Where good ideas come from | Steven Johnson

Перекладач: Volodymyr Uschapovsky Утверджено: Oleksii Molchanovskyi

Fifty-two minutes ago, I took this picture about 10 blocks from here.

Я зробив це фото декілька хвилин тому

приблизно за 10 кварталів звідси.

This is the Grand Café here in Oxford.

Це місцеве Гранд Кафе в Оксфорді.

I took this picture

Я сфотографував його, тому що, як виявилось, це

because this turns out to be the first coffeehouse to open in England,

перша кав’ярня, яка була відкрита

в Англії в 1650 році.

in 1650.

That's its great claim to fame.

Вона відома своєю старовиною.

And I wanted to show it to you,

І мені захотілося показати її вам,

not because I want to give you the Starbucks tour

не тому що я хочу провести щось подібне до Старбакс-туру

of historic England --

історичними місцями Англії,

(Laughter)

а скоріш тому,

but rather because the English coffeehouse was crucial

що поява кав’ярень в Англії дала поштовх

to the development and spread of one of the great intellectual flowerings

до розвитку та розповсюдження

найвидатнішої пори інтелектуального розквіту за останні 500 років,

of the last 500 years,

яка називається епохою Просвітництва.

what we now call the Enlightenment.

And the coffeehouse played such a big role in the birth of the Enlightenment

Кав’ярня відіграла настільки важливу роль

в становленні епохи Просвітництва

in part because of what people were drinking there.

не в останню чергу через напої, які там вживали.

Оскільки до розповсюдження

Because, before the spread of coffee and tea through British culture,

кави та чаю в британській культурі

what people drank -- both elite and mass folks drank --

головним напоєм як еліти, так і простого народу

day in and day out, from dawn until dusk,

день у день, від світанку до заходу сонця

was alcohol.

був алкоголь.

Alcohol was the daytime beverage of choice.

Алкоголь був улюбленим напоєм впродовж дня.

You would drink a little beer with breakfast

Трохи пива на сніданок, трохи вина на обід,

and have a little wine at lunch,

a little gin, particularly around 1650,

трохи джину -- особливо ближче до 1650 року --

and top it off with a little beer and wine at the end of the day.

і на додачу до цього трохи пива і вина в кінці дня.

В той час це було здоровим вибором,

That was the healthy choice, because the water wasn't safe to drink.

тому що вживання води було небезпечним.

And so, effectively, until the rise of the coffeehouse,

Таким чином, до появи кав’ярень

you had an entire population that was effectively drunk all day.

майже все населення

весь день було п’яним.

(Laughter)

And you can imagine what that would be like in your own life --

Уявіть, як би це виглядало у вашому житті --

мені відомо, що дехто так і живе --

and I know this is true of some of you -- if you were drinking all day --

якщо б ви пили весь день,

(Laughter)

and then you switched from a depressant to a stimulant in your life.

а потім змінили депресант на стимулятор,

то ваші ідеї стали б значно кращими.

You would have better ideas.

You would be sharper and more alert.

Ви б почали мислити більш гостро і живо.

So it's not an accident that a great flowering of innovation happened

І тому не дивно, що з’явилось багато новаторських ідей

з тих пір, коли Англія перейшла на чай та каву.

as England switched to tea and coffee.

But the other thing that makes the coffeehouse important

Але інший аспект, що робить кав’ярні важливими,

is the architecture of the space.

це архітектура простору.

It was a space where people would get together,

Це був простір, де могли зібратися разом люди

from different backgrounds, different fields of expertise,

із різних соціальних груп,

різних професій, та обмінюватися ідеями.

and share.

It was a space, as Matt Ridley talked about, where ideas could have sex.

Як висловився Метт Рідлі, це був простір, де ідеї могли займатися сексом.

В деякому розумінні це було їхнє весільне ліжко.

This was their conjugal bed, in a sense; ideas would get together there.

Тут ідеї могли зустрітися.

And an astonishing number of innovations from this period

І з цього часу разюча кількість інновацій

have a coffeehouse somewhere in their story.

так або інакше пов’язана з кав’ярнями.

Я провів багато часу за роздумами про кав’ярні

I've been spending a lot of time thinking about coffeehouses

for the last five years

продовж останніх п’яти років,

because I've been kind of on this quest

тому що мене зацікавив пошук інформації,

для дослідження питання

to investigate this question of where good ideas come from.

про джерело гарних ідей.

What are the environments that lead to unusual levels of innovation,

Яка обстановка і оточення

є сприятливими для незвичайних рівнів інновацій,

незвичайних рівнів творчості?

unusual levels of creativity?

