Zainab Salbi: Women, wartime and the dream of peace

Перекладач: Hrystyna Huk Утверджено: Anna Lesiv

I woke up in the middle of the night

Я прокинулася посеред ночі

with the sound of heavy explosion.

від звуку сильного вибуху.

It was deep at night.

Було пізно вночі.

I do not remember what time it was.

Не пам’ятаю, котра була година.

I just remember the sound

Пам’ятаю лише те, що звук

was so heavy

був неймовірно сильним

and so very shocking.

і страхітливим.

Everything in my room was shaking --

В кімнаті все тряслось -

my heart, my windows,

вікна, ліжко - моє серце

my bed, everything.

шалено калатало.

I looked out the windows

Я виглянула через вікно

and I saw a full half-circle

і побачила півкруг

of explosion.

вибуху.

I thought it was just like the movies,

Я подумала, що все це як в кіно -

but the movies had not conveyed them

тільки от в кіно не показують

in the powerful image that I was seeing

такого вражаючого видовища, котре постало перед моїми очима:

full of bright red

весь палаюче-червоний

and orange and gray,

оранжевий, сірий

and a full circle of explosion.

круг вибуху.

And I kept on staring at it

Я дивилася на нього не відводячи погляду,

until it disappeared.

доки він зовсім не зник.

I went back to my bed,

Я повернулася в ліжко

and I prayed,

і молилася,

and I secretly thanked God

я потайки дякувала Богу,

that that missile

що снаряд

did not land on my family's home,

не впав на наш будинок

that it did not kill my family that night.

і не вбив моєї сім’ї тієї ночі.

Thirty years have passed,

Пройшло 30 років -

and I still feel guilty about that prayer,

а мені досі соромно за ту молитву.

for the next day, I learned that that missile

Наступного дня після вибуху я дізналася,

landed on my brother's friend's home

що снаряд впав на дім друга мого брата -

and killed him

і вбив його

and his father,

і його батька,

but did not kill his mother or his sister.

але не вбив його мати та сестру.

His mother showed up the next week

Через тиждень його мати з’явилася

at my brother's classroom

в класі мого брата

and begged seven-year-old kids

і благала семирічних дітей

to share with her any picture they may have

поділитися з нею будь-якою фотографією

of her son,

її сина,

for she had lost everything.

через те, що в неї не залишилось нічого.

This is not a story

Це не розповідь

of a nameless survivor of war,

про безіменних, котрі вижили під час війни

and nameless refugees,

і про безіменних біженців,

whose stereotypical images we see in our newspapers

котрих одноманітно зображали в газетах

and our TV

і на телебаченні

with tattered clothes,

в лахмітті,

dirty face, scared eyes.

з брудними лицями і повними страху очима.

This is not a story of a nameless someone

Це не розповідь про безіменного,

who lived in some war,

який вижив під час якоїсь-там війни,

who we do not know their hopes, their dreams,

про чиї надії, мрії,

their accomplishments, their families,

досягнення, сім’ї, віру, цінності

their beliefs, their values.

нам не дано дізнатися.

This is my story.

Це моя історія.

I was that girl.

Та дівчинка - це я.

I am another image and vision

Я - інше зображення

of another survivor of war.

того іншого, котрий вижив під час війни.

I am that refugee,

Це я - та біженка,

and I am that girl.

це я - та дівчинка.

You see,

Я виросла

I grew up in war-torn Iraq,

у виснаженому війною Іраку,

and I believe that there are two sides of wars

і я впевнена в тому, що є дві сторони війни.

and we've only seen

Ми звикли бачити

one side of it.

лише одну.

We only talk about

Ми говоримо лише про цю

one side of it.

одну сторону війни.

But there's another side

Але існує й інша сторона,

that I have witnessed

свідком якої я була,

as someone who lived in it

де я жила

and someone who ended up working in it.

і де я в кінцевому результаті працюю.

