A delightful way to teach kids about computers | Linda Liukas

Перекладач: Oleksiy Lohvinov Утверджено: Julia Halamay

Code is the next universal language.

Код - це майбутня універсальна мова.

In the seventies, it was punk music that drove the whole generation.

В семидесятих рушієм цілого покоління була панк-музика.

In the eighties, it was probably money.

У вісімдесятих - це, напевно, були гроші.

But for my generation of people,

Але для мого покоління

software is the interface to our imagination and our world.

комп’ютерні програми є інтерфейсом нашої уяви і нашого світу.

And that means that we need

І це означає, що нам потрібна

a radically, radically more diverse set of people

набагато, набагато різноманітніша спільнота людей,

to build those products,

які б створювали нові продукти

to not see computers as mechanical and lonely and boring and magic,

і не сприймали комп'ютери як щось незрозуміле, нудне і магічне,

to see them as things that they can tinker

а ставились до них, як до конструктора,

and turn around and twist, and so forth.

з яким можна майструвати, крутити і вертіти його.

My personal journey into the world of programming and technology

Моя власна мандрівка у світ програмування і техніки

started at the tender age of 14.

почалась у юному віці - в 14 років.

I had this mad teenage crush on an older man,

У мене було це божевільне підліткове захоплення старшим чоловіком,

and the older man in question just happened to be

і так трапилось, що тим старшим чоловіком був

the then Vice President of the United States, Mr. Al Gore.

на той час віце-президент Сполучених Штатів пан Ел Ґор.

And I did what every single teenage girl would want to do.

І я зробила те, що й усі дівчата підліткового віку.

I wanted to somehow express all of this love,

Я хотіла якось висловити всю ту любов,

so I built him a website, it's over here.

тож я зробила для нього вебсайт. Ось він.

And in 2001, there was no Tumblr,

У 2001 не було Tumblr,

there was no Facebook, there was no Pinterest.

не було Facebook і Pinterest,

So I needed to learn to code

тож я мусила навчитися писати код,

in order to express all of this longing and loving.

щоб висловити свою пристрасть і любов.

And that is how programming started for me.

Так я дізналася про програмування.

It started as a means of self-expression.

Спершу воно було засобом самовираження,

Just like when I was smaller, I would use crayons and legos.

таким самим, яким для мене були кольорові олівці і леґо у молодшому віці.

And when I was older, I would use guitar lessons and theater plays.

А коли я підросла, це були уроки гітари і театральний гурток.

But then, there were other things to get excited about,

Але потім було ще й інше, чим можна було захоплюватись.

like poetry and knitting socks

Наприклад, поезія і в’язання шкарпеток,

and conjugating French irregular verbs

і відмінювання французьких неправильних дієслів,

and coming up with make-believe worlds

і вигадування чудернацьких слів,

and Bertrand Russell and his philosophy.

і Бертран Расселл з його філософією.

And I started to be one of those people

І я почала ставати однією з тих,

who felt that computers are boring and technical and lonely.

хто вважає комп’ютери нудними, складними й нецікавими.

Here's what I think today.

Ось що я думаю сьогодні.

Little girls don't know that they are not supposed to like computers.

Маленькі дівчата не знають, що їм не повинні подобатись комп’ютери.

Little girls are amazing.

Малі дівчата - дивовижні.

They are really, really good at concentrating on things

Вони можуть дуже-дуже добре зосереджувати свою увагу

and being exact and they ask amazing questions like,

і бути точними, і вони ставлять дивовижні питання, такі як

"What?" and "Why?" and "How?" and "What if?"

"що?" і "чому?" і "як?" і "що, якщо?".

And they don't know that they are not supposed to like computers.

І вони не знають про те, що їм не мають подобатись комп’ютери.

It's the parents who do.

Це знають їхні батьки.

It's us parents who feel

Це нам, батькам, здається,

like computer science is this esoteric, weird science discipline

що комп’ютерні науки - якась езотерична, дивна наукова дисципліна,

that only belongs to the mystery makers.

підвладна лише чаклунам.

That it's almost as far removed from everyday life

Що вона майже так само далека від повсякденного життя,

as, say, nuclear physics.

як, скажімо, ядерна фізика.

And they are partly right about that.

І, частково, вони мають рацію.

There's a lot of syntax and controls and data structures

У програмуванні є багато синтаксису, потоків керування і структур даних,

and algorithms and practices,

алгоритмів і практик,

protocols and paradigms in programming.

протоколів і парадигм.

And we as a community, we've made computers smaller and smaller.

І ми, як суспільство, ми робили комп’ютери все меншими і меншими.

We've built layers and layers of abstraction on top of each other

Ми надбудовували, один над одним, все більше рівнів абстрації

between the man and the machine

між людиною і машиною,

to the point that we no longer have any idea how computers work

дійшовши до того, що вже зовсім не розуміємо, як працює комп’ютер

or how to talk to them.

