How I Stopped the Taliban from Shutting Down My School | Sakena Yacoobi | TED Talks

Перекладач: Svitlana Gryn Утверджено: Hanna Leliv

(Arabic) I seek refuge in Allah from cursed Satan. In the Name of Allah, the most Gracious, the most Merciful.

(Арабською) В Аллаха шукаю спасіння від Сатани.

(English) I was born in a middle class family.

(Англійською) Я народилася в родині середнього класу.

My father was five years old when he lost his father,

Моєму батькові було 5 років, коли він втратив свого батька;

but by the time I was born,

але у той час, коли я народилася,

he was already a businessman.

він уже був бізнесменом.

But it didn't make a difference to him

Для нього не мало значення, якої статі його дитина,

if his children were going to be a boy or a girl:

хлопчик чи дівчинка:

they were going to go to school.

вони мали йти до школи.

So I guess I was the lucky one.

Отже, гадаю, мені пощастило.

My mother had 16 pregnancies.

Моя мати була вагітна 16 разів,

From 16 pregnancies, five of us are alive.

але вижили тільки п'ятеро.

You can imagine as a child what I went through.

Можете уявити, крізь що мені довелося пройти в дитинстві.

Day to day, I watched women

Кожного дня я бачила,

being carried to a graveyard,

як везуть жінок на кладовище,

or watched children going to a graveyard.

як везуть дітей на кладовище.

At that time, when I finished my high school,

Коли я закінчила середню школу,

I really wanted to be a doctor.

я дуже хотіла бути лікарем.

I wanted to be a doctor to help women and children.

Я хотіла бути лікарем, щоб допомагати жінкам і дітям.

So I completed my education,

Отже я отримала освіту,

but I wanted to go to university.

але я хотіла вступити до університету.

Unfortunately, in my country, there wasn't a dormitory for girls,

На жаль, в моїй країні не було гуртожитків для дівчат;

so I was accepted in medical school, but I could not go there.

мене прийняли до медичного університету, але я не мала змоги там навчатися.

So as a result, my father sent me to America.

З цієї причини мій батько відіслав мене до Америки.

I came to America.

Я приїхала до Америки.

I completed my education.

Отримала освіту.

While I was completing my education,

Під час мого навчання

my country was invaded by Russia.

на мою країну напала Росія.

And do you know that at the time I was completing my education,

Я продовжувала своє навчання

I didn't know what was going on with my family or with my country.

і не знала, що трапилося з моєю родиною, що діється в моїй країні.

There were months, years, I didn't know about it.

Кілька місяців, навіть років, я нічого не знала.

My family was in a refugee camp.

Моя родина потрапила в табір біженців.

So as soon as I completed my education,

Як тільки я закінчила навчання,

I brought my family to America.

я перевезла родину до Америки.

I wanted them to be safe.

Я хотіла, щоб вони були у безпеці.

But where was my heart?

Але де було моє серце?

My heart was in Afghanistan.

Моє серце було в Афганістані.

Day after day, when I listened to the news,

Кожного дня, коли я слухала новини,

when I followed what was going on with my country,

коли я чула, що робиться в моїй країні,

my heart was breaking up.

моє серце краялося.

I really wanted to go back to my country,

Я дуже хотіла повернутися,

but at the same time I knew I could not go there,

але водночас розуміла, що це неможливо,

because there was no place for me.

бо для мене там немає місця.

I had a good job.

У мене була гарна робота.

I was a professor at a university.

Я викладала в університеті.

I earned good money.

Отримувала чималу зарплату.

I had a good life.

У моєму житті все було добре.

My family was here.

Моя родина була зі мною,

I could live with them.

ми мали змогу жити разом.

But I wasn't happy.

Але я не почувалася щасливою.

I wanted to go back home.

Я хотіла повернутися додому.

So I went to the refugee camp.

Отже я поїхала до табору біженців.

And when I went to the refugee camp in Pakistan,

Коли я приїхала до табору біженців в Пакистані,

there were 7.5 million refugees.

там було 7,5 мільйонів біженців.

7.5 million refugees.

7,5 мільйонів біженців.

About 90 percent of them were women and children.

