Dame Stephanie Shirley: Why do ambitious women have flat heads?

Перекладач: Khrystyna Khoma Утверджено: Khrystyna Romashko

When I wrote my memoir,

Коли я написала свої мемуари,

the publishers were really confused.

видавці справді заплутались.

Was it about me as a child refugee,

Чи в них йшлося про мене як про дитину-біженку,

or as a woman who set up a high-tech software company back in the 1960s,

чи як про жінку, яка в далекі 1960-і заснувала IT компанію,

one that went public

яка, в свою чергу, стала державною

and eventually employed over 8,500 people?

та дала роботу більше ніж 8500 людям?

Or was it as a mother of an autistic child?

Чи як про матір дитини з аутизмом?

Or as a philanthropist that's now given away serious money?

Чи як про філантропа, яка вже пожертвувала серйозну суму грошей?

Well, it turns out, I'm all of these.

Що ж, виявляється - я є все потрішки.

So let me tell you my story.

Тому дозвольте розказати вам мою історію.

All that I am stems from when I got onto a train in Vienna,

Почала я ставати тою, ким є зараз, з того моменту, як сіла на поїзд до Відня,

part of the Kindertransport that saved nearly 10,000 Jewish children

що був частиною Кіндертранспорту, який врятував близько 10 000 єврейських дітей,

from Nazi Europe.

вивізши їх із нацистської Європи.

I was five years old, clutching the hand of my nine-year-old sister

Я була 5-річною дівчинкою, яка міцно схопившись за руку 9-річної сестри,

and had very little idea as to what was going on.

мало що розуміла стосовно того, що відбувалось.

"What is England and why am I going there?"

"Що таке Англія, і чому я їду туди?"

I'm only alive because so long ago, I was helped by generous strangers.

Я жива лише завдяки тому, що колись давно мені допомогли великодушні незнайомці.

I was lucky, and doubly lucky to be later reunited

Мені пощастило, навіть двічі, адже згодом я зустріла

with my birth parents.

своїх рідних батьків.

But, sadly, I never bonded with them again.

Проте, на жаль, після тієї зустрічі я більше ніколи їх не бачила.

But I've done more in the seven decades since that miserable day

Та все ж, за ті 70 років, які минули з того нещасного дня,

when my mother put me on the train

коли мама посадила мене на поїзд,

than I would ever have dreamed possible.

я зробила більше, ніж могла навіть мріяти.

And I love England, my adopted country,

І я люблю Англію, мою прийомну країну,

with a passion that perhaps only someone who has lost their human rights can feel.

із таким запалом, який, можливо, відчуває мало хто з тих, хто втратив свої права.

I decided to make mine a life that was worth saving.

Я хотіла зробити своє життя вартим того, аби його берегти.

And then, I just got on with it.

І тоді я просто на це напосіла.

(Laughter)

(Сміх)

Let me take you back to the early 1960s.

Дозвольте віднести вас у ранні 1960-і.

To get past the gender issues of the time,

Незважаючи на гендерну нерівність тих часів, мені вдалося

I set up my own software house at one of the first such startups in Britain.

заснувати мою власну IT компанію поміж перших таких стартапів у Британії.

But it was also a company of women, a company for women,

Та ця компанія складалась із жінок і була для жінок,

an early social business.

такі собі ранні соціальні питання.

And people laughed at the very idea because software, at that time,

І люди сміялись із самої цієї ідеї, адже в той час програмне забезпечення

was given away free with hardware.

не було дуже популярним.

Nobody would buy software, certainly not from a woman.

Ніхто його б не купував, тим паче жінки.

Although women were then coming out of the universities with decent degrees,

Хоча жінки в той час закінчували університети із пристойними дипломами,

there was a glass ceiling to our progress.

перед нами стояв соціальний бар'єр.

And I'd hit that glass ceiling too often,

І я дуже часто вдарялась об нього,

and I wanted opportunities for women.

тому і хотіла можливостей для жінок.

I recruited professionally qualified women who'd left the industry on marriage,

Я найняла професійно кваліфікованих жінок, які залишили роботу при одруженні,

or when their first child was expected

або в очікуванні своєї першої дитини,

and structured them into a home-working organization.

