Why is it so hard to escape poverty? - Ann-Helén Bay

Перекладач: Natalka Fedorchuk Утверджено: Myroslava Kruhliak

Imagine that you’ve been unemployed and seeking work for months.

Уявіть, що ви безробітний і шукаєте роботу місяцями.

Government benefit programs have helped you cover rent, utilities, and food,

Пільгові програми покрили вашу орендну плату, комунальні послуги та харчування —

but you're barely getting by.

це все, на що вам вистачає грошей.

Finally, you hear back about a job application.

Та нарешті ваше резюме зацікавило роботодавця.

You receive your first paycheck in months, and things seem to be turning around.

Ви отримуєте першу за кілька місяців зарплату, і, здається, все налагоджується.

But there’s a catch.

Але є підступний момент.

Your new job pays just enough to disqualify you from the benefit programs,

Вашого нового заробітку достатньо лише, щоби виключити вас із програм соцдопомоги,

and not enough to cover the same costs.

і недостатньо, щоб покрити ті самі витрати.

To make things worse, you have to pay for transportation to work,

На додачу, ви маєте оплачувати дорогу на роботу

and childcare while you’re at the office.

та догляд за дітьми, поки ви в офісі.

Somehow, you have less money now than when you were unemployed.

Чомусь зараз у вас менше грошей, ніж коли ви були безробітними.

Economists call this demoralizing situation the welfare trap—

Економісти називають цю деморалізуючу ситуацію пасткою соцдопомоги —

one of the many different poverty traps affecting millions of people

одну з багатьох пасток бідності, які вражають мільйони людей

around the world.

по всьому світу.

Poverty traps are economic and environmental circumstances

Пастки бідності — це обставини економіки та середовища,

that reinforce themselves, perpetuating poverty for generations.

які самовідтворюються, передаючи бідність у спадок наступним поколінням.

Some poverty traps are tied to an individual’s circumstances,

Деякі пастки бідності пов’язані з особистими обставинами людини,

like a lack of access to healthy food or education.

як-от відсутність доступу до здорової їжі чи освіти.

Others can affect entire nations,

Інші пастки можуть впливати на цілі нації,

such as cycles of corrupt government or climate change.

наприклад, постійно корумпований уряд чи зміни клімату.

But the cruel irony of welfare traps in particular

Однак жорстока іронія саме пасток соцдопомоги —

is that they stem from the very policies designed to battle poverty.

що вони кореняться в політиці, створеній для подолання бідності.

Most societies throughout history employed some strategies

Більшість суспільств впродовж історії впроваджували деякі стратегії,

to help people in poverty meet basic needs.

щоб допомогти бідним із задоволенням базових потреб.

Before the 20th century, religious groups and private charities

Напередодні ХХ століття, релігійні групи і приватні благодійники

often led such initiatives.

часто починали такі ініціативи.

Today, these are called welfare programs,

Сьогодні вони називаються соціальними програмами,

and they usually take the form of government-provided subsidies

і зазвичай мають форму державних субсидій

for housing, food, energy, and healthcare.

на житло, їжу, електроенергію й охорону здоров’я.

Typically, these programs are means-tested,

Зазвичай ці програми перевіряють життєві умови,

meaning that only people who fall below a certain income level

тобто лише ті, хто отримує дохід нижче певного рівня,

are eligible for benefits.

мають право на пільги.

This policy is designed to ensure aid goes to those who need it most.

Цей курс створений, щоби забезпечити допомогу тим, хто її найбільше потребує.

But it also means people lose access as soon as they earn more

Це також означає, що люди втрачають доступ, як тільки заробляють більше

than the qualification threshold,

за обумовлену межу —

regardless of whether or not they're financially stable enough to stay there.

не важливо, чи вони достатньо фінансово стабільні, щоб втриматися.

This vicious cycle is harmful to both those in poverty and those outside of it.

Це замкнене коло шкідливе і для тих, хто в злиднях, і для тих, хто вибрався з них.

Mainstream economic models assume people are rational actors

В панівних економічних моделях люди вважаються раціональними діячами,

who weigh the cost and benefits of their options

що порівнюють вигоди та втрати різних варіантів,

and choose the most advantageous path forward.

