How to ask for help -- and get a "yes" | Heidi Grant

Translator: Joseph Geni Reviewer: Camille Martínez

Перекладач: Anna Kabatova Утверджено: Iryna Yankovets`

So, asking for help is basically the worst, right?

Немає нічого гіршого, ніж прохати про допомогу, чи не так?

I've actually never seen it on one of those top ten lists

Цей пункт не можна знайти в списках на кшталт

of things people fear,

"10 речей, котрих бояться люди",

like public speaking

наприклад, публічних виступів

and death,

і смерті,

but I'm pretty sure it actually belongs there.

але я впевнена, що він повинен там бути.

Even though in many ways it's foolish for us to be afraid to admit we need help,

Боятися зізнаватися в тому, що вам потрібна допомога, дуже нерозумно,

whether it's from a loved one or a friend or from a coworker

до кого б ви за нею не звертались, до коханої людини, друга, колеги

or even from a stranger,

або навіть до незнайомця.

somehow it always feel just a little bit uncomfortable and embarrassing

Але, незважаючи на це, прохаючи про допомогу ми завжди

відчуваємо себе трохи ніяково і соромимось.

to actually ask for help,

Ось чому більшість з нас намагаються уникати прохань про допомогу,

which is, of course, why most of us try to avoid asking for help

whenever humanly possible.

настільки, наскільки це можливо.

My father was one of those legions of fathers

Мій батько належав до того виду батьків,

who, I swear, would rather drive through an alligator-infested swamp

котрі, присягаюсь, радше проїдуть через болото, повне алігаторів,

than actually ask someone for help getting back to the road.

ніж прохатимуть когось допомогти і витягнути їх назад на дорогу.

When I was a kid, we took a family vacation.

Одного разу, коли я була дитиною, ми з сім'єю вирушили на відпочинок.

We drove from our home in South Jersey to Colonial Williamsburg.

Ми їхали від нашого будинку в Південному Джерсі

до Колоніального Вільямсбургу.

And I remember we got really badly lost.

Я пам'ятаю, що ми сильно заблукали.

My mother and I pleaded with him

Ми з матір'ю благали його

to please just pull over and ask someone for directions back to the highway,

з'їхати на узбіччя і запитати когось, як повернутися на шосе,

and he absolutely refused,

але він категорично відмовлявся

and, in fact, assured us that we were not lost,

і запевняв нас, що ми не заблукали,

he had just always wanted to know what was over here.

просто йому завжди було цікаво дізнатись, що тут в околиці.

(Laughter)

(Сміх)

So if we're going to ask for help --

Якщо ми збираємося прохати про допомогу —

and we have to, we all do, practically every day --

а ми вимушені, всі ми робимо це майже щодня —

the only way we're going to even begin to get comfortable with it

єдиний спосіб не відчувати при цьому дискомфорту —

is to get good at it,

це навчитись робити це добре,

to actually increase the chances that when you ask for help from someone,

так, щоб підвищити шанси того, що людина, котру ви прохаєте,

they're actually going to say yes.

дійсно скаже «так».

And not only that, but they're going to find it actually satisfying

І не просто скаже «так», але й допоможе вам

and rewarding to help you,

із задоволенням,

because that way, they'll be motivated to continue to help you into the future.

і збереже мотивацію допомагати вам у майбутньому.

So research that I and some of my colleagues have done

Ми з колегами провели дослідження,

has shed a lot of light on why it is that sometimes people say yes

яке пояснює, чому іноді люди кажуть «так»

to our requests for help

у відповідь на наші прохання,

and why sometimes they say no.

а інколи кажуть «ні».

Now let me just start by saying right now:

І ось перше, що я хочу вам сказати:

if you need help,

якщо вам потрібна допомога —

you are going to have to ask for it.

вам доведеться її попросити.

Out loud.

Гучно і вголос.

OK?

Добре?

We all, to some extent, suffer from something that psychologists call

Всі ми в деякій мірі страждаємо тим, що психологи називають

"the illusion of transparency" --

«ілюзією прозорості».

basically, the mistaken belief

Це помилкова віра в те,

that our thoughts and our feelings and our needs

що наші думки, почуття і потреби

are really obvious to other people.

