Haas&Hahn: How painting can transform communities

Перекладач: Anastasia Krysa Утверджено: Hanna Leliv

Dre Urhahn: This theater is built on Copacabana,

Цей театр побудований на Копакабана,

which is the most famous beach in the world,

найбільш відомому пляжі світу,

but 25 kilometers away from here

але за 25 км звідси у Північній зоні Ріо

in the North Zone of Rio

lies a community called Vila Cruzeiro,

знаходиться район під назвою Віла Крузеро,

and roughly 60,000 people live there.

і там живуть близко 60 тис. людей.

Now, the people here in Rio mostly know

Люди в Ріо знають про Вілу Крузеро

Vila Cruzeiro from the news,

здебільшого з випусків новин

and unfortunately, news from Vila Cruzeiro often

і, на жаль, новини з Віла Крузеро

часто не є добрими.

is not good news.

But Vila Cruzeiro is also the place

Але Віла Крузеро також є місцем,

where our story begins.

де починається наша історія.

Jeroen Koolhaas: Ten years ago, we first came to Rio

Десять років тому ми вперше приїхали в Ріо,

to shoot a documentary about life in the favelas.

щоб знімати документальний фільм

про життя у фавелах (нетрях).

Now, we learned that favelas are informal communities.

Тепер ми знаємо, що фавели –

це неформальні громади.

They emerged over the years

when immigrants from the countryside

Вони виникли впродовж років,

коли іммігранти з провінції приїжджали

came to the cities looking for work,

до міста в пошуках роботи,

like cities within the cities,

наче міста в середині міст,

відомі через такі проблеми як злочинність,

known for problems like crime, poverty,

and the violent drug war between

бідність і жорстокі війни між поліцією та наркобандами.

police and the drug gangs.

So what struck us was that

Що нас вразило, так це те, що ці райони були збудовані

these were communities that the people

who lived there had built with their own hands,

руками тих, хто жив там, без генерального плану

without a master plan

and like a giant work in progress.

і як величезне незавершене будівництво.

Where we're from, in Holland,

Там, звідки ми родом, в Голландії, все сплановано.

everything is planned.

We even have rules for how to follow the rules.

У нас навіть є правила, як дотримуватись правил. (Сміх)

(Laughter)

DU: So the last day of filming, we ended up

Отже, в останній день зйомок, ми закінчили з Віла Крузеро,

in Vila Cruzeiro, and we were sitting down

and we had a drink,

і ми сиділи, випивали, і оглядали цей пагорб

and we were overlooking this hill

зі всіма цими будинками, більшість з яких виглядала недобудованими,

with all these houses,

and most of these houses looked unfinished,

and they had walls of bare brick,

то були тільки стіни і гола цегла,

but we saw some of these houses

але ми бачили, що деякі з цих будинків були поштукатурені та пофарбовані,

which were plastered and painted,

and suddenly we had this idea:

і враз у нас з’явилась ідея: а як би виглядало,

what would it look like if all these houses

якби всі ці будинки були поштукатурені і пофарбовані?

would be plastered and painted?

And then we imagined one big design,

А тоді ми уявили один великий дизайн, один великий витвір мистецтва.

one big work of art.

Who would expect something like that

Хто б міг сподіватися на щось таке у такому місці?

in a place like this?

So we thought, would that even be possible?

Тому ми подумали, чи таке взагалі можливо?

So first we started to count the houses,

Тож спершу ми почали рахувати будинки, але скоро збились з рахунку.

but we soon lost count.

But somehow the idea stuck.

Однак ідея засіла в голові.

JK: We had a friend.

He ran an NGO in Vila Cruzeiro.

У нас був друг. Він керував неурядовою організацією у Віла Крузеро.

His name was Nanko,

Його звали Нанко, і йому теж сподобалась ця ідея.

and he also liked the idea.

He said, "You know, everybody here

Він сказав: "Ви знаєте, тут всі були б не проти,

would pretty much love to have their houses

якби їхні будинки поштукатурили і пофарбували. Це наче повноцінний будинок".

plastered and painted.

It's when a house is finished."

So he introduced us to the right people,

Він познайомив нас із правильними людьми,

and Vitor and Maurinho became our crew.

і Вітор та Маурі стали частиною нашої команди.

We picked three houses in the center of the community

Ми вибрали три будинки в центрі району і почали звідти.

and we start here. We made a few designs,

Ми розробили декілька дизайнів, і всім найбільше сподобався

and everybody liked this design

дизайн з хлопчиком, що грає з повітряним змієм.

of a boy flying a kite the best.

So we started painting, and the first thing we did

Тож ми почали розфарбовувати,

was to paint everything blue,

і першим ділом ми пофарбували все в блакитний,

and we thought that looked already pretty good.

