Steven Pinker: What our language habits reveal

Перекладач: Khrystyna Romashko Утверджено: Lina Kulyk

This is a picture of Maurice Druon,

Це фото Моріса Дрюона,

the Honorary Perpetual Secretary of L'Academie francaise,

Почесного Секретаря Академі Франсез,

the French Academy.

Французької Академії.

He is splendidly attired in his 68,000-dollar uniform,

Він одягнений у вишукану форму за 68 000 доларів,

befitting the role of the French Academy

як і подобає при його посаді у Французькій Академії,

as legislating the

як законотворцю

correct usage in French

коректного вживання французької мови

and perpetuating the language.

та її увіковічнення.

The French Academy has two main tasks:

Французька Академія має два основних завдання:

it compiles a dictionary of official French.

укладання словника офіційної французької мови.

They're now working on their ninth edition,

Зараз вони працюють над її дев'ятим виданням,

which they began in 1930, and they've reached the letter P.

робота над ним почалася ще у 1930 році, і вони дійшли до літери П.

They also legislate on correct usage,

А також вони закріплюють коректне вживання,

such as the proper term for what the French call "email,"

наприклад, відповідне французьке слово для англійського "email",

which ought to be "courriel."

а саме "courriel".

The World Wide Web, the French are told,

Всесвітню мережу World Wide Web французи

ought to be referred to as

називають

"la toile d'araignee mondiale" -- the Global Spider Web --

"la toile d'araignee mondiale" - світовою павутиною -

recommendations that the French gaily ignore.

і легковажно ігнорують будь-які рекомендації.

Now, this is one model of how language comes to be:

Це одна з моделей функціонування мови:

namely, it's legislated by an academy.

а саме - її затвердження академією.

But anyone who looks at language realizes

Та кожен, хто подивиться на мову, усвідомлює,

that this is a rather silly conceit,

що це досить безглузда вигадка,

that language, rather, emerges from human minds interacting from one another.

бо мова, власне, виникає в людській голові під час комунікації.

And this is visible in the unstoppable change in language --

І це можна побачити у безперервних змінах у мові -

the fact that by the time the Academy finishes their dictionary,

до того часу, коли Академія закінчить свій словник,

it will already be well out of date.

він буде вже добряче застарілим.

We see it in the

Ми бачимо це

constant appearance of slang and jargon,

у постійній появі сленгу та жаргону,

of the historical change in languages,

історичних змін у мовах,

in divergence of dialects

у розмаїтті діалектів

and the formation of new languages.

та формуванні нових мов.

So language is not so much a creator or shaper of human nature,

Тож мова не стільки творить чи окреслює людську натуру,

so much as a window onto human nature.

як відкриває її.

In a book that I'm currently working on,

У книзі, над якою я зараз працюю,

I hope to use language to shed light on

я сподіваюся використати мову, щоб пролити світло

a number of aspects of human nature,

на численні аспекти людської натури,

including the cognitive machinery

включно з когнітивними засобами,

with which humans conceptualize the world

якими люди концептуалізують світ

and the relationship types that govern human interaction.

та типами відносин, які регулюють взаємодію між людьми.

And I'm going to say a few words about each one this morning.

Сьогодні я збираюся розповісти трішки про кожен із цих пунктів.

Let me start off with a technical problem in language

Почну із технічної проблеми у мові,

that I've worried about for quite some time --

яка мене турбує вже певний час -

and indulge me

пробачте мою пристрасть

in my passion for verbs and how they're used.

до дієслів та способу їх ужитку.

The problem is, which verbs go in which constructions?

Проблема в тому, щоб знати, у яких структурах вживаються ті чи інші дієслова.

The verb is the chassis of the sentence.

Дієслово є опорою речення.

It's the framework onto which the other parts are bolted.

Це рамка, в яку інкрустуються інші частини.

Let me give you a quick reminder

Дозвольте коротко нагадати

of something that you've long forgotten.

про дещо, що ви давно призабули.

An intransitive verb, such as "dine," for example,

Неперехідне дієслово, таке як "обідати", наприклад,

can't take a direct object.

