Stanley McChrystal: The military case for sharing knowledge

Перекладач: Orysia Bozhyk Утверджено: Khrystyna Romashko

When I was a young officer, they told me

Коли я був молодим офіцером, мені казали

to follow my instincts,

слідувати своїм інстинктам,

to go with my gut,

покладатися на власні відчуття.

and what I've learned

Я зробив висновок,

is that often our instincts are wrong.

що поклик інстинктів буває помилковим.

In the summer of 2010,

Влітку 2010

there was a massive leak of classified documents

стався витік таємної документації

that came out of the Pentagon.

із Пентагону.

It shocked the world,

Це шокувало світ,

it shook up the American government,

схвилювало уряд Америки,

and it made people ask a lot of questions,

змусило людей ставити запитання,

because the sheer amount of information

бо ті обсяги розкритої інформації

that was let out, and the potential impacts,

і можливий її вплив

were significant.

були величезними.

And one of the first questions we asked ourselves

І одним із перших запитань було:

was why would a young soldier have access

Для чого юному солдату доступ

to that much information?

до такої кількості інформації?

Why would we let sensitive things

Чому з такими вразливими речами

be with a relatively young person?

повинні працювати такі молоді особи?

In the summer of 2003, I was assigned to command

Влітку 2003 мене призначили командуючим

a special operations task force,

оперативної групи спецпризначення,

and that task force was spread across the Mideast

що локалізувалася на Близькому Сході

to fight al Qaeda.

задля боротьби з Аль-Каїдою.

Our main effort was inside Iraq,

Наша ціль знаходилася в Іраку,

and our specified mission

а отриманим завданням було:

was to defeat al Qaeda in Iraq.

перемогти Аль-Каїду в Іраку.

For almost five years I stayed there,

Майже 5 років я був там,

and we focused on fighting a war

і ми вели свою війну,

that was unconventional and it was difficult

яка була іншою, важкою,

and it was bloody

кривавою,

and it often claimed its highest price

і за яку часто розплачувалися

among innocent people.

невинні люди.

We did everything we could

Ми зробили все, що було в наших силах,

to stop al Qaeda

щоб зупинити Аль-Каїду,

and the foreign fighters that came in as suicide bombers

іноземних бойовиків: пілотів-смертників,

and as accelerants to the violence.

розпалювачів тероризму.

We honed our combat skills,

Ми розвивали бойові навички,

we developed new equipment,

розробляли нове устаткування,

we parachuted, we helicoptered,

стрибали з парашутами, літали на літаках,

we took small boats, we drove, and we walked

плавали в човнах, їхали і йшли

to objectives night after night to stop

до наших цілей день за днем, щоб зупинити

the killing that this network was putting forward.

ті вбивства, що пропагувала ця мережа.

We bled,

Ми стікали кров'ю,

we died,

ми помирали,

and we killed to stop that organization

ми вбивали, щоб зупинити

from the violence that they were putting

це організоване насильство

largely against the Iraqi people.

серед населення Іраку.

Now, we did what we knew,

Ми робили, як знали,

how we had grown up, and one of the things that we knew,

як нас навчили. Одним із цих навиків,

that was in our DNA, was secrecy.

що були в наших генах, була секретність.

It was security. It was protecting information.

Тобто безпека, захист інформації,

It was the idea that information was the lifeblood

що вважалася джерелом життєвої сили,

and it was what would protect and keep people safe.

що захистить і убереже людей.

And we had a sense that,

Нам здавалося,

as we operated within our organizations,

що оскільки ми - частина організації,

it was important to keep information

то мусимо зберігати інформацію

in the silos within the organizations,

в рамках цієї організації,

particularly only give information

з винятком для тих,

to people had a demonstrated need to know.

хто мав очевидну потребу знати.

But the question often came, who needed to know?

Було питання: хто цього потребував?

Who needed, who had to have the information

Хто мав володіти цією інформацією,

so that they could do the important parts of the job that you needed?

щоб виконувати необхідні нам завдання?

And in a tightly coupled world,

В нашому тісному світі

that's very hard to predict.

це важко передбачити.

It's very hard to know who needs to have information

Важко сказати, кому інформація потрібна,

and who doesn't.

а кому – ні.

I used to deal with intelligence agencies,

Коли я працював зі спецслужбами

і скаржився на недостатню

and I'd complain that they weren't sharing enough intelligence,

кількість інформації,

and with a straight face, they'd look at me and they'd say,

з непорушним обличчям мене запитували:

"What aren't you getting?" (Laughter)

"Що незрозумілого?" (Сміх)

I said, "If I knew that, we wouldn't have a problem."

Я відповідав:

"Якби знав що, не скаржився би".

But what we found is we had to change.

Ми зрозуміли: ми мали змінитися,

We had to change our culture about information.

змінити наше ставлення до інформації,

We had to knock down walls. We had to share.

розвалити стіни, почати ділитися.

