Karima Bennoune: The side of terrorism that doesn't make headlines

Перекладач: Lina Kulyk Утверджено: Khrystyna Romashko

Could I protect my father

Чи могла я кухонним ножем захистити батька

from the Armed Islamic Group with a paring knife?

від Озброєної Ісламської Групи (ОІГ)?

That was the question I faced

З цим питанням я зіткнулася

one Tuesday morning in June of 1993,

у вівторок вранці, в червні 1993 року,

when I was a law student.

будучи студенткою юридичного факультету.

I woke up early that morning

Я рано прокинулась

in Dad's apartment

в квартирі батька

on the outskirts of Algiers, Algeria,

на околицях столиці Алжиру

to an unrelenting pounding on the front door.

від настирливого стукоту у вхідні двері.

It was a season as described by a local paper

У ті часи місцеві газети описували те,

when every Tuesday a scholar fell

як кожного вівторка учень потрапляв

to the bullets of fundamentalist assassins.

під кулі мусульман-фанатів.

My father's university teaching of Darwin

Лекції мого батька про теорію Дарвіна

had already provoked a classroom visit

спровокували візит

from the head of the so-called Islamic Salvation Front,

від глави так званого Ісламського Фронту Порятунку,

who denounced Dad as an advocate of biologism

який засудив батька як прихильника біологізму

before Dad had ejected the man,

після того, як батько вигнав чоловіка,

and now whoever was outside

і тепер, хто б не був за межами аудиторії,

would neither identify himself nor go away.

не міг ні зайти, ні вийти.

So my father tried to get the police on the phone,

І так, мій батько спробував зв'язатися з поліцією по телефону,

but perhaps terrified by the rising tide

але, можливо, перебуваючи в страху від зростання збройного екстремізму,

of armed extremism that had already claimed

що забрав життя

the lives of so many Algerian officers,

так багатьох алжирських офіцерів,

they didn't even answer.

вони навіть не відповіли.

And that was when I went to the kitchen,

Це сталося, коли я пішла на кухню,

got out a paring knife,

дістала ніж для чищення овочів,

and took up a position inside the entryway.

і зайняла позицію на сходовій клітці.

It was a ridiculous thing to do, really,

Насправді, це було безглуздо,

but I couldn't think of anything else,

але я не могла думати ні про що інше,

and so there I stood.

тому я стояла на місці.

When I look back now, I think that that was the moment

Пригадуючи зараз, думаю, що це був момент,

that set me on the path was to writing a book

який підштовхнув мене до написання книги

called "Your Fatwa Does Not Apply Here:

під назвою "Ваша фетва не застосовується тут:

Untold Stories from the Fight Against Muslim Fundamentalism."

нерозказані історії боротьби проти мусульманського фундаменталізму."

The title comes from a Pakistani play.

Назву взято з пакистанської п'єси.

I think it was actually that moment

Я думаю, що це був, насправді, той момент,

that sent me on the journey

що спровадив мене в подорож,

to interview 300 people of Muslim heritage

щоб взяти інтерв'ю в 300 людей традицій ісламу

from nearly 30 countries,

із майже 30 країн,

from Afghanistan to Mali,

від Афганістану до Малі,

to find out how they fought fundamentalism

щоб дізнатися, як вони боролися проти фундаменталізму

peacefully like my father did,

мирним шляхом, як робив це мій батько,

and how they coped with the attendant risks.

і як вони подолали небезпеку.

Luckily, back in June of 1993,

На щастя, ще в червні 1993 року,

our unidentified visitor went away,

невідомий відвідувач пішов геть,

but other families were so much less lucky,

але іншим сім'ям пощастило набагато менше,

and that was the thought that motivated my research.

і це стало причиною мотивації мого дослідження.

In any case, someone would return

У будь-якому випадку, через кілька місяців хтось повернувся

a few months later and leave a note

і залишив записку

on Dad's kitchen table,

на кухонному столі батька,

which simply said, "Consider yourself dead."

коротко висловившись: “Вважайте себе мертвим”.

Subsequently, Algeria's fundamentalist armed groups

Згодом фундаменталістські озброєні групи Алжиру

would murder as many as 200,000 civilians

вбили більше, ніж 200 000 мирних жителів,

in what came to be known

що стало відомим,

as the dark decade of the 1990s,

як темне десятиліття 1990-х років,

including every single one

у тому числі, і цих жінок,

of the women that you see here.

яких ви бачите.