не може мати прямого додатка.

You have to say, "Sam dined," not, "Sam dined the pizza."

Ви мусите казати: "Сем обідає", а не "Сем обідає піццу".

A transitive verb mandates

Перехідне дієслово вказує

that there has to be an object there:

на обов'язкову присутність додатка:

"Sam devoured the pizza." You can't just say, "Sam devoured."

"Сем проковтнув піццу". Не можна просто сказати: "Сем проковтнув".

There are dozens or scores of verbs of this type,

Є величезна кількість дієслів такого типу,

each of which shapes its sentence.

кожне з яких визначає форму речення.

So, a problem in explaining how children learn language,

Щоб пояснити, як діти вчаться говорити,

a problem in teaching language to adults so that they don't make grammatical errors,

щоб знати, як викладати мову дорослим, аби вони не робили граматичних помилок,

and a problem in programming computers to use language is

і як програмувати комп'ютери, щоб вони могли використовувати мову -

which verbs go in which constructions.

це проблема визначення, до яких структур належать ті чи інші дієслова.

For example, the dative construction in English.

Для прикладу, давальний відмінок в англійській мові.

You can say, "Give a muffin to a mouse," the prepositional dative.

Можна сказати: "Дати кекс для мишки", прийменниковий датив.

Or, "Give a mouse a muffin," the double-object dative.

Або: "Дати мишці кекс", датив з подвійним додатком.

"Promise anything to her," "Promise her anything," and so on.

"Пообіцяти щось для неї", "Пообіцяти їй щось", і так далі.

Hundreds of verbs can go both ways.

Сотні дієслів можна вжити і так, і так.

So a tempting generalization for a child,

Тож спокусливе узагальнення для дитини,

for an adult, for a computer

дорослого, комп'ютера

is that any verb that can appear in the construction,

в тому, що будь-яке дієслово, яке може з'явитися в реченні,

"subject-verb-thing-to-a-recipient"

"підмет-присудок-річ-отримувач",

can also be expressed as "subject-verb-recipient-thing."

може також бути виражене як "підмет-присудок-отримувач-річ".

A handy thing to have,

Зручна підказка,

because language is infinite,

бо можливості мовних комбінацій безмежні,

and you can't just parrot back the sentences that you've heard.

а ви не можете просто як папуга повторювати завчені фрази.

You've got to extract generalizations

Ви мусите робити узагальнення,

so you can produce and understand new sentences.

щоб відтворювати та розуміти нові речення.

This would be an example of how to do that.

Це був один з прикладів, як це робити.

Unfortunately, there appear to be idiosyncratic exceptions.

На жаль, існують ідіосинкратичні винятки.

You can say, "Biff drove the car to Chicago,"

Можна сказати: "Біфф поїхав машиною до Чікаго",

but not, "Biff drove Chicago the car."

але не:ґ "Біфф поїхав Чікаго машину".

You can say, "Sal gave Jason a headache,"

Можна сказати "Від Сола у Джейсона болить голова",

but it's a bit odd to say, "Sal gave a headache to Jason."

але буде дивно звучати "Сол дав головний біль Джейсонові".

The solution is that these constructions, despite initial appearance,

Пояснення у тому, що такі речення, незважаючи на зовнішній вигляд,

are not synonymous,

не є синонімічними,

that when you crank up the microscope

якщо прискіпливо розглянути

on human cognition, you see that there's a subtle difference

мисленнєвий процес, можна побачити, що є нюанси

in meaning between them.

у значенні між ними.

So, "give the X to the Y,"

Тож "дати Ікс для Ігрека",

that construction corresponds to the thought

це словосполучення відповідає думці

"cause X to go to Y." Whereas "give the Y the X"

"зробити так, щоб Ікс дістався Ігреку". Тоді як "дати Ігреку Ікс"

corresponds to the thought "cause Y to have X."

відповідає думці "зробити так, щоб Ігрек отримав Ікс".

