Sarah Kaminsky: My father the forger

Translator: federica bonaldi Reviewer: Thomas VANDENBOGAERDE

Перекладач: Oleksiy Moskalenko Утверджено: Kato Despati

I am the daughter of a forger,

Я - дочка фальсифікатора

not just any forger ...

неабиякого фальсифікатора

When you hear the word "forger," you often understand "mercenary."

Коли ви чуєте слово "фальсифікатор", ви часто сприймаєте це як "спекулянт"

You understand "forged currency," "forged pictures."

Ви сприймаєте це як “фальшиві гроші”, “підробні картини”

My father is no such man.

Мій батько - не такий.

For 30 years of his life,

На протязі 30 років

he made false papers --

він підроблював документи

never for himself, always for other people,

не для себе, а для інших

and to come to the aid of the persecuted and the oppressed.

і приходив на допомогу переслідуваним та пригноблюваним людям

Let me introduce him.

Дозвольте представити його.

Here is my father at age 19.

Ось мій батько, коли йому 19

It all began for him during World War II,

Це все почалося для нього під час Другої Світової Війни

when at age 17 he found himself thrust

в 17 років він відчув потяг

into a forged documents workshop.

до роботи у майстерні з виготовлення підробних документів

He quickly became the false papers expert of the Resistance.

Він швидко став експертом Опору з підробки документів

And it's not a banal story --

І це не просто банальна історія,

after the liberation he continued

після лібералізації він продовжував

to make false papers until the '70s.

займатися підробкою документів до 70-х років.

When I was a child

Коли я була дитиною

I knew nothing about this, of course.

я, звісно ж, нічого про це не знала

This is me in the middle making faces.

Ось я по центру, кривляюся.

I grew up in the Paris suburbs

Я виросла в передмісті Парижу

and I was the youngest of three children.

і була найменшою з 3-х дітей

I had a "normal" dad like everybody else,

У мене був "нормальний" батько, як і у всіх,

apart from the fact that he was 30 years older than ...

не зважаючи на те, що він був на 30 років старший, ніж...

well, he was basically old enough to be my grandfather.

по суті, за віком він міг-би бути моїм дідом.

Anyway, he was a photographer and a street educator,

Тим не менш, він був фотографом та вуличним вчителем

and he always taught us to obey the law very strictly.

він завжди вчив нас слідувати закону.

And, of course, he never talked about his past life

І, звісно ж, він ніколи не говорив про попереднє життя

when he was a forger.

коли він був фальсифікатором.

There was, however, an incident I'm going to tell you about,

Хоча, якось стався випадок, про який я вам розповім,

that perhaps could have led me suspect something.

який можливо міг змусити мене щось запідозрити.

I was in high school and got a bad grade,

Я навчалася в середній школі і отримала погану оцінку,

a rare event for me,

- рідкість для мене,

so I decided to hide it from my parents.

тому я вирішила приховати це від моїх батьків.

In order to do that, I set out to forge their signature.

Для того, щоб це зробити, я спробувала підробити їхні підписи.

I started working on my mother's signature,

Я почала працювати над підписом моєї матері,

because my father's is absolutely impossible to forge.

тому що підпис батька підробити просто не можливо.

So, I got working. I took some sheets of paper

Тож, я взялася до роботи. Взяла кілька бланків

and started practicing, practicing, practicing,

і почала тренуватися, тренуватися, тренуватися,

until I reached what I thought was a steady hand,

доки, як мені здалося, я не досягла майстерності,

and went into action.

і почала діяти.

Later, while checking my school bag,

Пізніше, під час перевірки мого ранцю

my mother got hold of my school assignment and immediately saw that the signature was forged.

моя матір побачила шкільне завдання й відразу помітила, що підпис підроблено.

She yelled at me like she never had before.

Вона кричала на мене, як ще ніколи досі.

I went to hide in my bedroom, under the blankets,

Я сховалася в своїй кімнаті під простирадлами,

and then I waited for my father to come back from work

і почала чекати повернення батька з роботи

with, one could say, much apprehension.