In its harsh counterterrorist response,

У своїй жорстокій контртерористичній реакції

the state resorted to torture

державна влада вдається до катувань

and to forced disappearances,

і насильницьких зникнень,

and as terrible as all of these events became,

і так страшно, що всі ці події були

the international community largely ignored them.

в значній мірі проігноровані міжнародним співтовариством.

Finally, my father, an Algerian peasant's son turned professor,

Зрештою, мій батько - син алжирського селянина, будучи професором,

was forced to stop teaching at the university

був змушений припинити викладання в університеті

and to flee his apartment,

і втікати зі своєї квартири,

but what I will never forget

але чого я ніколи не забуду, так це того,

about Mahfoud Bennoune, my dad,

що Махмуд Беннон, мій батько

was that like so many other Algerian intellectuals,

як і багато інших алжирських інтелектуалів,

he refused to leave the country

відмовився покинути країну,

and he continued to publish pointed criticisms,

продовжуючи публікувати гострі критичні зауваження

both of the fundamentalists

щодо фундаменталістів

and sometimes of the government they battled.

та іноді проти уряду, що боровся з ними.

For example, in a November 1994 series

Наприклад, в газеті El Watan,

in the newspaper El Watan

випуск за листопад 1994 року,

entitled "How Fundamentalism

під назвою “Як фундаменталізм

Produced a Terrorism without Precedent,"

поширює тероризм без судового прецеденту”,

he denounced what he called

він засудив те, що назвав

the terrorists' radical break with the true Islam

радикальним розколом терористів істинного ісламу,

as it was lived by our ancestors.

який до цього сповідували наші предки.

These were words that could get you killed.

Це були слова, які могли вас убити.

My father's country taught me

В ці темні десятиліття 1990-х рр.

in that dark decade of the 1990s that

країна мого батька навчила мене,

the popular struggle against Muslim fundamentalism

що популярна боротьба проти ісламського фундаменталізму

is one of the most important

є однією з найбільш важливих

and overlooked human rights struggles

і проігнорованих в області прав людини

in the world.

у світі.

This remains true today, nearly 20 years later.

Це залишається суттєвим і сьогодні, майже 20 років потому.

You see, in every country

Уявіть собі, у кожній країні,

де ви чули про озброєних джихадистів,

where you hear about armed jihadis

що турбують мирне населення,

targeting civilians,

є також беззбройні люди,

there are also unarmed people

які кидають виклик цим бойовикам, про яких ви не чули,

defying those militants that you don't hear about,

and those people need our support to succeed.

ці люди потребують нашої підтримки, щоб домогтися успіху.

In the West, it's often assumed

На Заході часто приймають за даність,

that Muslims generally condone terrorism.

що мусульмани, як правило, закривають очі на тероризм.

Some on the right think this because they view

Деякі праві вважають, що це тому,

Muslim culture as inherently violent,

що мусульманська культура, за своєю суттю, - насильство,

and some on the left imagine this

а ліві припускають,

because they view Muslim violence,

що мусульманське насилля,

fundamentalist violence,

solely as a product of legitimate grievances.

насилля фундаменталізму,

це виключно результат законних скарг.

But both views are dead wrong.

Але обидва погляди цілковито неправильні.

In fact, many people of Muslim heritage

Насправді, багато мусульман

around the world are staunch opponents

у всьому світі є рішучими противниками,

both of fundamentalism and of terrorism,

як фундаменталізму, так і тероризму,

and often for very good reason.

часто з дуже вагомих причин.

You see, they're much more likely to be victims

З'ясовується, що вони є радше жертвами

of this violence than its perpetrators.

цього насилля, аніж ініціаторами.

Let me just give you one example.

Дозвольте мені навести один приклад.

According to a 2009 survey

За даними обстежень 2009 року

of Arabic language media resources,

арабомовних ресурсів ЗМІ,

between 2004 and 2008,

в період між 2004 і 2008 роками,

no more than 15 percent of al Qaeda's victims

не більше, ніж 15 відсотків жертв Аль-Каїди

were Westerners.

були із Заходу.

That's a terrible toll, but the vast majority

Це жахлива плата, але переважна більшість

були сповідниками ісламу,

were people of Muslim heritage,

killed by Muslim fundamentalists.

і вбили їх мусульмани-фундаменталісти.

Now I've been talking for the last five minutes

Останні п'ять хвилин я говоритиму

about fundamentalism, and you have a right to know

про фундаменталізм, і у вас є право дізнатись,

що я маю на увазі.

exactly what I mean.

