Chris Burkard: The joy of surfing in ice-cold water

Перекладач: Olga Makhnyk Утверджено: Hanna Leliv

So if I told you that this was the face of pure joy,

Якщо я скажу, що це обличчя випромінює справжнє щастя,

would you call me crazy?

ви подумаєте, що я божевільний?

I wouldn't blame you,

Я не звинувачуватиму вас,

because every time I look at this Arctic selfie, I shiver just a little bit.

тому що кожного разу, як дивлюся на це антарктичне селфі, я трішки тремчу.

I want to tell you a little bit about this photograph.

Хочу розповісти трохи про цю фотографію.

I was swimming around in the Lofoten Islands in Norway,

Я плавав біля Лофотенських островів у Норвегії,

якраз всередині Північного полярного кола,

just inside the Arctic Circle,

and the water was hovering right at freezing.

i вода майже замерзала.

The air? A brisk -10 with windchill,

Повітря? -10 з морозним вітром,

and I could literally feel the blood trying to leave my hands,

і я справді відчув, як кров відступає від рук,

feet and face, and rush to protect my vital organs.

ніг та обличчя, і приливає, щоби захистити мої життєво важливі органи.

It was the coldest I've ever been.

Це найбільший холод, в якому я тільки опинявся.

Проте навіть з опухлими губами, запалими очима та багряними щоками,

But even with swollen lips, sunken eyes, and cheeks flushed red,

I have found that this place right here is somewhere I can find great joy.

я зрозумів, що саме це місце є тим, де я почуваюся щасливим.

Now, when it comes to pain, psychologist Brock Bastian

Отже, коли йдеться про біль, психолог Брок Бастіан

probably said it best when he wrote,

напевне сказав найкраще:

"Pain is a kind of shortcut to mindfulness.

"Біль - це щось на зразок ярлика свідомості.

It makes us suddenly aware of everything in the environment.

ВІн змушує усвідомити все навколо нас.

It brutally draws us in

Він брутально затягує у

реальне сенсорне розуміння світу так само як і медитація".

to a virtual sensory awareness of the world much like meditation."

Якщо тремтіння - це форма медитації, то я вважатиму себе монахом.

If shivering is a form of meditation, then I would consider myself a monk.

(Laughter)

(Сміх)

Now, before we get into the why

Перед тим, як вияснити, чому

would anyone ever want to surf in freezing cold water?

хто-небудь хоче займатися серфінгом у крижаній воді,

I would love to give you a little perspective

я залюбки покажу вам,

on what a day in my life can look like.

як виглядає один день мого життя.

(Music)

(Музика)

(Video) Man: I mean, I know we were hoping for good waves,

(Відео) Я розумію,що ми чекали на хороші хвилі,

але не думаю, що хто-небудь знав, що так буде.

but I don't think anybody thought that was going to happen.

I can't stop shaking.

Мене весь час трусить.

Я так змерз.

I am so cold.

(Музика)

(Music)

(Applause)

(Оплески)

Кріс Буркард: отже, фотограф-серфер?

Chris Burkard: So, surf photographer, right?

I don't even know if it's a real job title, to be honest.

Чесно кажучи, навіть не знаю, чи існує така професія.

My parents definitely didn't think so

Мої батьки точно так не думали,

when I told them at 19 I was quitting my job to pursue this dream career:

коли у свої 19 я сказав, що кидаю роботу, щоби слідувати за роботою своєї мрії:

blue skies, warm tropical beaches, and a tan that lasts all year long.

блакитне небо, теплі тропічні пляжі, і засмага, яка тримається весь рік.

I mean, to me, this was it. Life could not get any better.

Для мене це було саме те. Життя не могло бути кращим.

Пітніти, фотографувати серферів у цих екзотичних туристичних місцях.

Sweating it out, shooting surfers in these exotic tourist destinations.

But there was just this one problem.

Але була одна проблема.

You see, the more time I spent traveling to these exotic locations,

Що більше часу я подорожував по цих екзотичних місцинах,

то менше задоволення воно приносило.

the less gratifying it seemed to be.

Вирушаючи на пошуки пригод, я зіткнувся лише з рутиною.

I set out seeking adventure, and what I was finding was only routine.

It was things like wi-fi, TV, fine dining, and a constant cellular connection

Речі на кшталт wi-fi, телебачення, вечері, і постійного стільникового зв'язку

that to me were all the trappings of places heavily touristed

були для мене пастками в туристичних місцях,

in and out of the water,

у воді і поза нею,

and it didn't take long for me to start feeling suffocated.

тому невдовзі я почав задихатися.

Я марив дикими, відкритими просторами,

I began craving wild, open spaces,

і вирушив на пошуки місцин, що їх інші описували

and so I set out to find the places others had written off

as too cold, too remote, and too dangerous to surf,

як дуже холодні, дуже далекі, і дуже небезпечні для серфінгу,

and that challenge intrigued me.