з певним, мушу зізнатись - поганим передчуттям

I heard him come in.

Я почула, як він ввійшов.

I remained under the blankets. He entered my room,

Та продовжувала залишатися під простирадлами. Він зайшов до кіманти,

sat on the corner of the bed,

сів на край ліжка,

and he was silent, so I pulled the blanket from my head,

і мовчав, тому я опустила ковдру зі свого обличчя.

and when he saw me he started laughing.

І коли він побачив мене, то почав сміятися.

He was laughing so hard, he could not stop and he was holding my assignment in his hand.

Він так сміявся, тримаючи моє завдання в руках, що не міг зупинитися.

Then he said, "But really, Sarah, you could have worked harder! Can't you see it's really too small?"

Потім сказав: "Ні, справді, Сара, ти могла б попрацювати краще! Невже ти не бачиш, що цей підпис занадто малий?"

Indeed, it's rather small.

Справді, він був замалим.

I was born in Algeria.

Я народилася в Алжирі.

There I would hear people say my father was a "moudjahid"

Там я згодом почула, як люди називають мого батька "моджахедом"

and that means "fighter."

і це означає "борець".

Later on, in France, I loved eavesdropping on grownups' conversations,

Згодом, у Франції, я любила підслуховувати розмови дорослих,

and I would hear all sorts of stories about my father's previous life,

і я чула різного роду історії про попереднє життя батька,

especially that he had "done" World War II,

особливо те, що він "пройшов" Другу Світову Війну,

that he had "done" the Algerian war.

що він "пройшов" війну в Алжирі.

And in my head I would be thinking that "doing" a war meant being a soldier.

І я постійно гадала, що "пройти" війну означає бути солдатом.

But knowing my father, and how he kept saying that he was a pacifist and non-violent,

Але, знаючи батька і те, що він постійно називав себе пацифістом та противником насильства,

I found it very hard to picture him with a helmet and gun.

я не могла уявити його в шоломі з гвинтівкою.

And indeed, I was very far from the mark.

І, справді, я була далекою від істини.

One day, while my father was working on a file

Одного дня, коли батько працював над документом

for us to obtain French nationality,

для отримання громадянства Франції,

I happened to see some documents

я натрапила на свої документи,

that caught my attention.

які привернули мою увагу.

These are real!

Вони справжні!

These are mine, I was born an Argentinean.

Вони мої, я народилася аргентинкою.

But the document I happened to see

Але документи, які я побачила,

that would help us build a case for the authorities

які домогли б нам побудувати справу для влади,

was a document from the army

були подякою армії

that thanked my father for his work

батькові за його роботу

on behalf of the secret services.

від імені спецслужб.

And then, suddenly, I went "wow!"

І раптом я дуже здивувалася.

My father, a secret agent?

Мій батько - агент спецслужб?

It was very James Bond.

Це було дуже в стилі Джеймса Бонда.

I wanted to ask him questions, which he didn't answer.

Я почала ставити йому питання, на які він не відповідав.

And later, I told myself that

І пізніше я собі сказала,

one day I would have to question him.

що одного дня я насмілюся розпитати його.

And then I became a mother and had a son,

І потім я народила сина і стала матір'ю,

and finally decided it was time -- that he absolutely had to talk to us.

і нарешті зрозуміла, що то був той самий момент, коли він повинен був розповісти нам.

I had become a mother

- Я стала матір'ю.

and he was celebrating his 77th birthday,

І він святкував 77-й День народження,

and suddenly I was very, very afraid.

і раптом мені стало дуже страшно.

I feared he'd go

Я боялася, що він може піти

and take his silences with him,

і забрати свою тишу з собою,

and take his secrets with him.

забрати свої секрети з собою.

I managed to convince him that it was important for us,

Я змогла переконати його, що це було дуже важливим для нас,

but possibly also for other people

але, можливо, і для інших людей,

that he shared his story.

якби він розповів свою історію.

He decided to tell it to me

Він вирішив розповісти її мені

and I made a book,

я зробила з неї книгу,

from which I'm going to read you some excerpts later.