і ми подумали, що це вже виглядає доволі непогано.

But they hated it. The people who lived there really hated it.

Але їм дуже не сподобалось.

Люди, що там жили, були справді обурені.

They said, "What did you do?

Вони сказали: "Що ви накоїли?

You painted our house in exactly the same color

Ви пофарбували наш будинок у той самий колір, що й поліцейський відділок". (Сміх)

as the police station."

(Laughter)

In a favela, that is not a good thing.

У фавелі, це дуже не добре.

Also the same color as the prison cell.

А ще в той самий колір, що і камера у в’язниці.

So we quickly went ahead and we painted the boy,

Тому ми швидко рухались далі і намалювали хлопчика,

and then we thought we were finished,

і думали, що на цьому все, ми були справді щасливі,

we were really happy, but still,

але все ж це не було добре, бо маленькі діти почали

it wasn't good because the little kids started coming up to us,

and they said, "You know, there's a boy flying the kite,

підходити до нас і питати: "Знаєте,

хлопчик грає з повітряним змієм, але де його змій?"

but where is his kite?"

We said, "Uh, it's art.

Ми відповіли: "Ну це ж мистецтво. Вам треба уявити змія". (Сміх)

You know, you have to imagine the kite."

(Laughter)

And they said, "No, no, no, we want to see the kite."

Але вони сказали: "Ні,ні,ні, ми хочемо бачити змія".

So we quickly installed a kite

Тож ми швидко встановили змія вище на пагорбі,

way up high on the hill,

so that you could see the boy flying the kite

таким чином, щоб видно було і хлопчика, який грає зі змієм, і власне самого змія.

and you could actually see a kite.

So the local news started writing about it,

Тож місцеві газети почали писати про це, що було чудово,

which was great,

and then even The Guardian wrote about it:

а потім навіть The Guardian написала про це:

"Notorious slum becomes open-air gallery."

"Загальновідомі нетрі стали галереєю просто неба".

JK: So, encouraged by this success,

Отже, натхненні цим успіхом,

we went back to Rio for a second project,

ми повернулись в Ріо для другого проекту,

and we stumbled upon this street.

і наштовхнулись на цю вулицю.

It was covered in concrete to prevent mudslides,

Вона була покрита бетоном, щоб попередити зсуви,

and somehow we saw a sort of river in it,

і якимось чином ми побачили у цьому річку,

and we imagined this river to be a river in Japanese style

і уявили її річкою у японському стилі, проти течії якої пливуть парчеві коропи.

with koi carp swimming upstream.

So we decided to paint that river,

Ми вирішили намалювати ту річку,

and we invited Rob Admiraal,

і запросили Роба Адмірала, майстра тату, який спеціалізується на японському стилі.

who is a tattoo artist,

and he specialized in the Japanese style.

So little did we know that we would spend

Тоді ми не знали, що витратимо майже цілий рік, малюючи ту річку

almost an entire year painting that river,

together with Geovani and Robinho and Vitor,

разом із Джовані, Робіньйо та Вітором, що жили неподалік.

who lived nearby.

And we even moved into the neighborhood

Ми навіть поселились по сусідству, коли один із хлопців,

when one of the guys that lived on the street, Elias,

що жили на цій вулиці, Еліас,

told us that we could come and live in his house,

дозволив нам жити в його будинку разом з його родиною, що було чудово.

together with his family,

which was fantastic.

Unfortunately, during that time,

На жаль, в той час спалахнула нова війна між поліцією та наркобандами.

another war broke out between the police

and the drug gangs.

(Video) (Gunfire)

(Відео) (Постріли)

Тоді ми дізнались, що люди в громадах дійсно тримаються разом у часи труднощів,

We learned that during those times,

people in communities really stick together

during these times of hardship,

but we also learned a very important element,

а ще ми дізнались про дуже важливий елемент,

the importance of barbecues. (Laughter)

про важливість барбекю. (Сміх)

Because, when you throw a barbecue,

Тому що, коли ти робиш барбекю, це перетворює тебе з гостя на господаря,

it turns you from a guest into a host,

so we decided to throw one

тому ми вирішили робити барбекю майже що два тижні,

almost every other week,

and we got to know everybody in the neighborhood.

і таким чином познайомились з усіма сусідами.

JK: We still had this idea of the hill, though.

Втім, у нас ще була одна ідея щодо пагорбу.

DU: Yeah, yeah, we were talking about

Так, так, ми говорили про масштаби цього всього,

the scale of this, because this painting

тому що картина була неймовірно великою, і надзвичайно детальною,

was incredibly big,

and it was insanely detailed,

and this process almost drove us completely insane ourselves.

