Rory Stewart: Why democracy matters

Translator: Joseph Geni Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Mariya Udud Утверджено: Hanna Leliv

So little Billy goes to school,

Отож, малий Біллі йде до школи,

and he sits down and the teacher says,

сідає за парту, а вчитель питає:

"What does your father do?"

«А чим займається твій тато?»

And little Billy says, "My father plays the piano

Маленький Біллі відповідає:

«Мій тато грає на фортепіано у лігві курців опіуму».

in an opium den."

Тоді вчитель викликає батьків і каже:

So the teacher rings up the parents, and says,

"Very shocking story from little Billy today.

«Малий Біллі мене сьогодні шокував.

Just heard that he claimed that you play the piano

Щойно почув від нього, що ви граєте на фортепіано

in an opium den."

And the father says, "I'm very sorry. Yes, it's true, I lied.

А батько відповідає: «Я дуже перепрошую. Так, справді, я збрехав.

But how can I tell an eight-year-old boy

Але як мені сказати восьмирічному хлопчику,

що його тато - політик?» (Сміх)

that his father is a politician?" (Laughter)

Now, as a politician myself, standing in front of you,

Так от, я теж політик, і коли стою перед вами,

or indeed, meeting any stranger anywhere in the world,

чи, взагалі, зустрічаю будь-яку людину в світі,

when I eventually reveal the nature of my profession,

і, врешті, кажу, ким є за професією,

they look at me as though I'm somewhere between

на мене дивляться мене так, наче я щось середнє між

a snake, a monkey and an iguana,

змією, мавпою та ігуаною.

and through all of this, I feel, strongly,

І проходячи через усе це, я різко відчуваю,

that something is going wrong.

що щось іде не так.

Four hundred years of maturing democracy,

Чотири століття визрівання демократії,

colleagues in Parliament who seem to me, as individuals,

колеги у парламенті, які видаються мені людьми,

reasonably impressive, an increasingly educated,

справді визначними, все освіченіше,

енергійніше й поінформованіше населення,

energetic, informed population, and yet

a deep, deep sense of disappointment.

і - водночас – глибоке, глибоке відчуття розчарування.

My colleagues in Parliament include, in my new intake,

Серед моїх колег у парламенті, зокрема, в новому його складі

family doctors, businesspeople, professors,

є сімейні лікарі, ділові люди, професори,

distinguished economists, historians, writers,

видатні економісти, історики, письменники,

army officers ranging from colonels down to regimental sergeant majors.

військовослужбовці, починаючи від полковників і до старшин полку.

All of them, however, including myself, as we walk underneath

Однак, усі вони, і я теж, проходячи під

those strange stone gargoyles just down the road,

цими дивними кам’яними горгульями неподалік,

feel that we've become less than the sum of our parts,

відчуваємо, що стали меншими від суми наших складових,

feel as though we have become profoundly diminished.

почуваємось так, наче нас глибоко принизили.

And this isn't just a problem in Britain.

І ця проблема існує не тільки у Великобританії.

It's a problem across the developing world,

Вона є в країнах, що розвиваються,

і в країнах із середнім рівнем прибутків теж. На Ямайці,

and in middle income countries too. In Jamaica,

for example -- look at Jamaican members of Parliament,

наприклад, – погляньте на ямайських членів парламенту,

you meet them, and they're often people who are

ви зустрічаєте їх і часто бачите, що ці люди –

стипендіати Родса, які навчались у Гарварді або Принстоні,

Rhodes Scholars, who've studied at Harvard or at Princeton,

and yet, you go down to downtown Kingston,

І все ж, ідучи до центру Кінґстона,

and you are looking at one of the most depressing sites

ви споглядаєте одне із найдепресивніших місць,

that you can see in any middle-income country in the world:

яке лиш можна побачити серед країн світу із середніми прибутками:

a dismal, depressing landscape

понурий, гнітючий пейзаж

of burnt and half-abandoned buildings.

із обгорілих і напівпокинутих будинків.