What's the kind of environmental -- what is the space of creativity?

Що це за оточення?

Де цей простір для творчості?

And what I've done is,

Ось що я зробив:

I've looked at both environments like the coffeehouse,

я почав розглядати подібні до кав’ярень види навколишнього середовища.

Я розглянув такі медіа-середовища, на кшталт Всесвітньої павутини,

I've looked at media environments like the World Wide Web,

які стали на диво інноваційними.

that have been extraordinarily innovative;

Я згадав історію перших міст.

I've gone back to the history of the first cities;

Я навіть дослідив біологічні середовища:

I've even gone to biological environments, like coral reefs and rain forests,

коралові рифи та тропічні ліси,

де надзвичайно розвинені біологічні інновації.

that involve unusual levels of biological innovation.

And what I've been looking for is shared patterns,

Я шукав спільні риси,

signature behavior that shows up again and again

щось на кшталт характерних ознак, які проявляються

знову і знову у всіх цих середовищах.

in all of these environments.

Are there recurring patterns that we can learn from,

Чи існуться повторювані ознаки, які ми можемо вивчити,

that we can take and apply to our own lives

які ми можемо застосувати і в нашому житті

or our own organizations or our own environments

або в наших організаціях,

або в нашому соціальному оточенні, щоб зробити його більш творчим і інноваційним?

to make them more creative and innovative?

Мені здається, що я знайшов декілька ознак.

And I think I've found a few.

But what you have to do to make sense of this

Але для того, щоб побачити в них зміст,

and to really understand these principles is,

щоб дійсно зрозуміти ці принципи,

you have to do away with

вам доведеться забути

the way in which our conventional metaphors and language steers us

про те, як наші традиційні метафори та мова

визначають деякі поняття,

towards certain concepts of idea creation.

пов’язані із створенням ідей.

We have this very rich vocabulary to describe moments of inspiration.

Ми володіємо багатим словниковим запасом

для опису моментів натхнення.

Ми відчуваємо щось на кшталт спалаху просвітлення,

We have the "flash" of insight,

the "stroke" of insight,

ніби удар струмом,

we have "epiphanies,"

у нас трапляються моменти просвітлення, моменти "Еврики!"

we have eureka moments,

we have the "light bulb" moments, right?

в мозку "вмикається лампочка", чи не так?

All of these concepts, as rhetorically florid as they are,

Всі ці поняття,

незважаючи на те, що вони дещо химерні,

share this basic assumption,

поділяють спільне припущення,

which is that an idea is a single thing.

що ідея це деяка миттєва річ,

It's something that happens often in a wonderful, illuminating moment.

це дещо, що часто трапляється

в один прекрасний момент просвітлення.

But, in fact, what I would argue and what you really need to begin with

Насправді я хотів показати, і вам дійсно потрібно з цього почати,

що ідея в тому, що ідея - це мережа

is this idea that an idea is a network on the most elemental level.

на самому початковому рівні.

I mean, this is what is happening inside your brain.

Я маю на увазі, що це те, що відбувається у вас в мозку.

An idea -- a new idea -- is a new network of neurons

Ідея, нова ідея - це нова мережа нейронів,

firing in sync with each other inside your brain.

які синхронно активуються всередині вашого мозку.

It's a new configuration that has never formed before.

Це нова конфігурація, якої раніше ніколи не було.

And the question is: How do you get your brain into environments

І питання в тому, як створити для мозку таке середовище,

where these new networks are going to be more likely to form?

де ці нові мережі будуть формуватися із більшою ймовірністю?

And it turns out that, in fact, the network patterns of the outside world

І виявляться, що в дійсності моделі мереж навколишнього світу

багато в чому імітують моделі мереж

mimic a lot of the network patterns of the internal world of a human brain.

внутрішнього світу людського мозку.

So the metaphor I'd like to use,

Мені подобається така метафора.

Для прикладу розглянемо

I can take from a story of a great idea that's quite recent --

історію видатної ідеї із недалекого минулого,

a lot more recent than the 1650s.

набагато ближчу ніж 1650-ті.

A wonderful guy named Timothy Prestero

Чудових юнак на ім’я Тімоті Престеро,

has an organization called Design That Matters.

котрий працював в організації "Дизайн, що несе Зміст".

They decided to tackle this really pressing problem

Вони вирішили взятися за дійсно насущну проблему,

of the terrible problems we have with infant mortality rates

ви знаєте про жахливу проблему рівня дитячої смертності

in the developing world.

