How childhood trauma affects health across a lifetime | Nadine Burke Harris | TED

Перекладач: Mariya Udud Утверджено: Hanna Leliv

In the mid-'90s,

У середині 90-х років

the CDC and Kaiser Permanente

Центр з контролю захворювань і фірма Kaiser Permanente

discovered an exposure that dramatically increased the risk

виявили вплив, що значно збільшує ризик

for seven out of 10 of the leading causes of death in the United States.

у 7 з 10 головних причин смерті в Сполучених Штатах.

In high doses, it affects brain development,

У високих дозах він впливає розвиток мозку,

the immune system, hormonal systems,

імунної системи, гормональної системи,

and even the way our DNA is read and transcribed.

і навіть спосіб, в який зчитується і розшифровується ДНК.

Folks who are exposed in very high doses

Люди, які піддаються впливу в дуже високих дозах,

have triple the lifetime risk of heart disease and lung cancer

отримують потрійний ризик довічних серцево-судинних захворювань і раку легенів,

and a 20-year difference in life expectancy.

і очікувана тривалість життя зменшується на 20 років.

And yet, doctors today are not trained in routine screening or treatment.

І все ж, лікарі сьогодні не навчені рутинному обстеженню і лікуванню.

Now, the exposure I'm talking about is not a pesticide or a packaging chemical.

Вплив, про який я кажу, не є пестицидом або хімікатом.

It's childhood trauma.

Це дитяча травма.

Okay. What kind of trauma am I talking about here?

Добре. Про які травми я розповідаю?

I'm not talking about failing a test or losing a basketball game.

Я не маю на увазі двійку за іспит або програну гру в баскетбол.

I am talking about threats that are so severe or pervasive

Я кажу про загрози, які є настільки серйозними або складними,

that they literally get under our skin and change our physiology:

що вони, в буквальному сенсі, потрапляють під нашу шкіру і змінюють фізіологію:

things like abuse or neglect,

наприклад, жорстоке поводження або зневага,

or growing up with a parent who struggles with mental illness

або дитинство з батьками, які борються з психічними захворюваннями,

or substance dependence.

або батьками, які мають залежність від речовин.

Now, for a long time,

Протягом тривалого часу

I viewed these things in the way I was trained to view them,

я дивилася на ці речі так, як мене вчили,

either as a social problem -- refer to social services --

або як на соціальну проблему, яка відноситься до соціальних послуг,

or as a mental health problem -- refer to mental health services.

або як на проблему психічного здоров'я, яка стосується служби охорони психічного здоров'я.

And then something happened to make me rethink my entire approach.

А потім сталося те, що змусило мене переосмислити весь мій підхід.

When I finished my residency,

Коли я закінчила аспірантуру,

I wanted to go someplace where I felt really needed,

мені захотілося поїхати куди-небудь, де я відчувала б себе дійсно необхідною,

someplace where I could make a difference.

десь, де я могла б щось змінити.

So I came to work for California Pacific Medical Center,

Тому я приїхала працювати в медичний центр California Pacific Medical Center,

one of the best private hospitals in Northern California,

одну з найкращих приватних лікарень в Північній Каліфорнії,

and together, we opened a clinic in Bayview-Hunters Point,

і разом ми відкрили клініку в Bayview-Hunters Point,

one of the poorest, most underserved neighborhoods in San Francisco.

в одному з найбідніших, занедбаних районів Сан-Франциско.

Now, prior to that point,

До цього моменту

there had been only one pediatrician in all of Bayview

на весь район Bayview був лише один педіатр,

to serve more than 10,000 children,

який обслуговував більш ніж 10 000 дітей,

so we hung a shingle, and we were able to provide top-quality care

отож ми повісили вивіску і вирішили забезпечувати догляд найвищої якості,

regardless of ability to pay.

незалежно від платоспроможності.

