Aspen Baker: A better way to talk about abortion

Перекладач: Mariia Chepela Утверджено: Hanna Leliv

It was the middle of summer and well past closing time

Це була середина літа. Бар у Берклі, де

in the downtown Berkeley bar where my friend Polly and I

ми з моєю подругою Поллі працювали барменами,

worked together as bartenders.

вже давно було зачинено для відвідувачів.

Usually at the end of our shift we had a drink -- but not that night.

Зазвичай після зміни ми випивали, але не цього разу.

"I'm pregnant.

"Я вагітна.

Not sure what I'm going to do yet," I told Polly.

Ще не впевнена, що буду робити," -- сказала я Поллі.

Without hesitation, she replied, "I've had an abortion."

Не вагаючись, вона відповіла: "Я б зробила аборт".

Before Polly, no one had ever told me that she'd had an abortion.

До цього часу мені ніхто не говорив так про аборт.

I'd graduated from college just a few months earlier

Я декілька місяців, як закінчила коледж,

and I was in a new relationship when I found out that I was pregnant.

і перебувала у нових стосунках, коли дізналась про вагітність.

When I thought about my choices, I honestly did not know how to decide,

Коли я думала про вибір, я не знала,

what criteria I should use.

як вирішити, яких критеріїв дотримуватись.

How would I know what the right decision was?

Як мені було знати, яке рішення правильне?

I worried that I would regret an abortion later.

Я боялась, що пізніше жалкуватиму, якщо зроблю аборт.

Coming of age on the beaches of Southern California,

Дорослішаючи на пляжах південної Каліфорнії, я була

I grew up in the middle of our nation's abortion wars.

свідком війн нашої країни з приводу питання аборту.

I was born in a trailer on the third anniversary of Roe vs. Wade.

Я народилась у трейлері на третю річницю рішення у справі Роу проти Вейда.

Our community was surfing Christians.

Наша громада була християнською.

We cared about God, the less fortunate, and the ocean.

Ми вірили в Бога, піклувались про бідних і про океан.

Everyone was pro-life.

Всі були за життя.

As a kid, the idea of abortion made me so sad that I knew if I ever got pregnant

Ще будучи дитиною, я зовсім не сприймала аборт і думала, що якщо колись завагітнію,

I could never have one.

то ніколи такого не зроблю.

And then I did.

А потім зробила.

It was a step towards the unknown.

Це був крок назустріч невідомому.

But Polly had given me a very special gift:

Проте Поллі зробила мені особливий подарунок:

the knowledge that I wasn't alone

усвідомлення того, що я не сама,

and the realization that abortion was something that we can talk about.

і що про аборт можна говорити.

Abortion is common.

Аборт -- явище поширене.

According to the Guttmacher Institute, one in three women in America

За даними інституту Ґуттмахер, кожна третя жінка Америки

will have an abortion in their lifetime.

робила аборт за своє життя.

But for the last few decades, the dialogue around abortion in the United States

Проте останні кілька десятиліть діалог щодо абортів у Сполучених Штатах

has left little room for anything beyond pro-life and pro-choice.

в основному обмежувався думкою лише за життя і за вибір.

It's political and polarizing.

Це політично вмотивовано.

But as much as abortion is hotly debated, it's still rare for us,

І хоча про аборт точаться запеклі суперечки, для нас

whether as fellow women or even just as fellow people,

обговорювати аборт, який ми зробили,

to talk with one another about the abortions that we have.

з іншими -- все ще явище рідкісне.

There is a gap.

Існує різниця.

Between what happens in politics and what happens in real life,

Різниця між політикою і реальним життям,

and in that gap, a battlefield mentality.

і тут має місце ментальність поля бою.

An "are you with us or against us?" stance takes root.

Вступає в дію позиція: "Ти з нами чи проти нас?"

This isn't just about abortion.

Це стосується не лише абортів.

There are so many important issues that we can't talk about.

Існує чимало важливих проблем, про які ми не можемо поговорити.

