David Perry: Will videogames become better than life?

Перекладач: Mikhail Ninin Утверджено: Anton Semyzhenko

I grew up in Northern Ireland, right up in the

Я виріс на Півночі Ірландії,

very, very north end of it there,

просто на найпівнічнішому її краю, он там.

where it's absolutely freezing cold.

Холод там пекучий.

This was me running around in the back garden mid-summer.

Ось я бігаю у садку влітку.

(Laughter)

(Сміх)

I couldn't pick a career.

Я вагався з вибором кар'єри.

In Ireland the obvious choice is the military,

В Ірландії є один очевидний вибір – це армія,

but to be honest it actually kind of sucks.

та, правду кажучи, він досить відстійний.

(Laughter)

(Сміх)

My mother wanted me to be a dentist.

Мати хотіла, щоб я став дантистом.

But the problem was that people kept blowing everything up.

Але проблема була в тому, що люди постійно щось підривали.

So I actually went to school in Belfast,

Тож я зрештою пішов до школи в Белфасті,

which was where all the action happened.

де й відбувались головні сутички,

And this was a pretty common sight.

І цей вид був типовим.

The school I went to was pretty boring.

Школа, куди я ходив, була досить нудною.

They forced us to learn things like Latin.

Вони змушували нас вчити речі на кшталт латини.

The school teachers weren't having much fun,

Вчителям було нецікаво,

the sports were very dirty or very painful.

cпортивні ігри були або дуже брудними, або дуже болючими.

So I cleverly chose rowing, which I got very good at.

Так що я вдало обрав веслування, в якому досяг значних успіхів.

And I was actually rowing for my school here

Я навіть представляв свою школу на змаганнях,

until this fateful day, and I flipped over right in front

до цього фатального дня, коли я перекинувся в човні

of the entire school.

на очах у всієї школи.

And that was the finishing post right there.

А це була фінашна позначка.

(Laughter)

(Сміх)

So this was extremely embarrassing.

Це було неймовірно соромно.

But our school at that time got a grant from the government,

Але наша школа тоді якраз отримала державний грант,

and they got an incredible computer -- the research machine 3DZ --

на який придбали диво-комп'ютер – "дослідний апарат 3DZ",

and they left the programming manuals lying around.

а біля нього залишили посібники з програмування.

And so students like myself with nothing to do,

Тож учні, які байдикували – типу мене –

we would learn how to program it.

навчались його програмувати.

Also around this time, at home,

Десь тоді ж вдома

this was the computer that people were buying.

з'явився ось такий комп'ютер, для масового ринку.

It was called the Sinclair ZX80. This was a 1K computer,

Він називався Sinclair ZX80, мав 1 кілобайт оперативної пам'яті,

and you'd buy your programs on cassette tape.

і до нього треба було купувати программи на касетах із плівкою.

Actually I'm just going to pause for one second,

... Але тут я зупинюсь на секунду,

because I heard that there's a prerequisite to speak here at TED --

бо я чув, що під час виступу на ТЕД, обов'язково треба

you had to have a picture of yourself from the old days with big hair.

показати одну зі старих фото, де в тебе довге волосся.

So I brought a picture with big hair.

Так що я приніс фото з довгим волоссям.

(Laughter).

(Сміх)

I just want to get that out of the way.

Просто хотів завершити з цим.

So after the Sinclair ZX80 came along the very cleverly named

Так от, після Sinclair ZX80 з'явився хитромудро названий

Sinclair ZX81.

Sinclair ZX81.

(Laughter)

(Сміх)

And -- you see the picture at the bottom?

І – бачите фото внизу?

There's a picture of a guy doing homework with his son.

Там фотка чоловіка, який робить домашнє завдання з сином.

That's what they thought they had built it for.

Вони думали, що роблять його саме для цього.

The reality is we got the programming manual

А насправді – ми мали інструкцію з програмування,

and we started making games for it.

і почали робити для нього ігри.

We were programming in BASIC,

Мовою програмування був Бейсік,

which is a pretty awful language for games,

який є досить жахливою мовою для ігор,

so we ended up learning Assembly language

тому ми зрештою опанували мову Ассемблер

so we could really take control of the hardware.

