Ron McCallum: How technology allowed me to read

Перекладач: Helen Trotsenko Утверджено: Julia Halamay

When I was about three or four years old,

Коли мені було три чи чотири роки,

I remember my mum reading a story to me

я пам'ятаю, як моя мама читала казки мені

and my two big brothers,

і двом моїм старшим братам,

and I remember putting up my hands

і я пам'ятаю, як клав руки на книжку,

to feel the page of the book,

намагаючись відчути її сторінки,

to feel the picture they were discussing.

відчути малюнок, про який вони говорили.

And my mum said, "Darling,

Тоді моя мама казала: "Любий,

remember that you can't see

пам'ятай, ти не можеш бачити,

and you can't feel the picture

ти не можеш відчути, що намальовано,

and you can't feel the print on the page."

і надруковано на сторінці".

And I thought to myself,

І я подумав:

"But that's what I want to do.

"Але це те, що я хочу робити.

I love stories. I want to read."

Я люблю казки. Я хочу читати".

Little did I know

Чи знав я малим,

that I would be part of a technological revolution

що стану частиною технологічної революції,

that would make that dream come true.

яка втілить цю мрію у реальність.

I was born premature by about 10 weeks,

Я народився недоношеним десь тижнів на 10,

which resulted in my blindness, some 64 years ago.

і через це з'явився на світ незрячим 64 роки тому.

The condition is known as retrolental fibroplasia,

Це називається ретролентальна фіброплазія,

and it's now very rare in the developed world.

і вона дуже рідко зустрічається у сучасному світі.

Little did I know, lying curled up

Чи знав я малим, лежачи згорнувшись

in my prim baby humidicrib in 1948

у боксі для недоношених діток у 1948 році,

that I'd been born at the right place

що мене народили у потрібному місці

and the right time,

і в потрібний час,

that I was in a country where I could participate

що я живу у країні, де зможу зробити свій внесок

in the technological revolution.

у технологічну революцію.

There are 37 million totally blind people on our planet,

Близько 37 мільйонів людей на планеті є цілком незрячими,

but those of us who've shared in the technological changes

але ті з нас, хто мав справу з технологічними змінами -

mainly come from North America, Europe,

в основному вихідці з Північної Америки, Європи,

Japan and other developed parts of the world.

Японії та інших розвинених країн світу.

Computers have changed the lives of us all in this room

Комп'ютери змінили життя і тих із нас, хто зараз є у цьому залі,

and around the world,

і людей по всьому світу,

but I think they've changed the lives

але, на мою думку, життя незрячих людей вони змінили

of we blind people more than any other group.

більше, ніж будь-кого іншого.

And so I want to tell you about the interaction

Тож я хотів би розповісти вам про взаємодію

between computer-based adaptive technology

адаптивної комп'ютерної технолоії

and the many volunteers who helped me over the years

і багатьох волонтерів, які допомагали мені всі ці роки

to become the person I am today.

ставати тим, ким я є сьогодні.

It's an interaction between volunteers,

Це взаємодія волонтерів,

passionate inventors and technology,

завзятих винахідників і технології,

and it's a story that many other blind people could tell.

і це історія, яку можуть розповісти вам багато інших незрячих людей.

But let me tell you a bit about it today.

Але дозвольте мені розповісти трохи про неї сьогодні.

When I was five, I went to school and I learned braille.

Коли мені було п'ять років, я пішов до школи і почав учити брайля.

It's an ingenious system of six dots

Цю геніальну систему шести крапок,

that are punched into paper,

вибитих на папері,

and I can feel them with my fingers.

які я можу відчувати пальцями.

In fact, I think they're putting up my grade six report.

Взагалі, я вважаю, що моя випускна доповідь - це їх заслуга.

I don't know where Julian Morrow got that from.

Не знаю, звідки Джуліан Морроу це взяв.

(Laughter)

(Сміх)

I was pretty good in reading,

Я досить непогано вправлявся у читанні,

but religion and musical appreciation needed more work.

але релігійні і музичні починання потребували більших зусиль.

(Laughter)

(Сміх)

When you leave the opera house,

Коли виходите з будівлі опери,

you'll find there's braille signage in the lifts.

ви можете побачити позначки брайля у ліфтах.

Look for it. Have you noticed it?

Подивіться на них. Ви їх помічали?

I do. I look for it all the time.

Я так. Я кожного разу дивлюсь на них.

