Let's design social media that drives real change | Wael Ghonim

Перекладач: Olena Vavshko Утверджено: Khrystyna Romashko

I once said,

Одного разу я сказав:

"If you want to liberate a society,

"Щоб визволити суспільство,

all you need is the Internet."

потрібен лише Інтернет".

I was wrong.

Я помилявся.

I said those words back in 2011,

Ці слова були сказані у 2011 р.,

when a Facebook page I anonymously created

коли моя анонімна сторінка на Facebook

helped spark the Egyptian revolution.

допомогла розпалити Єгипетську революцію.

The Arab Spring revealed social media's greatest potential,

Арабська весна не лише проявила великий потенціал соцмереж,

but it also exposed its greatest shortcomings.

але і виявила їхні значні недоліки.

The same tool that united us to topple dictators

Те, що об'єднало нас у боротьбі проти диктаторів,

eventually tore us apart.

зрештою нас розділило.

I would like to share my own experience in using social media for activism,

Я хочу поділитись власним досвідом використання соцмереж для активізму

and talk about some of the challenges I have personally faced

та розповісти про перешкоди, що постали в мене на шляху,

and what we could do about them.

і як можна їх оминути.

In the early 2000s,

На початку 2000-х р.

Arabs were flooding the web.

араби заполонили мережу.

Thirsty for knowledge, for opportunities,

У пошуку знань, можливостей,

for connecting with the rest of the people around the globe,

зв'язку з іншими людьми з усього світу,

we escaped our frustrating political realities

ми втікали від складної політичної ситуації

and lived a virtual, alternative life.

у віртуальну альтернативну реальність.

Just like many of them, I was completely apolitical until 2009.

Як і більшість користувачів, я був аполітичним до 2009 р.

At the time, when I logged into social media,

Саме тоді, увійшовши в соцмережу,

I started seeing more and more Egyptians

я помічав усе більше єгиптян,

aspiring for political change in the country.

які прагнули політичних змін в країні.

It felt like I was not alone.

Я більше не почувався самотнім.

In June 2010,

У червні 2010 р.

Internet changed my life forever.

Інтернет назавжди змінив моє життя.

While browsing Facebook,

Проглядаючи Facebook,

I saw a photo, a terrifying photo, of a tortured, dead body

я побачив жахливе фото закатованого мертвого тіла

of a young Egyptian guy.

молодого єгиптянина.

His name was Khaled Said.

Його звали Халед Саід.

Khaled was a 29-year-old Alexandrian who was killed by police.

Халед був 29-річним уродженцем Александрії, якого вбила поліція.

I saw myself in his picture.

Я побачив себе на тому фото.

I thought, "I could be Khaled."

Я подумав: "На його місці міг бути я".

I could not sleep that night, and I decided to do something.

Тієї ночі я не міг спати і вирішив діяти.

I anonymously created a Facebook page

Я створив анонімну сторінку на Facebook

and called it "We are all Khaled Said."

і назвав її "Ми - Халед Саід".

In just three days, the page had over 100,000 people,

Лише за три дні сторінка набрала 100 000 підписників -

fellow Egyptians who shared the same concern.

єгиптян, схвильованих однією проблемою.

Whatever was happening had to stop.

Що б не відбувалось, це повинно було припинитись.

I recruited my co-admin, AbdelRahman Mansour.

Я заручився допомогою співадміна АбделРахмана Мансура.

We worked together for hours and hours.

Ми працювали разом упродовж годин,

We were crowdsourcing ideas from the people.

опитували користувачів щодо їхніх ідей,

We were engaging them.

залучали їх до роботи.

We were calling collectively for actions,

Ми спільно закликали до дій

and sharing news that the regime did not want Egyptians to know.

і ділились новинами, які приховувались режимом.

The page became the most followed page

Наша сторінка стала найпопулярнішою

in the Arab world.

в арабському світі.

It had more fans than established media organizations

Вона мала більше підписників, ніж було в авторитетних ЗМІ

and even top celebrities.

та знаменитостей.

On January 14, 2011,

14 січня 2011 р.

Ben Ali fled out of Tunisia

Бен Алі покинув Туніс

after mounting protests against his regime.

внаслідок поширення протестів проти його режиму.

I saw a spark of hope.

Я побачив промінь надії.

Egyptians on social media were wondering,

Єгиптяни демонстрували здивування в мережі:

"If Tunisia did it, why can't we?"

"Якщо Туніс зміг, то чим ми гірші?"

I posted an event on Facebook and called it

Я створив подію на Facebook під назвою

"A Revolution against Corruption, Injustice and Dictatorship."

"Революція проти корупції, беззаконня та диктатури".