It was so cool. We targeted the typical health disparities:

Це було так чудово. Ми зробили ставку на типові проблеми в галузі охорони здоров'я:

access to care, immunization rates, asthma hospitalization rates,

доступ до медичної допомоги, рівень вакцинації, рівень госпіталізації при астмі,

and we hit all of our numbers.

і ми поцілили в яблучко по всіх параметрах.

We felt very proud of ourselves.

Ми дуже пишалися собою.

But then I started noticing a disturbing trend.

Але згодом я помітила тривожну тенденцію.

A lot of kids were being referred to me for ADHD,

Багато дітей було направлено до мене для лікування СДУГ,

or Attention Deficit Hyperactivity Disorder,

або ж синдрому дефіциту уваги і гіперактивності,

but when I actually did a thorough history and physical,

але коли я провела детальне вивчення історії хвороби і стану,

what I found was that for most of my patients,

я виявила, що для більшості моїх пацієнтів

I couldn't make a diagnosis of ADHD.

я не можу поставити діагноз СДУГ.

Most of the kids I was seeing had experienced such severe trauma

Більшість дітей, яких я оглядала, мали настільки важку травму,

that it felt like something else was going on.

що відчувалося, що є ще щось інше.

Somehow I was missing something important.

Якимось чином я не звернула уваги на щось важливе.

Now, before I did my residency, I did a master's degree in public health,

Перш ніж закінчити аспірантуру, я отримала ступінь магістра в галузі охорони здоров'я,

and one of the things that they teach you in public health school

і одна з речей, яких мене навчили на факультеті охорони здоров'я,

is that if you're a doctor

є те, що коли ви лікар

and you see 100 kids that all drink from the same well,

і ви побачите 100 дітей, які пили з одного і того ж джерела,

and 98 of them develop diarrhea,

і у 98 з них з'явилась діарея,

you can go ahead and write that prescription

ви можете виписати рецепт,

for dose after dose after dose of antibiotics,

що складається з кількох доз антибіотика,

or you can walk over and say, "What the hell is in this well?"

або ви можете піти і запитати: "Що, чорт візьми, є в цьому джерелі?"

So I began reading everything that I could get my hands on

Тому я почала читати все, що потрапляло мені на очі,

about how exposure to adversity

про те, як незахищеність від несприятливого впливу

affects the developing brains and bodies of children.

впливає на розвиток мозку і тіла дітей.

And then one day, my colleague walked into my office,

А потім, в один прекрасний день, мій колега зайшов до мого кабінету

and he said, "Dr. Burke, have you seen this?"

і сказав: "Лікарю Берк, Ви бачили це?".

In his hand was a copy of a research study

В його руках була копія дослідження

called the Adverse Childhood Experiences Study.

під назвою "Дослідження негативних переживань у дитинстві".

That day changed my clinical practice and ultimately my career.

Цей день змінив мою клінічну практику і, врешті-решт, мою кар'єру.

The Adverse Childhood Experiences Study

Дослідження негативних дитячих переживань -

is something that everybody needs to know about.

це те, про що повинен знати кожен.

It was done by Dr. Vince Felitti at Kaiser and Dr. Bob Anda at the CDC,

Дослідження провели докторам Вінсент Фелітті (Kaiser) і Боб Анда (Центр контролю захворювань).

and together, they asked 17,500 adults about their history of exposure

Разом вони опитали 17 500 дорослих людей про те, чи зазнали вони в дитинстві

to what they called "adverse childhood experiences," or ACEs.

так званих негативних дитячих переживань, або ж НДП.

Those include physical, emotional, or sexual abuse;

Вони включають в себе фізичне, емоційне, або сексуальне насильство;

physical or emotional neglect;

фізичне або емоційне нехтування;

parental mental illness, substance dependence, incarceration;

батьківське психічне захворювання, залежність від психоактивних речовин, позбавлення волі;

parental separation or divorce;

відокремлення від батьків або розлучення;

or domestic violence.

або насильство в сім'ї.

For every yes, you would get a point on your ACE score.

За кожне "Так" вони отримували бал на шкалі НДП.

