Can we create new senses for humans? | David Eagleman

Перекладач: Tetiana Batrak Утверджено: Oleksiy Lohvinov

We are built out of very small stuff,

Ми збудовані з дуже дрібних частинок

and we are embedded in a very large cosmos,

та занурені у величезний космос,

and the fact is that we are not very good at understanding reality

і не досить добре розуміємо реальність

at either of those scales,

у будь-якому з цих масштабів,

and that's because our brains

тому що наш мозок

haven't evolved to understand the world at that scale.

ще не розвинувся до розуміння світу в такому масштабі.

Instead, we're trapped on this very thin slice of perception

Замість цього, ми потрапили до пастки маленької частки сприйняття

right in the middle.

прямо посередині.

But it gets strange, because even at that slice of reality that we call home,

Дивно, бо навіть у тому зрізі реальності, який ми звемо домом,

we're not seeing most of the action that's going on.

ми не бачимо більшості з того, що відбувається.

So take the colors of our world.

От візьмемо барви нашого світу.

This is light waves, electromagnetic radiation that bounces off objects

Це світлові хвилі, електромагнітне випромінювання, що відбивається об’єктами

and it hits specialized receptors in the back of our eyes.

та потрапляє до спеціальних рецепторів в задній частині ока.

But we're not seeing all the waves out there.

Але ми здатні бачити не всі хвилі.

In fact, what we see

Фактично, ми бачимо

is less than a 10 trillionth of what's out there.

менше ніж 10 трильйонних частин того, що взагалі існує.

So you have radio waves and microwaves

Радіохвилі, мікрохвилі,

and X-rays and gamma rays passing through your body right now

рентгенівські та гамма-промені проходять крізь вас просто зараз,

and you're completely unaware of it,

але ви навіть про це не здогадуєтесь,

because you don't come with the proper biological receptors

тому що не маєте належних біологічних рецепторів

for picking it up.

для їхнього сприйняття.

There are thousands of cell phone conversations

Тисячі телефонних розмов

passing through you right now,

проходять зараз крізь вас,

and you're utterly blind to it.

та ви зовсім сліпі до них.

Now, it's not that these things are inherently unseeable.

І не тому, що ці речі дійсно невидимі.

Snakes include some infrared in their reality,

Змії сприймають деяке інфрачервоне випромінювання,

and honeybees include ultraviolet in their view of the world,

а бджоли мають ультрафіолет у своїй картині світу,

and of course we build machines in the dashboards of our cars

і, звичайно, ми вбудовуємо в панелі автомобілів такі пристрої,

to pick up on signals in the radio frequency range,

які здатні сприймати сигнали радіохвиль,

and we built machines in hospitals to pick up on the X-ray range.

та створюємо пристрої для лікарень, які сприймають рентгенівські промені.

But you can't sense any of those by yourself,

Проте ви особисто не в змозі відчути нічого з вищепереліченого,

at least not yet,

принаймі поки що,

because you don't come equipped with the proper sensors.

тому що не володієте відповідними органами сприйняття.

Now, what this means is that our experience of reality

Це значить, що наше сприйняття реальності

is constrained by our biology,

обмежується нашою біологією

and that goes against the common sense notion

та не відповідає загальноприйнятій думці,

that our eyes and our ears and our fingertips

що наші очі, вуха та кінчики пальців

are just picking up the objective reality that's out there.

просто сприймають об'єктивну реальність навкруги.

Instead, our brains are sampling just a little bit of the world.

Натомість мозок надає нам інформацію про світ вибірково.

Now, across the animal kingdom,

Щодо тваринного світу, то

different animals pick up on different parts of reality.

різні тварини сприймають різні частини реальності.

So in the blind and deaf world of the tick,

Так, у сліпому та глухому світі кліща

the important signals are temperature and butyric acid;

важливими сигналами є температура та масляна кислота;

in the world of the black ghost knifefish,

у світі рибки чорної ножетілки

its sensory world is lavishly colored by electrical fields;

її світ відчуттів рясно розмальований електричними полями,

and for the echolocating bat,

а для кажанів, які мають ехолокацію,

its reality is constructed out of air compression waves.