I posed a question to the 300,000 users of the page at the time:

Я опублікував питання до користувачів, яких на той момент було 300 000:

"Today is the 14th of January.

"Сьогодні 14 січня.

The 25th of January is Police Day.

25 січня - День поліції.

It's a national holiday.

Це - державне свято.

If 100,000 of us take to the streets of Cairo,

Якщо 100 000 людей вийдуть на вулиці Каїра,

no one is going to stop us.

ніхто нас не зупинить.

I wonder if we could do it."

Цікаво, чи в нас вийшло б".

In just a few days, the invitation reached over a million people,

Лише за кілька днів понад мільйон людей отримали запрошення,

and over 100,000 people confirmed attendance.

та більш, ніж 100 000 з них підтвердили присутність.

Social media was crucial for this campaign.

Соцмережа зіграла вирішальну роль у цій кампанії.

It helped a decentralized movement arise.

Вона допомогла об'єднати рух,

It made people realize that they were not alone.

переконала людей, що вони не самотні.

And it made it impossible for the regime to stop it.

і режим не зміг це зупинити.

At the time, they didn't even understand it.

Тоді вони цього не розуміли.

And on January 25th, Egyptians flooded the streets of Cairo and other cities,

Зрештою, 25 січня єгиптяни вийшли на вулиці Каїру та інших міст,

calling for change,

закликаючи до змін,

breaking the barrier of fear

долаючи страх

and announcing a new era.

та проголошуючи нову епоху.

Then came the consequences.

Тоді ми зіткнулися з наслідками.

A few hours before the regime cut off the Internet and telecommunications,

За кілька годин перш, ніж режим вимкнув Інтернет і телезв'язок,

I was walking in a dark street in Cairo, around midnight.

я йшов темною вулицею Каїра, близько півночі.

I had just tweeted, "Pray for Egypt.

Я щойно опублікував твіт "Моліться за Єгипет.

The government must be planning a massacre tomorrow."

Ймовірно, завтра відбудеться кровопролиття, заплановане урядом".

I was hit hard on my head.

Мене сильно вдарили по голові,

I lost my balance and fell down,

я впратив рівновагу і впав.

to find four armed men surrounding me.

Мене оточили четверо озброєних чоловіків.

One covered my mouth and the others paralyzed me.

Один з них заткнув мені рот, а інші знерухомили.

I knew I was being kidnapped by state security.

Я знав, що мене викрадає державна служба безпеки.

I found myself in a cell,

Мене кинули до в'язниці,

handcuffed, blindfolded.

закувавши в кайдани та зав'язавши очі.

I was terrified.

Я був наляканий,

So was my family,

як і моя сім'я,

who started looking for me

що шукала мене

in hospitals, police stations and even morgues.

у лікарнях, відділках поліції та навіть в моргах.

After my disappearance,

Після мого зникнення,

a few of my fellow colleagues who knew I was the admin of the page

кілька колег, які знали, що я був адміном сторінки,

told the media about my connection with that page,

розповіли ЗМІ про моє відношення до неї

and that I was likely arrested by state security.

і що мене, ймовірно, арештувала служба безпеки.

My colleagues at Google started a search campaign trying to find me,

Мої колеги з Google розпочали пошукову кампанію,

and the fellow protesters in the square demanded my release.

а на площу вийшли протестанти, вимагаючи мого звільнення.

After 11 days of complete darkness,

Коли минули 11 днів абсолютної темряви,

I was set free.

мене відпустили на волю.

And three days later,

А три дні після того

Mubarak was forced to step down.

Мубарак був змушений здатися.

It was the most inspiring and empowering moment of my life.

Я ніколи ще не почувався таким натхненним та мотивованим.

It was a time of great hope.

Це був період великих сподівань.

Egyptians lived a utopia for 18 days during the revolution.

Протягом 18 днів революції єгиптяни жили в утопії.

They all shared the belief

Всі повірили,

that we could actually live together despite our differences,

що, незважаючи на наші відмінності, ми зможемо жити разом,

that Egypt after Mubarak would be for all.

що без Мубарака Єгипет буде відкритим для всіх.

But unfortunately,

Проте, на жаль,

the post-revolution events were like a punch in the gut.

постреволюційні події стали несподіваним ударом для всіх.

The euphoria faded,

Ейфорія минула,

we failed to build consensus,

нам не вдалось досягнути консенсусу,

and the political struggle led to intense polarization.

а політичне протистояння призвело до поляризації.

Social media only amplified that state,

ЗМІ лише погіршували ситуацію,

by facilitating the spread of misinformation, rumors,

поширюючи неправдиву інформацію, плітки,

echo chambers and hate speech.

ехо-камери та злісні промови.

The environment was purely toxic.

Середовище стало токсичним.

My online world became a battleground filled with trolls, lies, hate speech.