в країнах, що розвиваються.

One of the things that's very frustrating about this

Одна із основних складностей полягає в тому, що нам відомо,

is that we know by getting modern neonatal incubators into any context,

що розміщуючи сучасні неонатальні інкубатори

в будь-якому середовщі,

if we can keep premature babies warm, basically -- it's very simple --

якщо ми покладемо недоношених дітей в тепло -- все просто --

we can halve infant mortality rates in those environments.

ми можемо вдвічі зменшити рівень смертності в цих регіонах.

So the technology is there.

Технологія існує.

These are standard in all the industrialized worlds.

Вона стала стандартом в індустріальних країнах.

The problem is, if you buy a $40,000 incubator,

Проблема полягає в тому, що якщо ви придбаєте інкубатор за 40 тисяч доларів

and you send it off to a midsized village in Africa,

і відправите його

в селище середнього розміру в Африці,

it will work great for a year or two years,

то він буде відмінно функціонувати рік або два,

and then something will go wrong and it will break,

а потім щось станеться і він вийде з ладу

and it will remain broken forever,

і залишиться зламаним назавжди,

because you don't have a whole system of spare parts,

тому що там немає повного набору запасних частин,

and you don't have the on-the-ground expertise

і немає можливості провести експертизу на місці,

to fix this $40,000 piece of equipment.

щоб відремонтувати зламаний елемент обладнання за 40 тисяч доларів.

So you end up having this problem where you spend all this money

І ми приходимо до проблеми: ми витричаємо всі ці кошти

надаючи допомогу і доставляючи всю ці просунуту електроніку в ці країни,

getting aid and all these advanced electronics to these countries,

а через деякий час вона стає непридатною.

and it ends up being useless.

Що ж вирішили зробити Престеро та його команда --

So what Prestero and his team decided to do

подивитися навкруги і зрозуміти, якими ресурсами в значних кількостях

was to look around and see: What are the abundant resources

володіють ці країни, що розвиваються?

in these developing world contexts?

And what they noticed was,

Вони помітили, що там немає великої кількості відеомагнітофонів,

they don't have a lot of DVRs, they don't have a lot of microwaves,

немає великої кількості мікрохвильових печей,

but they seem to do a pretty good job of keeping their cars on the road.

але вони можуть успішно підтримувати свої автомобілі на ходу.

There's a Toyota 4Runner on the street in all these places.

Автомобіль Тойота Фораннер присутній

на вулицях в усіх цих місцях.

They seem to have the expertise to keep cars working.

Напевно, вони мають достатньо навичок для підтримання їх в робочому стані.

So they started to think,

І вони замислились:

"Could we build a neonatal incubator

"Чи можемо ми збудувати неонатальний інкубатор,

that's built entirely out of automobile parts?"

який би цілком складався із автомобільних частин?"

And this is what they came up with.

І ось до чого вони прийшли.

It's called the NeoNurture device.

Це прилад для виношування.

From the outside, it looks like a normal little thing

Зовні він виглядає як звичайний прилад,

you'd find in a modern Western hospital.

який ви знайдете в сучасній західній лікарні.

Всередині він цілком складається із автомобільних частин.

In the inside, it's all car parts.

It's got a fan, it's got headlights for warmth,

В ньому присутні вентилятор, фари для зігріву,

сигналізація для попереджень.

it's got door chimes for alarm,

it runs off a car battery.

Він працює від автомобільного акумулятора.

And so all you need is the spare parts from your Toyota

І все, що вам потрібно, -- це запчастини від Тойоти

і вміння встановлювати фари

and the ability to fix a headlight,

і ви будете взмозі полагодити цю штуку.

and you can repair this thing.

Now that's a great idea,

Так, це відмінна ідея, але що я дійсно хотів цим сказати --

but I'd like to say that, in fact,

this is a great metaphor for the way ideas happen.

це чудова метафора для принципу, за яким виникають ідеї.

We like to think our breakthrough ideas, you know,

Нам подобається думати про ідеї-прориви, знаєте,

на кшталт нового інкубатора за 40 тисяч доларів,

are like that $40,000, brand-new incubator,

надсучасна технологія,

state-of-the-art technology.

But more often than not, they're cobbled together

але найчастіше вони збираються

from whatever parts that happen to be around nearby.

із деяких частин, які виявилися поруч.

Ми беремо ідеї від інших людей,

We take ideas from other people,

від людей, у яких ми навчилися, від людей, яких ми зустріли у кав’ярні,

people we've learned from, people we run into in the coffee shop,

і поєднуємо їх в нових формах, створюємо щось нове.

and we stitch them together into new forms and we create something new.