реальність побудована на основі хвиль тиску в повітрі.

That's the slice of their ecosystem that they can pick up on,

Це частина їхньої екосистеми, яку вони можуть сприймати,

and we have a word for this in science.

у нас є відповідний науковий термін,

It's called the umwelt,

це зветься "умвельт",

which is the German word for the surrounding world.

це німецьке слово, яке значить "довкілля".

Now, presumably, every animal assumes

Тож, мабуть, кожна тварина вважає,

that its umwelt is the entire objective reality out there,

що її умвельт - повна об'єктивна реальність навколо,

because why would you ever stop to imagine

оскільки, чого б це вам перестати вважати,

that there's something beyond what we can sense.

що існує ще щось, окрім того, що ми можемо відчути.

Instead, what we all do is we accept reality

Натомість, ми всі просто приймаємо реальність

as it's presented to us.

такою, якою вона нам ввижається.

Let's do a consciousness-raiser on this.

Заглибимось у це питання.

Imagine that you are a bloodhound dog.

Уявіть, що ви гончак.

Your whole world is about smelling.

Увесь ваш світ складається з пахощів.

You've got a long snout that has 200 million scent receptors in it,

У вас довга морда, у якій містяться 200 мільйонів рецепторів,

and you have wet nostrils that attract and trap scent molecules,

і вологі ніздрі, які приваблюють та затримують ароматні молекули,

and your nostrils even have slits so you can take big nosefuls of air.

і ваші ніздрі навіть мають щілини, так що ви можете поглинати великі дози повітря.

Everything is about smell for you.

Усе ваше єство зосереджене на пахощах.

So one day, you stop in your tracks with a revelation.

Проте одного дня вас приголомшує відкриття.

You look at your human owner and you think,

Ви дивитесь на людину, свого господаря, і думаєте:

"What is it like to have the pitiful, impoverished nose of a human?

"Цікаво, як це, мати жалюгідний, мізерний людський ніс?

(Laughter)

(Сміх)

What is it like when you take a feeble little noseful of air?

Як це, коли ти захоплюєш слабку маленьку порцію повітря?

How can you not know that there's a cat 100 yards away,

Як можеш ти не знати, що за 90 метрів звідси є кіт,

or that your neighbor was on this very spot six hours ago?"

або що твій сусід був на цьому самому місці шість годин тому?"

(Laughter)

(Сміх)

So because we're humans,

Оскільки ми - люди,

we've never experienced that world of smell,

ми ніколи не відчували цього світу пахощів,

so we don't miss it,

тож ми не шкодуємо за ним,

because we are firmly settled into our umwelt.

оскільки ми міцно засіли в своєму умвельті.

But the question is, do we have to be stuck there?

Але питання полягає в тому, чи повинні ми застрягати там?

So as a neuroscientist, I'm interested in the way that technology

Тож, як нейронауковця, мене цікавить, яким чином технологія

might expand our umwelt,

могла б розширити наш умвельт,

and how that's going to change the experience of being human.

і як це змінить досвід буття людиною.

So we already know that we can marry our technology to our biology,

Ми вже знаємо, що можемо поєднати наші технології з біологією,

because there are hundreds of thousands of people walking around

оскільки сотні тисяч людей ходять навколо

with artificial hearing and artificial vision.

зі штучним слухом та штучним зором.

So the way this works is, you take a microphone and you digitize the signal,

Це працює таким чином, що ви берете мікрофон, оцифровуєте сигнал,

and you put an electrode strip directly into the inner ear.

і розміщуєте електрод просто у внутрішньому вусі.

Or, with the retinal implant, you take a camera

Або, скажімо, імплант сітківки. Ви берете камеру,

and you digitize the signal, and then you plug an electrode grid

оцифровуєте сигнал, а потім під’єднуєте електродну сітку

directly into the optic nerve.

просто до оптичного нерва.

And as recently as 15 years ago,

А зовсім недавно, 15 років тому,

there were a lot of scientists who thought these technologies wouldn't work.

було багато науковців, які вважали, що ті технології не спрацюють.