I grew up with the colors of war --

Я виросла в оточенні фарб війни -

the red colors of fire and blood,

фарб червоної крові та вогню,

the brown tones of earth

коричневих фарб землі,

as it explodes

яка вибухала

in our faces

в наші обличчя,

and the piercing silver

і пронизливо яскравих фарб срібла

of an exploded missile,

снаряду, який вибухнув -

so bright

таких яскравих,

that nothing can protect your eyes from it.

що нестерпно боляче очам.

I grew up

Я виросла

with the sounds of war --

в оточенні звуків війни -

the staccato sounds of gunfire,

стаккато кулеметної черги,

the wrenching booms of explosions,

вивертаючих землю вибухів,

ominous drones of jets flying overhead

загрозливого дзижчання реактивних літаків над головою

and the wailing warning sounds

і виючих застерігаючих звуків

of sirens.

сирени.

These are the sounds you would expect,

Ці звуки ви могли б очікувати.

but they are also the sounds

Але є й інші звуки:

of dissonant concerts of a flock of birds

різкі зойки зграї птахів,

screeching in the night,

котрі верещали вночі,

the high-pitched honest cries

пронизливі надривні плачі

of children

дітей

and the thunderous,

і приголомшлива,

unbearable

нестерпна

silence.

тиша.

"War," a friend of mine said,

Один мій друг сказав: "Війна -

"is not about sound at all.

це не лише звуки.

It is actually about silence,

Насправді, це тиша.

the silence of humanity."

Тиша людяності".

I have since left Iraq

Згодом я виїхала з Іраку

and founded a group called Women for Women International

і заснувала міжнародну організацію "Жінки для Жінок" ["Women for Women International"],

that ends up working

котра займається роботою

with women survivors of wars.

з жінками, що вижили після війни.

In my travels and in my work,

За час своїх мандрівок і роботи,

from Congo to Afghanistan,

від Конго до Афганістану,

from Sudan to Rwanda,

від Судану до Руанди,

I have learned not only

я зрозуміла, що не лише

that the colors and the sounds of war are the same,

кольори та звуки війни всюди одинакові,

but the fears of war are the same.

але й страхи війни однакові.

You know, there is a fear of dying,

Коли знаєш страх смерті,

and do not believe any movie character

важко повірити кіногерою,

where the hero is not afraid.

котрий зображає сміливість.

It is very scary

Це дуже страшне

to go through that feeling

відчуття -

of "I am about to die"

"Я зараз помру"

or "I could die in this explosion."

чи "Я б могла померти від цього вибуху".

But there's also the fear

Страх втратити

of losing loved ones,

близьких тобі людей -

and I think that's even worse.

один з найстрашніших.

It's too painful. You don't want to think about it.

Це занадно боляче; не хочеться навіть думати про це.

But I think the worst kind of fear is the fear --

Але найболючіший страх - це страх, про який

as Samia, a Bosnian woman, once told me,

мені розказала одного разу боснійка Самія,

who survived the four-years besiege of Sarajevo;

яка вижила при чотирирічній блокаді Сараєво.

she said, "The fear

Вона сказала: "Це страх

of losing

втратити

the 'I' in me,

власне Я,

the fear of losing

страх втратити

the 'I' in me."

Я в собі".

That's what my mother in Iraq

Про це часто говорила

used to tell me.

мені мама в Іраці.

It's like dying from inside-out.

Це як померти зсередини.

A Palestinian woman once told me,

Палестинка одного разу сказала мені:

"It is not about the fear of one death,"

"Це не страх померти один раз.

she said, "sometimes I feel

Часом мені здається,

I die 10 times in one day,"

що я помираю по 10 разів на день".

as she was describing the marches of soldiers

І вона описувала марші солдатів

and the sounds of their bullets.

і звуки свистячих куль.

She said, "But it's not fair,

І говорила, що "це несправедливо,

because there is only one life,

тому що нам дано лише одне життя,

and there should only be one death."

