Ze Frank's web playroom

Перекладач: Marta Chereshnovska Утверджено: Kate Popova

Every presentation needs this slide in it.

У кожній презентації має бути такий слайд.

(Laughter)

(Сміх)

It's beautiful, isn't it?

Гарно, правда?

Do you see?

Бачите?

All the points, all the lines --

Усі точки, всі лінії.

it's incredible.

Неймовірно.

It is the network;

Це мережа.

and in my case, the network has been important in media,

І в моєму випадку мережа була важлива,

because I get to connect to people.

бо завдяки їй я об'єднував людей.

Isn't it amazing?

Вражаюче, правда?

Through that, I connect to people.

За допомогою цього я встановлював зв'язок з людьми.

And the way that I've been doing it

І робив це

has been multifaceted.

багатьма способами.

For example, I get people to dress up their vacuum cleaners.

Наприклад, я спонукав людей прикрашати свої пилосмоки.

(Laughter)

(Сміх)

I put together projects like Earth Sandwich,

Я втілював такі проекти, як Планетарний бутерброд,

where I ask people

в якому просив людей

to try and simultaneously place

одночасно поставити

two pieces of bread

два шматочки хліба

perfectly opposite each other on the Earth.

точно на протилежних кінцях світу.

And people started laying bread in tribute,

Люди почали розкладати хліб,

and eventually a team was able to do it

і врешті одній команді вдалося це зробити

between New Zealand and Spain.

між Новою Зеландію та Іспанією.

It's pretty incredible -- the video's online.

Досить неймовірно. Відео можна переглянути в мережі.

Connecting to people in projects

Я пробував встановити зв'язок між людьми

like YoungmeNowme for example.

у таких проектах, як ЯколисьЯтепер.

In YoungmeNowme, the audience was asked

У проекті ЯколисьЯтепер люди мали

to find a childhood photograph of themselves

знайти свої дитячі фотографії

and restage it as an adult.

і зробити такі самі, але вже будучи дорослими.

(Laughter)

(Сміх)

This is the same person --

Це одна людина –

top photo, James, bottom photo, [Jennifer].

на верхньому фото Джеймс, на нижньому Дженніфер.

Poignant.

Пікантно.

This was a Mother's Day gift.

Ця була подарунком на День матері.

(Laughter)

(Сміх)

Particularly creepy.

Якось страшнувато.

(Applause)

(Оплески)

(Laughter)

(Сміх)

My favorite of these photos, which I couldn't find,

Моїм улюбленим фото, яке я не зміг знайти,

is there's a picture of a 30 year-old woman or so

була світлина десь 30-ти річної жінки

with a little baby on her lap,

з маленьким дитям на руках,

and the next photo is a 220-lb man

наступним було фото 100-кілограмового дядька

with a tiny, little old lady peaking over his shoulder.

з малесенькою старенькою жіночкою, яка виглядала з-за нього.

But this project changed the way

Але цей проект змінив моє уявлення

that I thought about connecting to people.

про створення зв'язку між людьми.

This is project called Ray.

Це проект називається Рей.

And what happened was I was sent this piece of audio

Ось що я було: мені надіслали цей уривок аудіо,

and had no idea who generated the audio.

я і гадки не мав, хто його записав.

Somebody said, "You have to listen to this."

Хтось сказав: "Ти маєш послухати це".

And this is what came to me.

Ось що мені прийшло в голову.

Recording: Hi, my name is Ray,

Запис: Привіт, мене звати Рей,

and on yesterday my daughter called me

вчора моя дочка подзвонила мені,

because she was stressed out

вона була знервована тим,

because of things that were going on on her job

що відбувалося на роботі,

that she felt was quite unfair.

і вона вважала, що це нечесно.

Being quite disturbed, she called for comfort,

Вона була дуже схвильована і подзвонила мені, що я її заспокоїв,

and I didn't really know what to tell her,

але я навіть не знав що їй сказати,

because we have to deal with so much mess in our society.

адже труднощі чатують на нас повсюди, і нам треба з ними справлятись.

So I was led to write this song just for her,

Тому мені сяйнула думка написати пісню лише для неї,

just to give her some encouragement

щоб трохи підбадьорити її

while dealing with stress and pressures on her job.

