Richard Seymour: How beauty feels

Перекладач: Kato Despati Утверджено: Vira Ivanova

When I was little --

Коли я був малим -

and by the way, I was little once --

й, до речі - колись я таки був малим -

my father told me a story

мій батько розповів мені історію

about an 18th century watchmaker.

про годинникаря з 18 сторіччя.

And what this guy had done:

І що ж робив цей хлопець:

he used to produce these fabulously beautiful watches.

він виготовляв ті вражаюче прекрасні годинники.

And one day, one of his customers came into his workshop

Й одного дня, один з його покупців ввійшов до його майстерні,

and asked him to clean the watch that he'd bought.

і попросив його почистити годинник, що він придбав.

And the guy took it apart,

І хлопець розібрав його,

and one of the things he pulled out was one of the balance wheels.

одна з частин що він витяг, була одним з балансуючих коліщат.

And as he did so, his customer noticed

Коли він витяг його - покупець зауважив

that on the back side of the balance wheel was an engraving,

що на зворотньому боці коліщатка було вигравіювано

were words.

слова.

And he said to the guy,

І він сказав хлопцеві:

"Why have you put stuff on the back

- "Навіщо ти гравіюєш щось позад коліщатка,

that no one will ever see?"

коли це ніхто ніколи не побачить?"

And the watchmaker turned around and said,

Й годинникар обернувся і сказав:

"God can see it."

- "Господь це бачить."

Now I'm not in the least bit religious,

Зараз я ані трошки не релігійний,

neither was my father,

не був і мій батько,

but at that point, I noticed something happening here.

але тоді я помітив - щось відбулося тут.

I felt something

Я щось відчув,

in this plexus of blood vessels and nerves,

в цьому сплетенні судин та нервів,

and there must be some muscles in there as well somewhere, I guess.

і десь там має бути трохи м'язів також, я гадаю.

But I felt something.

Але я відчув щось.

And it was a physiological response.

І це був психологічний відгук.

And from that point on, from my age at the time,

І з того часу, з мого тодішнього віку,

I began to think of things in a different way.

я почав думати про речі в інший спосіб.

And as I took on my career as a designer,

І коли я обрав свою кар'єру дизайнера,

I began to ask myself the simple question:

я почав цікавитись простим запитанням:

Do we actually think beauty,

чи ми, власне, осмислюємо красу,

or do we feel it?

- чи ми відчуваємо її?

Now you probably know the answer to this already.

Зараз ви, вірогідно, вже знаєте відповідь.

You probably think, well, I don't know which one you think it is,

Мабуть ви думаєте... добре, я не знаю що ви гадаєте це є,

but I think it's about feeling beauty.

але я вважаю - йдеться про відчуття краси.

And so I then moved on into my design career

Відтак я рухався далі моєю дизайнерською кар'єрою

and began to find some exciting things.

й почав віднаходити певні вражаючі речі.

One of the most early work was done in automotive design --

Одна з найперших робіт стосувалася автодизайну -

some very exciting work was done there.

певна дуже захоплююча робота була здійснена там.

And during a lot of this work,

Й підчас цієї тривалої роботи

we found something, or I found something,

ми знайшли щось, чи я знайшов щось,

that really fascinated me, and maybe you can remember it.

що справді зачарувало мене, і можливо ви пригадаєте це.

Do you remember when lights used to just go on and off,

Ви пам'ятаєте, коли світло засвітилося й зникає,

click click, when you closed the door in a car?

клік-клак, коли ви зачиняєте дверцята машини?

And then somebody, I think it was BMW,

А тоді хтось, гадаю це були BMW,

introduced a light that went out slowly.

- представили світло, що згасає поволі.

Remember that?

Пригадуєте це?

I remember it clearly.

Я яскраво це пам'ятаю.

Do you remember the first time you were in a car and it did that?

Пам'ятаєте, як вперше ви були в машині й так зробилося?

I remember sitting there thinking, this is fantastic.

Я пам'ятаю, що сидів там, думаючи що це фантастично.

In fact, I've never found anybody

Направду я не знаю жодного,

that doesn't like the light that goes out slowly.

хто б не любив світла, що згасає поволі.

I thought, well what the hell's that about?