Саме таким чином відбуваються інновації

That's really where innovation happens.

And that means we have to change some of our models

І це означає, що ми повинні переглянути деякі наші моделі того,

of what innovation and deep thinking really looks like, right?

яким чином виглядають інновації та глибокі роздуми.

I mean, this is one vision of it.

Я маю на увазі, що існує такий образ.

Another is Newton and the apple, when Newton was at Cambridge.

Інший - це Ньютон і яблуко, коли Ньютон був у Кембріджі.

This is a statue from Oxford.

Це пам’ятник в Оксофрді.

You know, you're sitting there, thinking a deep thought,

Знаєте, ви сидите тут, обмірковуючи глибоку думку,

і раптом яблуко падає з дерева, і у вас з’являється теорія гравітації.

the apple falls from the tree, and you have the theory of gravity.

Насправді, простори, що історично приводили до інновацій,

In fact, the spaces that have historically led to innovation tend to look like this.

насправді виглядають наступним чином.

This is Hogarth's famous painting of a kind of political dinner at a tavern,

Це відома картина Хогарта, яка зобразує званий обід в таверні,

але так само виглядали кав’ярні в ті часи.

but this is what the coffee shops looked like back then.

This is the kind of chaotic environment where ideas were likely to come together,

Це різновид хаотичного середовища,

де ідеї мають змогу зустрічатися,

where people were likely to have new, interesting, unpredictable collisions,

де ймовірно люди отримають

нові, цікаві, непередбачувані зіткнення -- люди з різним досвідом.

people from different backgrounds.

So if we're trying to build organizations that are more innovative,

Отже, якщо ми хочемо будувати організації, які є більш інноваційними,

то ми маємо створювати середовища, як не дивно, дещо схожі на це.

we have to build spaces that, strangely enough, look a bit more like this.

Ось так має виглядати ваш офіс --

This is what your office should look like, it's part of my message here.

це частина мого послання.

І одна із проблем із цим полягає в тому, що

And one of the problems with this is that, when you research this field,

люди -- коли ви починаєте досліджувати це питання --

people are notoriously unreliable

люди не заслуговують довіри,

when they actually self-report on where they have their own good ideas,

коли вони самостійно розповідають про те,

як з’явилися їх чудові ідеї,

or their history of their best ideas.

чи історію своїх кращих ідей.

And a few years ago, a wonderful researcher named Kevin Dunbar

Кілька років тому, чудовий дослідник Кевін Данбар

вирішив провести дослідження,

decided to go around and basically do the Big Brother approach

використовуючи для цього методику Старшого Брата,

to figuring out where good ideas come from.

аби дізнатися, звідки беруться гарні ідеї.

He went to a bunch of science labs around the world

Він пішов в різні наукові лабораторії по всьому світу

and videotaped everyone as they were doing every little bit of their job:

і знімав всіх

поки вони робили кожний маленький етап своєї роботи.

when they were sitting in front of the microscope,

Коли вони сиділи перед мікроскопом,

when they were talking to colleagues at the watercooler ...

коли вони спілкувалися із колегами біля кулера з водою, та в інших місцях.

Коли він записав всі ці розмови

And he recorded all these conversations

і намагався дізнатися, звідки виникли найважливіші ідеї,

and tried to figure out where the most important ideas happened.

де вони народилися.

And when we think about the classic image of the scientist in the lab,

Коли ми уявляємо собі класичний образ науковця у лабораторії,

we have this image -- you know, they're poring over the microscope,

ми маємо такий образ -- ви знаєте, вони длубаються над мікроскопом,

and they see something in the tissue sample,

і бачать щось в лабораторному зразку.

and -- "Eureka!" -- they've got the idea.

І - "О, Еврика!" - у них народжується ідея.

What happened, actually, when Dunbar looked at the tape,

І що ж насправді виявилось, коли Данбар почав передивлятися плівку,

is that, in fact, almost all of the important breakthrough ideas

що, насправді, майже всі важливі проривні ідеї

did not happen alone in the lab, in front of the microscope.

народилися не на самоті в лабораторії перед мікроскопом.

They happened at the conference table at the weekly lab meeting,

Вони народилися за конференц-столом,

на щотижневому обговоренні в лабораторії,

when everybody got together and shared their latest data and findings,

коли всі зібралися разом і обговорювали свої останні дані і знахідки,

oftentimes when people shared the mistakes they were having,

найчастіше, коли люди говорили про допущені недоліки,

помилках, шумі в сигналі, який вони виявили.

the error, the noise in the signal they were discovering.