очевидні для інших людей.

This is not true, but we believe it.

Це не так, але ми віримо в це.

And so, we just mostly stand around waiting for someone to notice our needs

Ми просто чекаємо, що хто-небудь зверне увагу на наші проблеми

and then spontaneously offer to help us with it.

і запропонує допомогу.

This is a really, really bad assumption.

Це вкрай погана установка.

In fact, not only is it very difficult to tell what your needs are,

Насправді, дуже важко зрозуміти, що вам потрібно,

but even the people close to you often struggle to understand

навіть близькі люди мають докладати зусиль, щоб зрозуміти,

how they can support you.

як вони можуть підтримати нас.

My partner has actually had to adopt a habit

Мій партнер був вимушений виробити звичку

of asking me multiple times a day,

декілька разів на день запитувати мене:

"Are you OK? Do you need anything?"

«Все гаразд? Тобі щось потрібно?»,

because I am so, so bad at signaling when I need someone's help.

тому що мені важко дати зрозуміти іншим, що мені потрібна допомога.

Now, he is more patient than I deserve

Він більш терплячий, ніж я на те заслуговую,

and much more proactive, much more, about helping

і, коли справа стосується допомоги, проактивний настільки,

than any of us have any right to expect other people to be.

що чекати подібного від інших людей навіть не випадає.

So if you need help, you're going to have to ask for it.

Якщо вам потрібна допомога, вам доведеться її попросити.

And by the way, even when someone can tell that you need help,

І, до речі, навіть якщо інші бачать, що вам потрібна допомога,

how do they know that you want it?

звідки їм знати, що ви захочете її прийняти?

Did you ever try to give unsolicited help to someone who, it turns out,

Ви коли–небудь намагались допомогти комусь,

did not actually want your help in the first place?

хто насправді не хоче, щоб йому допомагали?

They get nasty real quick, don't they?

Люди починають поводитися бридко, чи не так?

The other day -- true story --

Днями... Це правдива історія...

my teenage daughter was getting dressed for school,

моя дочка–підліток одягалась перед школою

and I decided to give her some unsolicited help about that.

і я вирішила, не питаючи, допомогти їй з цим.

(Laughter)

(Сміх)

I happen to think she looks amazing in brighter colors.

Я подумала, що їй пасують яскраві кольори.

She tends to prefer sort of darker, more neutral tones.

Вона ж схильна обирати темні та нейтральні відтінки.

And so I said, very helpfully,

І я сказала, намагаючись допомогти,

that I thought maybe she could go back upstairs

що їй, можливо, варто піднятися нагору

and try to find something a little less somber.

і спробувати підібрати щось менш похмуре.

(Laughter)

(Сміх)

So, if looks could kill,

Якби погляди могли вбивати,

I would not be standing here right now.

мене б зараз тут не було.

We really can't blame other people for not just spontaneously offering to help us

Ми не можемо осуджувати інших людей за те, що вони пропонують нам допомогу самі,

when we don't actually know that that's what is wanted.

оскільки ми не знаємо, коли вона бажана.

In fact, actually, research shows

Дослідження показує,

that 90 percent of the help that coworkers give one another in the workplace

що 90% допомоги, котру колеги надають одне одному на робочому місці,

is in response to explicit requests for help.

надається у відповідь на явні прохання про допомогу.

So you're going to have to say the words "I need your help." Right?

Так що вам доведеться вимовити «Мені потрібна твоя допомога». Вірно?

There's no getting around it.

Немає способу уникнути цього.

Now, to be good at it,

Щоб робити це добре,

to make sure that people actually do help you when you ask for it,

так, щоб люди дійсно допомагали вам, коли ви про це просите,

there are a few other things that are very helpful to keep in mind.

корисно пам'ятати про деякі моменти.

First thing: when you ask for help,

Перше: коли ви прохаєте про допомогу,

be very, very specific about the help you want and why.