і це заітригувало мене.

I began this sort of personal crusade against the mundane,

Я розпочав цю особисту кампанію на противагу буденності,

because if there's one thing I've realized,

оскільки я усвідомив одне:

будь-яка професія,

it's that any career,

even one as seemingly glamorous as surf photography,

навіть така як фотограф-серфер, яка видається чарівною,

has the danger of becoming monotonous.

може стати монотонною.

So in my search to break up this monotony, I realized something:

Шукаючи виходу з цієї монотонності, я зрозумів:

There's only about a third of the Earth's oceans that are warm,

лише третя частина світових океанів є теплою,

and it's really just that thin band around the equator.

і це лише тонка смужка навколо екватора.

So if I was going to find perfect waves,

Тому якщо я хотів знайти ідеальні хвилі,

швидше за все, потрібно було шукати там, де холодно,

it was probably going to happen somewhere cold,

where the seas are notoriously rough,

де моря відомі своєю жорсткістю,

and that's exactly where I began to look.

і, власне, звідси я і почав пошуки.

And it was my first trip to Iceland

Це була моя перша мандрівка до Ісландії,

that I felt like I found exactly what I was looking for.

де я відчув, що знайшов саме те, що шукав.

I was blown away by the natural beauty of the landscape,

Я був вражений красою пейзажів,

але, що найважливіше, я не вірив, що ми знайдемо ідеальні хвилі

but most importantly, I couldn't believe we were finding perfect waves

в такому далекому і рельєфному куточку світу.

in such a remote and rugged part of the world.

At one point, we got to the beach

В якийсь момент ми дісталися до пляжу

only to find massive chunks of ice had piled on the shoreline.

і побачили лише скупчення масивних льодяних брил на береговій лінії.

They created this barrier between us and the surf,

Вони створювали бар'єр між нами та серфінгом,

and we had to weave through this thing like a maze

і нам треба було маневрувати у цьому як у лабіринті,

just to get out into the lineup.

тільки щоб дістатися старту.

and once we got there,

І коли ми добралися,

ми відсували льодяні брили, щоб дійти до хвиль.

we were pushing aside these ice chunks trying to get into waves.

It was an incredible experience, one I'll never forget,

Це був неймовірний досвід, якого я ніколи не забуду,

because amidst those harsh conditions,

тому що за таких жорстоких умов

я відчув, що наштовхнувся на одне з останніх найспокійніших місць,

I felt like I stumbled onto one of the last quiet places,

somewhere that I found a clarity and a connection with the world

де знайшов ясність і зв'язок зі світом,

I knew I would never find on a crowded beach.

на який я ніколи не натрапив би на переповнених пляжах.

I was hooked. I was hooked. (Laughter)

Я став залежним. Я став залежним. (Сміх)

Я постійно думав про холодну воду,

Cold water was constantly on my mind,

і з цього моменту

and from that point on,

моя кар'єра точилася у цих жорстких і безжальних умовах,

my career focused on these types of harsh and unforgiving environments,

and it took me to places like Russia, Norway, Alaska, Iceland, Chile,

і це завело мене в Росію, Норвегію, Аляску, Ісландію, Чилі,

the Faroe Islands, and a lot of places in between.

на Фарерські острови, та багато місць по дорозі.

And one of my favorite things about these places

Найбільше серед цього всього мені подобався

was simply the challenge and the creativity it took just to get there:

виклик і креативність, з якими ми добиралися у ті місця:

hours, days, weeks spent on Google Earth

години, дні, тижні, проведені на Google Earth,

trying to pinpoint any remote stretch of beach or reef we could actually get to.

коли ми намагалися відшукати який-небудь віддалений пляж чи риф, де ми могли б поїхати.

And once we got there, the vehicles were just as creative:

Діставшись туди, ми користувалися доволі неординарним транспортом:

snowmobiles, six-wheel Soviet troop carriers,

снігоходи, шестиколесні радянські бронетранспортери,

and a couple of super-sketchy helicopter flights.

і кілька надуривчастих польотів на гелікоптерах.

(Сміх)

(Laughter)

Гелікоптери страшенно мене лякають.

Helicopters really scare me, by the way.

There was this one particularly bumpy boat ride

Була також одна поїздка човном

по береговій лінії острова Ванкувер до цього віддаленого місця для серфінгу,

up the coast of Vancouver Island to this kind of remote surf spot,

where we ended up watching helplessly from the water

де все закінчилося тим, що ми просто дивилися,

as bears ravaged our camp site.

як ведмеді зруйнували наш кемпінг.

Вони забрали нашу їжу і шматки намету,

They walked off with our food and bits of our tent,

показавши нам, що ми на дні споживчої системи,

clearly letting us know that we were at the bottom of the food chain

and that this was their spot, not ours.

і це їхнє місце, не наше.