(Laughter)

(Сміх)

When I was at school,

Коли я навчався у школі,

the books were transcribed by transcribers,

книжки розшифровувалися стенографами,

voluntary people who punched one dot at a time

добровольцями, які вибивали одну крапку за раз,

so I'd have volumes to read,

щоб я мав змогу читати томи,

and that had been going on, mainly by women,

цю справу у нашій країні з кінця 19-го століття

since the late 19th century in this country,

продовжували робити переважно жінки,

but it was the only way I could read.

і для мене це був єдиний спосіб читати.

When I was in high school,

Коли я навчався у середній школі,

I got my first Philips reel-to-reel tape recorder,

у мене з'явився мій перший бобінний магнітофон,

and tape recorders became my sort of pre-computer

він став для мене своєрідним засобом навчання

medium of learning.

на зразок комп'ютера.

I could have family and friends read me material,

Мої рідні й друзі могли читати для мене певні матеріали,

and I could then read it back

а я прокручував їх знову і знову

as many times as I needed.

стільки разів, скільки було необхідно.

And it brought me into contact

І це привело мене до співпраці

with volunteers and helpers.

з волонтерами і помічниками.

For example, when I studied at graduate school

Наприклад, коли я навчався в аспірантурі

at Queen's University in Canada,

Королівського університету Канади,

the prisoners at the Collins Bay jail agreed to help me.

арештанти в'язниці Колінз Бей погодились мені допомогти.

I gave them a tape recorder, and they read into it.

Я дав їм магнітофон, і вони робили записи для мене.

As one of them said to me,

Як сказав мені один з них:

"Ron, we ain't going anywhere at the moment."

"Роне, ми зараз нікуди не поспішаємо".

(Laughter)

(Сміх)

But think of it. These men,

Але подумайте лишень. Ці чоловіки,

who hadn't had the educational opportunities I'd had,

які не мали можливостей для навчання, які мав я,

helped me gain post-graduate qualifications in law

допомогли мені отримати кваліфікацію аспіранта з права

by their dedicated help.

своєю відданою допомогою.

Well, I went back and became an academic

Тож я повернувся і став академіком

at Melbourne's Monash University,

в університеті Монаш у Мельбурні,

and for those 25 years,

і усі ці 25 років

tape recorders were everything to me.

магнітофон був для мене всім.

In fact, in my office in 1990,

До речі, у 1990 році я мав 28 кілометрів

I had 18 miles of tape.

записів у своєму кабінеті.

Students, family and friends all read me material.

Студенти, родина, друзі - усі начитували для мене матеріал.

Mrs. Lois Doery,

Пані Лоїс Доері,

whom I later came to call my surrogate mum,

яку я пізніше став називати сурогатною матір'ю,

read me many thousands of hours onto tape.

прочитала для мене тисячі годин під запис.

One of the reasons I agreed to give this talk today

Однією з причин, чому я погодився виступати сьогодні,

was that I was hoping that Lois would be here

було те, що я сподівався, що пані Лоїс буде присутня тут,

so I could introduce you to her and publicly thank her.

і я зможу представити вам її і привселюдно подякувати.

But sadly, her health hasn't permitted her to come today.

Але, на жаль, стан її здоров'я не дозволив їй прийти.

But I thank you here, Lois, from this platform.

Але все одно, Лоїс, стоячи на цій сцені, я дякую Вам.

(Applause)

(Оплески)

I saw my first Apple computer in 1984,

Я побачив мій перший комп'ютер Apple у 1984 році.

and I thought to myself,

І подумав:

"This thing's got a glass screen, not much use to me."

"У цієї штуки скляний екран, не багато користі для мене".

How very wrong I was.

Як же я помилявся.

In 1987, in the month our eldest son Gerard was born,

У 1987, у тому ж місяці, коли народився наш старший син Жерар,

I got my first blind computer,

у мене з'явився перший комп'ютер для сліпих,

and it's actually here.

він зараз тут.

See it up there?

Бачите його?

And you see it has no, what do you call it, no screen.

Як бачите, у ньому немає так званого екрана.

(Laughter)

(Сміх)

It's a blind computer.

Це комп'ютер для сліпих.

(Laughter)

(Сміх)

It's a Keynote Gold 84k,

Це Keynote Gold 84k,

and the 84k stands for it had 84 kilobytes of memory.

84k означає, що він має 84 кілобайти пам'яті.

(Laughter)

(Сміх)

Don't laugh, it cost me 4,000 dollars at the time. (Laughter)

Не смійтеся, у свій час він коштував мені 4 тисячі доларів. (Сміх)

I think there's more memory in my watch.

Здається у годиннику більше пам'яті.

