How the hyperlink changed everything | Small Thing Big Idea, a TED series

Translator: Camille Martínez Reviewer: Krystian Aparta

Перекладач: Dina Bezsmertna Утверджено: Khrystyna Romashko

I remember thinking to myself,

Згадую, як подумала про себе:

"This is going to change everything about how we communicate."

"Це ж повністю змінить те, як ми спілкуємося".

[Small thing.]

[Дрібничка]

[Big idea.]

[Велика ідея]

[Margaret Gould Stewart on the Hyperlink]

[Маргарет Ґулд Стюарт про гіперпосилання]

A hyperlink is an interface element,

Гіперпосилання — це елемент інтерфейсу,

and what I mean by that is,

тобто,

when you're using software on your phone or your computer,

під час користування програмами на телефоні або комп'ютері

there's a lot of code behind the interface

за інтерфейсом приховано багато коду,

that's giving all the instructions for the computer on how to manage it,

що задає машині інструкції про те, як керувати програмами.

but that interface is the thing that humans interact with:

Інтерфейс же створений для взаємодії з користувачем:

when we press on this, then something happens.

при натисканні на це, відбувається ось це.

When they first came around, they were pretty simple

Перші інтерфейси були доволі прості

and not particularly glamorous.

і не особливо привабливі.

Designers today have a huge range of options.

Перед сучасними дизайнерами відкривається багатий вибір.

The hyperlink uses what's called a markup language -- HTML.

Гіперпосилання пишеться у так званій мові розмітки даних — HTML.

There's a little string of code.

Воно становить невеличкий ланцюжок коду.

And then you put the address of where you want to send the person.

А потім ви вписуєте адресу, за якою треба перейти користувачу.

It's actually remarkably easy to learn how to do.

Насправді, опанувати цей процес надзвичайно просто.

And so, the whole range of references to information elsewhere on the internet

Таким чином, усі ці посилання на інформацію деінде в Інтернеті

is the domain of the hyperlink.

— це простір гіперпосилань.

Back when I was in school --

Під час мого навчання у школі

this is before people had wide access to the internet --

— тоді людство ще не мало широкого доступу до Інтернету —

if I was going to do a research paper,

коли я збиралась писати проект,

I would have to physically walk to the library,

я мусила йти до бібліотеки,

and if they had the book that you needed, great.

і добре, якщо вони мали те, що я шукаю.

You sometimes had to send out for it,

Іноді необхідно було робити запит на книгу,

so the process could take weeks.

на що могли піти тижні.

And it's kind of crazy to think about that now,

Зараз таке і розумом не збагнути,

because, like all great innovations,

тому що, як із будь-яким великим відкриттям,

it's not long after we get access to something

спливає небагато часу після того, як ми отримали до нього доступ,

that we start to take it for granted.

— і от, ми вже сприймаємо це як належне.

Back in 1945,

У 1945 році

there was this guy, Vannevar Bush.

жив собі чоловік на ім'я Веннівер Буш.

He was working for the US government,

Він працював на американський уряд

and one of the ideas that he put forth was,

і з-поміж інших висунув ідею про те,

"Wow, humans are creating so much information,

що "люди створюють так багато інформації,

and we can't keep track of all the books that we've read

що ми не можемо вести підрахунок усіх прочитаних нами книг

or the connections between important ideas."

або кількості зв'язків між важливими ідеями".

And he had this idea called the "memex,"

І у нього з'явилась ідея про "мемекс",

where you could put together a personal library

систему для створення персональної бібліотеки,

of all of the books and articles that you have access to.

зібраної з книжок та статей, до яких має доступ користувач.

And that idea of connecting sources captured people's imaginations.

Ця ідея поєднання джерел заволоділа уявою людей.

Later, in the 1960s,

Пізніше, у 1960-их,

Ted Nelson launches Project Xanadu,

Тед Нельсон запустив "Проект Xanadu",

and he said,

сказавши:

"Well, what if it wasn't just limited to the things that I have?

"А якби ця система не була обмежена лише тим, до чого маю доступ я?

What if I could connect ideas across a larger body of work?"

Якби вона могла поєднувати ідеї між великою кількістю робіт?"

In 1982, researchers at the University of Maryland

У 1982 році дослідники з Мерілендського університету

developed a system they called HyperTIES.

винайшли систему, яку назвали HyperTIES.

They were the first to use text itself as a link marker.

У ній вперше сам текст виступав маркером посилання.

They figured out that this blue link on a gray background

Вони вирішили зіграти на контрасті

між посиланням синього кольору та сірим фоном,

was going to work really well in terms of contrast,

завдяки чому користувачу буде легко помітити його.

and people would be able to see it.

Apple invented HyperCard in 1987.

Компанія Apple винайшла програму HyperCard у 1987 році.

You had these stacks of cards,

Перед вами були три стопки карт,

and you could create links in between the cards.

між якими можна було створювати посилання.

HyperCard actually created the ability to jump around in a story.

HyperCard дав можливість користувачу перестрибувати через сторінки в історії.

These kinds of notions of nonlinear storytelling

Такий новий концепт нелінійної розповіді

got a huge boost when the hyperlink came along,

став дуже популярним після появи гіперпосилань,

because it gave people the opportunity to influence the narrative.

адже у людей з'явилась можливість самим впливати на хід подій.

These ideas and inventions, among others,

Ці та інші ідеї та винаходи

inspired Tim Berners-Lee, the inventor of the World Wide Web.

надихнули Тіма Бернерса-Лі під час створення Всесвітньої павутини.

The hyperlink almost feels like a LEGO block,

Гіперпосилання дуже нагадує кубик LEGO,

this very basic building block to a very complex web of connections

найпростіший будівельний блок, що є основою для складної мережі зв'язків,

that exists all around the world.

яка охоплює весь світ.

Because of the way that hyperlinks were first constructed,

Завдяки своїй первинній будові

they were intended to be not only used by many people,

гіперпосилання призначалися не лише для використання багатьма людьми,

but created by many people.

а й для створення ними.

To me, it's one of the most democratic designs ever created.

На мою думку, це один з найдемократичніших дизайнів,

що коли-небудь створювали.