І я подумав - добре, та в чім же тут в біса справа?

So I started to ask myself questions about it.

Тож я почав розпитувати себе про це.

And the first was, I'd ask other people: "Do you like it?" "Yes."

І перше, про що я розпитував інших: - "Вам це подобається?" - "Так".

"Why?" And they'd say, "Oh, it feels so natural,"

- "Чому?" й мені відказували - "Ооо, це відчувається так природньо",

or, "It's nice."

чи - "Це файно".

I thought, well that's not good enough.

Я думав: -"Що-ж, це не достатньо добре."

Can we cut down a little bit further,

Чи можемо ми ще вилущити це ядро,

because, as a designer, I need the vocabulary, I need the keyboard,

тому що, як дизайнеру, мені потрібен словник, клавіатура

of how this actually works.

того, як це справді спрацьовує.

And so I did some experiments.

Тому я здійснив кілька експериментів.

And I suddenly realized

І раптово усвідомив,

that there was something that did exactly that --

що є щось, що робить достеменно те саме -

light to dark in six seconds --

затемнює світло за шість секунд -

exactly that.

саме те.

Do you know what it is? Anyone?

Ви знаєте що це? Хоч хтось?

You see, using this bit, the thinky bit,

Ви бачите, використовуючи цю частину кінцевого мозку,

the slow bit of the brain -- using that.

повільну частину мозку - використовуючи її.

And this isn't a think, it's a feel.

І це не мислення, це відчуття.

And would you do me a favor?

І, чи не зробите ви мені послугу?

For the next 14 minutes or whatever it is,

Наступні 14 хвилин, чи скільки там

will you feel stuff?

- чи могли б ви відчувати речі?

I don't need you to think so much as I want you to feel it.

Мені не так потрібно, щоб ви думали, як щоб ви відчували їх.

I felt a sense of relaxation

Я відчув почуття розслаблення,

tempered with anticipation.

розбавленого нетерплячкою.

And that thing that I found

І те, що я виявив

was the cinema or the theater.

- було кіно чи театром.

It's actually just happened here --

Взагалі-то це щойно сталося тут -

light to dark in six seconds.

світло затьмарилося за 6 секунд.

And when that happens, are you sitting there going,

І коли це відбувається, ви сидите там, думаючи

"No, the movie's about to start,"

"Ні, фільм ось-ось почнеться,"

or are you going, "That's fantastic. I'm looking forward to it.

чи ви "Фантастично. Не можу дочекатись."

I get a sense of anticipation"?

Я вловлюю відчуття нетерплячки?

Now I'm not a neuroscientist.

Я не невролог.

I don't know even if there is something called a conditioned reflex.

Я навіть не переконаний, чи існує так званий умовний рефлекс.

But it might be.

Але він може існувати.

Because the people I speak to in the northern hemisphere

Тому що люди з якими я говорив на північній півкулі

that used to go in the cinema get this.

що ходять до кінотеатру - вловлюють це.

And some of the people I speak to

Й певні люди з якими я говорив,

that have never seen a movie or been to the theater

що ніколи не бачили фільму й не були в театрі

don't get it in the same way.

- не вловлюють цього в той самий спосіб.

Everybody likes it,

Всім це подобається,

but some like it more than others.

але дехто полюбляє це більше за інших.

So this leads me to think of this in a different way.

Тож це змушує мене сприймати це в інший спосіб.

We're not feeling it. We're thinking beauty is in the limbic system --

Ми не відчуваємо це. Ми вважаємо що краса в нашій лімбічній системі -

if that's not an outmoded idea.

якщо це не є застарілим баченням.

These are the bits, the pleasure centers,

Існують ті відділи, центри задоволення,

and maybe what I'm seeing and sensing and feeling

й можливо те, що я бачу, сприймаю та відчуваю

is bypassing my thinking.

проходять повз моє мислення.

The wiring from your sensory apparatus to those bits

З'єднання від вашого сенсорного апарату з цими частинами

is shorter than the bits that have to pass through the thinky bit, the cortex.

коротше, ніж імпульси, що мають пройти крізь кінцевий мозок, крізь кору мозку.

They arrive first.

Вони дістаються першими.

So how do we make that actually work?

