Why plague doctors wore beaked masks

Перекладач: Inna Fedorenko

The year is 1656.

1656 рік.

Your body is wracked by violent chills.

Ваше тіло мучить сильний озноб.

Your head pounds, your muscles are too weak to sit up,

Стукає у голові, м’язи занадто слабкі навіть, щоб сісти,

and you feel like rancid, hard-boiled eggs

і ти відчуваєш як протухлі крутозварені яйця

are squeezing out of your neck and armpits.

видавлюються з-під шиї та пахв.

У цій гарячці ти бачиш, як підходить дивна на вигляд людина,

In your feverish state, you see a strange-looking man approach,

his face obscured by a beak-like mask, his body covered from head to toe.

його обличчя ховає маска у вигляді дзьоба, його тіло вкрито з ніг до голови.

He examines you and even without seeing his face,

Він досліджує тебе і навіть не побачивши його обличчя,

you know the diagnosis:

ти знаєш діагноз:

you have the plague.

у тебе чума.

The plague stands out as one of the most terrifying and destructive diseases

Чума постає найжахливішою та нищівною хворобою

in human history.

в історії людства.

Вона пронеслась по великій частині Афро-Євразії у трьох окремих пандеміях

It swept across large parts of Afro- Eurasia in three separate pandemics

starting in the 6th, 14th, and 19th centuries;

у 6-му, 14-му та 19-му сторіччях;

killed tens of millions of people,

та вбила десяки мільйонів людей,

and had— in the best of cases— about a 40% survival rate.

і в найкращих випадках у неї було 40% виживання.

Європейський чумний лікар, з його маскою у формі дзьоба та плащем чарівника

The European plague doctor, with his beaked mask and wizard-like robes,

is one of the images most popularly associated with plague today.

є зображенням, яке сьогодні найбільш асоціюється з чумою.

He’s often found in books and films about the 14th century pandemic

Його часто можна знайти в книгах та фільмах про пандемію 14-го століття,

known as the Black Death.

відому як Чорна Смерть.

Єдина проблема полягає в тому, що це так само точно,

The only problem is that’s about as accurate as placing

a modern surgeon at the court of Louis the 14th in Versailles.

як і сучасний хірург у дворі Луї 14-го у Версалі.

The confusion is understandable though—

Хоча плутанина досить зрозуміла -

the Black Death had several aftershocks,

Чорна Смерть мала кілька поштовхів,

including a series of devastating outbreaks in Western Europe

включно з серією нищівних спалахів у Західній Європі

during the 17th century.

протягом 17-го сторіччя.

This is when the iconic plague doctor actually emerged on the scene.

Саме тоді впізнаваний чумний лікар власне вийшов на сцену.

Вперше описане на початку 17-го сторіччя,

First described in the early 17th century,

the outfit consisted of a hood with crystal eyepieces

вбрання складалось з ковпака з кришталевими окулярами

and a beak filled with a pungent combination of herbs and compounds.

та дзьоба наповненого гострою сумішшю трав та інших складників.

Це могло включати корицю, перець, скипидар,

This could include cinnamon, pepper, turpentine,

roast copper, and powdered viper flesh.

смажену мідь та розтовчене у порошок м’ясо гадюки.

This recipe was inspired by the famed 2nd century Greco-Roman physician Galen,

На цей рецепт надихнув відомий греко-римський лікар Гален 2-го сторіччя,

and was thought to ward off poisoned air known as miasma.

який, як вважалося, захищав повітря від так званих міазмів.

Люди вважали, що це погане повітря поширює чуму, виходячи з боліт

People believed this bad air spread plague after emanating from swamps

and sources of decay,

та джерел розпаду,

such as dead plants or animal carcasses.

наприклад, з мертвих рослин чи трупів тварин.

In earlier centuries, doctors across Europe carried metal pomanders

У попередні століття лікарі по всій Європі носили металеві флакони,

filled with similar mixtures,

наповнені подібними мікстурами,

і, можливо, дзьоб став став альтернативою, яка звільнила руки.

and it’s possible that the beak evolved as a hands-free alternative.

The rest of the costume, which included an oiled leather robe, boots and gloves,

Решта костюму, включно з промасленим шкіряним халатом, чоботами та рукавицями,

acted as kind of an early hazmat suit,

виконувала функцію першого бактеріологічного захисту,

likely designed to block miasma from entering through the skin’s pores.