і смерть повинна бути лише одна".

We have been only seeing

Ми бачимо лише

one side of war.

одну сторону війни.

We have only been discussing and consumed

ми надто захоплено обговорюємо і споживаємо

with high-level preoccupations

інформацію

over troop levels, drawdown timelines,

про чисельність військ, скорочення військової присутності,

surges and sting operations,

військових операціях "Жало" і "Хвиля",

when we should be examining the details

в той час, як варто було б вивчити подробиці

of where the social fabric

там, де суспільний устрій

has been most torn,

найбільш постраждав,

where the community has improvised

де суспільство змушене було імпровізувати,

and survived

щоб вижити,

and shown acts of resilience

де люди показали справжній опір

and amazing courage

і блискучу сміливість,

just to keep life going.

щоб всього лише продовжувати жити.

We have been so consumed

Ми так поглинені

with seemingly objective discussions

удаваними об’єктивними дискусіями

of politics, tactics,

про політику, тактику,

weapons, dollars

озброєнні, доларах

and casualties.

і кількості вбитих та поранених.

This is the language

Але це безплідна

of sterility.

мова.

How casually

Як ненароком

we treat casualties

ми обговорюємо навмисне убитих

in the context of this topic.

в контексті цієї теми.

This is where we conceive of rape and casualties

Ми сприймаємо насильство і людські смерті

as inevitabilities.

як неминучість.

Eighty percent of refugees around the world

80 відсотків усіх біженців -

are women and children. Oh.

жінки та діти. О, так.

Ninety percent of modern war casualties

Сьогодні 90 відсотків військових втрах -

are civilians.

це цивільні втрати,

Seventy-five percent of them are women and children.

75 відсотків яких - жінки та діти.

How interesting.

Як цікаво.

Oh, half a million women in Rwanda

О, півмільйона жінок в Руанді

get raped in 100 days.

згвалтовано за 100 днів.

Or, as we speak now,

А саме зараз

hundreds of thousands of Congolese women

сотні тисяч конголезьких жінок

are getting raped and mutilated.

піддаються насильству і тортурам.

How interesting.

Як цікаво.

These just become numbers that we refer to.

Це просто цифри, на які ми посилаємося.

The front of wars

Це все більше

is increasingly non-human eyes

нелюдський погляд на війну,

peering down on our perceived enemies

що зводиться на наших ворогів

from space,

з нізвідки,

guiding missiles toward unseen targets,

котрий наводить ракети на невидимі цілі,

while the human conduct

в той час як керівництво оркестром ЗМІ -

of the orchestra of media relations

цілком людяне,

in the event that this particular drone attack

і ось в ЗМІ висвітлюється, як снаряд

hits a villager

знищив християнина

instead of an extremist.

замість екстреміста.

It is a chess game.

Це гра в шашки.

You learn to play an international relations school

У школі міжнародних відносин нас вчать міжнародним правилам гри:

on your way out and up

як досягнути

to national and international leadership.

національного і міжнародного лідерства.

Checkmate.

Шах і мат.

We are missing

Але не помічаємо

a completely other side of wars.

цілком протилежну сторону війни.

We are missing my mother's story,

Ми не беремо до уваги історію моєї матері,

who made sure with every siren, with every raid,

котра під час кожного сигналу сирен, кожного нальоту,

with every cut off-of electricity,

кожного відключення електрики

she played puppet shows for my brothers and I,

влаштовувала нам лялькові вистави,

so we would not be scared

щоб ми не боялися

of the sounds of explosions.

вибухів.