в боротьбі зі стресом і тиском на роботі.

And I figured I'd put it on the Internet

Я подумав викласти її в Інтернеті

for all employees under stress

для всіх працівників, які переживають стрес,

to help you better deal with what you're going through on your job.

щоб допомогти їм справлятися з труднощами на роботі.

Here's how the song goes.

Ось як звучить пісня.

♫ I'm about to whip somebody's ass ♫

♫ Я зараз комусь дам підсрачника ♫

♫ Oh, I'm about to whip somebody's ass ♫

♫ O, я зараз комусь дам підсрачника ♫

♫ Oh, if you don't leave me alone, ♫

♫ Якщо ти не залишиш мене в спокої, ♫

♫ you gonna have to send me home ♫

♫ то прийдеться відправити мене додому ♫

♫ 'Cause I'm about to whip somebody's ass ♫

♫ бо я зараз комусь дам підсрачника ♫

Now you might not be able to sing that out loud,

Напевно, ви не можете її співати вголос,

but you can hum it to yourself, and you know what the words are.

але, знаючи слова, можете наспівувати про себе.

And let it give you some strength to get the next few moments on your job.

Нехай це дасть вам сили пережити наступні кілька важких моментів в роботі.

All right. Stay strong. Peace.

Отож, будьте сильними. Мир.

Ze Frank: So -- yeah.

Зе Франк: – Так.

No, no, no, shush. We've got to go quickly.

Ні, ні, тссс. В нас нема багато часу.

So I was so moved by this --

Мене це дуже зворушило.

this is incredible. This was connecting, right.

Це було неймовірно. І воно об'єднувало, правда.

This was, at a distance,

На відстані

realizing that someone was feeling something,

розуміти, що хтось має певні відчуття

wanting to affect them in a particular way,

і бажає вплинути на інших якимось способом,

using media to do it, putting it online

використовуючи медіа, виставляючи це онлайн,

and realizing that there was a greater impact.

і усвідомлюючи, що це має великий вплив.

This was incredible; this is what I wanted to do.

Це було дивовижно. Саме цього я прагнув.

So the first thing I thought of is we have to thank him.

Перш за все, подумав я, ми повинні йому подякувати.

And I asked my audience, I said, "Listen to this piece of audio.

І я попросив своїх слухачів: "Послухайте цей уривок запису.

We have to remix it. He's got a great voice.

Треба зробити з нього ремікс. У нього гарний голос

It's actually in the key of B flat.

в тональності сі-бемоль.

And have to do something with it."

Треба щось з цього зробити".

Hundreds of remixes came back -- lots of different attempts.

У відповідь я отримав сотні реміксів, масу різних версій.

One stood out in particular.

Одна особливо вирізнялася.

It was done by a guy named Goose.

Її зробив хлопець на ім'я Ґуз.

Remix: ♫ I'm about to whip somebody's ass ♫

Ремікс: ♫ Я зараз комусь дам підсрачника ♫

♫ Oh, I'm about to whip somebody's ass ♫

♫ O, я зараз комусь дам підсрачника ♫

♫ Oh, if you don't leave me alone, ♫

♫ Якщо ти не залишиш мені в спокої, ♫

♫ You gonna have to send me home ♫

♫ то прийдеться відправити мене додому ♫

♫ Cuz I'm about to whip somebody's ass ♫

♫ бо я зараз комусь дам підсрачника ♫

♫ I'm about to whip some ♫ --

♫ Я зараз комусь дам ♫

ZF: Great, so it was incredible.

ЗФ: Чудово. Це було неймовірно.

That song -- (Applause) Thank you.

Ця пісня (оплески) Дякую.

So that song, somebody told me that it was at a baseball game

Хтось розказав мені, що ця пісня грала під час бейсбольної гри

in Kansas City.

в Канзасі.

In the end,

Врешті

it was one of the top downloads

вона стала одним з найпопулярніших завантажень

on a whole bunch of music streaming services.

на численних музичних сайтах.

And so I said, "Let's put this together in an album."

І одного разу я сказав: "Давайте зберемо все в альбом".

And the audience came together, and they designed an album cover.

Зібралася аудиторія, і розробила обкладинку альбому.

