Deep sea diving ... in a wheelchair | Sue Austin

Translator: Joseph Geni Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Kateryna Siretska Утверджено: Hanna Leliv

It's wonderful to be here

Прекрасно, що я можу бути тут

to talk about my journey,

і розповідати про мою подорож,

to talk about the wheelchair

розповідати про інвалідний візок

and the freedom it has bought me.

і свободу, яку він мені подарував.

I started using a wheelchair 16 years ago

Я сіла у інвалідний візок 16 років тому,

when an extended illness

коли тривала хвороба

changed the way I could access the world.

змінила досяжність світу для мене.

When I started using the wheelchair,

Коли я сіла у візок,

it was a tremendous new freedom.

це була абсолютно нова свобода.

I'd seen my life slip away and become restricted.

Я бачила, як моє життя ставало обмеженим і пропливало повз.

It was like having an enormous new toy.

А це було так, ніби я отримала велетенську нову іграшку.

I could whiz around and feel the wind in my face again.

Я змогла їздити і знову відчувати, як вітер дме у обличчя.

Just being out on the street was exhilarating.

Було дуже весело навіть просто бути надворі.

But even though I had this newfound joy and freedom,

Але, незважаючи на те, що у мене була нова радість та свобода,

people's reaction completely changed towards me.

реакція людей на мене повністю змінилась.

It was as if they couldn't see me anymore,

Наче вони більше не бачили мене,

as if an invisibility cloak had descended.

ніби на мені був плащ-невидимка.

They seemed to see me in terms of their assumptions

Здавалось, вони бачили у мені лише власні припущення того,

of what it must be like to be in a wheelchair.

як це бути у інвалідному візку.

When I asked people their associations with the wheelchair,

Коли я запитала людей про їхні асоціації з інвалідним візком,

they used words like "limitation," "fear,"

вони використали такі слова, як "вада", "страх",

"pity" and "restriction."

"жаль" та "обмеженість".

I realized I'd internalized these responses

Я усвідомила, що я "увібрала" в себе ці відповіді,

and it had changed who I was on a core level.

і вони змінили мене зсередини.

A part of me had become alienated from myself.

Частина мене відчужилась від самої себе.

I was seeing myself not from my perspective,

Я бачила себе не зі своєї перспективи,

but vividly and continuously from the perspective

а часто і дуже чітко з перспективи

of other people's responses to me.

відповідей тих людей.

As a result, I knew I needed to make my own stories

У результаті я зрозуміла, що потрібно створювати свої історії

about this experience,

щодо такого досвіду,

new narratives to reclaim my identity.

нові оповіді для того, щоб повернути свою індивідуальність

["Finding Freedom: 'By creating our own stories we learn to take the texts of our lives as seriously as we do 'official' narratives.' — Davis 2009, TEDx Women"]

["У пошуках свободи: Придумуючи свої власні історії, ми вчимось сприймати розповіді про наше життя так, ніби вони і є нашим справжнім життям". Davis 2009, TEDx Women]

I started making work

Я розпочала роботу,

that aimed to communicate something

яка була спрямована на те, щоб розповісти

of the joy and freedom I felt when using a wheelchair --

про радість та свободу, яку я відчула, коли вперше сіла у інвалідний візок,

a power chair -- to negotiate the world.

у електричний інвалідний візок.

I was working to transform these internalized responses,

Моє завдання було змінити ці вкорінені відповіді,

to transform the preconceptions that had so shaped

змінити ті упердження, які так змінили

my identity when I started using a wheelchair,

мою особистість, коли я сіла у інвалідний візок,

by creating unexpected images.

змінити їх, створюючи неочікувані образи.

The wheelchair became an object to paint and play with.

Інвалідний візок став чимось таким, чим можна малювати і гратись.

When I literally started leaving

Коли я буквально почала залишати

traces of my joy and freedom,

сліди свого щастя та свободи,

it was exciting to see

було хвилююче бачити

the interested and surprised responses from people.

зацікавлені і здивовані відгуки людей.

It seemed to open up new perspectives,

Здавалось, це відкрило нові горизонти

and therein lay the paradigm shift.

і таким чином внесло зміни.

It showed that an arts practice

Це показало, що творчість

can remake one's identity

може змінити особистість

and transform preconceptions by revisioning the familiar.

