Why was India split into two countries? - Haimanti Roy

Перекладач: Kateryna Mykhailichenko Утверджено: Olena Somak

In August 1947, India gained independence after 200 years of British rule.

У серпні 1947 року здобула незалежність після 200 років британського правління.

What followed was one of the largest and bloodiest forced migrations in history.

Результатом стала одна з найбільших та найкривавіших примусових міграцій.

An estimated one million people lost their lives.

За оцінками, загинуло близько мільйона людей.

Before British colonization,

До часів британської колонізації

the Indian subcontinent was a patchwork of regional kingdoms

індійский субконтинент складався з місцевих князівств

known as princely states populated by Hindus, Muslims, Sikhs, Jains,

населених індуїстами, мусульманами, сикхами, джайнами, буддистами,

Buddhists, Christians, Parsis, and Jews.

християнами, парсами та євреями.

Each princely state had its own traditions,

Кожне князівство мало власні традиції,

caste backgrounds, and leadership.

кастовий розподіл та управління.

Starting in the 1500s, a series of European powers colonized India

Починаючи з 16 століття Індія зазнала європейської колонізації,

with coastal trading settlements.

заснувавши прибережні торгові поселення.

By the mid-18th century, the English East India Company

До середини 18 століття утворилася британська Ост-Індійська компанія,

emerged as the primary colonial power in India.

як основна колоніальна держава на території Індії.

The British ruled some provinces directly, and ruled the princely states indirectly.

Британія керувала провінціями напряму, а князівствами опосередковано.

Under indirect rule, the princely states remained sovereign

За непрямого правління князівства залишалися суверенними,

but made political and financial concessions to the British.

але робили політичні та фінансові поступки британській владі.

In the 19th century, the British began to categorize Indians by religious identity—

В 19 ст. британці почали класифікувати індійців за релігійною ознакою,

a gross simplification of the communities in India.

що призвело до грубого спрощення індійських громад.

They counted Hindus as “majorities”

Вони вважали індуїстів “більшістю“,

and all other religious communities as distinct “minorities,”

а всі інші релігійні горомади “меншинами“,

with Muslims being the largest minority.

серед яких мусульмани були найбільшою меншиною.

Sikhs were considered part of the Hindu community by everyone but themselves.

Сикхи, проти власної волі, були віднесені до індуїстської спільноти.

In elections, people could only vote for candidates

На виборах населення могло голосувати

of their own religious identification.

лише за кандидатів своєї релігії.

These practices exaggerated differences,

Така практика збільшувала відмінності,

sowing distrust between communities that had previously co-existed.

сіючи недовіру між співіснуючими громадами.

The 20th century began with decades of anti-colonial movements,

20 століття розпочалося з десятиліть антиколоніальних рухів,

where Indians fought for independence from Britain.

в яких індійці боролися за незалежність від Британії.

In the aftermath of World War II,

Із закінченням Другої світової війни,

under enormous financial strain from the war,

через величезне фінансове напруження, спричинене війною,

Britain finally caved.

Британія поступилася.

Indian political leaders had differing views

Індійські політичні лідери мали різні погляди

on what an independent India should look like.

щодо того, як має виглядати незалежна Індія.

Mohandas Gandhi and Jawaharlal Nehru represented the Hindu majority

Магатма Ґанді і Джавахарлал Неру були представниками індуїстської більшості

and wanted one united India.

та хотіли об’єднати країну.

Muhammad Ali Jinnah, who led the Muslim minority,

Мухаммед Алі Джинна, лідер мусульманської меншини,

thought the rifts created by colonization were too deep to repair.

вважав розкол, спричинений коллонізацією, занадто сильним для об’єднання.

Jinnah argued for a two nation division

Джинна виступав за розділення двох націй,

where Muslims would have a homeland called Pakistan.

за якого батьківщиною мусульман став би Пакистан.

Following riots in 1946 and 1947, the British expedited their retreat,

Після низки заколотів у 1946 та 1947 рр. британці пришвидшили свій відступ,

planning Indian independence behind closed doors.

плануючи незалежність Індії за зачиненними дверима.

In June 1947, the British viceroy announced that India

У червні 1947 британський віце-король оголосив, що до серпня

would gain independence by August,

Індія стане незалежною

and be partitioned into Hindu India and Muslim Pakistan—

та буде розділена на індуїстську Індію і мусульманський Пакистан,

but gave little explanation of how exactly this would happen.

але мало пояснювала, як саме це відбудеться.

