Clay Shirky: How cognitive surplus will change the world

Перекладач: Anna Simonova Утверджено: Mariana Kukhtyn

The story starts in Kenya

Усе почалося в Кенії

in December of 2007,

у грудні 2007 року

when there was a disputed presidential election,

під час суперечливих президентських виборів.

and in the immediate aftermath of that election,

Ці вибори негайно призвели до

there was an outbreak of ethnic violence.

розпалу міжетнічних заворушень.

And there was a lawyer in Nairobi, Ory Okolloh --

У Найробі юрист Орі Околло,

who some of you may know from her TEDTalk --

котру деякі з вас можуть знати за її виступами на TED,

who began blogging about it on her site,

почала вести блог на цю тему на своєму сайті

Kenyan Pundit.

"Kenyan Pundit" - "Кенійський мудрець".

And shortly after the election and the outbreak of violence,

А одразу ж після виборів та спалахів насилля

the government suddenly imposed

держава раптом наклала на ЗМІ

a significant media blackout.

значні обмеження.

And so weblogs went from being

В результаті у медіа-просторі веб-блоги

commentary as part of the media landscape

з рамок відгуків та коментарів

to being a critical part of the media landscape

перетворились у значну частину інформаційного поля,

in trying to understand where the violence was.

оскільки люди намагалися слідкувати за розвитком конфлікту.

And Okolloh solicited

Орі Околло прохала

from her commenters

своїх коментаторів

more information about what was going on.

надавати більше інформації про події поряд.

The comments began pouring in,

І коментарі потекли рікою.

and Okolloh would collate them. She would post them.

А пані Околло впорядковувала, звіряла та публікувала їх.

And she quickly said, "It's too much.

Але скоро вона сказала:"Це вже занадто,

I could do this all day every day

навіть якщо я буду займатися цим 24 години на добу,

and I can't keep up.

я не впораюся.

There is more information

Інформації про

about what's going on in Kenya right now

поточні події в Кенії

than any one person can manage.

набагато більше, ніж здатна опрацювати одна людина.

If only there was a way to automate this."

Якби тільки можна було цей процес автоматизувати".

And two programmers who read her blog

І два програмісти, що читали її блог,

held their hands up and said, "We could do that,"

відізвалися та сказали: "Ми могли б це зробити."

and in 72 hours, they launched Ushahidi.

А вже через 72 години вони започаткували "Ушахіді".

Ushahidi -- the name means "witness"

"Ушахіді" з мови суахілі перекладається як "свідок"

or "testimony" in Swahili --

чи "свідчення" -

is a very simple way of taking reports from the field,

це дуже простий метод отримувати повідомлення з місця подій,

whether it's from the web or, critically,

можна з Інтернету, або, що є більш критично,

via mobile phones and SMS,

з мобільних дзвінків чи СМС,

aggregating it and putting it on a map.

збирати їх та викладати на карті.

That's all it is, but that's all that's needed

Оце і все, але це все, що потрібно.

because what it does is it takes the tacit information

Все, що дозволяє програма, це брати відповідну інформацію,

available to the whole population --

доступну для всього населення -

everybody knows where the violence is,

адже усі знають про місця розгортання конфлікту,

but no one person knows what everyone knows --

проте немає людини, яка би володіла всією інформацією, яку знає кожен,

and it takes that tacit information

таким чином програма бере потенційну інформацію

and it aggregates it,

та збирає її до купи,

and it maps it and it makes it public.

виносить на карту, що надалі робить ці дані загальнодоступними.

And that, that maneuver

І саме ця процедура,

called "crisis mapping,"

що називається "картографією кризи",

was kicked off in Kenya

була налагоджена в Кенії

in January of 2008.

у січні 2008.

And enough people looked at it and found it valuable enough

Досить багато людей користувалися нею та залишили настільки позитивні відгуки,

that the programmers who created Ushahidi

що програмісти, які створили "Ушахіді",

decided they were going to make it open source

вирішили відкрити код програми

and turn it into a platform.