і створила з них організацію, яка функціонувала з дому.

We pioneered the concept of women going back into the workforce

Ми першими ввели концепцію повернення жінки на роботу

after a career break.

після кар'єрної перерви.

We pioneered all sorts of new, flexible work methods:

Ми першими спробували усі види нових та гнучких методів роботи:

job shares, profit-sharing, and eventually, co-ownership

робочі зміни, участь у прибутках, та, зрештою, співвласництво,

when I took a quarter of the company into the hands of the staff

коли я віддала чверть компанії у руки її працівників

at no cost to anyone but me.

без витрат для жодного, хіба що для себе.

For years, I was the first woman this, or the only woman that.

Протягом років я була першою (чи єдиною) жінкою такого роду.

And in those days, I couldn't work on the stock exchange,

І тими днями я не могла працювати на біржових акціях,

I couldn't drive a bus or fly an airplane.

я не могла керуват автобусом чи літати на літаку.

Indeed, I couldn't open a bank account without my husband's permission.

Я навіть не могла відкрити рахунок в банку без офіційної згоди мого чоловіка.

My generation of women fought the battles for the right to work

Моє покоління жінок боролося за право працювати

and the right for equal pay.

і за право мати рівну з чоловіками зарплату.

Nobody really expected much from people at work or in society

Ніхто насправді багато не очікував від жінок ні на роботі, ні у суспільстві,

because all the expectations then

бо всі очікування в той час

were about home and family responsibilities.

зводились до турботи за домом та до сімейних обов'язків.

And I couldn't really face that,

І я не могла на це спокійно дивитись,

so I started to challenge the conventions of the time,

тому я почала кидати виклики застарілим звичаям того часу,

even to the extent of changing my name from "Stephanie" to "Steve"

дійшовши навіть до того, що я змінила своє ім'я із "Стефані" на "Стів",

in my business development letters,

коли підписувалась у своїх ділових листах,

so as to get through the door before anyone realized

аби могти пробитись через двері ще до того, як кожен зрозуміє,

that he was a she.

що він виявився нею.

(Laughter)

(Сміх)

My company, called Freelance Programmers, and that's precisely what it was,

Моя компінія з назвою Фріланс Програмісти (і це точнісінько те, чим вона і була),

couldn't have started smaller: on the dining room table,

почалась з надзвичайно малого: на обідньому столі,

and financed by the equivalent of 100 dollars in today's terms,

з її стартовим капіталом в 100 теперішніх доларів,

and financed by my labor and by borrowing against the house.

і з фінансуванням, яке йшло із моєї праці і з мого будинку.

My interests were scientific, the market was commercial --

Мій інтерес був цілковито науковим; комерційний ринок

things such as payroll, which I found rather boring.

і всі його платіжні відомості видавались мені нудними.

So I had to compromise with operational research work,

Тому я мала шукати компроміс між операційною дослідницькою роботою,

which had the intellectual challenge that interested me

яка включала інтелектуальний виклик, що мене і цікавило,

and the commercial value that was valued by the clients:

а також комерційною вигодою, що цінувалось клієнтами:

things like scheduling freight trains,

такі речі як складання графіку руху вантажних поїздів,

time-tabling buses, stock control, lots and lots of stock control.

автобусів, інвентаризація, багато-багато інвентаризації.

And eventually, the work came in.

І, врешті-решт, робота прийшла.

We disguised the domestic and part-time nature of the staff

Ми замаскували "домашню" та "частково робочу" природу нашого колективу

by offering fixed prices, one of the very first to do so.

запропонувавши фіксовані ціни, будучи чи не першими, хто так зробив.

And who would have guessed that the programming

І хто б міг подумати, що програмування

of the black box flight recorder of Supersonic Concord

чорного ящика самописця компанії Supersonic Concord

would have been done by a bunch of women working in their own homes.

буде створений купкою жінок, які працюють у своїх власних будинках?

(Applause)

(Оплески)

All we used was a simple "trust the staff" approach

Все, що ми використовували, це підхід довіри до персоналу

and a simple telephone.

та звичайний телефон.

We even used to ask job applicants, "Do you have access to a telephone?"

