Gary Haugen: The hidden reason for poverty the world needs to address now

Перекладач: Viktoria Levchenko Утверджено: Hanna Leliv

To be honest, by personality,

Правду кажучи, за своєю вдачею

I'm just not much of a crier.

я не дуже люблю скаржитися.

But I think in my career that's been a good thing.

Але гадаю, що для моєї професії це неабияк згодилося.

I'm a civil rights lawyer,

Я - громадський захисник,

and I've seen some horrible things in the world.

який бачив чимало жахіть у світі.

I began my career working police abuse cases in the United States.

Я почав свою кар’єру з того, що розслідував випадки поліцейських зловживань у США.

And then in 1994, I was sent to Rwanda

У 1994-му мене відрядили до Руанди

to be the director of the U.N.'s genocide investigation.

керувати розслідуванням ООН з геноциду.

It turns out that tears just aren't much help

З'ясувалось, що сльози не допомагають,

when you're trying to investigate a genocide.

коли намагаєшся розслідувати геноцид.

The things I had to see, and feel and touch

Те, що мені довелося побачити, відчути й торкнутися,

were pretty unspeakable.

неможливо передати словами.

What I can tell you is this:

Я можу розповісти вам ось що:

that the Rwandan genocide

геноцид у Руанді

was one of the world's greatest failures of simple compassion.

був однією із найбільших у світі невдач людського співчуття.

That word, compassion, actually comes from two Latin words:

Це слово "співчуття" ("compassion") походить від двох латинських слів:

cum passio, which simply mean "to suffer with."

cum passio, що означає "страждати разом з кимось".

And the things that I saw and experienced

І те, що я бачив та відчував

in Rwanda as I got up close to human suffering,

у Руанді, коли наблизився до людського страждання,

it did, in moments, move me to tears.

так, це таки доводило мене до сліз.

But I just wish that I, and the rest of the world,

Шкода, що я і увесь світ

had been moved earlier.

не допомогли трохи раніше.

And not just to tears,

Не сльозами,

but to actually stop the genocide.

а справді зупинивши цей геноцид.

Now by contrast, I've also been involved

Сьогодні ж, навпаки, я зіткнувся

with one of the world's greatest successes of compassion.

з одним із найбільших успіхів співчуття.

And that's the fight against global poverty.

Це боротьба з всесвітньою бідністю.

It's a cause that probably has involved all of us here.

Ця причина, можливо, і зібрала нас усіх тут.

I don't know if your first introduction

Я не знаю, мабуть, ваше знайомство з цією проблемою

might have been choruses of "We Are the World,"

почалося з приспіву «Ми - це світ»,

or maybe the picture of a sponsored child on your refrigerator door,

або з фото дитини, яка отримує допомогу, на дверцятах холодильника,

or maybe the birthday you donated for fresh water.

або з дня народження, коли ви зробили пожертвування на питну воду.

I don't really remember what my first introduction to poverty was

Я достеменно не пам’ятаю, коли я вперше побачив злидні,

but I do remember the most jarring.

але пригадую найнеприємніше.

It was when I met Venus --

Це було, коли я зустрів Вінес.

she's a mom from Zambia.

Вона - мати із Замбії.

She's got three kids and she's a widow.

Вдова з трьома дітьми.

When I met her, she had walked about 12 miles

До нашої зустрічі вона пройшла десь 20 кілометрів

in the only garments she owned,

у єдиній одежі, яка в неї була,

to come to the capital city and to share her story.

щоб потрапити до столиці та розповісти свою історію.

She sat down with me for hours,

Ми розмовляли з нею годинами,

just ushered me in to the world of poverty.

вона відкрила мені світ злиднів.

She described what it was like when the coals on the cooking fire

Вона розповідала про те, як це, коли вугілля у печі

finally just went completely cold.

остаточно холоне.

When that last drop of cooking oil finally ran out.

Коли остання крапля олії вилита.

When the last of the food, despite her best efforts,

Коли вся їжа, попри всі її зусилля,

ran out.

закінчилась.

