Stefon Harris: There are no mistakes on the bandstand

Перекладач: O K Утверджено: Khrystyna Romashko

Okay, I have no idea what we're going to play.

Так, я навіть не знаю, що ми гратимемо.

I won't be able to tell you what it is until it happens.

І я не знатиму, доки ми не почнемо грати.

I didn't realize there was going to be a little music before.

Я не знав, що спершу звучатиме музичний уривок.

So I think I'm going to start with what I just heard.

Отож, я почну з того, що я тільки-но почув.

(Music)

(Музика)

(Applause)

(Оплески)

Okay, so first of all,

Отож, перш за все,

let's welcome Mr. Jamire Williams on the drums,

давайте привітаємо пана Джемайра Вільямся на барабанах,

(Applause)

(Оплески)

Burniss Travis on the bass,

Берніса Тревіса на контрабасі,

(Applause)

(Оплески)

and Mr. Christian Sands on the piano.

та пана Крістіана Сандса на піаніно.

(Applause)

(Оплески)

So the bandstand, as we call it,

Отож, сцена, як ми її називаємо,

this is an incredible space.

це неймовірне місце.

It is really a sacred space.

Це дійсно священне місце.

And one of the things that is really sacred about it

І одна з речей, яка робить його священним,

is that you have no opportunity to think about the future,

це те, що у вас немає можливості думати про майбутнє

or the past.

або минуле.

You really are alive right here in this moment.

Ви перебуваєте тут, у цьому моменті.

There are so many decisions being made

І так багато рішень приймається,

when you walk on the bandstand.

коли ви виходите на сцену.

We had no idea what key we were going to play in.

Ми не мали жодного уявлення, в якій тональності гратимемо.

In the middle, we sort of made our way

В процесі ми зіграли на свій лад

into a song called "Titi Boom."

пісню під назвою "Тіті Бум".

But that could have happened -- maybe, maybe not.

Це могло статися - можливо, а, можливо, і ні.

Everyone's listening. We're responding.

Кожен з нас слухає, кожен з нас реагує.

You have no time for projected ideas.

У вас немає часу на заплановані ідеї.

So the idea of a mistake:

Отож щодо поняття помилки:

From the perspective of a jazz musician,

З точки зору джазового музиканта,

it's easier to talk about someone else's mistake.

легше пояснити помилку когось іншого.

So the way I perceive a mistake when I'm on the bandstand --

Отож яким чином я сприймаю помилку, коли я на сцені -

first of all, we don't really see it as a mistake.

перш за все, ми насправді не сприймаємо її як помилку.

The only mistake lies

Єдина помилка полягає

in that I'm not able to perceive

в неспроможності сприймати

what it is that someone else did.

те, що робить інший.

Every "mistake" is an opportunity in jazz.

Кожна "помилка" у джазі - це нагода.

So it's hard to even describe

Тому досить важко дати визначення

what a funny note would be.

фальшивій ноті у джазі.

So for example, if I played a color, like we were playing on a palette,

Наприклад, якби я зіграв певний колір, немовби-то ми грали на палітрі,

that sounded like this ...

який би звучав так...

(Music)

(Музика)

So if Christian played a note -- like play an F.

І якби Крістіан взяв ноту - візьми фа.

(Music)

(Музика)

See, these are all right inside of the color palette.

Бачите, усі вони - частина кольорової гами.

If you played an E.

А якби ти взяв мі -

See, these all lie right inside

Бачите, усі вони належать

of this general emotional palette that we were painting.

цій загальній емоційній гамі, яку ми малюємо.

If you played an F# though,

А от, якщо ти візьмеш фа-дієз,

(Dissonance)

(Дисонанс)

to most people's ears, they would perceive that as a mistake.

для більшості людей це звучатиме як помилка.

So I'm going to show you, we're going to play just for a second.

Зараз я вам дещо покажу, ми заграємо лише на секунду.

And we're going to play on this palette.

І ми гратимемо у цій кольоровій гамі.

And at some point, Christian will introduce this note.

Але у певний момент Крістіан візьме цю ноту.

And we won't react to it.

А ми ніяк на неї не відреагуємо.

He'll introduce it for a second

Він триматиме цю ноту лише якусь секунду,

and then I'll stop, I'll talk for a second.

а потім я зупинюся, і коротко прокоментую.

We'll see what happens when we play with this palette.

Побачимо, що відбудеться, коли ми гратимемо в цій гамі.

(Music)

(Музика)

So someone could conceptually perceive that as a mistake.

Отож, хтось в принципі міг би сприйняти це як помилку.

The only way that I would say it was a mistake

Але я б сказав, що це було помилкою лише тому,

is in that we didn't react to it.

що ми ніяк не відреагували на неї.

It was an opportunity that was missed.

Це була втрачена нагода.

