Johanna Blakely: Lessons from fashion's free culture

Перекладач: Maryana Movchan Утверджено: Yelyzaveta Oliferuk

I heard this amazing story about Miuccia Prada.

Якось я почула цю захоплюючу історію про Міучу Прада.

She's an Italian fashion designer.

Вона - італійський дизайнер моди.

She goes to this vintage store in Paris

Якось в Парижі заходить вона в вінтажний магазин

with a friend of hers.

зі своєю подругою.

She's rooting around, she finds this one jacket by Balenciaga --

Порившись у речах, вона знаходить піджак Баленсіяга -

she loves it.

він їй дуже подобається.

She's turning it inside out.

Вона вивертає його навиворіт.

She's looking at the seams. She's looking at the construction.

Дивиться на шви, розглядає покрій.

Her friend says, "Buy it already."

Її подруга говорить: "Та купуй вже його."

She said, "I'll buy it, but I'm also going to replicate it."

Прада відповіла: "Я його куплю, але я також хочу зробити його копію."

Now, the academics in this audience may think,

Зараз люди з академічного середовища, напевно, подумали:

"Well, that sounds like plagiarism."

"Але ж це нагадує плагіат".

But to a fashionista, what it really is

Але насправді для людини зі сфери моди

is a sign of Prada's genius:

ознакою геніальності Пради є те,

that she can root through the history of fashion

що вона може пронишпорити всю історію моди

and pick the one jacket

і витягти звідти піджак,

that doesn't need to be changed by one iota,

який не треба змінювати ні на йоту,

and to be current and to be now.

і який буде сучасним зараз.

You might also be asking whether it's possible

Ви можете також запитати

that this is illegal for her to do this.

наскільки законними є її дії.

Well, it turns out that it's actually not illegal.

Виявляється, що в дійсності це незаконно.

In the fashion industry, there's very little

Індустрія моди відзначається дуже низьким рівнем

intellectual property protection.

захисту інтелектуальної власності.

They have trademark protection,

В ній існує захист торгової марки,

but no copyright protection

але немає захисту авторського права

and no patent protection to speak of.

та захисту патентів.

All they have, really, is trademark protection,

Все, що там існує - це захист торгової марки,

and so it means that anybody

а це означає, що будь-хто

could copy any garment

може скопіювати будь-який предмет одягу

on any person in this room

будь-кого з присутніх в цьому залі

and sell it as their own design.

і продавати його як своє власне творіння.

The only thing that they can't copy

Єдине, що неможливо скопіювати -

is the actual trademark label

це знак торгової марки,

within that piece of apparel.

що знаходиться на певному елементі одягу.

That's one reason that you see logos

Ось чому ми бачимо безліч логотипів,

splattered all over these products.

розкиданих на модному одязі повсюди.

It's because it's a lot harder for knock-off artists

Це робиться для того, щоб майстрам підробок було важче

to knock off these designs

сфабрикувати такий самий дизайн,

because they can't knock off the logo.

тому що імітувати логотипи забороняється.

But if you go to Santee Alley, yeah.

Але якщо поїхати до Санті Еллі (район Лос-Анджелеса, відомий різноманітністю модних новинок), так.

(Laughter) Well, yeah.

(Сміх) Так, я згодна.

Canal Street, I know.

Ще я знаю Канал Стріт.

And sometimes these are fun, right?

Іноді можна такі цікаві речі знайти, правда?

Now, the reason for this, the reason that the fashion industry

А причиною того,що в індустрії моди

doesn't have any copyright protection

немає захисту авторського права

is because the courts decided long ago

є те, що вже давно суди постановили,

that apparel is too utilitarian

що одяг є занадто практичною річчю,

to qualify for copyright protection.

щоб претендувати на захист авторського права.

They didn't want a handful of designers

Cуди не хотіли, щоб купка дизайнерів

owning the seminal building blocks of our clothing.

володіла новаторськими формоутворюючими елементами одягу.

And then everybody else would have to license this cuff or this sleeve

Тому що тоді кожному потрібно було б мати ліцензію на цей манжет чи той рукав,

because Joe Blow owns it.

адже якийсь там Джо Блоу володіє правом на нього.

