I don't want children -- stop telling me I'll change my mind | Christen Reighter

Перекладач: Inna Fedorenko Утверджено: Maksym Kuzhdin

I recognized the roles that were placed on me very early.

Я дуже рано зрозуміла всі ті ролі, які маю грати в житті.

Я помічала наш постійний концепт —

One persistent concept that I observed --

який був у мові, на телебаченні —

existing in our language, in our media --

was that women are not only supposed to have children,

що жінки не лише повинні мати дітей,

але і мають хотіти їх народити.

they are supposed to want to.

This existed everywhere.

Це було повсюди.

It existed in the ways that adults spoke to me

Це виникало і у розмовах зі мною дорослих,

when they posed questions in the context of "when."

коли вони ставили питання в контексті "коли."

"When you get married ..."

"Коли ти вийдеш заміж..."

"When you have kids ..."

"Коли у тебе будуть діти..."

And these future musings were always presented to me

І ці майбутні роздуми завжди здавалися мені

like part of this American dream,

частиною американської мрії,

but it always felt to me like someone else's dream.

але мені це завжди відчувалось мрією когось іншого.

You see, a value that I have always understood about myself

Бачите, та риса, яку я завжди в собі розуміла,

was that I never wanted children.

це те, що я ніколи не хотіла дітей.

And as a kid, when I would try to explain this,

Дитиною, коли я намагалася пояснити

this disconnect between their roles and my values,

цей розрив між їх ролями та моїми цінностями,

they often laughed

вони завжди сміялися,

in the way that adults do at the absurdities of children.

дорослі так реагують на недоречності дітей.

And they would tell me knowingly,

І вони мені казали:

"You'll change your mind."

"Ти зміниш свою думку."

And people have been saying things like that to me my whole life.

Люди завжди говорили мені подібне все життя.

Otherwise polite conversation can turn intrusive fast.

Інакше ввічлива розмова може дуже швидко стати нав'язливою.

"Does your husband know?"

"А твій чоловік знає?"

(Laughter)

(Сміх)

"Do your parents know?"

"А чи знають твої батьки?"

(Laughter)

(Сміх)

"Ти не хочеш сім'ю?"

"Don't you want a family?"

"Don't you want to leave anything behind?"

"Ти нічого не хочеш залишити після себе?"

And the primary buzzword when discussing childlessness,

І перші слова, які виникають після обговорення бездітності:

"Це егоїстично."

"That's selfish."

There are countless reasons a woman may have

Жінка з численних причин

for choosing to abstain from motherhood,

може відгородитися від материнства,

the majority of them not self-prioritizing.

більшість з них не полягають на власному вивищенні.

But it is still socially acceptable to publicly vilify women as such,

Але публічно висміювати таких жінок є соціально прийнятним,

because none of these reasons have made it into the social narrative.

оскільки жодна з цих причин не дійшла до соціального розуміння.

When I was little and learning about the inevitability of maternity,

Коли я була маленькою і дізнавалася про неминучість материнства,

it was never explained to me

мені ніколи не пояснювали

the commonness of these factors that women consider,

тих факторів, над якими роздумують жінки,

like the risk of passing on hereditary illness,

наприклад, що це ризик спадкової хвороби,

the danger of having to stop life-saving medication

небезпека від необхідності припинити прийом ліків, що рятують життя,

for the duration of your pregnancy,

протягом вагітності,

concern about overpopulation,

занепокоєння про перенаселення,

your access to resources,

доступ до ресурсів,

і той факт, що 415,000 дітей

and the fact that there are 415,000 children

in the foster-care system in the United States at any given time.

будуть знаходитися в інтернатах США у будь-який час.

Ці причини і деякі інші,

Reasons like these, many more,

and the fact that I don't like to leave things of this magnitude to chance,

і той факт, що мені не подобається вирішувати такі речі випадковим чином,

all informed my decision

змусили мене прийняти рішення

to become surgically sterilized.

хірургічно стерилізувати себе.

Я з нетерпінням почала своє дослідження.

I began my research eagerly.

I wanted to fully understand

Я хотіла повністю зрозуміти,

якими будуть наслідки перев'язування труб,

all that was going to come with undergoing a tubal ligation,

which is just another word for getting your tubes tied.

іншими словами, вам просто зашивають труби.