і отримали справжній контроль над залізом.

This is the guy that invented it, Sir Clive Sinclair,

Ось той, хто це придумав – сер Клайв Сінклер,

and he's showing his machine.

і він показує свій прилад.

You had this same thing in America,

У вас в Америці тоді була така ж річ,

it was called the Timex Sinclair1000.

під назвою Timex Sinclair1000.

To play a game in those days you had to have an imagination

Для того, щоб грати в ігри, тоді була потрібна уява,

to believe that you were really playing "Battlestar Galactica."

щоб вірити, що ви насправді граєте тут у "Винищувача 'Галактика'"

The graphics were just horrible.

Графіка була просто страшною.

You had to have an even better imagination to play this game,

І треба було ще більше уяви, щоб грати в цю гру –

"Death Rider."

"Вершник Смерті".

But of course the scientists couldn't help themselves.

Але, звісно, вчені не втрималися

They started making their own video games.

й почали робити власні ігри.

This is one of my favorite ones here, where they have rabbit breeding,

Ось одна з моїх улюблених – розведення кролів.

so males choose the lucky rabbit.

Обираєте щасливця, і...

It was around this time we went from 1K to 16K,

Десь тоді стався перехід від одного кілобайта до шістнадцяти.

which was quite the leap.

Оце був стрибок.

And if you're wondering how much 16K is,

І якщо Вам цікаво, скільки це – 16 кілобайт –

this eBay logo here is 16K.

то це лого eBay має саме стільки.

And in that amount of memory someone programmed

І при такому обсязі пам'яті дехто створив

a full flight simulation program.

програму повної симуляції польоту.

And that's what it looked like.

Ось як вона виглядала.

I spent ages flying this flight simulator,

Я грав у цей симулятор роками,

and I honestly believed I could fly airplanes by the end of it.

під кінець справді вірячи, що тепер можу керувати літаком.

Here's Clive Sinclair now launching his color computer.

Ось тут Клайв Сінклер представляє свій кольоровий комп'ютер.

He's recognized as being the father of video games in Europe.

У Європі його вважають батьком комп'ютерних ігор.

He's a multi-millionaire, and I think that's why he's

Він мультимільйонер, і, думаю, тому

smiling in this photograph.

він всміхається на цьому фото.

So I went on for the next 20 years or so

Наступні мої років двадцять пройшли

making a lot of different games.

в розробці багатьох різних ігор.

Some of the highlights were things like "The Terminator,"

Серед найпомітніших – "Термінатор",

"Aladdin," the "Teenage Mutant Hero Turtles."

"Алладін", "Герої-Черепашки".

Because I was from the United Kingdom,

У Великобританії, підданим якої я є,

they thought the word ninja was a little too mean for children,

в уряді вирішили, що слово "нінзя" надто "погане" для дітей,

so they decided to call it hero instead.

тому замінили його на "героїв".

I personally preferred the Spanish version,

Особисто я віддаю перевагу іспанській версії –

which was "Tortugas Ninja."

"Тортугас Нінджя"!

That was much better.

Так було значно краще.

(Laughter)

(Сміх)

Then the last game I did was based on trying to get the video game industry

Останньою я робив гру, намагаючись об'єднати Голівудську індустрію ігор

and Hollywood to actually work together on something --

для спільної роботи над чимось.

instead of licensing from each other, to actually work.

Щоб замість конкуренції за допомогою ліцензії, власне, працювати.

Now, Chris did ask me to bring some statistics with me,

Так... Кріс просив принести з собою статистику.

so I've done that.

Сказано – зроблено.

The video game industry in 2005 became a 29 billion dollar business.

Індустрія комп'ютерних ігор у 2005 році заробила $29 млрд.

It grows every year.

Цей показник щороку зростає,

Last year was the biggest year.

останній рік був найпліднішим.

By 2008, we're going to kick the butt of the music industry.

До 2008 року ми обійдемо музичну індустрію.

By 2010, we're going to hit 42 billion.

В 2010-му обсяг коштів досягне $42 млрд.

43 percent of gamers are female.

43% геймерів – жінки.