But too utilitarian? I mean is that the way you think of fashion?

Як там було сказано, "занадто практичний"? Чи думаємо ми так само про моду?

This is Vivienne Westwood. No!

Ось Вів'єн Вествуд. Звичайно ж не думаємо!

We think of it as maybe too silly,

Мода для нас, напевно, скоріше занадто нерозумна,

too unnecessary.

занадто непотрібна.

Now, those of you who are familiar with the logic

Ті з вас, кому знайома логіка

behind copyright protection --

захисту авторського права -

which is that without ownership, there is no incentive to innovate --

без права власності немає стимулу впроваджувати якісь зміни -

might be really surprised

можуть дійсно здивуватися,дізнавшись

by both the critical success of the fashion industry

яким украй необхідним є успіх індустрії моди сам по собі

and the economic success of this industry.

та з економічної точки зору.

What I'm going to argue today is that

Сьогодні я хочу підтвердити те, що

because there's no copyright protection

завдяки відсутності захисту авторського права

in the fashion industry,

в індустрії моди

fashion designers have actually been able to elevate

дизайнери моди фактично змогли перетворити

utilitarian design,

утилітарний дизайн,

things to cover our naked bodies,

речі, які призначені, щоб прикривати наше оголене тіло,

into something that we consider art.

в те, що ми зараз вважаємо мистецтвом.

Because there's no copyright protection

Відсутність захисту авторського права

in this industry,

в цій індустрії

there's a very open and creative

створює відкрите і творче

ecology of creativity.

середовище для креативності.

Unlike their creative brothers and sisters,

Навідміну від споріднених видів мистецтва, таких як

who are sculptors or photographers

скульптура чи фотографія,

or filmmakers or musicians,

кіномистецтво чи музика,

fashion designers can sample

дизайнери моди можуть відбирати для себе зразки

from all their peers' designs.

дизайну будь-якого з колег.

They can take any element from any garment

Вони можуть взяти будь-який елемент одягу

from the history of fashion

з будь-якої епохи історії моди

and incorporate it into their own design.

та включити його у свій власний дизайн.

They're also notorious for riffing off of the zeitgeist.

Вони також відомі своїм вмінням схопити ритм часу.

And here, I suspect,

А тут, я припускаю,

they were influenced by the costumes in Avatar.

що їх надихнули костюми з фільму "Аватар".

Maybe just a little.

Можливо зовсім трошки.

Can't copyright a costume either.

На костюми авторське право також не поширюється.

Now, fashion designers have

Так ось, дизайнери моди мають

the broadest palette imaginable

найширшу палітру вибору серед усіх,хто працює

in this creative industry.

в творчій індустрії.

This wedding dress here

Ця весільна сукня

is actually made of sporks,

фактично виготовлена з комбінованих з виделкою ложечок,

and this dress is actually made of aluminum.

а ця зроблена з алюмінію.

I've heard this dress actually sort of sounds like wind chimes

Я чула, що ця сукня під час ходьби створює звуки

as they walk through.

щось на зразок "музики вітру".

So, one of the magical side effects

Таким чином, одним з чудових побічних ефектів

of having a culture of copying,

культури копіювання,

which is really what it is,

а так воно і є в дійсності,

is the establishment of trends.

є заснування трендів.

People think this is a magical thing. How does it happen?

Люди вважають це майже магією. Як це трапляється?

Well, it's because it's legal for people to copy one another.

Ну, тому що копіювати один одного - законно.

Some people believe that

Деякі люди думають, що

there are a few people at the top of the fashion food chain

на верхівці ієрархічної драбини моди є кілька людей,

who sort of dictate to us what we're all going to wear,

які диктують нам що потрібно носити,

but if you talk to any designer at any level,

але якщо ви поговорите з будь-яким дизайнером будь-якого рівня,

including these high-end designers,

включаючи висококласних дизайнерів,

they always say

вони вам завжди скажуть,

their main inspiration comes from the street:

що найбільшим джерелом натхнення для них є люди з вулиці, такі як ви і я,

where people like you and me remix and match

які комбінують та створюють

our own fashion looks.

свої власні модні стилі.