She had to watch her youngest son, Peter,

Вона мусила дивитися, як її наймолодший син, Пітер,

suffer from malnutrition,

страждав від недоїдання,

as his legs just slowly bowed into uselessness.

як його ніжки повільно всихали,

As his eyes grew cloudy and dim.

як його очі сумнішали й затуманювалися.

And then as Peter finally grew cold.

І як він нарешті охолов.

For over 50 years, stories like this have been moving us to compassion.

Понад 50 років подібні історії спонукали нас до співчуття.

We whose kids have plenty to eat.

Нас, чиї діти мають вдосталь їжі.

And we're moved not only to care about global poverty,

Ми не тільки заопікувалися всесвітніми злиднями,

but to actually try to do our part to stop the suffering.

а й намагатися щось робити, щоб зупинити страждання.

Now there's plenty of room for critique that we haven't done enough,

Існує багато причин для критики, мовляв, ми не зробили достатньо,

and what it is that we've done hasn't been effective enough,

а те, що вже зроблено - не достатньо ефективно,

but the truth is this:

але правда полягає в тому, що

The fight against global poverty is probably the broadest,

боротьба проти всесвітніх злиднів - це чи не найбільший

longest running manifestation of the human phenomenon of compassion

і найдовший марафон людської здатності на співчуття

in the history of our species.

за всю історію людства.

And so I'd like to share a pretty shattering insight

І тому я хочу розповісти про приголомшливу реальність зсередини,

that might forever change the way you think about that struggle.

і це, можливо, змінить вашу думку про цю боротьбу.

But first, let me begin with what you probably already know.

Почну з того, що ви, напевно, вже знаєте.

Thirty-five years ago, when I would have been graduating from high school,

35 років тому, коли я закінчував університет,

they told us that 40,000 kids every day died because of poverty.

вважалось, що кожного дня 40,000 дітей вмирають через злидні.

That number, today, is now down to 17,000.

Сьогодні ця цифра скоротилася до 17,000.

Way too many, of course,

Це дуже багато, звичайно,

but it does mean that every year,

але це означає, що кожного року

there's eight million kids who don't have to die from poverty.

8 мільйонів дітей не мають помирати через злидні.

Moreover, the number of people in our world

До того ж, кількість людей у світі,

who are living in extreme poverty,

які живуть за межею бідності,

which is defined as living off about a dollar and a quarter a day,

що визначається прожитковим мінімумом приблизно 1,25 долара на день,

that has fallen from 50 percent,

зменшилась з 50%

to only 15 percent.

до якихось 15%.

This is massive progress,

Це величезний прогрес,

and this exceeds everybody's expectations about what is possible.

що перевершує будь-які сподівання.

And I think you and I,

Я гадаю, що ви та я,

I think, honestly, that we can feel proud and encouraged

чесно кажучи, маємо пишатися та надихатися

to see the way that compassion actually has the power

тим, як співчуття допомагає

to succeed in stopping the suffering of millions.

покласти край стражданням мільйонів.

But here's the part that you might not hear very much about.

Але є й ще дещо, про що, ви, скоріш за все, не чули.

If you move that poverty mark just up to two dollars a day,

Якщо підняти межу бідності до якихось двох доларів на день,

it turns out that virtually the same two billion people

з'ясується, що насправді, це і є той самий мільярд людей,

who were stuck in that harsh poverty when I was in high school,

які застрягли в мерзенних злиднях, як і тоді, коли я був в університеті,

are still stuck there,

вони й досі там,

35 years later.

хоч і минуло 35 років.

So why, why are so many billions still stuck in such harsh poverty?

Чому? Чому стільки мільярдів ще й досі борсаються в мерзенних злиднях?

Well, let's think about Venus for a moment.

Згадаймо Вінес.

Now for decades, my wife and I have been moved by common compassion

Роками ми з дружиною співчували іншим:

to sponsor kids, to fund microloans,

опікувалися дітьми, фінансували мікрокредити,

to support generous levels of foreign aid.

збирали кошти на благодійну підтримку.

But until I had actually talked to Venus,

Але доки я не зустрів Вінес,

I would have had no idea that none of those approaches

я й поняття не мав, що жодна з цих дій

actually addressed why she had to watch her son die.