Близько 90% з них були жінки і діти.

Most of the men have been killed or they were in war.

Більшість чоловіків було вбито, або вони були на війні.

And you know, in the refugee camp,

І там, у таборі,

when I went day-to-day to do a survey,

під час щоденних обходів та оглядів

I found things you never could imagine.

я дізнавалася про речі, яких ви навіть не можете собі уявити.

I saw a widow with five to eight children

Я бачила удів із п'ятьма або вісьмома дітьми,

sitting there and weeping

що просто сиділи і плакали,

and not knowing what to do.

бо не знали, що робити.

I saw a young woman have no way to go anywhere,

Я бачила молодих жінок, у яких не було ніяких шансів

no education, no entertainment, no place to even live.

на освіту, на розваги; не було навіть місця, де жити.

I saw young men that had lost their father and their home,

Я бачила хлопців, які втратили батька й дім

and they are supporting the family as a 10-to-12-year old boy --

і змушені утримувати родину у віці 10-12 років,

being the head of the household,

в ролі голови родини

trying to protect their sister and their mother and their children.

намагаючись захистити сестер та матерів.

So it was a very devastating situation.

Це була дійсно жахлива ситуація.

My heart was beating for my people,

Серце боліло за мій народ,

and I didn't know what to do.

але я не знала, що робити.

At that moment, we talk about momentum.

І ось тепер я хочу поговорити з вами про рушійну силу.

At that moment, I felt, what can I do for these people?

Тоді, в таборі, я думала: що я можу зробити для цих людей?

How could I help these people?

Як я можу їм допомогти?

I am one individual. What can I do for them?

Що я можу зробити одна?

But at that moment, I knew

Але я розуміла,

that education changed my life.

що моє життя змінила освіта.

It transformed me. It gave me status.

Вона перетворила мене на нову істоту; дала мені становище в суспільстві,

It gave me confidence. It gave me a career.

впевненість у собі, кар'єру.

It helped me to support my family,

Освіта допомогла мені підтримувати родину,

to bring my family to another country,

перевезти її до іншої,

to be safe.

безпечної країни.

And I knew that at that moment

І коли я думала про це, я зрозуміла,

that what I should give to my people is education and health,

що можу і повинна дати моєму народові освіту та медичну допомогу.

and that's what I went after.

Саме цим я й почала займатися.

But do you think it was easy?

Але гадаєте, то було легко?

No, because at that time, education was banned for girls, completely.

Аж ніяк, бо в той час жіноча освіта була заборонена.

And also, by Russia invading Afghanistan,

Крім того, вторгнення Росії в Афганістан

people were not trusting anyone.

спричинило велику недовіру між людьми.

It was very hard to come and say, "I want to do this."

Було дуже важко підійти до когось і сказати, що я хочу щось зробити.

Who am I?

Хто я така?

Somebody who comes from the United States.

Хтось із Сполучених Штатів.

Somebody who got educated here.

Хтось, хто отримав там освіту.

Did they trust me? Of course not.

Чи довіряли вони мені? Звичайно, що ні.

So I really needed to build the trust in this community.

Отже мені потрібно було побудувати довіру до себе в цій спільноті.

How am I going to do that?

Як це зробити?

I went and surveyed and looked and looked.

Я ходила, і опитувала, і спостерігала, і дивилась.

I asked.

Я зверталася з проханнями.

Finally, I found one man.

Нарешті, я знайшла одного чоловіка.

He was 80 years old.

Йому було 80 років.

He was a mullah.

То був мулла.

I went to his tent in the camp,

Я пішла до його намету

and I asked him,

і звернулася до нього:

"I want to make you a teacher."

"Я хочу, щоб ви були вчителем".

And he looked at me,

Він подивився на мене і сказав:

and he said, "Crazy woman,

"Божевільна жінка,

crazy woman, how do you think I can be a teacher?"

яким чином, ти гадаєш, я можу бути вчителем?"

And I told him, "I will make you a teacher."

А я йому: "Я зроблю вас вчителем".

Finally, he accepted my offer,

Врешті-решт, він погодився;

and once I started a class in his compound,

і тільки-но ми започаткували класи на його території,

the word spread all over.