Тож як ми справді змушуємо це працювати?

And how much of that reactive side of it

І як сильно реактивна частина цього,

is due to what we already know,

завдячує тому, що ми вже знаємо,

or what we're going to learn, about something?

чи що ми збираємося дізнатись про щось?

This is one of the most beautiful things I know.

Це одна з найпрекрасніших речей, які я знаю.

It's a plastic bag.

Це пластиковий мішок.

And when I looked at it first, I thought, no, there's no beauty in that.

І коли я подивився на нього вперше, я подумав - ні, в тому немає жодної краси.

Then I found out,

Потім я виявив,

post exposure,

відкладене відкриття того,

that this plastic bag if I put it into a filthy puddle

що цей пластичний мішок, якщо покласти його в брудну калюжу

or a stream filled with coliforms

чи в струмок заповнений хлороформом

and all sorts of disgusting stuff,

й всіма видами гидот,

that that filthy water

що та забруднена вода

will migrate through the wall of the bag by osmosis

буде проходити через стіни мішка завдяки осмосу,

and end up inside it as pure, potable drinking water.

й перетворюватиметься всередині на чисту, переносну питну воду.

And all of a sudden, this plastic bag

Й раптово цей пластичний мішок

was extremely beautiful to me.

став вийнятково прекрасним для мене.

Now I'm going to ask you again

Тепер я знову прошу вас

to switch on the emotional bit.

ввімкнути емоційну частину.

Would you mind taking the brain out,

Чи не погодилися-б ви вимкнути мозок,

and I just want you to feel something.

я просто хочу щоб ви щось відчули.

Look at that. What are you feeling about it?

Погляньте на це. Що ви відчуваєте стосовно цього?

Is it beautiful? Is it exciting?

Це є красивим? Чи це вражає?

I'm watching your faces very carefully.

Я роздивляюся ваші обличчя дуже пильно.

There's some rather bored-looking gentlemen

Он радше знуджений пан,

and some slightly engaged-looking ladies

і кілька трошки зацікавлених пані,

who are picking up something off that.

що трохи вловлюють з того всього.

Maybe there's an innocence to it.

Можливо в цьому є невинність.

Now I'm going to tell you what it is. Are you ready?

Тепер я скажу вам, що це. Ви готові?

This is the last act on this Earth

- Це остання дія на цій Землі,

of a little girl called Heidi, five years old,

крихітної дівчинки, яку звали Хайді, п'яти років,

before she died of cancer to the spine.

- перш ніж вона померла від раку спинного мозку.

It's the last thing she did,

Це остання річ, що вона створила,

the last physical act.

останній фізичний акт.

Look at that picture.

Погляньте на малюнок.

Look at the innocence. Look at the beauty in it.

Побачте невинність. Подивіться на красу в ньому.

Is it beautiful now?

Це є прекрасним тепер?

Stop. Stop. How do you feel?

Стоп. Зупиніться. Як ви почуваєтесь?

Where are you feeling this?

Де ви відчуваєте це?

I'm feeling it here. I feel it here.

Я відчуваю це тут. Я чую це тут.

And I'm watching your faces,

І я дивлюся у ваші обличча,

because your faces are telling me something.

тому що ваші обличча розповідають мені щось.

The lady over there is actually crying, by the way.

Пані он там, власне, плаче до речі.

But what are you doing?

Але що ви робите?

I watch what people do.

Я бачив що роблять люди.

I watch faces.

Я спостерігаю обличчя.

I watch reactions.

Я спостерігаю реакції.

Because I have to know how people react to things.

Тому що я мушу знати, як люди реагують на речі.

And one of the most common faces

Й один з найзвичніших виразів,

on something faced with beauty,

від зустрічі з красою,

something stupefyingly delicious,

з чимось вражаюче солодким,

is what I call the OMG.

це те, що я називаю "О Мій Боже!"

And by the way, there's no pleasure in that face.

І, до речі - в цьому виразі немає насолоди.

It's not a "this is wonderful!"

Це не "Це дивовижно!"

The eyebrows are doing this, the eyes are defocused,

Брови роблять так, очі розфокусовані,

and the mouth is hanging open.

щелепа відвисає.