But to me, that trip

Проте для мене ця мандрівка

was a testament to the wildness I traded for those touristy beaches.

була доказом дикої природи, на яку я проміняв переповнені туристами пляжі.

І тільки подорожуючи по Норвегії, (Сміх)

Now, it wasn't until I traveled to Norway -- (Laughter) --

я навчився дійсно цінувати холод.

that I really learned to appreciate the cold.

So this is the place

Це місце,

where some of the largest, the most violent storms in the world

де одні з найбільших і найжорстокіших штормів у світі

send huge waves smashing into the coastline.

утворюють величезні хвилі, котрі розбиваються об берег.

We were in this tiny, remote fjord, just inside the Arctic Circle.

Ми були на цьому маленькому, віддаленому фіорді якраз всередині Північного полярного кола.

It had a greater population of sheep than people,

Овець там більше ніж людей,

so help if we needed it was nowhere to be found.

тому допомоги у разі потреби ми б не дочекалися.

I was in the water taking pictures of surfers,

Я був у воді, фотографуючи серферів,

and it started to snow.

коли почався сніг.

And then the temperature began to drop.

І тоді температура почала падати.

And I told myself, there's not a chance you're getting out of the water.

І я сказав собі, що немає жодних шансів вибратися з води.

You traveled all this way, and this is exactly what you've been waiting for:

Ти проїхав весь цей шлях, і це, власне, те, на що ти чекав:

морозні умови та ідеальні хвилі.

freezing cold conditions with perfect waves.

Хоч я не відчував навіть пальця, щоб натиснути на кнопку,

And although I couldn't even feel my finger to push the trigger,

I knew I wasn't getting out.

я знав, що не виберуся.

Тому і зробив все, що зміг, щоб позбутися цього відчуття.

So I just did whatever I could. I shook it off, whatever.

But that was the point that I felt

І це була та мить, коли я відчув,

this wind gush through the valley and hit me,

що поривчастий вітер з долини вдарив мене,

and what started as this light snowfall quickly became a full-on blizzard,

легенький снігопад раптово перетворився в бурю,

and I started to lose perception of where I was.

і я втратив відчуття того, де знаходжуся.

I didn't know if I was drifting out to sea or towards shore,

Я не мав поняття, чи направляюся в море, чи до берега,

чітко я розрізняв тільки крики чайок

and all I could really make out was the faint sound of seagulls

and crashing waves.

і гуркіт хвиль.

Now, I knew this place had a reputation for sinking ships and grounding planes,

Тепер зрозуміло, чому це місце має таку репутацію, де тонуть кораблі, і не сідають літаки.

and while I was out there floating, I started to get a little bit nervous.

Допоки я плавав, то почав трохи нервувати.

Actually, I was totally freaking out --

Чесно кажучи, я був нажаханий --

(Laughter) -- and I was borderline hypothermic,

(Сміх) -- і перебував на межі переохолодження,

мої друзі, звісно ж, допомогли вибратися мені з води.

and my friends eventually had to help me out of the water.

And I don't know if it was delirium setting in or what,

Не знаю чи це була гарячка, чи ще щось,

but they told me later

але вони пізніше розповідали,

I had a smile on my face the entire time.

що я весь час посміхався.

Власне завдяки цій подорожі

Now, it was this trip

and probably that exact experience where I really began to feel

і цьому досвіду, я почав відчувати,

like every photograph was precious,

що кожна фотографія безцінна,

because all of a sudden in that moment, it was something I was forced to earn.

бо саме в ту хвилину я був змушений це визнати.

And I realized, all this shivering had actually taught me something:

Тому я усвідомив, що все це тремтіння навчило мене однієї речі:

In life, there are no shortcuts to joy.

в житті не існує легких шляхів для віднайдення щастя.

Вcе, за чим варто слідувати, вимагатиме страждання,

Anything that is worth pursuing is going to require us to suffer

just a little bit,

трішки страждання,

and that tiny bit of suffering that I did for my photography,

і трішки того страждання, яку я перетерпів для фотографії,

it added a value to my work that was so much more meaningful to me

додало цінності моїй роботі і зробилось значно важливішим для мене,

than just trying to fill the pages of magazines.

ніж просте заповнення сторінок журналів.

See, I gave a piece of myself in these places,

Я віддав частину себе цим місцям,

and what I walked away with

але звідти я пішов

was a sense of fulfillment I had always been searching for.

з почуттям довершеності, якого завжди так шукав.

So I look back at this photograph.

Тому дивлячись на цю фотографію,

It's easy to see frozen fingers and cold wetsuits

я одразу бачу льодяні пальці та холодні гідрокостюми,

and even the struggle that it took just to get there,

і навіть зусилля, з якими ми добиралися,

але, перш за все, в очі впадає щастя.

but most of all, what I see is just joy.

Thank you so much.

Дуже дякую.

(Оплески)

(Applause)