I cite the definition given by the Algerian sociologist

Я цитую визначення алжирського соціолога

Marieme Helie Lucas,

Меріме Хелі Лукас,

and she says that fundamentalisms,

вона зазначає, що фундаменталізм,

note the "s," so within all of the world's

зверніть увагу на “з”, так, у кожній

great religious traditions,

з великих світових релігій:

"fundamentalisms are political movements of the extreme right

“фундаменталізм - це політичні рухи вкрай правих сил,

which in a context of globalization

що, в контексті глобалізації

manipulate religion in order to achieve

маніпулюють релігією з метою досягнення

their political aims."

своїх політичних цілей”.

Sadia Abbas has called this the radical politicization

Саїд Аббас назвав це радикальною політизацією

of theology.

теології.

Now I want to avoid projecting the notion

Зараз я не хочу концентрувати увагу на цьому понятті,

that there's sort of a monolith out there

що є свого роду монолітом

called Muslim fundamentalism that is the same everywhere,

під назвою мусульманський фундаменталізм, який повсюди однаковий,

because these movements also have their diversities.

тому що ці рухи мають свої розгалуження.

Some use and advocate violence.

Дехто застосовує та захищає насилля.

Some do not, though they're often interrelated.

Деякі ні, хоча пов'язані з ним.

They take different forms.

Ці розгалуження набувають різних форм.

Some may be non-governmental organizations,

Деякі утворення можуть бути неурядовими організаціями,

even here in Britain like Cageprisoners.

навіть тут, у Великобританії, такі як CagePrisoners.

Some may become political parties,

Одні з них стають політичними партіями,

like the Muslim Brotherhood,

як Muslim Brotherhood,

and some may be openly armed groups

інші можуть бути відкрито озброєними групами,

like the Taliban.

як Талібан.

But in any case, these are all radical projects.

Але, в будь-якому разі, це радикальні проекти.

They're not conservative or traditional approaches.

Це не консервативні чи традиційні підходи.

They're most often about changing people's relationship with Islam

Вони найчастіше стосуються зміни ставлення людей до ісламу,

rather than preserving it.

а не зближення з ним.

What I am talking about is the Muslim extreme right,

Те, що я розповідаю про правих мусульман-екстремістів,

and the fact that its adherents are

і той факт, що є прихильники цього,

or purport to be Muslim

або є ті, хто мають намір стати мусульманами,

makes them no less offensive

не робить їх менш загрозливими,

than the extreme right anywhere else.

ніж правих екстремістів у будь-якому іншому місці.

So in my view, if we consider ourselves

Тому, на мій погляд, якщо ми вважаємо себе

liberal or left-wing,

лібералами чи лівими,

human rights-loving or feminist,

гуманістами чи феміністами,

we must oppose these movements

ми повинні протиставляти ці рухи

and support their grassroots opponents.

і підтримувати широкі маси.

Now let me be clear

Тепер дозвольте мені пояснити,

that I support an effective struggle

чому я підтримую не лише ефективну боротьбу

against fundamentalism,

проти фундаменталізму,

but also a struggle that must itself

а й боротьбу, що повинна

respect international law,

дотримуватись міжнародного права,

so nothing I am saying should be taken

тож те, про що я говорю, не слід сприймати,

as a justification for refusals

як виправдання у відмові

to democratize,

від демократії,

and here I send out a shout-out of support

і тут я висловлю підтримку

to the pro-democracy movement in Algeria today, Barakat.

демократичного руху в Алжирі сьогодні, Баракат.

Nor should anything I say be taken

Не слід все, про що я говорю, сприймати,

as a justification of violations of human rights,

як виправдання в порушенні прав людини,

like the mass death sentences

як засіб для масових смертних вироків,

handed out in Egypt earlier this week.

що відбулись в Єгипті цього тижня.

But what I am saying

Але ось, про що я хочу сказати:

is that we must challenge these Muslim fundamentalist movements

ми повинні оскаржити рухи мусульманського фундаменталізму,

because they threaten human rights

тому що вони загрожують правам людини

across Muslim-majority contexts,

серед мусульманської більшості,

and they do this in a range of ways,

і роблять це різними способами,

most obviously with the direct attacks on civilians

найбільш помітними є напади на мирних жителів,

що здійснюються озброєними групами.

by the armed groups that carry those out.

But that violence is just the tip of the iceberg.