не пояснює, чому вона була змушена дивитися, як її син вмирає.

"We were doing fine," Venus told me,

"У нас було все гаразд, - розповідала вона,

"until Brutus started to cause trouble."

- доки Брутус не почав завдавати нам шкоди".

Now, Brutus is Venus' neighbor and "cause trouble"

Брутус - це сусід Вінес, а "завдати шкоди" -

is what happened the day after Venus' husband died,

це те, що трапилося наступного дня після смерті чоловіка Вінес.

when Brutus just came and threw Venus and the kids out of the house,

Брутус прийшов та викинув Вінес із дітьми з дому,

stole all their land, and robbed their market stall.

забрав їхню ділянку та пограбував їхню ятку на ринку.

You see, Venus was thrown into destitution by violence.

Отож, Вінес вкинуло у злидні насилля.

And then it occurred to me, of course,

І тоді я збагнув, що, звісно,

that none of my child sponsorships, none of the microloans,

жодна поміч дітям, жоден кредит,

none of the traditional anti-poverty programs

жодна традиційна програма проти злиднів

were going to stop Brutus,

не зупинять Брутуса,

because they weren't meant to.

тому що в них немає такої мети.

This became even more clear to me when I met Griselda.

І це стало ще яснішим, коли я зустрів Ґризельду.

She's a marvelous young girl living in a very poor community

Це чудова молода дівчина з дуже бідної родини

in Guatemala.

у Гватемалі.

And one of the things we've learned over the years

З роками ми збагнули одну,

is that perhaps the most powerful thing

чи не найважливішу річ:

that Griselda and her family can do

щоб порятувати Ґризельду

to get Griselda and her family out of poverty

та її родину від злиднів,

is to make sure that she goes to school.

треба конче відправити її до школи.

The experts call this the Girl Effect.

Вчені називають це "синдромом дівчини".

But when we met Griselda, she wasn't going to school.

Але коли ми зустріли Ґризельду, вона не ходила до школи.

In fact, she was rarely ever leaving her home.

Вона взагалі майже не виходила з дому.

Days before we met her,

Задовго до нашої зустрічі,

while she was walking home from church with her family,

коли вона поверталася додому з церкви з родиною,

in broad daylight,

посеред білого дня

men from her community just snatched her off the street,

місцеві чоловіки просто схопили її на вулиці

and violently raped her.

та жорстоко зґвалтували.

See, Griselda had every opportunity to go to school,

У Ґризельди була можливість відвідувати школу,

it just wasn't safe for her to get there.

але туди було небезпечно ходити.

And Griselda's not the only one.

Ґризельда не єдина.

Around the world, poor women and girls

По всьому світу бідні жінки та дівчата

between the ages of 15 and 44,

віком від 15 до 44 років

they are -- when victims of the everyday violence

є жертвами домашнього насильства -

of domestic abuse and sexual violence --

домашніх знущань та сексуального насилля.

those two forms of violence account for more death and disability

Ці дві форми насилля призводять до більшої кількості смертей та каліцтв

than malaria, than car accidents, than war combined.

ніж малярія, автомобільні аварії та війна укупі взяті.

The truth is, the poor of our world are trapped in whole systems of violence.

Правда в тім, що бідняки всього світу потратили у пастку системи насилля.

In South Asia, for instance, I could drive past this rice mill

Наприклад, у Південній Азії я проїжджав повз рисовий млин

and see this man hoisting these 100-pound sacks

і бачив, як чоловік завдавав 50-ти кілограмові мішки

of rice upon his thin back.

з рисом собі на спину.

But I would have no idea, until later,

Але тоді я й гадки не мав,

that he was actually a slave,

що насправді він був невільником,

held by violence in that rice mill since I was in high school.

якого утримували на цьому рисовому млині, з того часу, коли я ще ходив до школи.

Decades of anti-poverty programs right in his community

Десятилітні програми боротьби з бідністю тут, у його місцевості,

were never able to rescue him or any of the hundred other slaves

не змогли врятувати ні його, ні сотень інших невільників

from the beatings and the rapes and the torture

від побоїв, ґвалтування й тортур,

of violence inside the rice mill.

