3 questions to ask yourself before you believe something - Siska De Baerdemaeker

Перекладач: Yuliia Vlaskova Утверджено: Олена Сьомак

In the late 1700s, a German doctor named Samuel Hahnemann began publishing

Наприкінці 1700-х рр. німецький лікар Самюель Ганеман розпочав публікацію

articles about a new treatment approach he called homeopathy.

статей про новий лікувальний підхід, який він назвав гомеопатією.

Hahnemann’s theory had two central hypotheses.

Теорія Ганемана базувалась на двох центральних гіпотезах.

First, the treatment for an ailment should be a dose of something

По-перше, ліками від захворювання має бути доза чогось,

that might cause that ailment.

що може спричинити це захворювання.

And second, diluted medicines are more powerful than concentrated ones.

По-друге, розведені препарати ефективніші за концентровані.

So, a homeopathic remedy for insomnia

Отже, гомеопатичні ліки від безсоння

might include an extremely diluted solution of caffeine.

можуть мати у складі сильно розведений розчин кофеїну.

Over the following 300 years,

Протягом останніх 300 років

numerous physicians and patients turned to homeopathy,

численні лікарі та пацієнти зверталися до гомеопатії,

and entire hospitals were built to focus on homeopathic treatments.

були засновані лікарні, що практикували гомеопатичну терапію.

But despite all this, many studies have shown that homeopathy

Однак попри це багато досліджень виявляли, що гомеопатія

has no therapeutic effect,

не має жодного терапевтичного ефекту,

and homeopathic treatments often perform no better than placebos.

а гомеопатичні препарати часто не ефективніші за плацебо.

So why do so many practitioners and institutions

Тож чому так багато спеціалістів і закладів

still support this practice?

досі підтримують цю практику?

The answer is that homeopathy is a pseudoscience—

Відповідь полягає в тому, що гомеопатія — це псевдонаука,

a collection of theories, methods, and assumptions

тобто набір теорій, методів і припущень,

that appear scientific, but aren’t.

що видаються науковими, але не є такими.

In the worst cases, pseudoscience practitioners encourage this confusion

У найгірших випадках люди, що практикують псевдонаукові вчення, заохочують цю оману,

to exploit people.

аби експлуатувати людей.

But even when they’re well-intentioned,

Однак навіть якщо їхні наміри щирі,

pseudoscience still prevents people from getting the help they need.

псевдонауки все одно заважають людям отримувати належну допомогу.

So how are you supposed to tell what’s science and what’s pseudoscience?

Тож як нам розрізнити, що є наукою, а що — псевдонаукою?

This question is known as the demarcation problem,

Це питання відоме як проблема демаркації

and there's no easy answer.

і не має простої відповіді.

Part of the issue is that defining science is surprisingly tricky.

Частина проблеми полягає в тому, що дати визначення науці напрочуд складно.

There's a common idea that all science should, in some form or another,

Є розповсюджене уявлення, що будь-яка наука так чи інакше

be related to testing against empirical evidence.

має проходити перевірку емпіричними фактами.

But some scientific activities are primarily theoretical,

Але окремі види наукої діяльності є майже виключно теоретичними,

and different disciplines approach empiricism

і підходи до емпіризму в різних галузях знань

with varying goals, methodologies, and standards.

відрізняються за метою, методологією та стандартами.

20th century philosopher Karl Popper tried to solve the demarcation problem

Філософ XX століття Карл Поппер здійснив спробу розв’язати проблему демаркації

with a simple rule.

єдиним простим правилом.

He argued that in order for a theory to be scientific

Він стверджував, що для того, аби теорія була науковою,

it must be falsifiable, or able to be proven wrong.

вона має бути спростовною, тобто такою, хибність якої можна довести.

This requires a theory to make specific predictions—

Для цього теорія має висловити певні припущення:

for example, if you’re theorizing that the Earth revolves around the Sun,

наприклад, якщо теорія полягає в тому, що Земля обертається навколо Сонця,

you should be able to predict the path of other celestial bodies in the night sky.

необхідна здатність передбачати рух інших небесних тіл у нічному небі.

This could then be disproven based on whether or not

Таку теорію можна довести чи спростувати в залежності від того,

your prediction corresponds to your observations.

чи збігаються прогнози з результатами спостереження.

Popper’s falsification criterion is a great way

Критерій фальсифікації К. Поппера — прекрасний спосіб

to identify pseudoscientific fields like astrology,

розпізнавати псевдонаукові сфери знання, як-от астрологія,

which makes overly broad predictions that adapt to any observation.