I wanted to know approval to aftermath,

Я хотіла дізнатися, що відбувається потім,

satisfaction rates, risks, statistics.

число задоволених, ризики та статистику.

And at first, I was empowered.

Спершу я була впевненою.

You see, the way the narrative has always been taught to me,

Бачите, мені завжди так розповідали,

I would have thought that women who didn't want children were so rare,

я думала, що жінок, які не хочуть дітей, дуже небагато,

and then I learned one in five American women

а потім я дізналася, що кожна п'ята американська жінка

won't be having a biological child --

не матиме біологічної дитини -

some by choice, some by chance.

хтось за вибором, хтось за обставинами.

(Applause)

(Оплески)

But I was not alone.

Тож я була не одна.

Та чим більше я читала, тим більше відчувала розчарування.

But the more I read, the more disheartened I became.

I read women's stories,

Я читала історії жінок,

trying desperately to get this procedure.

які відчайдушно намагалися пройти через цю процедуру.

I learned how common it was for women to exhaust their finances

Я дізналася, наскільки розповсюдженою були ситуації, коли жінки

appealing to dozens of ob-gyns over many years,

опинялися без грошей через багаторічні марні прохання до гінекологів,

only to be turned down so many times,

отримуючи відмову

often with such blatant disrespect that they just gave up.

з такою жорстокою неповагою, що вони просто здавалися.

Жінки розповідали, що медичні працівники були поблажливими

Women reported that medical practitioners were often condescending

and dismissive of their motivations,

та скептичними щодо їх мотивацій,

being told things like,

і говорили щось типу:

"Come back when you're married with a child."

"Повертайся, як вийдеш заміж та матимеш дитину."

But women who did have children, who went to go get this procedure,

А жінкам, у яких були діти, і які приходили, щоб пройти цю процедуру,

were told they were too young,

говорили, що вони занадто молоді,

or they didn't have enough children,

що у них ще мало дітей,

which is very interesting,

що дуже цікаво,

оскільки юридичні вимоги у моєму випадку були такі:

because the legal requirements in my state for getting this kind of surgery were,

"Мати щонайменше 21 рік,"

"Be at least 21 years old,"

"appear of sound mind, acting of your own accord,"

"бути про здоровому глузді, та діяти із власної волі,"

and "have a 30-day waiting period."

та "мати 30 днів на прийняття рішення."

And I was perplexed that I could meet all of these legal requirements

Я припускала, що хоча й підходитиму за всіма вимогами,

and still have to face a battle in the exam room

та все ще вестиму битву у медичному кабінеті

for my bodily autonomy.

за автономію мого тіла.

And it was daunting,

Мені було важко, та я була

but I was determined.

рішуче налаштованою.

I remember I dressed so professionally to that first appointment.

Пам'ятаю, що одяглася для першого візиту по-діловому.

(Laughter)

(Сміх)

I sat up straight.

Я сиділа прямо.

I spoke clearly.

Я чітко говорила.

Я хотіла переконати лікаря,

I wanted to give that doctor every piece of evidence

that I was not the date of birth in that file.

що я не просто дата народження в тому файлі.

And I made sure to mention things like,

Я впевнено говорила такі речі:

"I just got my bachelor's degree

" Я щойно отримала диплом бакалавра,

and I'm applying to these doctoral programs,

я подаю заявку на докторантуру,

I'm going to study these things."

я збираюся вивчати ці речі."

And "my long-term partner has this kind of business,"

І що " мій довгостроковий партнер також цим займається,

and "I've done research on this for months.

і я місяцями досліджувала це.

Я все розумію, всі ризики."

I understand everything about it, all the risks."

Because I needed the doctor to know that this was not a whim,

Бо я хотіла, щоб лікар зрозумів, що це не примха,

not reactionary,

не реакція на щось,

not your 20-something looking to go out and party

це не 20 років, щоб ти йшла собі на вечірку

without fear of getting knocked up ...

без страху залетіти...

(Laughter)

(Сміх)

that this supported something integral to who I was.

що це була невід'ємна частина мене самої.

And I understand informed consent,

Я розумію все, що за цим йде,

so I fully expected to be reeducated on how it all worked, but ...

тож я очікувала, що мене знову будуть перевиховувати, але —

At one point, the information being given to me started to feel agenda'd,

В певний момент вся інформація, якою мене закидали, почала відчуватися як програма,

interlaced with bias and inflated statistics.

