Chris Milk: How virtual reality can create the ultimate empathy machine

Перекладач: Irishka Chernets Утверджено: Hanna Leliv

Virtual reality started for me in sort of an unusual place.

Віртуальна реальність з'явилась у моєму житті в незвичайному місці.

It was the 1970s.

Це був 1970-й рік.

I got into the field very young: I was seven years old.

Я зацікавився цією сферою діяльності ще дуже малим: мені було сім років.

And the tool that I used to access virtual reality

Та інструментом, який я використав, щоб потрапити у віртуальну реальність,

was the Evel Knievel stunt cycle.

був стантбайк Івела Кнівела.

This is a commercial for that particular item:

Це його рекламний ролик:

(Video) Voice-over: What a jump!

(Відео) Голос за кадром: Оце стрибок!

Evel's riding the amazing stunt cycle.

Івел їде на дивовижному стантбайку.

That gyro-power sends him over 100 feet at top speed.

Гіроскопічна потужність відправляє його більше ніж на 100 футів на максимальній швидкості.

Chris Milk: So this was my joy back then.

Кріс Мілк: Тоді це було моєю радістю.

I rode this motorcycle everywhere.

Я скрізь їздив на цьому мотоциклі.

And I was there with Evel Knievel; we jumped the Snake River Canyon together.

І я був там із Івелом Кнівелом; ми стрибали через каньйон річки Снейк разом.

I wanted the rocket.

Я хотів ракету.

I never got the rocket, I only got the motorcycle.

У мене ніколи не було ракети, в мене був тільки мотоцикл.

I felt so connected to this world.

Я відчував сильний зв'язок із цим світом.

I didn't want to be a storyteller when I grew up, I wanted to be stuntman.

Я не хотів бути оповідачем, коли виросту, я хотів бути каскадером.

I was there. Evel Knievel was my friend.

Я був там. Івел Кнівел був моїм другом.

I had so much empathy for him.

Я дуже сильно йому співпереживав.

But it didn't work out. (Laughter)

Але щось не склалося. (Сміх у залі)

I went to art school.

Я пішов до художньої школи.

I started making music videos.

Почав робити музичні відеокліпи.

And this is one of the early music videos that I made:

І це один із моїх ранніх відеокліпів, який я зробив:

(Music: "Touch the Sky" by Kanye West)

(Музика: "Touch the Sky", Каньє Вест)

CM: You may notice some slight similarities here.

КМ: Може, ви помітили тут деякі невеликі подібності.

(Laughter)

(Сміх у залі)

And I got that rocket.

І я отримав цю ракету.

(Laughter)

(Сміх у залі)

So, now I'm a filmmaker, or, the beginning of a filmmaker,

Отже, тепер я - режисер, або режисер-початківець,

and I started using the tools that are available to me as a filmmaker

і почав використовувати інструменти, доступні мені як режисеру,

to try to tell the most compelling stories that I can to an audience.

щоб спробувати розказати аудиторії найзахопливіші історії.

And film is this incredible medium that allows us to feel empathy

Фільм - це неймовірне середовище, яке дає нам змогу співпереживати

for people that are very different than us

людям, що значно відрізняються від нас,

and worlds completely foreign from our own.

та світам, повністю чужим для нас.

Unfortunately,

На жаль,

Evel Knievel did not feel the same empathy for us that we felt for him,

Івел Кнівел не співпереживав нам так, як ми йому,

and he sued us for this video --

і подав на нас до суду за це відео

(Laughter) --

(Сміх у залі)

shortly thereafter.

незабаром після цього.

On the upside, the man that I worshipped as a child,

Позитивним є те, що, він - це людина, яку я змалку обожнював,

the man that I wanted to become as an adult,

людина, якою я хотів стати, коли виросту,

I was finally able to get his autograph.

і я, нарешті, зміг отримати його автограф.

(Applause)

(Оплески)

Let's talk about film now.

Тепер поговоримо про фільм.

Film, it's an incredible medium,

Фільм - це неймовірне середовище,

but essentially, it's the same now as it was then.

але, по суті, воно досі таке як і раніше.

It's a group of rectangles that are played in a sequence.

Це група кадрів, що програються в послідовності.

And we've done incredible things with those rectangles.

І ми зробили неймовірні речі з тими кадрами.

But I started thinking about,

Але я задумався над тим,

is there a way that I can use modern and developing technologies

чи є спосіб використати сучасні технології й ті, що розвиваються,

to tell stories in different ways

щоб розповідати історії по-різному,

and tell different kinds of stories

і розповідати зовсім різні історії,

that maybe I couldn't tell using the traditional tools of filmmaking

які я, мабуть, не зміг би розповісти, використовуючи традиційні інструменти кіновиробництва,

that we've been using for 100 years?

які ми використовували століттями?

So I started experimenting,

Тоді я почав експериментувати.

and what I was trying to do was to build the ultimate empathy machine.

Я намагався побудувати сучасну машину для співчуття.

And here's one of the early experiments:

І ось один із ранніх експериментів:

(Music)

(Музика)

So this is called "The Wilderness Downtown."

Це називається "Дикий центр".