будьте максимально конкретні щодо того, яка допомога вам потрібна і чому.

Vague, sort of indirect requests for help

Туманне прохання

actually aren't very helpful to the helper, right?

мало чим допоможе людині, котра хоче вам допомогти, чи не так?

We don't actually know what it is you want from us,

Люди не знають, чого ви від них хочете.

and, just as important,

І, що не менш важливо,

we don't know whether or not we can be successful

люди не знають, наскільки ефективною

in giving you the help.

може бути їх допомога.

Nobody wants to give bad help.

Ніхто не хоче допомогти погано.

Like me, you probably get some of these requests

Як і я, ви, ймовірно, отримуєте на LinkedIn запити

from perfectly pleasant strangers on LinkedIn

від цілковито незнайомих людей,

who want to do things like "get together over coffee and connect"

які хочуть щось на кшталт

«зібратися за філіжанкою кави і побалакати»

or "pick your brain."

чи «дізнатися вашу думку».

I ignore these requests literally every time.

Я завжди ігнорую ці запити.

And it's not that I'm not a nice person.

І не те, щоб я була грубою людиною.

It's just that when I don't know what it is you want from me,

Просто я не розумію, чого вони від мене хочуть,

like the kind of help you're hoping that can I provide,

чим конкретно я можу їм допомогти,

I'm not interested.

тому мені це й не цікаво.

Nobody is.

І нікому не буде.

I'd have been much more interested if they had just come out and said

Я б зацікавилась значно більше, якщо б вони сказали,

whatever it is was they were hoping to get from me,

чого саме від мене хочуть,

because I'm pretty sure they had something specific in mind.

тому що я впевнена — в них на думці щось конкретне.

So go ahead and say,

Скажіть відверто:

"I'm hoping to discuss opportunities to work in your company,"

«Я сподіваюсь обговорити можливість роботи у вашій компанії»

or, "I'd like to propose a joint research project

або «Я б хотів запропонувати спільний дослідницький проект

in an area I know you're interested in,"

в цікавій вам галузі»,

or, "I'd like your advice on getting into medical school."

або «Мені потрібна ваша порада щодо вступу до медичної школи».

Technically, I can't help you with that last one

З останніми я не зможу вам допомогти,

because I'm not that kind of doctor,

тому що я не лікар,

but I could point you in the direction of someone who could.

але я можу спрямувати вас до того, хто зможе допомогти.

OK, second tip.

Добре, друга порада.

This is really important:

Це дуже важливо:

please avoid disclaimers, apologies and bribes.

уникайте вибачень, довгих передмов і не пропонуйте хабарів.

Really, really important.

Це справді дуже важливо.

Do any of these sound familiar?

Це звучить знайомо, чи не так?

(Clears throat)

(Прочищає горло)

'I'm so, so sorry that I have to ask you for this."

«З великим жалем вимушений прохати вас...»,

"I really hate bothering you with this."

«Мені неприємно докучати вам цим...»,

"If I had any way of doing this without your help, I would."

«Якби я міг хоч якось обійтися без вашої допомоги, я б так і зробив».

(Laughter)

(Сміх)

Sometimes it feels like people are so eager to prove

Інколи люди настільки жадають довести,

that they're not weak and greedy when they ask your for help,

що вони прохають про допомогу не через слабкість чи жадність,

they're completely missing out on how uncomfortable

що повністю забувають, як неприємно

they're making you feel.

вони змушують вас себе відчувати.

And by the way -- how am I supposed to find it satisfying to help you

І, до речі, як ви вважаєте, чи приємно мені буде допомагати вам,

if you really hated having to ask me for help?

якщо ви незадоволені тим, що вимушені просити мене про допомогу?

And while it is perfectly, perfectly acceptable

І хоча це цілком нормально —

to pay strangers to do things for you,

платити незнайомцям за те, що вони щось для вас роблять,

you need to be very, very careful when it comes to incentivizing

коли йдеться про те, щоб заохотити друзів та колег,

your friends and coworkers.

варто проявляти велику обережність.