And I said, "If you put it all on this, I'm going to deliver it to him,

Я пообіцяв: "Я вручу йому цей альбом,

if you can figure out who this person is,"

якщо ви з'ясуєте хто він такий".

because all I had was his name -- Ray --

Все, що ми мали, це було його ім'я, Рей,

and this little piece of audio

цей маленький уривок запису

and the fact that his daughter was upset.

і те, що його дочка була засмучена.

In two weeks, they found him.

Через два тижні він знайшовся.

I received and email and it said,

Я отримав електронний лист з такими словами:

"Hi, I'm Ray.

"Привіт, я Рей.

I heard you were looking for me."

Чув ти мене шукаєш".

(Laughter)

(Сміх)

And I was like, "Yeah, Ray.

І я такий: "Ну так, Рей.

It's been an interesting two weeks."

Цікаві були два тижні".

And so I flew to St. Louis

Тож я полетів до Сент-Луїсу

and met Ray,

і зустрівся з Реєм,

and he's a preacher --

він священик.

(Laughter)

(Сміх)

among other things.

Між іншим.

So but anyways, here's the thing --

Як би там не було, ця річ

is it reminds me of this,

нагадує мені цей знак,

which is a sign that you see in Amsterdam on every street corner.

який можна побачити в Амстердамі на кожному перехресті.

And it's sort of a metaphor for me for the virtual world.

Для мене це як метафора, що уособлює віртуальний світ.

I look at this photo, and he seems really interested

Дивлячись на цю фотографію, мені здається,

in what's going on with that button,

що його цікавить саме кнопка,

but it doesn't seem like he is really that interested in crossing the street.

а не перехід вулиці.

(Laughter)

(Сміх)

And it makes me think of this.

Це змушує мене задуматися про таке.

On street corners everywhere, people are looking at their cell phones,

На усіх перехрестях люди заглиблені в свої мобільні телефони,

and it's easy to dismiss this

і це легко трактувати

as some sort of bad trend

як негативну тенденцію

in human culture.

у людській культурі.

But the truth is

Але насправді

life is being lived there.

ТАМ йде життя.

When they smile --

Коли люди усміхаються –

right, you've seen people stop --

ви ж бачили, як люди зупиняються,

all of a sudden, life is being lived there,

і раптом там проходить життя,

somewhere up in that weird, dense network.

десь там у незрозумілій переповненій мережі.

And this is it, right, to feel and be felt.

І це воно, правда? Відчувати інших людей і розуміти, що вони відчувають тебе.

It's the fundamental force

Ця та основа,

that we're all after.

до якої ми всі прагнемо.

We can build all sorts of environments

І ми можемо створити різні середовища,

to make it a little bit easier,

щоб трохи полегшити це.

but ultimately, what we're trying to do

Але зрештою ми намагаємося

is really connect with one other person.

справді створити зв'язок з іншою людиною.

And that's not always going to happen in physical spaces.

І це не завжди відбувається у фізичному вимірі.

It's also going to now happen in virtual spaces,

Тепер це також відбувається у віртуальному вимірі,

and we have to get better at figuring that out.

і нам треба навчитись краще розуміти це.

I think, of the people that build all this technology in the network,

Якщо подумати про людей, які створюють всі ці засоби спілкування в мережі,

a lot of them aren't very good

багато з них, на моє переконання,

at connecting with people.

не дуже вміють знаходити спільну мову з іншими.

This is kind of like something I used to do

Я займався подібним

in third grade.

у третьому класі.

(Laughter)

(Сміх)

So here's a series of projects

Тому представляю серію проектів

over the last few years

за останні кілька років,

where I've been inspired by trying to figure out

в яких я натхненно намагався зрозуміти,

how to really facilitate close connection.

як допомогти людям створювати такі взаємозв'язки.

Sometimes they're very, very simple things.

Деколи це були дуже дуже прості речі.

A Childhood Walk, which is a project

Прогулянка дитинства, у цьому проекті

where I ask people to remember a walk

люди мали згадати маршрут,

that they used to take as a child over and over again

яким вони постійно гуляли в дитинстві,

that was sort of meaningless --

не важливо який, наприклад,

like on the route to the bus stop, to a neighbor's house,

маршрут до автобусної зупинки чи сусідського будинку,

and take it inside of Google Streetview.