It was a collaboration with Arcade Fire.

Це була співпраця з Arcade Fire.

It asked you to put in the address where you grew up at the beginning of it.

Спочатку вас просили ввести адресу, де ви виросли.

It's a website.

Це вебсайт.

And out of it starts growing these little boxes with different browser windows.

І з нього розгалужуються маленькі квадратики з різними вікнами браузера.

And you see this teenager running down a street,

І ви бачите цього підлітка, який біжить вниз по вулиці,

and then you see Google Street View and Google Maps imagery

а потім бачите Google Street View і Google Maps imagery

and you realize the street he's running down is yours.

і розумієте, що вулиця, якою він біжить - ваша.

And when he stops in front of a house, he stops in front of your house.

І коли він зупиняється навпроти будинку, він зупиняється навпроти вашого будинку.

And this was great, and I saw people having an even deeper emotional reaction

Це було приголомшливо, і я бачив людей, які реагували на це ще емоційніше,

to this than the things that I had made in rectangles.

ніж на речі, створені мною в кадрах.

And I'm essentially taking a piece of your history

По суті, я беру шматочок вашої історії

and putting it inside the framing of the story.

і розміщую його в кадрі своєї оповіді.

But then I started thinking,

Але тоді я задумався:

okay, well that's a part of you,

добре, це частина вас,

but how do I put all of you inside of the frame?

але як я розміщу всіх вас всередині кадру?

So to do that, I started making art installations.

Щоб зробити це, я почав створювати художні інсталяції.

And this is one called "The Treachery of Sanctuary."

Ось ця називається "Зрада недоторканності".

It's a triptych. I'm going to show you the third panel.

Це триптих. Я покажу вам третій знімок.

(Music)

(Музика)

So now I've got you inside of the frame,

Так що тепер ви - всередині кадру,

and I saw people having even more visceral emotional reactions

і я бачив людей, які реагували на цю роботу ще емоційніше,

to this work than the previous one.

ніж на попередню.

But then I started thinking about frames, and what do they represent?

Але я задумався над кадрами, чим саме вони є?

And a frame is just a window.

Кадр - це лише вікно.

I mean, all the media that we watch -- television, cinema --

Я маю на увазі, що всі медіа - телебачення, кіно -

they're these windows into these other worlds.

це вікна в ці інші світи.

And I thought, well, great. I got you in a frame.

Та я гадаю, це класно. Ви - в кадрі.

But I don't want you in the frame, I don't want you in the window,

Але я не хочу, щоб ви були в кадрі, щоб ви були у вікні.

I want you through the window, I want you on the other side,

Я хочу, щоб ви пройшли крізь вікно, щоб ви були з іншого боку,

in the world, inhabiting the world.

жили в світі.

So that leads me back to virtual reality.

І це повертає мене до теми віртуальної реальності.

Let's talk about virtual reality.

Поговоримо про віртуальну реальність.

Unfortunately,

На жаль,

talking about virtual reality is like dancing about architecture.

розмови про віртуальну реальність - це як танці про архітектуру.

And this is actually someone dancing about architecture in virtual reality.

І, насправді, хтось танцює про архітектуру у віртуальній реальності.

(Laughter)

(Сміх у залі)

So, it's difficult to explain. Why is it difficult to explain?

Це важко пояснити. А чому так важко?

It's difficult because it's a very experiential medium.

Важко, тому що це дуже експериментальне середовище.

You feel your way inside of it.

Ви відчуваєте свій шлях всередині нього.

It's a machine, but inside of it,

Це машина, але всередині неї

it feels like real life, it feels like truth.

відчувається реальне життя, відчувається істина.

And you feel present in the world that you're inside

І ви відчуваєте себе присутнім у цьому світі, всередині якого ви перебуваєте.

and you feel present with the people that you're inside of it with.

Відчуваєте присутність людей, з якими ви всередині.

So, I'm going to show you a demo of a virtual reality film:

Отже, я покажу вам демо-фільм про віртуальну реальність:

a full-screen version of all the information

повноекранну версію всієї інформації,

that we capture when we shoot virtual reality.

що її ми фіксуємо, коли знімаємо віртуальну реальність.

So we're shooting in every direction.

Ми знімаємо в кожному напрямку.

This is a camera system that we built

Це система камер, яку ми побудували.

that has 3D cameras that look in every direction

Вона має 3D-камери, які знімають у кожному напрямку,

and binaural microphones that face in every direction.

і стереофонічні мікрофони, звернені в кожному напрямку.

We take this and we build, basically, a sphere of a world that you inhabit.

Ми беремо це і будуємо, по суті, планету, яку ми населяємо.

So what I'm going to show you is not a view into the world,

Я покажу вам не погляд на світ,

it's basically the whole world stretched into a rectangle.

а весь світ, розтягнутий у прямокутнику.

So this film is called "Clouds Over Sidra,"

Фільм називається "Хмари над Сідрою".

and it was made in conjunction with our virtual reality company called VRSE

Ми зняли його спільно з нашою компанією віртуальної реальності, яка має назву VSRE,

and the United Nations,

Організацією Об'єднаних Націй,

and a co-collaborator named Gabo Arora.