з якої пізніше я вам прочитаю кілька уривків.

So, his story. My father was born in Argentina.

Тож, його історія: Мій батько був народжений в Аргентині.

His parents were of Russian descent.

Його батьки були російськими дисидентами.

The whole family came to settle in France in the '30s.

Вся родина переселилася у Францію в 30-х роках.

His parents were Jewish, Russian and above all, very poor.

Його батьки були євреями, росіянами та, до того ж, дуже бідними.

So at the age of 14 my father had to work.

Тому коли батькові виповнилося 14, він повинен був почати працювати.

And with his only diploma,

І зі своїм єдиним дипломом,

his primary education certificate,

його атестатом про базову освіту,

he found himself working at a dyer - dry cleaner.

він працювати фарбувальником в хімчистці.

That's where he discovered something totally magical,

Саме тут він дослідив щось неймовірне,

and when he talks about it, it's fascinating --

і коли він про це говорить, це дійсно вражає

it's the magic of dyeing chemistry.

це магія фарубвальної хімії.

During that time the war was happening

То був період війни

and his mother was killed when he was 15.

і його матір загинула, коли йому виповнилося 15.

This coincided with the time when

Це співпало з часом, коли

he threw himself body and soul into chemistry

він душею і тілом віддався хімії,

because it was the only consolation for his sadness.

тому, що це було його єдиною розрадою.

All day he would ask many questions to his boss

Щодня він ставив багато питань своєму керівникові

to learn, to accumulate more and more knowledge,

для того, щоб вивчити. Щоб зібрати все більше і більше знань.

and at night, when no one was looking,

І вночі, доки ніхто не бачив,

he'd put his experience to practice.

він використовував свої знання на практиці.

He was mostly interested in ink bleaching.

Найбільше його цікавило вибілювання чорнил.

All this to tell you

Це все підтверджує,

that if my father became a forger, actually,

що мій батько став фальсифікатором, насправді,

it was almost by accident.

абсолютно випадково.

His family was Jewish, so they were hounded.

Його родина була єврейською, тому їх переслідували

Finally they were all arrested and taken to the Drancy camp

Врешті-решт, їх всіх було заарештовано і відвезено до табору Драмсі

and they managed to get out at the last minute thanks to their Argentinean papers.

і їм вдалося звільнитися в останню хвилину, лише завдяки аргентинським документам.

Well, they were out,

Що-ж, вони були на волі,

but they were always in danger. The big "Jew" stamp was still on their papers.

але постійно в небезпеці. Велика печатка "єврея" була на їхніх документах.

It was my grandfather who decided they needed false documents.

Мій дід вирішив, що їм необхідні підроблені документи.

My father had been instilled with such respect for the law

Мій батько був прищеплений високою повагою до закону,

that although he was being persecuted,

тож не зважаючи на переслідування,

he'd never thought of false papers.

він ніколи не міг би подумати про підроблені папери.

But it was he who went to meet a man from the Resistance.

Але саме він пішов на зустріч з людиною з Опору.

In those times documents had hard covers,

В ті часи документи мали тверду обкладинку,

they were filled in by hand,

вони заповнювалися від руки,

and they stated your job.

і зазначали твою діяльність.

In order to survive, he needed

Заради виживання, йому було потрібно

to be working. He asked the man

бути працевлаштованим. Він попрохав чоловіка

to write "dyer."

написати "фарбувальник".

Suddenly the man looked very, very interested.

Раптом, цей чоловік став дуже допитливим.

As a "dyer," do you know how to bleach ink marks?

Як "фарбувальник", ви знаєте як виводити чорнильні позначки?

Of course he knew.

Звісно ж він знав.

And suddenly the man started explaining that

І раптом чоловік почав пояснювати, що

actually the whole Resistance had a huge problem:

весь рух Опору мав велику проблему:

even the top experts

навіть найкращі експерти

could not manage to bleach an ink, called "indelible,"

не могли вивести так звані "незмивні" чорнила,

the "Waterman" blue ink.