So it's unpredictable. We'll paint this palette again.

Тому, як видно, це непередбачувано. Ми намалюємо цю палітру ще раз.

He'll play it. I don't know how we'll react to it, but something will change.

Він візьме цю ноту. Я не знаю, яким саме чином ми на неї відреагуємо, але щось неодмінно зміниться.

We'll all accept his ideas,

І ми всі разом сприймемо його ідею

or not.

або ні.

(Music)

(Музика)

So you see, he played this note.

От бачите, він взяв цю ноту.

I ended up creating a melody out of it.

Я ж створив з неї мелодію.

The texture changed in the drums this time.

Фактура ударних за цей час змінилася.

It got a little bit more rhythmic, a little bit more intense

Вона стала трохи більш ритмічною, трохи більш інтенсивною

in response to how I responded to it.

у відповідь на мою реакцію.

So there is no mistake.

Отож, помилки не існує.

The only mistake is if I'm not aware,

Єдина помилка - це коли я,

if each individual musician is not aware

або кожен з музикантів недостатньо чутливий

and accepting enough of his fellow band member

і недостатньо сприймає свого товариша по групі,

to incorporate the idea and we don't allow for creativity.

аби бути спроможним впровадити його ідею, тобто ми не лишаємо місця креативності.

So jazz, this bandstand is absolutely amazing.

Отож джаз, ця сцена - це дивовижно.

It's a very purifying experience.

Це досвід, що очищує.

And I know that I speak for all of us when I tell you that we don't take it for granted.

І я знаю, що говоритиму від імені усіх нас, якщо скажу, що ми не приймаємо це як даність.

We know that to be able to come on the bandstand and play music is a blessing.

Ми знаємо, що мати можливість вийти на сцену і грати музику - це велике благо.

So how does this all relate to behavioral finance?

Отож, яке відношення все це має до поведінкових фінансів?

Well we're jazz musicians,

Звичайно, ми - джаз-музиканти,

so stereotypically we don't have a great relationship to finance.

отож, відповідно до стереотипів, ми не маємо тісного зв"язку з фінансами.

(Laughter)

(Сміх)

Anyway, I just wanted to sort of point out the way that we handle it.

У будь-якому випадку я лише хотів показати, яким чином ми працюємо.

And the other dynamic of it

Ще один важливий аспект -

is that we don't micromanage in jazz.

у джазі ми не приділяємо великої уваги дрібним деталям.

You have some people who do.

Є деякі люди, котрі намагаються.

But what that does

Але це призводить

is it actually limits the artistic possibilities.

лише до обмеження мистецьких можливостей.

If I come up and I dictate to the band

І якщо я почну наказувати групі,

that I want to play like this and I want the music to go this way,

що хочу грати саме таким чином, і хочу, аби музика розвивалася саме так,

and I just jump right in ...

то я опинюся...

ready, just play some time.

готові? давайте зіграємо.

One, two, one, two, three, four.

Один, два, один, два, три, чотири.

(Music)

(Музика)

It's kind of chaotic because I'm bullying my ideas.

Виходить щось хаотичне, бо я просто знущаюся над своїми власними ідеями.

I'm telling them, "You come with me over this way."

Я наказую їм: "Йдіть за мною саме цим шляхом".

If I really want the music to go there,

Але, якщо я насправді хочу, аби музика рухалася в цьому напрямі,

the best way for me to do it is to listen.

найкраще для мене - це слухати.

This is a science of listening.

Це наука слухання.

It has far more to do with what I can perceive

І вона набагато тісніше пов'язана з тим, що я сприймаю,

than what it is that I can do.

ніж з тим, що я можу зробити.

So if I want the music to get to a certain level of intensity,

Отож, якщо я хочу, аби музика досягла певного рівня напруженості,

the first step for me is

перший мій крок -

to be patient, to listen to what's going on

це бути терплячим і прислухатися до того, що відбувається,

and pull from something that's going on around me.

і використовувати те, що відбувається навколо мене.

When you do that, you engage and inspire the other musicians

Якщо ви це робите, ви залучаєте та надихаєте інших музикантів

and they give you more, and gradually it builds.

і вони віддають вам ще більше, і поступово створюється необхідний ефект.

Watch. One, two, a one, two, three, four.

Дивіться. Один, два, один, два, три, чотири.

(Music)

(Музика)

Totally different experience when I'm pulling ideas.

Коли я залучаю різні ідеї - це зовсім інший досвід.

It's much more organic. It's much more nuanced.

Більш органічний. Більш витончений.

It's not about bullying my vision or anything like that.

І мої ідеї не втрачаються, зовсім ні.

It's about being here in the moment,

Все це - це бути тут, в цьому моменті,

accepting one another

приймати один одного

and allowing creativity to flow.

і дозволяти креативності проявляти себе без жодних перешкод.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)