і пройти його в Перегляді вулиць від Google.

And I promise you,

І я обіцяю вам, що

if you take that walk inside Google Streetview,

гуляючи цим маршрутом в Перегляді вулиць від Google,

you come to a moment

настане такий момент,

where something comes back

коли щось повернеться з минулого,

and hits you in the face.

і вас охоплять спогади.

And I collected those moments --

Я збирав усі ці моменти –

the photos inside Google Streetview

фотографії в Перегляді вулиць від Google,

and the memories, specifically.

і особливо самі спогади.

"Our conversation started with me saying, 'I'm bored,'

"Наша розмова почалася з того, що я сказав: "Мені нудно",

and her replying, 'When I'm bored I eat pretzels.'

а вона відповіла: "Коли я нудьгую, я їм кренделики".

I remember this distinctly because it came up a lot."

Я пам'ятаю це дуже чітко, бо ми часто про це говорили".

"Right after he told me and my brother

"Після того, як він сказав мені та моєму братові,

he was going to be separating from my mom,

що вони з мамою збираються розлучитись,

I remember walking to a convenience store

я пам'ятаю, як пішов до магазину

and getting a cherry cola."

і купив вишневу колу".

"They used some of the morbidly artist footage,

"Вони використовували якійсь дивакуваті кадри:

a close-up of Chad's shoes in the middle of the highway.

черевик Чада крупним планом посередині шосе.

I guess the shoes came off when he was hit.

Думаю, черевик злетів, коли його збило.

He slept over at my house once, and he left his pillow.

Раз він ночував в мене і залишив свою подушку.

It had 'Chad' written in magic marker on it.

Я написав фломастером на ній "Чед".

He died long after he left the pillow at my house,

Він залишив цю подушку задовго до своєї смерті,

but we never got around to returning it."

але нам так і не вийшло її повернути".

Sometimes they're a little bit more abstract.

Деколи проекти більш абстрактні.

This is Pain Pack.

Це Упаковка болі.

Right after September 11th, last year,

Відразу після подій 11 вересня

I was thinking about pain and the way that we disperse it,

я почав думати про біль і про те, як ми її відганяємо,

the way that we excise it from our bodies.

витісняємо з себе.

So what I did is I opened up a hotline --

Тож я відкрив гарячу лінію,

a hotline where people could leave voicemails of their pain,

де люди могли залишати голосові повідомлення з переживаннями,

not necessarily related to that event.

не обов'язково пов'язаними з тією подією.

And people called in and left messages like this.

Люди дзвонили і залишалися повідомлення, такі як це.

Recording: Okay, here's something.

Запис: Добре, знаєте що.

I'm not alone,

Я не сама

and I am loved.

і мене люблять.

I'm really fortunate.

Мені дуже пощастило.

But sometimes I feel really lonely.

Але деколи я відчуваю себе дуже самотньою.

And when I feel that way

І коли я так почуваюся,

even the smallest act of kindness

навіть найменший вияв доброти

can make me cry.

може викликати в мене сльози.

Like even people in convenience stores

Навіть люди в магазинах,

saying, "Have a nice day,"

які бажають гарного дня,

when they're accidentally looking me in the eye.

коли випадково зустрічаються зі мною поглядом.

ZF: So what I did was I took those voicemails,

ЗФ: Тож я взяв ці голосові повідомлення,

and with their permission, converted them to MP3s

і з їхнього дозволу конвертував їх в MP3 записи

and distributed them to sound editors

і розіслав звукорежисерам,

who created short sounds

які нарізали короткі звуки,

using just those voicemails.

використовуючи лише ці голосові повідомлення.

And those were then distributed to DJs

І потім я розіслав їх ді-джеям,

who have made hundreds of songs

які записали сотні пісень

using that source material.

за допомогою цього вихідного матеріалу.

(Music)

(Музика)

We don't have time to play much of it.

Ми не маємо часу все це слухати.

You can look at it online.

Ви можете знайти це в мережі.

