Chrystia Freeland: The rise of the new global super-rich

Перекладач: Tetiana Kovalinska Утверджено: serhij hajdaj

So here's the most important economic fact of our time.

Це найважливіший економічний факт нашого часу.

We are living in an age of surging income inequality,

Ми живемо в епоху щораз більшої нерівності доходів,

particularly between those at the very top

особливо між тими, хто знаходиться на найвищих щаблях

and everyone else.

та всіма іншими.

This shift is the most striking in the U.S. and in the U.K.,

Це зміщення найпомітніше у США та Великобританії,

but it's a global phenomenon.

проте це глобальне явище.

It's happening in communist China,

Це відбувається у комуністичному Китаї,

in formerly communist Russia,

у колишній комуністичній Росії,

it's happening in India, in my own native Canada.

в Індії та в моїй рідній Канаді.

We're even seeing it in cozy social democracies

Навіть у затишних соціал-демократичних державах,

like Sweden, Finland and Germany.

як-от Швеція, Фінляндія та Німеччина.

Let me give you a few numbers to place what's happening.

Щоб не бути голослівною, я наведу кілька цифр.

In the 1970s, the One Percent

У 1970-х роках один відсоток американців

accounted for about 10 percent of the national income

володів приблизно 10% національного прибутку

in the United States.

у Сполучених Штатах.

Today, their share has more than doubled

Сьогодні їхня частка зросла більш ніж удвічі,

to above 20 percent.

до понад 20%.

But what's even more striking

Але ще більше вражає

is what's happening at the very tippy top

те, що відбувається на самій вершині

of the income distribution.

розподілу доходів.

The 0.1 percent in the U.S.

0.1% американців

today account for more than eight percent

сьогодні володіє понад 8%

of the national income.

національних доходів.

They are where the One Percent was 30 years ago.

Вони знаходяться зараз там, де 30 років тому був 1%.

Let me give you another number to put that in perspective,

Щоб ви мали змогу порівняти, я наведу інші цифри,

and this is a figure that was calculated in 2005

ці дані вирахував 2005 року

by Robert Reich,

Роберт Рейх,

the Secretary of Labor in the Clinton administration.

Міністр праці в адміністрації Клінтона.

Reich took the wealth of two admittedly very rich men,

Рейх підрахував статки двох вельми багатих людей,

Bill Gates and Warren Buffett,

Біла Ґейтса та Воррена Баффета,

and he found that it was equivalent to the wealth

та визначив, що вони дорівнюють статкам

of the bottom 40 percent of the U.S. population,

40% населення США, яке знаходилось внизу списку,

120 million people.

120 мільйонів людей.

Now, as it happens,

Тепер, як це буває,

Warren Buffett is not only himself a plutocrat,

Воррен Баффет не лише заможна і впливова людина -

he is one of the most astute observers of that phenomenon,

він один із найпроникливіших дослідників цього явища,

and he has his own favorite number.

і в нього є своя улюблена цифра.

Buffett likes to point out that in 1992,

Баффет любить підкреслювати, що у 1992 році

the combined wealth of the people

спільне багатство людей

on the Forbes 400 list --

у списку 400 найбагатших

and this is the list of the 400 richest Americans --

людей Америки у журналі Форбс

was 300 billion dollars.

становило 300 мільярдів доларів.

Just think about it.

Задумайтесь.

You didn't even need to be a billionaire

Вам навіть не треба було бути мільярдером,

to get on that list in 1992.

щоб потрапити у цей список у 1992.

Well, today, that figure has more than quintupled

Що ж, сьогодні ця цифра зросла у понад 5 разів

to 1.7 trillion,

до 1.7 трильйонів,

and I probably don't need to tell you

і мені, мабуть, не варто вам казати,

that we haven't seen anything similar happen

що ми ніколи не бачили, щоб щось схоже

to the middle class,

відбувалося із середнім класом,

whose wealth has stagnated if not actually decreased.

чиї статки залишились такими ж, якщо не зменшились.

So we're living in the age of the global plutocracy,

Тож ми живемо в епоху глобальної плутократії,

but we've been slow to notice it.

але ми пізно це зрозуміли.

One of the reasons, I think,

Одна з причин, на мою думку,

is a sort of boiled frog phenomenon.

це так званий феномен вареної жаби.

Changes which are slow and gradual

Повільні та поступові зміни

can be hard to notice

важко помітити,

even if their ultimate impact is quite dramatic.

навіть якщо кінцевий результат досить разючий.

Think about what happened, after all, to the poor frog.

Зрештою, подумайте про те, що трапилось із бідною жабкою.

But I think there's something else going on.