It was invented by Russell Smith, a passionate inventor

Його винайшов заповзятий винахідник Рассел Сміт

in New Zealand who was trying to help blind people.

з Нової Зеландії, який намагався допомогти сліпим людям.

Sadly, he died in a light plane crash in 2005,

На жаль, він загинув у катастрофі легкомоторного літака у 2005 році,

but his memory lives on in my heart.

але пам'ять про нього живе у моєму серці.

It meant, for the first time,

Спершу це означало,

I could read back what I had typed into it.

що я можу прослуховувати те, що надрукував.

It had a speech synthesizer.

Я мав синтезатор мови.

I'd written my first coauthored labor law book

Я написав першу книгу з трудового права у співавторстві

on a typewriter in 1979 purely from memory.

на друкарській машинці у 1979 році з пам'яті.

This now allowed me to read back what I'd written

Це дозволило мені перечитувати те, що я написав,

and to enter the computer world,

і відкрило світ комп'ютера,

even with its 84k of memory.

навіть із пам'яттю 84 кілобайта.

In 1974, the great Ray Kurzweil, the American inventor,

У 1974 році великий Рей Курцвейл, американський винахідник,

worked on building a machine that would scan books

працював над розробкою машини, яка б сканувала книги

and read them out in synthetic speech.

і потім озвучувала їх синтезованою мовою.

Optical character recognition units then

Оптичні пристрої розпізнавання символів,

only operated usually on one font,

хоча й працюють зазвичай лишень з одним шрифтом,

but by using charge-coupled device flatbed scanners

проте використовуючи прилад із зарядовим зв'язком планшетних сканерів

and speech synthesizers,

і синтезатор мовлення,

he developed a machine that could read any font.

він винайшов машину, що могла розпізнавати будь-який шрифт.

And his machine, which was as big as a washing machine,

Цей його агрегат, завбільшки з пральну машину,

was launched on the 13th of January, 1976.

був відкритий 13 січня 1976 року.

I saw my first commercially available Kurzweil

Я побачив перший Курцвейл, доступний для придбання,

in March 1989, and it blew me away,

у березні 1989 і дуже зрадів,

and in September 1989,

і у вересні 1989 року,

the month that my associate professorship

того ж місяця коли мені повідомили,

at Monash University was announced,

що я став доцентом університету Монаш,

the law school got one, and I could use it.

школа права придбала один, і я зміг ним користуватись.

For the first time, I could read what I wanted to read

Уперше я зміг читати те, що хотів,

by putting a book on the scanner.

скануючи книжку.

I didn't have to be nice to people!

Я не повинен більше бути милим із людьми!

(Laughter)

(Сміх)

I no longer would be censored.

Більше ніякої цензури.

For example, I was too shy then,

Наприклад, мені було соромно тоді,

and I'm actually too shy now, to ask anybody

та власне і тепер, попросити кого-небудь

to read me out loud sexually explicit material.

прочитати вголос сексуально відвертий текст.

(Laughter)

(Сміх)

But, you know, I could pop a book on in the middle of the night, and --

Але знаєте, взяв би я книжку серед ночі, і-і-і...

(Laughter) (Applause)

(Сміх) (Оплески)

Now, the Kurzweil reader is simply

Зараз рідер Курцвейла - це просто

a program on my laptop.

програма у моєму ноутбуці.

That's what it's shrunk to.

Ось на що вона перетворилась.

And now I can scan the latest novel

І зараз я можу сканувати найновіші твори,

and not wait to get it into talking book libraries.

не чекаючи, поки вони потраплять до розмовних бібліотек.

I can keep up with my friends.

Я можу йти в ногу з моїми друзями.

There are many people who have helped me in my life,

Чимало людей допомагали мені у моєму житті,

and many that I haven't met.

багатьох із них я ніколи не зустрічав.

One is another American inventor Ted Henter.

Як от ще одного американського винахідника Теда Гентера.

Ted was a motorcycle racer,

Тед був мотогонщиком,

but in 1978 he had a car accident and lost his sight,

але у 1978 році він потрапив у аварію і втратив зір,

which is devastating if you're trying to ride motorbikes.

а це катастрофа, якщо ви збираєтесь керувати мотоциклом.

He then turned to being a waterskier

Згодом він почав кататися на водних лижах

and was a champion disabled waterskier.

і став чемпіоном серед неповносправних.

But in 1989, he teamed up with Bill Joyce

Але у 1989 році, об'єднавшись із Білом Джойсом,

to develop a program that would read out

він винайшов програму, що могла б зчитувати

what was on the computer screen

з екрану

from the Net or from what was on the computer.