"From 52 to 48 with love"

"Від 52 до 48 з любов'ю"

was a project around the time of the last election cycle,

був проектом, що розгорнувся в час минулих виборів,

where McCain and Obama both,

коли і Маккейн, і Обама

in their speeches after the election, talked about reconciliation,

у своїх промовах після виборів говорили про примирення,

and I was like, "What the hell

і я подумав: "Як же в біса

does that look like?"

це виглядає?"

So I thought, "Well let's just give it a try.

І потім вирішив: "А чому б не спробувати?

Let's have people hold up signs about reconciliation."

Нехай люди сфотографуються з плакатами про примирення".

And so some really nice things came together.

І вийшло багато дійсно гарних робіт.

"I voted blue. I voted red.

"Я голосував за демократів. Я голосував за республіканців.

Together, for our future."

Разом за наше майбутнє".

These are very, very cute little things right.

Дуже мило, правда.

Some came from the winning party.

Деякі послання були від переможної сторони.

"Dear 48, I promise to listen to you, to fight for you, to respect you always."

"Любі 48, я обіцяю завжди прислухатися до вас, боротися за вас, поважати вас".

Some came from the party who had just lost.

А деякі від переможених.

"From a 48 to a 52, may your party's leadership be as classy as you,

"Від 48 для 52, хай керівники вашої партії будуть такі класні, як ви,

but I doubt it."

але я сумніваюся в цьому".

But the truth was that as this start becoming popular,

Але насправді, коли ініціатива набула популярності,

a couple rightwing blogs and some message boards

кілька правих блогів і деякі форумів

apparently found it to be a little patronizing,

напевно подумали, що вона має трохи зверхній характер,

which I could also see.

що я також помітив.

And so I started getting amazing amounts of hate mail,

І я почав отримувати величезну кількість гнівних електронних листів,

death threats even.

навіть погроз розправи.

And one guy in particular kept on writing me these pretty awful messages,

Зокрема один хлопець, крім того, що писав мені ці жахливі повідомлення,

and he was dressed as Batman.

ще й був одягнутий в костюм Бетмена.

And he said, "I'm dressed as Batman to hide my identity."

І він написав: "Я одягнутий в костюм Бетмена, щоб приховати свою особу".

Just in case I thought the real Batman

Це щоб я часом не подумав, що справжній Бетмен

was coming after me;

переслідує мене.

which actually made me feel a little better --

І це справді мене трохи заспокоїло.

like, "Phew, it's not him."

Я подумав: "Хух, це не він".

So what I did --

І що я зробив –

unfortunately, I was harboring all this kind of

на жаль, увесь цей жах і біль

awful experience and this pain inside of me,

я почав накопичувати всередині себе,

and it started to eat away at my psyche.

і це почало розхитувати мою психіку.

And I was protecting the project from it, I realized. I was protecting it --

Я усвідомлював, що захищав проект від цього всього.

I didn't want this special, little group of photographs

Я не хотів, щоб цю особливу маленьку групку фотографів

to get sullied in some way.

якимось чином очорнили.

So what I did, I took all those emails,

Тож я взяв всі ці електронні листи

and I put them together into something called Angrigami,

і зробив з них таку штуку, що називається Злорігамі,

which was an origami template

заготовку для орігамі,

made out of this sort of vile stuff.

зроблену з цих речей, повних злості.

And I asked people to send me beautiful things

Я попросив людей надсилати мені гарні речі,

made out of the Angrigami.

зроблені із Злорігамі.

(Laughter)

(Сміх)

But this was the emotional moment.

А це був дуже зворушливий момент.

One of my viewer's uncles died on a particular day

Помер дядько одного з моїх читачів

and he chose to commemorate it with a piece of hate.

і він вирішив пом'янути його шматочком ненависті.

It's amazing.

Це дивовижно.

The last thing I'm going to tell you about is a series of projects

Останнє, про що я вам розповім, це серія проектів

called Songs You Already Know,

під назвою "Пісні, які ви вже знаєте".

where the idea was,

Ідея полягала в тому,

I was trying to figure out to address

що я намагався зрозуміти, як впливати

particular kinds of emotions with group projects.

на певні емоції за допомогою групових проектів.

So one of them was fairly straightforward.

Один з них був досить простеньким.