від насилля на цьому рисовому млині.

In fact, half a century of anti-poverty programs

Ба більше: через півстоліття програм боротьби з бідністю,

have left more poor people in slavery

в рабстві перебувало більше бідняків,

than in any other time in human history.

ніж у будь-який інший період в історії людства.

Experts tell us that there's about 35 million people in slavery today.

Експерти стверджують, що приблизно 35 мільйонів людей сьогодні перебувають у рабстві.

That's about the population of the entire nation of Canada,

Це майже населення всієї Канади,

where we're sitting today.

де ми зараз є.

This is why, over time, I have come to call this epidemic of violence

Ось чому пізніше я почав називати цю епідемію жорстокості

the Locust Effect.

«синдромом сарани».

Because in the lives of the poor, it just descends like a plague

У житті бідняків вона поширюється як чума,

and it destroys everything.

винищуючи все навкруги.

In fact, now when you survey very, very poor communities,

Якщо ви спитаєте жителів найзлиденніших кварталів,

residents will tell you that their greatest fear is violence.

вони скажуть вам, що найбільший їхній страх - насилля.

But notice the violence that they fear

Але зауважте, якого саме насилля вони бояться.

is not the violence of genocide or the wars,

Це не насильство геноциду або війни -

it's everyday violence.

це домашнє насилля.

So for me, as a lawyer, of course, my first reaction was to think,

За фахом я юрист і спершу, звісно ж, подумав,

well, of course we've got to change all the laws.

що насамперед ми повинні змінити всі закони.

We've got to make all this violence against the poor illegal.

Ми мусимо зробити насилля над бідними незаконним.

But then I found out, it already is.

Але потім я з’ясував, що це вже зроблено.

The problem is not that the poor don't get laws,

Проблема не в тому, що бідняки не мають законів,

it's that they don't get law enforcement.

проблема в тому, що їх не застосовують.

In the developing world,

У країнах, що розвиваються,

basic law enforcement systems are so broken

правозахисна система не працює.

that recently the U.N. issued a report that found

У нещодавньому звіті ООН було зазначено,

that "most poor people live outside the protection of the law."

що "найбідніші люди живуть поза захистом закону".

Now honestly, you and I have just about no idea

Правду кажучи, ми з вами і гадки не маємо,

of what that would mean

до чого це могло б призвести,

because we have no first-hand experience of it.

тому що в нас немає безпосереднього досвіду.

Functioning law enforcement for us is just a total assumption.

Забезпечення правопорядку для нас - це звичайна даність.

In fact, nothing expresses that assumption more clearly than three simple numbers:

Насправді ніщо не виражає цю даність ясніше ніж три прості цифри:

9-1-1,

9-1-1

which, of course, is the number for the emergency police operator

це, звичайно, номер оператора служби порятунку

here in Canada and in the United States,

тут, у Канаді, та в США,

where the average response time to a police 911 emergency call

де відповідь на телефонний дзвінок до поліції в середньому займає

is about 10 minutes.

приблизно 10 хвилин.

So we take this just completely for granted.

Ми сприймаємо це як належне,

But what if there was no law enforcement to protect you?

але що б могло трапитися, якби не було поліції, щоб захистити нас?

A woman in Oregon recently experienced what this would be like.

Жінка з Орегона нещодавно відчула це на власній шкірі.

She was home alone in her dark house on a Saturday night,

Вона була вдома сама, в темряві, у суботній вечір,

when a man started to tear his way into her home.

коли чолов'яга почав дертися до її будинку.

This was her worst nightmare,

Для неї то було найстрашніше жахіття,

because this man had actually put her in the hospital from an assault

тому що вона вже потрапляла до лікарні через напад цього чолов'яги

just two weeks before.

два тижні до цього.

So terrified, she picks up that phone and does what any of us would do:

Налякана, вона бере телефон і робить те, що зробив би будь-хто з нас.