про це дізналися всі.

In a matter of one year,

За рік

we had 25 schools set up,

ми заснували 25 шкіл,

15,000 children going to school,

у яких навчались 15 000 дітей;

and it was amazing.

і це було чудово.

(Applause)

(Оплески)

Thank you.

Дякую.

Thank you.

Дякую.

But of course, we're doing all our work, we were giving teacher training.

Звичайно, ми робили всяку роботу: готували вчителів;

We were training women's rights, human rights, democracy, rule of law.

розповідали про права людини, зокрема, права жінок, про демократію

We were giving all kinds of training.

та правове суспільство; і багато іншого.

And one day, I tell you,

Одного дня

one day I was in the office in Peshawar, Pakistan.

я була в офісі у Пешаварі (Пакистан).

All of a sudden, I saw my staff running to rooms and locking the doors

Раптом я побачила, що працівники офісу забігають в кімнати та замикають двері.

and telling me, "Run away, hide!"

Хтось гукнув до мене: "Біжи, ховайся!"

And you know, as a leader, what do you do?

І що робити в такій ситуації, якщо ти лідер?

You're scared. You know it's dangerous.

Ти перелякана. Ти розумієш, що це небезпечно.

You know your life is on the line.

Ти знаєш, що йдеться про твоє життя.

But as a leader, you have to hold it together.

Але як лідер ти відчуваєш відповідальність.

You have to hold it together and show strength.

Все тримається на тобі; ти мусиш бути сильною.

So I said, "What's going on?"

Отже я спитала: "Що коїться?"

And these people were pouring into my office.

А ці люди вже входили до мого офісу.

So I invited them to the office.

Я привітала їх.

They came, and there were nine of them -- nine Taliban.

Їх було дев'ятеро - дев'ятеро бійців Талібану.

They were the ugliest looking men you can ever see.

Це були найпотворніші чоловіки з усіх, кого я бачила.

(Laughter)

(Сміх)

Very mean-looking people,

Вони мали дуже зловісний вигляд:

black clothes, black turban,

чорний одяг, чорні тюрбани;

and they pour into my office.

і ця ватага заходить до мого офісу.

And I invited them to have a seat and have tea.

Я запросила їх сісти, запропонувала чаю.

They said no. They are not going to drink tea.

Вони відповіли, що чай пити не збираються.

And of course, with the tone of voice they were using,

Тон, яким це було сказано,

it was very scary,

був дуже погрозливий;

but I was really shaking up.

я тремтіла.

But also I was strong, holding myself up.

Але намагалася триматися стійко, бути сильною.

And, of course, by that time, you know how I dress --

Звичайно, ви розумієте, як я була вдягнена в той час -

I dress from head to toe in a black hijab.

у чорне покривало з голови до п'ят.

The only thing you could see, my eyes.

Єдина річ, яку ви могли бачити, - мої очі.

They asked me, "What are you doing?

Вони запитали: "Що ти робиш?

Don't you know that school is banned for girls?

Хіба ти не знаєш, що дівчатам заборонено навчатися в школі?

What are you doing here?"

Що ти тут робиш?"

And you know, I just looked at them,

А я дивлюся на них та й питаю:

and I said, "What school? Where is the school?"

"Яка школа? Де школа?"

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

And they look at my face, and they said, "You are teaching girls here."

Вони дивляться мені в обличчя і кажуть: "Ти навчаєш тут дівчат".

I said, "This is a house of somebody.

А я у відповідь: "Це чиясь домівка.

We have some students coming,

Так, сюди приходять навчатися;

and they are all learning Koran, Holy Book.

вони вивчають тільки Коран, Священну Книгу.

And you know, Koran says that if you learn the Holy Book, the woman,

Ви знаєте, що Коран каже, що якщо жінка вивчає Священну Книгу,

they can be a good wife,

вона буде гарною дружиною,

and they can obey their husband."

буде слухатися чоловіка".

(Laughter)

(Сміх)

And I tell you one thing:

Повірте мені,

that's the way you work with those people, and you know --

так тільки й можна з тими людьми.