Why? It's because these technologies speak the language of Silicon Valley,

Чому? Бо ті технології розмовляли мовою Кремнієвої долини,

and it's not exactly the same dialect as our natural biological sense organs.

і це не той самий діалект, що й у наших природних органів біологічних відчуттів.

But the fact is that it works;

Але це працює:

the brain figures out how to use the signals just fine.

мозок чудово розуміє, як використовувати сигнали.

Now, how do we understand that?

Звідки ми це знаємо?

Well, here's the big secret:

Ну, ось вам великий секрет:

Your brain is not hearing or seeing any of this.

Ваш мозок взагалі нічого не чує та не бачить.

Your brain is locked in a vault of silence and darkness inside your skull.

Ваш мозок замкнений у льоху тиші й темряви всередині вашого черепа.

All it ever sees are electrochemical signals

Все, що він бачить, це електрохімічні сигнали,

that come in along different data cables,

які приходять по різних інформаційних каналах,

and this is all it has to work with, and nothing more.

оце й усе, з чим він має працювати, нічого більше.

Now, amazingly,

І, що дивовижно,

the brain is really good at taking in these signals

мозок дуже вправно приймає ці сигнали

and extracting patterns and assigning meaning,

аналізує шаблони та визначає сенс,

so that it takes this inner cosmos and puts together a story

так що він бере цей внутрішній космос та складає все докупи,

of this, your subjective world.

і виходить ваш суб'єктивний світ.

But here's the key point:

Але ось ключовий момент:

Your brain doesn't know, and it doesn't care,

ваш мозок не знає, і йому байдуже,

where it gets the data from.

звідки він отримує інформацію.

Whatever information comes in, it just figures out what to do with it.

Звідки б не надійшла інформація, він лише з'ясовує, що з нею робити.

And this is a very efficient kind of machine.

І це дуже ефективний вид механізму.

It's essentially a general purpose computing device,

По суті, це обчислювальний пристрій загального призначення,

and it just takes in everything

і він лише збирає все

and figures out what it's going to do with it,

та з'ясовує, що з цим робити,

and that, I think, frees up Mother Nature

і це, на мою думку, звільняє Матінку Природу

to tinker around with different sorts of input channels.

від клопотів з різними видами вхідних каналів.

So I call this the P.H. model of evolution,

Так що я називаю це К. Г. моделлю еволюції,

and I don't want to get too technical here,

я не хочу заглиблюватись у технічні деталі,

but P.H. stands for Potato Head,

але К. Г. означає "Картопляна Голова",

and I use this name to emphasize that all these sensors

і я використовую цей термін, щоб підкреслити, що усі ці органи чуття,

that we know and love, like our eyes and our ears and our fingertips,

які ми знаємо та любимо, такі як наші очі, вуха та кінчики пальців,

these are merely peripheral plug-and-play devices:

це всього лише периферійні пристрої plug-and-play:

You stick them in, and you're good to go.

Ви встромляєте їх, і можна рушати.

The brain figures out what to do with the data that comes in.

Мозок з'ясовує, що робити з даними, які надходять.

And when you look across the animal kingdom,

І якщо ви поглянете на царство тварин,

you find lots of peripheral devices.

ви знайдете багато периферійних пристроїв.

So snakes have heat pits with which to detect infrared,

Так, змії мають теплові западинки, які розпізнають інфрачервоне випромінювання,

and the ghost knifefish has electroreceptors,

чорна ножетілка має електрорецептори,

and the star-nosed mole has this appendage

кріт-зірконіс має цей придаток

with 22 fingers on it

з 22 пальцями на ньому,

with which it feels around and constructs a 3D model of the world,

якими він відчуває довкілля та будує 3D модель світу,

and many birds have magnetite so they can orient

а багато птахів мають магнетит і можуть орієнтуватися

to the magnetic field of the planet.

за магнітними полями планети.

So what this means is that nature doesn't have to continually

А значить, природі нема потреби безперестанку

redesign the brain.

робити редизайн мозку.

Instead, with the principles of brain operation established,

Натомість, встановивши принципи діяльності мозку,

all nature has to worry about is designing new peripherals.

природі лишається турбуватись лише про нові периферійні пристрої.

