An Internet Without Screens Might Look Like This | Tom Uglow | TED Talks

Перекладач: Anna Shyshuta Утверджено: Khrystyna Romashko

I'd like to start by asking you all to go to your happy place, please.

Спочатку, хотілось би попросити вас уявити своє щасливе місце.

Yes, your happy place,

Так, щасливе місце,

I know you've got one even if it's fake.

Я знаю, що таке у вас є, навіть, якщо і несправжнє

(Laughter)

(Сміх)

OK, so, comfortable?

Ок, що ж, вам зручно?

Good.

Добре.

Now I'd like to you to mentally answer the following questions.

Зараз, спробуйте подумки відповісти на наступні запитання.

Is there any strip lighting in your happy place?

Чи є в вашому щасливому місці неонове освітлення?

Any plastic tables?

А пластикові столи?

Polyester flooring?

Поліефірна підлога?

Mobile phones?

Чи мобільні телефони?

No?

Ні?

I think we all know that our happy place

Думаю, ми всі добре знаємо, що наше щасливе місце

is meant to be somewhere natural, outdoors --

це щось просто неба, на природі -

on a beach, fireside.

на пляжі, біля вогнища.

We'll be reading or eating or knitting.

Ми читатимемо, їстимемо чи в'язатимемо.

And we're surrounded by natural light and organic elements.

І нас оточують сонячне світло та органічні елементи.

Natural things make us happy.

Природа робить нас щасливими.

And happiness is a great motivator; we strive for happiness.

А щастя - хороший мотиватор, всі ми прагнемо щастя.

Perhaps that's why we're always redesigning everything,

Можливо, тому ми й все переробляємо,

in the hopes that our solutions might feel more natural.

надіючись, що у наших рішеннях буде більше природнього.

So let's start there --

Отож, давайте зупинимось

with the idea that good design should feel natural.

на ідеї, що хороший дизайн має бути природнім

Your phone is not very natural.

Ваш телефон не зовсім природній.

And you probably think you're addicted to your phone,

І ви, напевно, думаєте, що ви залежні від свого мобільного телефона,

but you're really not.

але це не так.

We're not addicted to devices,

Ми залежні не від наших приладів,

we're addicted to the information that flows through them.

а від інформації, яку вони нам надають.

I wonder how long you would be happy in your happy place

Цікаво, як довго ви будете щасливі в свому щасливому місці

without any information from the outside world.

без будь-якої інформації із зовнішнього світу.

I'm interested in how we access that information,

Мені цікаво, як ми отримуємо цю інформацію,

how we experience it.

як ми нею обмінюємось.

We're moving from a time of static information,

Ми рухаємось від ери статичної інформації,

held in books and libraries and bus stops,

яка міститься в книгах, бібліотеках та на автобусних зупинках,

through a period of digital information,

через період цифрової інформації,

towards a period of fluid information,

до ери флюїдної інформації,

where your children will expect to be able to access anything, anywhere at any time,

де ваші діти матимуть доступ до всього будь-де та в будь-який час,

from quantum physics to medieval viticulture,

від квантової фізики до виноградарства періоду середньовіччя,

from gender theory to tomorrow's weather,

від гендерної теорії до прогнозу погоди,

just like switching on a lightbulb --

ніби за натисканням кнопки лампи -

Imagine that.

Тільки уявіть це.

Humans also like simple tools.

Людям подобаються прості інструменти.

Your phone is not a very simple tool.

Ваш телефон - не дуже простий інструмент.

A fork is a simple tool.

Вилка - ось що є простим інструментом.

(Laughter)

(Сміх)

And we don't like them made of plastic,

І нам не подобається, коли вони виготовленні з пластику.

in the same way I don't really like my phone very much --

Так само мені не до вподоби мій телефон --

it's not how I want to experience information.

я не хочу отримувати інформацію в такий спосіб.

I think there are better solutions than a world mediated by screens.

Як на мене, існують кращі рішення, ніж світ, сполучений екранами.

I don't hate screens, but I don't feel --

Я не ненавиджу екрани,

and I don't think any of us feel that good

але й не думаю, що хтось ставиться нормально

about how much time we spend slouched over them.

до того, скільки часу ми проводимо, згорбившись над ними.

Fortunately,

На щастя,

the big tech companies seem to agree.

великі технологічні компанії, здається, погоджуються зі мною.