блакитні чорнила "Waterman".

And my father immediately replied that he knew exactly

і мій батько відразу відповів, що знає

how to bleach it.

як їх вивести.

Now, of course, the man was very impressed with this young man of 17

Тепер, звісно ж, чоловік був дуже вражений цим 17-ти річним молодим парубком,

who could immediately give him the formula, so he recruited him.

який міг моментально дати формулу, тому він його працевлаштував.

And actually, without knowing it, my father had invented something

Насправді, навіть не усвідомлюючи цього, мій батько винайшов те,

we can find in every schoolchild's pencil case:

що ми можемо знайти у кожному учнівському пеналі:

the so-called "correction pen."

так званий "коректор"

(Applause)

(Оплески)

But it was only the beginning.

Але це був лише початок.

That's my father.

Це мій батько.

As soon as he got to the lab,

Щойно він отримав лабораторію,

even though he was the youngest,

не зважаючи на те, що він був наймолодшим,

he immediately saw that there was a problem with the making of forged documents.

він відразу помітив проблему зі створенням підроблених документів.

All the movements stopped at falsifying.

Всі заходи зупинялися на фальсифікації.

But demand was ever-growing

Але попит постійно зростав

and it was difficult to tamper with existing documents.

і працювати з існуючими паперами було дуже важко.

He told himself it was necessary to make them from scratch.

Він усвідомив необхідність робити все з початку.

He started a press. He started photoengraving.

Він почав друк. Він почав процес нанесення фотографій.

He started making rubber stamps.

Він почав виробляти гумові печатки.

He started inventing all kind of things --

Він почав винаходити різного роду речі -

with some materials he invented a centrifuge using a bicycle wheel.

з певними матеріалами він винайшов центрифугу, використовуючи колесо від велосипеда.

Anyway, he had to do all this

Тим не менш, він мав все це зробити,

because he was completely obsessed with output.

тому що він був повністю захопленим результатом.

He had made a simple calculation:

Він зробив простий підрахунок:

In one hour he could make 30 forged documents.

за годину він міг зробити 30 підроблених документів.

If he slept one hour, 30 people would die.

Якщо він спав одну годину, 30 людей могли загинути.

This sense of

Відчуття

responsibility for other people's lives when he was just 17 --

відповідальності за інші життя коли йому було лише 17 -

and also his guilt for being a survivor,

також його провини за те, що він вижив,

since he had escaped the camp when his friends had not --

оскільки він втік з табору, коли його друзі не змогли -

stayed with him all his life.

залишилися з ним на все життя.

And this is maybe what explains why, for 30 years,

І це, напевно, пояснює чому на протязі 30-ти років

he continued to make false papers

він продовжував підроблювати документи

at the expense of all kinds of sacrifices.

за рахунок всіх видів самопожертви.

I'd like to talk about those sacrifices,

Я б хотіла поговорити про ті жертви,

because there were many.

тому що їх було багато.

There were obviously financial sacrifices

Були, звісно, фінансові жертви,

because he always refused to be paid.

тому що він відмовлявся від винагород.

To him, being paid would have meant being a mercenary.

Для нього, бути оплачуваним означало б бути корисливим.

If he had accepted payment,

Якби він брав плату,

he wouldn't be able to say "yes" or "no"

він не міг би казати "так" чи "ні"

depending on what he deemed a just or unjust cause.

дивлячись на те, що він вважав справедливим та несправедливим.

So he was a photographer by day,

Тому він був фотографом вдень,

and a forger by night for 30 years.

і фальсифікатором вночі протягом 30 років.

He was broke all of the time.

Він постійно був розореним.

Then there were the emotional sacrifices:

Також, були емоційні жертви:

How can one live with a woman while having so many secrets?

Як хтось може жити з жінкою, маючи стільки секретів?

How can one explain what one does at night in the lab, every single night?

Як можна пояснити, що можна робити вночі в лабораторії щоночі?

Of course, there was another kind of sacrifice

Звісно, був також інший вид жертв,

involving his family that I understood much later.