Ми навіть запитували тих, хто подавався на роботу: "Ви маєте доступ до телефону?"

An early project was to develop software standards

Початковим планом було створити стандарти програмного забезпечення

on management control protocols.

на основі протоколів управління.

And software was and still is a maddeningly hard-to-control activity,

А програмне забезпечення було і досі є надзвичайно важким для контролю,

so that was enormously valuable.

тому це було дуже важливим.

We used the standards ourselves,

Ми самі використовували стандарти,

we were even paid to update them over the years,

нам навіть надали кошти для їхнього оновлення протягом років,

and eventually, they were adopted by NATO.

і врешті-решт НАТО їх прийняло.

Our programmers -- remember, only women,

Наші програмісти - пам'ятайте, лише жінки,

including gay and transgender --

включаючи геїв та транссексуалів -

worked with pencil and paper to develop flowcharts

працювали із олівцем та ручкою, щоб визначаючи завдання крок за кроком,

defining each task to be done.

створити блок-схему.

And they then wrote code, usually machine code,

І тоді вони писали код, зазвичай машинний,

sometimes binary code,

інколи бінарний,

which was then sent by mail to a data center

який потім поштою надсилали до центру даних,

to be punched onto paper tape or card

де його двічі штампували на паперову стрічку чи картку,

and then re-punched, in order to verify it.

аби перевірити та затвердити.

All this, before it ever got near a computer.

І це все ще перед тим, як він опинявся біля комп'ютера.

That was programming in the early 1960s.

Таким було програмування в ранні 1960-і.

In 1975, 13 years from startup,

У 1975 році, 13 років після створення компанії,

equal opportunity legislation came in in Britain

у Британії прийняли закони, які проголошували рівні можливості,

and that made it illegal to have our pro-female policies.

через що і стало незаконним провадити нашу "прожіночу" політику.

And as an example of unintended consequences,

Прикладом непередбачених наслідків є те,

my female company had to let the men in.

що у свою жіночу компанію ми повинні були впустити чоловіків.

(Laughter)

(Сміх)

When I started my company of women,

Коли я створила свою компанію з жінок,

the men said, "How interesting, because it only works because it's small."

чоловіки казали: "Як цікаво: фірма працює тільки тому, що маленька".

And later, as it became sizable, they accepted, "Yes, it is sizable now,

І пізніше, коли вона розрослася, вони визнавали: "Так, вона тепер

but of no strategic interest."

розрослася, але без жодних стратегічних перспектив".

And later, when it was a company valued at over three billion dollars,

І ще пізніше, коли вона стала компанією з бюджетом близько трьох мільярдів доларів,

and I'd made 70 of the staff into millionaires,

і коли я перетворила 70 її працівників у мільйонерів,

they sort of said, "Well done, Steve!"

вони, типу, казали: "Чудова робота, Стіве!"

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

You can always tell ambitious women by the shape of our heads:

Ви завжди можете визначити амбітних жінок за формою їх голови:

They're flat on top for being patted patronizingly.

зверху вони є пласкими, бо їх постійно поблажливо гладять.

(Laughter) (Applause)

(Сміх) (Оплески)

And we have larger feet to stand away from the kitchen sink.

І ми маємо більший розмір ноги, щоб стояти подалі від кухонної раковини.

(Laughter)

(Сміх)

Let me share with you two secrets of success:

Дозвольте поділитись з вами двома секретами успіху:

Surround yourself with first-class people and people that you like;

оточуйте себе першокласними людьми та людьми, які вам подобаються,

and choose your partner very, very carefully.

і дуже-дуже обережно вибирайте собі пару.

Because the other day when I said, "My husband's an angel,"

Адже одного дня, коли я сказала: "Мій чоловік - ангел", -

a woman complained -- "You're lucky," she said,

одна жінка пожалілась, кажучи: "Пощастило тобі:

"mine's still alive."

мій досі живий."

(Laughter)

(Сміх)

If success were easy, we'd all be millionaires.

Якщо б успіх був легким, то ми б усі стали мільйонерами.

But in my case, it came in the midst of family trauma and indeed, crisis.

Але у моєму випадку він прийшов якраз у часи сімейної травми та кризи.