та перетворити її у платформу.

It's since been deployed in Mexico

Далі програму почали застосовувати в Мексиці,

to track electoral fraud.

щоб відслідковувати шахрайство під час виборів.

It's been deployed in Washington D.C. to track snow cleanup.

Її застосовує міська влада Вашингтона для слідкування за роботами з очистки міста від снігу.

And it's been used most famously in Haiti

Але найбільшої популярності програма набула

in the aftermath of the earthquake.

після використання під час землетрусу на Гаїті.

And when you look at the map

Подивіться на карту,

now posted on the Ushahidi front page,

яка зараз опублікована на головній сторінці "Ушахіді",

you can see that the number of deployments in Ushahidi

і ви побачите, що "Ушахіді"

has gone worldwide, all right?

використовується по всьому світі.

This went from a single idea

Починаючи з єдиної ідеї,

and a single implementation

яка мала служити одній меті

in East Africa in the beginning of 2008

на Сході Африки на початку 2008 року,

to a global deployment

програма набула глобального розповсюдження

in less than three years.

менше, ніж за 3 роки.

Now what Okolloh did

Роботу, яку виконувала пані Околло,

would not have been possible

неможливо було б зробити

without digital technology.

без цифрових технологій.

What Okolloh did would not have been possible

Ця робота не могла бути виконана

without human generosity.

без людської великодушності та шляхетності.

And the interesting moment now,

А найбільш цікавим є те,

the number of environments

як багато місць та регіонів,

where the social design challenge

в яких соціальний устрій знаходиться під загрозою,

relies on both of those things being true.

намагаються налагодити свою ситуацію, покладаючись на ці два фактори.

That is the resource that I'm talking about.

Це і є ресурс, про який іде мова.

I call it cognitive surplus.

Я називаю його когнітивним надлишком.

And it represents the ability

Він являє собою здатність

of the world's population

населення всього світу

to volunteer and to contribute and collaborate

проявляти активність та небайдужість, а також співпрацювати

on large, sometimes global, projects.

щодо здійснення великих, інколи глобального масштабу, проектів.

Cognitive surplus is made up of two things.

Поняття когнітивного надлишку включає 2 складові.

The first, obviously, is the world's free time and talents.

Очевидно, першою є наявність вільного часу і талантів.

The world has over

Населення світу

a trillion hours a year

має більше трильйону годин

of free time

вільного часу на рік,

to commit to shared projects.

які могли б бути витрачені на колективні проекти.

Now, that free time existed in the 20th century,

Скільки вільного часу було в нас у 20 столітті,

but we didn't get Ushahidi in the 20th century.

але ми не мали "Ушахіді" тоді.

That's the second half of cognitive surplus.

Це і є другою складовою когнітивного надлишку.

The media landscape in the 20th century

Медіапростір у 20 столітті

was very good at helping people consume,

був спрямований на допомогу людям у споживанні.

and we got, as a result,

І в результаті ми

very good at consuming.

добре навчилися споживати.

But now that we've been given media tools --

А зараз у нашому розпорядженні є такі засоби комунікації,

the Internet, mobile phones -- that let us do more than consume,

як Інтернет, мобільні телефони, які дозволяють нам більше, ніж просто споживати.

what we're seeing is that people weren't couch potatoes

І тепер бачимо, що люди жили, не відходячи від дивану,

because we liked to be.

не тому, що їм це подобалося.

We were couch potatoes because that was

Ми жили кожний сам по собі,

the only opportunity given to us.

тому, що в нас не було інших варіантів.

We still like to consume, of course.

Звичайно, ми досі полюбляємо споживати.

But it turns out we also like to create,

Але також виявляється, що нам подобається створювати

and we like to share.

та ділитися цим з іншими.

And it's those two things together --

І ці дві речі, разом узяті, -

ancient human motivation

первинна людська мотивація

and the modern tools to allow that motivation

та сучасні засоби для її задоволення,

to be joined up in large-scale efforts --

створюють основу для великомасштабних починань -

that are the new design resource.