який мав відношення до його родини, що я зрозуміла згодом.

One day my father introduced me to my sister.

Одного дня батько познайомив мене з сестрою.

He also explained to me that I had a brother, too,

Він також пояснив, що в мене ще є брат

and the first time I saw them I must have been three or four,

і вперше я їх побачила, коли мені було три чи чотири роки,

and they were 30 years older than me.

й вони були на 30 років старшими.

They are both in their sixties now.

Їм обом зараз за 60.

In order to write the book,

Щоб написати книгу,

I asked my sister questions. I wanted to know who my father was,

я розпитала сестру. Я хотіла знати, ким же був мій батько,

who was the father she had known.

хто був тим батьком, якого знала вона.

She explained that the father that she'd had

Вона пояснила, що батько, якого мала вона,

would tell them he'd come and pick them up on Sunday to go for a walk.

говорив їм, що прийде в неділю для прогулянки.

They would get all dressed up and wait for him,

Вони одягалися і чекали на нього,

but he would almost never come.

але він майже ніколи не приходив.

He'd say, "I'll call." He wouldn't call.

Він казав, що зателефонує. Але він не телефонував.

And then he would not come.

І потім він не приходив.

Then one day he totally disappeared.

Одного дня він взагалі зник.

Time passed,

Час минав,

and they thought he had surely forgotten them,

і вони подумали, що він повністю забув про них,

at first.

спочатку.

Then as time passed,

З плином часу,

at the end of almost two years, they thought,

після майже двох років вони думали:

"Well, perhaps our father has died."

"Що-ж, мабуть наший батько загинув".

And then I understood

І потім я зрозуміла,

that asking my father so many questions

що так багато розпитувань

was stirring up a whole past he probably didn't feel like talking about

збурювали спогади про минуле, про яке він не хотів говорити,

because it was painful.

тому що це було болісно.

And while my half brother and sister thought they'd been abandoned,

І доки мої напівсестра та напівбрат думали, що вони були покинуті,

orphaned,

осиротілі,

my father was making false papers.

мій батько фальсифікував папери.

And if he did not tell them, it was of course to protect them.

І якщо він не казав їм, то тільки заради того, щоб захистити.

After the liberation he made false papers

Після лібералізації він зробив підробні документи,

to allow the survivors of concentration camps to immigrate to Palestine

щоб дозволити тим, що вижили в концентраційних таборах емігрувати до Палестини

before the creation of Israel.

перед утворенням Ізраїлю.

And then, as he was a staunch anti-colonialist,

До того ж, він був міцним анти-колонізатором

he made false papers for Algerians during the Algerian war.

він зробив фальшиві документи для алжирців під час Алжирської війни

After the Algerian war,

Після Алжирської війни,

at the heart of the international resistance movements,

в самому серці міжнародному руху супротиву

his name circulated

його ім‘я було на вустах

and the whole world came knocking at his door.

і цілий світ прийшов стукати в його двері.

In Africa there were countries fighting for their independence:

В Африці були країни, які боролися за свою незалежність:

Guinea, Guinea-Bissau, Angola.

Гвінея, Гвінея-Бісау, Ангола.

And then my father connected with Nelson Mandela's anti-apartheid party.

І потім мій батько зв’язався з партією анти-апартеїди Нельсона Мандели.

He made false papers for persecuted black South Africans.

Він робив фальшиві папери для темношкірих у вигнанні з Південної Африки

There was also Latin America.

Також була Латинська Америка.

My father helped those who resisted dictatorships

Мій батько допомагав тим, хто боровся з диктатурою

in the Dominican Republic, Haiti,

в Домініканській Республіці, на Гаїті,

and then it was the turn of Brazil, Argentina, Venezuela, El Salvador, Nicaragua,

і потім була Бразилія, Аргентина, Венесуела, Сальвадор, Нікарагуа,

Colombia, Peru, Uruguay, Chile and Mexico.

Колумбія, Перу, Уругвай, Чилі та Мексика.