Але насильство - це лише верхівка айсберга.

These movements as a whole purvey discrimination

Ці рухи в цілому поширюють дискримінацію

against religious minorities and sexual minorities.

відносно релігійних та сексуальних меншин.

They seek to curtail the freedom of religion

Вони прагнуть обмежити свободу віросповідання

of everyone who either practices in a different way

кожного, хто проповідує по-іншому,

or chooses not to practice.

або обирає не проповідувати.

And most definingly, they lead an all-out war

І найголовніше, вони провадять війну

on the rights of women.

проти прав жінок.

Now, faced with these movements

Нещодавно, зіткнувшись з цими рухами,

in recent years, Western discourse

Західний дискурс

has most often offered

найчастіше обирає

two flawed responses.

дві помилкові реакції.

The first that one sometimes finds on the right

По-перше, дехто інколи підтримує правих у тому,

suggests that most Muslims are fundamentalist

що більшість мусульман - фундаменталісти

or something about Islam is inherently fundamentalist,

чи те, що пов'язане з ісламом, є фундаменталістичним,

and this is just offensive and wrong,

і це всього-навсього образливо і помилково,

but unfortunately on the left one sometimes encounters

але, на жаль, іноді зустрічається дискурс лівих,

a discourse that is too politically correct

який занадто політкоректно

to acknowledge the problem of Muslim fundamentalism at all

визнає проблему мусульманського фундаменталізму,

або ще гірше, вибачається за нього,

or, even worse, apologizes for it,

and this is unacceptable as well.

що є неприпустимим також.

So what I'm seeking is a new way

Тому я прагну нового шляху

of talking about this all together,

боротьби з усім цим,

which is grounded in the lived experiences

що ґрунтується на переживаннях

та надіях людей на лінії фронту.

and the hope of the people on the front lines.

I'm painfully aware that there has been

Я тяжко усвідомлюю,

що в таких країнах як Великобританія, Сполучені Штати Америки

an increase in discrimination against Muslims in recent years

in countries like the U.K. and the U.S.,

нещодавно зросла дискримінація проти мусульман,

and that too is a matter of grave concern,

що є серйозним предметом занепокоєння,

but I firmly believe

і я твердо вірю,

that telling these counter-stereotypical stories

що розповідаючи ці антишаблонні історії

of people of Muslim heritage

людей традицій ісламу,

who have confronted the fundamentalists

що виступили проти фундаменталістів,

and been their primary victims

будучи їх головними жертвами,

is also a great way of countering that discrimination.

це також відмінний спосіб боротьби з цією дискримінацією.

So now let me introduce you

А тепер дозвольте представити вам

to four people whose stories

чотирьох людей, історії яких

I had the great honor of telling.

я маю велику честь розповісти.

Faizan Peerzada and the Rafi Peer Theatre

Файзан Пірзада і театральна студія Рафі Пір,

workshop named for his father

названа на честь його батька,

have for years promoted the performing arts

протягом багатьох років сприяли розвитку акторського мистецтва

in Pakistan.

в Пакистані.

With the rise of jihadist violence,

Зі збільшенням насилля джихадистів

they began to receive threats

вони почали отримувати погрози

to call off their events, which they refused to heed.

припинити вистави, які вони відмовились виконувати.

And so a bomber struck their 2008

І так, бомбардувальник завдав удару

на восьмому всесвітньому фестивалі акторського мистецтва в Лахорі, в 2008 році,

eighth world performing arts festival in Lahore,

producing rain of glass

посипалося скло,

that fell into the venue

поранивши дев'ятьох людей,

injuring nine people,

що були у тому місці,

and later that same night,

пізніше, цього ж вечора,

the Peerzadas made a very difficult decision:

студія “Пірзада” прийняла важке рішення,

they announced that their festival

заявивши, що фестиваль

would continue as planned the next day.

продовжуватиметься і наступного дня, як було заплановано.

As Faizan said at the time,

Як додав Файзан:

if we bow down to the Islamists,

“Якщо ми схилимося перед ісламістами,

we'll just be sitting in a dark corner.

ми просто сидітимемо в темному куті”.

But they didn't know what would happen.

Але вони не знали, що могло трапитися.

Would anyone come?

Чи хтось прийде?

