Why should you read “Crime and Punishment”? - Alex Gendler

Перекладач: Dina Bezsmertna Утверджено: Khrystyna Romashko

What drives someone to kill in cold blood?

Що спонукає людину до холоднокровного вбивства?

What goes through the murderer’s mind?

Про що думає в цей момент убивця?

And what kind of a society breeds such people?

І яке суспільство породжує таких людей?

Over 150 years ago

Більше 150 років тому

Fyodor Mikhailovich Dostoyevsky took these questions up

Федір Михайлович Достоєвський поставив ці питання

in what would become one of the best-known works of Russian literature:

в одному з найвідоміших творів російської літератури —

"Crime and Punishment."

"Злочин і кара".

First serialized in a literary magazine in 1866,

Роман, опублікований вперше частинами в літературному журналі в 1866 році,

the novel tells the story of Rodion Romanovich Raskolnikov,

розповідає історію Родіона Романовича Раскольникова,

a young law student in Saint Petersburg.

молодого студента юридичного факультету в Санкт-Петербурзі.

Raskolnikov lives in abject poverty,

Раскольников живе у крайній бідності,

and at the start of the story has run out of funds to continue his studies.

і на початку історії у нього закінчуються кошти на продовження навчання.

Letters from his rural home only add to his distress

Листи від рідних з села лише додають горя,

when he realizes how much his mother and sister have sacrificed for his success.

коли він усвідомлює, скільки його мати та сестра пожертвували заради його успіху.

Increasingly desperate

Доведений до розпачу

after selling the last of his valuables to an elderly pawnbroker,

після продажу своєї останньої цінності літній лихварці,

he resolves on a plan to murder and rob her.

він наважується пограбувати та вбити її.

But the impact of carrying out this unthinkable act

Але до наслідків цього немислимого вчинку

proves to be more than he was prepared for.

він виявляється неготовим.

Though the novel is sometimes cited as one of the first psychological thrillers,

Хоча роман іноді називають одним з перших психологічних трилерів,

its scope reaches far beyond Raskolnikov’s inner turmoil.

його масштаб виходить далеко за рамки внутрішнього сум'яття Раскольникова.

From dank taverns to dilapidated apartments

Сирі таверни, убогі квартири,

and claustrophobic police stations,

переповнені поліцейські дільниці

the underbelly of 19th century Saint Petersburg is brought to life

— весь темний бік Санкт-Петербурга XIX століття оживає

by Dostoyevsky’s searing prose.

завдяки пронизливій прозі Достоєвського.

We’re introduced to characters such as Marmeladov,

Ми знайомимося з такими персонажами як Мармеладов,

a miserable former official who has drank his family into ruin,

нещасний колишній службовець, який розорив родину пияцтвом,

and Svidrigailov, an unhinged and lecherous nobleman.

а також Свидригайлов, нестриманий і розпусний шляхтич.

As Raskolnikov’s own family arrives in town,

Коли сім'я Раскольникова приїжджає у місто,

their moral innocence stands in stark contrast

їх моральна невинність суворо контрастує

to the depravity of those around them,

з порочністю тих, хто навколо,

even as their fates grow increasingly intertwined.

навіть коли їхні долі переплітаються все міцніше.

This bleak portrait of Russian society

Цей похмурий портрет російського суспільства

reflects the author’s own complex life experiences and evolving ideas.

відображає складний життєвий досвід самого автора

та еволюцію його поглядів.

As a young writer who left behind a promising military career,

Як молодого письменника, який залишив перспективну військову кар'єру,

Fyodor had been attracted to ideas of socialism and reform,

Федора приваблювали ідеї соціалізму та реформ,

and joined a circle of intellectuals to discuss radical texts

тому він приєднався до кола інтелектуалів для обговорення радикальних текстів,

banned by the Imperial government.

заборонених імперським урядом.

Upon exposure,

Після викриття цієї групи

members of this group, including Dostoyevsky, were arrested.

її членів, у тому числі Достоєвського, було заарештовано.

Many were sentenced to death,

Багатьох засудили на смерть,

only to be subjected to a mock execution and last-minute pardon from the Tsar.

імітувавши страту, що була відмінена указом царя про помилування.

Dostoyevsky spent the next four years in a Siberian labor camp

Наступні чотири роки Достоєвський перебував

у каторжному трудовому таборі в Сибіру,

before being released in 1854.

з якого був звільнений у 1854 році.

The experience left him with a far more pessimistic view of social reform,

Досвід перебування там відобразився

у значному погіршенні його поглядів на соціальну реформу,

and his focus shifted toward spiritual concerns.

тож він зосередив увагу на духовних пошуках.

In the 1864 novella "Notes from Underground,"

У новелі "Записки з підпілля", що вийшла друком у 1864-му році,

he expounded on his belief that utopian Western philosophies

він виклав свою теорію про те, що утопічні західні філософські течії

could never satisfy the contradictory yearnings of the human soul.

ніколи не зможуть задовольнити суперечливі бажання людської душі.

"Crime and Punishment" was conceived and completed the following year,

Ідея "Злочину і кари", в якому розвивається багато з цих тем,

зародилась і матеріалізувалась в завершеному романі наступного року,

picking up on many of the same themes.

In many ways,

У багатьох відношеннях

the novel follows a common narrative thread

роман має звичайну лінію оповіді,

where a promising youth is seduced and corrupted by the dangers of urban life.

де сповнену надій молодість розбещує та спотворює небезпека життя у місті.

But its social critique cuts far deeper.

Але соціальна критика в романі має глибші корені.

Raskolnikov rationalizes that his own advancement

Раскольников обґрунтовує, що від його успіху

at the cost of the exploitative pawnbroker’s death

за рахунок смерті корисливої лихварниці

would be a net benefit to society.

виграє суспільство в цілому.

In doing so,

Таким чином,

he echoes the doctrines of egoism and utilitarianism

він наслідує доктрини егоїзму та утилітаризму,

embraced by many of Dostoyevsky’s contemporary intellectuals.

які підтримувала інтелігенція в часи Достоєвського.

And in believing that his intelligence allows him to transcend moral taboos,

Вважаючи, що розум дозволяє йому порушувати моральні заборони,

Raskolnikov cuts himself off from his own humanity.

Раскольников позбавляється людяності.

Yet although the book is deeply concerned with morality,

Хоча роман і занурюється в дослідження моральності,

"Crime and Punishment" never comes across as merely moralizing,

він ніколи не сприймається суто моралізаторським,

with each character given their own distinctive and convincing voice.

адже кожен його герой наділений чіткою та переконливою позицією.

One of the most remarkable things about "Crime and Punishment"

Однією з найвизначніших якостей роману "Злочин і кара"

is its ability to thrill

є його здатність захоплювати,

despite the details of the central murder being revealed in the first act.

незважаючи на те, що подробиці головного вбивства

було розкрито ще на початку.

Raskolnikov’s crime is clear.

Злочин Раскольникова — беззаперечний.

But it’s only through Dostoyevsky’s gripping account

Та лише завдяки хвилюючій оповіді

of the ensuing social and psychological turmoil

про соціальні та психологічні потрясіння, що спіткають його опісля,

that we learn the true nature of his punishment–

ми дізнаємось про істинну суть його покарання —

and the possibility of redemption.

і можливість для спокути.