experience with his father

у кого були такі ж самі стосунки з батьком

як у нього

as he had with his father.

And for some time, he was convinced this was the reason we got along so well.

Деякий час він вважав

що саме це було причиною нашої дружби.

I don't know. Maybe. Who knows?

Я не знаю. Можливо. Хто знає?

But let me tell you a little bit about Feynman the physicist.

Але давайте я краще трохи розкажу

про Фейнмана як про фізика.

Feynman's style -- no, "style" is not the right word.

Стиль Фейнмана -

хоча, стиль це не те слово.

"Style" makes you think of the bow tie he might have worn,

Коли я кажу стиль, ви думаєте про метелика,

або про костюм, які він носив.

or the suit he was wearing.

Тут щось набагато глибше.

It's something much deeper than that,

but I can't think of another word for it.

Але зараз я не можу знайти відповідного слова.

Науковий стиль Фейнмана -

Feynman's scientific style was always to look for the simplest,

це завжди пошук найпростішого,

найелементарнішого вирішення проблеми.

most elementary solution to a problem that was possible.

If it wasn't possible, you had to use something fancier.

Якщо це не було можливим, слід було використати уяву.

Але без сумніву,

No doubt, part of this was his great joy and pleasure

його найбільшим захопленням і задоволенням

in showing people that he could think more simply than they could.

було показати людям, що він може думати простіше за них.

But he also deeply believed, he truly believed,

Він також вірив, по-справжньому вірив,

that if you couldn't explain something simply,

що якщо ти не можеш щось пояснити на хлопський розум,

you didn't understand it.

ти сам цього не розумієш.

In the 1950s, people were trying to figure out

у 1950х люди намагались дослідити,

how superfluid helium worked.

як працює рідкий гелій.

Була одна теорія,

There was a theory.

It was due to a Russian mathematical physicist.

запропонована російським фізиком-математиком.

Але це була складна теорія.

It was a complicated theory;

I'll tell you what it was soon enough.

Я зараз скажу вам, яка це була теорія.

It was a terribly complicated theory,

Це була досить складна теорія

full of very difficult integrals and formulas

багато інтегралів, формул,

and mathematics and so forth.

багато математики і так далі

And it sort of worked, but it didn't work very well.

І вона працювала, хоча і не дуже добре.

вона спрацьовувала лише тоді

The only way it worked

is when the helium atoms were very, very far apart.

коли атоми гелію знаходились на великій відстані.

And unfortunately,

Вони повинні бути далеко один від одного

але на жаль, у рідкому стані, атоми гелію

the helium atoms in liquid helium are right on top of each other.

якраз знаходяться один над одним.

Feynman decided, as a sort of amateur helium physicist,

Фейнман, як фізик-аматор, вирішив

що спробує з'ясувати властивості гелію

that he would try to figure it out.

He had an idea, a very clear idea.

У нього була ідея, досить чітка ідея.

He would try to figure out

Він намагався з'ясувати

what the quantum wave function of this huge number of atoms looked like.

величину хвильової функції

цієї величезної кількості атомів.

Він спробував візуалізувати її

He would try to visualize it,

guided by a small number of simple principles.

керуючись простими принципами,

The small number of simple principles were very, very simple.

кількома досить простими принципами.

The first one was that when helium atoms touch each other,

Перший з них

коли атоми гелію стикаються, вони відштовхуються

they repel.

The implication of that is that the wave function has to go to zero,

в результаті цього хвильова функція дорівнює нулю.

Вона зникає, коли атоми зіштовхуються.

it has to vanish when the helium atoms touch each other.

Інший факт

The other fact is that in the ground state --

це те, що основний стан, найнижчий енергетичний стан квантової системи, де

the lowest energy state of a quantum system --

хвильова функція завжди однакова,

the wave function is always very smooth;

it has the minimum number of wiggles.

має найменшу кількість коливань.

So he sat down --

отже він сів,

and I imagine he had nothing more

і я уявляю, що в нього не було більш нічого,

than a simple piece of paper and a pencil --

крім аркуша паперу і олівця

and he tried to write down, and did write down,

і він намагався записати і таки записав

найпростішу функцію, яка на його думку,

the simplest function that he could think of,

which had the boundary conditions

стоворює такі граничні умови,

that the wave function vanish when things touch

що хвильова функція зникає, коли атоми зіштовхуються

and is smooth in between.

і є однаковою в проміжку руху.

Він записав прості речі

He wrote down a simple thing -- so simple, in fact,

І це було дійсно елементарним.

that I suspect a really smart high-school student

і я підозрюю, що навіть розумний студент вишу

без калькулятура

who didn't even have calculus

could understand what he wrote down.

міг зрозуміти його записи.

The thing was, that simple thing that he wrote down

Справа в тому, що те, що він записав

explained everything that was known at the time about liquid helium,

пояснювало всі відомі на той час теорії про рідкий гелій

і ще багато всього.

and then some.

I've always wondered whether the professionals --

Я завжди дивувався

чому професіонали, справжні професіонали-фізики, що займаються гелієм

the real professional helium physicists --

were just a little bit embarrassed by this.