And then what they did

Потім дослідники співставили

was they correlated these ACE scores against health outcomes.

ці бали ДНД зі станом здоров'я опитаних людей.

What they found was striking.

Результати вражають.

Two things:

Висновків було два:

Number one, ACEs are incredibly common.

по-перше, НДП - неймовірно поширене явище.

Sixty-seven percent of the population had at least one ACE,

67% відсотків населення має принаймні один показник НДП,

and 12.6 percent, one in eight, had four or more ACEs.

і 12,6 відсотка, одна восьма, мали чотири або більше НДП.

The second thing that they found

По-друге, вони виявили,

was that there was a dose-response relationship

так звану залежність "доза-реакція"

between ACEs and health outcomes:

між НДП та наслідками для здоров'я:

the higher your ACE score, the worse your health outcomes.

що вищі ваші показники НДП, то гірший ваш стан здоров'я.

For a person with an ACE score of four or more,

Для людини з балом НДП чотири або більше,

their relative risk of chronic obstructive pulmonary disease

відносний ризик хронічної обструктивної хвороби легень

was two and a half times that of someone with an ACE score of zero.

був у два з половиною рази більше, ніж у тих, в кого бал НДП - нуль.

For hepatitis, it was also two and a half times.

Для гепатиту - також у два з половиною рази більший ризик.

For depression, it was four and a half times.

Для депресії - у чотири з половиною рази більший.

For suicidality, it was 12 times.

Для суїцидальної поведінки - у 12 разів.

A person with an ACE score of seven or more

Людина з балом НДП сім або більше

had triple the lifetime risk of lung cancer

має втричі вищий ризик захворіти на рак легень

and three and a half times the risk of ischemic heart disease,

і в три з половиною рази - на ішемічну хворобу серця -

the number one killer in the United States of America.

вбивцю номер один у Сполучених Штатах Америки.

Well, of course this makes sense.

Немає нічого дивного.

Some people looked at this data and they said, "Come on.

Деякі люди дивляться на ці дані і кажуть: "Облиш.

You have a rough childhood, you're more likely to drink and smoke

Якщо у тебе важке дитинство, то ти, швидше за все, випиваєш, куриш,

and do all these things that are going to ruin your health.

і робиш усі ті речі, які руйнують твоє здоров'я.

This isn't science. This is just bad behavior."

Це не наука. Це просто погана поведінка".

It turns out this is exactly where the science comes in.

Виявляється, саме тут наука вступає в гру.

We now understand better than we ever have before

Тепер ми розуміємо краще, ніж коли-небудь раніше,

how exposure to early adversity

як важке дитинство

affects the developing brains and bodies of children.

впливає на розвиток мозку і тіла дітей.

It affects areas like the nucleus accumbens,

Це впливає, зокрема, на таку область, як прилегле ядро -

the pleasure and reward center of the brain

на центр мозку, який відповідає за задоволення і винагороду,

that is implicated in substance dependence.

який відповідає за залежність від психоактивних речовин.

It inhibits the prefrontal cortex,

Він пригнічує префронтальну кору головного мозку,

which is necessary for impulse control and executive function,

яка управляє імпульсами і виконавчою функцією

a critical area for learning.

і є дуже важливою областю для навчання.

And on MRI scans,

На зображеннях МРТ

we see measurable differences in the amygdala,

ми бачимо відчутні відмінності в мигдалині,

the brain's fear response center.

центрі мозку, який відповідає за реакцію страху.

So there are real neurologic reasons

Таким чином, існують реальні неврологічні причини,

why folks exposed to high doses of adversity

чому люди, які переживають чимало негараздів,

are more likely to engage in high-risk behavior,

більш схильні до поведінки високого ризику,

and that's important to know.

і про це важливо знати.

But it turns out that even if you don't engage in any high-risk behavior,

Але виявляється, що навіть якщо ви не виявляєте поведінки високого ризику,

you're still more likely to develop heart disease or cancer.