і цей процес майже звів з розуму нас самих.

But we figured that maybe, during this process,

Але ми вияснили,що протягом цього процесу,

all the time that we had spent in the neighborhood

весь час, проведений у районі, був важливішим, ніж сама картина.

was maybe actually even more important

than the painting itself.

JK: So after all that time,

Коли збігло стільки часу, а ця ідея з пагорбом все ще не була втілена,

this hill, this idea was still there,

and we started to make sketches,

ми почали створювати ескізи, моделі, і дещо зрозуміли.

models, and we figured something out.

We figured that our ideas, our designs

Ми зрозуміли те, що наші ідея, наші дизайни мають бути трішки простішими,

had to be a little bit more simple than that last project

ніж наш останній проект, так щоб ми могли залучати більше людей

so that we could paint with more people

and cover more houses at the same time.

і більше будинків одночасно.

And we had an opportunity to try that out

І ми мали можливість випробувати це у районі в центральній частині Ріо

in a community in the central part of Rio,

під назвою Санта Марта, і ми створили дизайн для цього місця,

which is called Santa Marta,

and we made a design for this place

which looked like this,

який виглядав ось так,

and then we got people to go along with it

а тоді залучили людей, оскільки виявляється,

because turns out that if your idea is ridiculously big,

що якщо ідея безглуздо велика, легше залучити до неї людей. (Сміх)

it's easier to get people to go along with this. (Laughter)

And the people of Santa Marta

І люди Санта Марти згуртувались і трохи більше ніж за місяць

got together and in a little over a month

they turned that square into this.

перетворили той квартал у таке. (Оплески)

(Applause)

And this image somehow went all over the world.

Цей знімок якимось чином облетів увесь світ.

DU: So then we received an unexpected phone call

Тоді нам несподівано подзвонили з Програми фрескового мистецтва Філадельфії,

from the Philadelphia Mural Arts Program,

and they had this question

і спитали,чи наша ідея, наш підхід дійсно спрацює в Північній Філадельфії,

if this idea, our approach,

if this would actually work in North Philly,

which is one of the poorest neighborhoods

що є одним із найбідніших районів Сполучених Штатів.

in the United States.

So we immediately said yes.

Ми негайно погодились.

We had no idea how,

Ми не мали й гадки, як це зробити, але це здавалось цікавим викликом,

but it seemed like a very interesting challenge,

so we did exactly the same as we did in Rio,

тому ми зробили те саме, що й у Ріо:

and we moved into the neighborhood

ми переїхали у район і почали влаштовувати барбекю. (Сміх)

and started barbecuing.

(Laughter)

So the project took almost two years to complete,

Тож виконання проекту зайняло майже два роки,

and we made individual designs

і ми розробили індивідуальні дизайни для кожного будинку на проспекті,

for every single house on the avenue that we painted,

який ми розфарбовували,

and we made these designs together

with the local store owners, the building owners,

і розробляли ці дизайни ми разом із власниками магазинів, будинків,

and a team of about a dozen young men and women.

і з командою близько дюжини молодих жінок і чоловіків.

They were hired, and then they were trained as painters,

Їх найняли,а тоді підготували, як малярів,

and together they transformed their own neighborhood,

і разом вони перетворили свій район, цілу вулицю,

the whole street, into a giant patchwork of color.

у велетенську кольорову мозаїку. (Оплески)

(Applause)

And at the end, the city of Philadelphia

А на завершення міська влада Філадельфії висловила вдячність кожному з них

thanked every single one of them

and gave them a merit for their accomplishment.

і нагородила за заслугами за їхнє досягнення.

JK: So now we had painted a whole street.

Ми розфарбували цілу вулицю. Чому б нам тепер не розфарбувати цілий пагорб?

How about we do this whole hill now?

We started looking for funding,

Ми почали шукати кошти, але замість них отримали тільки купу запитань,

but instead, we just ran into questions,

like, how many houses are you going to paint?

на кшталт: скільки будинків ви збираєтесь фарбувати?

How many square meters is that?

Скільки це в квадратних метрах?

How much paint are you going to use,

Скільки вам потрібно фарби, скільки людей ви плануєте залучити?

and how many people are you going to employ?

І ми роками намагались писати плани для фінансування

And we did try for years to write plans

for the funding and answer all those questions,

і відповідати на всі ті запитання, але тоді подумали,

but then we thought,

in order to answer all those questions,

що для того, щоб на них відповісти, потрібно точно знати,

you have to know exactly what you're going to do

що ви збираєтесь робити, перш ніж почати це робити.

before you actually get there and start.

And maybe it's a mistake to think like that.