(Laughter)

(Сміх)

So by that time, they started speaking Pashto.

Тоді вони починають розмовляти між собою на пушту.

They talked to each other,

Отак поговоривши, вони виголошують:

and they said, "Let's go, leave her alone, she's OK."

"Ходімо, залиште її в спокої, з нею все в порядку".

And you know, this time, I offered them tea again,

Я знов запропонувала їм чаю, і цього разу

and they took a sip and they left.

вони погодилися і навіть сміялися.

By that time, my staff poured into my office.

Потім почали підходити працівники офісу.

They were scared to death.

Вони були страшенно налякані.

They didn't know why they didn't kill me.

Вони не знали, чому мене не вбили,

They didn't know why they didn't take me away.

не забрали із собою.

But everybody was happy to see me.

Але вони були дуже щасливі, що бачать мене.

Very happy, and I was happy to be alive, of course.

А я, звичайно, була дуже щаслива, що залишилася жива.

(Laughter)

(Сміх)

Of course, I was happy to be alive.

Звісно я була щаслива, що залишилася жива.

But also, as we continuously gave training during the fall of the Taliban --

Після поразки Талібану ми впроваджували освітні програми,

of course during the Taliban there is another story.

але під час їхнього правління - то була інша річ.

We went underground and we provided education for 80 schoolgirls,

Ми змушені були піти в підпілля; але і в той час у нас навчалось 80 дівчат;

3,000 students underground, and continuously we trained.

загальне число студентів було 3 000; ми не припиняли роботу.

With the fall of the Taliban, we went into the country,

Після поразки Талібану ми в'їхали до країни

and we opened school after school.

і почали відкривати школи.

We opened women's learning center.

Ми відкрили жіночий навчальний центр,

We continuously opened clinics.

багато лікарень.

We worked with mothers and children.

Ми працювали з матерями та дітьми,

We had reproductive health training.

заснували центр статевої освіти.

We had all kinds of training that you can imagine.

Ми навчали усьому, що тільки можна уявити.

I was very happy. I was delighted with the outcome of my work.

Це було щастя. Я була в захваті від результатів своєї роботи.

And one day, with four trainers and one bodyguard,

Одного дня я, четверо вчителів та охоронець

I was going up north of Kabul,

їхали в район на північ від Кабулу,

and all of a sudden, again,

коли раптом нас зупинили

I was stopped in the middle of the road

посеред дороги

by 19 young men.

19 молодиків з гвинтівками.

Rifles on their shoulders, they blocked the road.

Вони заблокували дорогу.

And I told my driver, "What's going on?"

Я спитала у водія, що трапилось.

And the driver said, "I don't know."

Він відповів, що не знає.

He asked them. They said, "We have nothing to do with you."

Спитав у них, але йому відповіли, що це його не стосується.

They called my name. They said, "We want her."

Вони назвали моє ім'я і сказали: "Нам потрібна вона".

My bodyguard got out, said, "I can answer you.

Мій особистий охоронець вийшов і сказав: "Я можу відповісти

What do you want?"

на ваші запитання".

They said, "Nothing." They called my name.

Але їм потрібна була я.

And by that time, the women are yelling and screaming inside the car.

А жінки в автівці вже верещали й плакали.

I am very shaken up, and I told myself, this is it.

Я теж була у жахливому стані і думала,

This time, we all are going to be killed.

що прийшла моя смерть, що цього разу всіх нас уб'ють.

There is no doubt in my mind.

Я була у цьому впевнена.

But still, the moment comes, and you take strength

Але коли потрібно, людина знаходить опору

from whatever you believe and whatever you do.

в тім, у що вірить і що робить.

It's in your heart.

Що у неї в серці.

You believe in your worth, and you can walk on it.

Якщо маєш гідність, можеш спиратися на неї.

So I just hold myself on the side of the car.

Я вийшла з автівки, тримаючись за неї,

My leg was shaking, and I got outside.

ноги мої тремтіли.

And I asked them, "What can I do for you?"

Я спитала: "Що я можу зробити для вас?"

You know what they said to me?

Ви знаєте, що вони відповіли?

They said, "We know who you are.

Вони сказали: "Ми знаємо, хто ти така.