то у вас більш імовірний розвиток хвороби серця або раку.

The reason for this has to do with the hypothalamic–pituitary–adrenal axis,

Причина цього пов'язана з гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковою віссю,

the brain's and body's stress response system

системою, яка відповідає за реакцію на стрес в мозку і тілі,

that governs our fight-or-flight response.

що регулює нашу реакцію боротьби або втечі.

How does it work?

Як це працює?

Well, imagine you're walking in the forest and you see a bear.

Уявіть, що ви гуляєте лісом і бачите ведмедя.

Immediately, your hypothalamus sends a signal to your pituitary,

Гіпоталамус негайно посилає сигнал в гіпофіз,

which sends a signal to your adrenal gland that says,

який посилає сигнал до надниркових залоз, що говорять:

"Release stress hormones! Adrenaline! Cortisol!"

"Відпускаємо гормони стресу! Адреналін! Кортизол!"

And so your heart starts to pound,

І так ваше серце починає калатати,

Your pupils dilate, your airways open up,

зіниці розширюються, дихальні шляхи відкриваються,

and you are ready to either fight that bear or run from the bear.

і ви готові або боротися з ведмедем, або втікати від нього.

And that is wonderful

І це чудово,

if you're in a forest and there's a bear.

якщо ви знаходитесь в лісі і зустріли ведмедя.

(Laughter)

(Сміх)

But the problem is what happens when the bear comes home every night,

Але проблема в тому, що відбудеться, коли ведмідь приходитиме щовечора,

and this system is activated over and over and over again,

і ця система активуватиметься знову і знову,

and it goes from being adaptive, or life-saving,

і врешті перетвориться з системи адаптації чи порятунку життя

to maladaptive, or health-damaging.

на неадекватну систему, що, навпаки, зашкодить здоров'ю.

Children are especially sensitive to this repeated stress activation,

Діти особливо чутливі до такої повторюваної активації стресу,

because their brains and bodies are just developing.

тому що їхній мозок і тіло все ще розвиваються.

High doses of adversity not only affect brain structure and function,

Високі дози негараздів зачіпають не тільки структуру й функції мозку,

they affect the developing immune system,

а й впливають на розвиток імунної

developing hormonal systems,

та гормональної систем,

and even the way our DNA is read and transcribed.

і навіть на те, в який спосіб зчитується і розшифровується наша ДНК.

So for me, this information threw my old training out the window,

Тому дізнавшись про це, я викинула з голови всю свою попередню підготовку,

because when we understand the mechanism of a disease,

адже коли ми розуміємо механізм захворювання,

when we know not only which pathways are disrupted, but how,

коли ми знаємо не тільки те, які шляхи зруйновані, але й як,

then as doctors, it is our job to use this science

тоді ми, лікарі, повинні використати цю науку

for prevention and treatment.

для профілактики та лікування.

That's what we do.

Що ми й робимо.

So in San Francisco, we created the Center for Youth Wellness

Таким чином, в Сан-Франциско, ми створили Молодіжний оздоровчий центр,

to prevent, screen and heal the impacts of ACEs and toxic stress.

щоб запобігти, вивчити і лікувати вплив НДП і токсичного стресу.

We started simply with routine screening of every one of our kids

Ми почали з того, що взялися обстежувати кожну дитину

at their regular physical,

під час регулярного медичного огляду,

because I know that if my patient has an ACE score of 4,

бо я знаю, що коли в мого пацієнта бал НДП вище 4,

she's two and a half times as likely to develop hepatitis or COPD,

то в нього в два з половиною рази частіше розвивається гепатит або ХОЗЛ,

she's four and half times as likely to become depressed,

він чи вона в чотири з половиною рази частіше впадає в депресію,

and she's 12 times as likely to attempt to take her own life

і в 12 разів частіше може чинити спробу покінчити з життям,

as my patient with zero ACEs.

ніж мої пацієнти з нульовим НДП.

I know that when she's in my exam room.