ймовірно призначеного для блокування міазмів від проникнення в пори шкіри.

While this shows some basic understanding that plague

В той час як це демонструє основне розуміння, що чума

spread from one place to another,

поширюється від одного місця до іншого,

these doctors couldn’t know that, in most cases,

ці лікарі не могли знати, що в більшості випадків,

що справжнім винуватцем була крихітна блоха, яка переносила бактерію,

the true culprit was a tiny flea transmitting the bacteria,

Yersinia pestis, from one person or animal to another.

Yersinia pestis, від однієї людини до іншої, чи тварини.

It’s possible that the plague doctor’s outfit may have provided

Цілком можливо, що вбрання чумного лікаря забезпечувало

some unintentional protection from flea bites.

ненавмисний захист від укусів бліх.

However, not enough information survives to know whether

Однак, не вистачає інформації, щоб знати,

the costumed doctors fared any better than their ordinarily robed counterparts.

чи лікарі в костюмах справлялися краще, аніж їх колеги в звичайних халатах.

Не дивно, що це химерне вбрання захопило загальну уяву,

It's no surprise that this bizarre getup has captured popular imagination,

despite the fact that its use was limited to a few places in Italy and France

не зважаючи на факт, що його використання

обмежувалося кількома місцями в Італії та в Парижі

during the 17th and early 18th centuries.

протягом 17-го та почату 18-го сторіччя.

Even at the time, it was viewed with macabre fascination

Та навіть тоді до них відносились з похмурим захопленням

and occasionally used to mock the ineffective and corrupt

та іноді глузували як з неефективної та корумпованої практики

practices of some physicians.

деяких лікарів.

До 20-го сторіччя не уснувало ефективного лікування від чуми,

Until the 20th century, there was no effective treatment for the plague,

but that didn’t stop doctors— costumed or not— from trying.

але це не зупиняло лікарів, у костюмах чи ні, від спроб.

They consulted the works of earlier physicians for guidance,

Вони зверталися до робіт попередніх лікарів за консультацією,

did what they could to fend off miasma,

робили все, що могли, щоб відбити мізми,

and prescribed a variety of concoctions and antidotes.

та прописували різноманіття сумішей та антидотів.

They also relied on pre-modern medical mainstays.

Вони також опиралися на передсучасні медичні положення.

These could include bloodletting,

Це могло включати кровопускання,

which involved draining (sometimes concerningly large amounts of) blood

що залучало злив (іноді, досить великої кількості) крові

in an attempt to remove poison or restore the body’s natural balance.

у спробі усунути отруту чи відновити природній баланс тіла.

Або застосування банок, коли обідок розпаленого скла

Or cupping, where the rim of a heated glass

was placed over swollen lymph nodes in hopes of making them burst sooner—

накладався на роздуті лімфатичні вузли у надії змусити їх швидше лопнути -

a sign, when it occurred naturally, that a plague patient was on the mend.

коли це ставалося природнім шляхом, то це був знак, що пацієнт видужує.

Or— perhaps most painfully— cautery,

Або, можливо, найболючіше, припікання,

which involved lancing the lymph nodes with a red-hot poker

коли лімфатичні вузли проколювали розпеченою кочергою,

to release the blackened pus within.

щоб випустити чорний гній всередині.

Чимало змінилося відтоді.

A lot has changed since their times.

Modern medicine has given us the means to quickly identify

Сучасна медицина дозволяє нам швидко ідентифіковувати

bacterial as well as viral threats

як бактеріальні так і вірусні загрози

and to effectively mobilize against them.

та ефективно проти них мобілізуватися.

Ми також маємо доступ до таких технологій як тестові набори,

We also have access to technologies like test kits,

masks to deter the spread of respiratory viruses, and vaccines;

маски для запобігання респіраторних вірусів та вакцини;

and we conduct robust trials to make sure they’re safe and effective.

і проводимо надійні випробування,

щоб впевнитись у їх безпеці та ефектвності

Але деякі речі не змінюються;

But some things don’t change:

we still depend on the courage and compassion of medical professionals

ми досі опираємося на відвагу та співчуття медичних працівників,

who voluntarily risk their lives

які добровільно ризикують життям

against an invisible attacker to help and comfort those who need it most.

проти невидимого зловмисника,

щоб допомогти тим, хто найбільше цього потребує.