In fact, thousands of people came out the next day

Насправді, тисячі людей прийшли наступного дня

to support the performing arts in Lahore,

підтримати фестиваль акторського мистецтва в Лахорі,

and this simultaneously thrilled

це одночасно і збентежило,

and terrified Faizan,

і налякало Файзана,

and he ran up to a woman

він підбіг до жінки,

who had come in with her two small children,

яка прийшла зі своїми двома маленькими дітками,

and he said, "You do know there was a bomb here yesterday,

і сказав: “Ви таки знали, що тут вчора була бомба,

and you do know there's a threat here today."

і знаєте, що така загроза існує і сьогодні.”

And she said, "I know that,

І вона відповіла: “Я це знаю,

but I came to your festival

але я приходила на фестиваль

with my mother when I was their age,

зі своєю мамою, коли була такою ж, як мої діти зараз,

and I still have those images in my mind.

і все ще маю стільки спогадів.

We have to be here."

Ми мали бути тут.”

With stalwart audiences like this,

З такою сильною аудиторією, як ця,

the Peerzadas were able to conclude

студії “Пірзада” вдалося завершити

their festival on schedule.

фестиваль за графіком.

And then the next year,

Наступного року

they lost all of their sponsors

вони втратили усіх своїх спонсорів

due to the security risk.

через ризик небезпеки.

So when I met them in 2010,

Тому, коли я зустріла їх в 2010 році,

they were in the middle of the first subsequent event

саме був розпал чергової події,

that they were able to have in the same venue,

що проводиться в тому ж місці,

and this was the ninth youth performing arts festival

і це був дев'ятий молодіжний фестиваль акторського мистецтва в Лахорі,

held in Lahore in a year when that city

того ж року,

коли місто зазнало 44 терактів.

had already experienced 44 terror attacks.

Це був час, коли пакистанські таліби

This was a time when the Pakistani Taliban

had commenced their systematic targeting

почали систематичні обстріли

of girls' schools that would culminate

шкіл для дівчаток, що стало кульмінацією

in the attack on Malala Yousafzai.

атак Малала Юсафзай.

What did the Peerzadas do in that environment?

Що ж зробила студія ”Пірзада” за тих умов?

They staged girls' school theater.

Вони інсценували шкільний театр для дівчат.

So I had the privilege of watching "Naang Wal,"

Так, що я мала честь переглянути музичну виставу "Naang Wal"

which was a musical in the Punjabi language,

мовою панджабі,

and the girls of Lahore Grammar School

учениці школи граматики з Лахора

played all the parts.

виконували усі ролі.

They sang and danced,

Вони співали і танцювали,

they played the mice and the water buffalo,

грали мишей і буйвола,

and I held my breath, wondering,

і я, затамувавши подих, насолоджувалась;

would we get to the end

чи могли ми дочекатися закінчення

of this amazing show?

цього дивовижного шоу?

And when we did, the whole audience

І коли вони закінчили,

уся аудиторія видихнула,

collectively exhaled,

and a few people actually wept,

декілька людей справді плакали,

and then they filled the auditorium

а потім вони заповнили зал

with the peaceful boom of their applause.

мирним гулом оплесків.

And I remember thinking in that moment

І я пригадала в той момент

that the bombers made headlines here

погрози бомбардувальників

two years before

два роки тому,

but this night and these people

але цей вечір, ці люди -

are as important a story.

важлива частина історії.

Maria Bashir is the first and only

Марія Башир є першою і єдиною

woman chief prosecutor in Afghanistan.

жінкою головним прокурором в Афганістані.

She's been in the post since 2008

Вона на посаді з 2008 року

and actually opened an office to investigate

і фактично відкрила офіс для розслідування

cases of violence against women,

причин насилля проти жінок,

which she says is the most important area

що, за її словами, є найважливішою проблемою

in her mandate.

в мандаті.

When I meet her in her office in Herat,

Коли ми зустрілися в її офісі в Гераті,

she enters surrounded by

вона ввійшла в оточенні

чотирьох сильних чоловіків зі зброєю.

four large men with four huge guns.

In fact, she now has 23 bodyguards,

Зараз вона має 23 тілоохоронці,

because she has weathered bomb attacks

тому що пережила вибухи,

that nearly killed her kids,

що мало не вбили її дітей,

and it took the leg off of one of her guards.

і відірвали ногу одному з її охоронців.

Why does she continue?

Чому вона продовжила працювати?

She says with a smile that that is the question

Вона каже з посмішкою, що це питання

that everyone asks—

ставить їй кожен,

as she puts it, "Why you risk not living?"

як вона говорить: “Чому ви ризикуєте, а не живете?”