And that's where they really get a lot of their

І саме звідти дизайнери справді черпають велику частину свого

creative inspiration,

творчого натхнення,

so it's both a top-down and a bottom-up kind of industry.

тобто дана індустрія базується як на низхідних, так і на висхідних процесах.

Now, the fast fashion giants have

Гіганти "швидкої моди"

probably benefited the most

напевно мають найбільший зиск

from the lack of copyright protection in the fashion industry.

з відсутності захисту авторського права в індустрії моди.

They are notorious for knocking off high-end designs

Вони відомі тим, що фабрикують останні тенденції моди

and selling them at very low prices.

та продають їх за дуже низькими цінами.

And they've been faced with a lot of lawsuits,

Вони стикалися з великою кількістю судових позовів,

but those lawsuits are usually not won by fashion designers.

але зазвичай рішення виносяться не на користь дизайнерів.

The courts have said over and over again, "You don't need

Суди багато разів стверджували: "Вам не потрібен

any more intellectual property protection."

ще більший захист інтелектуальної власності".

When you look at copies like this,

Коли ти бачиш подібні копії,

you wonder: How do the luxury high-end brands

то починаєш дивуватися: Яким чином в цьому бізнесі

remain in business?

виживають бренди класу "люкс"?

If you can get it for 200 bucks, why pay a thousand?

Якщо ти можеш купити якусь річ за 200 доларів, то навіщо ж платити тисячу?

Well, that's one reason we had a conference here at USC a few years ago.

Отже, це було однією з причин чому ми проводили конференцію тут в Університеті Південної Каліфорнії кілька років тому.

We invited Tom Ford to come --

Ми запросили туди Тома Форда.

the conference was called, "Ready to Share:

Конференція мала назву "Готові поділитися:

Fashion and the Ownership of Creativity" --

мода та володіння креативністю".

and we asked him exactly this question.

І ми задали йому це саме питання.

Here's what he had to say.

Ось що він відповів.

He had just come off a successful stint as the lead designer at Gucci,

Якраз на той час він перервав свій успішний період роботи головним дизайнером Гуччі,

in case you didn't know.

якщо вам не було відомо.

Tom Ford: And we found after much research

Том Форд: Ми виявили в результаті комплексного дослідження,

that -- actually not much research, quite simple research --

хоча, фактично це і не було комплексним дослідженням, досить простого дослідження,

that the counterfeit customer was not our customer.

що покупці підробок не є нашими клієнтами.

Johanna Blakley: Imagine that.

Джоанна Блеклі: Подумати тільки.

The people on Santee Alley

Постійні покупці в Санті Еллі -

are not the ones who shop at Gucci.

це зовсім не ті, хто купує речі в Гуччі.

(Laughter)

(Сміх)

This is a very different demographic.

Тут зовсім інша демографія.

And, you know, a knock-off is never the same

І ви ж знаєте, що підробка ніколи не є ідентичною

as an original high-end design,

оригіналові висококласного бренда,

at least in terms of the materials; they're always made of cheaper materials.

щонайменше у плані матеріалу; підробки завжди виготовляються з дешевших матеріалів.

But even sometimes a cheaper version

Але іноді навіть дешевий варіант

can actually have some charming aspects,

фактично може містити якісь прекрасні деталі,

can breathe a little extra life into a dying trend.

які здатні вдихнути життя в уже "в'янучий" тренд.

There's lots of virtues of copying.

В копіюванні є багато позитивних рис.

One that a lot of cultural critics have pointed to

Однією з них, як зазначають багато культурних критиків,

is that we now have

є те, що зараз ми маємо

a much broader palette

набагато ширшу палітру

of design choices to choose from than we ever have before,

для вибору дизайну, ніж коли-небудь,

and this is mainly because of the fast fashion industry, actually.

і це все, в основному, завдяки індустрії "швидкої моди".

And this is a good thing. We need lots of options.

І це добре. Нам потрібен широкий вибір.

Fashion, whether you like it or not,

Мода, подобається це вам чи ні,

helps you project who you are to the world.

допомагає представити себе світові.

Because of fast fashion,

Завдяки "швидкій моді"

global trends actually get established much more quickly than they used to.