Але, можливо, так думати – помилково.

It would lose some of the magic that we had learned

В такому випадку це б втратило деяку магію, про яку ми дізнались,

about that if you go somewhere

and you spend time there,

і вона присутня в тому, щоб прийти кудись, проводити там час,

you can let the project grow organically

і відпустити проект органічно розвиватись і жити власним життям.

and have a life of its own.

DU: So what we did is

Тож ми вирішили взяти цей план і відірвати від нього всі цифри,

we decided to take this plan and strip it away

from all the numbers

ідеї, припущення і просто повернутись до основної ідеї,

and all the ideas and presumptions

and just go back to the base idea,

which was to transform this hill

яка полягала в перетворенні цього пагорба у величезний витвір мистецтва.

into a giant work of art.

And instead of looking for funding,

І замість пошуку фінансування, почали кампанію збору коштів

we started a crowdfunding campaign,

шляхом добровільних внесків, і менше, ніж за місяць,

and in a little over a month,

more than 1,500 people put together

понад 1500 людей згуртувались і пожертвували більше 100 тисяч доларів.

and donated over 100,000 dollars.

So for us, this was an amazing moment, because now —

Для нас це було чимось неймовірним, тому що тепер (Оплески)

(Applause) —

because now we finally had the freedom

ми нарешті мали свободу використовувати весь свій досвід, який ми здобули,

to use all the lessons that we had learned

and create a project that was built

і створювати проект, який був збудований на подобі фавели,

the same way that the favela was built,

from the ground on up, bottom up,

із самого початку без генерального плану.

with no master plan.

JK: So we went back, and we employed Angelo,

Тож ми повернулись, залучили Анджело, місцевого художника із Віла Крузеро,

and he's a local artist from Vila Cruzeiro,

very talented guy, and he knows almost everybody there,

дуже талановитий хлопчина, і він знає майже всіх там,

and then we employed Elias, our former landlord

а тоді ми залучили Еліаса, нашого колишнього домовласника,

who invited us into his house,

котрий запросив нас пожити в його будинку, а він ще й майстер будівництва.

and he's a master of construction.

Together with them, we decided where to start.

Разом з ними ми вирішили, де нам почати.

We picked this spot in Vila Cruzeiro,

Ми вибрали це місце у Віла Крузеро,

and houses are being plastered as we speak.

і будинки штукатурять, поки ми зараз тут говоримо.

And the good thing about them is that

Що добре в цих людях – так це те,

що вони самі вирішують, які будинки будуть наступними.

they are deciding which houses go next.

They're even printing t-shirts,

Вони навіть друкують на футболках,

they're putting up banners

вивішують плакати із поясненнями, спілкуються з пресою.

explaining everything to everybody,

and talking to the press.

This article about Angelo appeared.

Так з’явилась стаття про Анджело.

DU: So while this is happening,

Тож, поки це все відбувається, ми доносимо нашу ідею до цілого світу.

we are bringing this idea all over the world.

So, like the project we did in Philadelphia,

Подібно до проекту, який ми робили у Філадельфії,

we are also invited to do workshops,

нас також запрошено до співпраці, наприклад у Кюрасао,

for instance in Curaçao,

а зараз ми плануємо величезний проект у Гаїті.

and right now we're planning a huge project in Haiti.

JK: So the favela was not only the place

Фавела не була лише місцем, де взяла початок ідея:

where this idea started:

it was also the place that made it possible

вона була також місцем, яке дозволило працювати без генерального плану,

to work without a master plan,

because these communities are informal —

тому що ці громади є неформальними – це було натхненням –

this was the inspiration —

and in a communal effort, together with the people,

і спільними зусиллями, разом з людьми, ти можеш працювати,

you can almost work like in an orchestra,

where you can have a hundred instruments

неначе в оркестрі, де у тебе є сотня інструментів для створення симфонії.

playing together to create a symphony.

Тож ми хочемо висловити нашу вдячність кожному,хто хотів стати частиною цієї мрії

DU: So we want to thank everybody who

wanted to become part of this dream

and supported us along the way,

і підтримував нас на шляху до її здійснення, і ми очікуємо продовження.

and we are looking at continuing.

JK: Yeah. And so one day pretty soon,

Так. І, можливо, одного дня досить скоро, коли кольори заполонять ці стіни,

when the colors start going up on these walls,

we hope more people will join us,

ми надіємось, що більше людей приєднається до нас і до цієї великої мрії,

and join this big dream,

and maybe one day, the whole of Vila Cruzeiro

і, можливо, одного дня весь район Віла Крузеро буде зафарбований.

will be painted.

DU: Thank you.

Дякуємо. (Оплески)

(Applause)