Does photographing a moment steal the experience from you? | Erin Sullivan

Translator: Joseph Geni Reviewer: Camille Martínez

Перекладач: Diana Kozubenko Утверджено: Alisa Savochkina

What is the most beautiful place you have ever been?

Яке місце найпрекрасніше з тих, де ви побували?

And when you were there, did you take a picture of it?

Ви сфотографували його, коли були там?

Here's a place that tops that list for me.

Ось місце, яке очолює цей список в моєму випадку.

This is Mesa Arch in Canyonlands National Park in Utah

Це Меса Арк, що в Національному парку «Каньйонлендс», штат Юта,

at sunrise.

під час сходу сонця.

It's the traditional homeland of the Pueblo, Ute,

Це історична батьківщина корінних американських племен,

Paiute and Navajo people,

таких, як пуебло, юти, паюти та навахо.

and when you are there,

І коли ви там,

it is absolutely stunning.

це просто приголомшливо.

The sunrise illuminates the bottom of the arch orange,

Схід сонця освітлює нижню поверхню арки помаранчевим,

and then behind it you see the buttes and clouds and cliffs.

а далі за нею видно скелі, хмари та кручі.

But what you might not see from my photo here

Але є те, чого не видно на моєму знімку —

is the 30 people behind me who were also taking photos.

це ще 30 людей, які стоять позаду мене і теж фотографують.

And these are just the committed people, the sunrise people, right?

І це лише цілеспрямовані люди, які прийшли на сході сонця, вірно?

So when you think about that,

Задумайтесь над цим,

there must be hundreds if not thousands of photos of Mesa Arch taken every week.

існують, мабуть, сотні, а то й тисячі фотографій Меса Арки, зняті щотижня.

I've been sharing my photography on Instagram for years,

Я ділилася своїми фото в Інстаграмі роками,

and it started to become really interesting and funny, even,

і стало справді цікаво й весело просто розуміти,

just how many similar photos of the same places

скільки схожих знімків одних і тих самих місць

I started to see online.

я почала бачити в мережі.

And I was participating in it.

І я брала в цьому участь.

So this made me wonder:

Це змусило мене задуматись:

Why are we taking photos in the first place?

чому ми взагалі фотографуємо?

Sometimes, I visit a popular landmark --

Іноді, відвідуючи популярні місця,

this one is Horseshoe Bend in Arizona --

як ось, наприклад, меандр Підкова в Аризоні,

and I see all the people with their phones and cameras out

я бачу всіх цих людей з телефонами й камерами,

who snap a photo,

вони все фотографують,

just to turn and get back in the car or walk back to the trailhead.

розвертаються і сідають в автівку чи повертаються на свій маршрут.

And sometimes it seems like we are missing the point

І часом здається, що ми упускаємо головне,

of going to this place to experience it for ourselves

те, заради чого йшли до цього місця, щоб відчути його по-своєму,

or to see it with our own eyes.

або ж щоб побачити його на власні очі.

When I'm behind the camera,

Коли я знаходжуся за кадром,

I notice the smallest details:

я помічаю щонайменші деталі:

the layers of light in the mountains

шари згасаючого світла в горах

as the light fades at the end of the day;

в кінці дня;

the shapes that nature so expertly makes,

форми, які так майстерно створює природа,

abstract and yet completely perfect.

абстрактні, та все ж абсолютно ідеальні.

I could go on and on here musing about the intricacies of this planet

Я нескінченно довго можу розмірковувати про такі тонкощі нашої планети

and the way that it makes me feel.

й те, як вони впливають на мене.

Photographing the beauty and complexity of this world

Для мене, фотографувати красу та багатогранність цього світу —

for me is like making a portrait of someone that I love.

все одно, що створювати портрет людини, яку я люблю.

And when I make a photograph,

І, роблячи фотографію,

I have to think about what I want it to say.

я повинна думати, що я хочу сказати нею.

I have to ask myself what I want it to feel like.

Я мушу запитати себе, що мають відчути інші, дивлячись на неї.

When you're communicating through an image,

Коли ви спілкуєтесь через зображення,

every creative choice matters.

кожен творчий вибір має значення.

Sometimes, I plan to share my images,

Іноді я збираюся ділитися своїми знімками,

and other times, I take them just for myself.

а буває, що роблю їх тільки для себе.

I currently host a video series on the future of the outdoors,

Зараз я публікую серію відеосюжетів про майбутнє на природі,

and for one of the episodes we wanted to explore

і в одному з епізодів ми хотіли показати

the relationship between photography and outdoor spaces.

взаємозв'язок фотографії та відкритого простору.

I learned about the research of Kristin Diehl

Я дізналася про дослідження Крістін Діл

and her colleagues at USC,

та її колег з Каліфорнійського університету;

who studied photo-taking's effect on enjoyment levels.

вони вивчали вплив фотографування на рівень задоволення.