матеріали з інтернету чи ті, які є у самому комп'ютері.

It's called JAWS, Job Access With Speech,

Вона називається JAWS, Job Access With Speech,

and it sounds like this.

і звучить ось так.

(JAWS speaking)

(Розмовляє JAWS)

Ron McCallum: Isn't that slow?

Рон МакКаллум: Чи не заповільно?

(Laughter)

(Сміх)

You see, if I read like that, I'd fall asleep.

Бачите, якби я так читав, я б заснув.

I slowed it down for you.

Я уповільнив його для вас

I'm going to ask that we play it at the speed I read it.

Я попросив би прокрутити зі швидкістю, з якою я читаю.

Can we play that one?

Можете увімкнути?

(JAWS speaking)

(Розмовляє JAWS)

(Laughter)

(Сміх)

RM: You know, when you're marking student essays,

РМ: Знаєте, коли перевіряєш ессе студентів,

you want to get through them fairly quickly.

хочеться проглянути їх дійсно швидко.

(Laughter) (Applause)

(Сміх) (Оплески)

This technology that fascinated me in 1987

Ця технологія, яка вразила мене у 1987 році,

is now on my iPhone and on yours as well.

зараз є у моєму iPhone і у вашому теж.

But, you know, I find reading with machines

Але, знаєте, як на мене, читати за допомогою машини

a very lonely process.

дуже самотньо.

I grew up with family, friends, reading to me,

Я виріс з родиною і друзями, котрі читали мені,

and I loved the warmth and the breath

і я любив тепло, дихання

and the closeness of people reading.

і близкість людей під час читання.

Do you love being read to?

Ви любите, коли вам читають?

And one of my most enduring memories

Один із моїх найтривкіших спогадів про те,

is in 1999, Mary reading to me and the children

як у 1999 році Мері читала мені й дітям

down near Manly Beach

на пляжі Менлі

"Harry Potter and the Philosopher's Stone."

"Гаррі Поттер і філософський камінь".

Isn't that a great book?

Чи не чудова книжка?

I still love being close to someone reading to me.

Я й досі люблю бути поблизу людини, яка читає мені.

But I wouldn't give up the technology,

Але я б не покинув технології,

because it's allowed me to lead a great life.

бо вона дала мені можливість чудово провести життя.

Of course, talking books for the blind

Звичайно, розмовні книги для сліпих

predated all this technology.

передували всім цим технологіям.

After all, the long-playing record was developed

Наостанок, на початку 30-х було винайдено

in the early 1930s,

довготривалий запис,

and now we put talking books on CDs

і зараз ми поміщаємо розмовні книги у CD,

using the digital access system known as DAISY.

використовуючи систему цифрового доступу DAISY.

But when I'm reading with synthetic voices,

Але коли я читаю за допомогою синтетичного голосу,

I love to come home and read a racy novel

я полюбляю повернутись додому і прочитати колоритний роман

with a real voice.

реальним голосом.

Now there are still barriers

На даний момент перепони

in front of we people with disabilities.

на шляху людей з обмеженими можливостями все ж присутні.

Many websites we can't read using JAWS

Багато сайтів не можна прочитати за допомогою JAWS

and the other technologies.

та інших технологій.

Websites are often very visual,

Веб-сайти найчастіше дуже візуалізовані,

and there are all these sorts of graphs

на них чимало усіляких безіменних графічних зображень

that aren't labeled and buttons that aren't labeled,

і непозначених кнопок,

and that's why the World Wide Web Consortium 3,

і саме тому Третій всесвітній веб-консорціум,

known as W3C, has developed worldwide standards

відомий як W3C, розробив всесвітні

for the Internet.

інтернет-стандарти.

And we want all Internet users or Internet site owners

І нам би хотілось, щоб усі користувачі мережі або власники сайтів

to make their sites compatible so that

зробили свої сайти придатними для того,

we persons without vision can have a level playing field.

щоб ми, незрячі, мали рівні можливості.

There are other barriers brought about by our laws.

Але є й інші перепони, створені законодавством.

For example, Australia,

Так, наприклад, Австралія,

like about one third of the world's countries,

як і третина країн світу,

has copyright exceptions which allow books to be brailled

має деякі винятки у авторських правах, за якими книги можуть перекладатись на брайля

or read for we blind persons.

або озвучуватись для нас, людей із вадами зору.

But those books can't travel across borders.

Але такі книжки не можна вивозити за кордон.