або як з ним говорити.

And we do teach our kids how the human body works,

І ми вчимо наших дітей, як працює людське тіло,

we teach them how the combustion engine functions

ми вчимо їх, як працює двигун внутрішнього згорання,

and we even tell them that if you want to really be an astronaut

і навіть кажемо, що якщо вони справді хочуть стати астронавтом,

you can become one.

то вони можуть стати ним.

But when the kid comes to us and asks,

Але коли дитина приходить і питає:

"So, what is a bubble sort algorithm?"

"Що таке алгоритм сортування бульбашкою?"

Or, "How does the computer know what happens when I press 'play,'

або "Звідки комп’ютер знає, що робити, коли я натискаю Play?

how does it know which video to show?"

Як він знає, яке відео відтворювати?"

Or, "Linda, is Internet a place?"

або "Ліндо! Інтернет - це місце?".

We adults, we grow oddly silent.

Тоді ми, дорослі, дивним чином замовкаємо.

"It's magic," some of us say.

"Це магія", - каже дехто з нас.

"It's too complicated," the others say.

"Це занадто складно", - кажуть інші.

Well, it's neither.

Ані те, ані інше.

It's not magic and it's not complicated.

Це не магія і це не складно.

It all just happened really, really, really fast.

Просто все це сталося дуже-дуже-дуже швидко.

Computer scientists built these amazing, beautiful machines,

Комп’ютерники створили чудові, дивовижні машини,

but they made them very, very foreign to us,

але вони зробили дуже незрозумілими для нас

and also the language we speak to the computers

ці машини і мову, якою ми з ними говоримо,

so that we don't know how to speak to the computers anymore

тож ми вже не знаємо, як спілкуватися з комп’ютерами

without our fancy user interfaces.

без вишуканих інтерфейсів користувача.

And that's why no one recognized

Ось чому ніхто не розумів,

that when I was conjugating French irregular verbs,

що відмінюючи французькі неправильні дієслова,

I was actually practicing my pattern recognition skills.

я, насправді, тренувала свої навички розпізнавання образів.

And when I was excited about knitting,

А коли я захоплювалась в’язанням,

I actually was following a sequence of symbolic commands

я, насправді, виконувала послідовність символічних команд,

that included loops inside of them.

що включали в себе цикли.

And that Bertrand Russell's lifelong quest

А спроби Бертрана Расселла

to find an exact language between English and mathematics

створити гібрид математики та англійської мови,

found its home inside of a computer.

увінчалися успіхом всередині комп’ютера.

I was a programmer, but no one knew it.

Я була програмістом, але цього ніхто не знав.

The kids of today, they tap, swipe and pinch their way through the world.

Сьогоднішні діти рухаються по життю, клікаючи, клацаючи, скролячи, але,

But unless we give them tools to build with computers,

якщо не дати їм інструментів, щоб творити з допомогою комп’ютера,

we are raising only consumers instead of creators.

то замість творців ми виростимо просто споживачів.

This whole quest led me to this little girl.

Усі ці пошуки привели мене до цієї маленької дівчинки.

Her name is Ruby, she is six years old.

ЇЇ звуть Рубі, їй шість років.

She is completely fearless, imaginative and a little bit bossy.

Вона має багату уяву, цілком безстрашна і трохи любить покомандувати.

And every time I would run into a problem

Щоразу, як я стикаюся з проблемою,

in trying to teach myself programming like,

намагаючись пояснювати аспекти програмування,

"What is object-oriented design or what is garbage collection?",

такі як об’єктно-орієнтований дизайн або "збирання сміття",

I would try to imagine how a six-year-old little girl would explain the problem.

я намагаюсь уявляти, як 6-річна дівчинка пояснювала б цю проблему.

And I wrote a book about her and I illustrated it

Тож я написала про неї книгу і проілюструвала її,

and the things Ruby taught me go like this.

й ось чому мене навчила Рубі.

Ruby taught me that you're not supposed to be afraid

Рубі навчила мене що не варто боятися

of the bugs under your bed.

жуків під ліжком,

And even the biggest of the problems

і що навіть найбільші проблеми -

are a group of tiny problems stuck together.

це група маленьких проблем, зліплених докупи.

And Ruby also introduced me to her friends,

Рубі також познайомила мене зі своїми друзями,

the colorful side of the Internet culture.

з цим барвистим боком інтернет-культури.

She has friends like the Snow Leopard,

Серед її друзів є Сніговий Леопард.

who is beautiful but doesn't want to play with the other kids.

Він гарний, але не хоче гратися з іншими дітками.

And she has friends like the green robots that are really friendly but super messy.

Також вона дружить із зеленими ро́ботами - надзвичайно дружніми, але дуже неохайними.