Now, many events can be subject to either construal,

Багато подій можуть мати різні інтерпретації,

kind of like the classic figure-ground reversal illusions,

наприклад класичні риторичні реверсивні ілюзії,

in which you can either pay attention

в яких можна звертати увагу

to the particular object,

на окремий об'єкт,

in which case the space around it recedes from attention,

в цьому випадку простір довкола об'єкта випадає з поля зору,

or you can see the faces in the empty space,

або можна бачити обличчя в порожньому просторі,

in which case the object recedes out of consciousness.

в цьому випадку свідомість не концентрується на об'єкті.

How are these construals reflected in language?

Як ці інтерпретації відображаються в мові?

Well, in both cases, the thing that is construed as being affected

В обох випадках інтерпретоване поняття

is expressed as the direct object,

виражене прямим додатком,

the noun after the verb.

іменником після дієслова.

So, when you think of the event as causing the muffin to go somewhere --

Тож, коли ви думаєте про подію, як змусити кекс піти кудись -

where you're doing something to the muffin --

в якій ви виконуєте якусь дію над кексом -

you say, "Give the muffin to the mouse."

ви кажете: "Дати кекс для мишки".

When you construe it as "cause the mouse to have something,"

Якщо інтерпретувати це як "зробити так, щоб мишці щось дісталось",

you're doing something to the mouse,

ви виконуєте дію над мишкою,

and therefore you express it as, "Give the mouse the muffin."

і тоді виражаєте це як "Дати мишці кекс".

So which verbs go in which construction --

Тож які дієслова в яких реченнях -

the problem with which I began --

я почав з цієї проблеми -

depends on whether the verb specifies a kind of motion

це залежить від того, чи дієслово визначає певне переміщення

or a kind of possession change.

чи зміну приналежності.

To give something involves both causing something to go

"Давати щось" спричиняє до того, що щось переміщується

and causing someone to have.

і починає комусь належати.

To drive the car only causes something to go,

Водити машину спричиняє тільки рух чогось,

because Chicago's not the kind of thing that can possess something.

тому що Чікаго не той об'єкт, який може чимось володіти.

Only humans can possess things.

Речі можуть належати тільки людським істотам.

And to give someone a headache causes them to have the headache,

Завдати комусь головного болю призводить до того, що в когось болить голова,

but it's not as if you're taking the headache out of your head

але це не означає, що ви берете біль з вашої голови

and causing it to go to the other person,

і робите так, що він переходить до іншої людини,

and implanting it in them.

і імплантуєте його тій людині.

You may just be loud or obnoxious,

Ви можете шуміти або надокучати,

or some other way causing them to have the headache.

чи іншим чином викликати головний біль у когось.

So, that's

Це приклад того,

an example of the kind of thing that I do in my day job.

чим я займаюся щодня на роботі.

So why should anyone care?

Чого це має когось обходити?

Well, there are a number of interesting conclusions, I think,

Ну, гадаю, є велика кількість цікавих висновків,

from this and many similar kinds of analyses

від подібного аналізу

of hundreds of English verbs.

сотень англійських дієслів.

First, there's a level of fine-grained conceptual structure,

По-перше, існує рівень тонкий рівень концептуальної структури,

which we automatically and unconsciously compute

до якого ми автоматично і несвідомо звертаємося

every time we produce or utter a sentence, that governs our use of language.

щоразу, як продукуємо речення, він керує тим, як ми використовуємо мову.

You can think of this as the language of thought, or "mentalese."

Можна вважати це мовою думки, або "мисленнєвим кодом".

It seems to be based on a fixed set of concepts,

Схоже, що він базується на сталій сукупності концептів,

which govern dozens of constructions and thousands of verbs --

яка керує десятками конструкцій та тисячами дієслів -

not only in English, but in all other languages --

не тільки в англійській мові, але й в усіх інших мовах -

fundamental concepts such as space,

таких фундаментальних концептів як простір,

time, causation and human intention,

час, причинні наслідки та людські наміри,

such as, what is the means and what is the ends?

які засоби та які цілі?