світові тренди, фактично, набагато швидше закріплюються, ніж це було раніше.

And this, actually, is good news to trendsetters;

А це є дуже добре для законодавців мод;

they want trends to be set

вони хочуть закріпити тренди,щоб

so that they can move product.

мати змогу просувати свої творіння.

For fashionistas,

Що стосується тих, хто пов'язаний з модою,

they want to stay ahead of the curve.

вони завжди хочуть бути попереду інших.

They don't want to be wearing what everybody else is wearing.

Вони не хочуть носити те, що носять інші.

And so, they want to move on to the next trend

А тому вони хочуть перейти до іншого тренду

as soon as possible.

якомога швидше.

I tell you, there is no rest for the fashionable.

Я вам скажу, якщо ти хочеш бути модним - забудь про спокій.

Every season, these designers have to struggle

Кожного сезону ці дизайнери повинні боротися

to come up with the new fabulous idea that everybody's going to love.

за нову приголомшливу ідею, яка має стати всезагальним захопленням.

And this, let me tell you,

І це, я вам скажу,

is very good for the bottom line.

дуже добре з точки зору фінансів.

Now of course, there's a bunch of effects

Безумовно, існує низка впливів,

that this culture of copying has

які має культура копіювання

on the creative process.

на творчий процес.

And Stuart Weitzman is a very successful shoe designer.

Стюарт Вайтсман - дуже успішний дизайнер взуття.

He has complained a lot about people copying him,

Він багато скаржився на те, що люди копіюють його,

but in one interview I read,

але в одному з інтерв'ю я прочитала,

he said it has really forced him to up his game.

що це справді змушує його вдосконалюватися.

He had to come up with new ideas,

Потрібно створювати нові ідеї,

new things that would be hard to copy.

нові речі, які буде важко скопіювати.

He came up with this Bowden-wedge heel

Він вигадав туфлі з клиноподібними підборами,

that has to be made out of steel or titanium;

які необхідно виготовляти з сталі або титану.

if you make it from some sort of cheaper material,

Якщо виготовити їх з якогось дешевшого матеріалу,

it'll actually crack in two.

то підбори розламаються навпіл.

It forced him to be a little more innovative. (Music)

Ризик копіювання змусив його бути більш вигадливим. (Музика)

And that actually reminded me

І це мені нагадало про

of jazz great, Charlie Parker.

великого джазмена Чарлі Паркера.

I don't know if you've heard this anecdote, but I have.

Я не знаю чули ви цю історію чи ні.

He said that one of the reasons he invented bebop

Він сказав, що однією з причин чому він винайшов стиль бібоп

was that he was pretty sure

була впевненість, що

that white musicians wouldn't be able to replicate the sound. (Laughter)

білі музиканти не зможуть відтворити подібний звук. (Сміх)

He wanted to make it too difficult to copy,

Він хотів створити стиль, який було б дуже важко скопіювати,

and that's what fashion designers are doing all the time.

те ж саме весь час роблять дизайнери моди.

They're trying to put together

Вони намагаються створити

a signature look, an aesthetic

стиль, почерк якого будуть легко впізнавати, власну естетику,

that reflects who they are.

яка відображає їхне власне "Я".

When people knock it off, everybody knows

І коли хтось скопіює його, всім відомо,

because they've put that look out on the runway,

тому що цей фешн-лук вже був на подіумі,

and it's a coherent aesthetic.

і його естетика зрозуміла.

I love these Gallianos.

Люблю ці сукні Гальяно.

Okay, we'll move on. (Laughter)

Добре, рухаємося далі. (Сміх)

This is not unlike the world of comedy.

Світ моди схожий на світ комедії.

I don't know if you know that jokes

Не знаю чи вам відомо, що

also can't be copyright protected.

захист авторських прав на жарти також не поширюється.

So when one-liners were really popular,

Тому, коли дотепи були дуже популярними,

everybody stole them from one another.

то їх завжди цупили один в одного.

But now, we have a different kind of comic.

Але зараз комедійний жанр став іншим.

They develop a persona,

Створюється образ,

a signature style, much like fashion designers.

характерний стиль, майже як в дизайні моди.