For example, in Spain, there are a 100,000

Наприклад, в Іспанії близько 100 тисяч

accessible books in Spanish.

доступних книжок іспанською мовою.

In Argentina, there are 50,000.

У Аргентині - близько 50 тисяч.

In no other Latin American country

Не в усіх латиноамериканських країнах

are there more than a couple of thousand.

знайдеться трохи більше декількох тисяч.

But it's not legal to transport the books

Адже транспортування книжок

from Spain to Latin America.

з Іспанії до Латинської Америки протизаконне.

There are hundreds of thousands of accessible books

Сотні тисяч доступних книжок

in the United States, Britain, Canada, Australia, etc.,

зі Сполучених Штатів, Британії, Канади, Австралії

but they can't be transported to the 60 countries

не можна транспортувати до 60 країн світу,

in our world where English is the first and the second language.

де англійська є першою або другою мовою.

And remember I was telling you about Harry Potter.

Пам'ятаєте, я розповідав вам про Гаррі Поттера.

Well, because we can't transport books across borders,

Саме через те, що ми не можемо транспортувати книжки за кордон,

there had to be separate versions read

для кожної англомовної країни

in all the different English-speaking countries:

має бути створена окрема версія:

Britain, United States, Canada, Australia,

Британія, Сполучені Штати, Канада, Австралія

and New Zealand all had to have

і Нова Зеландія - кожна з них повинна мати

separate readings of Harry Potter.

окрему озвучену версію Гаррі Поттера.

And that's why, next month in Morocco,

І саме тому наступного місяця у Марокко

a meeting is taking place between all the countries.

відбудеться зустріч представників різних держав.

It's something that a group of countries

Група країн

and the World Blind Union are advocating,

і Світовий союз незрячих відстоюють

a cross-border treaty

угоду про перетин кордону,

so that if books are available under a copyright exception

за якою книгу, доступну відповідно до винятків до авторських прав,

and the other country has a copyright exception,

можна транспортувати через кордон до іншої держави,

we can transport those books across borders

яка також має винятки до авторських прав;

and give life to people, particularly in developing countries,

і це дасть змогу жити незрячим людям, переважно у розвинених країнах,

blind people who don't have the books to read.

які не мають книг для читання.

I want that to happen.

Я хочу, щоб це сталося.

(Applause)

(Оплески)

My life has been extraordinarily blessed

Я неймовірно щасливий, що маю

with marriage and children

дружину, дітей

and certainly interesting work to do,

і, звичайно, цікаву роботу.

whether it be at the University of Sydney Law School,

Раніше я був деканом в Юридичній школі

where I served a term as dean,

Сіднейського університету,

or now as I sit on the United Nations Committee

а зараз працюю у Комітеті ООН

on the Rights of Persons with Disabilities, in Geneva.

з прав людей з обмеженими можливостями у Женеві.

I've indeed been a very fortunate human being.

Я дійсно щаслива людина.

I wonder what the future will hold.

Я дивуюся тому, що нам готує майбутнє.

The technology will advance even further,

Технології розвиватимуться й надалі,

but I can still remember my mum saying, 60 years ago,

а я досі пригадую, як моя мама казала 60 років назад:

"Remember, darling,

"Пам'ятай, любий,

you'll never be able to read the print with your fingers."

ти ніколи не зможеш читати те, що надруковано, за допомогою пальців".

I'm so glad that the interaction between braille transcribers,

Я такий радий, що співпраця стенографів з

volunteer readers and passionate inventors,

волонтерами-читачами і заповзятими винахідниками

has allowed this dream of reading to come true for me

дозволили здійснитися моїй мрії про читання

and for blind people throughout the world.

і мріям незрячих по всьому світу.

I'd like to thank my researcher Hannah Martin,

Я б хотів подякувати досліднику Ганні Мартін,

who is my slide clicker, who clicks the slides,

яка переключає мені слайди,

and my wife, Professor Mary Crock, who's the light of my life,

і моїй дружині - професору Мері Крок, яка є світлом мого життя,

is coming on to collect me.

яка прийшла забрати мене.

I want to thank her too.

Я також хотів би їй подякувати.

I think I have to say goodbye now.

Думаю, на цьому я маю попрощатись.

Bless you. Thank you very much.

Нехай Господь вас благословить. Щиро вам дякую.

(Applause)

(Оплески)

Yay! (Applause)

Ура! (Оплески)

Okay. Okay. Okay. Okay. Okay. (Applause)

Добре. Добре. Добре. Добре. Добре (Оплески)