These are reminiscent of the kinds of categories

Це нагадує категорії,

that Immanuel Kant argued

які Еммануїл Кант вважав

are the basic framework for human thought,

базовими схемами людської думки,

and it's interesting that our unconscious use of language

цікаво, що наше несвідоме використання мови

seems to reflect these Kantian categories.

ніби відображає ці Кантові категорії.

Doesn't care about perceptual qualities,

Бо тоді не враховуються такі категорії сприйняття

such as color, texture, weight and speed,

як колір, текстура, вага та швидкість,

which virtually never differentiate

які віртуально ніколи не відрізнять

the use of verbs in different constructions.

використання дієслів у різних структурах.

An additional twist is that all of the constructions in English

Додаткову плутанину створює те, що всі структури англійською мовою

are used not only literally,

вживаються не тільки буквально,

but in a quasi-metaphorical way.

а й метафорично.

For example, this construction, the dative,

Наприклад, у цій структурі, датив

is used not only to transfer things,

використаний не тільки, щоб передати речі,

but also for the metaphorical transfer of ideas,

а й означає метафоричну передачу ідей,

as when we say, "She told a story to me"

коли ми кажемо "Вона розповіла мені історію"

or "told me a story,"

або "мені розповіла".

"Max taught Spanish to the students" or "taught the students Spanish."

"Макс викладав іспанську студентам" або "викладав студентам іспанську".

It's exactly the same construction,

Це одна й та ж структура,

but no muffins, no mice, nothing moving at all.

але без кексів, мишей, і нічого не переміщається.

It evokes the container metaphor of communication,

Тут слід згадати про змістову метафоричність комунікації,

in which we conceive of ideas as objects,

через яку ми сприймаємо ідеї як предмети,

sentences as containers,

речення як контейнери ,

and communication as a kind of sending.

а комунікація є процесом надсилання змісту.

As when we say we "gather" our ideas, to "put" them "into" words,

Ми кажемо, що треба "зібрати" ідеї докупи, "оформити" їх "у" слова,

and if our words aren't "empty" or "hollow,"

і, якщо це не "пусті" чи "брехливі" слова,

we might get these ideas "across" to a listener,

ці ідеї можуть "дійти" до слухача,

who can "unpack" our words to "extract" their "content."

який може "розпакувати" ці слова і "дістати" з них "зміст".

And indeed, this kind of verbiage is not the exception, but the rule.

І справді, таке словоблуддя є не винятком, а навіть правилом.

It's very hard to find any example of abstract language

Дуже важко знайти якийсь приклад абстрактного мовлення,

that is not based on some concrete metaphor.

який не базується на конкретній метафорі.

For example, you can use the verb "go"

Наприклад, ви можете використати дієслово "іти"

and the prepositions "to" and "from"

і прийменники "до" та "з"

in a literal, spatial sense.

у буквальному просторовому сенсі.

"The messenger went from Paris to Istanbul."

"Посланець поїхав з Парижу до Стамбула".

You can also say, "Biff went from sick to well."

Ви також можете сказати: "Біфф пішов на поправку".

He needn't go anywhere. He could have been in bed the whole time,

Біффу нікуди насправді не треба йти. Він може залишатися в ліжку весь час,

but it's as if his health is a point in state space

а його здоров'я з одної просторової точки

that you conceptualize as moving.

ніби переходить в іншу.

Or, "The meeting went from three to four,"

Або ж "Збори ішли з 3 до 4 години",

in which we conceive of time as stretched along a line.

тут ми розглядаємо час, як протяжну лінію.

Likewise, we use "force" to indicate

Подібно ми використовуємо слово "сила" не тільки

not only physical force,

для позначення фізичної сили,

as in, "Rose forced the door to open,"

як у "Роза силоміць відчинила двері",

but also interpersonal force,

але й для внутрішньої сили,

as in, "Rose forced Sadie to go," not necessarily by manhandling her,

як у "Роза силою змусила Седі піти", і Роза необов'язково застосувала силу,

but by issuing a threat.

а могла просто пригрозити.