І дещо про оточення --

And something about that environment --

and I've started calling it the "liquid network,"

я почав його називати "рідка мережа",

where you have lots of different ideas that are together,

коли ви маєте множину різних ідей, котрі поєднані

different backgrounds, different interests,

різною кваліфікацією, різними інтересами,

jostling with each other, bouncing off each other --

штовхаючи одна одну, стикаючись одна з одною,

це оточення, фактично,

that environment is, in fact, the environment that leads to innovation.

таке оточення призводить до інновацій.

The other problem that people have is,

Інша проблема в тому,

they like to condense their stories of innovation

що люди ущільнюють свої історії інновацій

down to shorter time frames.

до більш коротких часових проміжків.

So they want to tell the story of the eureka moment.

Вони хочуть розповісти історію моменту "Еврика!"

They want to say, "There I was, I was standing there,

Вони хочуть сказати, "Я був там, стояв ось тут,

and I had it all, suddenly, clear in my head."

і раптом все миттєво прояснилося у мене в голові."

But, in fact, if you go back and look at the historical record,

Насправді ж, якщо ви поглянете и роздивитесь історичні записи,

it turns out that a lot of important ideas have very long incubation periods.

виявиться, що більшість важливих ідей

мали довгостроковий інкубаційний період.

I call this the "slow hunch."

Я називаю це "повільною здогадкою".

We've heard a lot recently about hunch and instinct

Ми багато чули

про здогадки та інстинкти

and blink-like sudden moments of clarity,

і подібних до спалаху моменти ясності,

але в дійсності більшість великих ідей

but, in fact, a lot of great ideas linger on, sometimes for decades,

існують іноді десятиріччями,

на околицях людських розумів.

in the back of people's minds.

They have a feeling that there's an interesting problem,

Вони відчувають, що існує цікава проблема,

але вони не мають достатньо іструментів, аби її розв’язати.

but they don't quite have the tools yet to discover them.

Вони проводять весь цей чай працюючи над окремими проблемами,

They spend all this time working on certain problems,

but there's another thing lingering there that they're interested in,

при цьому існує інша річ,

яка їх цікавить, але яку вони поки що не можуть розв’язати.

but can't quite solve.

Чудовим прикладом цього є Дарвін.

Darwin is a great example of this.

Darwin himself, in his autobiography,

Сам Дарвін в своїй автобіографії

tells the story of coming up with the idea for natural selection

розповідає історію виникнення ідеї

природного відбору

as a classic eureka moment.

як класичного моменту "Еврики!".

He's in his study, it's October of 1838,

Він сидить в своєму кабінеті,

жовтень 1838 року,

and he's reading Malthus, actually, on population.

він читає книгу Мальтуса про населення.

And all of a sudden,

І невідомо звідки,

the basic algorithm of natural selection kind of pops into his head,

основний алгоритм природнього відбору раптового виникає у нього в голові,

and he says, "Ah, at last, I had a theory with which to work."

і він каже: "Ага, нарешті я маю теорію, з якою буду працювати."

That's in his autobiography.

Так описано в автобіографії.

About a decade or two ago,

Років 10-20 назад

a wonderful scholar named Howard Gruber

чудовий спеціаліст Говард Грубер

went back and looked at Darwin's notebooks from this period.

подивився нотатники Дарвіна того періоду.

Darwin kept these copious notebooks,

Дарвін мав багато блокнотів,

where he wrote down every little idea he had, every little hunch.

де він занотовував кожну свою маленьку ідею, кожне припущення.

And what Gruber found was that Darwin had the full theory of natural selection

Так ось, Грубер знайшов,

що Дарвін вже мав повну теорію природного відбору

for months and months and months

місяці, і місяці, і місяці

before he had his alleged epiphany reading Malthus in October of 1838.

до просвітлення, про яке він говорив,

читаючи Мальтуса в жовтні 1838-го.

There are passages where you can read it,

Існують витяги, де ви можете прочитати це,

and you think you're reading from a Darwin textbook,

і ви думаєте, що читаєте зошити Дарвіна

from the period before he has his epiphany.

з періоду, який передував приходу просвітлення.

And so what you realize is that Darwin, in a sense,

Таким чином, ви розумієте, що Дарвін, в деякому розумінні,

had the idea, he had the concept,

вже мав ідею, вже мав концепцію,

but was unable to fully think it yet.

але він не мав змоги її осмислити.