Я пам'ятаю про це, коли пацієнт перебуває в оглядовій кімнаті.

For our patients who do screen positive,

Для наших пацієнтів, у яких результат дослідження позитивний,

we have a multidisciplinary treatment team that works to reduce the dose of adversity

працює багатопрофільна команда медиків, яка намагається скоротити кількість негативних переживань

and treat symptoms using best practices, including home visits, care coordination,

і лікує симптоми, використовуючи кращі практики, зокрема відвідує пацієнта вдома, координує допомогу,

mental health care, nutrition,

дбає про психічне здоров'я й харчування,

holistic interventions, and yes, medication when necessary.

проводить загальну терапію і - так, коли треба, виписує ліки.

But we also educate parents about the impacts of ACEs and toxic stress

Ще ми розповідаємо батьками про наслідки НДП і токсичний стрес,

the same way you would for covering electrical outlets, or lead poisoning,

так само, як розповідали б про електричні розетки чи отруєння свинцем.

and we tailor the care of our asthmatics and our diabetics

Ми виробили особливий підхід до астматиків і діабетиків,

in a way that recognizes that they may need more aggressive treatment,

бо дійшли висновку, що вони часом потребують інтенсивнішого лікування,

given the changes to their hormonal and immune systems.

з урахуванням змін в їхніх гормональній та імунній системах.

So the other thing that happens when you understand this science

Коли усвідомлюєш ці наукові дані,

is that you want to shout it from the rooftops,

хочеться кричати про них з дахів,

because this isn't just an issue for kids in Bayview.

тому що це не просто проблема дітей з району Bayview.

I figured the minute that everybody else heard about this,

Я подумала, що в ту хвилину, коли всі решта почують про це,

it would be routine screening, multi-disciplinary treatment teams,

почнеться регулярний огляд, з'являться багатопрофільні команди медиків,

and it would be a race to the most effective clinical treatment protocols.

і почнеться гонка за найефективніші клінічні протоколи лікування.

Yeah. That did not happen.

Так. Цього не сталося.

And that was a huge learning for me.

І це було величезним уроком для мене.

What I had thought of as simply best clinical practice

Те, що я вважала просто найкращою клінічною практикою,

I now understand to be a movement.

тепер я сприймаю як рух.

In the words of Dr. Robert Block,

За словами доктора Роберта Блока,

the former President of the American Academy of Pediatrics,

екс-президента Американської академії педіатрії:

"Adverse childhood experiences

"Негативні дитячі переживання -

are the single greatest unaddressed public health threat

це найбільша залишена без уваги небезпека для здоров'я населення,

facing our nation today."

перед якою сьогодні постала наша нація".

And for a lot of people, that's a terrifying prospect.

І для багатьох людей, це страшна перспектива.

The scope and scale of the problem seems so large that it feels overwhelming

Обсяг і масштаб проблеми здаються такими великими, що почуваєшся ошелешеним,

to think about how we might approach it.

коли думаєш, з якого боку підійти до неї.

But for me, that's actually where the hopes lies,

Але для мене в цьому схована надія,

because when we have the right framework,

бо коли ми знаємо правильну структуру,

when we recognize this to be a public health crisis,

коли ми визначаємо проблему як кризу в системі охорони здоров'я,

then we can begin to use the right tool kit to come up with solutions.

то ми можемо почати використовувати правильний набір інструментів для пошуку рішень.

From tobacco to lead poisoning to HIV/AIDS,

Від тютюну - до отруєння свинцем і до ВІЛ/СНІД,

the United States actually has quite a strong track record

у Сполучених Штатах насправді є досить великі досягнення

with addressing public health problems,

з розв'язку проблем охорони здоров'я,

but replicating those successes with ACEs and toxic stress

але щоб повторити такі успіхи з НДП й токсичним стресом,

is going to take determination and commitment,

треба діяти рішуче й узяти на себе відповідальність.

and when I look at what our nation's response has been so far,

І коли я дивлюся на те, як зараз реагує наша країна,

I wonder,

то дивуюся,

why haven't we taken this more seriously?