Okay. So what this means is this:

Добре. І означає це ось що:

The lesson that surfaces

Урок, що звідси випливає,

is that there's nothing really special or fundamental

полягає в тому, що не існує нічого дійсно особливого чи фундаментального

about the biology that we come to the table with.

у біології, щодо чого ми б мали дискутувати.

It's just what we have inherited

Це лише те, що ми успадкували

from a complex road of evolution.

від складного шляху еволюції,

But it's not what we have to stick with,

але не те, за що мусимо триматися.

and our best proof of principle of this

І найкраще підтвердження цього принципу -

comes from what's called sensory substitution.

так звана сенсорна заміна.

And that refers to feeding information into the brain

Вона стосується постачання інформації до мозку

via unusual sensory channels,

через незвичайні сенсорні канали,

and the brain just figures out what to do with it.

і мозок лише з'ясовує, що з нею робити.

Now, that might sound speculative,

Можливо, це звучить надто теоретично,

but the first paper demonstrating this was published in the journal Nature in 1969.

але перша стаття, яка продемонструвала це, вийшла в журналі "Nature" у 1969 році.

So a scientist named Paul Bach-y-Rita

Науковець на ім'я Пол Бак-і-Ріта

put blind people in a modified dental chair,

саджав сліпих людей у модифіковане крісло дантиста,

and he set up a video feed,

подавав відеосигнал,

and he put something in front of the camera,

і розміщував що-небудь перед камерою,

and then you would feel that

а тоді ви відчували

poked into your back with a grid of solenoids.

поштовхи в спину від решітки соленоїдів.

So if you wiggle a coffee cup in front of the camera,

Так, якщо ви ворушите чашкою кави перед камерою,

you're feeling that in your back,

то відчуваєте це своєю спиною,

and amazingly, blind people got pretty good

і, що дивовижно, сліпі люди досить добре

at being able to determine what was in front of the camera

стали розрізняти, що саме було перед камерою,

just by feeling it in the small of their back.

відчуваючи це маленькою ділянкою спини.

Now, there have been many modern incarnations of this.

Відтоді було створено багато сучасних версій цього експерименту.

The sonic glasses take a video feed right in front of you

Звукові окуляри приймають відеосигнал прямо перед вами

and turn that into a sonic landscape,

і перетворюють його на звуковий ландшафт,

so as things move around, and get closer and farther,

коли речі рухаються, наближаються чи віддаляються,

it sounds like "Bzz, bzz, bzz."

це звучить як "Бзз, бзз. бзз".

It sounds like a cacophony,

Це звучить як какофонія,

but after several weeks, blind people start getting pretty good

але за кілька тижнів сліпі люди починають досить добре

at understanding what's in front of them

розпізнавати, що перед ними,

just based on what they're hearing.

покладаючись лише на те, що вони чують.

And it doesn't have to be through the ears:

Звук не мусить надходити через вуха:

this system uses an electrotactile grid on the forehead,

ця система використовує електротактильну решітку на лобі,

so whatever's in front of the video feed, you're feeling it on your forehead.

і хоч що буде перед відеокамерою, ви відчуваєте це на своєму лобі.

Why the forehead? Because you're not using it for much else.

Чому саме на лобі? Бо ви його майже не використовуєте.

The most modern incarnation is called the brainport,

Найсучасніша реінкарнація зветься "brainport" -

and this is a little electrogrid that sits on your tongue,

це маленька електрична сітка, яка розміщена у вас на язиці,

and the video feed gets turned into these little electrotactile signals,

а відеосигнал перетворюється на маленькі електротактильні сигнали,

and blind people get so good at using this that they can throw a ball into a basket,

і сліпі люди так добре вправляються з цим, що можуть закинути м'яча у корзину

or they can navigate complex obstacle courses.

чи пробиратися через складні маршрути з перешкодами.

They can come to see through their tongue.

Вони бачать за допомогою язика.

Now, that sounds completely insane, right?

Звучить як абсолютне безумство, чи не так?

But remember, all vision ever is

Але пригадайте, що будь-який зір -

is electrochemical signals coursing around in your brain.