переплетена з упередженістю та статистикою.

Питання набули запитального відтінку.

The questions began to feel interrogative.

At first they were asking me questions

Спершу вони задавали питання,

that seemed to understand my situation better,

щоб зрозуміти мою ситуацію краще.

and then it seemed like they were asking questions to try to trip me up.

Здавалося, вони ставили питання, щоб змусити мене відступитися.

I felt like I was on the witness stand, being cross-examined.

Я почала відчувати себе свідком на перехресному допиті.

Лікар запитав мене про мого партнера.

The doctor asked me about my partner.

"А що він чи вона думають про це?"

"How does he or she feel about all of this?"

"З цим чоловіком я вже 5 років

"Well, I've been with the same man for five years,

and he fully supports any decision I make for my body."

і він повністю підтримує моє рішення щодо мого тіла."

Він сказав: "А що станеться в майбутньому,

And he said, "Well, what happens in the future,

if you change partners?

якщо ти зміниш партнера?

What happens when that person wants children?"

Що станеться, як та людина захоче дітей?"

And I didn't quite know how to react to that,

Я не зовсім знала, як реагувати на це,

because what I was hearing

бо я чула,

was this doctor tell me that I'm supposed to disregard everything I believe

як лікар говорить мені, що я маю відмовитися від всього, у що я вірю,

if a partner demands children.

якщо партнер захоче дітей.

So I told him not to worry about that.

Тож я сказала йому не хвилюватися про це.

My stance on childbearing has always been first date conversation.

Моя позиція щодо вагітності завжди була темою для першого побачення.

(Laughter)

(Сміх)

(Cheering)

(Схвальні вигуки)

(Laughter)

(Сміх)

Потім він просить мене подумати,

He then asks me to consider

how "in 20 years, you could really come to regret this" ...

що "за 20 років ти, можливо, жалкуватимеш про це",

ніби я над цим не думала.

as though I hadn't.

I told him,

Я сказала йому:

"OK, if I wake up one day

"Гаразд, якщо я прокинуся одного дня

and realize, you know,

та усвідомлю,

I wish I'd made a different decision back then,

що хотіла б прийняти інше рішення,

the truth is, I'd only removed a single path to parenthood.

то я всього-навсього відрізала собі лише один шлях до батьківства.

I never needed biology to form family anyway."

Мені ніколи не була потрібна біологія, щоб створити сім'ю."

(Applause)

(Оплески)

And I would much rather deal with that any day

Краще одного дня я стикнуся із такою думкою,

than deal with one day waking up,

аніж, прокинувшись одного дня,

realize I'd had a child

усвідомити, що маю дитину,

that I didn't really want or was prepared to care for.

якої я дійсно не хотіла, чи до якої не була готова.

Because one of these affects only me.

Адже одне із цих рішень вплине лише на мене.

The other affects a child,

Інше вплине і на дитину,

their development, their well-being --

її розвиток, життя —

(Applause)

(Оплески)

and human beings are not to be gambled with.

а люди - це не іграшки.

He then tells me why no one was going to approve this procedure,

Тоді він говорить мені, чому ніхто не погоджується на цю процедуру,

certainly not he,

особливо він -

because of a concept called medical paternalism,

усе через концепт медицинського патерналізму,

which allows him, as my well-informed provider,

який дозволяє йому, як моєму інформованому провідникові,

приймати рішення за мене...

to make decisions for me ...

на основі його власної думки про мої інтереси,

based on his perception of my best interest,

regardless of what I, as the patient, want or believe.

незалежно від того, чого я, як пацієнт, хочу і прагну.

He takes this opportunity to step out

І він, скориставшись цією можливістю, виходить з кабінету,

and discuss my case with my potential surgeon,

щоб обговорити мій випадок з моїм потенційним хірургом,

and through the door, I hear him describe me as a little girl.

і через двері я чую, як він називає мене маленькою дівчинкою.

I was so offended.

Я почувалася такою ображеною.

Я хотіла захистити себе.

I wanted to defend myself.

Я хотіла начистоту пояснити кожному із цих провідників,

I wanted to explicitly explain to each one of these providers

how they were treating me,

як вони поводяться зі мною,

that it was belittling and sexist,

що це сексизм та приниження,

and I didn't have to take it.

і я не хочу цього терпіти.