Using outdated maps, inaccurate census numbers and minimal knowledge of the land,

За допомогою застарілих мап, неточного перепису населення та землі,

in a mere five weeks, the Boundary Committee drew a border

протягом лише п’яти тижнів прикордонний комітет розмежував землю,

dividing three provinces under direct British rule:

розділяючи три підконтрольні Британії території:

Bengal, Punjab, and Assam.

Бенгалію, Пенджаб та Ассам.

The border took into account where Hindus and Muslims were majorities,

Кордон проводився з урахуванням місця проживання індуїстів та мусульман,

but also factors like location and population percentages.

а також таких факторів як розташування та відсоток населення.

So if a Hindu majority area bordered another Hindu majority area,

Таким чином, якщо два місця проживання індуїстської громади були поруч

it would be included in India—

вони входили до складу Індії,

but if a Hindu majority area bordered Muslim majority areas,

але якщо індуїстська громада була розсташована поряд з мусульманською

it might become part of Pakistan.

вона могла належати до Пакистану.

Princely states on the border had to choose which of the new nations to join,

Прикордонні князівства повинні були обрати до якої з нових країн приєднатися,

losing their sovereignty in the process.

втрачаючи свою незалежності.

While the Boundary Committee worked on the new map,

Доки прикордонний комітет працював над новою мапою,

Hindus and Muslims began moving to areas

індуїсти та мусульмани почали переселятися у місця,

where they thought they’d be a part of the religious majority—

де на їх думку вони могли б бути частиною релігійної більшості,

but they couldn’t be sure.

але не знали напевне.

Families divided themselves.

Сім’ї розділялися.

Fearing sexual violence, parents sent young daughters and wives

Через страх сексуального насильства, батьки відправляли дочок та дружин

to regions they perceived to be safe.

до регіонів, які вбачали безпечними.

The new map wasn’t revealed until August 17th, 1947—

Нову мапу було оприлюднено не раніше 17 серпня 1947 року,

two days after independence.

через два дні після незалежності.

The provinces of Punjab and Bengal became

Території Пенджабу та Бенгалії

the geographically separated East and West Pakistan.

були географічно розділені на Східний та Західний Пакистан.

The rest became Hindu-majority India.

Інша територія стала індуїстською Індією.

In a period of two years, millions of Hindus and Sikhs living in Pakistan

Впродовж двох років мільйони індуїстів та сикхів, що жили в Пакистані,

left for India,

перемістилися до Індії,

while Muslims living in India fled villages

в той час як мусульмани з Індії

where their families had lived for centuries.

залишали свої села, в яких проживали століттями.

The cities of Lahore, Delhi, Calcutta, Dhaka, and Karachi

Лахор, Делі, Колката, Дакка та Карачі,

emptied of old residents and filled with refugees.

звільнені від попередніх мешканців, були заселені біженцями.

In the power vacuum British forces left behind,

У політичному вакуумі, який лишився після відходу британців,

radicalized militias and local groups massacred migrants.

радикалізовані ополченці та місцеві групи вбивали мігрантів.

Much of the violence occurred in Punjab, and women bore the brunt of it,

Пенджаб зіштовхнувся зі значним сплеском насильства, де місцеві жінки

suffering rape and mutilation.

потерпали від згвалтувань та побоїв.

Around 100,000 women were kidnapped and forced to marry their captors.

Близько 100 тисяч жінок були викрадені і примушені до шлюбу з викрадачами.

The problems created by Partition went far beyond this immediate deadly aftermath.

Проблеми спричинені розподілом мали не лише нагальні наслідки.

Many families who made temporary moves became permanently displaced,

Багато сімей, які їхали тимчасово, стали постійними переселенцями,

and borders continue to be disputed.

самі ж кордони залишаються суперечливими.

In 1971, East Pakistan seceded and became the new country of Bangladesh.

В 1971 р. Східний Пакистан відокремився і став новою країною - Бангладешем.

Meanwhile, the Hindu ruler of Kashmir decided to join India—

Тим часом індуїстський правитель Кашміру вирішив приєднатися до Індії.

a decision that was to be finalized by a public referendum

Це рішення мало бути закріплене публічним референдумом

of the majority Muslim population.

серед мусульіанської більшості населення.

That referendum still hasn't happened as of 2020,

Станом на 2020 рік, цей референдум й досі не було проведено,

and India and Pakistan have been warring over Kashmir since 1947.

а Індія та Пакистан з 1947 року воюють за територію Кашміру.

More than 70 years later,

Понад 70 років потому,

the legacies of the Partition remain clear in the subcontinent:

спадщина Розділу залишається очевидною на субконтиненті

in its new political formations and in the memories of divided families.

у вигляді нових політичних утворень та у пам’яті розділених сімей.