And this has been true for 30 years, and the handover

І це триває тридцять років. А в період передавання повноважень

in 1979, 1980, between one Jamaican leader who was

у 1979, 1980 роках одним ямайським лідером, який був

the son of a Rhodes Scholar and a Q.C. to another

сином стипендіата Родса і королівським адвокатом, іншому,

who'd done an economics doctorate at Harvard,

котрий здобув докторську ступінь з економіки у Гарварді,

over 800 people were killed in the streets

понад 800 людей було вбито на вулицях

in drug-related violence.

через насилля, пов’язане з наркотиками.

Ten years ago, however, the promise of democracy

Десять років тому, однак, перспективи демократії

seemed to be extraordinary. George W. Bush stood up

здавалися величезними. Джордж В. Буш

in his State of the Union address in 2003

у своїй доповіді про стан країни в 2003 році

and said that democracy was the force that would beat

обстоював тезу про те, що демократія – це сила, яка переможе

most of the ills of the world. He said,

більшість лих світу.

Через те, що демократичні уряди поважають власний народ

because democratic governments respect their own people

і поважають сусідів, свобода принесе мир, казав він.

and respect their neighbors, freedom will bring peace.

Distinguished academics at the same time argued that

Відомі науковці тим часом стверджували,

democracies had this incredible range of side benefits.

що демократії мають цілу низку додаткових переваг.

They would bring prosperity, security,

Вони забезпечать економічний розквіт, безпеку,

overcome sectarian violence,

подолають міжконфесійні конфлікти,

ensure that states would never again harbor terrorists.

створять умови, за яких країни більше ніколи не переховуватимуть терористів.

Since then, what's happened?

І що з того часу відбулося?

Well, what we've seen is the creation, in places like Iraq

Ми побачили утворення в таких місцях, як Ірак

and Afghanistan, of democratic systems of government

та Афганістан, демократичних систем правління,

which haven't had any of those side benefits.

яким не притаманна жодна з цих переваг.

In Afghanistan, for example, we haven't just had one election

В Афганістані, наприклад, вибори проводилися не раз

or two elections. We've gone through three elections,

і не двічі. Відбулося троє виборів,

presidential and parliamentary. And what do we find?

президентських і парламентських. І що маємо?

Do we find a flourishing civil society, a vigorous rule of law

Чи бачимо здорове громадянське суспільство, сильне верховенство права

and good security? No. What we find in Afghanistan

і високий рівень безпеки? Ні.

Натомість система судочинства в Афганістані слабка і корумпована,

is a judiciary that is weak and corrupt,

a very limited civil society which is largely ineffective,

громадянське суспільство – обмежене і здебільшого неефективне,

a media which is beginning to get onto its feet

ЗМІ тільки починають розвиватися,

but a government that's deeply unpopular,

уряд – дуже непопулярний

perceived as being deeply corrupt, and security

і, на думку людей, – глибоко корумпований, а рівень безпеки –

that is shocking, security that's terrible.

жахливо низький, украй поганий.

In Pakistan, in lots of sub-Saharan Africa,

У Пакистані, в багатьох африканських країнах на південь від Сахари,

again you can see democracy and elections are compatible

знов-таки, бачимо демократію і вибори, які співіснують

with corrupt governments, with states that are unstable

із корумпованими урядами та нестабільними

and dangerous.

і небезпечними країнами.

And when I have conversations with people, I remember

Спілкуючись з людьми, – ось, наприклад,

having a conversation, for example, in Iraq,

на думку спала розмова в Іраку, –

with a community that asked me

коли громада запитала мене ,

whether the riot we were seeing in front of us,

чи заворушення, яке відбувалось на наших очах, –

this was a huge mob ransacking a provincial council building,

це був величезний натовп, що грабував будівлю провінційної ради, –

was a sign of the new democracy.

є ознакою нової демократії.

The same, I felt, was true in almost every single one

Я відчув, що це питання стосується майже кожної

of the middle and developing countries that I went to,

із відвіданих мною країн із середніми прибутками і країн, що розвиваються

and to some extent the same is true of us.

і до певної міри, – нашої держави теж.

Well, what is the answer to this? Is the answer to just

То якою ж буде відповідь?

Просто відмовитись від ідеї демократії?

give up on the idea of democracy?