це і є ресурс нового типу.

And using cognitive surplus,

Використовуючи когнітивний надлишок,

we're starting to see truly incredible experiments

ми спостерігаємо за насправді дивовижними експериментами

in scientific, literary,

в наукових, літературних,

artistic, political efforts.

художніх та політичних пошуках.

Designing.

Ми створюємо.

We're also getting, of course, a lot of LOLcats.

Звичайно, нам надсилають багато "LOLcats".

LOLcats are cute pictures of cats

"LOLcats" - це сайт із симпатичними фотографіями кішок,

made cuter with the addition of cute captions.

ще більшої чарівності яким надають милі підписи.

And they are also

Вони також є частиною

part of the abundant media landscape we're getting now.

багатого інформаційного поля, яке ми наразі маємо.

This is one of the participatory --

Це також модель,

one of the participatory models

одна із моделей участі в інформаційному полі,

we see coming out of that, along with Ushahidi.

де поряд з "Ушахіді" отримуємо "LOLcats".

Now I want to stipulate, as the lawyers say,

Зараз я хотів би особливо зазначити, як кажуть юристи,

that LOLcats are the stupidest possible

що "LOLcats" - це одна з найбезглуздіших

creative act.

речей, створених людиною.

There are other candidates of course,

Звичайно, є і інші претенденти на перше місце,

but LOLcats will do as a general case.

проте "LOLcats" - це досить яскравий загальний приклад.

But here's the thing:

Але ось у чому справа.

The stupidest possible creative act

Навіть найдурніша з можливих створених речей

is still a creative act.

є все таки актом творіння.

Someone who has done something like this,

Той, хто створив хоч щось,

however mediocre and throwaway,

навіть якщо воно посереднє та нікому не потрібне,

has tried something, has put something forward in public.

намагався щось зробити, винести це на публіку.

And once they've done it, they can do it again,

А хто зробив це один раз, може здійснити це і вдруге.

and they could work on getting it better.

І він може працювати над покращенням своїх результатів.

There is a spectrum between mediocre work and good work,

Між посередньою та доброю роботою існує дистанція.

and as anybody who's worked as an artist or a creator knows,

Будь-який художник чи інший представник творчих професій знає,

it's a spectrum you're constantly

що ви постійно та з величезним зусиллям

struggling to get on top of.

намагаєтеся подолати цю відстань.

The gap is between

Ця відстань полягає у різниці між тим,

doing anything and doing nothing.

щоб щось робити або не робити нічого.

And someone who makes a LOLcat

А той, хто створив "LOLcats",

has already crossed over that gap.

вже на шляху до подолання цієї відстані.

Now it's tempting to want to get the Ushahidis

Звичайно, добре було би мати побільше таких проектів як "Ушахіді",

without the LOLcats, right,

а щоб таких як "LOLcats" не було взагалі,

to get the serious stuff without the throwaway stuff.

так, щоб серйозне та потрібне було, а подібного роду непотребу не було.

But media abundance never works that way.

Але безмежний медіапростір таким чином не працює.

Freedom to experiment means freedom to experiment with anything.

Свобода експериментувати означає свободу експериментувати з будь-чим.

Even with the sacred printing press,

Навіть маючи святу друковану пресу,

we got erotic novels 150 years

у нас були еротичні романи ще за 150 років до того,

before we got scientific journals.

як з'явилися наукові журнали.

So before I talk about

Тому, перед тим, як говорити

what is, I think, the critical difference

про те, що я вважаю суттєвою різницею

between LOLcats and Ushahidi,

між "LOLcats" та "Ушахіді",

I want to talk about

я хочу сказати про

their shared source.

їхнє спільне джерело.

And that source is design for generosity.

Це джерело - це потреба щедро ділитися з іншими.