So there's a lot more female gamers than people are really aware.

Так що їх значно більше, ніж люди зазвичай вважають.

The average age of gamers?

Середній вік геймерів?

Well, obviously it's for children, right?

Ну, ви ж думаєте, це забавки для дітей, так?

Well, no, actually it's 30 years old.

Але насправді це 30 років.

And interestingly, the people who buy the most games are 37.

і що цікаво: найбільше ігор купують 37-річні.

So 37 is our target audience.

Тож 37 років – наша цільова аудиторія.

All video games are violent.

"В усіх комп'ютерних іграх є насильство".

Of course the newspapers love to beat on this.

Звісно, газети люблять до цього чіплятися.

But 83 percent of games don't have any mature content whatsoever,

Проте 83% з ігор не містять взагалі жодного "дорослого" змісту,

so it's just not true.

тож ця думка помилкова.

Online gaming statistics.

Статистика ігор онлайн.

I brought some stuff on "World of Warcraft." It's 5.5 million players.

Я приніс дані щодо "World of Warcraft" – це 5,5 млн гравців.

It makes about 80 million bucks a month in subscriptions.

Це дає 80 млн баксів абонплати щомісяця.

It costs 50 bucks just to install it on your computer,

І потрібно ще 50 баксів за інсталяцію на комп'ютері,

making the publisher about another 275 million.

що дає видавцю іще 275 млн.

The game costs about 80 million dollars to make,

Розробка гри коштувала близько $80 млн,

so basically it pays for itself in about a month.

так що по суті гроші було "відбито" за місяць.

A player in a game called "Project Entropia"

Один гравець у грі "Проект Ентропія"

actually bought his own island for 26,500 dollars.

придбав собі власний острів за $26,5 тис.

You have to remember that this is not a real island.

Не забувайте, що не справжній острів.

He didn't actually buy anything, just some data.

Він не купив його, насправді це просто електронні дані.

But he got great terms on it.

Але в його контракті були чудові умови:

This purchase included mining and hunting rights,

права на видобуток копалин та полювання,

ownership of all land on the island, and a castle

на володіння всією землею та замком,

with no furniture included.

утім, без меблів.

(Laughter)

(Сміх)

This market is now estimated at over 800 million dollars annually.

Цей ринок тепер оцінють у понад $800 млн. на рік (дані 2005 року).

And what's interesting about it is the market was actually created

І, що цікаво, цей ринок

by the gamers themselves.

створили самі гравці.

They found clever ways to trade items

Вони знайшли гарні способи торгувати речами,

and to sell their accounts to each other

продавати один одному своїх персонажів,

so that they could make money while they were playing their games.

щоб отримувати гроші, просто граючи в ігри.

I dove onto eBay a couple of days ago

На днях я зазирнув на eBay, просто щоб побачити, як там справи.

just to see what was gong on, typed in World of Warcraft, got 6,000 items.

Ввів "World of Warcraft" і отримав 6 тисяч пропозицій.

I liked this one the best:

Ось ця сподобалась найбільше:

a level 60 Warlock with lots of epics for 174,000 dollars.

"Чаклун 60 рівня, з купою епічних обладунків - $174 тисячі".

It's like that guy obviously had some pain while making it.

Мабуть, хлопцю він справді важко дався.

So as far as popularity of games,

І що теми популярності компьютерних ігор,

what do you think these people are doing here?

що, на вашу думку, роблять ця люди?

It turns out they're actually in Hollywood Bowl in Los Angeles

Виявляється, вони знаходяться в залі "Голівуд Боул" у Лос-Анжелесі,

listening to the L.A. Philharmonic playing video game music.

і слухають, як філармонічний оркестр міста грає музику з комп'ютерних ігор.

That's what the show looks like.

Ось як виглядає це шоу.

You would expect it to be cheesy, but it's not.

Можна подумати, що це було чимось посереднім – аж ніяк!

It's very, very epic and a very beautiful concert.

Це дуже, дуже настроєвий і красивий концерт.

And the people that went there absolutely loved it.

І ті, хто його відвідав, були в захваті.

What do you think these people are doing?

А що, на вашу думку, роблять ці люди?