і упереджене сприйняття інших, людей з такою ж особливістю.

So when I began to dive, in 2005,

Тому, коли я почала пірнати у 2005,

I realized scuba gear extends your range of activity

я усвідомила, що спорядження для пірнання розширює ваші можливості

in just the same way as a wheelchair does,

так само, як й інвалідний візок,

but the associations attached to scuba gear

але асоціації людей зі спорядженням для пірнання -

are ones of excitement and adventure,

це схвилювання та пригоди,

completely different to people's responses to the wheelchair.

тобто, абсолютно інші, ніж асоціації з візком.

So I thought, "I wonder what'll happen

Тому я подумала: "Цікаво, що трапиться,

if I put the two together?" (Laughter) (Applause)

якщо я об'єднаю ці дві речі?" (Сміх) (Оплески)

And the underwater wheelchair that has resulted

І підводний інвалідний візок, який з цього вийшов,

has taken me on the most amazing journey

привів мене до найпрекраснішої подорожі

over the last seven years.

за останні 7 років.

So to give you an idea of what that's like,

І, щоб дати вам зрозуміти, як це було,

I'd like to share with you one of the outcomes

я б хотіла поділитись з вами деякими наслідками

from creating this spectacle,

створення цього видовища

and show you what an amazing journey it's taken me on.

і показати, яка це була дивовижна подорож.

(Music)

(Музика)

(Applause)

(Оплески)

It is the most amazing experience,

Це найпрекрасніший досвід,

beyond most other things I've experienced in life.

кращий, ніж більшість того, що я побачила у житті.

I literally have the freedom to move

Я справді можу вільно рухатись,

in 360 degrees of space

360 градусів у просторі навколо

and an ecstatic experience of joy and freedom.

та у естетичному відчутті радості та свободи.

And the incredibly unexpected thing

І неймовірно несподіваним було те,

is that other people seem to see and feel that too.

що інші люди, здавалось, бачили і відчували те ж.

Their eyes literally light up,

Їхні очі сяяли,

and they say things like, "I want one of those,"

і вони казали "Я теж так хочу!"

or, "If you can do that, I can do anything."

або "Якщо вам це під силу, то я можу зробити все!"

And I'm thinking, it's because in that moment

І я вважаю, це тому, що у той момент

of them seeing an object

коли вони бачили об'єкт,

they have no frame of reference for,

у них не було упередженої точки зору щодо візка,

or so transcends the frames of reference

або вона була настільки прозорою,

they have with the wheelchair,

що їм довелось мислити зовсім по-іншому.

they have to think in a completely new way.

And I think that moment of completely new thought

І я вважаю, що момент оновлення думок,

perhaps creates a freedom

мабуть, і дає свободу,

that spreads to the rest of other people's lives.

яка розповсюджується на життя інших людей.

For me, this means that they're seeing

Для мене це означає, що вони бачать

the value of difference,

важливість змін,

the joy it brings

радість, яку вони приносять,

when instead of focusing on loss or limitation,

коли, замість того, щоб зосереджуватись на втраті та обмеженості,

we see and discover the power and joy

ми усвідомлюємо та відкриваємо для себе силу

насолоди бачити світ з нових захопливих перспектив

of seeing the world from exciting new perspectives.

For me, the wheelchair becomes

Для мене інвалідний візок стає

засобом зміни.

a vehicle for transformation.

In fact, I now call the underwater wheelchair "Portal,"

Насправді тепер я називаю підводний інвалідний взок "Портал",

because it's literally pushed me through

тому що він буквально переніс мене

into a new way of being,

до нового способу життя,

into new dimensions and into a new level of consciousness.

у нові виміри та на новий рівень свідомості.

And the other thing is,

І також,

that because nobody's seen or heard

оскільки ніхто ніколи не бачив і не чув про

of an underwater wheelchair before,

підводний інвалідний візок до того,

and creating this spectacle is about creating

створювати таке видовище означає

new ways of seeing, being and knowing,

створювати новий тип усвідомлення, буття та знання,

now you have this concept in your mind.

і тепер ця концепція є і у ваших головах.

You're all part of the artwork too.

Тепер ви теж частина цієї творчої роботи.

(Applause)

(Оплески)