And so finding ways to shift the conflict to a place of conversation

І саме тому пошук шляхів перенесення конфліктів у площину розмови --

is the work of my life.

справа мого життя.

There are two main ways to get started.

Є два основні способи це розпочати.

One way is to listen closely.

Перший -- уважно слухати.

And the other way is to share stories.

Інший -- ділитись історіями.

So, 15 years ago, I cofounded an organization called Exhale

Отож, 15 років тому я співзаснувала організацію Exhale (Видих),

to start listening to people who have had abortions.

щоб почати вислуховувати людей, які зробили аборт.

The first thing we did was create a talk-line, where women and men

Перше, що ми зробили, це створили лінію, де чоловіки та жінки могли

could call to get emotional support.

отримати психологічну підтримку.

Free of judgment and politics, believe it or not, nothing like our sevice

Вірите чи ні, але подібної служби, без будь-якої політики та осудів,

had ever existed.

до нас просто не існувало.

We needed a new framework that could hold all the experiences that we were

Нам була необхідна нова концепція, яка б упорядкувала всі історії,

hearing on our talk-line.

які ми слухали на нашій лінії.

The feminist who regrets her abortion.

Феміністка, яка шкодує, що зробила аборт.

The Catholic who is grateful for hers.

Католичка, яка вдячна за свій.

The personal experiences that weren't fitting neatly into one box or the other.

Особисті історії, які не вписувались в чітку схему "за і проти".

We didn't think it was right to ask women to pick a side.

Ми вважаємо, що неправильно змушувати жінку вибирати, на якому вона боці.

We wanted to show them that the whole world was on their side,

Ми хотіли показати їм, що весь світ знаходиться на їхньому боці,

as they were going through this deeply personal experience.

коли вони переживають цей досвід.

So we invented "pro-voice."

Отож ми винайшли концепцію "за голос".

Beyond abortion, pro-voice works on hard issues that we've struggled with globally

Окрім аборту, "за голос" стосується складних глобальних проблем,

for years,

таких як

issues like immigration, religious tolerance, violence against women.

імміграція, релігійна терпимість, насилля над жінками.

It also works on deeply personal topics that might only matter to you

Ця концепція стосується і суто особистих проблем, які хвилюють лише вас

and your immediate family and friends.

і ваших близьких родичів та друзів.

They have a terminal illness, their mother just died,

У них невиліковна хвороба, їхня мати нещодавно померла,

they have a child with special needs and they can't talk about it.

у них дитина з особливими потребами, і вони хочуть про це поговорити.

Listening and storytelling are the hallmarks of pro-voice practice.

Слухати і розповідати -- особливості концепції "за голос".

Listening and storytelling.

Слухати і розповідати.

That sounds pretty nice.

Звучить доволі непогано.

Sounds maybe, easy? We could all do that.

Можливо, звучить легко? Ми всі можемо це робити.

It's not easy. It's very hard.

Це нелегко. Це дуже важко.

Pro-voice is hard because we are talking about things everyone's fighting about

Це важко, тому що ми говоримо про речі, про які всі навколо сперечаються,

or the things that no one wants to talk about.

або про речі, про які ніхто не хоче говорити.

I wish I could tell you that when you decide to be pro-voice, that you'll find

Я б хотіла сказати, що коли ви вирішите стати частиною цього руху, ви відчуєте

beautiful moments of breakthrough and gardens full of flowers,

прекрасні моменти звершень і побачите заквітчані сади,

where listening and storytelling creates wonderful "a-ha" moments.

де слухати і розповідати -- одне задоволення.

I wish I could tell you that there would be a feminist welcoming party for you,

Я б хотіла сказати, що доброзичлива спільнота феміністок буде на вашому боці,

or that there's a long-lost sisterhood of people who are just ready

або що існує давно втрачене сестринство, члени якого завжди готові

to have your back when you get slammed.

підтримати вас, коли ви отримаєте удар.