Or, "Rose forced herself to go,"

Або "Роза присилувала себе піти",

as if there were two entities inside Rose's head,

наче було два суперники в Розиній голові,

engaged in a tug of a war.

що протистояли один одному.

Second conclusion is that the ability to conceive

Другий висновок - це здатність сприймати

of a given event in two different ways,

певну подію двома різними способами,

such as "cause something to go to someone"

як, наприклад, "зробити так, щоб щось опинилося у когось"

and "causing someone to have something,"

або "зробити так, щоб хтось отримав щось".

I think is a fundamental feature of human thought,

Я думаю, що це фундаментальна риса людського мислення,

and it's the basis for much human argumentation,

і це основа для дискусій,

in which people don't differ so much on the facts

в яких люди не так сперечаються про факти,

as on how they ought to be construed.

як про їх інтерпретацію.

Just to give you a few examples:

Наведу кілька прикладів:

"ending a pregnancy" versus "killing a fetus;"

"перервати вагітність" замість "вбити плід",

"a ball of cells" versus "an unborn child;"

"комок клітин" замість "ненароджена дитина",

"invading Iraq" versus "liberating Iraq;"

"загарбання Іраку" замість "звільнення Іраку",

"redistributing wealth" versus "confiscating earnings."

"розподіл багатства" замість "конфіскація заробленого".

And I think the biggest picture of all

Гадаю, найбільшу роль у цьому

would take seriously the fact

відіграє той факт,

that so much of our verbiage about abstract events

що багато наших висловлювань про абстрактні події

is based on a concrete metaphor

базуються на конкретній метафорі,

and see human intelligence itself

а людський розум сам по собі

as consisting of a repertoire of concepts --

складається із понять -

such as objects, space, time, causation and intention --

про предмети, простір, час, причинні наслідки та наміри -

which are useful in a social, knowledge-intensive species,

які є корисними в соціальному середовищі,

whose evolution you can well imagine,

про еволюцію якого ви маєте уявлення,

and a process of metaphorical abstraction

а процес метафоричної абстракції

that allows us to bleach these concepts

дозволяє нам позбавити ці поняття

of their original conceptual content --

їх оригінального концептуального змісту -

space, time and force --

простір, час та сила -

and apply them to new abstract domains,

та використати їх у нових абстрактних галузях,

therefore allowing a species that evolved

розширити їх значення

to deal with rocks and tools and animals,

і застосувати їх до каміння, інструментів чи тварин,

to conceptualize mathematics, physics, law

концептуалізувати математику, фізику, право

and other abstract domains.

та інші абстрактні дисципліни.

Well, I said I'd talk about two windows on human nature --

Я вважаю, що тут іде мова про два аспекти людської натури -

the cognitive machinery with which we conceptualize the world,

когнітивний апарат, яким ми концептуалізуємо світ,

and now I'm going to say a few words about the relationship types

зараз скажу кілька слів про типи відносин,

that govern human social interaction,

які керують соціальною взаємодією між людьми,

again, as reflected in language.

так, як це відображено у мові.

And I'll start out with a puzzle, the puzzle of indirect speech acts.

Почну з головоломки, якою є непрямі мовленнєві акти.

Now, I'm sure most of you have seen the movie "Fargo."

Я впевнений, що більшість з вас бачили фільм "Фарго".

And you might remember the scene in which

І ви, мабуть, пам'ятаєте сцену,

the kidnapper is pulled over by a police officer,

де викрадача зупиняє офіцер поліції,

is asked to show his driver's license

і просить показати водійські права,

and holds his wallet out

викрадач тримає в руці гаманець,

with a 50-dollar bill extending

з якого виглядає краєчок

at a slight angle out of the wallet.

50-доларової купюри.

And he says, "I was just thinking

І він каже: "Я от собі подумав,

that maybe we could take care of it here in Fargo,"

що, можливо, ми б могли зайнятися цим тут у Фарго",

which everyone, including the audience,

цей момент всі, включно з глядачами,

interprets as a veiled bribe.

