Ash Beckham: We're all hiding something. Let's find the courage to open up

Перекладач: Sveta Bon Утверджено: Khrystyna Romashko

I'm going to talk to you tonight

Сьогодні я хочу поговорити

about coming out of the closet,

про камінг-аут, але не в звичному для нас сенсі,

and not in the traditional sense,

не обмежуючись лише визнанням

not just the gay closet.

своєї нетрадиційної сексуальної орієнтації.

I think we all have closets.

Гадаю, ми всі щось приховуємо.

Your closet may be telling someone

Хтось не може зважитися вперше

you love her for the first time,

зізнатися у коханні,

or telling someone that you're pregnant,

або розповісти про свою вагітність,

or telling someone you have cancer,

чи повідомити, що хворий на рак,

or any of the other hard conversations

або насмілитися на одну з тих складних розмов,

we have throughout our lives.

яких нам не уникнути.

All a closet is is a hard conversation,

Розкривати свою таємницю іншій людині - непросто,

and although our topics may vary tremendously,

і хоча у всіх нас дуже різні секрети,

the experience of being in

ми всі переживаємо однакові відчуття,

and coming out of the closet is universal.

носячи маску і нарешті знімаючи її.

It is scary, and we hate it, and it needs to be done.

Нам лячно, ми терпіти не можемо таких розмов, але від них не втечеш.

Several years ago,

Кілька років тому

I was working at the South Side Walnut Cafe,

я працювала в кафе South Side Walnut,

a local diner in town,

такій собі місцевій забігайлівці,

and during my time there I would go through phases

і дуже часто мої лесбійські прояви

of militant lesbian intensity:

носили досить радикальний характер:

not shaving my armpits,

я розгулювала з неголеними пахвами,

quoting Ani DiFranco lyrics as gospel.

наспівуючи собі під ніс пісеньки Ані ДіФранко.

And depending on the bagginess of my cargo shorts

Образ довершували мішкуваті шорти

and how recently I had shaved my head,

та поголена голова,

the question would often be sprung on me,

тому нерідко мене діставали питанням

usually by a little kid:

переважно з вуст малечі:

"Um, are you a boy or are you a girl?"

"Гм, а ти хлопчик чи дівчинка?"

And there would be an awkward silence at the table.

І відразу за столом западала незручна тиша.

I'd clench my jaw a little tighter,

Стиснувши зуби і ще міцніше вхопившись за кавник,

hold my coffee pot with a little more vengeance.

я наповнювалася відчуттям помсти.

The dad would awkwardly shuffle his newspaper

Татко незграбно смикав газету,

and the mom would shoot a chilling stare at her kid.

а мама обдаровувала дитину поглядом, від якого холоне кров.

But I would say nothing,

Але я нічого не відповідала,

and I would seethe inside.

хоча всередині — все клекотіло!

And it got to the point where every time I walked up

Дійшло до того, що кожного разу,

to a table that had a kid anywhere between three and 10 years old, I was ready to fight.

підходячи до столу, де сиділи дітлахи віком від 3 до 10 років, я була готова до бійки.

(Laughter)

(Сміх)

And that is a terrible feeling.

Жахливе почуття.

So I promised myself, the next time, I would say something.

Отже я пообіцяла собі, що наступного разу я обов'язково відповім.

I would have that hard conversation.

Я не уникатиму цієї неприємної розмови.

So within a matter of weeks, it happens again.

За кілька тижнів ситуація повторюється.

"Are you a boy or are you a girl?"

"Ти хлопчик чи дівчинка?"

Familiar silence, but this time I'm ready,

Знайома тиша, але цього разу я готова,

and I am about to go all Women's Studies 101

я ладна прочитати для цього столу

on this table. (Laughter)

лекцію з усього курсу фемінології. (Сміх)

I've got my Betty Friedan quotes.

Я запаслася цитатами Бетті Фріден.

I've got my Gloria Steinem quotes.

Також в моєму арсеналі цитати Ґлорії Стайнем.

I've even got this little bit from "Vagina Monologues" I'm going to do.

Я навіть підготувала уривок з "Монологів Вагіни".