And that is, actually, how great ideas often happen --

Ось так насправді видатні ідеї найчастіше і приходять,

they fade into view over long periods of time.

поступового прояснюються протягом тривалого часу.

Now the challenge for all of us is:

Зараз наша задача в наступному:

How do you create environments

як створити таке середовище,

that allow these ideas to have this long half-life?

яке дозволить цим ідеям пройти період "напів-життя", чи не так?

It's hard to go to your boss and say,

Складно піти до свого боса і сказати:

"I have an excellent idea for our organization.

Я маю чудову ідею для нашої організації.

It will be useful in 2020."

Вона стане в пригоді в 2020 році.

(Laughter)

"Could you just give me some time to do that?"

Чи не могли б ви надати мені час на її здійснення?

Зараз існує декілька компаній, наприклад, Гугл,

Now a couple of companies like Google have innovation time off, 20 percent time.

в яких є час, присвячений інноваціям, 20 відсотків робочого часу,

In a sense, those are hunch-cultivating mechanisms in an organization.

це в деякій мірі механізми організації, які культивують ідейні прориви.

Але це є ключовим моментом.

But that's a key thing.

And the other thing is to allow those hunches

Інша річ в тому, аби дозволяти всім цим здогадам

to connect with other people's hunches;

об’єднатися із здогадами інших людей, ось що часто відбувається.

that's what often happens.

You have half of an idea, somebody else has the other half,

Ви маєте половину ідеї, хтось інший має іншу половину ідеї,

і якщо ви знаходитесь в правильному середовищі,

and if you're in the right environment,

то вони перетворюються у щось більше, ніж сума їх частин.

they turn into something larger than the sum of their parts.

Виходить, що

So in a sense,

ми часто говоримо про цінність

we often talk about the value of protecting intellectual property --

захисту інтелектуальної власності,

you know, building barricades,

ви знаєте, побудова барикад,

having secretive R and D labs, patenting everything that we have

таємні дослідні лабораторії, патентування всього, що тільки можна,

so that those ideas will remain valuable,

таким чином ці ідеї будуть мати цінність,

and people will be incentivized to come up with more ideas,

і люди будуть зацікавлені в тому, щоб створювати ще більше ідей,

і культура буде більш інноваційною.

and the culture will be more innovative.

But I think there's a case to be made

Але я вважаю, що потрібно створити такі умови,

that we should spend at least as much time, if not more,

аби ми могли витрачати якнайбільше часу, і навіть більше,

valuing the premise of connecting ideas

створючи передумови для об’єднання ідей,

and not just protecting them.

а не тільки для їх захисту.

And I'll leave you with this story,

І завершу виступ я історією,

which I think captures a lot of these values.

яка, на мою думку, охоплює багато цих переваг,

It's just a wonderful tale of innovation, and how it happens in unlikely ways.

і є чудовим прикладом історіїї інновації,

яка сталася неймовірним чином.

It's October of 1957,

Жовтень 1957-го,

and Sputnik has just launched.

щойно запущений Супутник,

And we're in Laurel, Maryland,

і ми в місті Лорел штату Меріленд,

at the Applied Physics Lab associated with Johns Hopkins University.

в лабораторії прикладної фізики,

яка відноситься до Університеу Джона Хопкінса.

Ранок понеділка

It's Monday morning,

and the news has just broken about this satellite

і новини вибухнули інформацією про цей супутник,

який зараз летить орбітою планети.

that's now orbiting the planet.

And, of course, this is nerd heaven, right?

Рай для ботаніків, так?

There are all these physics geeks who are there,

І всі ці схиблені фізики, які думають,

thinking, "Oh my gosh! This is incredible. I can't believe this has happened."

"Боже мій! Це неймовірно. Не можу повірити, що це сталося."

І двоє з них,

And two of them, two twentysomething researchers at the APL,

двоє 20-з чимость-річних дослідників в лабораторії прикладної фізики

are there at the cafeteria table,

сидять за столом в буфеті

having an informal conversation with a bunch of their colleagues.

і в неформальній обстановці обоговорюють це із группою свої колег.

And these two guys are named Guier and Weiffenbach.

І ці два хлопці, Гайєр і Вайффенбах.

They start talking, and one of them says,

Вони починають говорити, і один з них каже:

"Hey, has anybody tried to listen for this thing?

"Слухайте, а хтось намагався почути цю штуку?

There's this, you know, man-made satellite up there in outer space

В космічному просторі з’явився створений людиною супутник,

який очевидно передає деякий сигнал.

that's obviously broadcasting some kind of signal.