сприймають це як прихований хабар.

This kind of indirect speech is rampant in language.

Такі непрямі висловлювання в мові дуже поширені.

For example, in polite requests,

Наприклад, у ввічливому звертанні,

if someone says, "If you could pass the guacamole,

якщо хтось каже "Було б просто фантастично,

that would be awesome,"

якби ти зміг передати мені гуакамоле",

we know exactly what he means,

ми точно знаємо, що це означає,

even though that's a rather bizarre

навіть, якщо це досить дивна

concept being expressed.

форма вираження.

(Laughter)

(Сміх)

"Would you like to come up and see my etchings?"

"Хочеш підійти і подивитися на мої гравюри?"

I think most people

Гадаю, більшість людей

understand the intent behind that.

розуміють намір, що за цим стоїть.

And likewise, if someone says,

Подібно, якщо хтось каже

"Nice store you've got there. It would be a real shame if something happened to it" --

"Гарний в тебе магазинчик. Було б дуже шкода, якби з ним щось трапилось" -

(Laughter) --

(Сміх)

we understand that as a veiled threat,

ми розуміємо, що це прихована погроза,

rather than a musing of hypothetical possibilities.

а не натяк на гіпотетичні обставини.

So the puzzle is, why are bribes,

Загадка в тому, чому хабарі,

polite requests, solicitations and threats so often veiled?

ввічливі вимоги, прохання та погрози так часто маскуються?

No one's fooled.

Нікого ж не обманеш.

Both parties know exactly what the speaker means,

Обидві сторони точно знають, що мовець має на увазі,

and the speaker knows the listener knows

а мовець знає, що співрозмовник теж знає,

that the speaker knows that the listener knows, etc., etc.

про те, що він знає і т.п.

So what's going on?

То що ж відбувається?

I think the key idea is that language

Думаю, ключовим тут є те, що мова

is a way of negotiating relationships,

є способом ведення переговорів у різних відносинах,

and human relationships fall into a number of types.

а їх є чимало типів.

There's an influential taxonomy by the anthropologist Alan Fiske,

Існує авторитетна класифікація антрополога Алана Фіске,

in which relationships can be categorized, more or less,

в якій він категоризує відносини на:

into communality, which works on the principle

общинний дух, який працює за принципом

"what's mine is thine, what's thine is mine,"

"що моє - твоє, що твоє - моє",

the kind of mindset that operates within a family, for example;

спосіб мислення, який існує в межах родини, наприклад;

dominance, whose principle is "don't mess with me;"

домінування, чий принцип "не задирайся зі мною",

reciprocity, "you scratch my back, I'll scratch yours;"

взаємність "ти чешеш мені спинку, а я тобі",

and sexuality, in the immortal words of Cole Porter, "Let's do it."

та сексуальність, чий принцип можна описати безсмертними словами Кола Портера "Зробімо це".

Now, relationship types can be negotiated.

Типи відносин можуть змінюватись.

Even though there are default situations

Хоч існують стандартні ситуації,

in which one of these mindsets can be applied,

в яких може бути застосований один з типів мислення,

they can be stretched and extended.

все ж їх сфера може звужуватись або розширюватись.

For example, communality applies most naturally

Наприклад, общинний дух застосовується зазвичай

within family or friends,

серед членів сім'ї або друзів,

but it can be used to try to transfer

але може використовуватися для передачі

the mentality of sharing

смислу "ділитися з іншими",

to groups that ordinarily would not be disposed to exercise it.

у групах, які в звичних ситуаціях не використовують такий принцип.

For example, in brotherhoods, fraternal organizations,

Скажімо, у братствах, клубах,

sororities, locutions like "the family of man,"

жіночих общинах такі вирази як "сім'я"

you try to get people who are not related

можуть використовуватися стосовно людей, які, насправді,

to use the relationship type that would ordinarily

не підлягають цьому поняттю

be appropriate to close kin.

у звичній ситуації.

Now, mismatches -- when one person assumes one relationship type,

Бувають непорозуміння, коли одна людина має на увазі один тип відносин,

and another assumes a different one -- can be awkward.