And their jokes,

І жарти,

much like the fashion designs by a fashion designer,

подібно до дизайну моди дизайнером,

really only work within that aesthetic.

справді спрацьовують лише в рамках естетики певного образу.

If somebody steals a joke

Якщо хтось поцупить жарт,

from Larry David, for instance,

у Леррі Девіда наприклад,

it's not as funny.

то він вже не буде таким смішним.

Now, the other thing that fashion designers have done

Інша річ, яку дизайнери моди зробили,

to survive in this culture of copying

щоб вижити в середовищі копіювання -

is they've learned how to copy themselves.

вони навчилися копіювати самих себе.

They knock themselves off.

Вони самі себе копіюють.

They make deals with the fast fashion giants

Вони підписують угоди з гігантами "швидкої моди",

and they come up with a way to sell their product

і таким чином можуть продавати свої творіння

to a whole new demographic:

зовсім іншому прошарку населення:

the Santee Alley demographic.

постійним клієнтам Санті Еллі.

Now, some fashion designers will say,

Зараз деякі дизайнери моди можуть сказати:

"It's only in the United States that we don't have any respect.

"Тільки в Сполучених Штатах нас не поважають.

In other countries there is protection

В інших країнах існує захист

for our artful designs."

нашого майстерного дизайну".

But if you take a look at the two other biggest markets in the world,

Але поглянувши на два найбільші ринки в світі,

it turns out that the protection that's offered

вам стане зрозуміло, що той захист, який там пропонується

is really ineffectual.

насправді, безрезультатний.

In Japan, for instance, which I think is the third largest market,

В Японії наприклад, яку я вважаю третім найбільшим ринком,

they have a design law; it protects apparel,

існує закон про дизайн; він захищає предмети одягу,

but the novelty standard is so high,

але стандарт новизни там такий високий,

you have to prove that your garment has never existed before,

що ти повинен довести, що такого вбрання раніше не існувало,

it's totally unique.

що воно унікальне.

And that's sort of like

Це щось на зразок

the novelty standard for a U.S. patent,

стандарту новизни, яка є обов'язковою для патентів в США,

which fashion designers never get --

які дизайнери моди ніколи не отримують,

rarely get here in the states.

і рідко отримують тут, в США.

In the European Union, they went in the other direction.

В Європейському Союзі пішли іншим шляхом.

Very low novelty standard,

Вимоги до стандарту новизни дуже низькі,

anybody can register anything.

будь-яка людина може зареєструвати будь-що.

But even though it's the home of the fast fashion industry

Але навіть враховуючи те, що це дім індустрії "швидкої моди"

and you have a lot of luxury designers there,

і є багато дизайнерів класу "люкс",

they don't register their garments, generally,

загалом, вони не реєструють предмети одягу,

and there's not a lot of litigation.

і судових процесів зовсім небагато.

It turns out it's because the novelty standard is too low.

Виявляється це тому, що вимоги до стандарту новизни занизькі.

A person can come in and take somebody else's gown,

Можна прийти, взяти сукню будь-якого дизайнера,

cut off three inches from the bottom,

відрізати знизу три дюйми,

go to the E.U. and register it as a new, original design.

звернутися до Європейського Союзу та зареєструвати її як новий дизайн, оригінал.

So, that does not stop the knock-off artists.

Таким чином, це не зупиняє майстрів підробки.

If you look at the registry, actually,

Якщо подивитися на реєстр, то фактично

a lot of the registered things in the E.U.

багато з зареєстрованих речей в ЄС -

are Nike T-shirts

футболки Найк,

that are almost identical to one another.

майже ідентичні одна одній.

But this has not stopped Diane von Furstenberg.

Але це не зупинило Діану фон Фюрстенберг.

She is the head of

Вона очолює

the Council of Fashion Designers of America,

Раду Дизайнерів Моди Америки.

and she has told her constituency that

Вона сказала членам Ради,що

she is going to get copyright protection

має намір добитися захисту авторського права

for fashion designs.

на дизайни моди.

The retailers have kind of quashed this notion though.

Однак це починання було придушено компаніями роздрібної торгівлі.