We are missing the story of Fareeda,

ми не беремо до уваги історію Фаріди,

a music teacher,

викладачки музики

a piano teacher, in Sarajevo,

по класу фортепіано із Сараєво,

who made sure

котра продовжувала

that she kept the music school open

вести заняття в музичній школі

every single day

кожного дня

in the four years of besiege in Sarajevo

протягом читирирічної блокади Сараєво.

and walked to that school,

Вона продовжувала ходити до школи,

despite the snipers shooting

не дивлячись на постріли снайперів

at that school and at her,

по школі та в неї.

and kept the piano, the violin, the cello

Дякуючи їй та її студентам, що не знімали рукавиць, пальт та шапок,

playing the whole duration of the war,

фортепіано, скрипка і віолончель

with students wearing their gloves and hats and coats.

звучали протягом всієї війни.

That was her fight.

Це була її битва.

That was her resistance.

Це був її супротив.

We are missing the story of Nehia,

Ми не беремо до уваги історію Ніхаї,

a Palestinian woman in Gaza

палестинки з сектору Газа,

who, the minute there was a cease-fire in the last year's war,

яка, як тільки стрілянина припинялася,

she left out of home,

виходила з дому,

collected all the flour

збирала всі квіти,

and baked as much bread for every neighbor to have,

і пекла хліб для всіх сусідів,

in case there is no cease-fire the day after.

щоб його вистачило на випадок, якщо стрілянина не припинеться.

We are missing

Ми пропускаємо мимо уваги

the stories of Violet,

історію Віолетти,

who, despite surviving genocide in the church massacre,

яка, виживши в різанині в церкві,

she kept on going on,

не впала духом

burying bodies, cleaning homes, cleaning the streets.

і допомагала ховати людей, прибирати будинки та вулиці.

We are missing stories of women

Ми не беремо до уваги історії жінок,

who are literally keeping life going

що в прямому розумінні підтримують життя

in the midst of wars.

в розпал війни.

Do you know --

Чи знаєте ви, що навіть у воєнний час

do you know that people fall in love in war

люди закохуються,

and go to school

ходять до школи,

and go to factories and hospitals

на роботу і в лікарню,

and get divorced and go dancing and go playing

розлучаються, танцюють, грають

and live life going?

і просто продовжують жити?

And the ones who are keeping that life

І саме жінки

are women.

підтримують це життя.

There are two sides of war.

Війна має дві сторони.

There is a side that fights,

Одна сторона воює,

and there is a side that keeps the schools

а друга сторона піклується про те, щоб школи,

and the factories and the hospitals open.

заводи та лікарні працювали.

There is a side that is focused on winning battles,

Перша сторона прагне отримати перемогу в битві,

and there is a side that is focused

а друга сторона -

on winning life.

отримати перемогу за життя.

There is a side that leads the front-line discussion,

Перша сторона говорить лише про лінію фронту,

and there is a side

а друга сторона -

that leads the back-line discussion.

про лінію тилу.

There is a side that thinks

Перша сторона думає,

that peace is the end of fighting,

що мир - це закінчення війни,

and there is a side that thinks

а друга, що мир - це

that peace is the arrival

створення шкіл

of schools and jobs.

і робочих місць.

There is a side

Першою стороною

that is led by men,

керують чоловіки,

and there is a side

а другою стороною -

that is led by women.

жінки.

And in order for us to understand

І для того, щоб зрозуміти,

how do we build lasting peace,

як побудувати міцний мир,

we must understand war and peace

ми повинні зрозуміти, що означає війна і мир

from both sides.

для двох цих сторін.

We must have a full picture

Ми повинні повністю собі уявити

of what that means.

картину цих понять.

In order for us to understand

Щоб зрозуміти,

what actually peace means,

що таке мир,

we need to understand,

важливо зрозуміти мир "другої сторони".

as one Sudanese woman once told me,

Так, зі слів однієї жінки з Судану,

"Peace is the fact that my toenails

"Для мене мир наступив, коли знову почали рости

are growing back again."

нігті на ногах".

She grew up in Sudan, in Southern Sudan,

Вона виросла в південній частині Судану,

for 20 years of war,

під час 20-літньої війни,

where it killed one million people

що забрала життя мільйонів людей

and displaced five million refugees.

і породила п’ять мільйонів біженців.