Our late son, Giles, was an only child, a beautiful, contented baby.

Наш пізній син, Джілс, був єдиною дитиною, красивою, вдоволеною дитиною.

And then, at two and a half,

І пізніше, коли йому виповнилось два з половиною,

like a changeling in a fairy story,

наче грім з ясного неба,

he lost the little speech that he had

він перестав вимовляти і те, що вже вмів,

and turned into a wild, unmanageable toddler.

і перетворився на дику, некеровану дитину, яка тільки починає ходити.

Not the terrible twos;

Навіть не на сіамських близнюків.

he was profoundly autistic and he never spoke again.

Він повністю перетворився на аутиста, і з того часу більше не заговорив.

Giles was the first resident in the first house of the first charity that I set up

Джілс був першим резидентом першого благодійного дому, який я побудувала,

to pioneer services for autism.

щоб допомагати дітям з аутизмом.

And then there's been a groundbreaking Prior's Court school

А потім з'явилася новаторська школа Рrior's Court

for pupils with autism

для навчання дітей-аутистів,

and a medical research charity, again, all for autism.

і було запроваджено благодійні медичні дослідження у цій сфері.

Because whenever I found a gap in services, I tried to help.

Як тільки я бачила якісь прогалини в наданні послуг, я намагалась допомогти.

I like doing new things and making new things happen.

Мені подобається робити щось нове і втілювати це в життя.

And I've just started a three-year think tank for autism.

Тому я якраз запустила трирічну програму досліджень аутизму.

And so that some of my wealth does go back to the industry from which it stems,

І тому певна частина мого багатства іде на ту ділянку, із якої воно взяло початок.

I've also founded the Oxford Internet Institute

Я також заснувала Оксфордський Інтернет Інститут

and other IT ventures.

та інші IT підприємства.

The Oxford Internet Institute focuses not on the technology,

Оксфордський Інтернет Інститут фокусується не на технологіях,

but on the social, economic, legal and ethical issues of the Internet.

а на соціальних, економічних, правових та етичних аспектах інтернету.

Giles died unexpectedly 17 years ago now.

Джіл несподівано помер 17 років тому назад.

And I have learned to live without him,

І я навчилася жити без нього,

and I have learned to live without his need of me.

навчилась жити без його потреби в мені.

Philanthropy is all that I do now.

Тепер я займаюся виключно філантропією.

I need never worry about getting lost

Мені не треба переживати, що я коли-небудь загублюсь,

because several charities would quickly come and find me.

бо декілька благодійних організацій швидко прийдуть та знайдуть мене.

(Laughter)

(Сміх)

It's one thing to have an idea for an enterprise,

Одне діло - мати ідею заснування підприємства,

but as many people in this room will know,

але, як більшість у цій кімнаті знають,

making it happen is a very difficult thing

це зробити справді вкрай важко,

and it demands extraordinary energy, self-belief and determination,

і це вимагає неабиякої енергії, віри в себе та рішучості,

the courage to risk family and home,

сміливості ризикувати своєю сім'єю та домом,

and a 24/7 commitment that borders on the obsessive.

та майже одержимої відданості роботі 24 години на добу та сім днів на тиждень.

So it's just as well that I'm a workaholic.

Тому я також і трудоголік.

I believe in the beauty of work when we do it properly and in humility.

Я вірю у красу роботи, коли ми її здійснюємо гідно та смиренно.

Work is not just something I do when I'd rather be doing something else.

Робота це не просто щось, що я роблю, коли б могла зайняться чимось іншим.

We live our lives forward.

Ми проживаємо наше життя на передовій.

So what has all that taught me?

Чого ж мене це все навчило?

I learned that tomorrow's never going to be like today,

Я зрозуміла, що завтра ніколи не буде таким, як сьогодні,

and certainly nothing like yesterday.

і точно не таким, як вчора.

And that made me able to cope with change,

І це дало мені можливість справитися зі змінами,

indeed, eventually to welcome change,

навіть, зрештою, вітати зміни,

though I'm told I'm still very difficult.

хоча мені кажуть, я ще досі маю із цим труднощі.

Thank you very much.

Дуже вам дякую.

(Applause)

(Оплески)