Paul Tudor Jones II: Why we need to rethink capitalism

Перекладач: Vitalii Dubenskyi Утверджено: Mariya Udud

This is a story about capitalism.

Це історія про капіталізм.

It's a system I love

Систему, яку я люблю

because of the successes and opportunities it's afforded me and millions of others.

за успіхи та можливості, які вона дала мені та мільйонам інших.

I started in my 20s trading commodities, cotton in particular, in the pits,

У свої 20 я почав торгувати товарами на біржі, зокрема бавовною в біржових ямах,

and if there was ever a free market free-for-all, this was it,

і якщо колись й існував вільний ринок, вільний для всіх, то це був він,

where men wearing ties but acting like gladiators

де чоловіки носили краватки, а поводились, як гладіатори,

fought literally and physically for a profit.

боролися буквально та фізично за прибуток.

Fortunately, I was good enough that by the time I was 30,

На щастя, я був доволі успішним і вже до 30 років

I was able to move into the upstairs world of money management,

спромігся пробитися нагору - у світ управління фінансами,

where I spent the next three decades as a global macro trader.

де я провів наступні три десятиліття, працюючи глобальним макро-трейдером.

And over that time, I've seen a lot of crazy things in the markets,

Протягом цього часу я бачив багато божевільних речей на ринку,

and I've traded a lot of crazy manias.

торгував під впливом багатьох маній.

And unfortunately,

І на жаль,

I'm sad to report that right now we might be in the grips

мені сумно про це казати, але ми під владою

of one of the most disastrous, certainly of my career,

однієї з найжахливіших маній за мою кар'єру,

and one consistent takeaway is manias never end well.

і варто зазначити, що манії ніколи не завершуються добром.

Now, over the past 50 years,

За останні 50 років,

we as a society have come to view our companies and corporations

ми, як суспільство, почали розглядати компанії та корпорації

in a very narrow, almost monomaniacal fashion

в дуже вузькому, майже мономаніакальному сенсі

with regard to how we value them,

в плані того, як ми їх оцінюємо.

and we have put so much emphasis on profits,

Ми дуже сильно акцентуємо увагу на прибутках,

on short-term quarterly earnings and share prices,

короткостроковому квартальному доході і цінах на акції,

at the exclusion of all else.

але забуваємо про все інше.

It's like we've ripped the humanity out of our companies.

Схоже, що ми "вийняли" людяність з наших компаній.

Now, we don't do that -- conveniently reduce something

Але ми не робимо так - не спрощуємо все до набору чисел,

to a set of numbers that you can play with like Lego toys --

з якими можна гратися, як з іграшками "Лего".

we don't do that in our individual life.

Ми не робимо так у власному житті.

We don't treat somebody or value them

Ми не ставимось до когось і не оцінюємо його

based on their monthly income or their credit score,

ґрунтуючись на його місячному доході або кредитній історії,

but we have this double standard

але ці подвійні стандарти з'являються,

when it comes to the way that we value our businesses,

коли справа доходить до оцінки бізнесу.

and you know what?

І знаєте що?

It's threatening the very underpinnings of our society.

Це загрожує основам нашого суспільства.

And here's how you'll see.

Я вам це доведу.

This chart is corporate profit margins going back 40 years

Дана діаграма показує корпоративний прибуток за 40 років

as a percentage of revenues,

у відсотках від виручки.

and you can see that we're at a 40-year high of 12.5 percent.

Ми знаходимось на максимальній позначці за 40 років - 12,5%.

Now, hooray if you're a shareholder,

Це звісно - «Ура!», якщо ви акціонер.

but if you're the other side of that, and you're the average American worker,

Але якщо ви по інший бік, якщо ви звичайний американський роботяга,

then you can see it's not such a good thing.

то в мене для вас погані новини.

["U.S. Share of Income Going to Labor vs. CEO-to-Worker Compensation Ratio"]

[Частка доходу, що йде на ЗП та відношення оплати директора/працівника]

Now, higher profit margins do not increase societal wealth.

Як бачимо, великий прибуток не збільшує суспільного багатства.

What they actually do is they exacerbate income inequality,

Він, насправді, лише посилює нерівність у доходах,

and that's not a good thing.

і це погано.

But intuitively, that makes sense, right?

Але інтуїтивно, це зрозуміло, так?

Because if the top 10 percent of American families

Адже якщо 10% американських сімей

own 90 percent of the stocks,

володіють 90% акцій,

as they take a greater share of corporate profits,

то вони отримують більшу частину корпоративного прибутку,

then there's less wealth left for the rest of society.

і тоді залишається менше грошей для інших членів суспільства.

Again, income inequality is not a good thing.

Повторюся: нерівність у доходах - погана річ.

This next chart, made by The Equality Trust,

Ця діаграма, зроблена "Equality Trust",

shows 21 countries from Austria to Japan to New Zealand.

охоплює 21 країну від Австрії до Японії та Нової Зеландії.