A guy said that his daughter got scared at night

Один чоловік розповів, що його дочці вночі робиться дуже страшно

and could I write a song for her, his daughter.

і попросив написати пісню для неї.

And I said, "Oh yeah,

І я відповів: "Добре,

I'll try to write a mantra that she can sing to herself

я напишу заклинання, яке вона зможе співати,

to help herself go to sleep."

щоб заснути".

And this was "Scared."

Так з'явилася пісня "Scared" ("Наляканий").

(Video) ♫ This is a song that I sing when I'm scared of something ♫

(Відео) ♫ Цю пісню я співаю, коли чогось боюся ♫

♫ I don't know why but it helps me get over it ♫

♫ Не знаю як, але вона допомагає мені справитися ♫

♫ The words of the song just move me along ♫

♫ Слова цієї пісні несуть мене вперед ♫

♫ And somehow I get over it ♫

♫ І я якось справляюся ♫

♫ At least I don't suck at life ♫

♫ Зате в мене хороше життя ♫

♫ I keep on trying despite ♫

♫ Я не здаюся незважаючи ні на що ♫

♫ At least I don't suck at life ♫

♫ Зате в мене хороше життя ♫

♫ I keep on trying despite ♫

♫ Я не здаюся незважаючи ні на що ♫

♫ This is a song that I sing when I'm scared of something ♫

♫ Цю пісню я співаю, коли чогось боюся ♫

Okay, so I wrote that song, right. Thank you.

Отож, я написав цю пісню. Дякую.

So the nice thing was is he walked by his daughter's room at some point,

Я був дуже радий, коли дізнався, що, проходячи повз кімнату своєї дочки, він почув,

and she actually was singing that song to herself.

як вона справді наспівувала цю пісню.

So I was like, "Awesome. This is great."

І я сказав: "Чудово. Дуже класно".

And then I got this email. And there's a little bit of a back story to this.

І потім я отримав цей електронний лист. Тут є невелика передісторія.

And I don't have much time.

А в мене не багато часу.

But the idea was that at one point

Суть в тому, що якось

I did a project called Facebook Me Equals You,

я робив проект, що називається "Facebook Я=ТИ",

where I wanted to experience what it was like

в якому хотів дізнатися, як це

to live as another person.

жити життям іншої людини.

So I asked for people's usernames and passwords to be sent to me.

Тому я попросив, щоб люди мені надіслали свої імена користувачів і паролі.

And I got a lot, like 30 in a half an hour.

Мені прийшло багато їх, близько 30 за пів години.

And I shut that part down.

Тоді я закрив цю частину проекту.

And I chose two people to be,

І вибрав двох людей, якими хотів стати,

and I asked them to send me descriptions

попросив їх надіслати мені описи,

of how to act as them on Facebook.

як поводитися так як вони у Facebook.

One person sent me a very detailed description;

Одна людина надіслала дуже детальний опис.

the other person didn't.

А інша – ні.

And the person who didn't, it turned out,

Потім виявилося, що людина, яка не надіслала опису,

had just moved to a new city and taken on a new job.

якраз переїхала в нове місто і отримала нову роботу.

So, you know, people were writing me and saying, "How's your new job?"

Тому, знаєте, люди писали мені і запитували: "Як твоя нова робота"?

I was like, "I don't know.

А я відповідав: "Я не знаю.

Didn't know I had one."

Взагалі не знав, що вона в мене є".

But anyway, this same person, Laura,

В усякому разі, ця сама дівчина, Лаура,

ended up emailing me a little bit after that project.

надсилала мені кілька листів після закінчення проекту.

And I felt badly for not having done a good job.

І мені було дуже прикро, що належно не виконав свою місію.

And she said, "I'm really anxious, I just moved to a new town, I have this new job,

Вона написала: "Я дуже переживаю, я тільки-но переїхала в нове місто, почала ходити на нову роботу

and I've just had this incredible amount of anxiety."

і останнім часом мене переповнює тривога".

So she had seen the "Scared" song and wondered if I could do something.

Вона чула пісню "Scared" і попросила, чи можу я їй чимось зарадити.

So I asked her, "What does it feel like when you feel this way?"

Тож я запитав її, що саме вона відчувала.

