Embrace the Shake | Phil Hansen | TED Talks

Translator: Joseph Geni Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Anastasiia Hlivinska Утверджено: Orysja Fedunjak

So, when I was in art school,

Коли я навчався у художній школі,

I developed a shake in my hand,

у мене почали тремтіти руки,

and this was the straightest line I could draw.

і це була найпряміша лінія, яку я міг намалювати.

Now in hindsight, it was actually good for some things,

Озираючись назад, я розумію, що це було добре для кількох справ,

like mixing a can of paint or shaking a Polaroid,

як от змішувати фарби у бляшанці чи струшувати полароїдну фотографію,

but at the time this was really doomsday.

але тоді це було кінцем світу.

This was the destruction of my dream of becoming an artist.

Це був хрест на моїй мрії стати художником.

The shake developed out of, really,

Тремтіння насправді розвинулося з

a single-minded pursuit of pointillism,

цілеспрямованого наслідування пуантилізму,

just years of making tiny, tiny dots.

з років, коли я ставив маленькі-маленькі цяточки.

And eventually these dots went from being perfectly round

І зрештою, ці цятки з ідеально круглих

to looking more like tadpoles, because of the shake.

через тремтіння перетворилися на головастиків.

So to compensate, I'd hold the pen tighter,

Тож, щоб урівноважити тремтіння, я тримав ручку міцніше,

and this progressively made the shake worse,

і це призвело до швидкого погіршення тремтіння,

so I'd hold the pen tighter still.

тож я почав тримати ручку ще сильніше.

And this became a vicious cycle that ended up

І це стало замкненим колом, яке перетворилося у

causing so much pain and joint issues,

такий сильний біль та проблеми з суглобами,

I had trouble holding anything.

що мені було важко тримати взагалі що-небудь.

And after spending all my life wanting to do art,

І після того, як я усе життя хотів займатися мистецтвом,

I left art school, and then I left art completely.

я закінчив школу і повністю закинув мистецтво.

But after a few years, I just couldn't stay away from art,

Але через кілька років я просто не міг оминути мистецтво стороною,

and I decided to go to a neurologist about the shake

тож я вирішив проконсультуватися у невролога щодо тремтіння,

and discovered I had permanent nerve damage.

і дізнався, що у мене необоротне пошкодження нерва.

And he actually took one look at my squiggly line,

Він поглянув на мою хвилясту лінію

and said, "Well, why don't you just embrace the shake?"

і сказав: "То чому ж ви просто не скористаєтеся тремтінням?"

So I did. I went home, I grabbed a pencil,

Так я й зробив. Я прийшов додому, взяв олівець,

and I just started letting my hand shake and shake.

і просто дозволив своїй руці тремтіти і тремтіти.

I was making all these scribble pictures.

Я малював хвилясті картини.

And even though it wasn't the kind of art

І хоча це не було тим художнім мистецтвом,

that I was ultimately passionate about, it felt great.

яким я зрештою захоплювався, це було чудово.

And more importantly, once I embraced the shake,

Крім того, як тільки я почав використовувати тремтіння,

I realized I could still make art.

я зрозумів, що все ж можу творити мистецтво.

I just had to find a different approach

Просто потрібно було знайти інший підхід

to making the art that I wanted.

до того, як займатися тим мистецтвом, що я хотів.

Now, I still enjoyed the fragmentation of pointillism,

Мені все ще подобалася роздрібленість пуантилізму,

seeing these little tiny dots come together

те, як ці маленькі цяточки поєднуються,

to make this unified whole.

щоб утворити єдине ціле.

So I began experimenting with other ways to fragment images

Тож я почав експериментувати з іншими способами поділу картин,

where the shake wouldn't affect the work,

таким чином, щоб тремтіння не впливало на роботу.

like dipping my feet in paint and walking on a canvas,

Наприклад, умочував ноги у фарбу та ходив по полотні,

or, in a 3D structure consisting of two-by-fours,

створював 3D картини, які складаються з полотен розміром 2*4,

creating a 2D image by burning it with a blowtorch.

творив 2D зображення, випалюючи їх паяльною лампою.