And she has friends like Linux the penguin

А ще вона дружить з пінгвіном Лінуксом.

who's really ruthlessly efficient, but somewhat hard to understand.

Він - і швець, і жнець, і на дуді грець, але з ним важкувато порозумітися.

And idealistic foxes, and so on.

А ще є лис-ідеаліст та інші.

In Ruby's world, you learn technology through play.

У світі Рубі знайомство з технікою відбувається через гру.

And, for instance, computers are really good at repeating stuff,

Наприклад, комп’ютери дуже добре вміють повторювати,

so the way Ruby would teach loops goes like this.

тому Рубі пояснюватиме цикли таким чином.

This is Ruby's favorite dance move, it goes, "Clap, clap, stomp, stomp

Це улюблений танцювальний рух Рубі: "Хлоп, хлоп, туп, туп,

clap, clap and jump."

хлоп, хлоп і стриб".

And you learn counter loops by repeating that four times.

Повторення цього руху чотири рази пояснює цикли з лічильником.

And you learn while loops by repeating that sequence

Цикли з передумовою пояснюються тими самими рухами, але

while I'm standing on one leg.

за умови, що ми стоїмо на одній нозі.

And you learn until loops by repeating that sequence

А цикли з післяумовою ми пояснюємо, танцюючи доти,

until mom gets really mad.

доки мама не розлютиться.

(Laughter)

(Сміх)

And most of all, you learn that there are no ready answers.

І, найважливіше, тут пояснюється, що немає готових відеовідей.

When coming up with the curriculum for Ruby's world,

Готуючи навчальний план для світу Рубі,

I needed to really ask the kids how they see the world

я мусила розпитувати дітей про те, як вони бачать світ,

and what kind of questions they have

і якого ґатунку питання їх цікавлять,

and I would organize play testing sessions.

я проводила тестові ігрові заняття.

I would start by showing the kids these four pictures.

Починала з того, що показувала дітям ці чотири малюнки,

I would show them a picture of a car,

на яких було зображено автомобіль,

a grocery store, a dog and a toilet.

крамницю, пса і туалет.

And I would ask, "Which one of these do you think is a computer?"

І я запитувала: "Що з цього, на вашу думку, є комп’ютером?"

And the kids would be very conservative and go,

Діти трималися консервативної позиції і відповідали:

"None of these is a computer.

"Тут немає комп’ютера.

I know what a computer is:

Я знаю, що таке комп’ютер -

it's that glowing box

це коробка, яка світиться,

in front of which mom or dad spends way too much time."

перед якою мама або тато проводять забагато часу".

But then we would talk

Але потім ми розмовляли

and we would discover that actually, a car is a computer,

і з'ясовували, що, насправді, автомобіль - це теж комп'ютер,

it has a navigation system inside of it.

бо у нього всередині є навігаційна система,

And a dog -- a dog might not be a computer,

а пес - він, може, і не комп'ютер,

but it has a collar

але у нього є нашийник,

and the collar might have a computer inside of it.

а в нашийнику може бути комп’ютер,

And grocery stores, they have so many different kinds of computers,

а в магазинах є дуже багато різноманітних комп’ютерів,

like the cashier system and the burglar alarms.

таких як касові апарати і сигналізації.

And kids, you know what?

І знаєте що діти?

In Japan, toilets are computers

В Японії туалети - теж комп’ютери,

and there's even hackers who hack them.

і навіть є хакери, які їх зламують.

(Laughter)

(Сміх)

And we go further

Ми йдемо далі,

and I give them these little stickers with an on/off button on them.

і я роздаю їм маленькі наліпки із зображенням вимикача.

And I tell the kids, "Today you have this magic ability

Я кажу дітям: "Сьогодні ви наділені чарами,

to make anything in this room into a computer."

які здатні перетворити будь-що в цій кімнаті на комп’ютер".

And again, the kids go,

І знову діти кажуть:

"Sounds really hard, I don't know the right answer for this."

"Це дуже складно. Я не знаю правильної відповіді".

But I tell them, "Don't worry,

Але я кажу їм: "Не хвилюйтеся,

your parents don't know the right answer, either.

ваші батьки теж не знають правильної відповіді.

They've just started to hear about this thing

Вони лише зараз почали чути про цю річ,

called The Internet of Things.

що називається "Інтернет речей".

But you kids, you are going to be the ones

Але ви, діти, будете тими людьми,

who are really going to live up in a world where everything is a computer."

які справді житимуть у світі, де геть усе буде комп'ютером".

And then I had this little girl who came to me

А потім до мене підійшла маленька дівчинка,

and took a bicycle lamp

взяла велоліхтарик

and she said, "This bicycle lamp, if it were a computer,

і сказала: "Якби цей ліхтарик був комп’ютером,

it would change colors."

він би змінював кольори".