But I did take it.

Але я прийняла це.

I swallowed every sharp word in my throat,

Я проковтнула кожне своє різке слово,

clenched my jaw, and instead

стиснула зуби

answered each one of their condescending questions and statements.

і відповіла на кожне їх поблажливе запитання та уточнення.

I had come here looking for objectivity and support

Я прийшла сюди за об'єктивністю та підтримкою,

and instead I felt dismissed and silenced,

але натомість мене зневажили та змусили мовчати,

and I hated myself for it.

я зненавиділа себе за це.

I hated that I was letting people disrespect me repeatedly.

Я ненавиділа себе за те, що постійно дозволяю себе зневажати.

But this was my one shot.

Але це був мій перший постріл.

That was one of multiple consultations that I had to go to.

Це була одна з численних консультацій, які я мала пройти.

At one point, I had seen five or six medical professionals in the same hour.

Іноді за годину я проходила 5 чи 6 різних лікарів.

The door to the exam room felt more like the door to a clown car.

Двері до оглядової виглядали, як двері в цирк.

There's my primary,

Ось мій помічник,

there's his colleague,

ось його колега,

the director, OK.

директор.

It felt like I was asking them to infect me with smallpox

Я ніби просила їх заразити мене віспою,

instead of, I don't know, obtain birth control.

але не отримати контроль над народжуваністю.

But I didn't waver,

Та я не похитнулася,

and I was persistent,

я наполягала,

and I eventually convinced one of them to allow the procedure.

і врешті я переконала одного з них зробити цю процедуру.

Та навіть, коли в кабінеті я підписувала медичні форми,

And even as I am in the room, signing the consent forms

отримувала уколи гормонів і зав'язувала шнурки...

and getting the hormone shots and tying up loose ends ...

my doctor is shaking his head in disapproval.

мій лікар, хитаючи головою, сказав:

"You'll change your mind."

"Ти зміниш свою думку."

I never really understood

Я дійсно ніколи не розуміла,

how strongly this society clings to this role

як сильно суспільство притримується цієї ролі,

until I went through this.

доки не пройшла крізь це.

Я сама постійно бачила,

I experienced firsthand, repeatedly,

як люди, будучи медичними працівниками,

how people, be it medical providers,

colleagues, strangers,

колегами, незнайомцями,

were literally unable to separate me being a woman

буквально не могли відділити мене як жінку

від мене як майбутньої матері.

from me being a mother.

And I've always believed that having children

Я завжди гадала, що мати дітей -

was an extension of womanhood, not the definition.

це є продовження жіночності, а не її визначення.

I believe that a woman's value

Я вважаю, що цінність жінки

should never be determined by whether or not she has a child,

не повинна визначатися тим, має вона дітей чи ні,

because that strips her of her entire identity

бо це позбавляє її ідентичності

as an adult unto herself.

як дорослої людини.

У жінок є ця чудова можливість створювати життя,

Women have this amazing ability to create life,

та коли ми говоримо, що це її мета,

but when we say that that is her purpose,

that says that her entire existence is a means to an end.

то маємо на увазі, що все її існування на цьому закінчиться.

It's so easy to forget the roles that society places on us

Нам дуже легко забути, що ті ролі, які накладає на нас суспільство

are so much more than mere titles.

є набагато більшим, ніж просто назвами.

What about the weight that comes with them,

А як щодо обов'язків, які з'являються разом з ними,

the pressure to conform to these standards ...

тиску, що змушує відповідати цим стандартам,

страху засумніватися в них,

the fear associated with questioning them,

і тих бажань, які ми забуваємо заради обов'язків?

and the desires that we cast aside to accept them?

There are many paths to happiness and fulfillment.

Існує багато стежок до щастя.

Вони всі різні,

They all look very different,

but I believe that every one

та я вважаю, що кожен

is paved with the right to self-determination.

має право вирішувати за себе.

I want women to know that your choice to embrace or forego motherhood

Я хочу, аби жінки знали, що їх вибір прийняти чи відкинути материнство

is not in any way tied to your worthiness or identity

не пов'язаний із значущістю та особистістю,

as spouses, as adults, or as women ...

як дружин, дорослих чи як жінок,

and there absolutely is a choice behind maternity,

і поза материнством існує вибір,

and it is yours

і він ваш,

лише ваш.

and yours alone.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)