And it is simply that for her,

А для неї - це просто

a better future for all the Maria Bashirs to come

краще майбутнє для всіх,

is worth the risk,

і воно вартує ризику,

and she knows that if people like her

і вона знає, якщо такі люди, як вона,

do not take the risk,

не братимуть ризик на себе,

there will be no better future.

не буде ніякого кращого майбутнього.

Later on in our interview,

Згодом, в нашому інтерв'ю

Prosecutor Bashir tells me how worried she is

прокурор Башир розповіла мені про тривогу

через можливі результати

about the possible outcome

of government negotiations with the Taliban,

урядових переговорів з талібами,

the people who have been trying to kill her.

які намагалися вбити її.

"If we give them a place in the government,"

“Якщо ми дамо їм місце в уряді,-

she asks, "Who will protect women's rights?"

запитала вона, "Хто захищатиме права жінок?”

And she urges the international community

Вона закликає міжнародне товариство

not to forget its promise about women

не забувати про жінок,

because now they want peace with Taliban.

тому що тепер вони хочуть миру з талібами.

A few weeks after I leave Afghanistan,

Через декілька тижнів, покинувши Афганістан,

I see a headline on the Internet.

я побачила заголовок в інтернеті

An Afghan prosecutor has been assassinated.

“Афганський прокурор став жертвою терористів”.

I google desperately,

Я безнадійно гуглила,

and thankfully that day I find out

і, на щастя, в той день я дізналася,

that Maria was not the victim,

що Марія не була жертвою,

though sadly, another Afghan prosecutor

та на жаль, застрелили іншого прокурора

was gunned down on his way to work.

по дорозі на роботу.

And when I hear headlines like that now,

І коли я чую подібні заголовки,

I think that as international troops

я думаю, навіть, якщо міжнародні війська

leave Afghanistan this year and beyond,

покинуть Афганістан цього року чи пізніше,

we must continue to care

ми повинні продовжувати

цікавитися долею цих людей,

about what happens to people there,

to all of the Maria Bashirs.

як і долею Марії Башир.

Sometimes I still hear her voice in my head

Інколи, я все ще чую її голос,

saying, with no bravado whatsoever,

що говорить без вихваляння:

“Становище жінок Афганістану

"The situation of the women of Afghanistan

will be better someday.

покращиться коли-небудь.

We should prepare the ground for this,

Нам слід підготувати ґрунт для цього,

even if we are killed."

навіть, якщо нас вб'ють.”

There are no words adequate

Немає відповідних слів,

to denounce the al Shabaab terrorists

щоб засудити терористів Аль-Шабааб,

who attacked the Westgate Mall in Nairobi

які напали на торговий центр “Вестгейт Мол” в Найробі,

on the same day as a children's cooking competition

в той же день, коли проводилися змагання з дитячої кулінарії,

у вересні 2013 року.

in September of 2013.

They killed 67, including poets and pregnant women.

Вони вбили 67 людей, в тому числі поетів і вагітних жінок.

Far away in the American Midwest,

Далеко, на американському Середньому Заході,

I had the good fortune of meeting Somali-Americans

на щастя, мені вдалося зустрітися з сомалійськими американцями,

who were working to counter the efforts of al Shabaab

які працювали у протистоянні зусиллям Аль-Шабааб

to recruit a small number of young people

вербувати невелику частку молодих людей

from their city of Minneapolis

зі свого міста Міннеаполіс

to take part in atrocities like Westgate.

з метою взяти участь у подібному звірстві, як у “Вестгейт”.

Abdirizak Bihi's studious

Старанний 17-річний племінник

17-year-old nephew Burhan Hassan

Бурхан Хасана Абдізарак

was recruited here in 2008,

був завербований тут у 2008 році,

spirited to Somalia,

таємно вивезений в Сомалі,

and then killed when he tried to come home.

а потім убитий, коли намагався повернутися додому.

Since that time, Mr. Bihi,

З того часу пан Біхі,

who directs the no-budget Somali Education and Advocacy Center,

який керує Центром безкоштовної освіти і просвітницької діяльності,

has been vocally denouncing the recruitment

гучно засудив вербування,

and the failures of government

невдачі уряду

and Somali-American institutions

і сомалійсько-американські організації,

like the Abubakar As-Saddique Islamic Center

такі як ісламський Центр Абубакар Ас-Сіддік,

where he believes his nephew was radicalized

де, на його думку, його племінник був радикалізований

during a youth program.