And I said, "That's a really good idea, what else could it do?"

Я відповіла: "Це дуже гарна ідея! А що ще він міг би робити?"

And she thinks and she thinks,

І вона думала, думала

and she goes, "If this bicycle lamp were a computer,

і каже: "Якби велосипедний ліхтарик був комп’ютером,

we could go on a biking trip with my father

ми з татом могли б поїхати у веломандрівку,

and we would sleep in a tent

і ми б спали у наметі,

and this biking lamp could also be a movie projector."

і цей ліхтарик був би кінопроектором".

And that's the moment I'm looking for,

І це та мить, яка є моєю метою.

the moment when the kid realizes

Мить, коли дитина усвідомлює,

that the world is definitely not ready yet,

що світ, безперечно, ще не довершений,

that a really awesome way of making the world more ready

що можна зробити його більш довершеним,

is by building technology

створюючи пристрої і технології,

and that each one of us can be a part of that change.

і що кожен з нас може бути частиною цих змін.

Final story, we also built a computer.

І, на останок, ми також будували комп’ютер.

And we got to know the bossy CPU and the helpful RAM and ROM

Ми дізналися про самовладний CPU, корисні RAM і ROM, які допомагають йому

that help it remember things.

запам’ятовувати речі.

And after we've assembled our computer together,

Після того, як ми зібрали комп’ютер докупи,

we also design an application for it.

ми також створюємо для нього програму.

And my favorite story is this little boy,

Та я найбільше люблю цю історію

he's six years old

про шестирічного хлопчика,

and his favorite thing in the world is to be an astronaut.

який мріє стати астронавтом.

And the boy, he has these huge headphones on

У нього на голові величезні навушники,

and he's completely immersed in his tiny paper computer

і він повністю занурений у свій крихітний паперовий комп’ютер,

because you see, he's built his own

бо, як ви бачите, він створив власну

intergalactic planetary navigation application.

програму міжгалактичної планетарної навігації.

And his father, the lone astronaut in the Martian orbit,

Його тато - самотній астронавт на орбіті Марса,

is on the other side of the room

перебуває в іншому кінці кімнати,

and the boy's important mission

і важливе завдання хлопчика -

is to bring the father safely back to earth.

безпечно повернути тата на Землю.

And these kids are going to have a profoundly different view of the world

Ці діти матимуть цілком інше бачення світу і того,

and the way we build it with technology.

як ми розбудовуємо світ за допомогою технологій.

Finally, the more approachable, the more inclusive,

І нарешті, що доступнішим, всеосяжнішим і різноманітнішим

and the more diverse we make the world of technology,

ми робимо світ технологій,

the more colorful and better the world will look like.

то кращим і барвистішим ставатиме світ.

So, imagine with me, for a moment,

Отже, на мить уявімо світ,

a world where the stories we tell

ув якому історії, які ми розповідаємо

about how things get made don't only include

про те, що речі створюють не лише

the twentysomething-year-old Silicon Valley boys,

жевжики з Кремнієвої Долини,

but also Kenyan schoolgirls and Norwegian librarians.

але також кенійські школярки і норвезькі бібліотекарі.

Imagine a world where the little Ada Lovelaces of tomorrow,

Уявімо світ, в якому маленькі Ади Лавлейс майбутнього,

who live in a permanent reality of 1s and 0s,

які живуть у реальності одиниць та нулів,

they grow up to be very optimistic and brave about technology.

виростають з дуже оптимістичним і сміливим ставленням до техніки.

They embrace the powers and the opportunities

Вони скористаються нагодами, можливостями

and the limitations of the world.

й обмеженнями цього світу.

A world of technology that is wonderful, whimsical

Світу дивовижних, химерних

and a tiny bit weird.

і трохи незрозумілих технологій.

When I was a girl,

Коли я була маленькою,

I wanted to be a storyteller.

я хотіла бути казкаркою.

I loved make-believe worlds

Я обожнювала вигадувати слова

and my favorite thing to do

і найбільше любила

was to wake up in the mornings in Moominvalley.

вранці прокидатися у Долині Мумі-тролів.

In the afternoons, I would roam around the Tatooines.

По обіді я вешталася Татуїном,

And in the evenings, I would go to sleep in Narnia.

а вечорами лягала спати у Нарнії.

And programming turned out to be the perfect profession for me.

І програмування виявилось для мене ідеальною роботою .

I still create worlds.

Я все ще вигадую слова.

Instead of stories, I do them with code.

Замість казок я пишу код.

Programming gives me this amazing power

Програмування дає мені дивовижну силу,

to build my whole little universe

щоб творити мій маленький всесвіт

with its own rules and paradigms and practices.

зі своїми власними правилами, парадигмами і практиками.

Create something out of nothing with the pure power of logic.

Створювати щось з нічого, лише чистою силою логіки.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)