I don't think the legislation is going anywhere,

Я не думаю, що законопроект зможе просунутися вперед,

because they realized it is so hard

тому що стало зрозумілим, що дуже важко

to tell the difference between a pirated design

визначити різницю між "піратським" дизайном

and something that's just part of a global trend.

і частиною світового тренду.

Who owns a look?

Кому належить право власності на певний стиль?

That is a very difficult question to answer.

На це запитання дуже важко відповісти.

It takes lots of lawyers and lots of court time,

Для цього потрібно багато юристів і багато судових слухань,

and the retailers decided that would be way too expensive.

і роздрібні торгівці вирішили, що це буде занадто дорого.

You know, it's not just the fashion industry

Скажу вам, що не тільки індустрія моди

that doesn't have copyright protection.

не має захисту авторського права.

There's a bunch of other industries that don't have copyright protection,

Є низка інших індустрій, в яких захист авторського права відсутній,

including the food industry.

включаючи харчову індустрію.

You cannot copyright a recipe

Немає авторського права на рецепти,

because it's a set of instructions, it's fact,

тому що це список інструкцій, це факт.

and you cannot copyright the look and feel

Не можна захистити авторським правом вигляд та смак

of even the most unique dish.

навіть найбільш унікальної страви.

Same with automobiles.

Така ж сама ситуація з автомобілями.

It doesn't matter how wacky they look or how cool they look,

Як би ексцентрично чи круто вони не виглядали,

you cannot copyright the sculptural design.

неможливо забезпечити авторським правом їх зовнішній дизайн.

It's a utilitarian article, that's why.

А все тому, що це практичний предмет.

Same with furniture,

Те ж саме з меблями,

it's too utilitarian.

вони занадто практичні.

Magic tricks, I think they're instructions, sort of like recipes:

Фокуси, на мою думку є інструкціями, на зразок рецептів,

no copyright protection.

теж не мають захисту авторського права.

Hairdos, no copyright protection.

Зачіски - не мають авторського права.

Open source software, these guys decided

Відкрите програмне забезпечення. Тут було вирішено, що

they didn't want copyright protection.

авторські права їм не потрібні.

They thought it'd be more innovative without it.

Без них буде більше іновацій.

It's really hard to get copyright for databases.

Дуже важко дістати авторське право на бази даних.

Tattoo artists, they don't want it; it's not cool.

Майстри татуювань? Їм це не потрібно, це зовсім не круто.

They share their designs.

Вони вільно діляться своїми дизайнами.

Jokes, no copyright protection.

Немає захисту авторського права на жарти.

Fireworks displays,

Демонстрація фейєрверків,

the rules of games,

правила ігор,

the smell of perfume: no.

аромати парфумів - немає авторського права.

And some of these industries may seem

Деякі з цих областей можуть здатися

sort of marginal to you,

вам периферійними,

but these are the gross sales

але ось вам обороти

for low I.P. industries,

продажу

industries with very little copyright protection,

в індустріях з дуже низьким рівнем захисту авторського права,

and there's the gross sales of

а це обороти

films and books.

кіномистецтва та книговидання.

(Applause)

(Аплодисменти)

It ain't pretty.

Не дуже захоплює.

(Applause)

(Аплодисменти)

So you talk to people in the fashion industry

Коли спілкуєшся з людьми із індустрії моди,

and they're like, "Shhh!

часто можеш почути щось на зразок: "Тихо,

Don't tell anybody

не кажіть нікому

we can actually steal from each other's designs.

про те, що ми крадемо один у одного дизайни.

It's embarrassing."

Це спантеличує".

But you know what? It's revolutionary,

Але знаєте що насправді? Це викликає революцію.

and it's a model that a lot of other industries --

Це може стати зразком для багатьох інших індустрій,

like the ones we just saw with the really small bars --

наприклад тих, що ми щойно бачили зі справді малесенькими стовпчиками,

they might have to think about this.

їм треба задуматись над цим.

Because right now, those industries with a lot of copyright protection

Тому що зараз області з високим рівнем захисту авторського права

are operating in an atmosphere

працюють в такій атмосфері,

where it's as if they don't have any protection,

наче вони не мають ніякого захисту,

and they don't know what to do.

і вони не знають, що робити.