They found that when we're behind the camera,

Виявилось, що коли ми знаходимось за камерою,

when we're the ones taking the picture,

коли це саме ми фотографуємо,

we enjoy our experiences more, not less.

ми насолоджуємося своїми враженнями більше, а не менше.

But it wasn't true all the time.

Але так було не завжди.

If the person took the photo solely with the intention of sharing it,

Якщо людина фотографувала виключно з метою поширити знімок в мережі,

there was no increase in enjoyment,

рівень її задоволення не зростав,

because they didn't do it for themselves.

адже вони робили це не для себе.

So this points to an important distinction:

Тож це вказує на важливу відмінність:

photography can enhance your experience

фотографія здатна посилити ваші враження,

if it's done intentionally.

якщо зроблена свідомо.

The intention piece is what matters.

Усвідомлення — ось що важливо.

As a photographer, I've really had to check myself on this.

Як фотограф, я мушу постійно перевіряти себе щодо цього.

When does it help me to have my camera out,

Коли мені слід тримати камеру напоготові,

and when do I just need to put it away?

а коли варто просто відкласти її?

On a trip to Alaska, I had the opportunity to photograph Alaskan brown bears.

Подорожуючи до Аляски, я мала можливість сфотографувати місцевих бурих ведмедів.

I was on a boat with four other photographers,

Я була в човні разом з чотирма іншими фотографами

and we were all having our minds blown

і нам всім просто зносило дах

at the same time

одночасно:

in such close proximity to these animals.

бути так близько до цих тварин.

It's an emotional experience.

Це емоційний досвід.

Being eye to eye with these bears gave me a feeling of connection

Зіткнення віч-на-віч з цими ведмедями дало мені відчуття зв'язку,

that transcends words,

який не можна передати словами,

and having my camera with me in this case enhanced that.

і те, що камера була зі мною, у цьому випадку, тільки посилило ці відчуття.

We were all creating independently but also all completely in the moment,

Ми всі творили самостійно і, разом з тим, були повністю занурені в цей момент,

both with nature and with each other.

як з природою, так і один з одним.

I so clearly remember

Я так чітко пам'ятаю,

capturing the water droplets and the motion as the bears swam

як знімала бризки води й те, як пливучи рухались ведмеді,

and the cute cubs following their mothers.

а ще милих ведмежат, які слідували за своїми мамами.

That group and I will have that experience together

Ми з тією групою пройшли через цей досвід разом,

and these images to look back on

а ці знімки допоможуть нам повертатися

time and time again,

знову й знову до нього.

and photography is what enabled us to share this in the first place.

І саме фотографія дозволяє нам ділитися всім цим.

Other times, I choose to leave the camera behind,

Та бувають моменти, коли я не хочу діставати камеру

and I think that choice ultimately improves both my experience

і, як на мене, таке рішення значно покращує як мої власні враження,

and my work.

так і мою роботу.

I recently flew to the South Pacific island of Tonga

Нещодавно я літала на південно-тихоокеанський острів Тонга,

to swim with humpback whales.

щоб поплавати з горбатими китами.

I noticed myself feeling pressure

І помітила, що відчуваю певний тиск

and a certain obligation to take the camera with me,

і зобов'язання взяти камеру з собою,

when sometimes I just wanted the pure experience itself.

хоча часом мені просто хотілося повністю поринути у враження.

And the experience is seriously amazing.

А ті враження були справді неймовірними.

You're talking about being in the water

Я зараз говорю про те, як була під водою

with a curious baby animal the size of a station wagon

з допитливим малям, розміром із фургон,

while you are surrounded by particles that float around you like glitter,

оточена крупинками, схожими на блискітки,

and the mom swims gracefully below you.

та з його мамою, яка граційно плавала піді мною.

There were times, obviously, when I did take my camera with me,

Звичайно ж, кілька разів я брала камеру з собою

and those were really amazing to capture as well.

і знімати все це також було справді дивовижно.

But the setup is pretty big.

Але обладнання досить громіздке.

It's like this big box. This is what it looks like.

Воно схоже на велику коробку. Ось як воно виглядає.

And so this is between me and the whales,

Тож ось це знаходилось між мною та китами,

and at times that feels like a block between you and reality.

й іноді мені здавалось, що це перешкода між мною та реальністю.

Is there a difference when it's just your phone?

Та чи є відмінність, коли це лише ваш телефон?

Last year, I went to Uluru in Central Australia,

Минулого року я відвідала Улуру, Центральна Австралія,

which is this massive rock that towers over the desert.

це ось цей гірський масив, який височіє над пустелею.

This is sacred land to Anangu,

Це священна земля Анангу —

who are the Aboriginal people from this area

місцевих аборигенів

and the traditional owners of the land.

та її споконвічних власників.

There are particular spots in Uluru that you cannot photograph professionally,

В Улуру існують певні місця, які неможливо сфотографувати професійно

because they are culturally sensitive,

через культурні особливості регіону,

equivalent to sacred scripture to Anangu.