а інша людина - інший. Тоді можуть виникати незручності.

If you went over and you helped yourself

Якщо ви підете і візьмете собі

to a shrimp off your boss' plate,

тарілку вашого боса,

for example, that would be an awkward situation.

це може бути дивною незручною ситуацією.

Or if a dinner guest after the meal

Або якщо гість, запрошений на вечерю, після їжі

pulled out his wallet and offered to pay you for the meal,

витягне гаманця і захоче заплатити вам за страви,

that would be rather awkward as well.

це також було б вкрай химерно.

In less blatant cases,

У менш скандальних випадках

there's still a kind of negotiation that often goes on.

все ж існує момент вагань.

In the workplace, for example,

Наприклад, в офісі,

there's often a tension over whether an employee

часто з'являється незручна напруга, коли працівник

can socialize with the boss,

хоче потеревенити з босом,

or refer to him or her

або звертається до нього

on a first-name basis.

просто по імені.

If two friends have a

Якщо двоє друзів

reciprocal transaction, like selling a car,

здійснюють взаємну трансакцію, наприклад, продаж машини,

it's well known that this can be a source

відомо, що це може стати джерелом

of tension or awkwardness.

напруги або незручностей.

In dating, the transition

При зустрічанні перехід

from friendship to sex

від дружби до сексу

can lead to, notoriously, various forms of awkwardness,

може привести до різних форм ніяковіння,

and as can sex in the workplace,

так само як і секс в робочому колективі,

in which we call the conflict between a

тоді ми називаємо конфлікт

dominant and a sexual relationship "sexual harassment."

"сексуальним переслідуванням".

Well, what does this have to do with language?

Який стосунок це все має до мови?

Well, language, as a social interaction,

Мова, як соціальна взаємодія,

has to satisfy two conditions.

повинна задовільняти дві умови.

You have to convey the actual content --

Передати актуальний зміст -

here we get back to the container metaphor.

тут ми повертаємось до метафори з контейнером.

You want to express the bribe, the command, the promise,

Ви хочете сказати про хабар, виразити наказ, обіцянку,

the solicitation and so on,

прохання і т.д,

but you also have to negotiate

але також вам потрібно балансувати

and maintain the kind of relationship

та підтримувати стосунки

you have with the other person.

з іншою людиною.

The solution, I think, is that we use language at two levels:

На мою думку, ми використовуємо мову на двох рівнях:

the literal form signals

буквальному, який дає

the safest relationship with the listener,

найбезпечніший тип відносин зі співрозмовником,

whereas the implicated content --

тоді як прихований зміст -

the reading between the lines that we count on the listener to perform --

читання між рядків, який, ми сподіваємося, співрозмовник зможе розшифрувати -

allows the listener to derive the interpretation

дозволяє йому обрати інтерпретацію,

which is most relevant in context,

що найбільше підходить до даного контексту,

which possibly initiates a changed relationship.

і, ймовірно, це ініціює інший тип відносин.

The simplest example of this is in the polite request.

Найпростішим прикладом цього є ввічливе прохання.

If you express your request as a conditional --

Якщо ви висловлюєте прохання в умовному способі -

"if you could open the window, that would be great" --

"Якби ти зміг відчинити вікно, це було б чудово" -

even though the content is an imperative,

хоч зміст є наказовим,

the fact that you're not using the imperative voice

той факт, що ви не використовуєте наказову інтонацію,

means that you're not acting as if you're in a relationship of dominance,

означає, що ви не поводитеся як домінант,

where you could presuppose the compliance of the other person.

тож можете очікувати на уступку від іншшої людини.

On the other hand, you want the damn guacamole.

З іншого боку, ви таки хочете те гуакамоле.

By expressing it as an if-then statement,

Виражаючи це реченням з умовою "якщо - то",

you can get the message across

ви можете передати повідомлення

without appearing to boss another person around.

не звертаючись до іншої людини зверхньо.