Але, на мою думку, відбувається ще дещо.

Talking about income inequality,

Розмови про нерівність доходів,

even if you're not on the Forbes 400 list,

навіть якщо ви не у списку 400 найбагатших людей згідно з Форбс,

can make us feel uncomfortable.

змушують нас почуватись некомфортно.

It feels less positive, less optimistic,

Ми відчуваємо менше позитиву та оптимізму,

to talk about how the pie is sliced

говорячи про те, як поділено пиріг багатства,

than to think about how to make the pie bigger.

ніж розмірковуючи над тим, як зробити його більшим.

And if you do happen to be on the Forbes 400 list,

І якщо ви справді входите у список 400 Форбс,

talking about income distribution,

розмова про розподіл доходів

and inevitably its cousin, income redistribution,

та, звісно ж, про його вірного супутника, перерозподіл доходів

can be downright threatening.

може вас лякати.

So we're living in the age of surging income inequality,

Отож, ми живемо у епоху щораз більшої економічної нерівності,

especially at the top.

особливо це стосується вершини списку.

What's driving it, and what can we do about it?

Що стоїть за цим, і що ми можемо вдіяти?

One set of causes is political:

Одна з причин - політична:

lower taxes, deregulation, particularly of financial services,

зниження податків, дерегулювання, яке значною мірою стосується фінансових послуг,

privatization, weaker legal protections for trade unions,

приватизація, слабкі правові гарантії профспілок --

all of these have contributed

все це призвело до того,

to more and more income going to the very, very top.

що дедалі більше доходів припадає на верхівку.

A lot of these political factors can be broadly lumped

Багато з цих політичних факторів можна віднести

under the category of "crony capitalism,"

до категорії "кланового капіталізму",

political changes that benefit a group

політичних змін, які приносять користь

of well-connected insiders

групі, що перебуває у хороших стосунках з урядом,

but don't actually do much good for the rest of us.

але не приносить багато користі усім решту.

In practice, getting rid of crony capitalism

На практиці позбутися кланового капіталізму

is incredibly difficult.

дуже важко.

Think of all the years reformers of various stripes

Подумайте про реформаторів,

have tried to get rid of corruption in Russia, for instance,

які намагалися викорінити корупцію, наприклад, в Росії,

or how hard it is to re-regulate the banks

або як важко повторно врегулювати банки,

even after the most profound financial crisis

навіть після найглибшої фінансової кризи

since the Great Depression,

з часу Великої депресії,

or even how difficult it is to get the big multinational companies,

чи хоча б як нелегко змусити великі багатонаціональні компанії,

including those whose motto might be "don't do evil,"

зокрема ті, чиїм дивізом є "Не чини зла",

to pay taxes at a rate even approaching that

платити хоча б такі податки

paid by the middle class.

як середній клас.

But while getting rid of crony capitalism in practice

На практиці позбутися

is really, really hard,

кланового капіталізму дуже важко,

at least intellectually, it's an easy problem.

а от теоретично - це легке завдання.

After all, no one is actually in favor of crony capitalism.

Врешті-решт, ніхто не стає на захист кланового капіталізму.

Indeed, this is one of those rare issues

Справді, це одне з тих рідкісних питань,

that unites the left and the right.

яке об'єднує прихильників як лівої, так і правої політики.

A critique of crony capitalism is as central

Критика кланового капіталізму стосується

to the Tea Party as it is to Occupy Wall Street.

і Бостонського чаювання, і руху "Окупуй Волл-стріт".

But if crony capitalism is, intellectually at least,

Але якщо клановий капіталізм є, хоча б теоретично,

the easy part of the problem,

легкою стороною проблеми,

things get trickier when you look at the economic drivers

то все стає складнішим, якщо звернутися до

of surging income inequality.

економічних рушіїв нерівності доходів.

In and of themselves, these aren't too mysterious.

Самі по собі, вони не є таємницею.

Globalization and the technology revolution,

Глобалізація і технологічна революція,

the twin economic transformations

пара економічних перетворень,

which are changing our lives

які змінюють наше життя

and transforming the global economy,

та перетворюють світову економіку,

are also powering the rise of the super-rich.

також сприяють зростанню надбагатих людей.

Just think about it.

Просто задумайтесь.

For the first time in history,

Уперше в історії,

if you are an energetic entrepreneur

якщо ви енергійний підприємець

with a brilliant new idea

із блискучою новою ідеєю

or a fantastic new product,

надзвичайного нового продукту,

you have almost instant, almost frictionless access

ви миттєво отримаєте вільний доступ

to a global market of more than a billion people.

до світового ринку з понад мільярдом людей.