But it can be vulnerable and exhausting to tell our own stories

Але розповідати наші власні історії важко й виснажливо, коли

when it feels like nobody cares.

складається враження, що всім байдуже.

And if we truly listen to one another,

І якби ми слухали одне одного,

we will hear things that demand that we shift our own perceptions.

ми б почули речі, які б змусили нас переосмислити наші власні погляди.

There is no perfect time and there is no perfect place

Немає ідеального часу чи ідеального місця,

to start a difficult conversation.

щоб почати важку розмову.

There's never a time when everyone will be on the same page, share the same lens,

Немає часу, коли всі будуть в однаковій ситуації, мати однакові погляди,

or know the same history.

чи знати одну й ту ж історію.

So, let's talk about listening and how to be a good listener.

Отож, пропоную поговорити про те, як бути гарним слухачем.

There's lots of ways to be a good listener and I'm going to give you just a couple.

Існує безліч способів бути гарним слухачем, і я розкажу про декілька з них.

One is to ask open-ended questions.

Один із них -- ставити відкриті запитання.

You can ask yourself or someone that you know,

Ви можете запитати себе чи знайомого:

"How are you feeling?"

"Як ти себе почуваєш?"

"What was that like?"

"Як це було?"

"What do you hope for, now?"

"На що ти сподіваєшся зараз?"

Another way to be a good listener is to use reflective language.

Інший спосіб бути гарним слухачем -- використовувати рефлекторну мову.

If someone is talking about their own personal experience,

Якщо хтось говорить про свій власний досвід,

use the words that they use.

використовуйте ті ж самі слова.

If someone is talking about an abortion and they say the word "baby,"

Якщо хтось говорить про аборт і каже слово "дитина",

you can say "baby."

ви можете казати "дитина".

If they say "fetus," you can say "fetus."

Якщо говорять "ембріон", кажіть "ембріон".

If someone describes themselves as gender queer to you,

Якщо хтось описує себе без чіткої гендерної приналежності,

you can say "gender queer."

ви можете робити так само.

If someone kind of looks like a he, but they say they're a she -- it's cool.

Якщо хтось виглядає як він, але позиціонує себе як вона -- це нормально.

Call that person a she.

Звертайтесь до нього "вона".

When we reflect the language of the person who is sharing their own story,

Коли ми віддзеркалюємо мову людини, яка ділиться своєю історією,

we are conveying that we are interested in understanding who they are

ми переконуємо її, що нам цікаво, дізнатись, хто вона,

and what they're going through.

і через що проходить.

The same way that we hope people are interested in knowing us.

Так само ми сподіваємось, що люди зацікавлені нами.

So, I'll never forget being in one of the Exhale counselor meetings,

Отож, я ніколи не забуду однієї зустрічі в службі Exhale.

listening to a volunteer talk about how she was getting a lot of calls

Одна з волонтерок розповідала, що вона отримувала багато дзвінків

from Christian women who were talking about God.

від християнок, які говорили про Бога.

Now, some of our volunteers are religious, but this particular one was not.

Деякі з наших волонтерів віруючі, але не вона.

At first, it felt a little weird for her to talk to callers about God.

Спочатку їй було незвично говорити з людьми про Бога.

So, she decided to get comfortable.

Отож, вона вирішила подбати про цю проблему.

And she stood in front of her mirror at home, and she said the word "God."

Вона ставала перед дзеркалом вдома і говорила слово "Бог".

"God."

"Бог".

"God."

"Бог".

"God."

"Бог".

"God."

"Бог".

"God."

"Бог".

"God."

"Бог".

Over and over and over again until the word no longer felt strange

Знову і знову, доки слово вже не видавалось дивним

coming out her mouth.

для неї.

Saying the word God did not turn this volunteer into a Christian,

Промовлення цього слова не перетворило її на християнку,

but it did make her a much better listener of Christian women.

проте це зробило її набагато кращим слухачем віруючих жінок.