Well, obviously not. It would be absurd

Вочевидь, ні. Безглуздо було б

if we were to engage again in the kind of operations

знову проводити операції,

we were engaged in, in Iraq and Afghanistan

як в Іраку і Афганістані

if we were to suddenly find ourselves in a situation

чи несподівано для себе виявити,

in which we were imposing

що ми нав’язуємо щось інше

anything other than a democratic system.

ніж демократичну систему.

Anything else would run contrary to our values,

Будь-що інше суперечитиме нашим цінностям,

it would run contrary to the wishes of the people

суперечитиме бажанням людей на місцях,

on the ground, it would run contrary to our interests.

суперечитиме нашим інтересам.

I remember in Iraq, for example, that we went through

Я пригадую, в Іраку, наприклад, у нас

a period of feeling that we should delay democracy.

було відчуття, що потрібно затримати демократію.

We went through a period of feeling that the lesson learned

Нам здавалося, що приклад Боснії навчив нас

from Bosnia was that elections held too early

не проводити виборів дочасно, інакше це веде

enshrined sectarian violence, enshrined extremist parties,

до утворення міжконфесійних конфліктів та радикальних партій,

so in Iraq in 2003 the decision was made,

і тому в Іраку в 2003 році вирішили

let's not have elections for two years. Let's invest in

не проводити виборів два роки.

Вкладаймо кошти в освіту виборця. Вкладаймо кошти в демократизацію.

voter education. Let's invest in democratization.

The result was that I found stuck outside my office

В результаті я побачив величезний натовп людей біля свого осередку, –

a huge crowd of people, this is actually a photograph

taken in Libya but I saw the same scene in Iraq

насправді ця світлина зроблена в Лівії,

але я бачив те саме видовище в Іраку –

of people standing outside screaming for the elections,

коли люди стояли надворі та з криком вимагали виборів,

and when I went out and said, "What is wrong

і коли я вийшов та спитав: «Що не так

with the interim provincial council?

з тимчасовою провінційною радою?

What is wrong with the people that we have chosen?

Що не так з людьми, яких ми обрали?

There is a Sunni sheikh, there's a Shiite sheikh,

Є сунітський шейх, є шиїтський шейх,

there's the seven -- leaders of the seven major tribes,

є сімка – провідники сімох головних племен,

there's a Christian, there's a Sabian,

є християнин, є сабій,

there are female representatives, there's every political party in this council,

є представниці жіночої статі, в цій раді є кожна політична партія,

what's wrong with the people that we chose?"

що не так з людьми, яких ми обрали?»

The answer came, "The problem isn't the people

Пролунала відповідь: «Проблема не в людях,

that you chose. The problem is that you chose them."

яких ви обрали. Проблема в тому, що обрали їх ви».

I have not met, in Afghanistan, in even the most

Я не зустрічав в Афганістані, навіть у

remote community, anybody who does not want

найвіддаленішій громаді, когось, хто б не хотів

a say in who governs them.

мати впливу на обрання влади.

Most remote community, I have never met a villager

В найвіддаленішій громаді я не зустрічав селянина,

who does not want a vote.

який би не хотів мати права голосу.

So we need to acknowledge

Тож потрібно визнати,

that despite the dubious statistics, despite the fact that

що попри непевну статистику, попри те, що

84 percent of people in Britain feel politics is broken,

84 відсотки людей в Британії вважають політику розладнаною,

despite the fact that when I was in Iraq, we did an opinion poll

попри те, що провівши опитування в Іраку

in 2003 and asked people what political systems they preferred,

в 2003 році про те, якій політичній системі люди надають перевагу

and the answer came back that

і отримавши результат:

seven percent wanted the United States,

сім відсотків обрали США,

п’ять відсотків – Францію,

five percent wanted France,

three percent wanted Britain,

три відсотки – Британію,

and nearly 40 percent wanted Dubai, which is, after all,

і майже 40 відстоків – Дубай, який, зрештою,

not a democratic state at all but a relatively prosperous

є зовсім не демократичною, а відносно заможною

minor monarchy, democracy is a thing of value

невеликою монархією, демократія є цінністю

for which we should be fighting. But in order to do so

за яку варто боротися. Але для цього

we need to get away from instrumental arguments.