We know where you are going.

Ми знаємо, куди ти їдеш.

Every day you go up north here and there.

Кожного дня ти їздиш на північ.

You train women, you teach them

Ти навчаєш жінок,

and also you give them an opportunity to have a job.

даєш їм змогу знайти роботу.

You build their skills. How about us?"

А як же ми?"

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

"And you know, how about us?

"А як же ми?

What are we going to do?"

Нам що робити?"

I looked at them, and I said, "I don't know."

Я подивилась на них і сказала: "Не знаю".

(Laughter)

(Сміх)

They said, "It's OK.

Вони казали,

The only thing we can do, what we know,

що єдина справа, яку вони знають і вміють,

from the time we're born, we just hold the gun and kill.

яку роблять зі свого народження, це тримати зброю та вбивати;

That's all we know."

це все.

And you know what that means.

Зрозуміло,

It's a trap to me, of course.

що це пастка для мене.

So I walk out of there. They said, "We'll let you go, go."

Отже я виходжу звідти. Вони сказали, що ми можемо забиратися.

And so I walked into the car, I sit in the car,

Я йду до автівки, сідаю

and I told the driver, "Turn around and go back to the office."

і кажу водієві, щоб розвертався та повертався до офісу.

At that time, we only were supporting girls.

В той час ми допомагали тільки дівчатам.

We only had money for women to train them,

У нас були гроші тільки на те, щоб тренувати жінок,

to send them to school, and nothing else.

посилати їх до шкіл; більше ні на що.

By the time I came to the office,

Ще до того, як ми приїхали до офісу,

of course my trainers were gone.

мої вчителі розбіглися по домівках;

They ran away home. Nobody stayed there.

не залишилось нікого,

My bodyguard was the only one there,

окрім мого особистого охоронця.

and my voice was completely gone.

Я також втратила голос.

I was shaken up, and I sat on my table,

Сидячи за столом, я вся тремтіла

and I said, "What am I going to do?"

і думала: "Ну, що його робити?"

How am I going to solve this problem?

А таки треба було розв'язувати цю проблему,

Because we had training going on up north already.

бо освітня програма на півночі вже розпочалася;

Hundreds of women were there coming to get training.

сотні жінок чекали на продовження занять.

So I was sitting there, all of a sudden, at this moment,

Отак я сиділа там, коли раптом -

talking about momentum, we are,

до речі, про рушійну силу -

at that moment,

мені зателефонувала

one of my wonderful donors called me about a report.

одна з моїх чудових спонсорів з приводу звіту.

And she asked me, "Sakena?" And I answered her.

Вона спитала: "Сакена?" Я відповіла, що так.

She said, "It's not you. What's wrong with you?"

Вона сказала: "Не може бути. Що трапилося?"

I said, "Nothing." I tried to cover.

Я відповіла, що нічого не трапилось;

No matter what I tried to do, she didn't believe me,

вдавала, нібито все гаразд; але вона не вірила

and she asked me again.

і питала мене знов і знов.

"OK, tell me what's going on?"

"Ти повинна сказати мені, що коїться".

I told her the whole story.

Нарешті я все розповіла.

At that time, she said, "OK, you go next time, and you will help them.

Вона вислухала і каже: "Наступного разу, як поїдеш,

You will help them."

доведеться їм допомогти".

And when, two days later, I went the same route,

Отже, два дні по тому, ми знов поїхали тим маршрутом,

and do you know, they were not in here,

і знаєте, вони були не саме там,

they were a little back further,

а трохи подалі;

the same young men, standing up there and holding the rifle

ті самі молодики стояли і тримали свої гвинтівки,

and pointing to us to stop the car.

знаками показуючи нам зупинитися.

So we stopped the car.

Ми зупинилися.

I got out. I said, "OK, let's go with me."

Я вийшла і запропонувала їм піти зі мною.

And they said, "Yes."

І вони погодилися.

I said, "On one condition, that whatever I say, you accept it."

Я сказала: "Тільки за однієї умови: ви мене слухатимесь".

And they said, yes, they do.

Вони погодились і на це.