I discovered that, if I worked on a larger scale and with bigger materials,

Я зрозумів, що якщо працювати з більшими масштабами та більшими матеріалами,

my hand really wouldn't hurt,

то рука не болить,

and after having gone from a single approach to art,

і після єдиного підходу до мистецтва,

I ended up having an approach to creativity

я віднайшов підхід до винахідливості,

that completely changed my artistic horizons.

який повністю змінив мої мистецькі уявлення.

This was the first time I'd encountered this idea

Уперше я зіштовхнувся з ідеєю про те,

that embracing a limitation could actually drive creativity.

що подолання обмежень породжує креативність.

At the time, I was finishing up school,

На той час я закінчував навчання

and I was so excited to get a real job and finally afford new art supplies.

і з нетерпінням чекав, коли я отримаю справжню роботу і зможу купити нові приладдя для малювання.

I had this horrible little set of tools, and I felt like

У мене був дуже маленький набір приладів, і мені здавалося,

I could do so much more with the supplies

що я міг би робити набагато більше з обладнанням, яке,

I thought an artist was supposed to have.

як я вважав, мусить мати кожен художник.

I actually didn't even have a regular pair of scissors.

У мене не було навіть звичайних ножиць.

I was using these metal shears until I stole a pair

Я користувався такими великими металевими ножицями,

from the office that I worked at.

поки не вкрав пару з офісу, в якому працював.

So I got out of school, I got a job, I got a paycheck,

Тож я закінчив навчання, отримав роботу, одержав зарплату,

I got myself to the art store,

пішов до магазину для художників

and I just went nuts buying supplies.

і скупив все, що можна.

And then when I got home, I sat down

І коли я прийшов додому, я сів

and I set myself to task to really try to create something

і поставив собі за мету справді створити щось таке,

just completely outside of the box.

чого ще ніхто не робив.

But I sat there for hours, and nothing came to mind.

Але я так сидів годинами і нічого не міг придумати.

The same thing the next day, and then the next,

Те саме було і наступного дня, і ще одного,

quickly slipping into a creative slump.

що переросло у творчий занепад.

And I was in a dark place for a long time, unable to create.

Я довго перебував у творчій кризі і не міг нічого творити.

And it didn't make any sense, because I was finally able

Це було безглуздо, тому що я нарешті міг

to support my art, and yet I was creatively blank.

купити все потрібне, але все ж з погляду творчості я збіднів.

But as I searched around in the darkness,

Займаючись пошуками,

I realized I was actually paralyzed by all of the choices

я усвідомив, що я просто був паралізований від багатства вибору,

that I never had before.

якого у мене не було раніше.

And it was then that I thought back to my jittery hands.

І саме тоді я згадав про свої тремтячі руки.

Embrace the shake.

Скористатися тремтінням.

And I realized, if I ever wanted my creativity back,

Я зрозумів, що я якщо я хотів повернути свою винахідливість,

I had to quit trying so hard to think outside of the box

мені потрібно перестати так інтенсивно намагатися мислити за межами

and get back into it.

і повернутися до них.

I wondered, could you become more creative, then,

Я подумав: чи можна стати креативнішим,

by looking for limitations?

шукаючи обмежень?

What if I could only create with a dollar's worth of supplies?

А що якби я міг творити тільки з приладдям на суму в 1 долар?

At this point, I was spending a lot of my evenings in --

У цей час я проводив багато вечорів -

well, I guess I still spend a lot of my evenings in Starbucks —

взагалі-то я і зараз багато вечорів проводжу у Старбаксі -

but I know you can ask for an extra cup if you want one,

але я знаю, що там можна попросити додаткову чашку безкоштовно, якщо хочете,

so I decided to ask for 50.

тож я вирішив попросити 50.

Surprisingly, they just handed them right over,

Дивно, але вони мені їх дали.

and then with some pencils I already had,

Маючи ще кілька олівців,

I made this project for only 80 cents.

я зробив цей проект лише за 80 центів.

It really became a moment of clarification for me

Однієї миті мене осяяло -

that we need to first be limited

мене потрібно обмежити,

in order to become limitless.

щоб я позбувся меж.

