On time and water | Andri Snær Magnason

Transcriber: TED Translators Admin Reviewer: Mirjana Čutura

Перекладач: TED Translators Admin Утверджено: Inna Fedorenko

Вітаю, мене звати Андрі Снер Магнасон,

Говорю з Ісландії.

[Жовтень 2020]

(Вирує вода)

Hi, my name is Andri Snær Magnason,

У 2019 ми втратили наш перший льодовик, через зміни клімату:

talking from Iceland.

Окйокутль, льдовик Ок,

(Water rushing)

який тепер вже не "окей".

In 2019, we had lost our first glacier to climate change:

І протягом наступних двохста років,

ми певні, що така сама доля спіткає усі наші льодовики.

the Okjökull, the Ok glacier,

that is not OK anymore.

Ось один із них: Солемайокутль, на південнму узбережжі Ісландії.

And in the next 200 years,

we expect all our glaciers to follow the same path.

(Вирує вода)

This glacier here is one of them:

Sólheimajökull, in the south coast of Iceland.

Я написав вірш для пам’ятної дошки, розміщеної на горі,

де колись був Окйокутль.

(Water rushing)

Це був лист у майбутнє

і в ньому написано:

“Ця пам’ятка є визнанням того, що ми знаємо, що відбувається

I wrote a poem for a plaque that was placed on the mountain

where Okjökull once stood.

і що має бути зроблено.

Лише ти знаєш, чи зробили ми це".

It was a letter to the future,

and it says,

"This monument is to acknowledge that we know what is happening

and what needs to be done.

Only you know if we did it."

Мої дідусь і бабуся досліджували льодовики в ті часи,

коли здавалося, що вони вічні.

My grandparents, they were glacier explorers at times,

У 1956 році вони вирушили у медовий місяць на льодовик.

when the glaciers seemed eternal.

Протягом трьох тижнів вони складали мапу і подорожували по Ватнайокутлю,

They went on a glacial honeymoon in the year 1956.

найбільшому льодовику Європи,

спали у наметах за екстремальних температур.

For three weeks, they were mapping and traveling Vatnajökull,

І я запитав їх якось: “Вам не було холодно?”

І вони відповіли: "Холодно?

Europe's biggest glacier,

Ми ж були молодятами."

sleeping in tents in extreme temperatures.

And I asked them once, "Weren't you cold?"

And they said, "Cold?

Моїй бабусі щойно виповнилося 96,

We were just married."

і тепер ми знаємо, що багато льодовиків зникне

за час, поки хтось народжений сьогодні досягне віку моєї бабусі.

My grandmother just turned 96,

and now we know that many glaciers will be gone

Ми маємо почати діяти негайно - заради майбутнього.

within the time someone born today becomes as old as my grandmother is now.

Моя бабуся народилася у 1924 році.

We need to start connecting to the future in an intimate and urgent way.

І якщо я матиму онуків,

люди, яких я любитиму найбільше в житті, ще будуть живі у 2150 році.

My grandmother, she was born in the year 1924.

And if I have grandchildren,

Бо наш час - це час людей, яких ми знаємо та любимо,

the people I will love the most in my life will still be alive in the year 2150.

час, який створив нас,

і наш час - це також час людей, яких ми будемо знати й любити.

Because our time is the time of the people that we know and love,

час, який створимо ми.

Ми можемо з легкістю охопити 230 років -

the time that created us,

and our time is also the time of the people that we will know and love,

зв'язок поколінь.

the time that we create.

Коли науковці говорять про 2100 рік, ми лише знизуємо плечима,

We can easily span 230 years --

не відчуваючи причетності.

the handshake of generations.

When a scientist says 2100, we just shrug; we don't feel connected.

Але я спитав мою бабусю: “100 років - це довго?”

І вона відповіла, на мій подив:

But I asked my grandmother, "Are 100 years a long time or short time?"

"Це не довго.

Відчуття, наче я подорожувала льодовиками вчора.”

And she said, to my surprise,

(вирує вода)

"It's a short time.

I feel like I was traveling the glaciers yesterday."

Отож, 2100 рік - не далеке майбутнє.

По суті, це вже завтра,

(Water rushing)

бо для тих людей

2020 рік буде вчора.

So 2100 is not a distant future.

It's basically tomorrow,

І я впевнений що ми хочемо, щоб вони дивилися на наш час

because in the mind of those people,

2020 will be yesterday.

з гордістю та вдячністю,

тому що ми знали, що відбувалося,

і знали, що потрібно зробити,

And I'm quite sure that we want them to look at our time

і врешті-решт, ми дійсно вчинили правильно

with pride and gratitude,

Дякую.

because we knew what was happening

and we know what needs to be done,

and we actually, eventually, did the right thing.

Thank you.