So I take a deep breath and I look down

Отже я збираюсь з духом і зустрічаюся поглядом

and staring back at me is a four-year-old girl in a pink dress,

з чотирьохрічною дівчинкою у рожевій сукні,

not a challenge to a feminist duel,

вона не схожа на опонента у феміністичній дуелі,

just a kid with a question:

вона - просто дитина і хоче знати,

"Are you a boy or are you a girl?"

хлопчик я чи дівчинка.

So I take another deep breath,

Отож, я ще раз глибоко вдихаю,

squat down to next to her, and say,

присідаю навпочіпки і кажу:

"Hey, I know it's kind of confusing.

"Слухай, розумію, що ти трохи заплуталася.

My hair is short like a boy's,

У мене коротке волосся, як у хлопця,

and I wear boy's clothes, but I'm a girl,

і я вдягнена, як хлопчик, але я дівчинка.

and you know how sometimes you like to wear a pink dress,

Це як іноді хочеться вбратися у рожеве платтячко,

and sometimes you like to wear your comfy jammies?

а іноді просто хочеться начепити свою улюблену затишну піжаму.

Well, I'm more of a comfy jammies kind of girl."

Знаєш, я - дівчинка, що більше полюбляє піжами".

And this kid looks me dead in the eye,

І це янголятко дивиться мені прямо в очі,

without missing a beat, and says,

не кліпнувши оком і промовляє:

"My favorite pajamas are purple with fish.

"Моя улюблена піжама - фіолетова з рибками.

Can I get a pancake, please?"

Дайте мені, будь ласка, один млинець".

(Laughter)

(Сміх)

And that was it. Just, "Oh, okay. You're a girl.

Ось і все. "А, зрозуміло, ти - дівчинка.

How about that pancake?"

Давай вже млинець".

It was the easiest hard conversation

Це - найлегша неприємна розмова,

I have ever had.

яку мені доводилося мати.

And why? Because Pancake Girl and I,

Чому? Бо ми з любителькою млинців

we were both real with each other.

поводилися природно.

So like many of us,

Як і більшість з вас,

I've lived in a few closets in my life, and yeah,

у своїй шафі я приховувала не один скелет.

most often, my walls happened to be rainbow.

Зазвичай, мені було неважко відкритися.

But inside, in the dark,

Але, перебуваючи у темряві,

you can't tell what color the walls are.

не знаєш, як реагуватимуть на твоє зізнання.

You just know what it feels like to live in a closet.

Ви просто знаєте, що це таке - жити у своїй так званій "шафі".

So really, my closet is no different than yours

Отже, мій секрет нічим не відрізняється від вашого,

or yours or yours.

або вашого, чи вашого.

Sure, I'll give you 100 reasons

Авжеж, я можу навести сто підстав,

why coming out of my closet was harder than coming out of yours,

що мені розкритися набагато складніше, ніж вам.

but here's the thing: Hard is not relative.

Але ось в чому річ: складність не можна виміряти.

Hard is hard.

Складно, це просто "складно".

Who can tell me that explaining to someone you've just declared bankruptcy

Хто стверджує, що повідомити про своє банкрутство

is harder than telling someone you just cheated on them?

складніше, ніж зізнатися людині у зраді?

Who can tell me that his coming out story

Хто переконає мене, що відкрити свою секретну історію

is harder than telling your five-year-old you're getting a divorce?

неприємніше, ніж новина про розлучення батьків, яку треба сповістити п'ятирічній дитині.

There is no harder, there is just hard.

Не буває "складніше", є лише "складно".

We need to stop ranking our hard against everyone else's hard

Слід припинити порівнювати свої труднощі з проблемами інших людей,

to make us feel better or worse about our closets

щоб поліпшити або погіршити своє відношення до своїх таємниць

and just commiserate on the fact that we all have hard.

і лишень прийняти той факт, що нам усім однаково складно.

At some point in our lives, we all live in closets,

У певний період свого життя ми всі не хочемо залишати свої "комірки",

and they may feel safe,

ми можемо почуватися в них безпечно,

or at least safer than what lies on the other side of that door.

або принаймні безпечніше, ніж вийшовши за двері.

But I am here to tell you,

Сьогодні я тут, щоб сказати вам:

no matter what your walls are made of,

неважливо, що заважає вам відкритися,

a closet is no place for a person to live.

але людина не може постійно жити у темряві.

Thanks. (Applause)

Дякую. (Оплески)

So imagine yourself 20 years ago.

Пригадайте себе 20 років тому.