Перебування онлайн стало полем битви з тролями, брехнею та злістю.

I started to worry about the safety of my family.

Я почав непокоїтися за безпеку своєї сім'ї.

But of course, this wasn't just about me.

Звичайно, це стосувалось не лише мене.

The polarization reached its peak between the two main powers --

Поляризація стала критичною між двома головними силами -

the army supporters and the Islamists.

прихильниками армії та ісламістами.

People in the center, like me,

Помірковані, як і я,

started feeling helpless.

почувалися безпорадними.

Both groups wanted you to side with them;

Обидві групи хотіли нашої прихильності:

you were either with them or against them.

ти був або з ними, або проти них.

And on the 3rd of July 2013,

3 липня 2013 р.

the army ousted Egypt's first democratically elected president,

армія скинула першого, обраного народом, єгипетського президента,

after three days of popular protest that demanded his resignation.

після триденного протесту, що вимагав його відставки.

That day I made a very hard decision.

Того дня я прийняв важке рішення.

I decided to go silent, completely silent.

Я вирішив більше нічого не робити.

It was a moment of defeat.

Це була поразка.

I stayed silent for more than two years,

Я мовчав більше двох років.

and I used the time to reflect on everything that happened,

Весь цей час я розмірковував про все, що сталося,

trying to understand why did it happen.

намагаючись зрозуміти - чому?

It became clear to me

Я зрозумів,

that while it's true that polarization is primarily driven

що, хоча така поляризація в першу чергу викликана

by our human behavior,

людською поведінкою,

social media shapes this behavior and magnifies its impact.

соцмережі формують цю поведінку та посилюють її ефект.

Say you want to say something that is not based on a fact,

Скажімо, ви хочете сказати щось, що не підкріплено фактами,

pick a fight or ignore someone that you don't like.

посперечатись чи знехтувати тим, хто вас дратує.

These are all natural human impulses,

Це все - природні людські імпульси,

but because of technology,

але, завдяки технологіям,

acting on these impulses is only one click away.

щоб задовольнити ці імпульси, потрібно лише натиснути клавішу.

In my view, there are five critical challenges

На мою думку, існує п'ять головних проблем

facing today's social media.

сучасних соцмереж.

First, we don't know how to deal with rumors.

По-перше, ми не вміємо мати справу з плітками.

Rumors that confirm people's biases

Чутки, які підтверджують людську упередженість,

are now believed and spread among millions of people.

сприймаються, як правда і поширюються серед мільйонів.

Second, we create our own echo chambers.

По-друге, ми самі створюємо ехо-камери.

We tend to only communicate with people that we agree with,

Ми схильні спілкуватись лише з тими, чиї погляди поділяємо,

and thanks to social media,

а за допомогою мережі

we can mute, un-follow and block everybody else.

можна вимкнути сповіщення, відписатись або заблокувати будь-кого.

Third, online discussions quickly descend into angry mobs.

По-третє, онлайн-дискусії швидко опускаються до рівня злого збіговиська.

All of us probably know that.

Усім нам це відомо.

It's as if we forget

Здається, ми забуваємо,

that the people behind screens are actually real people

що по той бік екрану - справжні люди,

and not just avatars.

а не лише аватари.

And fourth, it became really hard to change our opinions.

По-четверте, стало дійсно важко змінювати власну думку.

Because of the speed and brevity of social media,

Через швидкість поширення та стислість соцмереж,

we are forced to jump to conclusions

ми змушені робити поспішні висновки

and write sharp opinions in 140 characters

та різко висловлюватись у 140 символах

about complex world affairs.

про важливі світові події.

And once we do that, it lives forever on the Internet,

Наші слова назавжди залишаються в Інтернеті,

and we are less motivated to change these views,

а ми неохоче змінюємо свої погляди,

even when new evidence arises.

навіть коли з'являється нова інформація.

Fifth -- and in my point of view, this is the most critical --

По-п'яте, що, на мою думку, є найважливішим, -

today, our social media experiences are designed in a way

сучасні соцмережі спрямовані

that favors broadcasting over engagements,

на поширення інформації, а не взаємодію,

posts over discussions,

публікації, а не обговорення,

shallow comments over deep conversations.

безглузді коментарі, а не вдумливе спілкування.

It's as if we agreed that we are here to talk at each other

Наче всіх влаштовує, що це - місце, де ми говоримо один проти одного,

instead of talking with each other.

а не один з одним.

I witnessed how these critical challenges contributed

Я став свідком того, як ці вагомі проблеми вплинули

to an already polarized Egyptian society,

на і так вже полярні настрої в Єгипті,

but this is not just about Egypt.

але це стосується не лише Єгипту.

Polarization is on the rise in the whole world.