On the horizontal axis is income inequality.

На горизонтальній осі показано нерівність доходів.

The further to the right you go, the greater the income inequality.

Що далі вправо, то більша нерівність.

On the vertical axis are nine social and health metrics.

На вертикальній осі - дев'ять соціальних показників і показників здоров'я.

The more you go up that, the worse the problems are,

Що вище рухатися по діаграмі, то гірше йдуть справи.

and those metrics include life expectancy, teenage pregnancy, literacy,

Ці показники включають тривалість життя, підліткову вагітність, грамотність,

social mobility, just to name a few.

соціальну мобільність - я називаю лише кілька з них.

Now, those of you in the audience who are Americans may wonder,

Думаю, багато американців у залі бажають дізнатися,

well, where does the United States rank?

який же показник у США?

Where does it lie on that chart?

Де США на цій діаграмі?

And guess what?

І знаєте що?

We're literally off the chart.

Ми в буквальному сенсі поза діаграмою.

Yes, that's us,

Так, саме ми.

with the greatest income inequality

У нас найбільша нерівність доходів

and the greatest social problems, according to those metrics.

і найсерйозніші соціальні проблеми, згідно з цими показниками.

Now, here's a macro forecast that's easy to make,

Можна легко спрогнозувати,

and that's, that gap between the wealthiest and the poorest,

що розрив між багатими і бідними

it will get closed.

буде закрито.

History always does it.

Так завжди було в історії.

It typically happens in one of three ways:

І тут є три основні сценарії:

either through revolution, higher taxes, or wars.

революція, високі податки або війни.

None of those are on my bucket list.

Жодного з них немає в моєму списку бажань.

(Laughter)

(Сміх)

Now, there's another way to do it,

Але є й інший спосіб.

and that's by increasing justness in corporate behavior,

Він полягає в тому, щоб збільшити справедливість в поведінці компаній.

but the way that we're operating right now,

Те, як ми діємо зараз,

that would require a tremendous change in behavior,

потребуватиме величезних змін у поведінці.

and like an addict trying to kick a habit,

І як для наркомана, що намагається позбутися залежності,

the first step is to acknowledge that you have a problem.

перший крок - це визнання проблеми.

And let me just say, this profits mania that we're on

Скажу вам, що ця манія доходів

is so deeply entrenched

так глибоко вкоренилася,

that we don't even realize how we're harming society.

що ми не усвідомлюємо, як сильно шкодимо суспільству.

Here's a small but startling example of exactly how we're doing that:

Ось маленький, але вражаючий приклад того, як ми це робимо:

this chart shows corporate giving

ця діаграма показує корпоративні винагороди

as a percentage of profits, not revenues, over the last 30 years.

у відсотках від доходів, а не прибутків, за останні 30 років.

Juxtapose that to the earlier chart of corporate profit margins,

Зіставте її з діаграмою корпоративного прибутку, яку було представлено раніше.

and I ask you, does that feel right?

Спитайте себе, чи це правильно?

In all fairness, when I started writing this, I thought,

Якщо чесно, то коли я почав це писати, то подумав:

"Oh wow, what does my company, what does Tudor do?"

"Ого! А що робить моя компанія?"

And I realized we give one percent of corporate profits

І я зрозумів, що ми віддаємо 1% корпоративного прибутку

to charity every year.

на благодійність щороку.

And I'm supposed to be a philanthropist.

І мене вважають філантропом?

When I realized that, I literally wanted to throw up.

Коли я зрозумів це, мене майже знудило.

But the point is, this mania is so deeply entrenched

Але головне, ця манія так глибокого вкоренилася,

that well-intentioned people like myself don't even realize that we're part of it.

що навіть люди з добрими намірами, як я, не розуміють, що є частиною цього.

Now, we're not going to change corporate behavior

Ми не збираємось міняти корпоративну поведінку

by simply increasing corporate philanthropy or charitable contributions.

тільки через збільшення благодійності або розмірів внесків.

And oh, by the way, we've since quadrupled that,

Між іншим, відтоді ми збільшили наш відсоток в 4 рази.

but -- (Applause) -- Please.

Але - (Оплески) - Прошу вас.

But we can do it by driving more just behavior.

Але ми можемо це змінити, мотивуючи чесну поведінку.

And one way to do it is actually trusting

Єдиний шлях зробити це - власне покластися на систему,

the system that got us here in the first place,

яка і привела нас сюди,

and that's the free market system.

тобто на вільну ринкову систему.

About a year ago, some friends of mine and I

Близько року тому я і мої друзі

started a not-for-profit called Just Capital.

заснували некомерційну організацію "Just Capital".

Its mission is very simple:

Її завдання дуже просте:

to help companies and corporations

допомагати компаніям і корпораціям

learn how to operate in a more just fashion by using the public's input

навчитися, як діяти більш справедливо, спираючись на громадську думку,

to define exactly what the criteria are for just corporate behavior.