And in a more subtle way, I think, this works

На тоншому рівні це працює

for all of the veiled speech acts

для всіх прихованих мовленнєвих актів,

involving plausible deniability:

при яких є вірогідність відмови:

the bribes, threats, propositions,

хабарі, погрози, пропозиції,

solicitations and so on.

прохання і т.д.

One way of thinking about it is to imagine what it would be like

Можна думати про це, уявивши, що трапиться,

if language -- where it could only be used literally.

коли мова використовуватиметься тільки буквально.

And you can think of it in terms of a

Уявіть, що це щось на зразок

game-theoretic payoff matrix.

гри в теоретичну винагороду.

Put yourself in the position of the

Поставте себе на місце

kidnapper wanting to bribe the officer.

викрадача, який хоче дати хабаря офіцерові.

There's a high stakes

На кону висока ставка

in the two possibilities

в обох випадках,

of having a dishonest officer or an honest officer.

чи виявиться офіцер порядним чи непорядним.

If you don't bribe the officer,

Якщо ви не дасте хабаря офіцерові,

then you will get a traffic ticket --

то отримаєте штрафний талон -

or, as is the case of "Fargo," worse --

або, у випадку "Фарґо", ще гірше -

whether the honest officer

незалежно від того, чи порядний офіцер

is honest or dishonest.

чи непорядний.

Nothing ventured, nothing gained.

Хто не ризикує, той не п'є шампанського.

In that case, the consequences are rather severe.

У цьому випадку наслідки жорсткі.

On the other hand, if you extend the bribe,

З іншого боку, якщо ви збільшите розмір хабаря,

if the officer is dishonest,

якщо офіцер непорядний,

you get a huge payoff of going free.

ви отримаєте велику вигоду, бо залишитесь на свободі.

If the officer is honest, you get a huge penalty

Якщо офіцер порядний, ви отримаєте величезне покарання

of being arrested for bribery.

у вигляді арешту за хабар.

So this is a rather fraught situation.

Тож це радше плачевна ситуація.

On the other hand, with indirect language,

З іншого боку, за допомогою непрямої мови,

if you issue a veiled bribe,

якщо ви спробуєте натякнути на хабар,

then the dishonest officer

тоді непорядний офіцер

could interpret it as a bribe,

може сприйняти його за хабар,

in which case you get the payoff of going free.

в цьому випадку ви отримаєте нагороду і вас відпустять.

The honest officer can't hold you to it as being a bribe,

Порядний офіцер не зможе затримати вас за хабар,

and therefore, you get the nuisance of the traffic ticket.

і тоді ви отримаєте невелике покарання у вигляді штрафного талона.

So you get the best of both worlds.

Тож в обох ситуаціях ви викручуєтесь якнайкраще.

And a similar analysis, I think,

На мою думку, подібний аналіз

can apply to the potential awkwardness

може бути застосований до потенційного відчуття ніяковості

of a sexual solicitation,

при запиті на секс,

and other cases where plausible deniability is an asset.

та в інших випадках, коли ймовірна відмова є певним капіталом.

I think this affirms

Гадаю, це підтверджує те,

something that's long been known by diplomats --

що вже давно відомо дипломатам -

namely, that the vagueness of language,

а саме, неоднозначність мови,

far from being a bug or an imperfection,

не є недоліком чи вадою,

actually might be a feature of language,

а, власне, це просто може бути однією з її характеристик,

one that we use to our advantage in social interactions.

якою ми можемо використати для своєї вигоди в соціальних інтеракціях.

So to sum up: language is a collective human creation,

Для підсумку: мова є колективним людським творінням,

reflecting human nature,

що відображає людську природу,

how we conceptualize reality,

спосіб концептуалізації реальності,

how we relate to one another.

та міжособистісних відносин.

And then by analyzing the various quirks and complexities of language,

Аналізуючи різні мовні завороти та каламбури,

I think we can get a window onto what makes us tick.

на мою думку, ми зможемо трішки збагнути те, від чого тьохкає наше серце.

Thank you very much.

Дуже дякую.

(Applause)

(Оплески)