It is one of the curiosities of our historical era

Один із курйозів нашої ери - це те,

that even as cognitive surplus

що в той час, як когнітивний надлишок

is becoming a resource we can design around,

стає ресурсом, за допомогою якого можна щось створювати,

social sciences are also starting to explain

суспільні науки починають пояснювати нам,

how important

якою важливою для нас є

our intrinsic motivations are to us,

наша внутрішня мотивація,

how much we do things because we like to do them

в якій мірі ми робимо це або те тому, що нам це подобається,

rather than because our boss told us to do them,

а не тому, що так наказав бос,

or because we're being paid to do them.

або через те, що нам за це платять.

This is a graph from a paper

Це графік, який узагальнює

by Uri Gneezy and Aldo Rustichini,

дослідження Урі Гнізі та Альдо Растічіні,

who set out to test, at the beginning of this decade,

які на початку цього десятиріччя вирішили перевірити теорію,

what they called "deterrence theory."

яку назвали "теорією стримування".

And deterrence theory is a very simple theory of human behavior:

"Теорія стримування" - це дуже проста теорія людської поведінки.

If you want somebody to do less of something,

Якщо ви хочете, щоб людина робила щось менше, ніж раніше,

add a punishment and they'll do less of it.

назначте їй покарання, і вона робитиме менше.

Simple, straightforward, commonsensical --

Просто, прямо, практично,

also, largely untested.

і мало ким перевірено.

And so they went and studied

Вчені провели дослідження

10 daycare centers in Haifa, Israel.

10 дитячих садків у Хайфі, Ізраїль.

They studied those daycare centers

Вони вивчали поведінку в дитячих садках

at the time of highest tension,

в найбільш напружені години,

which is pick-up time.

коли батьки забирають дітей.

At pick-up time the teachers,

В такі години-пік вихователі,

who have been with your children all day,

що провели увесь день із дітьми,

would like you to be there at the appointed hour to take your children back.

хотіли б, щоб ви забрали своїх дітей вчасно о зазначеній годині.

Meanwhile, the parents -- perhaps a little busy at work, running late, running errands --

В той же час батькам, які затримуються на роботі, мають забігти ще кудись або просто запізнюються,

want a little slack to pick the kids up late.

хотілося б забрати дитину трохи пізніше.

So Gneezy and Rustichini said,

Так, Гнізі та Растічіні намагалися визначити,

"How many instances of late pick-ups

наскільки часто батьки запізнюються забрати

are there at these 10 daycare centers?"

своїх дітей у цих 10 дитячих садках.

Now they saw -- and this is what the graph is,

Виявилося - це ми і бачимо на графіку,

these are the number of weeks and these are the number of late arrivals --

це кількість тижнів, а це - кількість запізнень -

that there were between six and 10

що середня кількість запізнень

instances of late pick-ups

в даних 10 садочках

on average in these 10 daycare centers.

складає від 6 до 10 випадків.

So they divided the daycare centers into two groups.

Вони поділили досліджувані дитсадки на 2 групи.

The white group there

Білим тут показана

is the control group; they change nothing.

контрольна група; для неї нічого не змінювали.

But the group of daycare centers represented by the black line,

Щодо групи дитсадків, позначеної чорною лінією,

they said, "We are changing this bargain

вони сказали:"Ми змінюємо ситуацію

as of right now.

від сьогодні.

If you pick your kid up more than 10 minutes late,

Якщо ви запізнитеся до дитсадку більше, ніж на 10 хвилин,

we're going to add a 10 shekel fine to your bill.

ми будемо додавати до вашого рахунку по 10 шекелів.

Boom. No ifs, ands or buts."

І ніяких "а якщо", "але" тощо.

And the minute they did that,

І в той же час, як вони це оголосили,

the behavior in those daycare centers changed.

поведінка батьків, діти яких відвідують ці дитсадки, змінилася.

Late pick-ups went up

Кількість запізнень зростала

every week for the next four weeks

щотижня протягом наступних 4 тижнів,

until they topped out at triple the pre-fine average,

поки не зросла втричі, порівняно з ситуацією до введення штрафів,

and then they fluctuated

а в подальший період їх частота варіювалася

at between double and triple the pre-fine average

між числом в 2-3 рази більшим,

for the life of the fine.