She calls 911 --

Вона набирає 9-1-1--

but only to learn that because of budget cuts in her county,

і чує, що через скорочення бюджету в країні

law enforcement wasn't available on the weekends.

поліція не працює по вихідних.

Listen.

Ось послухайте.

Dispatcher: I don't have anybody to send out there.

Диспетчер: Я не маю кого послати до вас.

Woman: OK

Жінка: Розумію.

Dispatcher: Um, obviously if he comes inside the residence and assaults you,

Диспетчер: Емм, можливо, якщо він зайде всередину будинку і нападе на вас,

can you ask him to go away?

ви зможете попросити його піти геть?

Or do you know if he is intoxicated or anything?

Ви не знаєте, можливо, він п'яний абощо?

Woman: I've already asked him. I've already told him I was calling you.

Жінка: Я вже просила його. Я вже сказала, що телефоную вам.

He's broken in before, busted down my door, assaulted me.

Він вдирався раніше, вибивав двері, нападав на мене.

Dispatcher: Uh-huh.

Диспетчер: Угу.

Woman: Um, yeah, so ...

Жінка: І що...

Dispatcher: Is there any way you could safely leave the residence?

Диспетчер: Чи є який-небудь безпечний шлях покинути будинок?

Woman: No, I can't, because he's blocking pretty much my only way out.

Жінка: Ні, я не можу вийти, тому що він блокує єдиний вихід.

Dispatcher: Well, the only thing I can do is give you some advice,

Диспетчер: Ну, я можу хіба що дати вам декілька порад

and call the sheriff's office tomorrow.

та зателефонувати до шерифа завтра.

Obviously, if he comes in and unfortunately has a weapon

Вочевидь, якщо він зайде всередину та матиме зброю

or is trying to cause you physical harm, that's a different story.

або нападе на вас, це інша справа.

You know, the sheriff's office doesn't work up there.

Але, я ж казала, поліцейські не працюють у вашому районі.

I don't have anybody to send."

Я не маю кого до вас послати".

Gary Haugen: Tragically, the woman inside that house

Ґері Гойґен: Сталася трагедія. Ту жінку

was violently assaulted, choked and raped

жорстоко побили, задушили й зґвалтували.

because this is what it means to live outside the rule of law.

Ось що це значить - жити поза законом.

And this is where billions of our poorest live.

І саме так живуть мільярди найбідніших.

What does that look like?

На що це схоже?

In Bolivia, for example, if a man sexually assaults a poor child,

У Болівії, наприклад, якщо чоловік буде сексуально домагатися дитину з бідної сім'ї,

statistically, he's at greater risk of slipping in the shower and dying

за статистикою, у нього є більше шансів підсковзнутися у душі та вмерти,

than he is of ever going to jail for that crime.

ніж коли-небудь потрапити до в'язниці через цей злочин.

In South Asia, if you enslave a poor person,

У Південній Азії, якщо ви поневолите бідну людину,

you're at greater risk of being struck by lightning

у вас більше шансів бути ураженим блискавкою,

than ever being sent to jail for that crime.

ніж потрапити до в'язниці за цей злочин.

And so the epidemic of everyday violence, it just rages on.

Епідемія побутового насилля стрімко поширюється

And it devastates our efforts to try to help billions of people

та зводить нанівець наші зусилля допомогти мільярдам людей,

out of their two-dollar-a-day hell.

які живуть у пеклі на 2 долари на день.

Because the data just doesn't lie.

Тому що цифри не брешуть.

It turns out that you can give all manner of goods and services

З'ясувалося, що ви можете надавати усілякі товари та послуги

to the poor,

біднякам,

but if you don't restrain the hands of the violent bullies

але якщо ви не зв'яжете рук жорстоким злодюгам,

from taking it all away,

які це все відбирають,

you're going to be very disappointed in the long-term impact of your efforts.

ви будете розчаровані довгостроковим результатом своїх зусиль.

So you would think that the disintegration of basic law enforcement

І тоді ви подумаєте, що крах правоохоронної системи

in the developing world would be a huge priority

у країнах, що розвиваються, має бути проблемою номер один

for the global fight against poverty.