під час молодіжної програми.

But he doesn't just criticize the mosque.

Але він не просто критикує мечеть.

He also takes on the government

Він також звинувачує уряд

for its failure to do more

у нездатності зробити більше,

to prevent poverty in his community.

аби запобігти бідності у його суспільстві.

Given his own lack of financial resources,

Враховуючи власну нестачу фінансових ресурсів,

Mr. Bihi has had to be creative.

пан Біхі вирішив бути креативним.

To counter the efforts of al Shabaab

Щоб протистояти зусиллям Аль-Шабааб

to sway more disaffected youth,

управляти невдоволеною молоддю,

in the wake of the group's 2010 attack

в результаті нападу в 2010 році групи

on World Cup viewers in Uganda,

на глядачів Кубка світу в Уганді,

he organized a Ramadan basketball tournament

у відповідь він організував змагання з баскетболу “Рамадан”

in Minneapolis in response.

у Міннеаполісі.

Scores of Somali-American kids came out

Десятки сомалійсько-американських дітей вирішили

to embrace sport

обрати спорт,

despite the fatwa against it.

незважаючи на фетву проти цього.

They played basketball

Вони грали у баскетбол,

as Burhan Hassan never would again.

як ніколи більше не гратиме Бурхан Хасан.

For his efforts, Mr. Bihi has been ostracized

За його діяльність, пан Біхі був підданий остракізму

by the leadership of the Abubakar As-Saddique Islamic Center,

with which he used to have good relations.

керівництвом ісламського Центру Абубакар Ас-Сіддік,

He told me, "One day we saw the imam on TV

з яким він раніше підтримував хороші стосунки.

Він розповів мені: “Одного разу ми побачили імама по телебаченню,

calling us infidels and saying,

що називав нас невірними, і говорив:

'These families are trying to destroy the mosque.'"

“Ці сім'ї намагаються зруйнувати мечеть”.

This is at complete odds

Це розходиться з тим,

with how Abdirizak Bihi understands

як Абдізірак Біхі бачить

what he is trying to do

свої намагання

by exposing al Shabaab recruitment,

протистояти вербуванню Аль-Шабаабу,

which is to save the religion I love

він прагне уберегти релігію, яку я люблю,

from a small number of extremists.

від невеликого числа екстремістів.

Now I want to tell one last story,

А зараз я хочу розповісти останню історію

that of a 22-year-old law student in Algeria

про 22-річну студентку юридичного факультету з Алжиру,

named Amel Zenoune-Zouani

Амель Зенон-Зюані,

who had the same dreams of a legal career

яка мала такі ж мрії про юридичну кар'єру,

that I did back in the '90s.

які здійснились для мене в 90-х рр.

She refused to give up her studies,

Вона відмовилася покинути навчання,

despite the fact that the fundamentalists

незважаючи на те, що фундаменталісти

battling the Algerian state back then

борються проти алжирського уряду,

threatened all who continued their education.

потім залякують усіх, хто продовжує навчання.

On January 26, 1997, Amel boarded the bus

26 січня 1997 року, Амель сіла в автобус

in Algiers where she was studying

в Алжирі, де вона навчалася,

to go home and spend a Ramadan evening

щоб поїхати додому і провести вечір Рамадану

with her family,

зі своєю сім'єю,

and would never finish law school.

щоб ніколи не закінчити юридичну школу.

When the bus reached the outskirts

Коли автобус доїжджав до міста,

of her hometown, it was stopped

at a checkpoint manned by men

його зупинили

на контрольно-пропускному пункті люди

from the Armed Islamic Group.

з Озброєної Ісламської Групи.

Carrying her schoolbag,

Амель зняли з автобуса

Amel was taken off the bus

з портфелем у руках,

and killed in the street.

і вбили на вулиці.

The men who cut her throat

Чоловік, який перерізав їй горло,

then told everyone else,

сказав всім іншим:

"If you go to university,

“Якщо ви підете до університету,

the day will come when we will kill all of you

прийде день, коли ми вб'ємо усіх вас,

just like this."

як її".

Amel died at exactly 5:17 p.m.,

Амель померла рівно в 17:17,

which we know because when she fell in the street,

ми знаємо це, тому що, коли вона падала,

her watch broke.

її годинник розбився.

Her mother showed me the watch

Її мати показала мені годинник

with the second hand still aimed

із секундною стрілкою, спрямованою

optimistically upward

оптимістично вгору,

towards a 5:18 that would never come.