ніж до введення штрафів.

And you can see immediately what happened, right?

Звичайно, ви розумієте, що трапилося.

The fine broke the culture

Введення штрафу порушило

of the daycare center.

культуру стосунків у дитячих садках.

By adding a fine,

Вводячи штраф,

what they did was communicate to the parents

вони ніби сказали батькам,

that their entire debt to the teachers

що їхній постійний обов'язок перед вихователями

had been discharged

втрачає силу

with the payment of 10 shekels,

при сплаті 10 шекелів,

and that there was no residue of guilt or social concern

а батьки можуть позбутися

that the parents owed the teachers.

почуття провини чи незручності.

And so the parents, quite sensibly, said,

Так, батьки сказали собі і були праві:

"10 shekels to pick my kid up late?

"10 шекелів за запізнення забрати дитину з дитсадка?

What could be bad?"

Що тут такого?"

(Laughter)

(Сміх)

The explanation of human behavior

Пояснення людської поведінки,

that we inherited in the 20th century

яке ми успадкували у 20 сторіччі,

was that we are all rational, self-maximizing actors,

таке, що ми всі діємо раціонально з максимальною вигодою для себе.

and in that explanation --

І за цією логікою -

the daycare center had no contract --

оскільки батьки та дитсадки не укладали угод -

should have been operating without any constraints.

можна було діяти без будь-яких для себе обмежень.

But that's not right.

Але, насправді, це не так.

They were operating with social constraints

У своїй практиці вихователі використовували не договірні,

rather than contractual ones.

а соціальні обмеження.

And critically, the social constraints

А найголовніше, що соціальні обмеження

created a culture that was more generous

створили культуру більш щирих відносин,

than the contractual constraints did.

ніж договірні правила.

So Gneezy and Rustichini run this experiment for a dozen weeks --

Експеримент Грізі та Растічіні тривав близько 3 місяців -

run the fine for a dozen weeks --

саме на такий період був введений штраф -

and then they say, "Okay, that's it. All done; fine."

після чого вони сказали: "Все, можна закінчувати. Ситуація зрозуміла."

And then a really interesting thing happens:

Аж тут трапилося дещо цікаве.

Nothing changes.

Нічого не змінилося.

The culture that got broken by the fine

Культура поведінки, порушена введенням штрафу,

stayed broken when the fine was removed.

такою і залишилася, навіть після відміни його.

Not only are economic motivations

Економічна мотивація

and intrinsic motivations

та внутрішня мотивація

incompatible,

не тільки несумісні,

that incompatibility

ця несумісність

can persist over long periods.

може зберігатися протягом тривалого часу.

So the trick

Таким чином,

in designing these kinds of situations

коли ви створюєте подібні ситуації,

is to understand where you're relying on

фокус у тому, де ви спираєтеся

the economic part of the bargain -- as with the parents paying the teachers --

на економічну складову справи, - як батьки, які доплачували педагогам, -

and when you're relying on the social part of the bargain,

а коли спираєтеся на соціальну частину справи,

when you're really designing for generosity.

тобто, коли ви дійсно розраховуєте на щирість та щедрість.

This brings me back to the LOLcats

Повернемося знову до "LOLcats"

and to Ushahidi.

та "Ушахіді".

This is, I think, the range that matters.

Вони представляють широкий спектр, який слід приймати до уваги.

Both of these rely on cognitive surplus.

Обидва сайти створені завдяки когнітивному надлишку.

Both of these design for the assumption

Обидва існують завдяки тому,

that people like to create and we want to share.

що людям подобається щось створювати та ділитися цим з іншими.

Here is the critical difference between these:

А принципова різниця між ними полягає у наступному.

LOLcats is communal value.

Цінність "LOLcats" - у його суспільному значенні.