That's not the expression of joy.

Це не вираз радощів.

There's something else in that.

В цьому є щось інше.

There's something weird happening.

Щось дивне відбувається.

So pleasure seems to be tempered

Тож задоволення видається розбавленим,

by a whole series of different things coming in.

цілою низкою різних речей, що домішуються.

Poignancy is a word I love as a designer.

Пікантність - це слово, що я люблю, як дизайнер.

It means something triggering a big emotional response,

Це передбачає щось, що провокує потужну емоційну реакцію.

often quite a sad emotional response,

часто доволі сумний емоційний відгук,

but it's part of what we do.

але це частина того, що ми робимо.

It isn't just about nice.

Це не лише про миловидність.

And this is the dilemma, this is the paradox, of beauty.

І це є дилемою, це є парадоксом краси.

Sensorily, we're taking in all sorts of things --

Чуттєво ми сприймаємо всю безліч речей -

mixtures of things that are good, bad, exciting, frightening --

суміш того, що є хорошим, поганим, вражаючим, моторошним

to come up with that sensorial exposure,

- щоб чуттєво відкрити,

that sensation of what's going on.

те враження того, що відбувається

Pathos appears obviously

Пафос вочевидь виявляється

as part of what you just saw in that little girl's drawing.

частиною того, що ви щойно побачили в тому малюнку маленької дівчинки.

And also triumph, this sense of transcendence,

І також тріумф, це відчуття трансцендентального,

this "I never knew that. Ah, this is something new."

це "Я ніколи цього не знала. Ах, це щось нове."

And that's packed in there as well.

Там міститься й це теж.

And as we assemble these tools,

І коли ми збираємо ці засоби,

from a design point of view, I get terribly excited about it,

з точки зору дизайнера - я дуже цим схвильований,

because these are things, as we've already said,

тому що існують речі, як ми вже сказали,

they're arriving at the brain, it would seem,

що потрапляють до мозку, як видається,

before cognition, before we can manipulate them --

ще до усвідомлення, доки ми не можемо маніпулювати ними -

electrochemical party tricks.

електрохімічні фокуси.

Now what I'm also interested in is:

Зараз я також зацікавлений цим:

Is it possible to separate

Чи можливо розділити

intrinsic and extrinsic beauty?

внутрішню та зовнішню красу?

By that, I mean intrinsically beautiful things,

Цим я маю на увазі внутрішньо красиві речі,

just something that's exquisitely beautiful,

щось, що є вишукано красивим,

that's universally beautiful.

універсально красивим.

Very hard to find. Maybe you've got some examples of it.

Дуже складно відшукати. Можливо ви знаєте кілька прикладів такого.

Very hard to find something that, to everybody,

Дуже складно знайти щось, що для всіх

is a very beautiful thing,

є дуже красивим,

without a certain amount of information packed in there before.

без певної кількості інформації, напакованої туди.

So a lot of it tends to be extrinsic.

Тож багато з цього є зовнішнім.

It's mediated by information before the comprehension.

Опосередкованим інформацією ще до усвідомлення.

Or the information's added on at the back,

Чи інформація додається по тому,

like that little girl's drawing that I showed you.

як малюнок тієї дівчинки, що я показав вам.

Now when talking about beauty

Зараз, говорячи про красу

you can't get away from the fact

ви не можете заперечити того факту,

that a lot experiments have been done in this way

і багато експериментів було здійснено в цьому напрямку

with faces and what have you.

з обличчями та іншим.

And one of the most tedious ones, I think,

І найбільші зануди, я гадаю,

was saying that beauty was about symmetry.

стверджували, що краса полягає в симетрії.

Well it obviously isn't.

Що-ж - вочевидь це не так.

This is a more interesting one

Це більш цікаве,

where half faces were shown to some people,

коли половина обличчя демонструвалася певним людям,

and then to add them into a list

а потім вони ставили їх в перелік,

of most beautiful to least beautiful

від найкрасивіших до менш красивих

and then exposing a full face.

а потім відкривалися цілі обличчя.

And they found that it was almost exact coincidence.

Й виявлено, що було майже достеменне співпадіння.

So it wasn't about symmetry.

Тож йшлося не про симетрію.