When you have a relationship with someone,

Якщо ви перебуваєте з кимось у відносинах,

helping one another is actually a natural part of that relationship.

взаємодопомога — природня частина цих відносин.

It's how we show one another that we care.

Так ми демонструємо одне одному турботу.

If you introduce incentives or payments into that,

Якщо у справу втручаються гроші чи інші способи заохочення,

what can happen is, it starts to feel like it isn't a relationship,

складається враження, що відносини зіпсувалися,

it's a transaction.

перетворилися на угоду.

And that actually is experienced as distancing,

Люди сприймають це як дистанціювання,

which, ironically, makes people less likely to help you.

і в результаті, що кумедно, з меншим бажанням вам допомагають.

So a spontaneous gift

Отже, зробити спонтанний подарунок,

after someone gives you some help to show your appreciation and gratitude --

щоб показати свою вдячність після того, як хтось надасть вам допомогу —

perfectly fine.

це цілком нормально.

An offer to pay your best friend to help you move into your new apartment

Запропонувати найкращому другові гроші за те, що він допоміг вам з переїздом —

is not.

ні.

OK, third rule,

Гаразд, третє правило,

and I really mean this one:

і я наполягаю на його важливості:

please do not ask for help

будь ласка, не прохайте про допомогу

over email or text.

у листі чи текстовому повідомленні.

Really, seriously, please don't.

Серйозно, не слід цього робити.

Email and text are impersonal.

Листи та текстові повідомлення не особисті.

I realize sometimes there's no alternative,

Я розумію, інколи інших варіантів немає,

but mostly what happens is,

але у більшості випадків

we like to ask for help over email and text

ми надаємо перевагу прохати у листі,

because it feels less awkward for us to do so.

тому що нам простіше це зробити, так ми відчуваємо менше ніяковості.

You know what else feels less awkward over email and text?

Але знаєте, що ще можна зробити в листі з меншою ніяковістю?

Telling you no.

Сказати вам «ні».

And it turns out, there's research to support this.

Є дослідження, що підтверджують цю точку зору.

In-person requests for help are 30 times more likely to get a yes

На прохання, висловлені особисто, згоджуються у 30 разів частіше,

than a request made by email.

ніж на прохання, висловлені у листі.

So when something is really important and you really need someone's help,

Тож, якщо для вас дуже важливо отримати від когось допомогу,

make face time to make the request,

попросіть про неї, зустрівшись особисто,

or use your phone as a phone --

або використайте свій телефон як телефон —

(Laughter)

(Сміх)

to ask for the help that you need.

зателефонуйте і попросіть про допомогу.

OK.

Добре.

Last one, and this is actually a really, really important one

Останнє правило, воно дійсно дуже важливе,

and probably the one that is most overlooked

і його найчастіше проґавлюють,

when it comes to asking for help:

коли прохають про допомогу:

when you ask someone for their help and they say yes,

після того, як людина погодилась вам допомогти,

follow up with them afterward.

продовжуйте підтримувати з нею зв'язок.

There's a common misconception that what's rewarding about helping

Є поширена помилка, що надавати допомогу

is the act of helping itself.

приємно само по собі.

This is not true.

Це неправда.

What is rewarding about helping is knowing that your help landed,

Коли допомагаєш, приємно знати, що твоя допомога була доречна,

that it had impact,

що вона вплинула на щось,

that you were effective.

була ефективною.

If I have no idea how my help affected you,

Якщо я гадки не маю, чим моя допомога стала для вас,

що я повинна відчувати з цього приводу?

how am I supposed to feel about it?

This happened; I was a university professor for many years,

Я багато років була професором в університеті,

I wrote lots and lots of letters of recommendation

я написала багато листів з рекомендаціями людям,

for people to get jobs or to go into graduate school.

котрі влаштовувались на роботу чи вступали до аспірантури.

And probably about 95 percent of them,

І я гадки не маю про те, що сталося

I have no idea what happened.

з 95% із них.

Now, how do I feel about the time and effort I took to do that,

Що я повинна думати про витрачені на все це час та зусилля,

when I really have no idea if I helped you,

якщо я гадки не маю, чи допомогла я вам,

if it actually helped you get the thing that you wanted?