маємо позбутись інструментальних арґументів.

We need to get away from saying democracy matters

Нам потрібно відійти від твердження, що демократія є важливою

because of the other things it brings.

через інші речі, які вона дає.

We need to get away from feeling, in the same way,

Треба також позбутись відчуття,

human rights matters because of the other things it brings,

що права людини є важливими через те, що вони нам дають,

or women's rights matters for the other things it brings.

чи права жінок є важливими через те, що вони спричинюють.

Why should we get away from those arguments?

Чому варто облишити ці арґументи?

Because they're very dangerous. If we set about saying,

Тому, що вони дуже небезпечні. Якщо ми почнемо казати,

for example, torture is wrong because it doesn't extract

наприклад, що тортури – це неправильно, бо вони не здобувають

good information, or we say, you need women's rights

корисних відомостей чи, скажімо, права жінок потрібні,

because it stimulates economic growth by doubling the size of the work force,

бо вони дають поштовх економічному росту, подвоюючи об’єм робочої сили,

то ви даєте можливість

you leave yourself open to the position where

the government of North Korea can turn around and say,

уряду Північної Кореї дорікнути вам:

"Well actually, we're having a lot of success extracting

«Що ж, насправді нам зараз дуже добре вдається видобувати

good information with our torture at the moment,"

корисну інформацію тортурами»,

or the government of Saudi Arabia to say, "Well,

чи уряд Саудівської Аравії скаже: «Ви знаєте,

our economic growth's okay, thank you very much,

наш економічний ріст в нормі, дуже дякуємо,

considerably better than yours,

значно кращий ніж ваш,

so maybe we don't need to go ahead with this program on women's rights."

тому, може, і не треба нам продовжувати цю програму стосовно прав жінок».

The point about democracy is not instrumental.

Суть демократії не причинова.

It's not about the things that it brings.

Річ не в тім, що вона нам дає.

The point about democracy is not that it delivers

Річ не в тім, що вона забезпечує

legitimate, effective, prosperous rule of law.

узаконене, дієве, розвинене верховенство права.

It's not that it guarantees peace with itself or with its neighbors.

Не в тім, що вона ґарантує мир всередині країни чи з країнами-сусідками.

The point about democracy is intrinsic.

Головним є внутрішній смисл демократії.

Democracy matters because it reflects an idea of equality

Демократія є важливою тому, що вона відображає ідею рівності

and an idea of liberty. It reflects an idea of dignity,

і свободи. Вона відображає ідею гідності,

the dignity of the individual, the idea that each individual

гідності особи, ідею про те, що кожен

should have an equal vote, an equal say,

повинен мати рівне право і голос

in the formation of their government.

у формуванні власного уряду.

But if we're really to make democracy vigorous again,

Але якщо ми справді хочемо зробити демократію знову сильною,

if we're ready to revivify it, we need to get involved

якщо ми готові її оживити, то нам треба працювати

in a new project of the citizens and the politicians.

над новим проектом громадян і політиків.

Democracy is not simply a question of structures.

Демократія – це не просто питання структур.

It is a state of mind. It is an activity.

Це – душевний стан. Це – діяльність.

And part of that activity is honesty.

І частиною цієї діяльності є чесність.

After I speak to you today, I'm going on a radio program

Після мого виступу перед вами сьогодні, я піду на радіопрограму

called "Any Questions," and the thing you will have noticed

«Спитай, що хочеш», і, спостерігаючи за політиками

about politicians on these kinds of radio programs

is that they never, ever say that they don't know the answer

вони ніколи не скажуть, що не знають відповіді на питання.

to a question. It doesn't matter what it is.

Байдуже, про що запитують.

If you ask about child tax credits, the future of the penguins

Чи питаєте ви про податковий кредит із догляду за дітьми,

чи про майбутнє пінгвінів у південній Антрактиді,

in the south Antarctic, asked to hold forth on whether or not

а, може, просите поміркувати, чи події в Чунціні вплинуть

the developments in Chongqing contribute

на сталий розвиток в поглинанні карбону, –

to sustainable development in carbon capture,

and we will have an answer for you.