They're actually bringing their computers so they can play games

Вони приносять сюди свої комп'ютери,

against each other.

щоб грати одне з одним.

And this is happening in every city around the world.

І таке відбувається в будь-якому місті по всьому світу.

This is happening in your local cities too,

Таке ж є і у вашому місті,

you're probably just not aware of it.

хоч вам це, може, й невідомо.

Now, Chris told me that you had a timeline video a few years ago

Кріс сказав, що кілька років тому вже було відео про еволюцію ігор,

here just to show how video game graphics have been improving.

де було показано, як покращувалась графіка комп'ютерних ігор.

I wanted to update that video and give you a new look at it.

Я б хотів обновити те відео й показати його вам знов.

But what I want you to do is to try to understand it.

Але я роблю це для того, щоб ви спробували зрозуміти:

We're on this curve, and the graphics are getting

Ми на шляху, коли графіка стає

so ridiculously better.

незрівнянно кращою.

And I'm going to show you up to maybe 2007.

Я покажу вам тенденцію до, мабуть, 2007 року.

But I want you to try and think about what games could look like

Але хочу, щоб ви спробували уявити, як ігри

10 years from now.

виглядатимуть через 10 років.

So we're going to start that video.

Отже, починаємо.

Video: Throughout human history people have played games.

"Протягом історії люди грали в ігри.

As man's intellect and technology have evolved

З розвитком людського інтелекту й технологій

so too have the games he plays.

розвивались і ігри, в які інтелект грає."

(Music)

(Музика)

(Applause)

(Оплески)

David Perry: The thing again I want you to think about is,

Знов-таки, я хочу, щоб ви подумали про те, що

don't look at these graphics and think of that's the way it is.

не варто дивитись на цю графіку і сприймати її як остаточну.

Think about that's where we are right now,

Це просто точка, де ми є зараз,

and the curve that we're on means that this is going to continue

і тенденція вказує, що розвиток триватиме

to get better.

до ще кращої графіки.

This is an example of the kind of graphics you need to be able to draw

Ось приклад того, що вам треба вміти намалювати,

if you wanted to get a job in the video game industry today.

щоб знайти роботу в сьогоднішній ігровій індустрії.

You need to be really an incredible artist.

Треба бути справжнім талантом.

And once we get enough of those guys, we're going to want

А коли таких набрано достатньо, знадобляться

more fantasy artists that can create places

ще художники, щоб створити

we've never been to before, or characters that

небачені місця, чи

we've just never seen before.

персонажів, яких ви раніше не уявляли.

So the obvious thing for me to talk about today is graphics and audio.

Тож для мене є природніми розмови про теперішні графіку та звук.

But if you were to go to a game developers conference,

Але якщо б ви відвідали конференцію розробників ігор –

what they're all talking about is emotion, purpose,

вони говорять там про емоції, мету,

meaning, understanding and feeling.

значення, розуміння та відчуття.

You'll hear about talks like, can a video game make you cry?

Ви почуєте розмови на кшталт: "Чи здатна гра викликати сльози?"

And these are the kind of topics we really actually care about.

Саме такі теми нас турбуюсь сьогодні.

I came across a student who's absolutely excellent

Я перетнувся зі студентом, який надзвичайно добре

at expressing himself, and this student agreed

висловлює свій стан, і він погодився

that he would not show his video to anybody until

оприлюднити своє відео лише після

you here at TED had seen it.

показу тут на TED.

So I'd like to play this video.

Тож я хотів би увімкнути це відео,

So this is a student's opinion on what his experience of games are.

яке показує думки студента щодо його ігрового досвіду.

Video: I, like many of you, live somewhere between

"Я, як багато хто з вас, живу десь

reality and video games.

між реальністю та іграми

Some part of me -- a true living, breathing person --

Частина мене – живої істоти, яка дихає –

has become programmed, electronic and virtual.

стала запрограмованою, електронною, та віртуальною.

The boundary of my brain that divides real from fantasy

Межа мозку, що розділяє справжнє та вигадане,

has finally begun to crumble.

почала осипатися.

I'm a video game addict and this is my story.

Я став залежним від ігор, і ось моя історія."