So, another way to be pro-voice is to share stories,

Отож, інший спосіб бути "за голос" -- ділитись історіями.

and one risk that you take on, when you share your story with someone else,

Ризик, якому ви піддаєтесь, коли ви ділитесь своєю історією з кимось іншим,

is that given the same set of circumstances as you

в тому, що за тих самих обставин, в яких були ви,

they might actually make a different decision.

вони могли зробити інший вибір.

For example, if you're telling a story about your abortion,

До прикладу, якщо ви розповідаєте про свій аборт,

realize that she might have had the baby.

беріть до уваги, що вона могла б зберегти дитину.

She might have placed for adoption.

Вона могла б віддати її на всиновлення.

She might have told her parents and her partner -- or not.

Вона могла б сказати своїм батькам і партнеру, або не сказати.

She might have felt relief and confidence, even though you felt sad and lost.

Вона могла б відчути полегшення та впевненість, навіть якщо ви -- втрату.

This is okay.

Це нормально.

Empathy gets created the moment we imagine ourselves in someone else's shoes.

Співчуття виникає в момент, коли ми ставимо себе на місце іншого.

It doesn't mean we all have to end up in the same place.

Це не означає, що ми повинні прийти до однакового кінцевого результату.

It's not agreement, it's not sameness that pro-voice is after.

"За голос" -- це не тенденція бути однаковим і погоджуватись.

It creates a culture and a society that values what make us special and unique.

Це створення культури і суспільства, які цінують нашу унікальність.

It values what makes us human, our flaws and our imperfections.

Цінується те, що робить нас людьми, наші недоліки та недосконалості.

And this way of thinking allows us to see our differences with respect,

І таким чином ми дивимось на наші розбіжності з повагою,

instead of fear.

а не зі страхом.

And it generates the empathy that we need

А це породжує співчуття, яке нам потрібне,

to overcome all the ways that we try to hurt one another.

щоб подолати наші постійні образи в сторону одне одного.

Stigma, shame, prejudice, discrimination, oppression.

Клеймо, сором, засудження, дискримінація, пригнічення.

Pro-voice is contagious, and the more it's practiced

"За голос" швидко поширюється, і що більше його використовують,

the more it spreads.

то популярнішим він стає.

So, last year I was pregnant again.

Отож, минулого року я знову завагітніла.

This time I was looking forward to the birth of my son.

Цього разу я з нетерпінням чекала народження свого сина.

And while pregnant, I had never been asked how I was feeling so much in all my life.

Коли я була вагітною, мене питали про моє самопочуття як ніколи до цього часу.

(Laughter)

(Сміх)

And however I replied, whether I was feeling wonderful and excited

І незважаючи на те, як я відповідала, чи що почуваюсь чудово і радісно,

or scared and totally freaked out,

чи мені страшно і я панікую,

there was always someone there giving me a "been there" response.

завжди хтось відповідав мені, що відчував себе так само.

It was awesome.

Це було неймовірно.

It was a welcome, yet dramatic departure from what I experience

Це був гарний, хоча й драматичний перехід від того стану,

when I talk about my mixed feelings of my abortion.

в якому я була, коли говорила про свій аборт.

Pro-voice is about the real stories of real people

Мета концепції "за голос" -- слухати справжні історії справжніх людей,

making an impact on the way abortion

впливаючи на те, як сприймаються

and so many other politicized and stigmatized issues

та обговорюються такі політизовані

are understood and discussed.

проблеми, як аборт.

From sexuality and mental health to poverty and incarceration.

Від сексуальності та психічного здоров'я до бідності та позбавлення волі.

Far beyond definition as single right or wrong decisions,

Не обмежуючись лише поняттям правильне чи неправильне рішення,

our experiences can exist on a spectrum.

наш досвід поширюється на цілий спектр.

Pro-voice focuses that conversation on human experience

"Голос за" робить акцент на розмові про досвід людей

and it makes support and respect possible for all.

і сприяє підтримці та повазі до кожного.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)