ми не забаримося з відповіддю.

We need to stop that, to stop pretending to be

Нам треба це зупинити,

перестати вдавати усезнавців.

omniscient beings.

Politicians also need to learn, occasionally, to say that

Політикам теж треба вчитися іноді говорити,

certain things that voters want, certain things that voters

що дещо з того, чого хочуть виборці,

дещо з того, що їм було обіцяно,

have been promised, may be things

може бути таким, що ми не в змозі виконати

that we cannot deliver

or perhaps that we feel we should not deliver.

або, можливо, вважаємо, що не варто це виконувати.

And the second thing we should do is understand

А друга справа, яку нам потрібно зробити, – усвідомити

the genius of our societies.

геніальність наших громад.

Our societies have never been so educated, have never

Наші громадяни тепер як ніколи освічені,

been so energized, have never been so healthy,

як ніколи енергійні, як ніколи здорові,

have never known so much, cared so much,

як ніколи обізнані, небайдужі,

or wanted to do so much, and it is a genius of the local.

сповнені бажання діяти, і все це – геніальність місцевих громад.

One of the reasons why we're moving away

Однією з причин, чому ми відходимо

from banqueting halls such as the one in which we stand,

від бенкетних зал як та, в якій ми перебуваємо,

banqueting halls with extraordinary images on the ceiling

бенкетних зал із дивовижними настельними малюнками

of kings enthroned,

королів, яких садять на трон, –

the entire drama played out here on this space,

на цьому місці колись розігралась ціла драма,

where the King of England had his head lopped off,

коли королю Англії стяли голову, –

why we've moved from spaces like this, thrones like that,

чому ми відійшли від таких місць і тронів

towards the town hall, is we're moving more and more

до міської ради, є те, що ми рухаємося все ближче і ближче

towards the energies of our people, and we need to tap that.

до енергії наших людей, тож її треба почати використовувати.

That can mean different things in different countries.

У різних країнах це можна було б зробити по-різному.

In Britain, it could mean looking to the French,

Для Британії це могло б означати взорування на французів,

learning from the French,

вивчення їхнього досвіду,

getting directly elected mayors in place

пряме обрання міських голів,

in a French commune system.

як у системі французьких комун.

In Afghanistan, it could have meant instead of concentrating

В Афганістані, замість зосередження уваги на

on the big presidential and parliamentary elections,

великих президентських і парламентських виборах,

we should have done what was in the Afghan constitution

нам варто було виконати те, що з самого початку є в афганській конституції

from the very beginning, which is to get direct local elections going

а саме: проведення місцевих виборів

at a district level and elect people's provincial governors.

на рівні округів і обрання губернаторів провінцій.

But for any of these things to work,

Але для того, щоб будь-що з цього переліку запрацювало,

the honesty in language, the local democracy,

чесність в спілкуванні, місцева демократія,

it's not just a question of what politicians do.

питання не тільки в тому, що роблять політики.

It's a question of what the citizens do.

Питання в тому, що роблять громадяни.

For politicians to be honest, the public needs to allow them to be honest,

Щоб політики були чесними, громадськість має дозволити їм бути чесними,

and the media, which mediates between the politicians

а також медії, котрі є посередником між політиками

and the public, needs to allow those politicians to be honest.

і суспільством, повинні дозволити цим політикам бути чесними.

If local democracy is to flourish, it is about the active

Процвітання місцевої демократії залежить від діяльної

and informed engagement of every citizen.

і поінформованої участі кожного громадянина.

In other words, if democracy is to be rebuilt,

Іншими словами, якщо хочемо відбудувати демократію,

is to become again vigorous and vibrant,

зробити її знову сильною і сповненою життя,

it is necessary not just for the public

треба щоб не тільки народ

to learn to trust their politicians,

вчився довіряти своїм політикам,

but for the politicians to learn to trust the public.

а й політики вчилися довіряти народові.

Thank you very much indeed. (Applause)

Дуже вам дякую. (Оплески)