(Music)

(Музика)

In the year of my birth

"1984 року, коли я народився,

the Nintendo Entertainment System also went into development.

почалась розробка ігрової приставки Nintendo Entertainment System.

I played in the backyard, learned to read,

Я грав у дворі, вчився читати,

and even ate some of my vegetables.

і навіть з'їв деякі з моїх овочів.

Most of my childhood was spent playing with Legos.

Більшість свого дитинства я провів, граючися з Лего.

But as was the case for most of my generation,

Та, як і інші діти мого покоління,

I spent a lot of time in front of the TV.

провів багато часу навпроти телевізора.

Mr. Rogers, Walt Disney, Nick Junior,

Містер Роджерс, Волт Дісней, Нік Джуніор та

and roughly half a million commercials have undoubtedly

близько півмільйона рекламних відео, безсумнівно,

left their mark on me.

лишили на мені свій слід.

When my parents bought my sister and I our first Nintendo,

Коли батьки придбали нам з сестрою першу Nintendo,

whatever inherent addictive quality this early interactive

хоча й не багато на що були здатні ті перші

electronic entertainment possessed quickly took hold of me.

інтерактивні електронні розваги, приставка швидко заволоділа мною.

At some point something clicked.

Щось десь перемкнуло."

(Music)

(Музика)

With the combination of simple, interactive stories

"З комбінації простих інтерактивних історій

and the warmth of the TV set, my simple 16-bit Nintendo

та тепла телевізора, моя простенька 16-бітна Nintendo

became more than just an escape.

стала чимось більшим за просто втечу.

It became an alternate existence, my virtual reality.

Це перетворилось на альтернативне існування, на мою віртуальну реальність."

(Music)

(Музика)

I'm a video game addict, and it's not because of

"Я став залежним від відеоігор, і це не через

a certain number of hours I have spent playing,

певну тривалість моїх ігор

or nights I have gone without sleep to finish the next level.

чи ночей, проведених без сну заради подолання наступного рівня.

It is because I have had life-altering experiences in virtual space,

Це сталось, бо я мав віртуальний досвід, який міняє реальне життя,

and video games had begun to erode my own understanding

і ігри почали розмивати моє власне

of what is real and what is not.

розуміння того, що є реальним, а що ні.

I'm addicted, because even though I know I'm losing my grip on reality,

Це манія, адже навіть знаючи, що я втрачаю відчуття реальності,

I still crave more.

я жадаю цього ще більше."

(Music)

(Музика)

From an early age I learned to invest myself emotionally

"З раннього віку я звик емоційно викладатися

in what unfolded before me on screen.

в те, що розгортається на екрані.

Today, after 20 years of watching TV geared to make me emotional,

Сьогодні, після 20 років перегляду, ТБ здатне викликати в мене емоції,

even a decent insurance commercial can bring tears to my eyes.

і навіть пристойна реклама страхування може викликати в мене сльози.

I am just one of a new generation that is growing up.

Я лише один із цілого покоління, яке підростає.

A generation who may experience much more meaning

Покоління, яке відчуває значно більше сенсу

through video games than they will through the real world.

в комп'ютерних іграх, ніж у реальному світі.

Video games are nearing an evolutionary leap,

Ці ігри наближаються до точки,

a point where game worlds will look and feel just as real

коли ігрові світи виглядатимуть і відчуватимуться так само, як справжні.

as the films we see in theatres, or the news we watch on TV.

Як фільми, які ми бачимо в кінотеатрах, чи як новини на ТБ.

And while my sense of free will in these virtual worlds

І, тоді як відчуття свободи волі у цих віртуальних світах може досі бути

may still be limited, what I do learn applies to my real life.

обмеженим, те, що я засвоїв там, застосовується в реальному житті.

Play enough video games and eventually you will

Варто награтись у відеоігри, і з часом ти

really believe you can snowboard, fly a plane,

справді повіриш, що можеш кататись на сноуборді, керувати літаком,

drive a nine-second quarter mile, or kill a man.

проїхати чверть милі за 9 секунд, або вбити людину.

I know I can.

Я знаю, що можу.