прогнози якої такі загальні, що легко адаптуються до будь-яких спостережень.

However, falsification alone doesn't completely solve the demarcation issue.

Проте одна лише фальсифікація не розв’язує проблему демаркації повністю.

Many things we now consider science were once untestable

Багато теорій, які ми вважаємо науковими, колись було неможливо перевірити

due to a lack of knowledge or technology.

через брак знань або технологій.

Fortunately, there are other factors we can use to identify pseudoscience,

На щастя, є інші фактори, на які ми можемо спиратися, щоб розпізнати псевдонауку,

including how a field responds to criticism.

зокрема те, як певна область сприймає критику.

Scientists should always be open to the possibility

Науковці мають завжди допускати вірогідність,

that new observations could change what they previously thought,

що нові спостереження змінять їхні попередні уявлення про предмет,

and thoroughly disproven theories should be rejected in favor of new explanations.

а теорії, спростовані належним чином, необхідно відкидати на користь нових.

Conversely, pseudoscientific theories are often continually modified

Натомість псевдонаукові теорії нерідко доповнюються таким чином,

to explain away any contradictory results.

аби заднім числом пояснити суперечливі результати.

This kind of behavior shows a resistance

Така реакція демонструє опір критиці,

to what philosopher Helen Longino calls transformative criticism.

яку філософка Хелен Лонгіно називає трансформативною.

Псевдонаукові теорії не приділяють уваги внутрішній упередженості своїх переконань

Pseudoscientific fields don't seek to address their internal biases

or meaningfully engage in transparent peer review.

і не прагнуть прозорої експертної оцінки.

Another key marker of science is overall consistency.

Ще однією ключовою ознакою науки є її загальна послідовність та узгодженість.

Science relies on a network of shared information

Наука покладається на мережу спільного знання,

that ongoing research develops across disciplines.

яка доповнюється міждисциплінарно за рахунок поточних досліджень.

But pseudoscience often ignores or denies this shared pool of data.

Однак псевдонауки часто ігнорують чи відкидають цей спільний масив даних.

For example, creationists claim that animals didn’t evolve

Наприклад, креаціоністи заперечують, що тварини походять

from a common ancestor,

від спільного предка,

and that Earth is less than 20,000 years old.

і стверджують, що Землі менше 20 тисяч років.

But these claims contradict huge amounts of evidence

Проте ці твердження суперечать безлічі доказів,

across multiple scientific disciplines,

підтверджених різними галузями науки,

including geology, paleontology, and biology.

зокрема, геологією, палеонтологією та біологією.

While the scientific method is our most reliable tool

У той час як науковий метод є найнадійнішим засобом

to analyze empirical evidence from the world around us,

аналізу емпіричних даних про навколишній світ,

it certainly doesn't reveal everything about the human condition.

він, безумовно, не розкриває всю сутність буття людини.

Faith-based beliefs can play an important role in our lives and cultural traditions.

Переконання, засновані на вірі, відіграють велику роль у нашому житті й культурі.

But the reason it’s so important to draw a line

Однак дуже важливо вміти розрізняти факти й вірування,

is that people often dress up belief systems as science

адже люди нерідко видають системи вірувань за науку,

in efforts to manipulate others

прагнучи маніпулювати іншими

or undermine legitimate scientific discoveries.

або підірвати довіру до обґрунтованих наукових відкриттів.

And even in cases where this might seem harmless,

Навіть у випадках, коли здається, ніби такі дії не чинять шкоди,

legitimizing pseudoscience can impede genuine scientific progress.

легітимація псевдонаук може перешкоджати справжньому науковому прогресу.

In a world where it's increasingly difficult to tell fact from fiction,

У світі, де стає дедалі складніше відрізнити факт від вигадки,

it's essential to keep your critical thinking skills sharp.

необхідно розвивати критичне мислення.

So the next time you hear an amazing new claim,

Тож наступного разу, коли ви зустрінете нове неймовірне твердження,

ask yourself:

спитайте себе:

could we test this?

чи можна це перевірити?

Are the individuals behind this theory updating their claims with new findings?

Чи доповнюють автори теорії свої тези подальшими знахідками?

Is this consistent with our broader scientific understanding of the world?

Чи узгоджені ці твердження із ширшим науковим розумінням світу?

Because looking scientific and actually being scientific

Бо ілюзія науковості та справжня науковість —

are two very different things.

це геть різні речі.