це електрохімічні сигнали, які переміщуються у вашому мозку.

Your brain doesn't know where the signals come from.

Ваш мозок не знає, звідки ці сигнали надходять.

It just figures out what to do with them.

Він лише вирішує, що з ними робити.

So my interest in my lab is sensory substitution for the deaf,

Тож мета моїх досліджень в лабораторії -- сенсорна заміна для глухих,

and this is a project I've undertaken

і це проект, за який я взявся

with a graduate student in my lab, Scott Novich,

разом зі Скоттом Новічем, аспірантом у моїй лабораторії,

who is spearheading this for his thesis.

який обрав цю тему для своєї дисертації.

And here is what we wanted to do:

І ось що ми хочемо зробити:

we wanted to make it so that sound from the world gets converted

ми хочемо зробити так, щоб звук із зовнішнього світу конвертувався

in some way so that a deaf person can understand what is being said.

певним чином, і щоб глуха людина могла розуміти, що говориться.

And we wanted to do this, given the power and ubiquity of portable computing,

Ми хочемо використати потужність та розповсюдженість портативних комп'ютерів,

we wanted to make sure that this would run on cell phones and tablets,

хочемо бути певними, що це працюватиме на мобільних телефонах та планшетах,

and also we wanted to make this a wearable,

і ще ми хочемо зробити це придатним для одягання,

something that you could wear under your clothing.

щось таке, що ви могли б носити під одягом.

So here's the concept.

Ось така концепція.

So as I'm speaking, my sound is getting captured by the tablet,

Так що коли я розмовляю, планшет захоплює мій звук,

and then it's getting mapped onto a vest that's covered in vibratory motors,

а потім відображає у жилеті, який вкритий вібраційними моторами,

just like the motors in your cell phone.

такими, як мотори у вашому мобільному телефоні.

So as I'm speaking,

Тож коли я говорю,

the sound is getting translated to a pattern of vibration on the vest.

звук трансформується у послідовність вібрацій на жилеті.

Now, this is not just conceptual:

І це вже не лише концепція:

this tablet is transmitting Bluetooth, and I'm wearing the vest right now.

цей планшет передає Bluetooth-сигнал, і просто зараз на мені одягнений жилет.

So as I'm speaking -- (Applause) --

Тож коли я говорю -- (Оплески) --

the sound is getting translated into dynamic patterns of vibration.

звук перетворюється у динамічні послідовності вібрацій.

I'm feeling the sonic world around me.

Я відчуваю звуковий світ навколо себе.

So, we've been testing this with deaf people now,

Отже, зараз ми випробовуємо це на глухих людях,

and it turns out that after just a little bit of time,

і виявляється, що за короткий час

people can start feeling, they can start understanding

люди можуть почати відчувати, почати розуміти

the language of the vest.

мову жилета.

So this is Jonathan. He's 37 years old. He has a master's degree.

Ось Джонатан. Йому 37 років. Він має ступінь магістра.

He was born profoundly deaf,

Він народився зовсім глухим,

which means that there's a part of his umwelt that's unavailable to him.

а це значить, що йому недоступна частина його умвельту.

So we had Jonathan train with the vest for four days, two hours a day,

Ми вчили Джонатана користуватись жилетом чотири дні, по дві години на день,

and here he is on the fifth day.

і ось він на п'ятий день.

Scott Novich: You.

Скотт Новіч: Ви.

David Eagleman: So Scott says a word, Jonathan feels it on the vest,

Девід Іґлман: Скотт вимовляє слово, Джонатан відчуває його жилетом,

and he writes it on the board.

І пише його на дошці.

SN: Where. Where.

СН: Де. Де.

DE: Jonathan is able to translate this complicated pattern of vibrations

ДІ: Джонатан може перетворити цей складний візерунок вібрацій

into an understanding of what's being said.

на розуміння того, що було сказано.

SN: Touch. Touch.

СН: Торкатися. Торкатися.