у всесвітній боротьбі проти бідності.

But it's not.

Але це зовсім не так.

Auditors of international assistance recently couldn't find

Аудитори міжнародної допомоги нещодавно визначили,

even one percent of aid going to protect the poor

що навіть один відсоток допомоги не йде на захист бідних

from the lawless chaos of everyday violence.

від хаосу беззаконня, від щоденного насилля.

And honestly, when we do talk about violence against the poor,

Чесно кажучи, коли ми розмовляємо про насилля над бідними,

sometimes it's in the weirdest of ways.

це інколи звучить дуже дивно.

A fresh water organization tells a heart-wrenching story

Організація з забезпечення питною водою розповідає жалісливу історію

of girls who are raped on the way to fetching water,

про дівчат, яких ґвалтують по дорозі до баку з водою,

and then celebrates the solution of a new well

а потім радісно повідомляє про отримання дозволу на новий колодязь,

that drastically shortens their walk.

що значно скоротить шлях для тих дівчат.

End of story.

Крапка.

But not a word about the rapists who are still right there in the community.

І ні слова про ґвалтівників, які досі вештаються околицею.

If a young woman on one of our college campuses

Якби молоду жінку з якогось гуртожитка

was raped on her walk to the library,

зґвалтували дорогою до бібліотеки,

we would never celebrate the solution of moving the library closer to the dorm.

ми б ніколи не раділи дозволу перемістити бібліотеку ближче до студмістечка.

And yet, for some reason, this is okay for poor people.

Але з якихось причин для бідняків це підходить.

Now the truth is, the traditional experts

Річ у тім, що звичайні експерти

in economic development and poverty alleviation,

з економічного розвитку та подолання бідності

they don't know how to fix this problem.

не знають, як впоратися з цією проблемою.

And so what happens?

І що вони роблять?

They don't talk about it.

Просто не говорять про це.

But the more fundamental reason

Ще одна важлива причина,

that law enforcement for the poor in the developing world

чому правовий захист бідних у країнах, що розвиваються,

is so neglected,

не діє, полягає в тому,

is because the people inside the developing world, with money,

що заможні мешканці цих країн

don't need it.

не потребують цього.

I was at the World Economic Forum not long ago

Нещодавно я був на Всесвітньому економічному форумі,

talking to corporate executives who have massive businesses in the developing world

розмовляв з керівниками великих компаній у країнах, що розвиваються,

and I was just asking them,

та питав у них:

"How do you guys protect all your people and property from all the violence?"

"Хлопці, як ви захищаєте своїх людей та власність від усього того насилля?"

And they looked at each other, and they said, practically in unison,

Вона перезирнулися і відповіли практично одноголосно:

"We buy it."

"Ми платимо за це".

Indeed, private security forces in the developing world

І справді, приватні охоронні підрозділи у світі, що розвивається,

are now, four, five and seven times larger than the public police force.

сьогодні в 4, 5 і навіть 7 разів численніші за державну поліцію.

In Africa, the largest employer on the continent now is private security.

В Африці найбільший роботодавець на континенті - це приватна охорона.

But see, the rich can pay for safety and can keep getting richer,

Але багаті можуть заплатити за безпеку і далі багатшати,

but the poor can't pay for it and they're left totally unprotected

а бідні люди не можуть платити за неї і залишаються повністю незахищеними,

and they keep getting thrown to the ground.

і далі падають на дно.

This is a massive and scandalous outrage.

Це величезне, скандальне порушення.

And it doesn't have to be this way.

І так не повинно бути.

Broken law enforcement can be fixed.

Охорону правопорядку можна налагодити.

Violence can be stopped.

Насилля можна зупинити.

Almost all criminal justice systems,

Майже всі системи карного судочинства

they start out broken and corrupt,

починалися з розвалу та корупції,

but they can be transformed by fierce effort and commitment.

але їх можна трансформувати відчайдушними зусиллями та відданістю справі.

The path forward is really pretty clear.

Шлях до цього доволі прозорий.

Number one: We have to start making

По-перше, припинення насильства

stopping violence indispensable to the fight against poverty.