It's value created by the participants

Дана цінність створюється його учасниками

for each other.

один для одного.

Communal value on the networks we have

Мережі суспільного значення ви знайдете

is everywhere --

де завгодно.

every time you see a large aggregate

Кожен раз, як бачите великий агрегат

of shared, publicly available data,

або вільно доступну інформацію, -

whether it's photos on Flickr

чи це є фотографії на сайті "Flickr",

or videos on Youtube or whatever.

чи відео на "Youtube" тощо.

This is good. I like LOLcats as much as the next guy,

І це добре. Мені подобаються "LOLcats", як і всім,

maybe a little more even,

можливо, навіть, трохи більше.

but this is also

Але це також

a largely solved problem.

у більшій мірі вирішена проблема.

I have a hard time envisioning a future

Мені важко уявити собі майбутнє,

in which someone is saying,

в якому хтось каже:

"Where, oh where, can I find a picture

"Де, скажіть, де мені знайти фотографію

of a cute cat?"

симпатичного котика?"

Ushahidi, by contrast,

Цінність "Ушахіді", натомість,

is civic value.

це його громадянське значення.

It's value created by the participants

Його цінність створюється учасниками сайту,

but enjoyed by society as a whole.

але є корисним для всього суспільства.

The goals set out by Ushahidi

Метою, поставленою "Ушахіді",

are not just to make life better

є не тільки покращити життя

for the participants,

для своїх учасників,

but to make life better for everyone in the society

а зробити кращим життя кожного члена суспільства,

in which Ushahidi is operating.

в якому працює система "Ушахіді".

And that kind of civic value

І такого роду суспільне значення

is not just a side effect

є не просто побічним ефектом

of opening up to human motivation.

слідування за внутрішньою людською мотивацією.

It really is going to be a side effect

Насправді, вона стане побічним результатом того,

of what we, collectively,

на що ми всі разом

make of these kinds of efforts.

покладемо зусилля.

There are a trillion

Ми на рік маємо

hours a year

трильйон годин

of participatory value

для створення цінностей шляхом співпраці,

up for grabs.

увесь цей час - у нашому розпорядженні.

That will be true year-in and year-out.

І ми могли б використовувати його з користю рік у рік.

The number of people who are going to be able

Кількість людей, які зможуть

to participate in these kinds of projects

брати участь у такого роду проектах,

is going to grow,

зростатиме.

and we can see that organizations

Ми бачимо, що організації, які керуються

designed around a culture of generosity

культурою щирості і сердечності,

can achieve incredible effects

можуть досягти неймовірних результатів

without an enormous amount of contractual overhead --

без величезних витрат за контрактами.

a very different model

Ця модель дуже відрізняється від нашої моделі поведінки, породженої 20-им століттям,

than our default model for large-scale group action in the 20th century.

поведінки великих груп людей, яка виявилася неповноцінною.

What's going to make the difference here

Різницею між ними є те,

is what Dean Kamen said,

про що говорив Дін Кеймен,

the inventor and entrepreneur.

винахідник та підприємець.

Kamen said, "Free cultures get what they celebrate."

Кеймен сказав: "Вільні культури отримують те, що вони прославляють."

We've got a choice before us.

У нас є вибір.

We've got this trillion hours a year.

Ми маємо цей трильйон годин на рік.

We can use it to crack each other up, and we're going to do that.

Ми можемо витрачати його на те, щоб прославляти один одного, і це ми робитимемо.

That, we get for free.

Нам це нічого не буде коштувати.

But we can also celebrate

Але ми також можемо прославляти,

and support and reward the people

підтримувати та винагороджувати людей,

trying to use cognitive surplus

які намагаються використовувати когнітивний надлишок,

to create civic value.

щоб створити громадянське суспільство.

And to the degree we're going to do that, to the degree we're able to do that,

І в залежності від того, наскільки добре нам вдасться це зробити,

we'll be able to change society.

ми зможемо змінити суспільство.

Thank you very much.

Дуже дякую.