DE: Now, he's not doing this --

ДІ: Наразі він не робить цього -

(Applause) --

(Оплески) --

Jonathan is not doing this consciously, because the patterns are too complicated,

Джонатан не робить цього свідомо, оскільки візерунок занадто складний,

but his brain is starting to unlock the pattern that allows it to figure out

але його мозок починає розшифровувати візерунок, що дає йому змогу з'ясувати,

what the data mean,

що ця інформація означає,

and our expectation is that, after wearing this for about three months,

і ми сподіваємось, що після приблизно трьох місяців носіння жилету,

he will have a direct perceptual experience of hearing

він матиме пряме перцептивне відчуття слуху,

in the same way that when a blind person passes a finger over braille,

так само як коли сліпа людина проводить пальцем по шрифту Брайля,

the meaning comes directly off the page without any conscious intervention at all.

зміст приходить безпосередньо від сторінки без будь-якого свідомого втручання.

Now, this technology has the potential to be a game-changer,

Ця технологія здатна змінити правила гри,

because the only other solution for deafness is a cochlear implant,

оскільки єдиним іншим розв'язком проблеми глухоти є кохлеарний імплант,

and that requires an invasive surgery.

а це вимагає інвазивної хірургії.

And this can be built for 40 times cheaper than a cochlear implant,

А наш спосіб можете коштувати у 40 разів дешевше, ніж кохлеарний імплант,

which opens up this technology globally, even for the poorest countries.

що робить цю технологію глобальною, навіть для найбідніших країн.

Now, we've been very encouraged by our results with sensory substitution,

Тож нас дуже надихнули наші результати із сенсорною заміною.

but what we've been thinking a lot about is sensory addition.

Але найбільше ми думаємо про сенсорне доповнення.

How could we use a technology like this to add a completely new kind of sense,

Як можна використати подібну технологію, щоб додати абсолютно нове відчуття,

to expand the human umvelt?

розширити людський умвельт?

For example, could we feed real-time data from the Internet

Наприклад, чи не могли б ми передавати інформацію в реальному часі з Інтернету

directly into somebody's brain,

прямо у чийсь мозок,

and can they develop a direct perceptual experience?

і чи могли б люди розвинути досвід прямого сприйняття?

So here's an experiment we're doing in the lab.

Ось вам експеримент, який ми проводимо в лабораторії.

A subject is feeling a real-time streaming feed from the Net of data

Об'єкт відчуває потік даних у реальному часі з мережі даних

for five seconds.

протягом п'яти секунд.

Then, two buttons appear, and he has to make a choice.

Потім з'являються дві кнопки, і він повинен зробити вибір.

He doesn't know what's going on.

Він не знає, що відбувається.

He makes a choice, and he gets feedback after one second.

Він робить вибір та отримує зворотній зв'язок за секунду.

Now, here's the thing:

А справа ось у чому:

The subject has no idea what all the patterns mean,

об'єкт не має уявлення, що усі візерунки означають,

but we're seeing if he gets better at figuring out which button to press.

але ми дивимось, чи стане він вправніше визначати, яку кнопку натискати.

He doesn't know that what we're feeding

Він не знає, що ми надаємо йому

is real-time data from the stock market,

в реальному часі інформацію з фондової біржі,

and he's making buy and sell decisions.

і він вирішує, купувати чи продавати.

(Laughter)

(Сміх)

And the feedback is telling him whether he did the right thing or not.

А зворотній зв'язок повідомляє йому, вчинив він правильно чи ні.

And what we're seeing is, can we expand the human umvelt

І ми хочемо знати, чи зможемо ми розширити людський умвельт

so that he comes to have, after several weeks,

так, щоб він мав за кілька тижнів

a direct perceptual experience of the economic movements of the planet.

досвід прямого сприйняття економічних рухів планети.

So we'll report on that later to see how well this goes.

Так що ми повідомимо пізніше, як добре все просувається.

(Laughter)

(Сміх)

Here's another thing we're doing:

Ось інша річ, яку ми робимо:

During the talks this morning, we've been automatically scraping Twitter

Під час виступів цього ранку, ми автоматично прочісували Твіттер

for the TED2015 hashtag,

у пошуках гештеґа TED2015

and we've been doing an automated sentiment analysis,

і автоматично аналізували настрої,

which means, are people using positive words or negative words or neutral?