I took this approach of thinking inside the box

Я переніс метод мислення у межах

to my canvas, and wondered what if, instead of

на свої полотна, і подумав: а що якби замість полотен

painting on a canvas, I could only paint on my chest?

я малював лише на своїх грудях?

So I painted 30 images, one layer at a time,

Тож я намалював 30 картин, пошарово,

one on top of another,

одна на одній,

with each picture representing an influence in my life.

де кожна картина втілювала щось, що вплинуло на мене в житті.

Or what if, instead of painting with a brush,

Або: що якщо замість пензля

I could only paint with karate chops? (Laughter)

я використовував удари карате? (Сміх)

So I'd dip my hands in paint,

Тож я вмочував руки у фарбу

and I just attacked the canvas,

і атакував полотно.

and I actually hit so hard that I bruised a joint in my pinkie

Я вдаряв по ньому з такою силою, що пошкодив суглоб мізинця,

and it was stuck straight for a couple of weeks.

який не розгинався кілька тижнів.

(Laughter) (Applause)

(Сміх) (Оплески)

Or, what if instead of relying on myself,

Або: що якби замість того, щоб покладатися на себе,

I had to rely on other people

я мав би покладатись на інших людей,

to create the content for the art?

щоб створювати зміст моєї творчості?

So for six days, I lived in front of a webcam.

Тож протягом 6 днів я жив перед веб-камерою.

I slept on the floor and I ate takeout,

Я спав на підлозі і замовляв їжу,

and I asked people to call me and share a story with me

телефонував людям і просив їх розповісти історію

about a life-changing moment.

про момент, який змінив їхнє життя.

Their stories became the art

Ці історії стали мистецтвом,

as I wrote them onto the revolving canvas.

коли я написав їх на полотнах, які оберталися.

(Applause)

(Оплески)

Or what if instead of making art to display,

Або: що якщо замість того, щоб творити мистецтво,

I had to destroy it?

я б його руйнував?

This seemed like the ultimate limitation,

Це здавалося крайнім обмеженням,

being an artist without art.

бути митцем без мистецтва.

This destruction idea turned into a yearlong project

Ця ідея руйнації перетворилася на проект завдовжки один рік,

that I called Goodbye Art,

який я назвав "Прощавай, мистецтво",

where each and every piece of art had to be destroyed after its creation.

де кожен твір мистецтва мав бути знищеним після його створення.

In the beginning of Goodbye Art, I focused on

Спочатку "Прощавай мистецтво" я зосередився на

forced destruction, like this image of Jimi Hendrix,

штучній руйнації, на зразок цього зображення Джимі Гендрикса,

made with over 7,000 matches.

яке зроблене з понад 7 000 сірників.

(Laughter)

(Сміх)

Then I opened it up to creating art that was destroyed naturally.

Потім я почав займатися творами, які руйнувалися природнім шляхом.

I looked for temporary materials,

Я шукав тимчасові матеріали,

like spitting out food --

такі як виплюнута їжа --

(Laughter) —

(Сміх)

sidewalk chalk

крейда для асфальту

and even frozen wine.

і навіть заморожене вино.

The last iteration of destruction

Кінцевою стадією руйнації

was to try to produce something that didn't actually exist in the first place.

була спроба створити щось, чого насправді не існує.

So I organized candles on a table, I lit them, and then blew them out,

Тож я розклав свічки на столі, підпалив їх і задмухав,

then repeated this process over and over with the same set of candles,

а потім повторив цю процедуру знову і знову з тими ж самими свічками,

then assembled the videos into the larger image.

а потім склав ці відео у більшу картинку.

So the end image was never visible as a physical whole.

Таким чином, що кінцеве зображення ніколи не існувало.

It was destroyed before it ever existed.

Воно було зруйноване ще до його існування.

In the course of this Goodbye Art series,

Під час серії "Прощавай, мистецтво"

I created 23 different pieces

я створив 23 твори,

with nothing left to physically display.

які не могли бути фізично представленими.