чи допомогло це вам отримати те, чого ви хотіли.

In fact, this idea of feeling effective

Відчуття власної ефективності —

is part of why certain kinds of donor appeals are so, so persuasive --

ось що робить деякі прохання про допомогу переконливими,

because they allow you to really vividly imagine

завдяки ним ти можеш дуже яскраво уявити

the effect that your help is going to have.

той ефект, який надасть твоя допомога.

Take something like DonorsChoose.

Наприклад, розглянемо проект DonorsChoose.

You go online, you can choose the individual teacher by name

Ви заходите в інтернет і обираєте певного вчителя,

whose classroom you're going to be able to help

чию класну кімнату ви допоможете довести до ладу,

by literally buying the specific items they've requested,

купуючи ті конкретні речі, які вони просять,

like microscopes or laptops or flexible seating.

на кшталт мікроскопів, ноутбуків чи ергономічних стільців.

An appeal like that makes it so easy for me to imagine

Такий підхід дозволяє мені з легкістю уявити,

the good that my money will do,

на що будуть витрачені мої гроші.

that I actually get an immediate sense of effectiveness

Відчуття ефективності виникає повільно,

the minute I commit to giving.

у ту хвилину, коли я роблю свій вклад.

But you know what else they do?

Але знаєте, що ще вони роблять?

They follow up.

Вони підтримують зв'язок.

Donors actually get letters from the kids in the classroom.

Донори отримують листи від дітей з цих класів.

They get pictures.

Вони отримують фотографії.

They get to know that they made a difference.

Їм дають зрозуміти, що завдяки їм щось змінилось.

And this is something we need to all be doing in our everyday lives,

Ми всі маємо робити це у нашому повсякденному житті,

especially if we want people to continue to give us help

особливо якщо ми хочемо, щоб люди продовжували допомагати нам

over the long term.

ще довгий час.

Take time to tell your colleague that the help that they gave you

Знайдіть час розповісти колегам, що завдяки їх допомозі

really helped you land that big sale,

ви уклали велику угоду,

or helped you get that interview that you were really hoping to get.

чи змогли взяти те інтерв'ю, на яке розраховували.

Take time to tell your partner that the support they gave you

Знайдіть час розповісти партнеру, що завдяки його підтримці

really made it possible for you to get through a tough time.

ви змогли подолати труднощі.

Знайдіть час сказати людині, яка доглядала ваших котів,

Take time to tell your catsitter

that you're super happy that for some reason,

що ви неймовірно щасливі,

this time the cats didn't break anything while you were away,

що цього разу вони нічого не зруйнували за час вашої відсутності,

and so they must have done a really good job.

і що вона відмінно попрацювала.

The bottom line is:

І останнє:

I know -- believe me, I know --

я знаю... повірте мені, я знаю,

that it is not easy to ask for help.

що просити про допомогу важко.

We are all a little bit afraid to do it.

Всі ми трохи цього боїмося.

It makes us feel vulnerable.

Це змушує нас відчувати себе вразливими.

But the reality of modern work and modern life

Але такі реалії сучасного життя та роботи —

is that nobody does it alone.

ніхто не робить це самотужки.

Nobody succeeds in a vacuum.

Ніхто не хоче досягти успіху у вакуумі.

More than ever, we actually do have to rely on other people,

Частіше, ніж будь-коли, ми вимушені розраховувати на інших людей,

on their support and collaboration, in order to be successful.

на їх підтримку та співпрацю, щоб досягти успіху.

So when you need help, ask for it out loud.

Тому, якщо вам потрібна допомога — попросіть про це вголос.

And when you do, do it in a way that increases your chances

І робіть це в тому вигляді, який підвищить ваші шанси

that you'll get a yes

почути у відповідь «так»

and makes the other person feel awesome for having helped you,

і надасть іншій людині можливість порадіти тому, що вона вам допомогла,

because you both deserve it.

тому що ви обоє цього заслуговуєте.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)