Напевно ми могли б почути його, якби нам вдасться знайти хвилю."

We could probably hear it, if we tune in."

So they ask around to a couple of their colleagues,

І вони запитали свої колег,

котрі відповідали щось на кшталт: "Ні, я не думав про це.

and everybody's like, "No, I hadn't thought of doing that.

Але це цікава ідея."

That's an interesting idea."

І виявилось, що Вайффенбах був експертом

And it turns out Weiffenbach is kind of an expert in microwave reception,

з прийому мікрохвиль,

and he's got a little antenna set up with an amplifier in his office.

і він мав маленьку антенну установку

з підсилювачем в його кабінеті.

So Guier and Weiffenbach go back to Weiffenbach's office,

Отже, Гайєр і Вайффенбах повернулися в кабінет,

and they start noodling around -- "hacking," as we might call it now.

і почали мізкувати -- зараз би ми їх назвали хакерами.

І через кілька годин вони почали ловити сигнал,

And after a couple of hours, they start picking up the signal,

тому що в Радянському Союзі створили супутник,

because the Soviets made Sputnik very easy to track;

який легко виявити.

it was right at 20 MHz, so you could pick it up really easily,

Він був точно на 20 МГц, отже спіймати сигнал було реально легко,

because they were afraid people would think it was a hoax, basically,

тому що вони боялися, що люди сприймуть запуск супутника за містику.

Тому вони зробили так, аби його можна було легко виявити.

so they made it really easy to find.

Отже, ці два хлопця сидять і слухають сигнал,

So these guys are sitting there, listening to this signal,

а люди починають заходити до них в кабінет і казати,

and people start coming into the office and saying,

"Вау, це дійсно круто. Можна мені послухати? Вау, це чудово."

"That's pretty cool. Can I hear?"

And before long, they think, "Jeez, this is kind of historic.

Потім вони подумали: "Господи, це ж історична подія.

We may be the first people in the United States listening to this.

Можливо, ми перші люди в США, які почали його слухати.

Ми повинні записати це."

We should record it."

So they bring in this big, clunky analog tape recorder

І вони принесли великий, громіздкий аналоголовий магнітофон,

і почали записувати ці короткі звукові сигнали.

and start recording these little bleep, bleeps.

And they start writing down the date stamp, time stamps

І вони почали робити відмітки дати, відмітки часу,

for each little bleep that they record.

коли вони чули кожний звуковий сигнал.

And then they start thinking,

І вони почали думати: "Оце так, ми ж виявили

"Well, gosh, we're noticing small little frequency variations here.

невеликі коливання в частоті сигналу.

We could probably calculate the speed that the satellite is traveling

Можливо, ми б змогли вирахувати швидкість,

з якою рухається супутник,

if we do a little basic math here using the Doppler effect."

якщо ми виконаємо прості розрахунки,

використовуючи ефект Доплера.

And they played around with it a little bit more

І вони ще поміркували на цю тему,

і поговорили з парою своїх колег,

and talked to a couple of their colleagues who had other specialties.

які мали іншу спеціалізацію.

І вони сказали: "Господи, ви знаєте,

And they said, "You know,

we could actually look at the slope of the Doppler effect

ми могли б подивитися на крутизну ефекту Доплера

to figure out the points at which the satellite is closest to our antenna

і знайти точки, в яких

супутник максимально наближений до нашої антени,

and the points at which it's furthest away.

і точки, де він найбільш віддалений

That's pretty cool."

І це чудово".

Eventually, they get permission -- this is all a little side project

В результаті вони отримали дозвіл --

це невеликий сторонній проект, який не був офіційною частиною їх роботи.

that hadn't been officially part of their job description --

they get permission to use the new UNIVAC computer

Їм дозволили використати новий комп’ютер UNIVAC,

that takes up an entire room that they'd just gotten at the APL.

який займав цілу кімнату, щойно отриману для лабораторії.

And they run some more of the numbers,

Вони провели ще декілька розрахунків, і через три-чотири тижні

and at the end of about three or four weeks,

знайшли точну траєкторію руху

turns out they have mapped the exact trajectory

of this satellite around the Earth,

цього супутника навколо Землі,

just from listening to this one little signal,

просто слухаючи один короткий сигнал,

going off on this little side hunch that they'd been inspired to do

який прийшов від однієї маленької здогадки, яка їх надихнула

over lunch one morning.

за обідом одного ранку.