Me, I had a ponytail, a strapless dress,

Я з хвостиком, у відкритій сукні без бретельок

and high-heeled shoes.

та на високих підборах.

I was not the militant lesbian

Я не була тією агресивною лесбіянкою,

ready to fight any four-year-old that walked into the cafe.

готовою відгавкуватися від малечі, що заходили до кафе.

I was frozen by fear, curled up in the corner

Скута страхом, зіщулена в кутку

of my pitch-black closet

своєї чорної як смола комірки,

clutching my gay grenade,

я міцно тримала свою новину-вибухівку

and moving one muscle is the scariest thing

і мені було дуже боязко розімкнути

I have ever done.

хоча б один палець.

My family, my friends, complete strangers --

Усе своє життя я намагалася

I had spent my entire life

не розчарувати своїх близьких,

trying to not disappoint these people,

друзів, навіть зовсім незнайомих людей.

and now I was turning the world upside down

А зараз я навмисно

on purpose.

перевертала світ догори ногами.

I was burning the pages of the script

Я спалювала сторінки сценарію,

we had all followed for so long,

за яким ми так довго жили,

but if you do not throw that grenade, it will kill you.

але якщо не кинути цю вибухівку, вона вб'є вас.

One of my most memorable grenade tosses

Більш усього запам'яталося, як вибухнула ця граната

was at my sister's wedding.

у моєї сестри на весіллі.

(Laughter)

(Сміх)

It was the first time that many in attendance

Вперше багато з присутніх знали,

knew I was gay, so in doing my maid of honor duties,

що я лесбіянка, отже виконуючи роль дружки,

in my black dress and heels,

у вечірній сукні та на підборах,

I walked around to tables

я віталася з гостями за столами

and finally landed on a table of my parents' friends,

і нарешті підійшла до столика, де сиділи друзі моїх батьків,

folks that had known me for years.

які знали мене ще змалку.

And after a little small talk, one of the women shouted out,

Після звичного базікання ні про що, одна жінка як викрикне:

"I love Nathan Lane!"

"Я обожнюю Натана Лейна!"

And the battle of gay relatability had begun.

Тут і почався словесний бій щодо ставлення до гомосексуалістів.

"Ash, have you ever been to the Castro?"

" Еш, ти бувала у кварталі Кастро?"

"Well, yeah, actually, we have friends in San Francisco."

"Ну, так, у нас є друзі у Сан-Франциско".

"Well, we've never been there but we've heard it's fabulous."

"А ми так і не потрапили, але чули, що там неймовірно".

"Ash, do you know my hairdresser Antonio?

"Еш, ти знаєш мого перукаря Антоніо?

He's really good and he has never talked about a girlfriend."

Він класний, але щось я ніколи не чула, щоб він розповідав про свою дівчину".

"Ash, what's your favorite TV show?

"Еш, який твій улюблений серіал?

Our favorite TV show? Favorite: Will & Grace.

Наш улюблений? Вілл і Ґрейс".

And you know who we love? Jack.

А знаєш, хто наш улюбленець? Джек.

Jack is our favorite."

Джек - найкращий".

And then one woman, stumped

Потім, одна жінка, трохи спантеличена,

but wanting so desperately to show her support,

але вона так відчайдушно хотіла підтримати мене,

to let me know she was on my side,

показати, що вона на моєму боці,

she finally blurted out,

що під кінець вона бовкнула:

"Well, sometimes my husband wears pink shirts."

"А мій чоловік іноді носить рожеві сорочки".

(Laughter)

(Сміх)

And I had a choice in that moment,

У ту мить в мене був вибір, як і у всіх,

as all grenade throwers do.

хто збирається поділитися вибуховими новинами.

I could go back to my girlfriend and my gay-loving table

Я могла б повернутися до своєї подруги за свій стіл, де всі розуміють мене,

and mock their responses,

і глузувати над їхніми відповідями,

chastise their unworldliness and their inability

суворо критикувати їхню відірваність від життя і нездатність

to jump through the politically correct gay hoops I had brought with me,

вислухати усі мої політично коректні аргументи,

or I could empathize with them

або я могла співпереживати їм

and realize that that was maybe one of the hardest things they had ever done,

і зрозуміти, що, можливо, вони зробили найскладніше,

that starting and having that conversation

почавши цю розмову,

was them coming out of their closets.