Поляризація поширюється у всьому світі.

We need to work hard on figuring out

Нам потрібно важко працювати, щоб з'ясувати,

how technology could be part of the solution,

як техніка може сприяти вирішенню,

rather than part of the problem.

а не бути частиною проблеми.

There's a lot of debate today on how to combat online harassment

Сьогодні активно обговорюють шляхи боротьби з онлайн цькуванням

and fight trolls.

та тролями.

This is so important.

Це надзвичайно важливо.

No one could argue against that.

З цим не посперечаєшся.

But we need to also think about how to design social media experiences

Необхідно також подумати, як створити умови користування мережею,

that promote civility and reward thoughtfulness.

які сприяли б ввічливості та заохочували чуйність до інших.

I know for a fact

Мені точно відомо,

if I write a post that is more sensational,

якщо я опублікую емоційніший,

more one-sided, sometimes angry and aggressive,

більш однобічний, інколи ще й гнівний та агресивний допис,

I get to have more people see that post.

я отримаю більше переглядів.

I will get more attention.

Приверну більше уваги.

But what if we put more focus on quality?

Та що, як зосередитися на якості?

What is more important:

Що важливіше:

the total number of readers of a post you write,

загальна кількість читачів публікації,

or who are the people who have impact that read what you write?

чи хто ці люди, на яких ваш допис має вплив?

Couldn't we just give people more incentives to engage in conversations,

Чи не доцільніше спонукати людей до спілкування,

rather than just broadcasting opinions all the time?

ніж просто постійно транслювати думки?

Or reward people for reading

Або заохочувати людей читати

and responding to views that they disagree with?

та реагувати на те, з чим вони не погоджуються?

And also, make it socially acceptable that we change our minds,

Необхідно створити прийнятні умови, що дозволяли б змінювати свою думку,

or probably even reward that?

або навіть заохочувати до цього.

What if we have a matrix that says how many people changed their minds,

А якби система відображала, скільки людей змінили свою думку,

and that becomes part of our social media experience?

і це було б частиною процесу користування мережею?

If I could track how many people are changing their minds,

Якби я міг прослідкувати, скільки людей змінюють свою думку,

I'd probably write more thoughtfully, trying to do that,

я б намагався писати більш змістовно,

rather than appealing to the people who already agree with me

не звертався б до людей, що вже і так розділяють мої погляди

and "liking" because I just confirmed their biases.

і "лайкають" все, що відповідає їхнім упередженням.

We also need to think about effective crowdsourcing mechanisms,

Потрібно створити ефективний механізм краудсорсингу

to fact-check widely spread online information,

для перевірки на достовірність поширюваної інформації

and reward people who take part in that.

та винагороджувати людей за участь.

In essence, we need to rethink today's social media ecosystem

Загалом, потрібно переосмислити сучасну мережеву екосистему

and redesign its experiences

та створити інші умови користування,

to reward thoughtfulness, civility and mutual understanding.

щоб заохочувати чуйність, ввічливість та взаєморозуміння.

As a believer in the Internet, I teamed up with a few friends,

Оскільки я - прибічник Інтернету, я створив команду з кількох друзів,

started a new project,

розпочав новий проект,

trying to find answers and explore possibilities.

намагаючись знайти відповіді та вивчати нові можливості.

Our first product is a new media platform for conversations.

Наш перший доробок - нова медіа-платформа для спілкування.

We're hosting conversations that promote mutual understanding

Спілкування в нашій мережі спрямоване на взаєморозуміння

and hopefully change minds.

і зміну поглядів.

We don't claim to have the answers,

Ми не стверджуємо, що маємо відповіді,

but we started experimenting with different discussions

але ми почали експериментувати з різними дискусіями

about very divisive issues,

щодо неоднозначних питань,

such as race, gun control, the refugee debate,

наприклад: раса, володіння зброєю, біженці,

relationship between Islam and terrorism.

відносини між ісламом та тероризмом.

These are conversations that matter.

Це важливі теми.

Today, at least one out of three people on the planet

На сьогодні, щонайменше один з трьох людей у світі

have access to the Internet.

має доступ до Інтернету.

But part of this Internet is being held captive

Проте частина Інтернету захоплена

by the less noble aspects of our human behavior.

менш благородними аспектами людської поведінки.

Five years ago, I said,

П'ять років тому я сказав:

"If you want to liberate society,

"Щоб визволити суспільство,

all you need is the Internet."

потрібен лише Інтернет".

Today, I believe if we want to liberate society,

Сьогодні, я вважаю, щоб визволити суспільство,

we first need to liberate the Internet.

спочатку потрібно визволити Інтернет.

Thank you very much.

Щиро дякую.

(Applause)

(Оплески)