щоб точно визначати, якими є критерії справедливої корпоративної поведінки.

Now, right now, there's no widely accepted standard

На даний момент немає загальноприйнятого стандарту,

that a company or corporation can follow, and that's where Just Capital comes in,

що його міг би наслідувати бізнес, для цього і потрібна наша компанія "Just Capital",

because beginning this year and every year we'll be conducting a nationwide survey

адже починаючи з цього року ми будемо проводити опитування

of a representative sample of 20,000 Americans

з репрезентативною вибіркою з 20 000 американців,

to find out exactly what they think

щоб точно з'ясувати, що вони вважають

are the criteria for justness in corporate behavior.

критеріями справедливості корпоративної поведінки.

Now, this is a model that's going to start in the United States

Цю модель скоро буде запущено в США,

but can be expanded anywhere around the globe,

але її може поширити й по всьому світу.

and maybe we'll find out

І, можливо, ми виявимо,

that the most important thing for the public

що найважливішим для людей

is that we create living wage jobs, or make healthy products,

є забезпечення прожитковим мінімумом або створення здорових продуктів,

or help, not harm, the environment.

або допомога, а не шкода, довкіллю.

At Just Capital, we don't know, and it's not for us to decide.

У "Just Capital" ми не знаємо відповіді, і це не нам вирішувати.

We're but messengers,

Ми всього лише посланці,

but we have 100 percent confidence and faith in the American public

але у нас є 100% впевненості й віри в американське суспільство,

to get it right.

в те, що воно знає.

So we'll release the findings this September for the first time,

Цьогоріч у вересні ми вперше опублікуємо отримані дані,

and then next year, we'll poll again,

а наступного року знову проведемо опитування.

and we'll take the additive step this time

І в той раз ми підемо далі,

of ranking the 1,000 largest U.S. companies

ми зробимо рейтинг 1000 найбільших американських компаній -

from number one to number 1,000 and everything in between.

від першої і до останньої, і всіх, що між ними.

We're calling it the Just Index,

Ми називаємо це "індекс справедливості".

and remember, we're an independent not-for-profit with no bias,

І пам'ятайте: ми незалежна, неупереджена і некомерційна організація,

and we will be giving the American public a voice.

Ми змусимо почути голос американського народу.

And maybe over time, we'll find out that as people come to know

Можливо, з часом ми виявимо, що в міру того, як люди дізнаються,

which companies are the most just,

які компанії найбільш справедливі,

human and economic resources will be driven towards them,

людські та економічні ресурси почнуть направляти в ці компанії,

and they'll become the most prosperous

і вони стануть найбільш процвітаючими

and help our country be the most prosperous.

і допоможуть нашій країні стати найбільш процвітаючою.

Now, capitalism has been responsible for every major innovation

Насправді капіталізм відповідальний за кожну велику інновацію,

that's made this world a more inspiring and wonderful place to live in.

яка робила цей світ більш надихаючим і чудовим місцем для життя.

Capitalism has to be based on justice.

Капіталізм повинен бути заснований на справедливості.

It has to be, and now more than ever,

Це просто необхідно, особливо тепер,

with economic divisions growing wider every day.

коли економічне розшарування продовжує зростати.

It's estimated that 47 percent of American workers

Підрахували, що 47% американських робітників

can be displaced in the next 20 years.

можуть втратити роботу протягом наступних 20 років.

I'm not against progress.

Я не проти прогресу.

I want the driverless car and the jet pack just like everyone else.

Я хочу мати безпілотний автомобіль і реактивний ранець, як і всі.

But I'm pleading for recognition that with increased wealth and profits

Але я прошу вас визнати, що зі збільшенням добробуту і доходів

has to come greater corporate social responsibility.

повинна прийти більша корпоративна соціальна відповідальність.

"If justice is removed," said Adam Smith, the father of capitalism,

"Якщо справедливість буде знищено", - сказав Адам Сміт, батько капіталізму, -

"the great, the immense fabric of human society must in a moment

"велика неосяжна тканина людського суспільства

crumble into atoms."

миттєво розпадеться на атоми".

Now, when I was young, and there was a problem,

Коли я був молодий, якщо мені траплялася якась проблема,

my mama used to always sigh and shake her head and say,

моя мама завжди зітхала, хитала головою та говорила:

"Have mercy, have mercy."

"Помилуй нас Господь".

Now's not the time for us, for the rest of us to show them mercy.

Але зараз не час, не час для всіх нас їх милувати.

The time is now for us to show them fairness,

Зараз час показати їм справедливість,

and we can do that, you and I,

і ми можемо зробити це, ви і я,

by starting where we work, in the businesses that we operate in.

почавши з підприємств, де працюємо.

And when we put justness on par with profits,

Коли ми поставимо справедливість на один рівень з прибутком,

we'll get the most wonderful thing in all the world.

ми отримаємо найчудовішу річ у світі.

We'll take back our humanity.

Ми повернемо нашу людяність.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)