As a result, if you are very, very smart

У результаті, якщо ви страшенно розумний

and very, very lucky,

і страшенно везучий,

you can get very, very rich

ви страшенно швидко

very, very quickly.

станете страшенно багатим.

The latest poster boy for this phenomenon

Останнім яскравим представником цього явища

is David Karp.

є Девід Карп.

The 26-year-old founder of Tumblr

26-ти річний засновник Tumblr

recently sold his company to Yahoo

нещодавно продав свою компанію Yahoo

for 1.1 billion dollars.

за 1.1 мільярд доларів.

Think about that for a minute:

Задумайтесь над цим на хвилинку:

1.1 billion dollars, 26 years old.

1.1 мільярд доларів у 26 років!

It's easiest to see how the technology revolution

Легко помітити, як технологічна революція

and globalization are creating this sort of superstar effect

та глобалізація створюють так званий ефект суперзірки

in highly visible fields,

у тих галузях, що у всіх на очах -

like sports and entertainment.

у спорті та розвагах.

We can all watch how a fantastic athlete

Ми всі можемо спостерігати за тим, як чудовий

or a fantastic performer can today leverage his or her skills

спортсмен чи виконавець сьогодні заробляє завдяки своїй майстерності

across the global economy as never before.

по всьому світу, як ніколи раніше.

But today, that superstar effect

Але сьогодні цей ефект суперзірки

is happening across the entire economy.

відчутний у всій економіці.

We have superstar technologists.

Ми маємо суперзірок технологів.

We have superstar bankers.

Суперзірок банкірів.

We have superstar lawyers and superstar architects.

У нас є суперзірки юристи та суперзірки архітектори.

There are superstar cooks

Є суперзірки кухарі

and superstar farmers.

та суперзірки фермери.

There are even, and this is my personal favorite example,

Є навіть, і це мій улюблений приклад,

superstar dentists,

суперзірки дантисти,

the most dazzling exemplar of whom

а найяскравіший представник серед них -

is Bernard Touati, the Frenchman who ministers

Бернард Туаті, француз, який cлужить

to the smiles of fellow superstars

посмішкам своїх колег суперзірок,

like Russian oligarch Roman Abramovich

як російський олігарх Роман Абрамович

or European-born American fashion designer

чи американська дизайнерка європейського походження

Diane von Furstenberg.

Діана фон Фурстенберґ.

But while it's pretty easy to see how globalization

Але якщо спостерігати за тим, як глобалізація

and the technology revolution

та технологічна революція

are creating this global plutocracy,

створюють світову плутократію - дуже просто,

what's a lot harder is figuring out what to think about it.

то набагато важче зрозуміти, як до цього всього ставитися.

And that's because,

Це тому, що на відміну від

in contrast with crony capitalism,

кланового капіталізму,

so much of what globalization and the technology revolution

все те, що зробила глобалізація та технологічна революція,

have done is highly positive.

є дуже позитивним.

Let's start with technology.

Розпочнемо з технології.

I love the Internet. I love my mobile devices.

Я люблю інтернет та свої мобільні пристрої.

I love the fact that they mean that

Мені подобається, що завдяки їм

whoever chooses to will be able to watch this talk

кожний охочий зможе подивитись цей виступ

far beyond this auditorium.

далеко за межами цього глядацького залу.

I'm even more of a fan of globalization.

Я ще запекліший фанат глобалізації.

This is the transformation

Це перетворення,

which has lifted hundreds of millions

яке підняло сотні мільйонів

of the world's poorest people out of poverty

найбідніших людей світу зі злиднів

and into the middle class,

до середнього класу,

and if you happen to live in the rich part of the world,

а якщо ви живете у багатій частині світу,

it's made many new products affordable --

то чимало продуктів стали доступніші -

who do you think built your iPhone? —

хто, ви думаєте, зробив ваш айфон? -

and things that we've relied on for a long time much cheaper.

а інші речі, які ми вже давно використовуємо, набагато дешевші.

Think of your dishwasher or your t-shirt.

Згадайте про свою посудомийну машину та футболку.

So what's not to like?

Але що тут не так?

Well, a few things.

Отож, кілька речей.

One of the things that worries me

Мене хвилює,

is how easily what you might call meritocratic plutocracy

як легко устрій, що його можна назвати меритократичною плутократією,

can become crony plutocracy.

може перетворитися у кланову плутократію.

Imagine you're a brilliant entrepreneur

Уявіть собі, що ви чудовий підприємець,

who has successfully sold that idea or that product

який успішно продав

to the global billions

якусь ідею чи продукт мільярду людей

and become a billionaire in the process.