In fact, this lady has a particularly asymmetrical face,

Направду, ця панянка має вийнятково асиметричне обличчя,

of which both sides are beautiful.

обидві частини якого є прекрасними.

But they're both different.

Але обидві є різними.

And as a designer, I can't help meddling with this,

І як дизайнер я не зміг втриматись, щоб не втрутитись в це,

so I pulled it to bits and sort of did stuff like this,

тож я розклав зображення на шматки, й ніби робив подібне,

and tried to understand what the individual elements were,

і намагався зрозуміти, яке значення мали окремі елементи,

but feeling it as I go.

і свої відчуття підчас цього.

Now I can feel a sensation of delight and beauty

Зараз я відчуваю захват та красу

if I look at that eye.

розглядаючи це око.

I'm not getting it off the eyebrow.

Я не відчуваю цього від брови.

And the earhole isn't doing it to me at all.

Й вушний отвір зовсім не викликає в мені цього.

So I don't know how much this is helping me,

Тож я не знаю, чи дуже це мені допомагає,

but it's helping to guide me to the places

але це скеровує мене до місць,

where the signals are coming off.

звідки виходять сигнали.

And as I say, I'm not a neuroscientist,

І, як я казав - я не невролог,

but to understand how I can start to assemble things

але я розумію як я можу почати співставляти речі

that will very quickly bypass

це дуже швидко мине,

this thinking part

ця стадія осмислення,

and get me to the enjoyable precognitive elements.

й відкриє мені шлях до приємних, провісних елементів.

Anais Nin and the Talmud have told us time and time again

Анаіс Нін та Талмуд кажуть нам знову й знову

that we see things not as they are, but as we are.

що ми бачимо речі не такими, як вони є, а такими, якими є ми.

So I'm going to shamelessly expose something to you,

Тому я збираюся безсоромно продемонструвати вам щось,

which is beautiful to me.

що є для мене прекрасним.

And this is the F1 MV Agusta.

І це F1 MV Agusta™

Ahhhh.

Ооооооххххххх...

It is really -- I mean, I can't express to you

Це, направду... - Я маю на увазі - я не можу цього вам висловити,

how exquisite this object is.

якою виключною річчю це є.

But I also know why it's exquisite to me,

Але я також знаю, чому це є вишуканим для мене,

because it's a palimpsest of things.

тому що це нашарування речей.

It's masses and masses of layers.

Воно накопичує та накопичує шари.

This is just the bit that protrudes into our physical dimension.

Лише частка проступає в наш фізичнй вимір.

It's something much bigger.

Це щось значно більше.

Layer after layer of legend, sport, details that resonate.

Шар за шаром легенд, спорту, резонуючих деталей.

I mean, if I just go through some of them now --

Направду, якщо я лише пройдуся по кількох з них -

I know about laminar flow when it comes to air-piercing objects,

Я знаю про ламінарний потік, коли йдеться про аеродинамічні об'єкти,

and that does it consummately well, you can see it can.

і це робить її досконало доброю, як ви бачите.

So that's getting me excited.

Тож це мене вражає.

And I feel that here.

І я вічдуваю це тут.

This bit, the big secret of automotive design --

Цей кавалок - великий секрет автодизайну -

reflection management.

керування відбиттям.

It's not about the shapes,

Справа не в формі,

it's how the shapes reflect light.

справа в тому, як форма відбиває світло.

Now that thing, light flickers across it as you move,

От ця річ - світло мерехтить нею, коли ви рухаєтесь,

so it becomes a kinetic object,

тож вона стає кінетичним об'єктом,

even though it's standing still --

навіть попри те, що вона нерухома,

managed by how brilliantly that's done on the reflection.

завдяки тому, як чудово відпрацьовано відбиття.

This little relief on the footplate, by the way, to a rider

Цей невеличкий виступ на підніжці, між іншим, для водія

means there's something going on underneath it --

значить, що щось відбувається під ним -

in this case, a drive chain running at 300 miles and hour probably,

в цьому випадку, ланцюговий привід працює при 300 милях на годину,

taking the power from the engine.

живлячись від двигуна.

I'm getting terribly excited

Я неймовірно схвильований,

as my mind and my eyes flick across these things.