тобто визначали -- позитивні, негативні чи нейтральні слова використовували люди?

And while this has been going on,

І поки цей аналіз відбувався,

I have been feeling this,

я відчував його,

and so I am plugged in to the aggregate emotion

тож я підключений до сукупних емоцій

of thousands of people in real time,

тисяч людей у реальному часі,

and that's a new kind of human experience, because now I can know

і це новий різновид людського досвіду, оскільки зараз я можу знати,

how everyone's doing and how much you're loving this.

як справи у кожного, і наскільки вам це подобається.

(Laughter) (Applause)

(Сміх) (Оплески)

It's a bigger experience than a human can normally have.

Це більший досвід, ніж людина зазвичай може мати.

We're also expanding the umvelt of pilots.

Ми також розширюємо умвельт пілотів.

So in this case, the vest is streaming nine different measures

У цьому випадку жилет передає потік з вимірювань дев'яти різних параметрів

from this quadcopter,

цього квадрокоптера,

so pitch and yaw and roll and orientation and heading,

таких як нахил і відхилення від курсу, орієнтація і напрямок,

and that improves this pilot's ability to fly it.

і це покращує спроможність пілота керувати ним.

It's essentially like he's extending his skin up there, far away.

Це подібно до того, ніби його шкіра розтягнулась далеко-далеко.

And that's just the beginning.

І це лише початок.

What we're envisioning is taking a modern cockpit full of gauges

Ми прагнемо до того, щоб узяти сучасну кабіну пілота, повну датчиків,

and instead of trying to read the whole thing, you feel it.

і замість того, щоб намагатись зчитувати усі показники, ви відчували їх.

We live in a world of information now,

Ми живемо зараз у світі інформації,

and there is a difference between accessing big data

існує різниця між доступом до великих даних

and experiencing it.

та їх відчутті чи переживанні.

So I think there's really no end to the possibilities

Тож я вважаю, що дійсно немає меж можливостей

on the horizon for human expansion.

на горизонті розвитку людини.

Just imagine an astronaut being able to feel

Лише уявіть, астронавт зможе відчувати

the overall health of the International Space Station,

загальний стан здоров'я на Міжнародній космічній станції,

or, for that matter, having you feel the invisible states of your own health,

або, якщо продовжити цю тему,ви відчуваєте невидимі параметри стану здоров'я

like your blood sugar and the state of your microbiome,

такі, як рівень цукру в крові та стан вашого мікробіома,

or having 360-degree vision or seeing in infrared or ultraviolet.

або маєте 360-градусний зір, або бачите інфрачервоний чи ультрафіолетовий спектри.

So the key is this: As we move into the future,

Так що головна ідея ось у чому: рухаючись у майбутнє,

we're going to increasingly be able to choose our own peripheral devices.

ми матимемо все більше можливостей обирати власні периферійні пристрої.

We no longer have to wait for Mother Nature's sensory gifts

Ми більше не повинні очікувати від Матінки Природи відчуттів у подарунок

on her timescales,

за її графіком,

but instead, like any good parent, she's given us the tools that we need

навпаки, як будь-яка добра матір, вона надала нам інструменти, які нам потрібні,

to go out and define our own trajectory.

щоб вийти та визначити нашу власну траєкторію.

So the question now is,

Отже, питання звучить так --

how do you want to go out and experience your universe?

як ви хочете вийти та дослідити ваш всесвіт?

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)

Chris Anderson: Can you feel it? DE: Yeah.

Кріс Андерсон: Ви відчуваєте це? ДІ: Так.

Actually, this was the first time I felt applause on the vest.

Насправді, це був перший раз, коли я відчував оплески жилетом.

It's nice. It's like a massage. (Laughter)

Це приємно. Як масаж. (Сміх)

CA: Twitter's going crazy. Twitter's going mad.

КА: Twitter божеволіє. Twitter втрачає розум.

So that stock market experiment.

Щодо того експерименту з фондовим ринком.

This could be the first experiment that secures its funding forevermore,

Це може бути перший експеримент, що забезпечить своє фінансування навічно,

right, if successful?

правильно, якщо експеримент вдасться?