When I found out that there are a whole bunch of industries

Коли я з'ясувала, що існує низка індустрій,

that didn't have copyright protection,

які не мають захисту авторського права,

I thought, "What exactly is the underlying logic?

я подумала: "Яка ж у цьому логіка?

I want a picture." And the lawyers do not provide a picture,

Мені потрібна ілюстрація." А юристи не забезпечують ілюстраціями,

so I made one.

тому я створила її сама.

These are the two main

Це дві головні

sort of binary oppositions within the logic of copyright law.

опозиції, два питання, на яких тримається логіка закону про авторське право.

It is more complex than this, but this will do.

Звичайно, все набагато складніше, але ця ілюстрація згодиться.

First: Is something an artistic object?

Перше питання: Чи є предмет захисту предметом мистецтва?

Then it deserves protection.

Тоді він підлягає захисту.

Is it a utilitarian object?

А якщо це практичний предмет?

Then no, it does not deserve protection.

Тоді ні, він не підлягає захисту.

This is a difficult, unstable binary.

Це досить складна, нестійка подвійність.

The other one is: Is it an idea?

Друге питання: Чи є предмет захисту ідеєю?

Is it something that needs to

Чи потрібно, щоб він

freely circulate in a free society?

вільно обертався в вільному суспільстві?

No protection.

Якщо так, то захисту немає.

Or is it a physically fixed

Чи це фізично стійке

expression of an idea:

вираження ідеї,

something that somebody made

об'єкт,який хтось створив

and they deserve to own it for a while and make money from it?

і заслуговує на те, щоб володіти ним і отримувати з ннього гроші?

The problem is that digital technology

Проблема в тому, що цифрові технології

has completely subverted the logic

повністю спотворили логіку

of this physically fixed, expression

цього "фізичного втілення", вираження

versus idea concept.

та поставили його напротивагу "ідеї".

Nowadays,

Сьогодні,

we don't really recognize a book

ми не сприймаємо книгу

as something that sits on our shelf

як предмет на полиці,

or music as something that is

чи музику як

a physical object that we can hold.

фізичний об'єкт, який ми можемо тримати в руках.

It's a digital file.

Це цифрові файли.

It is barely tethered to any sort of

В нашому розумінні майже зник будь-який зв'язок цих предметів

physical reality in our minds.

з фізичною реальністю.

And these things, because we can copy and transmit them so easily,

І ці речі, які ми можемо легко скопіювати та передати,

actually circulate within our culture

поширюються в нашій культурі

a lot more like ideas

скоріше як ідеї,

than like physically instantiated objects.

а не як фізичні втілення.

Now, the conceptual issues are truly profound

Ці концептуальні питання стають грунтовними,

when you talk about creativity

коли мова заходить про творчість

and ownership

та власність.

and, let me tell you, we don't want to leave this just to lawyers to figure out.

І, я вам скажу, нам не потрібно, щоб ними займалися тільки юристи.

They're smart.

Вони розумні.

I'm with one. He's my boyfriend, he's okay.

У мене хлопець - юрист. З ним немає проблем.

He's smart, he's smart.

Хлопець розумний.

But you want an interdisciplinary team of people

Але нам необхідно команду спеціалістів з різних сфер,

hashing this out,

щоб вони обговорили це питання,

trying to figure out: What is the kind of ownership model,

намагаючись визначити, яка модель власності

in a digital world,

в цифровому світі

that's going to lead to the most innovation?

здатна призвести до до максимального розвитку іновацій.

And my suggestion is that

І моя пропозиція полягає в тому,

fashion might be a really good place

що мода може стати справді хорошим місцем

to start looking for a model

для пошуків моделі

for creative industries in the future.

творчих індустрій в майбутньому.

If you want more information about this research project,

Якщо ви хочете дістати більш детальну інформацію з приводу цього дослідження,

please visit our website: it's ReadyToShare.org.

будь ласка, відвідайте наш веб-сайт ReadyToShare.org.

And I really want to thank Veronica Jauriqui

Хочу від душі подякувати Вероніці Хорікі

for making this very fashionable presentation.

за створення цієї дуже модної презентації.

Thank you so much. (Applause)

Дуже дякую. (Аплодисменти)