в напрямку 17:18, яке ніколи не настане.

Shortly before her death,

Незадовго до її смерті,

Amel had said to her mother of herself

Амель сказала своїй матері

and her sisters,

і сестрам:

"Nothing will happen to us, Inshallah, God willing,

“Нічого не станеться з нами, ІншАллах, дасть Бог,

but if something happens,

але, в разі чого,

you must know that we are dead for knowledge.

ви повинні знати, що ми померли за знання.

You and father must keep your heads held high."

Ви з батьком повинні триматися з гордістю ”.

The loss of such a young woman is unfathomable,

Втрату такої молодої жінки неможливо пояснити словами.

and so as I did my research

Зробивши дослідження,

I found myself searching for Amel's hope again

я відкрила для себе значення надії Амель знову,

and her name even means "hope" in Arabic.

і саме її ім'я означає "надія" арабською мовою.

I think I found it in two places.

Я думаю, що знайшла це в двох місцях.

The first is in the strength of her family

Перше - в силі її сім'ї

and all the other families to continue telling their stories

і всіх інших сімей, що продовжували розповідати свої історії,

and to go on with their lives despite the terrorism.

і продовжували жити, незважаючи на тероризм.

In fact, Amel's sister Lamia overcame her grief,

Насправді, сестра Амель, Ламія, подолавши своє горе,

went to law school,

пішла в юридичну школу,

and practices as a lawyer in Algiers today,

і працює адвокатом в Алжирі сьогодні,

something which is only possible

це стало можливим тільки тому,

because the armed fundamentalists

що озброєні фундаменталісти

were largely defeated in the country.

в значній мірі зазнали поразки в країні.

And the second place I found Amel's hope

І друге місце - там,

was everywhere that women and men

де кожна жінка та кожен чоловік

continue to defy the jihadis.

кидають виклик джихадистам.

We must support all of those in honor of Amel

Ми повинні підтримувати усіх, в честь Амель,

who continue this human rights struggle today,

хто продовжує цю боротьбу за права людини сьогодні,

like the Network of Women Living Under Muslim Laws.

як і жінки, що живуть в умовах мусульманських законів.

It is not enough, as the victims rights advocate

Цього не достатньо, як сказала мені захисник прав потерпілих

Cherifa Kheddar told me in Algiers,

Черіфа Хеддар в Алжирі,

it is not enough just to battle terrorism.

в боротьбі з тероризмом.

We must also challenge fundamentalism,

Ми також повинні кинути виклик фундаменталізму,

because fundamentalism is the ideology

тому що він є ідеологією,

that makes the bed of this terrorism.

яка утворює ґрунт тероризму.

Why is it that people like her, like all of them

Чому такі люди, як вона, як усі вони,

are not more well known?

не є відомими?

Why is it that everyone knows who Osama bin Laden was

Чому всі знають, ким був Осама бен Ладен,

and so few know of all of those

і так мало знають про тих, хто

standing up to the bin Ladens in their own contexts.

протистояв бен Ладену.

We must change that, and so I ask you

Ми повинні змінити це, і тому я прошу вас,

to please help share these stories

будь ласка, допоможіть розповсюдити ці історії

through your networks.

Look again at Amel Zenoune's watch,

мережею.

Подивіться ще раз на годинник Амель Зеннон,

forever frozen,

що зупинився назавжди,

and now please look at your own watch

і зараз подивіться, будь ласка, на свої годинники,

and decide this is the moment that you commit

і зазначте, що це та хвилина, з якої ви зобов'язані

to supporting people like Amel.

піклуватися про таких людей, як Амель.

We don't have the right to be silent about them

Ми не маємо права мовчати про це,

because it is easier

тому що це - простіше,

or because Western policy is flawed as well,

або тому, що західна політика недосконала,

because 5:17 is still coming

а тому, що час 17:17 настає

to too many Amel Zenounes

для занадто багатьох таких Амелій Зеннон

in places like northern Nigeria,

в таких місцях, як північна Нігерія,

where jihadis still kill students.

де джихадисти все ще вбивають студентів.

The time to speak up in support of all of those

Час говорити на підтримку усіх тих,

who peacefully challenge fundamentalism

хто протистоїть фундаменталізму і тероризму

and terrorism in their own communities

мирним шляхом в своїх громадах

is now.

тепер.

Дякую.

Thank you.

(Оплески)

(Applause)