та став мільярдером.

It gets tempting at that point

На цьому етапі досить спокусливо

to use your economic nous

використати свій економічний інтелект,

to manipulate the rules of the global political economy

щоб маніпулювати правилами глобальної політичної економіки

in your own favor.

на свою користь.

And that's no mere hypothetical example.

Це не лише гіпотетичний приклад.

Think about Amazon, Apple, Google, Starbucks.

Згадайте про Amazon, Apple, Google, Starbucks.

These are among the world's most admired,

Це одні з найбільш шанованих,

most beloved, most innovative companies.

улюблених та іноваційних компаній у світі.

They also happen to be particularly adept

Вони також виявилися особливо ефективними

at working the international tax system

у міжнародній системі оподаткування,

so as to lower their tax bill very, very significantly.

значно знижуючи свої податкові декларації.

And why stop at just playing the global political

Та чому зупинятися лише на маніпулюванні глобальною політичною

and economic system as it exists

та економічною системою

to your own maximum advantage?

заради власної користі?

Once you have the tremendous economic power

Якщо у вас є величезна економічна сила,

that we're seeing at the very, very top of the income distribution

яку ми бачимо на самій вершині розподілу доходів,

and the political power that inevitably entails,

та споріднена з нею політична влада,

it becomes tempting as well

вам раптом кортить

to start trying to change the rules of the game

змінити правила гри

in your own favor.

на свою користь.

Again, this is no mere hypothetical.

Знову ж таки, це не лише гіпотетично.

It's what the Russian oligarchs did

Саме так зробили російські олігархи,

in creating the sale-of-the-century privatization

влаштувавши найбільший за сто років розпродаж

of Russia's natural resources.

природних ресурсів Росії.

It's one way of describing what happened

Саме це трапилось

with deregulation of the financial services

із дерегуляцією фінансових послуг

in the U.S. and the U.K.

у США та Великобританії.

A second thing that worries me

Інша річ, яка мене хвилює,

is how easily meritocratic plutocracy

це те, як легко меритократична плутократія

can become aristocracy.

може перетворитися на аристократію.

One way of describing the plutocrats

Плутократів можна описати

is as alpha geeks,

як альфа-вундеркіндів.

and they are people who are acutely aware

Це люди, які чудово розуміють,

of how important highly sophisticated

якими важливими є аналітичні

analytical and quantitative skills are in today's economy.

та прогностичні навички в умовах сучасної економіки.

That's why they are spending

Ось чому вони витрачають

unprecedented time and resources

безпрецедентні час та ресурси

educating their own children.

на освіту своїх власних дітей.

The middle class is spending more on schooling too,

Середній клас також більше витрачає на навчання,

but in the global educational arms race

але у цій глобальній гонитві освітніх озброєнь,

that starts at nursery school

яка розпочинається в дитячому садку

and ends at Harvard, Stanford or MIT,

та закінчується в Гарварді, Стенфорді та Массачусетському технологічному інституті,

the 99 percent is increasingly outgunned

Один Відсоток все ж

by the One Percent.

витісняє решту 99%.

The result is something that economists Alan Krueger

Як наслідок маємо те, що економісти Алан Круґер

and Miles Corak call the Great Gatsby Curve.

та Майлс Корак називають Кривою Великого Ґетсбі.

As income inequality increases,

Що більша нерівність доходів,

social mobility decreases.

то менша соціальна мобільність.

The plutocracy may be a meritocracy,

Плутократія може стати меритократією,

but increasingly you have to be born

але все частіше вам потрібно народитися

on the top rung of the ladder to even take part in that race.

у вищому ранзі, щоб принаймні мати змогу брати участь у цій гонитві.

The third thing, and this is what worries me the most,

Третя проблема, яка найбільше мене хвилює,

is the extent to which those same largely positive forces

полягає у тому, якою мірою ті самі позитивні сили,

which are driving the rise of the global plutocracy

які призводять до збільшення глобальної плутократії,

also happen to be hollowing out the middle class

також поглинають середній клас

in Western industrialized economies.

у західних промислово розвинених країнах.

Let's start with technology.

Розпочнемо з технології.

Those same forces that are creating billionaires

Ті сили, які створюють мільярдерів,

are also devouring many traditional middle-class jobs.

також поглинають багато традиційних робочих місць середнього класу.

When's the last time you used a travel agent?

Коли востаннє ви користувались послугами турагента?

And in contrast with the industrial revolution,

І на відміну від промислової революції,

the titans of our new economy

титани нашої нової економіки

aren't creating that many new jobs.

не створюють багато нових робочих місць.