We had to change from who needs to know

Від ідеї "для тих, кому потрібно"

to the fact that who doesn't know,

до "тим, хто не знає" –

and we need to tell, and tell them as quickly as we can.

саме їх ми інформували.

It was a significant culture shift for an organization

Це була серйозна зміна в порядках організації,

that had secrecy in its DNA.

основою якої була секретність.

We started by doing things, by building,

Ми почали щось робити,

not working in offices,

а не просто працювати в кабінетах,

knocking down walls, working in things we called

валити стіни, працювати

situation awareness rooms,

над обізнаністю.

and in the summer of 2007,

Влітку 2007

something happened which demonstrated this.

це принесло результати.

We captured the personnel records

Ми отримали доступ до облікових записів

for the people who were bringing foreign fighters

тих, хто постачав іноземних бійців

into Iraq.

до Іраку.

And when we got the personnel records, typically,

Зазвичай, таку інформацію

we would have hidden these,

приховали би,

shared them with a few intelligence agencies,

поділилися би лише зі спецслужбами,

and then try to operate with them.

задля співпраці.

But as I was talking to my intelligence officer,

У розмові з керівником моєї розвідки

I said, "What do we do?"

я запитав: "Що робитимемо?"

And he said, "Well, you found them." Our command.

Він: "Це була ваша робота". Ваша команда.

"You can just declassify them."

"Можете їх розсекретити".

And I said, "Well, can we declassify them?

Я відповів: "Справді?"

What if the enemy finds out?"

"Якщо це потрапить до ворога?"

And he says, "They're their personnel records."

Він відповів: "Так це ж їхні дані".

(Laughter)

(Сміх)

So we did,

Ми так вчинили,

and a lot of people got upset about that,

і багатьох це засмутило,

but as we passed that information around,

але, передаючи інформацію далі,

suddenly you find that information is only of value

ми раптом зрозуміли, що вона була цінна

if you give it to people who have the ability

лише тим людям,

to do something with it.

які могли нею скористатися.

The fact that I know something has zero value

Сам факт знання нічого не вартий,

if I'm not the person who can actually

якщо я не є тим,

make something better because of it.

хто може ним скористатися.

So as a consequence, what we did was

Результат наших дій –

we changed the idea of information,

зміна концепції інформації,

instead of knowledge is power,

де замість "мати знання – сила"

to one where sharing is power.

стало "ділитися знанням – сила".

It was the fundamental shift,

Це і була корінна зміна,

not new tactics, not new weapons,

а не нова тактика, нова зброя,

not new anything else.

ані щось зовсім інше.

It was the idea that we were now part of a team

Це була віра в те, що ми були частиною групи,

in which information became the essential link

яку інформація об'єднувала,

between us, not a block between us.

а не ділила.

And I want everybody to take a deep breath

Хочу, щоб всі глибоко вдихнули

and let it out,

і видихнули,

because in your life, there's going to be information

бо всім доведеться стикатися з інформацією,

that leaks out you're not going to like.

що не завжди буде приємною.

Somebody's going to get my college grades out,

Хтось знатиме мої оцінки з коледжу –

a that's going to be a disaster. (Laughter)

ой, це буде жахливо (Сміх).

But it's going to be okay, and I will tell you that

Але це не так страшно,

I am more scared of the bureaucrat

а от чиновники,

that holds information in a desk drawer

що ховають інформацію у ящиках столу,

or in a safe than I am of someone who leaks,

чи у сейфі, страшніші від тих, хто її видає.

because ultimately, we'll be better off if we share.

Бо чим би не ділилися, це принесе свою користь.

Thank you.

Дякую вам.

(Applause)

(Оплески)

Helen Walters: So I don't know if you were here this morning,

Не знаю, чи були ви тут зранку,

if you were able to catch Rick Ledgett,

чи стикалися з Ріком Леджетом,

the deputy director of the NSA

заступником директора АНБ,

who was responding to Edward Snowden's talk earlier this week.

який раніше коментував промову Едварда Сноудена.

I just wonder, do you think the American government

Просто цікаво, чи варто уряду Америки

should give Edward Snowden amnesty?

амністувати Едварда Сноудена?

Stanley McChrystal: I think that Rick said something very important.

Думаю, Рік мав рацію, коли сказав,

We, most people, don't know all the facts.

що більшість із нас багато чого не знає.

I think there are two parts of this.

У цієї медалі дві сторони.

Edward Snowden shined a light on an important need

Едвард Сноуден пролив світло на важливі речі,

that people had to understand.

які варто взяти до уваги.

He also took a lot of documents that he didn't have

Але ще він віднайшов документи,

the knowledge to know the importance of,

про важливість яких і не міг знати.

so I think we need to learn the facts about this case

Треба розібратися з деталями справи,

before we make snap judgments

перш ніж робити поспішні висновки

about Edward Snowden.

про Едварда Сноудена.

HW: Thank you so much. Thank you.

Дуже вам дякую. Дякую вам.

(Applause)

(Оплески)