Then there was the Vietnam War.

Була також В‘єтнамська війна.

My father made false papers for the American deserters

Мій батько робив фальшиві документи для американських дезертирів,

who did not wish to take up arms against the Vietnamese.

які не бажали брати до рук зброю про в'єтнамців.

Europe was not spared either.

Європа також не була спокійною.

My father made false papers for the dissidents

Мій батько зробив фальшиві документи для дисидентів

against Franco in Spain, Salazar in Portugal,

проти Франко у Іспанії, Салазара у Португалії,

against the colonels' dictatorship in Greece,

проти режиму полковників у Греції,

and even in France.

і навіть у Франції.

There, just once, it happened in May of 1968.

Там, лише одно разу це трапилося в травні 1968 року.

My father watched, benevolently, of course,

Мій батько спостерігав, звісно доброзичливо,

the demonstrations of the month of May,

за травневими демонстраціями,

but his heart was elsewhere, and so was his time

але його серце було десь далеко, як і його час,

because he had over 15 countries to serve.

тому що його допомоги чекали більше 15-ти країн.

Once, though, he agreed to make false papers

Щоправда, одного разу він погодився підробити документи

for someone you might recognize.

для того, кого ви всі можливо знаєте.

(Laughter)

(Сміх)

He was much younger in those days,

Тоді він був набагато молодшим,

and my father agreed to make false papers

і батько погодився підробити документи

to enable him to come back and speak at a meeting.

задля отримання для нього дозволу на повернення і виступу на зібранні.

He told me that those false papers were the most media-relevant

Він казав мені, що ті документи були найбільш популістичними

and the least useful he'd had to make in all his life.

і найменш корисними серед всіх, які йому довелося зробити в житті.

But, he agreed to do it,

Але він погодився їх зробити

even though Daniel Cohn-Bendit's life was not in danger,

навіть при тому, що життя Даніеля Кон-Бендіта було в безпеці,

just because

саме тому, що

it was a good opportunity

це було гарною можливістю

to mock the authorities,

поглузувати з влади,

and to show them that there's nothing more porous than borders --

і показати, що немає нічого ганебнішого за кордони,

and that ideas have no borders.

і що ідеї не мають кодонів.

All my childhood,

Все моє дитинство,

while my friends' dads would tell them Grimm's fairy tales,

доки батьки моїх друзів розповідали їм казки братів Грімм,

my father would tell me stories about very unassuming heroes

мій батько розповідав мені історії про невигаданих героїв

with unshakeable utopias

з непохитними утопіями,

who managed to make miracles.

які змогли творити чудеса.

And those heroes did not need an army behind them.

І всі ті герої не потребували армії позаду них.

Anyhow, nobody would have followed them,

Так чи інакше, ніхто не слідував за ними,

except for a handful [of] men and women of conviction and courage.

за виключенням кількох переконаних і мужніх чоловіків та жінок.

I understood much later

І я зрозуміла набагато пізніше,

that actually it was his own story my father would tell me to get me to sleep.

що він розповідав мені перед сном історію саме його життя.

I asked him whether, considering the sacrifices he had to make,

Я запитала, чи враховуючи всі ці жертви, на які він повинен був піти,

he ever had any regrets.

він шкодував про зроблене.

He said no.

Він сказав, що ні.

He told me that he would have been unable

Він сказав, що не зміг би

to witness or submit to injustice without doing anything.

бути свідком чи коритися несправедливості і при цьому бездіяти.

He was persuaded, and he's still convinced

Він був переконаним, і він до нині впевнений в тому,

that another world is possible --

що інакший світ можливий -

a world where no one would ever need a forger.

світ, в якому ніхто не повинен бути фальсифікатором.

He's still dreaming about it.

Він досі мріє про це.

My father

Мій батько

is here in the room today.

присутній в цій залі сьогодні.

His name is Adolfo Kaminsky and I'm going to ask him to stand up.

Його звати Адольфо Камінскі і я хочу запросити його піднятися.

(Applause)

(Оплески)

Thank you.

Дякую.