At its zenith, G.M. employed hundreds of thousands,

У свій найкращий час GM найняли сотні тисяч працівників,

Facebook fewer than 10,000.

Facebook - менше ніж 10.000.

The same is true of globalization.

Те ж саме можна сказати і про глобалізацію.

For all that it is raising hundreds of millions of people

Бо все те, що витягує сотні мільйонів людей

out of poverty in the emerging markets,

з бідності на ринках, що розвиваються,

it's also outsourcing a lot of jobs

також зменшує кількість робочих місць

from the developed Western economies.

у розвиненій західній економіці.

The terrifying reality is

Жахлива реальність полягає у тому,

that there is no economic rule

що не існує жодного економічного правила,

which automatically translates

яке б автоматично перетворило

increased economic growth

щораз стрімкіше економічне зростання

into widely shared prosperity.

у загальне благополуччя.

That's shown in what I consider to be

Про це, на мою думку, свідчить

the most scary economic statistic of our time.

найжахливіша економічна статистика нашого часу.

Since the late 1990s, increases in productivity

З кінця 1990-х років зростання продуктивності

have been decoupled from increases

було відокремлене від

in wages and employment.

зростання заробітньої плати і зайнятості.

That means that our countries are getting richer,

Це означає, що наші країни стають заможнішими,

our companies are getting more efficient,

компанії - продуктивнішими,

but we're not creating more jobs

але ми не створюємо більше робочих місць

and we're not paying people, as a whole, more.

і не платимо більше грошей людям.

One scary conclusion you could draw from all of this

З цього можна зробити моторошний висновок:

is to worry about structural unemployment.

нам варто хвилюватися про структурне безробіття.

What worries me more is a different nightmare scenario.

Ще більше мене турбує інший жахливий сценарій.

After all, in a totally free labor market,

Зрештою, на абсолютно вільному ринку праці

we could find jobs for pretty much everyone.

ми могли б знайти роботу практично для кожного.

The dystopia that worries me

Антиутопія, яка мене тривожить,

is a universe in which a few geniuses

це світ, у якому декілька геніїв

invent Google and its ilk

винаходять Google чи щось на кшталт цього,

and the rest of us are employed giving them massages.

а всі інші працюють на них, масажуючи їм шию.

So when I get really depressed about all of this,

Тож коли я перебуваю у справді депресивному стані через все це,

I comfort myself in thinking about the Industrial Revolution.

я заспокоюю себе думками про промислову революцію.

After all, for all its grim, satanic mills,

Врешті-решт, навіть з усіма цими похмурими, пекельними ливарнями

it worked out pretty well, didn't it?

все закінчилося дуже добре, чи не так?

After all, all of us here are richer, healthier, taller --

Зрештою, всі ми тут багатші, здоровіші, вищі,

well, there are a few exceptions —

ну, звісно, є кілька винятків,

and live longer than our ancestors in the early 19th century.

та живемо довше, ніж наші предки на початку 19 століття.

But it's important to remember

Але необхідно пам'ятати,

that before we learned how to share the fruits

що перш ніж ми навчилися ділитись плодами

of the Industrial Revolution

промислової революції

with the broad swathes of society,

із широкими верствами суспільства,

we had to go through two depressions,

нам довелось пережити дві депресії:

the Great Depression of the 1930s,

Велику депресію 1930-х років

the Long Depression of the 1870s,

і Довгу депресію 1870-х.,

two world wars, communist revolutions

дві світові війни, комуністичні революції

in Russia and in China,

у Росії та Китаї

and an era of tremendous social

та епоху величезних соціальних

and political upheaval in the West.

та політичних потрясінь на Заході.

We also, not coincidentally,

Ми також, невипадково,

went through an era of tremendous

пережили еру визначних

social and political inventions.

соціальних та політичних відкриттів.

We created the modern welfare state.

Ми створили сучасну державу загального добробуту.

We created public education.

Ми створили державну освіту.

We created public health care.

Службу охорони здоров'я.

We created public pensions.

Державні пенсії.

We created unions.

Профспілки.

Today, we are living through an era

Сьогодні ми живемо в епоху

of economic transformation

економічних перетворень,

comparable in its scale and its scope

які за масштабами та сферою поширення

to the Industrial Revolution.

можна прирівняти до промислової революції.

To be sure that this new economy benefits us all

Щоб переконатися, що ця нова економіка приносить користь нам усім,

and not just the plutocrats,

а не лише плутократам,

we need to embark on an era

нам варто вступити в епоху

of comparably ambitious social and political change.

доволі амбітних соціальних та політичних змін.

We need a new New Deal.

Нам потрібний новий Новий Курс.

(Applause)

(Оплески)