They're actually heavily invested in touch and speech and gesture,

Вони справді багато вклали у доторки, мову та жести,

and also in senses --

а також відчуття --

things that can turn dumb objects, like cups,

речі, які можуть взяти такі безглузді предмети, як чашки,

and imbue them with the magic of the Internet,

та наповнити їх магією інтернету,

potentially turning this digital cloud

перетворюючи цю цифрову завісу

into something we might touch and move.

в щось, чого можна торкатися та рухати.

The parents in crisis over screen time

Батькам, в критичні моменти цифрової ери,

need physical digital toys teaching their kids to read,

потрібні фізичні цифрові іграшки, які б навчили їх дітей читанню,

as well as family-safe app stores.

так само як надійні телефонні додатки для усієї сім'і.

And I think, actually, that's already really happening.

Насправді, як на мене, це вже відбувається.

Reality is richer than screens.

Реальність багатша за екрани.

For example, I love books.

Наприклад, мені подобаються книги.

For me they are time machines -- atoms and molecules bound in space,

Для мене, вони як машини часу -- атоми та молекули, зв'язані в просторі,

from the moment of their creation to the moment of my experience.

від моменту їх створення, до моменту мого читання.

But frankly,

Але чесно кажучи,

the content's identical on my phone.

на моєму телефоні ті ж книги.

So what makes this a richer experience than a screen?

То що ж робить таке читання кращим за екранне?

I mean, scientifically.

Я маю на увазі наукову точку зору.

We need screens, of course.

Звичайно, нам потрібні екрани.

I'm going to show film, I need the enormous screen.

Якщо я хочу показати фільм, мені потрібен величезний екран.

But there's more than you can do with these magic boxes.

Але існує більше речей, які можна робити з цими магічними коробками.

Your phone is not the Internet's door bitch.

Ваш телефон - не тільки штука, яка відкриває двері в світ інтернету.

(Laughter)

(Сміх)

We can build things -- physical things,

Ми можемо створювати предмети -- фізичні предмети,

using physics and pixels,

використовуючи фізику та пікселі,

that can integrate the Internet into the world around us.

які можуть зробити інтернет частиною навколишнього світу.

And I'm going to show you a few examples of those.

Хочу показати вам декілька прикладів цього.

A while ago, I got to work with a design agency, Berg,

Нещодавно я працював у дизайн-агентстві "Berg"

on an exploration of what the Internet without screens might actually look like.

над дослідженням того, як інтернет міг би виглядати без екранів.

And they showed us a range ways

І нам показали багато способів,

that light can work with simple senses and physical objects

як світло в поєднанні з простими чуттями та фізичними об'єктами

to really bring the Internet to life, to make it tangible.

може оживити інтернет, роблячи його матеріальним.

Like this wonderfully mechanical YouTube player.

Як цей чудовий механічний програвач YouTube.

And this was an inspiration to me.

І це надихнуло мене

Next I worked with the Japanese agency, AQ,

Після того я працював у японському агентстві " AQ"

on a research project into mental health.

над дослідженням прооекту про психічне здоров'я.

We wanted to create an object

Ми хотіли створити прилад,

that could capture the subjective data around mood swings

який міг би збирати індивідуальну інформацію про перепади настрою,

that's so essential to diagnosis.

що дуже важливо для діагнозу.

This object captures your touch,

Цей прилад вимірює ваш натиск,

so you might press it very hard if you're angry,

тобто ви можете натиснути дуже сильно, якщо ви роздратовані,

or stroke it if you're calm.

або гладити його, якщо ви спокійні.

It's like a digital emoji stick.

Це як цифровий набір смайликів.

And then you might revisit those moments later,

А тоді ви можете повторити ці емоції пізніше,

and add context to them online.

і додати контекст онлайн.

Most of all,

Більш за все,

we wanted to create an intimate, beautiful thing

ми намагались створити заповітну, чудову річ,

that could live in your pocket

яка могла б лежати у вашій кишені

and be loved.

і яку б ви любили.

The binoculars are actually a birthday present

Бінокль був подарунком

for the Sydney Opera House's 40th anniversary.

на 40-у річницю Сіднейського Оперного театру.

Our friends at Tellart in Boston brought over a pair of street binoculars,

Наші друзі з Телларту, що в Бостоні, привезли вуличний бінокль,

the kind you might find on the Empire State Building,

такий як можна знайти на Емпайр Стейт Білдінг.

and they fitted them with 360-degree views

Вони обладнали його 360-градусними панорамами

of other iconic world heritage sights --

пам'яток Світової спадщини -

(Laughter)

(Сміх)

using Street View.