Unlike any pop culture phenomenon before it,

На відміну від попередніх феноменів поп-культури,

video games actually allow us to become part of the machine.

ігри дозволяють нам стати частиною машини.

They allow us to sublimate into the culture of interactive,

Вони пропонують нам сублімувати в культуру інтерактиву,

downloaded, streaming, HD reality.

завантажену чи потокову реальність високої чіткості.

We are interacting with our entertainment.

Ми взаємодіємо з нашими розвагами.

I have come to expect this level of interaction.

Я вже розраховую на такий рівень взаємодії.

Without it, the problems faced in the real world --

Без нього проблемам реального світу –

poverty, war, disease and genocide -- lack the levity they should.

злидням, війні, хворобам та геноциду – бракує легковажності, яка потрібна.

Their importance blends into the sensationalized drama

Їхня важливість розчиняється у сльозогінній

of prime time TV.

драмі прайм-таймового ТБ.

But the beauty of video games today lies not in the lifelike graphics,

Краса комп'ютерних ігор сьогодні – не в реалістичній графіці,

the vibrating joysticks or virtual surround sound.

джойстиках "з віддачею" чи у "звуці навколо",

It lies in that these games are beginning to make me emotional.

а в тому, що ці ігри починають робити мене емоційним.

I have fought in wars, feared for my own survival,

Я був на війні, де переживав, чи виживу,

watched my cohorts die on beaches and woods that look and feel

бачив загибель моїх когорт на пляжах та в лісах, які відчувались

more real than any textbook or any news story.

справжнішими за ті, що я бачив у книжках чи в новинах.

The people who create these games are smart.

Автори ігор розумні.

They know what makes me scared, excited, panicked, proud or sad.

Вони вміють лякати, хвилювати, викликати паніку, гордість, смуток.

Then they use these emotions to dimensionalize the worlds they create.

Тож вони використовують емоції, надаючи вимір світам, які створюють.

A well-designed video game will seamlessly

Добре зроблена гра легко вплітає

weave the user into the fabric of the virtual experience.

гравця в матерію віртуального досвіду.

As one becomes more experienced

Цей досвід накопичується,

the awareness of physical control melts away.

і ти забуваєш про джойстик чи мишу.

I know what I want and I do it.

"Я бачу ціль і не бачу перешкод".

No buttons to push, no triggers to pull, just me and the game.

Ані кнопок, ані контроллерів - лише гра та я.

My fate and the fate of the world around me lie inside my hands.

Моя доля та доля світу довкола – в моїх руках.

I know violent video games make my mother worry.

Я знаю, мама переймається жорстокістю в іграх,

What troubles me is not that video game violence

та мене хвилює не зростаюча подібність

is becoming more and more like real life violence,

ігрового насильства до реального,

but that real life violence is starting to look more and more

а те, що справжнє насильство

like a video game.

стає все більше схожим на гру."

(Music)

(Музика)

These are all troubles outside of myself.

"Та всі ці проблеми – ззовні.

I, however, have a problem very close to home.

А я маю іншу, ближчу.

Something has happened to my brain.

Щось коїться з моїм мозком."

(Music)

(Музика)

Perhaps there is a single part of our brain that holds

"Певно, частина мозку зберігає

all of our gut instincts, the things we know to do

всі наші інстинкти, ті речі, які ми

before we even think.

робимо, перш ніж навіть подумати.

While some of these instincts may be innate, most are learned,

Частина інстинктів – первинні, але більшість – завчені,

and all of them are hardwired into our brains.

й вони "вшиваються" в наші мізки.

These instincts are essential for survival in both real and virtual worlds.

Ці інстинкти необхідні для виживання як у реальному світі, так і у віртуальному.

Only in recent years has the technology behind video games

Тільки в останні роки технології відеоігор

allowed for a true overlap in stimuli.

забезпечили справжнє дублювання стимулів.

As gamers we are now living by the same laws of physics

Сьогодні в іграх вже такі ж закони фізики,

in the same cities and doing many of the same things

реальні міста, де можна робити те саме,

we once did in real life, only virtually.

що ми могли робити і в реальності.

Consider this --

Уявіть –

my real life car has about 25,000 miles on it.