вони залишили свої "комірки".

Sure, it would have been easy to point out where they felt short.

Авжеж, дуже просто вказати на те, де вони помилялися.

It's a lot harder to meet them where they are

Набагато важче зрозуміти їхню думку

and acknowledge the fact that they were trying.

і бути вдячним за їхні спроби.

And what else can you ask someone to do but try?

А чого ще можна вимагати від інших, ніж просто спробувати?

If you're going to be real with someone,

Коли ви справжні з іншою людиною,

you gotta be ready for real in return.

вона теж буде з вами сама собою.

So hard conversations are still not my strong suit.

Я все ще не досить підкована для неприємних розмов.

Ask anybody I have ever dated.

Запитайте у тих, з ким я зустрічалася.

But I'm getting better, and I follow what I like to call

Але вже краще, я дотримуюся - як я їх обізвала -

the three Pancake Girl principles.

трьох принципів Любительки Млинців.

Now, please view this through gay-colored lenses,

Подивіться на це з точки зору секс-меншин,

but know what it takes to come out of any closet

але пам'ятайте, що ці принципи працюють

is essentially the same.

і для зняття будь-якої іншої маски.

Number one: Be authentic.

По-перше: Будьте щирими.

Take the armor off. Be yourself.

Зніміть зброю. Будьте собою.

That kid in the cafe had no armor,

Дівчинка у кафе не мала зброї,

but I was ready for battle.

а я була готова битися.

If you want someone to be real with you,

Якщо ви хочете відвертості від інших,

they need to know that you bleed too.

вони мають знати, що ви теж вразливі.

Number two: Be direct. Just say it. Rip the Band-Aid off.

По-друге: Висловлюйтесь прямо. Просто скажіть це. Не підсолоджуйте пілюлю.

If you know you are gay, just say it.

Якщо ви - гей, так і скажіть.

If you tell your parents you might be gay,

Якщо ви повідомите своїм батькам, що, ви, можливо, гей,

they will hold out hope that this will change.

вони матимуть надію, що це не назавжди.

Do not give them that sense of false hope.

Не давайте їм хибної надії.

(Laughter)

(Сміх)

And number three, and most important --

І найважливіше - третій принцип.

(Laughter)

(Сміх)

Be unapologetic.

Не вибачайтеся.

You are speaking your truth.

Ви відкриваєте правду про себе.

Never apologize for that.

Ніколи за це не вибачайтеся.

And some folks may have gotten hurt along the way,

Ваші новини можуть когось засмутити,

so sure, apologize for what you've done,

безумовно, перепросіть за це,

but never apologize for who you are.

але ніколи не вибачайтеся за те, які ви є.

And yeah, some folks may be disappointed,

Авжеж, люди можуть розчаруватися,

but that is on them, not on you.

але це вже їхній клопіт, не ваш.

Those are their expectations of who you are, not yours.

Це їхні очікування, якими ви маєте бути, не ваші.

That is their story, not yours.

Їхня історія, а не ваша.

The only story that matters

Єдине, що має значення -

is the one that you want to write.

це історія, яку ви хочете написати.

So the next time you find yourself

Отже, наступного разу, коли ви опинитеся

in a pitch-black closet clutching your grenade,

у безпросвітному тунелі, ухопившися за свою "вибухівку",

know we have all been there before.

знайте, ми усі пройшли через це.

And you may feel so very alone, but you are not.

Ви можете почуватися дуже самотньо, але ви не самі.

And we know it's hard but we need you out here,

Ми знаємо, це - складно, але ви потрібні світу, саме такими, якими ви є,

no matter what your walls are made of,

не важливо, що стримує вас розповісти свою правду.

because I guarantee you there are others

Гарантую вам, у цю саму мить багато хто

peering through the keyholes of their closets

вдивляється у замкову щілину своєї комірки,

looking for the next brave soul to bust a door open, so be that person

щоб побачити ще одного сміливця, який відкрив свою душу навстіж перед світом.

and show the world that we are bigger than our closets

Доведіть іншим, що ми сильніші за наші таємниці

and that a closet is no place for a person

і життя з маскою -

to truly live.

то не справжнє життя.

Thank you, Boulder. Enjoy your night. (Applause)

Дякую славному місту Боулдер. Усім гарного вечора. (Оплески)