використовуючи Street View [Google].

And then we stuck them under the steps.

Потім ми встановили його під сходами.

So, they became this very physical, simple reappropriation,

Він став матеріальним та простим переосмисленням,

or like a portal to these other icons.

або ніби порталом в інші місця.

So you might see Versailles or Shackleton's Hut.

Ви можете побачити Версаль чи Хатину Шеклтона.

Basically, it's virtual reality circa 1955.

По суті, це віртуальна реальність 1955-х.

(Laughter)

(Сміх)

In our office we use hacky sacks to exchange URLs.

В офісі ми використовуємо м'ячики-антистрес для обміну URL-адресами.

This is incredibly simple, it's like your Opal card.

Це надзвичайно просто, як ваша картка Opal [для проїзду в транспорті].

You basically put a website on the little chip in here,

Ви просто поміщаєте веб-сторінку в маленький чіп ось тут,

and then you do this and ... bosh! --

а тоді робите так і...бам! --

the website appears on your phone.

веб-сторінка з'являється у вашому телефоні.

It's about 10 cents.

Це коштує близько 10 центів.

Treehugger is a project that we're working on

Treehugger - проект над яким ми працюємо на даний момент

with Grumpy Sailor and Finch, here in Sydney.

з "Grumpy Sailor" та "Finch".

And I'm very excited about what might happen

І мені дуже цікаво, що станеться,

when you pull the phones apart and you put the bits into trees,

якщо розділити телефон на частини і помістити біти в дерева.

and that my children might have an opportunity

Тоді у моїх дітей з'явиться можливість

to visit an enchanted forest guided by a magic wand,

відвідати зачарований ліс, з допомогою магічної палички,

where they could talk to digital fairies and ask them questions,

де вони зможуть говорити з цифровими феями, ставити їм питання,

and be asked questions in return.

й чути відповіді й запитання натомість.

As you can see,

Як ви бачите,

we're at the cardboard stage with this one.

ми лише на картонній стадії з цим проектом.

(Laughter)

(Сміх)

But I'm very excited

Але мені дуже імпонує

by the possibility of getting kids back outside without screens,

можливість вивести дітей на двір без екранів,

but with all the powerful magic of the Internet at their fingertips.

але з магічною силою інтернету в їхніх руках.

And we hope to have something like this working by the end of the year.

І ми сподіваємося, що щось такого типу буде функціонувати до кінця року.

So let's recap.

Отож, давайте підсумуємо.

Humans like natural solutions.

Людям подобаються рішення, пов'язані з природою.

Humans love information.

Люди обожнюють інформацію.

Humans need simple tools.

Люди відчувають потребу у простих приладах.

These principles should underpin how we design for the future,

Ці принципи мають стати підґрунтям того, як ми проектуємо для майбутнього.

not just for the Internet.

не лише для Інтернету.

You may feel uncomfortable about the age of information that we're moving into.

Можливо, вам не зручно жити з ерою інформації, до якої ми йдемо.

You may feel challenged, rather than simply excited.

Можливо, для вас це більше виклик, ніж просто інтерес.

Guess what? Me too.

Знаєте що? Для мене також.

It's a really extraordinary period of human history.

Це справді надзвичайний період людської історії.

We are the people that actually build our world,

Ми ті, хто створює цей світ,

there are no artificial intelligences...

не існує штучного інтелекту...

yet.

поки що.

(Laughter)

(Сміх)

It's us -- designers, architects, artists, engineers.

Це все ми - дизайнери, архітектори, художники, інженери.

And if we challenge ourselves,

І якщо ми кидатимемо собі виклик,

I think that actually we can have a happy place

я вважаю, що тоді у нас буде справжнє щасливе місце,

filled with the information we love

наповнене інформацією, яка нам подобається,

that feels as natural and as simple as switching on lightbulb.

та є такою природною та простою, як вмикання світла.

And although it may seem inevitable,

І хоча може здаватись незмінним,

that what the public wants is watches and websites and widgets,

що єдине, чого хоче публіка - це годинники, веб-сторінки та віджети,

maybe we could give a bit of thought to cork and light and hacky sacks.

можливо, ми б могли запропонувати трішки світла та антистресових м'ячиків.

Thank you very much.

Дякую за увагу.

(Applause)

(Оплески)