і нашим співробітником Ґабо Аророю.

And we went to a Syrian refugee camp in Jordan in December

У грудні ми вирушили до Йорданії, в табір для біженців із Сирії,

and shot the story of a 12-year-old girl there named Sidra.

і зняли там історію 12-річної дівчинки Сідри.

And she and her family fled Syria through the desert into Jordan

Вона зі своєю родиною втекла із Сирії через пустелю до Йорданії.

and she's been living in this camp for the last year and a half.

Вона живе в цьому таборі протягом останніх півтора років.

(Video) Sidra: My name is Sidra.

(Відео) Сідра: Мене звуть Сідра.

I am 12 years old.

Мені 12 років.

I am in the fifth grade.

Я в п'ятому класі.

I am from Syria, in the Daraa Province, Inkhil City.

Я з Сирії, з міста Інкгіл в області Дераа.

I have lived here in the Zaatari camp in Jordan for the last year and a half.

Останні півтора роки я живу тут - в таборі Заатар в Йорданії.

I have a big family:

У мене велика родина:

three brothers, one is a baby.

три брати, один із них немовля.

He cries a lot.

Він багато плаче.

I asked my father if I cried when I was a baby and he says I did not.

Я спитала тата, чи плакала я, коли була немовлям, він відповів, що ні.

I think I was a stronger baby than my brother.

Мені здається, я була сильнішою дитиною, ніж мій братик.

CM: So, when you're inside of the headset.

КМ: Коли ви в шоломі віртуальної реальності,

you're not seeing it like this.

ви бачите все по-іншому.

You're looking around through this world.

Ви роззираєтесь довкола світу.

You'll notice you see full 360 degrees, in all directions.

Ви помічаєте, що бачите на всі 360° в усіх напрямках.

And when you're sitting there in her room, watching her,

Коли ви сидите там, в її кімнаті, спостерігаючи за нею,

you're not watching it through a television screen,

ви дивитеся на неї не через телевізійний екран.

you're not watching it through a window, you're sitting there with her.

Ви дивитеся не через вікно - ви сидите там з нею.

When you look down, you're sitting on the same ground that she's sitting on.

Коли ви дивитеся вниз, ви сидите на тій самій підлозі, що й вона.

And because of that,

Завдяки цьому

you feel her humanity in a deeper way.

ви глибше відчуваєте її сутність,

You empathize with her in a deeper way.

ви глибше співпереживаєте цій дівчинці.

And I think that we can change minds with this machine.

І я думаю, що з цією машиною ми можемо змінити мислення.

And we've already started to try to change a few.

І ми вже почали перші спроби.

So we took this film to the World Economic Forum in Davos in January.

Ми привезли цей фільм у січні на Всесвітній економічний форум у Давосі.

And we showed it to a group of people

І показали його групі людей,

whose decisions affect the lives of millions of people.

чиї рішення впливають на долі мільйонів.

And these are people who might not otherwise

Це люди, які, можливо, за інших обставин

be sitting in a tent in a refugee camp in Jordan.

не сиділи б у наметі в таборі для біженців в Йорданії.

But in January, one afternoon in Switzerland,

Але в січні, одного прекрасного дня у Швейцарії,

they suddenly all found themselves there.

вони всі несподівано опинилися там.

(Applause)

(Оплески)

And they were affected by it.

Вони були вражені.

So we're going to make more of them.

Тому ми збираємося зняти більше таких фільмів.

We're working with the United Nations right now

Зараз ми працюємо з Організацією Об'єднаних Націй

to shoot a whole series of these films.

над записом цілої серії таких фільмів.

We just finished shooting a story in Liberia.

Ми тільки що закінчили знімати історію в Ліберії.

And now, we're going to shoot a story in India.

Зараз ми збираємося знімати історію в Індії.

And we're taking these films,

Ми беремо ці фільми

and we're showing them at the United Nations

і показуємо їх в Організації Об'єднаних Націй,

to people that work there and people that are visiting there.

працівникам та відвідувачам.

And we're showing them to the people

Ми показуємо їх людям,

that can actually change the lives of the people inside of the films.

які насправді можуть змінити життя людей із цих фільмів.

And that's where I think we just start to scratch the surface

І це ми торкнулися ще дуже малої частини

of the true power of virtual reality.

справжньої сили віртуальної реальності.

It's not a video game peripheral.

Це не пристрій для відеоігор.

It connects humans to other humans in a profound way

Він глибоко єднає людей,

that I've never seen before in any other form of media.

так, як ще не вдавалося жодним медіа.

And it can change people's perception of each other.

Він може змінити людське сприйняття одне одного.

And that's how I think

Я думаю, що

virtual reality has the potential to actually change the world.

віртуальна реальність має потенціал насправді змінити світ.

So, it's a machine,

Так, це машина,

but through this machine we become more compassionate,

але завдяки цій машині ми стаємо більш співчутливими,

we become more empathetic, and we become more connected.

ми стаємо більш чуйними, і більш спорідненими.

And ultimately, we become more human.

І, врешті-решт, стаємо людянішими.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)