коли мій розум та мої очі ковзають такими речами.

Titanium lacquer on this.

Титанове лакування тут.

I can't tell you how wonderful this is.

Я не можу висловити вам, як це чудово.

That's how you stop the nuts coming off at high speed on the wheel.

Завдяки ньому ви запобігаєте зіскакуванню гайки з колеса на високій швидкості.

I'm really getting into this now.

Я справді чаруюся цим зараз.

And of course, a racing bike doesn't have a prop stand,

І звісно, гоночний байк не має підніжки,

but this one, because it's a road bike,

але цей, оскільки це дорожний байк,

it all goes away and it folds into this little gap.

вона ховається, згортаючись до маленької щілини.

So it disappears.

І зникає.

And then I can't tell you how hard it is to do that radiator, which is curved.

І також я не можу змалювати вам, як це складно - зробити зігнутий радіатор.

Why would you do that?

І навіщо б ви це робили?

Because I know we need to bring the wheel farther into the aerodynamics.

Тому що я знаю, що нам слід вивести колесо далі, задля аеродинамічності.

So it's more expensive, but it's wonderful.

Відтак це дорожче, але це дивовижно.

And to cap it all,

І на додачу до всього,

brand royalty --

величність бренду -

Agusta, Count Agusta,

Agusta, Count Agusta,™

from the great histories of this stuff.

з величної історії цієї речі.

The bit that you can't see is the genius that created this.

Шматок, якого ви не бачите - це геній, що її створив.

Massimo Tamburini.

Массімо Тамбуріні.

They call him "The Plumber" in Italy,

Його кличуть "Слюсар" в Італії,

as well as "Maestro,"

й ще кличуть "Маестро",

because he actually is engineer

бо він, власне, інженер,

and craftsman and sculptor at the same time.

і ремісник, і скульптор водночас.

There's so little compromise on this, you can't see it.

В цьому є невеличкий компроміс, ви бачите.

But unfortunately, the likes of me and people that are like me

Але нажаль люди як я, що схожі на мене

have to deal with compromise all the time with beauty.

мають миритись з компромісами весь час, коли йдеться про красу.

We have to deal with it.

Ми маємо прийняти це.

So I have to work with a supply chain, and I've got to work with the technologies,

Тож я маю працювати з ланцюгом постачання, і я мав працювати з технологіями,

and I've got to work with everything else all the time,

і я мусив працювати з усім іншим весь час,

and so compromises start to fit into it.

і компроміси почали проникати в це.

And so look at her.

Тож погляньте на неї.

I've had to make a bit of a compromise there.

Я мав трошки поступитись тут.

I've had to move that part across, but only a millimeter.

Я мав посунути частини, але лише на міліметр.

No one's noticed, have they yet?

Ніхто ж не помітив? Чи помітили?

Did you see what I did?

Ви бачите, що я зробив?

I moved three things by a millimeter.

Я посунув три речі на міліметр.

Pretty? Yes.

Мило? - Так.

Beautiful? Maybe lesser.

Красиво? - Мабуть менше.

But then, of course, the consumer says that doesn't really matter.

Але зрештою, звісно споживач скаже, що це не важить.

So that's okay, isn't it?

Тож все гаразд, чи не так?

Another millimeter?

Ще міліметр?

No one's going to notice those split lines and changes.

Ніхто не помітить тих ліній з'єднання та змін.

It's that easy to lose beauty,

Так просто втратити красу,

because beauty's incredibly difficult to do.

тому що красу неймовірно складно створити.

And only a few people can do it.

Й лише кілька людей можуть це.

And a focus group cannot do it.

І фокус-група цього не може.

And a team rarely can do it.

І команда рідко може це зробити.

It takes a central cortex, if you like,

Потрібна кора головного мозку, якщо бажаєте,

to be able to orchestrate all those elements at the same time.

щоб спромогтись узгодити всі ті елементи водночас.

This is a beautiful water bottle --

Це прекрасна пляшка води -

some of you know of it --

дехто з вас знає її -

done by Ross Lovegrove, the designer.

створена Россом Лавгровом, дизайнером.

This is pretty close to intrinsic beauty. This one,

Це дуже близько до справжньої краси. Це,

as long as you know what water is like

доки ви знаєте, на що схожа вода

then you can experience this.

