How the progress bar keeps you sane | Small Thing Big Idea, a TED series

Translator: Camille Martínez Reviewer: Krystian Aparta

Перекладач: Olena Gapak Утверджено: Danylo Khomyak

How many people are bored at their desk

Скільки людей нудьгує на робочому місці,

for how many hours every day

скільки годин щоденно,

and how many days a week and how many weeks a year

скільки днів протягом тижня, тижнів протягом року,

for how many years in their life?

років протягом усього життя?

[Small thing. Big idea.]

[Мала річ. Велика ідея.]

[Daniel Engber on the Progress Bar]

[Деніел Енґбер про Індикатор виконання завдання]

The progress bar is just an indicator on a computer

Індикатор виконання завдання просто показує на комп'ютері,

that something's happening inside the device.

що дещо відбувається всередині пристрою.

The classic one that's been used for years is a horizontal bar.

Класичний, знайомий нам роками, — горизонтальний індикатор.

I mean, this goes back to pre-computer versions of this

Я маю на увазі, що його історія сягає докомп'ютерних часів,

on ledgers, where people would fill in a horizontal bar from left to right

коли люди заповнювали журнали горизонтально зліва направо,

to show how much of a task they had completed at a factory.

щоб позначити, яку частину завдання вони виконали на фабриці.

This is just the same thing on a screen.

Це те ж саме, тільки на екрані.

Something happened in the 70s

Дещо сталося у 70-х,

that is sometimes referred to as "the software crisis,"

іноді це називають "кризою програмного забезпечення",

where suddenly, computers were getting more complicated

коли раптом комп'ютери стали складнішими,

more quickly than anyone had been prepared for,

швидшими, ніж усі були готові, —

from a design perspective.

з точки зору дизайну.

People were using percent-done indicators in different ways.

Люди використовували індикатори з відсотками виконання по-різному.

So you might have a graphical countdown clock,

Це міг бути намальований таймер зворотнього відліку

or they would have a line of asterisks

або рядок зірочок,

that would fill out from left to right on a screen.

що заповнювався на екрані зліва направо.

But no one had done a systematic survey of these things

Але ніхто не досліджував цього систематично,

and tried to figure out:

не намагався з'ясувати,

How do they actually affect the user's experience

як ці речі насправді впливають на досвід користувача,

of sitting at the computer?

який сидить за комп'ютером.

This graduate student named Brad Myers,

Аспірант на ім'я Бред Майєрс

in 1985, decided he would study this.

у 1985 році вирішив це дослідити.

He found that it didn't really matter

Він з'ясував, що насправді не має значення,

if the percent-done indicator was giving you the accurate percent done.

чи індикатор відсотків показує реалістичну кількість.

What mattered was that it was there at all.

Найголовніше, щоб він там взагалі був.

Just seeing it there made people feel better,

Люди почувалися краще просто тому, що бачили його,

and that was the most surprising thing.

і це було найдивнішим.

He has all these ideas about what this thing could do.

Він мав багато ідей щодо його призначення.

Maybe it could make people relax effectively.

Може, вона дозволяє людям краще розслабитися.

Maybe it would allow people to turn away from their machine

Може, дозволяє відійти від пристрою,

and do something else of exactly the right duration.

зробити щось інше, що потребує саме стільки часу.

They would look and say, "Oh, the progress bar is half done.

Вони подивляться і скажуть: "О, виконання на половину завершене.

That took five minutes.

Це зайняло 5 хвилин.

So now I have five minutes to send this fax,"

Значить, я маю 5 хвилин, щоб надіслати цей факс."

or whatever people were doing in 1985.

Чи що там робили люди у 1985 році.

Both of those things are wrong.

Але усі ці припущення хибні.

Like, when you see that progress bar,

Бо коли ви бачите індикатор прогресу,

it sort of locks your attention in a tractor beam,

він, у певному сенсі, притягує вашу увагу, наче магнітом,

and it turns the experience of waiting

перетворюючи досвід очікування

into this exciting narrative that you're seeing unfold in front of you:

на захоплюючий наратив, що розгортається перед очами.

that somehow, this time you've spent waiting in frustration

Тож якимсь чином час, що ви провели у розгубленому очікуванні,

for the computer to do something,

поки пристрій щось зробить,

has been reconceptualized as:

замінюється на концепцію

"Progress! Oh! Great stuff is happening!"

"Прогрес! О! Діється щось цікаве!"

[Progress...]

[Прогрес...]

But once you start thinking about the progress bar

Але щойно ви замислитеся про індикатор виконання завдання,

as something that's more about dulling the pain of waiting,

як про щось більше, ніж знеболювальне для очікування,

well, then you can start fiddling around with the psychology.

можна почати гратися з особливостями психології.

So if you have a progress bar that just moves at a constant rate --

Тож якщо у вас є індикатор, який просто рухається з постійною швидкістю, —

let's say, that's really what's happening in the computer --

наприклад, так воно насправді відбувається у комп'ютері —

that will feel to people like it's slowing down.

люди відчуватимуть, що він сповільнюється.

We get bored.

Нам стає нудно.

Well, now you can start trying to enhance it

Тож ви можете почати налаштовувати його,

and make it appear to move more quickly than it really is,

щоб він сприймався швидшим, ніж є насправді,

make it move faster at the beginning, like a burst of speed.

розігнавши його напочатку, ніби вибухом швидкості.

That's exciting, people feel like, "Oh! Something's really happening!"

Це захоплює, люди відчувають: "Ого! Щось дійсно відбувається!"

Then you can move back into a more naturalistic growth of the progress bar

Тоді ви можете повернутися до природнішої зміни індикатора,

as you go along.

рухаючись далі.

You're assuming that people are focusing on the passage of time --

Ви припускаєте, що люди фокусуються на плинові часу —

they're trying to watch grass grow,

намагаються помітити ріст трави,

they're trying to watch a pot of water, waiting for it to boil,

спостерігаючи за кастрюлею води, чекаючи на кипіння,

and you're just trying to make that less boring,

а ви просто намагаєтесь зробити це менш нудним,

less painful and less frustrating

менш болісним і менш дратуючим,

than it was before.

ніж було до цього.

So the progress bar at least gives you

Тож індикатор прогресу принаймні дає вам

the vision of a beginning and an end,

бачення початку та кінця,

and you're working towards a goal.

поки ви рухаєтесь до певної мети.

I think in some ways, it mitigates the fear of death.

Я думаю, в певному сенсі, він полегшує страх смерті.

Too much?

Гадаєте, це вже занадто?