мусить бути обов'язковою складовою боротьби з бідністю.

In fact, any conversation about global poverty

Будь-яку розмову про всесвітню бідність,

that doesn't include the problem of violence must be deemed not serious.

в якій не згадано про проблему насилля, треба вважати несерйозною.

And secondly, we have to begin to seriously invest resources

По-друге, треба почати робити значні інвестиції

and share expertise to support the developing world

та ділитися досвідом, щоб підтримати країни, які розвиваються,

as they fashion new, public systems of justice,

встановити повністю нові державні системи правосуддя,

not private security,

а не приватну охорону,

that give everybody a chance to be safe.

які дадуть кожному шанс бути в безпеці.

These transformations are actually possible

Ці зміни справді можливі

and they're happening today.

і відбуваються вже сьогодні.

Recently, the Gates Foundation funded a project

Нещодавно Благодійний фонд Білла та Мелінди Ґейтс профінансував проект

in the second largest city of the Philippines,

у другому за величиною місті Філліпін,

where local advocates and local law enforcement

де місцеві адвокати та правоохоронці

were able to transform corrupt police and broken courts so drastically,

змогли змінити корумповану поліцію та неефективні суди так рішуче,

that in just four short years,

що всього за чотири роки

they were able to measurably reduce

вони суттєво скоротили рівень

the commercial sexual violence against poor kids by 79 percent.

комерційного сексуального насильства над дітьми бідних на 79 відсотків.

You know, from the hindsight of history,

Звичайно, з погляду історії

what's always most inexplicable and inexcusable

ніяк неможливо зрозуміти й виправдати

are the simple failures of compassion.

саме брак співчуття.

Because I think history convenes a tribunal of our grandchildren

Тому що історія збере трибунал наших онуків,

and they just ask us,

і ті просто запитають нас:

"Grandma, Grandpa, where were you?

"Дідусю, бабусю, а де були ви?

Where were you, Grandpa, when the Jews were fleeing Nazi Germany

Де був ти, дідусю, коли євреї тікали з нацистської Німеччини,

and were being rejected from our shores?

а їх відганяли від наших берегів?

Where were you?

Де ти був?

And Grandma, where were you when they were marching

Бабусю, де була ти, коли вони юрбами відправляли

our Japanese-American neighbors off to internment camps?

наших японських сусідів до спеціальних таборів?

And Grandpa, where were you when they were beating

Дідусю, де ти був, коли вони забивали до смерті

our African-American neighbors

наших африканських сусідів

just because they were trying to register to vote?"

лишень за те, що ті намагалися зареєструватися на голосування?"

Likewise, when our grandchildren ask us,

Коли наші онуки спитають нас:

"Grandma, Grandpa, where were you

"Бабусю, дідусю, де ви були,

when two billion of the world's poorest were drowning in a lawless chaos

коли 2 мільярди найбідніших у світі потопали в хаосі беззаконня

of everyday violence?"

і домашнього насилля?",

I hope we can say that we had compassion, that we raised our voice,

я сподіваюсь, ми зможемо сказати, що ми співчували, не мовчали,

and as a generation, we were moved to make the violence stop.

і, як покоління, змогли зупинити насилля.

Thank you very much.

Дуже дякую.

(Applause)

(Оплески)

Chris Anderson: Really powerfully argued.

Кріс Андерсон: Надзвичайний виступ.

Talk to us a bit about some of the things

Розкажіть нам трішки більше про те,

that have actually been happening to, for example, boost police training.

як насправді вдосконалювали навчання поліцейських?

How hard a process is that?

Наскільки складним був сам процес?

GH: Well, one of the glorious things that's starting to happen now

ҐГ: Сьогодні бачимо одну чудову річ:

is that the collapse of these systems and the consequences are becoming obvious.

розпад цих систем та його наслідки стають очевидними.

There's actually, now, political will to do that.

Тепер політики справді хочуть виправити це становище.

But it just requires now an investment of resources and transfer of expertise.

Потрібні інвестиції та передача досвіду.