What I thought would be the ultimate limitation

Те, що я вважав справжнім обмеженням,

actually turned out to be the ultimate liberation,

насправді виявилося справжнім звільненням,

as each time I created,

оскільки щоразу, як я щось створював,

the destruction brought me back to a neutral place

руйнація приводила мене до нейтральної точки,

where I felt refreshed and ready to start the next project.

де я відновлювався і був готовий розпочати новий проект.

It did not happen overnight.

Це не відбулося за ніч.

There were times when my projects failed to get off the ground,

Були моменти, коли мої проекти так і змогли бути втіленими.

or, even worse, after spending tons of time on them

Або ще гірше - коли я витрачав на них купу часу,

the end image was kind of embarrassing.

а кінцевий результат був жалюгідний.

But having committed to the process, I continued on,

Але розпочавши процес, я продовжував його,

and something really surprising came out of this.

і врешті-решт отримав щось справді вражаюче.

As I destroyed each project,

Коли я руйнував проекти,

I was learning to let go,

я вчився не перейматися,

let go of outcomes, let go of failures,

не перейматися результатами, невдачами

and let go of imperfections.

та недосконалостями.

And in return, I found a process of creating art

І у відповідь я отримав процес творіння мистецтва,

that's perpetual and unencumbered by results.

який є вічним і вільним від результатів.

I found myself in a state of constant creation,

Я опинився у стані постійного творіння

thinking only of what's next

і думав тільки про те, що буде далі,

and coming up with more ideas than ever.

і мені в голову приходило більше ідей, ніж будь-коли.

When I think back to my three years away from art,

Коли я думаю про три роки відсторонення від мистецтва,

away from my dream, just going through the motions,

від моєї мрії, коли я просто плив за течією

instead of trying to find a different way to continue that dream,

замість того, щоб знайти інший спосіб втілити мрію в життя,

I just quit, I gave up.

я просто здався і закинув все.

And what if I didn't embrace the shake?

А що якби я не скористався тремтінням?

Because embracing the shake for me

Адже для мене це стосувалося не лише

wasn't just about art and having art skills.

мистецтва та художніх навичок.

It turned out to be about life, and having life skills.

Виявилося, що це стосувалося самого життя і життєвих навичок.

Because ultimately, most of what we do

Адже насправді, більшість з того, що ми робимо

takes place here, inside the box, with limited resources.

відбувається тут, у зоні обмеження з обмеженими ресурсами.

Learning to be creative within the confines of our limitations

Навчитися бути винахідливим у своїх обмеженнях -

is the best hope we have to transform ourselves

це найбільша надія для того, щоб змінити себе

and, collectively, transform our world.

і разом змінити світ.

Looking at limitations as a source of creativity

Погляд на обмеження як на джерело винахідливості

changed the course of my life.

змінило плин мого життя.

Now, when I run into a barrier

Тепер, коли я стикаюся з бар'єром,

or I find myself creatively stumped,

або коли я спантеличений,

I sometimes still struggle,

іноді я борюся,

but I continue to show up for the process

проте я продовжую займатися своєю справою,

and try to remind myself of the possibilities,

і намагаюся пам'ятати про такі можливості,

like using hundreds of real, live worms to make an image,

як використання сотень живих черв'яків для створення картини,

using a pushpin to tattoo a banana,

використання канцелярської кнопки для татуювання банана,

or painting a picture with hamburger grease.

або малювання картини за допомогою жиру з гамбургера.

(Laughter)

(Сміх)

One of my most recent endeavors

Нещодавно я спробував

is to try to translate the habits of creativity that I've learned

перетворити характер творчості, про який я дізнався,

into something others can replicate.

на щось, що інші можуть відтворити.

Limitations may be the most unlikely of places

Обмеження навряд чи можуть

to harness creativity, but perhaps

підкорити творчість, проте вони є

one of the best ways to get ourselves out of ruts,

найкращим стимулом для того, щоб ми розпочали щось нове,

rethink categories and challenge accepted norms.

переосмислили категорії і кинули виклик нормам.

And instead of telling each other to seize the day,

І замість того, щоб наказувати іншим ловити момент,

maybe we can remind ourselves every day

можливо, ми нагадуватимемо собі кожного дня

to seize the limitation.

ловити обмеження.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)