Many women were taken as slaves

Багатьох жінок брали в рабство

by rebels and soldiers,

солдати і заколотники.

as sexual slaves who were forced also

Їх гвалтували і примушували

to carry the ammunition and the water

переносити амуніцію, воду

and the food for the soldiers.

і їжу солдатів.

So that woman walked for 20 years,

Щоб уникнути поневолення,

so she would not be kidnapped again.

ця жінка бродяжила протягом 20 років.

And only when there was some sort of peace,

І лише коли хоч на час наступав мир,

her toenails grew back again.

на її ногах знову відростали нігті.

We need to understand peace

І ось з цієї точки зору

from a toenail's perspective.

нам дуже тяжко зрозуміти, що таке мир.

We need to understand

Важливо зрозуміти,

that we cannot actually have negotiations

що більше не можна вести переговори

of ending of wars or peace

про закінчення війни чи про мир

without fully including women

без повноцінної участі жінок

at the negotiating table.

в цих переговорах.

I find it amazing

Це просто дивно,

that the only group of people

що єдина група людей -

who are not fighting and not killing

саме та група, яка ні з ким не воює, нікого не вбиває,

and not pillaging and not burning and not raping,

не грабує,не спалює, не гвалтує;

and the group of people who are mostly --

та група, яка

though not exclusively --

в основному

who are keeping life going in the midst of war,

і підтримує звичайне життя в розпал війни,-

are not included in the negotiating table.

не запрошена за стіл переговорів.

And I do argue that women lead the back-line discussion,

Я вважаю, що саме жінки відповідальні за лінію тилу,

but there are also men

але існують і чоловіки,

who are excluded from that discussion.

які не запрошені за стіл переговорів.

The doctors who are not fighting,

Це лікарі, які не беруть участі у військових діях,

the artists, the students, the men who refuse to pick up the guns,

це діячі мистецтва, студенти і чоловіки, котрі просто відмовилися від участі у війні -

they are, too, excluded

усі вони не запрошені

from the negotiating tables.

за стіл переговорів.

There is no way we can talk about a lasting peace,

Неможливо більше обговорювати міцний мир,

building of democracy, sustainable economies,

перехід до демократії, стійку економіку,

any kind of stabilities,

взагалі будь-якого виду стабільність,

if we do not fully include women

не включаючи жінок

at the negotiating table.

в переговори.

Not one, but 50 percent.

Не одну жінку, а на рівних - 50 відсотків.

There is no way we can talk about the building of stability

Неможливо і надалі формувати стабільність,

if we don't start investing

не розпочавши інвестувати

in women and girls.

в жінок і дівчат.

Did you know

Чи знаєте ви,

that one year

що 1 рік

of the world's military spending

воєнних витрат

equals 700 years

дорівнює 700 рокам

of the U.N. budget

бюджету ООН

and equals 2,928 years

і 2 928 рокам

of the U.N. budget allocated for women?

витрат бюджету ООН на жінок?

If we just reverse

Навіть просто змінивши

that distribution of funds,

структуру витрат,

perhaps we could have

ми можемо надіятися

a better lasting peace in this world.

на більш міцний мир.

And last, but not least,

І, нарешті,

we need to invest in peace and women,

інвестувати в жінок і дівчат важливо

not only because it is the right thing to do,

не лише тому, що це правильно,

not only because it is the right thing to do,

не лише тому, що важливо

for all of us to build sustainable and lasting peace today,

для всіх нас побудувати стійкий і міцний мир сьогодні,

but it is for the future.

але й тому, що це важливо для майбутнього.

A Congolese woman,

Одна конголезка

who was telling me about

розповіла мені про те,

how her children saw their father killed in front of them

як вона і її діти, що спостерігали, як убивали їхнього батька,

and saw her raped in front of them

гвалтували і принижували

and mutilated in front of them,

її саму,

and her children saw their nine-year-old sibling

вбивали їхнього

killed in front of them,

дев’ятирічного брата, - про те,

how they're doing okay right now.