ви можете відчути це.

It's lovely because it is an embodiment

Це чарівно, тому що це втілення

of something refreshing and delicious.

чогось освіжаючого та смачного.

I might like it more than you like it,

Може мені подобається це більше ніж вам,

because I know how bloody hard it is to do it.

тому що я знаю, як в біса це складно, зробити таке.

It's stupefyingly difficult

Це вражаюче складно,

to make something that refracts light like that,

зробити щось, що так відбиватиме світло, як це,

that comes out of the tool correctly,

що виходить в вірному напрямку,

that goes down the line without falling over.

що струменіє лінією, не заломлюючись.

Underneath this, like the story of the swan,

Поза цим, наче лебедине озеро,

is a million things very difficult to do.

- мільйон дуже складних речей.

So all hail to that.

Тож слава цій пляшці.

It's a fantastic example, a simple object.

Це фантастичний приклад, проста річ.

And the one I showed you before was, of course, a massively complex one.

А та, що я показав вам раніше - звісно доволі складна.

And they're working in beauty

І вони є красивими

in slightly different ways because of it.

в трохи відмінний спосіб через це.

You all, I guess, like me,

Ви всі, гадаю, як і я

enjoy watching a ballet dancer dance.

насолоджуєтеся, спостерігаючи балет.

And part of the joy of it is, you know the difficulty.

Й частина цієї радості, ви знаєте - складність.

You also may be taking into account the fact that it's incredibly painful.

Ви також можете зауважити факт, що це вийнятково болісно.

Anybody seen a ballet dancer's toes

Хтось бачив пальці балерини

when they come out of the points?

коли вона знімає пуанти?

While she's doing these graceful arabesques and plies and what have you,

Доки вона виробляє ці граційні арабески та пліє, і що там ще,

something horrible's going on down here.

дещо жахливе відбувається там, внизу.

The comprehension of it

Усвідомлення цього

leads us to a greater and heightened sense

відкриває нам більше й вище відчуття

of the beauty of what's actually going on.

краси того, що насправді відбувається.

Now I'm using microseconds wrongly here,

Зараз я не вірно використовую мікросекунди,

so please ignore me.

тож будь-ласка не зважайте на мене.

But what I have to do now, feeling again,

Але що я хочу зробити зараз, відчути знов,

what I've got to do is to be able to supply enough of these enzymes,

що я маю зробити, це спромогтись забезпечити достатньо тих ензимів,

of these triggers into something early on in the process,

тих подразників в щось в цьому процесі,

that you pick it up,

що ви це вхопите,

not through your thinking, but through your feeling.

не своїм мисленням, а своїми відчуттями.

So we're going to have a little experiment.

Тож ми матимемо невеликий дослід.

Right, are you ready? I'm going to show you something for a very, very brief moment.

Добре, ви готові? Я покажу вам щось на дуже, дуже коротку мить.

Are you ready? Okay.

Ви готові? Добре.

Did you think that was a bicycle when I showed it to you at the first flash?

Ви гадаєте це був ровер, коли я показав вам перший кадр?

It's not.

А от і ні.

Tell me something, did you think it was quick when you first saw it? Yes you did.

Скажіть мені щось, ви подумали що воно швидке, коли ви вперше побачили це? - Так.

Did you think it was modern? Yes you did.

Ви подумали що воно сучасне? - Так.

That blip, that information, shot into you before that.

Цей спалах, та інформація вистрілили в вас ще до того.

And because your brain starter motor began there,

А оскільки стартер вашого мозку починається там,

now it's got to deal with it.

тепер він має з тим справу.

And the great thing is, this motorcycle has been styled this way

І вражаючим є те, що мотоцикл було стилізовано в такий спосіб,

specifically to engender a sense

саме щоб спровокувати відчуття

that it's green technology and it's good for you

що це зелена технологія, що це добре для вас,

and it's light and it's all part of the future.

і що він легкий і це частина майбутнього.

So is that wrong?

То це було хибне враження?

Well in this case it isn't,

- Що-ж, в цьому випадку - ні,

because it's a very, very ecologically-sound piece of technology.