та обирають найвигідніший шлях вперед.

If those in poverty know they'll gain no net benefit from working,

Якщо бідняки знають, що, працюючи, не отримають жодних переваг,

they're incentivized to remain in government assistance.

вони вмотивовані залишитися під опікою державної допомоги.

Of course, people work for many reasons,

Звичайно, люди працюють через багато причин,

including societal norms and personal values.

котрі включають суспільні норми та особисті цінності.

But income is a major incentive to pursuing employment.

Проте дохід — найважливіший стимул, щоби продовжувати працювати.

And when less people take on new jobs, the economy slows down,

І коли менше людей влаштовується на нові роботи, економіка уповільнюється,

keeping people in poverty

тримаючи людей у злиднях

and potentially pushing people on the cusp of poverty over the edge.

і потенційно штовхаючи людей на межі бідності до самогубства.

Some have suggested this feedback loop could be removed

Дехто припускає, що можна позбутися цього порочного кола,

by eliminating government assistance programs altogether.

скасувавши державні програми допомоги.

But most agree the solution is neither realistic nor humane.

Однак більшість погоджуються, що таке рішення не є ні реалістичним, ні гуманним.

So how can we redesign benefits in a way that doesn't penalize people for working?

То як же ми можемо змінити формат пільг, щоби не карати людей за працевлаштування?

Many countries have tried different ways to circumvent this problem.

Чимало країн спробували різні шляхи, щоби уникнути цієї проблеми.

Some allow people to continue receiving benefits for a given period

У деяких людям дозволяють отримувати пільги ще певний час

after finding a job,

після працевлаштування,

while others phase out benefits gradually as income increases.

у інших поступово, зі збільшенням доходу, зменшують пільги.

These policies still remove some financial incentive to work,

Хоч такі практики все ж зменшують фінансову мотивацію працювати,

but the risk of a welfare trap is lower.

проте ризик пасток соцдопомоги стає меншим.

Other governments provide benefits like education, childcare, or medical care

Інші уряди надають такі пільги як освіта, догляд за дітьми або охорона здоров’я

equally across all their citizens.

рівноцінно усім громадянам.

One proposed solution takes this idea of universal benefits even further.

Одне запропоноване рішення ще більше розширює ідею універсальних пільг.

A universal basic income would provide a fixed benefit to all members of society,

Універсальний базовий дохід надавав би фіксовані пільги всім членам суспільства,

regardless of wealth or employment status.

незалежно від їхніх доходів або наявності роботи.

This is the only known policy that could entirely remove welfare traps,

Це єдина стратегія, яка могла б повністю прибрати пастки соцдопомоги,

since any earned wages would supplement the benefit rather than replace it.

так як зарплати доповнювали б пільги, а не замінювали їх.

In fact, by creating a stable income floor below which no one can fall,

Насправді, створюючи стабільний рівень доходів, нижче якого не можна опуститися,

basic income might prevent people from falling into poverty in the first place.

базовий дохід першочергово може зупинити падіння людей у злидні.

Numerous economists and thinkers

Численні економісти та мислителі

have championed this idea since the 18th century.

відстоювали цю ідею з XVIII століття.

But for now, universal basic income remains largely hypothetical.

Але наразі універсальний базовий дохід переважно залишається теорією.

Although it's been tried in some places on a limited scale,

Хоча його подекуди намагалися обмежено застосувати,

these local experiments don’t tell us much about how the policy

ці місцеві експерименти небагато кажуть про те, як ця стратегія

would play out across an entire nation— or a planet.

впливатиме на всю націю або планету.

Whatever strategy governments pursue,

Яку б стратегію не вибрали уряди,

solving the welfare trap requires respecting people’s agency and autonomy.

вирішення пасток добробуту вимагає поваги до людської суб’єктності та автономії.

Only by empowering individuals to create long-term change

Тільки надаючи індивідам можливості створювати довгострокові зміни

in their lives and communities

у своєму житті та спільнотах,

can we begin to break the cycle of poverty.

можна почати руйнування кола бідності.