DE: Well, that's right, I wouldn't have to write to NIH anymore.

ДІ: Ну, це правда, мені не довелось би більше писати до НІОЗ.

CA: Well look, just to be skeptical for a minute,

КА: Гаразд, на хвильку станьмо скептиками,

I mean, this is amazing, but isn't most of the evidence so far

це все чудово, але поки що більшість доказів стосуються

that sensory substitution works,

сенсорної заміни, але це не обов’язково означає

not necessarily that sensory addition works?

що сенсорне доповнення працює?

I mean, isn't it possible that the blind person can see through their tongue

Я хочу сказати, можливо сліпа людина може бачити за допомогою язика,

because the visual cortex is still there, ready to process,

бо у неї все ще є зорова кора, готова до роботи,

and that that is needed as part of it?

і це та частина, що потрібна?

DE: That's a great question. We actually have no idea

ДІ: Влучне питання. Ми дійсно не маємо жодного уявлення,

what the theoretical limits are of what kind of data the brain can take in.

які теоретичні ліміти щодо різновидів даних, що їх здатен сприймати мозок.

The general story, though, is that it's extraordinarily flexible.

Хоча взагалі вважається, що він надзвичайно гнучкий.

So when a person goes blind, what we used to call their visual cortex

Тож коли людина втрачає зір, те, що було її зоровою корою,

gets taken over by other things, by touch, by hearing, by vocabulary.

починає використовуватись для інших речей, для обробки дотику, слуху, вокабуляру.

So what that tells us is that the cortex is kind of a one-trick pony.

Це нам говорить про те, що кора схожа на поні, якого навчили лише одного трюку.

It just runs certain kinds of computations on things.

Вона лише виконує певні види обчислень.

And when we look around at things like braille, for example,

І коли ми поглянемо навкруги, наприклад, на шрифт Брайля,

people are getting information through bumps on their fingers.

люди отримують інформацію через пучки пальців.

So I don't think we have any reason to think there's a theoretical limit

Тож я не думаю, що є будь-яка причина вважати, що існує теоретичний ліміт,

that we know the edge of.

якась відома межа.

CA: If this checks out, you're going to be deluged.

КА: Якщо це буде доведено, вас просто завалять.

There are so many possible applications for this.

Існує так багато можливостей для застосування цього.

Are you ready for this? What are you most excited about, the direction it might go?

Ви готові? Що вас хвилює найбільше? Напрямок, у якому це рухається?

DE: I mean, I think there's a lot of applications here.

ДІ: Я вважаю, що є безліч застосувань.

In terms of beyond sensory substitution, the things I started mentioning

Якщо говорити про речі за межами сенсорної заміни, про які я розповідав,

about astronauts on the space station, they spend a lot of their time

про астронавтів на космічній станції, вони витрачають багато часу

monitoring things, and they could instead just get what's going on,

моніторячи все, а вони могли б натомість відчувати, що відбувається,

because what this is really good for is multidimensional data.

оскільки ця технологія найбільше підходить саме для багатовимірних даних.

The key is this: Our visual systems are good at detecting blobs and edges,

Головна ідея: Наші зорові системи добре виявляють плями та краї,

but they're really bad at what our world has become,

але вони погано дають раду тому, чим став наш світ,

which is screens with lots and lots of data.

тобто екранам з величезною кількістю даних.

We have to crawl that with our attentional systems.

Ми повинні повзати по них з нашими системами уваги.

So this is a way of just feeling the state of something,

Тож це спосіб просто відчувати стан чого-небудь,

just like the way you know the state of your body as you're standing around.

подібно до того, як ви відчуваєте стан свого тіла, коли стоїте.

So I think heavy machinery, safety, feeling the state of a factory,

Я вважаю, що великі машини, безпека, відчування стану заводу,

of your equipment, that's one place it'll go right away.

вашого обладнання, ось найперші місця, де це знадобиться.

CA: David Eagleman, that was one mind-blowing talk. Thank you very much.

КА: Девіде Іґлман, це була запаморочлива промова. Дуже Вам дякую.

DE: Thank you, Chris. (Applause)

ДІ: Дякую, Крісе. (Оплески)