як вони пережили все те і живуть сьогодні.

She got into Women for Women International's program.

Вона вступила в міжнародну організацію "Жінки для Жінок" [Women for Women International],

She got a support network.

отримала підтримку

She learned about her rights.

і взнала про свої права.

We taught her vocational and business skills. We helped her get a job.

Її навчили професійним і діловим навичкам і допомогли влаштуватися на роботу.

She was earning 450 dollars. She was doing okay.

Вона заробляла 450 доларів і все було в неї в порядку.

She was sending them to school. Have a new home.

Вона відправила дітей до школи і отримала новий будинок.

She said, "But what I worry about the most

Вона сказала мені: "Але це зовсім не те,

is not any of that.

що мене дійсно турбує.

I worry that my children

Мене непокоїть те, що діти мої

have hate in their hearts,

виростуть з ненавистю в серці

and when they want to grow up, they want to fight again

і захочуть помститися

the killers of their father and their brother."

вбивцях свого батька та брата".

We need to invest in women,

Важливо інвестувати в жінок,

because that's our only chance

тому що це єдиний наш шанс

to ensure that there is no more war

уникнути війни

in the future.

в майбутньому.

That mother has a better chance to heal her children

Мати здатна сцілити своїх дітей так,

than any peace agreement can do.

як ніяка угода про мир не зможе.

Are there good news? Of course, there are good news. There are lots of good news.

Хороші новини? Так, є хороші новини. Безліч хороших новин.

To start with, these women that I told you about

Для початку те, що жінки, про яких я вам розповідала,

are dancing and singing every single day,

танцюють і співають кожного дня,

and if they can,

і навіть якщо вони не можуть,

who are we not to dance?

що перешкоджає танцювати нам?

That girl that I told you about

Дівчинка, про яку я вам розказувала,

ended up starting Women for Women International Group

створила міжнародну організацію "Жінки для Жінок" [Women for Women International Group],

that impacted one million people, sent 80 million dollars,

яка вплинула на життя мільйонів людей і зібрала 80 мільйонів доларів на благодійність.

and I started this from zero,

Я створила цю компанію з нуля,

nothing, nada, [unclear].

з нічого.

(Laughter)

(Сміх)

They are women who are standing on their feet

Ці жінки твердо стоять на ногах,

in spite of their circumstances,

не дивлячись на обставини,

not because of it.

не дивлячись ні на що.

Think of how the world can be a much better place

Тільки уявіть, яким б чудовим був світ,

if, for a change,

якби

we have a better equality,

в ньому було більше рівноправності,

we have equality,

рівності,

we have a representation

представництва жінок [на переговорах],

and we understand war,

якби ми розуміли, що таке війна

both from the front-line

як з лінії фронту,

and the back-line discussion.

так і з лінії тилу.

Rumi, a 13th-century Sufi poet,

Румі, поет-суфій 13 століття,

says, "Out beyond the worlds

сказав: "Поза всякими світами

of right-doings and wrong-doings,

правди і неправди

there is a field.

є поле.

I will meet you there.

Там я зустріну тебе.

When the soul lies down in that grass,

Коли душа моя приляже на траву,

the world is too full

світ виявиться надто повним,

to talk about.

щоб говорити про нього.

Ideas, language,

Ідеї, мови,

even the phrase 'each other'

навіть слово "кожен" -

no longer makes any sense."

все це не матиме більше значення".

I humbly add -- humbly add --

Я скромно додам,

that out beyond

що поза

the worlds of war and peace,

світом війни і миру

there is a field,

є поле,

and there are many women and men

на ньому багато чоловіків і жінок

[who] are meeting there.

[які] там зустрічаються.

Let us make this field a much bigger place.

Так нехай це поле ставатиме більшим.

Let us all meet in that field.

Давайте зустрінемося там.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Аплодисменти)