There's a political will struggle that's going to take place as well,

Політики, звісно, змагатимуться між собою,

but those are winnable fights,

але їхня боротьба рано чи пізно закінчиться.

because we've done some examples around the world

Наша правозахисна організація International Justice Mission

at International Justice Mission that are very encouraging.

не раз переконувалась у цьому по всьому світу, і це надихає.

CA: So just tell us in one country, how much it costs

КА: Скажіть, скільки коштує для однієї країни

to make a material difference to police, for example --

суттєво змінити, наприклад, поліцію.

I know that's only one piece of it.

Звісно, це тільки незначна частина коштів.

GH: In Guatemala, for instance, we've started a project there

ҐГ: У Гватемалі, наприклад, ми почали проект

with the local police and court system, prosecutors,

з місцевої поліції, судової системи та прокурорів.

to retrain them so that they can actually effectively bring these cases.

Навчили їх справді ефективно вести справи.

And we've seen prosecutions against perpetrators of sexual violence

Ми бачимо, що в справах проти злочинців, які скоїли сексуальне насилля,

increase by more than 1,000 percent.

кількість обвинувальних вироків зросла на понад 1000 відсотків.

This project has been very modestly funded at about a million dollars a year,

Фінансування цього проекту дуже скромне, десь мільйон доларів на рік.

and the kind of bang you can get for your buck

А прибуток ми отримуємо

in terms of leveraging a criminal justice system

у вигляді сильнішої кримінальної системи правосуддя,

that could function if it were properly trained and motivated and led,

яка може функціонувати, бо тепер правильно навчена, мотивована та керована.

and these countries, especially a middle class

Середній клас у цих країнах

that is seeing that there's really no future

відчуває, що майбутнього немає,

with this total instability and total privatization of security

коли панує нестабільність, а правоохоронна система - приватизована.

I think there's an opportunity, a window for change.

Я гадаю, що ми маємо можливість усе змінити.

CA: But to make this happen, you have to look at each part in the chain --

КА: Але, щоб це здійснилося, ви маєте приділяти увагу кожній ланці ланцюга -

the police, who else?

поліції, кому ще?

GH: So that's the thing about law enforcement,

ҐГ: Проблема з правоохоронною системою

it starts out with the police,

починається з поліції,

they're the front end of the pipeline of justice,

вона - перша ланка в ланцюгу правосуддя,

but they hand if off to the prosecutors,

але вона передає справу прокурорам,

and the prosecutors hand it off to the courts,

а прокурори передають її до судів.

and the survivors of violence have to be supported by social services

До того ж, жертв насилля повинні підтримувати соціальні служби

all the way through that.

впродовж усього процесу.

So you have to do an approach that pulls that all together.

Тому потрібен підхід, яких об'єднує все це.

In the past, there's been a little bit of training of the courts,

У минулому ми проводили короткі тренінги для суддів,

but they get crappy evidence from the police,

але що зробиш, якщо вони отримують погані свідчення від поліції?

or a little police intervention that has to do with narcotics or terrorism

Або бувало, що поліція часом втручалася у справи з наркотиками або тероризмом,

but nothing to do with treating the common poor person

але не звертала уваги на захист пересічних бідних людей,

with excellent law enforcement,

так, як це мало б бути.

so it's about pulling that all together,

Тому треба об'єднувати все разом.

and you can actually have people in very poor communities

Сьогодні вже можна зустріти людей у злиденних спільнотах,

experience law enforcement like us,

які відчули такий правозахист, як і ми.

which is imperfect in our own experience, for sure,

Може ми ним і не гордимось,

but boy, is it a great thing to sense that you can call 911

але запевняю вас - це чудово, коли знаєш, що можна зателефонувати 911

and maybe someone will protect you.

і, можливо, хтось захистить тебе.

CA: Gary, I think you've done a spectacular job

КА: Я вважаю, що ви зробили приголомшливу справу,

of bringing this to the world's attention

звернувши увагу цілого світу на цю проблему

in your book and right here today.

своєю книгою і своїм виступом на цій сцені.

Thanks so much.

Щиро дякую.

Gary Haugen.

Ґері Гойґен.

(Applause)

(Оплески)