моє реальне авто проїхало 40 тис. км.

In all my driving games, I've driven a total of 31,459 miles.

Тоді як в усіх іграх разом я проїхав понад 50 тис. км.

To some degree I've learned how to drive from the game.

Якоюсь мірою я навчився керувати автомобілем з ігор.

The sensory cues are very similar.

Сенсорика дуже схожа.

It's a funny feeling when you have spent more time

Дивне відчуття, коли на екрані

doing something on the TV than you have in real life.

ти займався чимось більше, ніж у житті.

When I am driving down a road at sunset all I can think is,

Коли я бачу захід сонця з-за керма,

this is almost as beautiful as my games are.

в мене з'являється одна думка: "Гарно, майже як у грі".

For my virtual worlds are perfect.

Адже мої віртуальні світі бездоганні.

More beautiful and rich than the real world around us.

Красиві та яскравіші, ніж реальність довкола нас.

I'm not sure what the implications of my experience are,

Я не певен щодо наслідків мого досвіду,

but the potential for using realistic video game stimuli in repetition

але мене лякає потенціал впливу реалістичних стимуляцій в іграх

on a vast number of loyal participants is frightening to me.

на величезну кількість учасників.

Today I believe Big Brother would find much more success

Мабуть, сьогодні "Великий Брат" досягне більшого успіху,

brainwashing the masses with video games

промиваючи мізки іграми,

rather than just simply TVs.

аніж простим ТБ.

Video games are fun, engaging, and leave your brain

Комп'ютерні ігри веселі, захоплюючі, та лишають

completely vulnerable to re-programming.

мозок відкритим до перепрограмування.

But maybe brainwashing isn't always bad.

Але, можливо, це не завжди погано.

Imagine a game that teaches us to respect each other,

Уявіть гру, яка вчить поважати одне одного,

or helps us to understand the problems we're all facing

допомагає зрозуміти існуючі проблеми

in the real world.

дійсності.

There is a potential to do good as well.

Тут є можливості й для добра.

It is critical, as these virtual worlds continue to mirror

Чим більше віртуальні світи схожі

the real world we live in, that game developers realize

на реальність, тим важливіше, щоб автори

that they have tremendous responsibilities before them.

усвідомлювали цю величезну відповідальність.

I'm not sure what the future of video games holds

Я не певен щодо внеску відеоігор

for our civilization.

в наше майбутнє.

But as virtual and real world experiences increasingly overlap

Та чим більше реальність перетинається з віртуальним світом,

there is a greater and greater potential for other people

тим більше людей

to feel the same way I do.

можуть відчути те, що відчуваю я.

What I have only recently come to realize

Та ось, що я зрозумів лише зараз:

is that beyond the graphics, sound, game play and emotion

справа не в графіці, звуці, сюжеті та емоціях –

it is the power to break down reality that is so fascinating

влада над реальністю, ось що вражає

and addictive to me.

та викликає звикання.

I know that I am losing my grip.

Я розумію, що зі мною щось робиться.

Part of me is just waiting to let go.

І частина мене ладна вже здатися.

I know though, that no matter how amazing video games may become,

Але також я знаю, що хоча ігри вражають все більше,

or how flat the real world may seem to us,

а реальність вже може здаватися сірою,

that we must stay aware of what our games are teaching us

що ми повинні усвідомлювати, чому ігри нас вчать,

and how they leave us feeling when we finally do unplug.

та які почуття ми виносимо з собою в реальність."

(Applause)

(Оплески)

DP: Wow.

Ого.

(Applause)

(Оплески)

I found that video very, very thought provoking,

Справді, це відео змушує замислитись,

and that's why I wanted to bring it here for you guys to see.

тому я й хотів показати його вам.

And what was interesting about it is the obvious choice

І що цікаво – для мене було природньо

for me to talk about was graphics and audio.

говорити про графіку і звук.

But as you heard, Michael talked about all these other elements as well.

Але, як ви почули, Майкл сказав і щодо інших складових.

Video games give an awful lot of other things too,

А в іграх іще безліч усього,

and that's why people get so addicted.

тому люди й звикають.

The most important one being fun.