тому що це таки дуже, дуже екологічний технологічний виріб.

But you're a slave of that first flash.

Але ви є рабами цього спалаху.

We are slaves to the first few fractions of a second --

Ви заручники перших кількох часток секунди -

and that's where much of my work

і тут більшість моєї роботи

has to win or lose,

перемагає або програє,

on a shelf in a shop.

на полиці в магазині.

It wins or loses at that point.

Вона перемагає чи програє саме в цей момент.

You may see 50, 100, 200 things on a shelf

Ви можете бачити 50, 100, 200 речей на полиці,

as you walk down it,

коли проглянете її,

but I have to work within that domain,

але я маю працювати з цим проміжком,

to ensure that it gets you there first.

щоб переконатись, що воно сягне вас першим.

And finally, the layer that I love, of knowledge.

І нарешті - шар що я полюбляю, знання.

Some of you, I'm sure, will be familiar with this.

Дехто з вас, я певен, знайомі з цим.

What's incredible about this,

Що в цьому неймовірне,

and the way I love to come back to it,

і спосіб, в який я люблю повертатись до цього,

is this is taking something that you hate or bores you,

- це те, що воно бере щось, що ви ненавидите, чи що нудить вас,

folding clothes,

- складання речей,

and if you can actually do this --

і якщо ви справді можете зробити це -

who can actually do this? Anybody try to do this?

хто може це зробити? Хтось намагався це зробити?

Yeah?

Так?

It's fantastic, isn't it?

Це фантастично, чи не так?

Look at that. Do you want to see it again?

Гляньте. Ви хочете побачити це знов?

No time. It says I have two minutes left, so we can't do this.

Нема часу. Каже що ми маємо дві хвилини, тож ми не можемо повторити це.

But just go to the Web, YouTube,

Просто підіть в Інтернет, на Ютюб,

pull it down, "folding T-shirt."

витягніть "Складання футболки".

That's how underpaid younger-aged people have to fold your T-shirt.

Ось так низькооплачувані малолітні мають згортати ваші футболки.

You didn't maybe know it.

Може ви цього не знали.

But how do you feel about it?

Але як вам це відчувається?

It feels fantastic when you do it, you look forward to doing it,

Це відчувається нереально, коли ти робиш це, ти прагнеш робити це,

and when you tell somebody else about it -- like you probably have --

і коли ти показуєш це комусь іншому - як ви мабуть робили -

you look really smart.

ти виглядаєш справді розумником.

The knowledge bubble that sits around the outside,

Бульбашка знання, що обсідає довкола,

the stuff that costs nothing,

річ, що не коштує нічого,

because that knowledge is free --

тому що знання є безкоштовним

bundle that together and where do we come out?

поєднавши це - куди ми дістанемось?

Form follows function?

Форма слідує за функцією?

Only sometimes. Only sometimes.

Тільки інколи. Тільки часами.

Form is function. Form is function.

Форма є функцією. Форма є функцією.

It informs, it tells us,

Вона інформує, вона промовляє до нас,

it supplies us answers before we've even thought about it.

вона постачає нас відповідями навіть коли ми ще не подумали про них.

And so I've stopped using words like "form,"

Тому я припинив використовувати слова як "форма"

and I've stopped using words like "function" as a designer.

і я припинив використовувати слова як "функція", як дизайнер.

What I try to pursue now

Що я намагаюся провадити тепер

is the emotional functionality of things.

це емоційна функціональність речей.

Because if I can get that right,

Тому що якщо мені це вдасться,

I can make them wonderful, and I can make them repeatedly wonderful.

я можу зробити речі чудовими, і я можу зробити їх повторювано чудовими.

And you know what those products and services are,

І ви знаєте, що то за продукти та послуги,

because you own some of them.

тому що ви маєте певні з них.

They're the things that you'd snatch if the house was on fire.

Це речі, що ви хапатимете, якщо будинок займеться.

Forming the emotional bond

Сформувати емоційний зв'язок

between this thing and you

між річчю та вами

is an electrochemical party trick

це електрохімічний фокус

that happens before you even think about it.

що відбувається, доки ви ще не встигли подумати про це.

Thank you very much.

Дуже дякую вам.

(Applause)

Оплески.