So I took them to the mosque,

Я відвела їх до мечеті;

and to make a long story short,

коротко кажучи,

I told them I'd give them teachers.

я пообіцяла дати їм вчителів.

Today, they are the best trainers.

Сьогодні вони найкращі учні.

They learn English,

Вони вивчають англійську,

they learn how to be teachers,

комп'ютери,

they learn computers,

готуються бути вчителями

and they are my guides.

і допомагають мені як провідники.

Every area that is unknown to us in the mountain areas,

Коли ми їдемо в незнайому місцевість, вони мене супроводжують;

they go with me. They are ahead, and we go.

вони попереду, ми за ними.

And they protect us.

Вони нас захищають.

And --

Також -

(Applause)

(Оплески)

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)

That tells you that education transforms people.

Це приклад того, як освіта змінює людей.

When you educate people,

Коли люди отримують освіту,

they are going to be different,

вони неодмінно змінюються.

and today all over,

Сьогодні ми маємо працювати

we need to work for gender equality.

над досягненням гендерної рівності.

We cannot only train women but forget about the men,

Ми не можемо тренувати тільки жінок і забувати про чоловіків,

because the men are the real people who are giving women the hardest time.

бо саме чоловіки завдають жінкам найбільшого клопоту.

(Laughter)

(Сміх)

So we started training men because the men should know

Ми почали навчати чоловіків, бо вони повинні розуміти

the potential of women,

жіночий потенціал,

know how much these potential men has,

повинні розуміти свій потенціал,

and how much these women can do the same job they are doing.

повинні усвідомлювати, що жінки здатні виконувати ту саму роботу, що й чоловіки.

So we are continuously giving training to men,

Ми приділяємо багато уваги освіті чоловіків,

and I really believe strongly.

і я з надією дивлюсь у майбутнє.

I live in a country that was a beautiful country.

Моя країна була прекрасною.

I just want to share this with you.

Я хочу, щоб ви знали про це.

It was a beautiful country,

Моя країна була прекрасною,

beautiful, peaceful country.

прекрасною та мирною.

We were going everywhere.

Ми всюди подорожували.

Women were getting education:

Жінки навчалися на

lawyer, engineer, teacher,

юристів, інженерів, вчителів.

and we were going from house to house.

Люди ходили одне до одного в гості.

We never locked our doors.

Ми навіть дверей ніколи не замикали.

But you know what happened to my country.

Але ви знаєте, що трапилось з країною.

Today, people cannot walk out of their door without security issues.

Сьогодні ніхто не виходить з дому, не подбавши про заходи безпеки.

But we want the same Afghanistan we had before.

Але ми хочемо повернути Афганістан, який ми пам'ятаємо.

And I want to tell you the other side.

Я хочу, щоб ви також знали,

Today, the women of Afghanistan are working very, very hard.

що жінки Афганістану важко працюють

They are earning degrees. They are training to be lawyers.

над здобуттям наукових ступенів; вони отримують освіту,

They are training to be doctors, back again.

готуються бути юристами,

They are training to be teachers,

лікарями, вчителями,

and they are running businesses.

лідерами бізнесу.

So it is so wonderful

Це чудово - бачити людей,

to see people like that reach their complete potential,

які реалізують свій потенціал,

and all of this is going to happen.

які вважають, що все можливо.

I want to share this with you,

Я хотіла розповісти вам про це

because of love,

в ім'я любові,

because of compassion,

довіри

and because of trust and honesty.

та щиросердя.

If you have these few things with you,

Якщо ви їх маєте,

you will accomplish.

ви досягнете усього.

We have one poet, Mawlānā Rūmī.

Наш поет Мевляна Румі сказав,

He said that by having compassion

що, якщо маєш співчуття до людей і любов,

and having love, you can conquer the world.

ти здатний підкорити світ.

And I tell you, we could.

І повірте, ми можемо.

And if we could do it in Afghanistan,

А якщо ми можемо робити це в Афганістані,

I am sure 100 percent that everyone can do it in any part of the world.

я впевнена на всі 100%, що кожний мешканець планети здатний на це.

Thank you very, very much.

Дуже вам дякую.

(Applause)

(Оплески)

Thank you. Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)