Головний момент: це весело.

The name of this track is "The Magic To Come."

Назва цього треку – "І прийде магія".

Who is that going to come from?

Від кого ця магія прийде?

Is it going to come from the best directors in the world

Від найкращих режисерів світу,

as we thought it probably would?

чи не так?

I don't think so.

Думаю, ні.

I think it's going to come from the children who are growing up now

Я думаю, вона прийде від дітей, котрі підростають зараз,

that aren't stuck with all of the stuff that we remember from the past.

які вільні від усього того, чим минуле стримує нас.

They're going to do it their way, using the tools that we've created.

Вони робитимуть своє інструментами, які створили ми.

The same with students or highly creative people,

Те саме зі студентами чи дуже обдарованими людьми –

writers and people like that.

письменниками й подібними.

As far as colleges go, there's about 350 colleges around the world

Щодо колледжів, то вже 350 коледжів по всьому світу

teaching video game courses.

навчають за допомогою відеоігор.

That means there's literally thousands of new ideas.

Тобто нас очікують тисячі нових ідей.

Some of the ideas are really dreadful and some of them are great.

Деякі з них справді жахливі, деякі - прекрасні.

There's nothing worse than having to listen to someone

Нема нічого гірше, ніж вислуховувати того,

try and pitch you a really bad video game idea.

хто намагається "втулити" вам справді погану ідею гри.

(Laughter)

(Сміх)

Chris Anderson: You're off, you're off. That's it.

Кріс Андерсон: Закінчуй, закінчуй. Все.

He's out of time.

Кріс Андерсон: Його час вийшов.

DP: I've just got a little tiny bit more if you'll indulge me.

Ще одне, коротко, якщо дозволите.

CA: Go ahead. I'm going to stay right here though.

К.А.: Вперед. Але я стоятиму тут.

(Laughter)

(Сміх)

DP: This is just a cool shot, because this is students coming to school after class.

Це просто класне фото учнів, які приходять після занять.

The school is closed; they're coming back at midnight

Школу зачинено, а вони повертаються, опівночі –

because they want to pitch their video game ideas.

бо вони хочуть запропонувати ідеї для ігор.

I'm sitting at the front of the class,

Ось, попереду я,

and they're actually pitching their ideas.

а вони пропонують ідеї.

So it's hard to get students to come back to class,

Так що затримати учнів у класі важко,

but it is possible.

але можливо.

This is my daughter, her name's Emma, she's 17 months old.

Ось моя донька Емма, їй 17 місяців.

And I've been asking myself, what is Emma going to experience

І я питаю себе: що чекає на Емму

in the video game world?

в світі ігор?

And as I've shown here, we have the audience.

І, як я продемонстрував, аудиторія є.

She's never going to know a world where you can't press a button

Вона не застала світу, де не можна натиском кнопки

and have millions of people ready to play.

увійти до гри з мільйонами людей, готових грати.

You know, we have the technology.

Ви бачили, технології вже є.

She's never going to know a world where the graphics just aren't

Донька не знатиме світу, де графіка не є

stunning and really immersive.

дуже гарною та захоплюючою.

And as the student video showed, we can impact and move.

І, як показав Майкл у своєму відео, ми впливаємо, рухаємо.

She's never going to know a world where video games

Вона ніколи не побачить світу, де ігри

aren't incredibly emotional and will probably make her cry.

не викликають шалених емоцій, або і сліз.

I just hope she likes video games.

Я сподіваюсь лише, що вона любить ігри.

(Laughter)

(Сміх)

So, my closing thought.

Отже, заключна думка.

Games on the surface seem simple entertainment,

Комп'ютерні ігри здаються простими розвагами,

but for those that like to look a little deeper,

але для тих, хто любить зазирати глибше,

the new paradigm of video games could open entirely new frontiers

нова парадигма ігор може відкрити нові кордони

to creative minds that like to think big.

для творців, котрі прагнуть більшого.

Where better to challenge those minds than here at TED?

А де кинути їм виклик, якщо не та ТЕД?

Thank you.

Дякую.

Chris Anderson: David Perry. That was awesome.

К.А.: Девід Перрі. Це було супер!