чому ми не взялися за цю проблему серйозніше?

You know, at first I thought that we marginalized the issue

Спочатку я думала, що ми не надаємо особливого значення проблемі,

because it doesn't apply to us.

тому що вона нас не стосується.

That's an issue for those kids in those neighborhoods.

Вона зачіпає тільки тих дітей, у тих районах.

Which is weird, because the data doesn't bear that out.

І це дивно, тому що дані говорять про інше.

The original ACEs study was done in a population

Первинні дослідження НДП було проведено в популяції,

that was 70 percent Caucasian,

яка складала 70% білих людей,

70 percent college-educated.

70% з вищою освітою.

But then, the more I talked to folks,

Але згодом, що більше я розмовляла з людьми,

I'm beginning to think that maybe I had it completely backwards.

то більше думала про те, що я все зрозуміла достоту навпаки.

If I were to ask how many people in this room

Якби я запитала про те, скільки людей в цій кімнаті

grew up with a family member who suffered from mental illness,

виросли з членом сім'ї, який страждав від психічного захворювання,

I bet a few hands would go up.

б'юся об заклад, кілька рук підніметься.

And then if I were to ask how many folks had a parent who maybe drank too much,

І якби я запитала, у скількох людей хоча б один із батьків зловживав алкоголем,

or who really believed that if you spare the rod, you spoil the child,

або хто справді вважав, що якщо пошкодуєш різки, то зіпсуєш дитину,

I bet a few more hands would go up.

б'юся об заклад, ще кілька рук підніметься.

Even in this room, this is an issue that touches many of us,

Навіть у цій кімнаті це питання торкається багатьох із нас,

and I am beginning to believe that we marginalize the issue

і мені здається, що ми применшуємо значення цієї проблеми,

because it does apply to us.

тому що вона стосується нас.

Maybe it's easier to see in other zip codes

Можливо, її легше помітити в інших містах,

because we don't want to look at it.

бо ми не хочемо приглядатися до проблеми.

We'd rather be sick.

Ми воліємо бути хворими.

Fortunately, scientific advances and, frankly, economic realities

На щастя, наукові досягнення і, чесно кажучи, економічні реалії

make that option less viable every day.

роблять наш вибір менш життєздатним з кожним днем.

The science is clear:

Наука ясна:

Early adversity dramatically affects health across a lifetime.

ранні негативні пережиття впливають на стан здоров'я впродовж усього життя.

Today, we are beginning to understand how to interrupt the progression

Сьогодні ми починаємо розуміти, як перервати ланцюжок,

from early adversity to disease and early death,

що веде від негативного дитячого пережиття до хвороби і передчасної смерті.

and 30 years from now,

Через 30 років

the child who has a high ACE score

дитина, яка мала високий бал НДП,

and whose behavioral symptoms go unrecognized,

недіагностовані поведінкові симптоми,

whose asthma management is not connected,

неправильне лікування астми,

and who goes on to develop high blood pressure

і яка в дорослому віці мала високий кров'яний тиск,

and early heart disease or cancer

а згодом - серцеве захворювання чи рак,

will be just as anomalous as a six-month mortality from HIV/AIDS.

буде вважатися такою ж аномалією, як смерть 6-місячної дитини від ВІЛ/СНІДу.

People will look at that situation and say, "What the heck happened there?"

Люди будуть дивитися на цю ситуацію і сказати: "Що за нісенітниця там сталася?"

This is treatable.

Це піддається лікуванню.

This is beatable.

Це можна перемогти.

The single most important thing that we need today

Найважливіша річ, яка необхідна нам сьогодні -

is the courage to look this problem in the face

це мужність подивитися в обличчя проблемі

and say, this is real and this is all of us.

і сказати, що вона реальна, і вона - це ми.

I believe that we are the movement.

Я вірю в то, що ми - це рух.

Thank you.

Дякую вам.

(Applause)

(Оплески)