мали з цим проблеми.

They had their super-powerful technique,

У них були супер потужні методи,

і вони не отримали таких результатів.

and they couldn't do as well.

Incidentally, I'll tell you what that super-powerful technique was.

До речі, скажу вам, що це були за супер потужні методи

Вони базувались на схемах Фейнмана.

It was the technique of Feynman diagrams.

(Laughter)

(сміх)

He did it again in 1968.

Він зробив це ще раз у 1968.

In 1968, in my own university -- I wasn't there at the time --

у 1968 в моєму університеті.

Мене тоді там не було, але у 1968

they were exploring the structure of the proton.

вони досліджували структуру протону.

The proton is obviously made of a whole bunch of little particles;

Очевидно, що протон складається з

великої кількості малих частинок.

this was more or less known.

Це було більш-менш відомо.

And the way to analyze it was, of course, Feynman diagrams.

І аналізували протон звісно, використовуючи схеми Фейнмана.

Вони і для того були створені, щоб

That's what Feynman diagrams were constructed for --

to understand particles.

дослідити частини.

The experiments that were going on were very simple:

Експерименти, які проводились, були нескладними.

Ви просто берете протон

you simply take the proton,

and you hit it really sharply with an electron.

і різко зіштовхуєте його з електроном.

Саме для цього і були створені його схеми.

This was the thing the Feynman diagrams were for.

Єдина проблема,

The only problem was that Feynman diagrams are complicated.

це те, що вони були складними.

Це були складні інгтеграли.

They're difficult integrals.

If you could do all of them, you would have a very precise theory,

Якщо ви зможете вирішити всі, то отримаєте дуже точну теорію.

Але ви не могли: вони просто були занадто складними.

but you couldn't -- they were just too complicated.

Люди намагались їх вирішити.

People were trying to do them.

Ви можете вирішити одну контурну схему. Це не є проблемою.

You could do a one-loop diagram. Don't worry about one loop.

одна, дві, можливо ми навіть зможете розв'язати три контурну схему,

One loop, two loops -- maybe you could do a three-loop diagram,

але крім цього, ви не зможете вирішити більше нічого.

but beyond that, you couldn't do anything.

Фейнман сказав: "Лишіться цього.

Feynman said, "Forget all of that.

Just think of the proton

Просто уявіть протон

as an assemblage, a swarm, of little particles."

як сукупність маленьких частин,

рій маленьких частин."

He called them "partons."

Він назвав їх партони. Так, партони.

He said, "Just think of it as a swarm of partons moving real fast."

Він сказав: "Просто уявіть рій патронів,

який рухається дуже швидко"

Оскільки швидкість руху досить велика,

Because they're moving real fast,

relativity says the internal motions go very slow.

за теорією відності, внутрішній рух є повільним.

Електрон раптом вдаряється в оцей рій.

The electron hits it suddenly --

it's like taking a very sudden snapshot of the proton.

Це виглядає так, наче ви раптово сфотографувати протон.

Що ви бачите?

What do you see?

Ви бачите нерухоме скупчення партонів.

You see a frozen bunch of partons.

They don't move,

Вони не рухаються, і оскільки вони нерухомі

and because they don't move during the course of the experiment,

під час експерименту

you don't have to worry about how they're moving.

не слід морочитись над тим, як вони рухаються.

Не слід зациклюватись на силах, що діють між ними.

You don't have to worry about the forces between them.

Просто треба уявити це

You just get to think of it as a population of frozen partons."

скупчення

нерухомих партонів.

This was the key to analyzing these experiments.

Це і було відповіддю на аналіз цих експериментів.

Досить ефективною відповіддю. Це викликало,

Extremely effective.

хтось сказав, що слово "революція" тут невідповідне.

Somebody said the word "revolution" is a bad word.

Думаю, так і є. Я б сказав не революцію,

I suppose it is, so I won't say "revolution,"

but it certainly evolved very, very deeply our understanding of the proton,

але ця теорія розкрила значно глибше

наше розуміння протону

and of particles beyond that.

і його частинок.

Well, I had some more that I was going to tell you

Що ж, я збирався ще дещо вам розповісти

про мої стосунки з Фейнманом,

about my connection with Feynman,

what he was like,

про те, яким він був.

but I see I have exactly half a minute.

Але бачу, що в мене залишилось рівно півхвилини.

So I think I'll just finish up by saying:

Думаю, пора завершувати.

Не думаю, що Фейнману б сподобався такий захід.

I actually don't think Feynman would have liked this event.

Гадаю, він б сказав:

I think he would have said, "I don't need this."

"Мені це непотрібно."

But ...

Але як тоді вшанувати Фейнмана?

(Laughter)

How should we honor Feynman?

How should we really honor Feynman?

Як нам тоді гідно вшанувати його?

I think the answer is we should honor Feynman

Думаю, ми можемо вшанувати Фейнмана,

by getting as much baloney out of our own sandwiches

викинувши з нашого життя якомога більше

нісенітниць, так як викидають варену ковбасу із сендвічів.

as we can.

Дякую

Thank you.

(Applause)

(Оплески)