And she wrote a sort of descriptive set

І вона по пунктах описала,

of what it felt like to have had this anxiety.

як це відчувати цю тривогу.

And so what I decided to do.

І я вирішив зробити ось що.

I said, "Okay, I'll think about it."

Я сказав: "Добре, я подумаю над цим".

And so quietly in the background, I started sending people this.

І таємно від неї я почав розсилати людям це.

(Audio) ♫ Hey ♫

(Аудіо) ♫ Гей ♫

♫ You're okay ♫

♫ Все ок ♫

♫ You'll be fine ♫

♫ В тебе все чудово ♫

So I asked people

Тож я запитав людей,

whether they had basic audio capabilities,

чи є в них мінімальний музичний слух,

just so they could sing along to the song with headphones on,

для того, щоб проспівати цю пісню в навушниках,

so I could just get their voices back.

щоб я міг зібрати їх голоси.

And this is the kind of thing that I got back.

Ось, що я отримав.

Recording: ♫ Hey ♫

Запис: ♫ Гей ♫

♫ You're okay ♫

♫ Все ок ♫

♫ You'll be fine ♫

♫ Все буле добре ♫

ZF: So that's one of the better ones, really.

ЗФ: Це один з найкращих записів, серйозно.

But what's awesome is, as I started getting more and more and more of them,

Але що дивовижно, я почав отримувати все більше і більше записів,

all of a sudden I had 30, 40 voices from around the world.

і ось я вже мав 30-40 голосів з усього світу.

And when you put them together, something magical happens,

І коли я зліпив їх докупи, сталося щось чарівне,

something absolutely incredible happens,

щось повністю неймовірне,

and all of a sudden I get a chorus from around the world.

і раптом я почув хор з усього світу.

And what was really great is, I'm putting all this work together in the background,

І що було дійсно особливе, коли я таємно складав це все докупи,

and Laura sent me a follow-up email because a good month had passed by.

пройшло більше місяця і Лаура надіслала мені листа.

And she said, "I know you've forgotten about me.

Вона написала: "Я знаю, ти вже забув про мене.

I just want to say thanks for even considering it."

Просто хочу подякувати хоча б за приділену увагу".

And then a few days later I sent her this.

І кілька днів по тому я надіслав їй це.

(Audio) ♫ Right now, it feels like I forgot to turn the light on ♫

(Запис) ♫ Зараз може здатися, що я забув включити світло ♫

♫ And things that looked so good yesterday ♫

♫ І те, що виглядало таким хорошим вчора ♫

♫ are now shades of gray ♫

♫ зараз просто є тінню ♫

♫ And it seems like the world is spinning ♫

♫ Здається, світ біжить навколо ♫

♫ while I'm standing still ♫

♫ а я стою на місці ♫

♫ Or maybe I am spinning I can't tell ♫

♫ Чи може це я рухаюся, не знаю ♫

♫ And then you say ♫

♫ А потім ти кажеш ♫

♫ Hey ♫

♫ Гей ♫

♫ You're okay ♫

♫ Все ок ♫

♫ You'll be fine ♫

♫ Все буде добре ♫

♫ Just breathe ♫

♫ Просто живи ♫

♫ And now the words sing ♫

♫ А тепер всі співають ♫

♫ Hey ♫

♫ Гей ♫

♫ You're okay ♫

♫ Все ок ♫

♫ You'll be fine ♫

♫ Все буде добре ♫

♫ Just breathe ♫

♫ Просто живи ♫

♫ Now everybody sings ♫

♫ А тепер всі співають ♫

♫ Hey ♫

♫ Гей ♫

♫ You're okay ♫

♫ Все ок ♫

♫ You'll be fine ♫

♫ Все буде добре ♫

♫ Just breathe ♫

♫ Просто живи ♫

♫ Hey ♫

♫ Гей ♫

♫ You're okay ♫

♫ Все ок ♫

♫ You'll be fine ♫

♫ Все буде добре ♫

♫ Just breathe ♫

♫ Просто живи ♫

♫ Hey ♫

♫ Гей ♫

♫ You're okay ♫

♫ Все ок ♫

♫ You'll be fine ♫

♫ Все буде добре ♫

♫ Just breathe ♫

♫ Просто живи ♫

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)