A couple weeks later, their boss, Frank McClure,

Кілька тижнів потому їх бос, Френк МакКлур,

pulls them into the room and says,

запросив їх до себе в кабінет і сказав:

"Hey, you guys, I have to ask you something

"Гей, хлопці, я маю вас про дещо запитати

about that project you were working on.

про проект, над яким ви працюєте.

You've figured out an unknown location

Ви виявили невідоме розташування

супутники, який рухався орбітою,

of a satellite orbiting the planet from a known location on the ground.

із відомого положення на поверхні.

Чи могли б ви зробити навпаки?

Could you go the other way?

Could you figure out an unknown location on the ground

Чи могли б ви виявити невідоме місце на поверхні,

якби ви знали місце знаходження супутника?"

if you knew the location of the satellite?"

And they thought about it and they said,

Вони подумали і сказали:

"Well, I guess maybe you could. Let's run the numbers here."

"Добре, здається ми могли б. Давайте виконаємо розрахунки."

So they went back and thought about it

Отже, вони пішли і стали думати.

and came back and said, "Actually, it'll be easier."

Потім вони повернулися і сказали: "Насправді це ще легше."

А він сказав: "Це чудово.

And he said, "Oh, that's great,

because, see, I have these new nuclear submarines"

Оскільки, розумієте, я маю нові атомні субмарини,

(Laughter)

котрі я будую.

"that I'm building.

And it's really hard to figure out how to get your missile

І дійсно складно розрахувати, як направити ракети так,

so that it will land right on top of Moscow

щоб вони приземлились точно в центрі Москви,

if you don't know where the submarine is in the middle of the Pacific Ocean.

якщо ви не знаєте, де саме субмарина посеред Тихого океану.

Я думаю, ми могли б запустили кілька супутників

So we're thinking we could throw up a bunch of satellites

and use it to track our submarines

і використовувати їх для слідкування за нашими субмаринами

and figure out their location in the middle of the ocean.

і вираховувати їх положення в центрі океану.

Чи могли б ви попрацювати над цією проблемою?"

Could you work on that problem?"

And that's how GPS was born.

Так була народженя система GPS.

30 років потому

Thirty years later,

Ronald Reagan, actually, opened it up and made it an open platform

Рональд Рейган відкрив цю технологію і зробив її відкритою платформою,

that anybody could build upon,

яку кожен міг доопрацьовувати,

and anybody could come along and build new technology

і кожен міг прийти і принести нову технологію,

that would create and innovate on top of this open platform,

котра буде створювати інновації

на основі цієї платформи,

left it open for anyone to do pretty much anything they wanted with it.

давайте відкриємо її для всіх,

і нехай вони роблять що їм заманеться.

And now, I guarantee you, certainly half of this room, if not more,

І зараз, я гарантую

як мінімум у половини цього залу, якщо не більше,

є пристрій в кишені,

has a device sitting in their pocket right now

який спілкується з одним із тих супутників в космосі.

that is talking to one of these satellites in outer space.

І я готовий закластися, що хоча б один із вас, якщо не більше,

And I bet you one of you, if not more,

has used said device and said satellite system

використовував цей самий пристрій і цю саму систему супутників,

to locate a nearby coffeehouse somewhere in the last --

щоб знайти найближчу кав’ярню --

(Сміх)

(Laughter)

in the last day or last week, right?

кілька днів тому чи минулого тижня, вірно?

(Applause)

(Оплески)

І що я думаю,

And that, I think,

is a great case study, a great lesson

це чудовий приклад, чудовий урок

in the power -- the marvelous, unplanned, emergent, unpredictable power --

про силу витонченої, незапланованої,

стихійної, непередбачуваної сили

of open innovative systems.

відкритих інноваційних систем.

When you build them right,

Коли ви вірно їх створюєте, вони приведуть вас до абсолютно нових напрямків,

they will be led to completely new directions

про які творці навіть не мріяли.

the creators never even dreamed of.

Я маю на увазі, що ми мали двох хлопців,

I mean, here you have these guys

who basically thought they were just following this hunch,

які спочатку просто переслідували свою здогадку,

розвивали своє невелике захоплення,

this little passion that had developed,

потім вони думали, що беруть участь в Холодній війні,

then they thought they were fighting the Cold War,

а виявилось так, що вони просто допомагають комусь

and then, it turns out, they're just helping somebody find a soy latte.

знайти соєве лате.

(Сміх)

(Laughter)

That is how innovation happens.

Так відбуваються інновації.

Chance favors the connected mind.

Удача посміхається поєднаним розумам.

Thank you very much.

Дуже дякую.

(Applause)

(Оплески)