для Анангу це все одно що священні писання.

So because of this, most of my photographs are from either far away, like this one,

Тож саме через це більшість моїх знімків зроблені або здалеку, як ось цей,

or from specific angles in the park.

або під певним кутом у парку.

You could say that some of the most interesting and beautiful visuals in Uluru

Ви можете сказати, що більшість найцікавіших та найгарніших видів Улуру

are located in these sensitive areas,

знаходяться в тих місцях, де знімати заборонено,

but the request not to photograph them is an explicit and direct invitation

але вимога не фотографувати їх — це чітке і пряме запрошення

to learn more about the land, its importance and its people.

дізнатися більше про цю землю та її значення для цих людей.

Isn't that what we should be doing anyway?

Чи ж це не те, що ми маємо робити?

So my visit to Uluru quickly became not about me

Тож моя подорож до Улуру швидко стала розповіддю не про мене,

but about connecting with the place.

а про зв'язок із місцем.

Ironically and unsurprisingly,

Іронічно, та не дивно,

I have found that presence and connection

я помітила, що моя присутність та зв'язок

also happens to make for more compelling images.

теж допомогли зробити знімки ще більш захопливими.

We can probably all point to social media

Ймовірно, ми всі можемо вважати соціальні мережі

as being a good place to share the images from our travels and from our lives.

місцем, де можна ділитися знімками з наших подорожей та нашого життя.

We not only share pieces of the world that we have seen

Ми ділимося не лише тими часточками світу, які ми бачили,

but also parts of our day-to-day experiences.

але і своїм щоденним досвідом.

And if we're applying intentionality to the photos we take,

І якщо ми робимо знімки з певною метою,

then hopefully we're sharing intentionally too.

то і поширювати їх ми теж маємо з якоюсь метою.

For me, allowing people to see pieces of my story and my perspective online

В моєму випадку, змога людей дивитись на частинку моєї історії та моїх поглядів

has reminded me that I'm not alone.

в мережі, нагадала мені, що я не самотня.

It's helped me build support and community

Це допомогло створити підтримку та спільноту,

to do the same for others.

де кожен зможе це відчути.

Let me be clear:

Чесно кажучи,

I am not trying to discourage you from taking photos.

я не збираюсь відмовляти вас від фотографування.

Even if thousands of people have been to whatever exact location

Навіть якщо тисячі людей відвідають певне місце

and taken whatever exact photo,

і зроблять купу однакових знімків,

I encourage you to get out and create too.

я навпаки заохочуватиму вас виходити й знімати ще.

The world needs every voice and perspective,

Світ потребує кожного голосу і кожної точки зору,

and yours is included.

включно з вашою.

But what I'm trying to show you is that the phone or camera

Але я намагаюся сказати вам, що телефон чи камера

doesn't have to stay out all the time.

не мають увесь час бути у ваших руках.

What I'm trying to encourage you to do

Я намагаюсь заохотити вас

is to put it away, just for a moment --

відкласти все це на хвилинку —

a moment for you.

хвилинку тільки для вас.

So let's go back to Mesa Arch,

Давайте повернемося до Меса Арк,

the way that the rock glows orange

до того, як вона виблискує помаранчевим світлом

and the lovely layers of blue in the background.

і до цих чарівних шарів блакитного на фоні.

What if the next time you were somewhere amazing,

Що, коли наступного разу, відвідуючи якесь неймовірне місце,

you couldn't bring your camera or phone?

ви не зможете взяти з собою камеру чи смартфон?

What if you were not allowed to take any pictures at all?

А якби вам взагалі заборонили знімати?

Would it feel like a limitation?

Чи відчули б ви певне обмеження?

Or would it feel like a relief?

А, можливо, це було б полегшенням для вас?

So what can we do?

Тож що можна зробити?

Well, the next time you feel the impulse to take out your camera or phone,

Що ж, наступного разу, відчувши бажання дістати камеру чи телефон,

or, in my case, once you realize you have already pulled it out --

або, як в моєму випадку, зрозумівши, що ви вже їх дістали..

(Laughter)

(Сміх)

First: stop.

Спершу зупиніться.

Pause.

Зробіть паузу.

Take a deep breath.

Глибоко вдихніть.

Look around. What do you notice?

Озирніться навколо. Що ви бачите?

Are you experiencing this moment with someone else?

Ви розділяєте враження від цього моменту ще з кимось?

Remember that this moment only comes once.

Пам'ятайте, що даний момент буває лише раз.

Photography can be part of a beautiful experience.

Фотографування може бути частиною чудового досвіду.

Just don't let it be a block between you and reality.

Та не дозволяйте йому бути перешкодою між вами та реальністю.

Be intentional,

Будьте свідомими

and don't lose a beautiful, irreplaceable memory,

та не втрачайте красивих і незамінних спогадів

because you were too focused on getting the shot.

через те, що надто зосередились на фотографуванні.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)